Спосіб перинатальної профілактики атопічного дерматиту в дітей з обтяженим сімейним алергічним анамнезом

Реферат: Винахід стосується способу перинатальної профілактики атопічного дерматиту в дітей з обтяженим сімейним алергічним анамнезом шляхом застосування пробіотика Lactobacillus 9 rhamnsus GG (LGG) спочатку вагітній в терміні 34-36 тижнів у дозі 1,5×10 живих бактерій перорально один раз на добу протягом 14-16 діб, потім новонародженій дитині також вводять 9 LGG перорально по 1,0×10 живих бактерій щодня, один раз на добу двотижневим курсом. UA 116039 C2 (12) UA 116039 C2 UA 116039 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Винахід належить до медицини, а саме педіатрії, і може бути використаний для перинатальної профілактики атопічного дерматиту в дітей з обтяженим сімейним алергічним анамнезом. За даними епідеміологічних досліджень, виконаних в Україні та в інших країнах, на алергічні хвороби страждає від 25 до 30 % дитячого населення. За останні 10 років відбулося подвоєння показників поширеності алергічних захворювань у дітей (1). У практиці дитячих дерматологів і педіатрів атопічний дерматит (АД) діагностується в 1/3 пацієнтів амбулаторного прийому. Починаючись у ранньому віці, АД у дітей швидко набуває хронічного перебігу і призводить до серйозного психологічного навантаження у сім'ї. У значної частини хворих недуга може тривати все життя. Дані про повне клінічне одужання, хворих на АД, різні й коливаються від 17 до 30 %. Атопічний дерматит є першою клінічною маніфестацією «атопічного маршу» й істотним фактором ризику формування алергічного риніту та бронхіальної астми у дітей. Лікування АД - серйозна фінансова проблема для сім'ї та охорони здоров'я в цілому. Більшість дослідників прогнозують подальше зростання алергії, що диктує пошук нових сучасних методів профілактики. Оскільки імунна система починає формуватися внутрішньоутробно, сенсибілізація можлива ще в періоді вагітності, превентивних заходів варто вживати вже в антенатальному періоді. Тому своєчасна діагностика та контроль алергічної патології у жінки необхідні для поліпшення перебігу вагітності та мінімізації ризику розвитку алергічних захворювань у дитини. Найбільш близьким до заявленого технічного рішення є розробка, в якій призначають про біотичний препарат LGG у дозі (1,8  10(10) КОЕ/день) лише вагітній після 36 тижнів до пологів (2). Однак, у вказаній роботі новонародженим дітям не призначали пробіотичний препарат LGG, що не дозволяло досягти бажаного профілактичного ефекту, а саме - попередження атопічного дерматиту. В основу винаходу поставлено задачу вдосконалення способу первинної профілактики та терапії атопічного дерматиту (АД) в дітей на основі вивчення перинатальних факторів ризику і стану здоров'я новонароджених та включення пробіотика Lactobacillus rhamnsus GG (LGG) у комплексну терапію АД у немовлят, що дозволить досягти вираженої позитивної динаміки клінічних проявів захворювання. Поставлена задача вирішується тим, що, згідно з винаходом, призначають пробіотик 9 Lactobacillus rhamnsus GG (LGG) спочатку вагітній в терміні 34-36 тижнів у дозі 1,5•10 живих бактерій перорально один раз на добу протягом 14-16 діб, потім новонародженій дитині також 9 вводять LGG перорально по 1,0•10 живих бактерій щодня, один раз на добу двотижневим курсом. Спосіб виконується наступним чином: Для визначення клінічної ролі сімейного алергічного анамнезу як фактора ризику АД у дітей був проведений порівняльний аналіз груп. До першої групи (1А) увійшла 31 дитина з обтяженим алергічним анамнезом за лінією матері, до другої групи (1Б) - 14 дітей із обтяженим сімейним алергічним анамнезом (поєднання алергічних проявів у обох батьків), до групи контролю (1К) 50 дітей без обтяженого алергічного анамнезу. Відношення шансів для групи 1А становило 4,86 (ДІ 95 % 1,59-15,19; р+0,003), для групи 1Б - 8,20. (ДІ 95 % 1,86-37,98; з+0,002). Для вивчення ролі грудного вигодовування у запобіганні АД проведено порівняльне контрольоване дослідження в паралельних групах, відібраних методом стратифікованої рандомізації за 66 дітей з несприятливим алергічним анамнезом (наявність алергічних проявів у матерів, батьків). За характером вигодовування всі пацієнти були розділені на три групи. Зважаючи на гіпогалактію у матері, 23 дитини одержували стандартні адаптовані молочні суміші (АМС) й увійшли до першої групи (2 АМС). Частково гідролізовані суміші (ЧГС) через гіпогалактію матері одержували 18 дітей, які утворили другу групу (2 ЧГС). Виключно на грудному вигодовуванні (ГВ) перебували 25 дітей, що увійшли у контрольну групу (2 ГВ. Усі діти спостерігалися в динаміці, до шестимісячного віку фіксувалися шкірні алергічні прояви. Серед обстежених групи 2 АМС було 10 (43,475) хлопчиків (955 ДІ 22,76-63,23) і 13 (56,53 %) дівчаток (95 % ДІ 36,76-77,23). У групі 2 ЧГС було 7 (38,88 %) хлопчиків (95 % ДІ 16,46-61,53), 11 (61,12 %) дівчаток (95 % ДІ 38,46-83,53). У групі 2 ГВ було 12 (48,00 %) хлопчиків (95 % ДІ 28,41-67,58) і 13 (52,00 %) дівчаток (95 % ДІ 32,41-71,58). Різні прояви АД до шестимісячного віку були зафіксовані у групі 2 АМС у 39,13 % дітей, у групі 2 ЧГС - у 22,22 %. У групі 2 ГВ, що одержувала грудне молоко, АД розвинувся у 20 % дітей. Відповідно до показників шкали SKORAD (табл. 1), у групі 2 АМС у 3 (33,33 %) дітей (95 % ДІ 2,27-63,72) відзначався середньотяжкий перебіг шкірних алергічних реакцій, у 6 (66,67 %) дітей (95 % ДІ 36,27-97,72) зафіксовано легкий перебіг АД, у групах 2 ЧГС і 2 ГВ у всіх хворих діагностовано легкий перебіг АД. За результатами 1 UA 116039 C2 дерматологічної шкали індексу якості життя немовлят IDLQI, у групі 2 АМС виражене погіршення якості життя зафіксовано також у 3 пацієнтів. У всіх інших дітей, включаючи спостережуваних груп 2 ЧГС і 2 ГВ, відзначалося тільки помірне погіршення якості життя (таблиця). Таблиця Показник SKORAD IDLQI Стандартна суміш N М (95 % ДІ) 20,66* (16,889 24,44) 9 12,00* (8,95-15,05) Примітка: - статистична вигодовування» р