Спосіб застосування мікробіологічних препаратів на посівах сої

Реферат: Винахід належить до способу застосування мікробіологічних препаратів на посівах сої, який включає комплексну обробку насіння перед сівбою біопрепаратами Ризогумін та Хетомік, обприскування посівів у фазі цвітіння мікродобривом Еколист та наступне обприскування посівів у фазі плодоутворення біопрепаратом Хетомік. UA 104991 C2 (12) UA 104991 C2 UA 104991 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Винахід належить до галузі сільського господарства, зокрема до способу застосування мікробіологічних препаратів на посівах сої. Розроблено спосіб застосування мікробіологічних препаратів. Суть полягає в тому, що насіння сої перед сівбою обробляють мікробіологічними препаратами Ризогумін + Хетомік та обприскують посіви сої в фазі цвітіння культури мікродобривом Еколист (4 л/га) та в фазі плодоутворення у сої біопрепаратом Хетомік (200 мл/га). Задача винаходу - удосконалити технологію вирощування сої шляхом використання екологічно-безпечних біопрепаратів для поліпшення засвоєння рослинами мінеральних речовин, підвищення їх стійкості до хвороб, що сприяє підвищенню продуктивності культури та поліпшенню продукції. Поставлена задача вирішується завдяки застосуванню мікробіологічних препаратів Ризогумін в поєднанні з Хетоміком для обробки насіння сої, а також обприскування посівів у фазі цвітіння різним хелатованим макродобривом Еколист (4 л/га) у фазі плодоутворення сої біопрепаратом Хетомік - 200 мл/га з використанням 300 мл/га робочого розчину на фоні внесення дефекату 8 т/га та без його внесення, що позитивно впливає на активність симбіотичної азотфіксації у системі Bradyrhizobium japonicum-Glycine hispida max на ріст, розвиток, захворюваність, урожайність культури та якість продукції. Новизна винаходу полягає у застосуванні препаратів комплексної дії Ризогумін-Хетомік за обробки насіння перед сівбою, обприскування посівів сої у фазі цвітіння Еколистом фунгіцидної дії та обприскування посівів сої у фазі плодоутворення біофунгіцидом Хетомік. Обґрунтування застосування винаходу. Останнім часом в Інституті сільськогосподарської УААН мікробіології створено мікробні препарати комплексної дії - на основі азотфіксувальних, фосфатмобілізувальних бактерій та біологічно активних сполук природного походження (фітогормони, амінокислоти, вітаміни і ін.). Препарат Ризогумін створений на основі штаму бульбочкових бактерій сої Bradyrhizobium japonicum M-8 Kircher, ІСГМУААНА-63. Слід зазначити, що фізіологічно-активні речовини, крім зазначеного біопрепарату, певною мірою є і в інших біодобривах і це суттєво впливає на ступінь засвоєння рослинами поживних речовин ґрунту. Як відомо, коефіцієнти використання добрив культурними рослинами є досить низькими. Так засвоєння мінерального азоту не перевищує 45-50 %; фосфору - 20 %; калію - 2560 % залежно від ґрунтово-кліматичних умов вирощування рослин. Більша частина добрив, таким чином, спрямовується на забруднення довкілля. Звичайно, це невиправдано з точки зору екологічної безпеки. Крім того, це не раціонально з міркувань економічного характеру. Внаслідок низьких коефіцієнтів засвоєння добрив культурники рослинами, тукова промисловість більшу частину енергії, задіяної у виробництві, орієнтує на ускладнення екологічної ситуації, при цьому перекладаючи вартість енергозатратного виробництва на сільське господарство. Проте ситуацію можна значною мірою виправити, збільшивши рівень біологічної активності в ризосфері рослин шляхом застосування в технологіях вирощування сучасних мікробних препаратів. Саме ігнорування мікробіологічних аспектів біологічної трансформації біогенних елементів у агроценозах, є однією з основних причин низького рівня засвоєння їх культурними рослинами. Активний розвиток кореневої системи і зростання абсорбуючої здатності коріння забезпечує збільшення використання поживних речовин і в т.ч. мінеральних добрив на 20-35 %. Важливо підкреслити, що підсилене засвоєння поживних речовин за використання мікробного препарату не призводить до накопичення мінеральних сполук елементів у продукції. Так, наприклад, збільшене засвоєння азоту бактеризованими рослинами не супроводжується зростанням вмісту нітратів. В інокульованих рослинах нітрати залучаються до активного синтезу амінокислот і білків, унаслідок чого продукція має низький рівень нітратів, і більш високий - амінокислот і білків. Аналогічними є закономірності і у випадку фосфорного живлення. Відомо, що фосфор до 50 % вмісту у рослинах може накопичуватись у вигляді неорганічних сполук. Внаслідок впливу на інтенсивність ферментативних процесів, бактеризація сприяє переходу їх в органічні сполуки, тим самим підвищуючи енергетичну цінність одержаної продукції. Слід наголосити, що корисні мікроорганізми, засиливши кореневу систему (так би мовити, захопивши екологічну нішу) не допускають протягом тривалого часу патогенні мікроорганізми до інфікування рослин. При цьому бактеризовані рослини є значно більш стійкими до хвороб внаслідок покращення їх загального імунного стану. Крім вищезазначених складових позитивної дії біопрепарату на розвиток рослин, слід сказати також про суттєве збільшення енергії проростання бактеризованого насіння, впливу на формування стеблестою та генеративні органи, а також на інтенсивність хлоропластогенезу і фотосинтезу в цілому. 1 UA 104991 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 При інокуляції, як вже відмічалося вище, розростається коренева система і це відчутно впливає на продуктивність культури у посушливих умовах. Більш розвинена коренева система здатна забезпечити інтенсивний розвиток культури. Стійкість же до посушливих умов обумовлюється тим, що більш розвинене коріння здатне проникнути в нижчі горизонти ґрунтового профілю і забезпечити себе вологою в умовах її дефіциту. Комплекс зазначених ефектів приводить до сумарного впливу (або ж, коли окремі фактори не є лімітуючими, спрацьовують однакові складові механізму позитивної дії інокуляції). Крім вище охарактеризованих біопрепаратів, які одержали загальну назву "препарати землеудобрювальної дії" на сьогодні набувають поширення препарати-біопестициди, призначені для боротьби з грибними та бактеріальними хворобами сільськогосподарських культур, а також з личинками листогризучих комах. Важливість застосування біопестицидів обумовлена проблемами екологічної безпеки довкілля. Ефективність біопрепаратів знаходиться на рівні хімічних пестицидів, але при цьому гарантується одержання гігієнічно чистої продукції, що надзвичайно важливо сьогодні. Біофунгіцид Хетомік розроблений в Інституті сільськогосподарської мікробіології УААН та в Південній дослідній станції інституту, суттєвого обмежує розвиток низки поширених хвороб сільськогосподарських культур. Препарат створений на основі гриба-антагоніста, Chaetomium cochliodes 3250, що має високу антагоністичну активність до широкого спектра фітопатогенних грибів, рекомендується для захисту рослин від таких хвороб: кореневі гнилі зернових та зернобобових культур; сіра та біла гнилі гороху, сої, соняшнику, овочевих культур; фузаріоз і фузаріозне в'янення гороху, сої, люпину, льону, овочевих культур; фузаріозна гниль і коренеїд цукрових буряків; звичайна і срібляста парша картоплі; ризоктоніоз картоплі та овочевих культур. Еколист - кальцієво-сірковмісне добриво з фунгіцидними властивостями. Доза внесення - 4 л/га з витратою робочого розчину 300 л/га. Рідинні макро- і мікроелементні позакореневі добрива - це хелатизована форма мікроелементів, що забезпечує їхню високу засвоюваність рослинами. Проведені в 2008 році дослідження показали, що бактеризація насіння сої мікробіологічними препаратами, обробка посівів Хетоміком та Еколистом стандарт на фоні внесення вапнякових добрив позитивно впливала на ріст і розвиток рослин. Так, залежно від виду препарату та внесення добрив, висота рослин перевищувала контрольні на 8-20 см, висота кріплення нижнього бобу - на 8-12 см і становила 10-20 см на варіантах внесення вапнякових добрив з обробкою насіння та посівів мікробіологічними препаратами. При внесенні вапнякових добрив, обробці насіння Ризогуміном + Хетомік та обробці посівів Хетоміком спостерігається інтенсивне гілкування з утворенням додаткових листків та бобів. Густота рослин істотно не змінювалась. Важливою умовою для максимально ефективного використання сонячної енергії є формування рослинами оптимальної площі листкової поверхні та тривале перебування асиміляційної поверхні в активному стані. Максимальна площа листкової поверхні сої (46-52 2 тис. м /га) була сформована на ділянках, де проводили вапнування, обробку насіння Ризогуміном, Хетоміком та обробку посівів Хетоміком + Еколист стандарт, і яка була на 6,0-8,0 2 тис. м /га більшою в порівнянні з ділянками, де не вносили вапнякових добрив та не обробляли насіння та посіви. Для забезпечення сої біологічним азотом велике значення має кількість та маса бульбочок на кореневій системі рослин. У контрольному варіанті (без бактеризації та без внесення вапнякових добрив кількість) бульбочок на 1 рослину становила 4-5 шт. з масою 0,40-0,52 г, тоді як у варіанті з обробкою насіння Ризогуміном + Хетомік - 30 шт. з масою 3,6 г. Найбільша кількість бульбочок сформувалася за обробки насіння Ризогуміном + Хетомік + обробка посівів Хетоміком на фоні внесення вапнякових добрив - 38-41 шт. з масою 4,0-4,6 г. Бульбочки інокульованих рослин мали на зрізі характерне рожеве забарвлення, що свідчить про їх здатність до симбіотичної фіксації атмосферного азоту. Погодні умови вегетаційного періоду сої 2008 року сприяли розвитку та поширенню хвороб. У процесі обстеження посівів нами відмічено симптоми таких хвороб: фузаріоз сходів, септоріоз, пероноспороз, бактеріоз. Поширення та інтенсивність розвитку цих хвороб досить істотно залежала від погодних умов року, а також досліджуваних чинників. Виявлено, що ділянки сої, де насіння та посіви не обробляли бактеріальними препаратами на фоні без внесення вапнякових добрив, були найменш толерантними до патогенів. Застосування вапнякових добрив, інокуляція насіння та обробка посівів біологічними препаратами дозволило істотно знизити ступінь ураженості посівів хворобами. Зниження поширення пероноспорозу на рослинах, оброблених бактеріальними препаратами + внесення вапнякових добрив, порівняно з контролем становило 25-36,1 %. 2 UA 104991 C2 5 10 15 20 25 30 35 Найвища біологічна активність виявлена у варіанті обробки насіння Ризогуміном + Хетомік + обробка посівів Хетоміком + Еколист стандарт на фоні внесення вапнякових добрив - 36,1 %. Обробка насіння тільки мікробіологічними препаратами менш ефективна ніж комплексне поєднання обробки насіння та обробки посівів з позакореневим підживленням Еколист стандарт. Вплив комплексу препаратів для захисту посівів від хвороб можна трактувати як непряму дію на хворобу, а швидше, як наслідок покращення умов для росту і розвитку рослин, формування симбіотичної продуктивності, звільнення рослин від супутніх хвороб. Зниження розвитку та поширення переноспорозу може бути пов'язано з актигоністичною дією бактерій на збудники захворювань рослин. Біоагенти мікробіологічних препаратів впливають не тільки на ріст та розвиток рослин, активність процесів азотфіксації, зменшення розвитку та поширення бактеріозу та переноспорозу, а й сприяють додатковому формуванню елементів урожаю при обробці насіння та посівів. Встановлено, що інокуляція насіння азотфіксуючими препаратами в поєднанні з обробкою посівів Хетоміком на фоні внесення вапнякових добрив, істотно впливає на збільшення репродуктивних органів рослин сої. Так кількість бобів збільшилась на 48-54 %, кількість і маса зерен з однієї рослини - на 50-60 і 9-11 % відповідно. Структурний аналіз, проведений в лабораторних умовах, показує, що на кінець вегетаційного періоду середня висота рослин сої дорівнювала 90 см. Мінімальною ця величина була 80 см у варіанті за проведення обробки насіння Ризогуміном + Хетомік на фоні внесення вапнякових добрив. Висота прикріплення нижніх бобів в середньому по досліду дорівнює 12,5 см, що відповідає технологічним умовам збирання комбайном "Нива". В середньому по досліду на одній рослині налічується 35,6 шт. бобів, з однієї рослини вихід здорових насінин коливається від 40 до 110 шт., в середньому по досліду - 60 шт., тобто на кожній добре розвинений біб в середньому припадає по 1,9 кондиційній насінині. Маса насінин з однієї рослини, в середньому по досліду, становить 12,2 г, маса 1000 насінин дорівнює 190 г. Результати досліджень свідчать, що урожайність насіння сої за 2008 рік при обробці насіння зросла на 14-21 %, тоді як при комплексній інокуляції насіння з обробкою посівів Хетоміком та Еколистом на фоні внесення вапнякових добрив - на 29-30 %. Урожайність насіння на ділянках з поєднаним застосуванням інокуляції насіння Ризогуміном + Хетомік та обробки посіву Еколистом на фоні внесення вапнякових добрив у 2006 році коливалась від 24,1-27,5 ц/га, в 2007 році - від 23,2-26,1 ц/га, а в 2008 році - від 23,1-26,6 ц/га. Аналізуючи показники урожайності сої (табл. 1), які отримані за 3 роки досліджень (20062008 pp.), нами встановлено, що кращим варіантом є варіант інокуляція насіння Ризогуміном + Хетомік + обробка посівів Хетоміком з наступним позакореневим підживленням Еколист стандарт на фоні внесення вапнякових добрив, де приріст урожаю становив 7,4 ц/га. 3 UA 104991 C2 Таблиця 1 Урожайність сої сорту Устя (середнє за 2006-2008 pp.) № п/п 1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 Варіант 3 4 5 середнє 6 7 8 9 10 19,8 18,3 20,6 19,6 0 0 1,7 22,4 21,5 21,4 20,7 23,5 22,8 22,4 21,7 2,8 2,1 12,5 9,7 4,7 4,0 20,9 18,3 23,8 23,2 24,1 23,7 4,1 17,3 5,9 24,9 23,4 22,7 23,9 23,3 3,7 15,9 5,5 23,6 22,9 22,4 23,9 23,1 3,5 15,2 5,4 23,3 26,7 26,1 27,2 26,7 7,1 26,6 8,9 33,3 25,5 23,6 25,8 25,0 5,4 21,6 6,9 27,926,1 26,3 27,5 26,6 7,0 26,3 9,1 33,8 26,0 26,0 27,2 26,4 6,8 25,8 8,8 33,1 20,8 19,6 21,7 20,7 1,1 5,3 2,9 14,0 22,6 21,7 22,7 22,3 2,7 12,1 4,4 19,8 22,2 21,9 22,4 22,2 2,6 11,7 4,4 19,8 23,2 22,3 23,5 23,0 3,4 14,8 5,1 22,3 23,0 22,1 23,1 22,7 3,1 13,7 4,8 21,2 18,0 16,8 18,7 17,8 0 0 20,7 19,6 19,6 19,0 21,6 21,0 20,6 18,9 2,8 1,1 13,6 5,8 20,4 19,6 22,3 20,8 3,0 14,4 20,9 19,7 21,9 20,8 3,0 14,4 21,2 19,9 21,7 20,7 2,9 14,0 21,8 20,6 22,8 21,7 3,9 18,0 21,4 20,1 22,5 21,3 3,5 16,4 22,0 20,9 23,8 22,2 4,4 19,8 22,2 21,3 24,3 22,6 4,8 21,2 20,6 18,0 19,5 19,4 1,6 8,2 21,7 19,0 20,7 20,5 2,7 13,2 20,1 18,2 20,4 19,6 1,8 9,2 21,0 19,2 21,3 20,5 2,7 13,2 20,9 19,0 21,0 20,3 2,5 12,3 2008 2 Контроль І внесення під передпосівну культивацію вапнякових добрив. Фон І. Фон І + обробка насіння Ризогуміном сухим Фон І + обробка насіння Хетоміком Фон І +обробка насіння Ризогуміном + Хетоміком Фон І + обробка насіння Ризогуміном рідким Фон І + без обробки насіння + обробка посівів Хетоміком +Еколист стандарт + Ca+S Фон І обробка насіння Ризогуміном сухий + обробка посівів Хетоміком + Еколист стандарт + Са + S Фон І + обробка насіння Хетоміком + обробка посівів Хетоміком + Еколист стандарт + Са + S Фон І + обробка насіння Ризогуміном + Хетоміком + обробка посівів Хетоміком + Еколист стандарт + Са + S Фон І + обробка насіння Ризогуміном рідким + обробка посівів Хетоміком + Еколист стандарт + Са + S Фон І + обробка посівів Хетоміком Фон І обробка насіння Ризогуміном сухим + обробка посівів Хетоміком Фон І + обробка насіння Хетоміком + обробка посівів Хетоміком Фон І + обробка насіння Ризогуміном + Хетоміком + обробка посівів Хетоміком Фон І + обробка насіння Ризогуміном рідким + обробка посівів Хетоміком Контроль (2) без вапн. добрив Фон II + без обробки насіння Фон І + обробка насіння Ризогуміном сухим Фон І + обробка насіння Хетоміком Фон І + обробка насіння Ризогуміном + Хетоміком Фон І + обробка насіння Ризогуміном рідким Фон І + без обробки насіння + обробка посівів Хетоміком + Еколист стандарт + Ca+S Фон І обробка насіння Ризогуміном сухий + обробка посівів Хетоміком + Еколист стандарт + Са + S Фон І + обробка насіння Хетоміком + обробка посівів Хетоміком + Еколист стандарт + Са + S Фон І +обробка насіння Ризогуміном + Хетоміком + обробка посівів Хетоміком + Еколист стандарт + Са+ S Фон І + обробка насіння Ризогуміном рідким + обробка посівів Хетоміком + Еколист стандарт + Са + S Фон І + обробка посівів Хетоміком Фон І обробка насіння Ризогуміном сухим + обробка посівів Хетоміком Фон І + обробка насіння Хетоміком + обробка посівів Хетоміком Фон І + обробка насіння Ризогуміном + Хетоміком + обробка посівів Хетоміком Фон І + обробка насіння Ризогуміном рідким + обробка посівів Хетоміком Приріст ±, до контролю Фон І Фон II Урожайність, ц/га по повтореннях НІР 0,5 ц/га 4 2007 2006 +, % +, % UA 104991 C2 А - обробка насіння В вапнякове добриво С - обробка посівів АВ - взаємодія АС - взаємодія ВС - взаємодія Р, % 5 10 15 20 25 30 35 2006 0,28 2007 0,32 2008 0,15 0,23 0,20 0,24 0,20 0,38 0,46 0,30 0,20 0,25 0,46 0,56 0,35 0,22 0,19 0,34 0,26 0,41 0,17 Також вивчався вплив бактеріальних препаратів на чисельність мікроорганізмів у ґрунті після збирання сої. Результати, наведені в табл. 2 свідчать, що в варіантах без вапнування під дією сухої препаративної форми Ризогуміну залишилась без змін чисельність бактерій, які ростуть на середовищі МПА, зросла чисельність бактерій, які ростуть на КАА і Ешбі середовищах, збільшилась чисельність грибів і не підвищилась потенціальна активність ґрунту. Застосування рідкого Ризогуміну спричинило зменшення чисельності бактерій на середовищах МПА, КАА і Ешбі, не змінило чисельності грибів, сприяло зростанню потенціальної активності азотфіксації. Під дією Хетоміку зменшилась чисельність бактерій на середовищах МПА, КАА і Ешбі, не змінилась кількість грибів, знизилась потенціальна активність азотфіксації. Під впливом сумісної обробки насіння Ризогуміном і Хетоміком не змінилась чисельність бактерій на МПА, зросла чисельність бактерій на крохмаль-аміачному середовищі, зменшилась чисельність бактерій на середовищі Ешбі, зменшилась чисельність грибів, достовірно підвищилась потенціальна активність азотфіксації. У варіантах на фоні вапнування під дією сухого Ризогуміну не змінилась чисельність бактерій на МПА і Ешбі, підвищилась чисельність бактерій на крохмаль-аміачному середовищі, зменшилась кількість грибів, втричі зросла потенціальна активність азотфіксації. Під дією рідкого Ризогуміну зменшилась чисельність бактерій на середовищах МПА, КАА і Ешбі, не змінилась чисельність грибів, знизилась активність азотфіксації. Під впливом Хетоміку не змінилась чисельність бактерій на МПА і КАА, достовірно підвищилась чисельність бактерій на середовищі Ешбі, не змінилась чисельність грибів, підвищився рівень азотфіксації. Таким чином, результати дослідження показали, що після збирання культури на фоні без вапнування так і на фоні вапнування під впливом мікробіологічних препаратів Ризогуміну на основі азотфіксуючих бульбочкових бактерій Bradyrhizobium japonicum і Хетоміку на основі гриба Chaetomium cochliodes palliser, відбулися зміни чисельності окремих груп мікроорганізмів, а також під дією цих препаратів залишилась підвищеною потенціальна активність азотфіксації ґрунту. Результати досліджень ґрунту свідчать про можливість позитивного впливу прийому вапнування і біопрепаратів на зв'язування молекулярного азоту. Економічна оцінка елемента екологічно безпечної технології вирощування сої показала, що за внесення вапнякових добрив, інокуляції насіння комплексом біопрепаратів Ризогумін + Хетомік та обробки посівів Хетоміком + Еколист в середньому за три роки одержали найвищий приріст урожаю 7,0 ц/га. Вартість валової продукції від приросту становить 7,0 ц/га х 150 грн./ц = 1050 грн./га. Витрати на придбання, обробку насіння та посівів становить 150 грн./га. Витрати на збирання, перевезення та на очистку додаткової продукції 95 грн./га. Разом витрати на внесення препаратів та на очистку зерна сої складають 245 грн./га. Додатковий прибуток від застосування біопрепаратів при обробці насіння та посівів становить 805 грн./га, рівень рентабельності - 328,6 %. Собівартість 1 ц насіння - 35 грн. 40 5 UA 104991 C2 Таблиця 2 Вплив бактеріальних препаратів на чисельність мікроорганізмів в ґрунті після збирання сої (орний шар 0-30 см, Хмельницька ДСГДС) Чисельність бактерій на середовищах, КУО/г абс. сухого ґрунту Потенціальна Коефіцієнт Варіанти обробки Вологість Чисельність активність вологості насіння ґрунту, % На МЛА, На КАА, На Ешбі, мікроміцетів азотфіксації, ґрунту, % млн. млн. млн. на Чапека, С2Н4/г ґрунту тис. КУО/г Без вапнування + Хетомік по вегетації 1. Контроль(без 13,3 1,13 68,39±4,07 71,26±4,32 35,06±5,69 8,05±1,62 228,71±59,66 обробки) 2. Ризогумін 12,7 1,13 65,52±4,87 116,09±5,87 55,17±12,23 5,17±0,82 255,83±24,41 сухий 3. Хетомік 13,4 1,13 17,82±4,07 39,08±3,21 24,14±6,51 6,32±0,82 141,02±24,86 4. Ризогумін + 15,1 1,15 62,94±15,81 125,88±7,56 28,24±4,99 8,24±1,66 295,16±54,69 Хетомік 5. Ризогумін 14,5 1,15 14,71±4,16 27,06±3,45 14,12±3,33 6,47±0,84 334,93±27,57 рідкий Вапнування + Хетомік по вегетації 1. Контроль (без 14,3 1,14 43,60±5,76 76,74±6,35 29,07±1,07 12,79±1,64 188,94±30,28 обробки насіння) 2. Ризогумін 14,3 1,14 45,35±8,22 52,33±4,32 29,65±7,48 5,81±1,64 546,92±82,26 сухий 3. Хетомік 15,1 1,15 45,88±3,33 84,71±9,45 22,94±0,82 8,24±1,66 323,18±70,51 4. Ризогумін + 12,9 1,13 26,44±3,25 41,38±5,56 18,96±4,07 5,75±1,62 198,88±54,69 Хетомік 5. Ризогумін 14,6 1,15 33,53±5,82 58,82±6,45 20,00±3,57 14,71±2,49 86,33±19,89 рідкий 5 10 15 20 25 30 Висновки 1. Вирішення науково-практичного завдання полягає у пошуку екологічно безпечних шляхів формування високопродуктивних бобово-ризобіальних систем, які забезпечать зростання урожайності та сприяють зменшенню розвитку та поширенню хвороб без порушення екологічної рівноваги в навколишньому середовищі. 2. Внесення вапнякових добрив, інокуляція насіння та обробка посівів біопрепаратами забезпечує збільшення висоти рослин на 10-12 % та кріплення бобів нижнього ярусу - на 10-12 см, що значно зменшує втрати врожаю при збиранні. 3. Максимальна кількість та маса сирих бульбочок формується за бактеризації насіння Ризогуміном + Хетомік з обробкою посівів Хетоміком і наступним позакореневим внесенням Еколист стандарт. 4. Домінуючими хворобами в посівах сої були бактеріоз та пероноспороз. Посіви сої, де проводили інокуляцію насіння та обробляли посіви Хетоміком на фоні внесення вапнякових добрив, були найбільш толерантними до шкодочинних патогенів. Комплексна обробка насіння та посівів сої забезпечувала найвищу ефективність дії проти бактеріозу 50-56 %, та пероноспорозу 60-62 %. 5. Найбільшу кількість бобів на одній рослині (60 шт.), кількість насіння (110 шт.), масу насіння з однієї рослини (15,9 г) та масу 1000 насінин (206 г), одержано на ділянках інокуляція насіння Ризогуміном + Хетомік з обробкою посівів Хетоміком і подальшим позакореневим підживленням рослин Еколист стандарт. 6. Комплексне застосування вапнякових добрив, інокуляції насіння та обробки посівів забезпечує високий збір сирого протеїну - 43,4 %, що перевищує контроль на 1,9 %. 7. На фоні вапнування під впливом мікробіологічних препаратів Ризогуміну на основі азотфіксуючих бульбочкових бактерій Bradyrhizobium japonicum і Хетоміку на основі гриба Chaetomium cochliodes palliser відбулися зміни чисельності окремих груп мікроорганізмів, під дією цих препаратів у деяких варіантах залишилась підвищеною потенціальна активність азотфіксації ґрунту. Виникає можливість позитивного впливу на зв'язування молекулярного азоту. 6 UA 104991 C2 ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 5 Спосіб застосування мікробіологічних препаратів на посівах сої, який включає комплексну обробку насіння перед сівбою біопрепаратами Ризогумін та Хетомік, обприскування посівів у фазі цвітіння мікродобривом Еколист та наступне обприскування посівів у фазі плодоутворення біопрепаратом Хетомік. Комп’ютерна верстка О. Рябко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 7