Спосіб лікування атопічного дерматиту у дітей

Реферат: Спосіб лікування атопічного дерматиту у дітей включає застосування алерген-специфічної імунотерапії за стандартною схемою парентеральним шляхом. Додатково призначають пролонгований курс мультипробіотика "Ацидолак" у вигляді порошку для орального розчину дітям від 4 до 12 років по 1 саше (3 грами порошку) під час їди два рази на день, дітям від 13 до 18 років по 2 саше (6 грам порошку) під час їди два рази на день протягом двох місяців. UA 114941 U (12) UA 114941 U UA 114941 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, зокрема педіатрії, дерматології, алергології, імунології і може бути використана для лікування атопічного дерматиту у дітей. Атопічний дерматит (АД) належить до захворювань, які зумовлені алергенспецифічною IgE відповіддю, що призводить до розвитку специфічного запалення. Ініціювальний механізм хронічного запалення - імунний дисбаланс Т-хелперів-1 (Тh1) та Т-хелперів-2 (Th2) з порушенням у системі цитокінів. Виявлений дисбаланс між субкласами Т-хелперів (Th) і Тсупресорів (Ts), встановлення його ролі в розвитку уражень шкіри при АД змінили уявлення про діагностичне значення підвищення числа Т-хелперів та імунорегуляторного індексу (Тхелпери/Т-супресори). Таким чином, пошук методів терапії, направлених на корекцію імунологічних порушень, залишається актуальним при даній патології [2]. Відомі способи лікування алергічних захворювань алерген-специфічною імунотерапією (АСІТ). Згідно з офіційним документом Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), АСІТ є єдиним методом лікування, що може вплинути на перебіг алергічного захворювання і попередити алергічний марш. На сьогоднішній день АСІТ є єдиним патогенетичнообґрунтованим методом лікування IgE-залежних алергічних захворювань, який здатний змінити імунологічну реактивність організму. Всесвітня організація з алергії (WAO), Європейська академія алергії та клінічної імунології (ЕААСІ), Робоча група Американської академії алергії, астми та імунології (ААААІ), Американська колегія алергії, астми та імунології (АСААІ), Об'єднана рада алергії, астми та імунології - постійно переглядають і розробляють положення клінічних рекомендацій для використання АСІТ з урахуванням сучасного рівня доказової медицини. У нашій країні для проведення АСІТ оптимальним вважається віковий інтервал від 5 до 50 років, хоча WAO, робоча група ААААІ, АСААІ, Об'єднана рада алергії, астми і імунології підтримують постулат про можливість проведення АСІТ у дітей більш раннього віку (з 2-3 років). При цьому бажано, щоб кількість причинно-значущих алергенів при проведенні АСІТ не перевищувала 3-4 [1, 3]. Найближчим аналогом, який вибраний як прототип, є спосіб лікування АД у дітей за допомогою АСІТ. АСІТ діє практично на всі патогенетично-значущі ланки алергічного процесу, клітинний і медіаторний компоненти алергічного запалення, тобто сповільнює як ранню, так і пізню фазу алергічної реакції негайного типу [3]. Даний спосіб лікування АД є достатньо ефективним. Так, перевагами АСІТ над фармакотерапією є: збереження тривалої ремісії після завершення успішних курсів; попередження розширення спектра алергенів, до яких формується підвищена чутливість; попередження переходу більш легких клінічних проявів алергії в тяжкі; зменшення потреби в протиалергічних препаратах, терапевтичний ефект зберігається декілька років після завершення курсу. Крім того, АСІТ добре поєднується із базисною та симптоматичною терапією [1, 2, 3]. Недоліком даного способу є недиференційований підхід, мало даних про практичне застосування при АД у дітей, недостатнє вивчення імунних механізмів, що лежать в основі індукції імунологічної толерантності, які ще до кінця не з′ясовані і потребують детального вивчення. Необхідні додаткові дослідження, щоб зрозуміти біологічні механізми та визначити критерії для відбору пацієнтів, з'ясувати, який із методів і протоколів лікування кращий і якому слідувати з метою зменшення ризику несприятливих подій під час терапії і збільшення відсотку успіху. Також близьким до способу, що заявляється, є спосіб лікування АД у дітей шляхом застосування пробіотиків у складі комплексної терапії. Важливе патогенетичне значення в розвитку АД у дітей належить порушенню мікробіоценозу кишечнику. Вважається, що нормальна мікрофлора кишечнику із біфідо- та лактобактерій сприяє дозріванню імунної системи дитини. Ряд дослідників беззаперечно довели існування зв'язку між складом мікрофлори кишок і ступенем зрілості механізмів імунної відповіді. Відомо, що його склад контролюється імунною системою слизової оболонки кишечнику, а продукти життєдіяльності нормальної мікрофлори, в свою чергу, регулюють як гуморальні, так і клітинні компоненти імунітету. Принципово новим підходом до вирішення проблеми та профілактики алергії є використання пробіотиків для модулювання імунного ефекту, обумовленого впливом кишкової флори. Реалізація імуномодулюючого ефекту кишкової мікрофлори обумовлена, насамперед, впливом на диференціювання Т-лімфоцитів хелперів (Th) в пейєрових бляшках, що впливає на розвиток імунітету з кращою збалансованістю між Тh1 і Th2 імунними відповідями [1]. В основу корисної моделі поставлено задача підвищення ступеня ефективності, удосконалення способу лікування АД у дітей та покращення віддалених результатів. Поставлена задача вирішується тим, що на фоні базисної терапії дітям з АД проводиться курс АСІТ за стандартною схемою парентеральним шляхом, а також додатково одночасно 1 UA 114941 U 5 10 15 20 призначають пролонгований курс мультипробіотика "Ацидолак" у вигляді порошку для орального розчину дітям від 4 до 12 років по 1 саше (3 грами порошку) під час їди два рази на день, дітям від 13 до 18 років по 2 саше (6 грам порошку) під час їди два рази на день протягом двох місяців. Спосіб здійснюється наступним чином. Під наглядом знаходилось 108 дітей з АД віком від 4 до 18 років, з них 63 хлопчиків і 45 дівчаток. Усіх обстежуваних дітей з АД було поділено на дві групи по 54 дитини. Групи обстежених із АД були стандартизовані по базовій терапії згідно з протоколом МОЗ України від 27.12.2005 р № 767. Першу групу склали діти з АД, яким проводилась комплексна терапія із застосуванням алерген-специфічної імунотерапії та пролонгованого курсу пробіотиками. АСІТ проводилась за стандартною схемою згідно з протоколами [3], а також призначався пробіотик "Ацидолак" із багатоштамової симбіотичної культури пробіотичних бактерій в складі Lactobacillus acidophilus, Bifidobacterium, у вигляді порошку для орального розчину дітям від 4 до 12 років по 1 саше (3 грами порошку) під час їди два рази на день, дітям від 13 до 18 років по 2 саше (6 грам порошку) під час їди два рази на день пролонгованим курсом тривалістю два місяці. Другу групу склали діти з АД, яким проводилась традиційна базисна терапія та АСІТ. Результати спостереження за клінічною ефективністю застосування специфічної імунотерапії з пролонгованим курсом пробіотиків в процесі лікування АД у дітей показали хороші результати. В першу чергу це відображалося на динаміці клінічної симптоматики захворювання і помітному зниженні індексу SCORAD (Таблиця 1). Таблиця 1 Динаміка індексу SCORAD у дітей із АД під впливом лікування (М±m) Група Заявлений спосіб лікування (n=54) Базисна терапія і АСІТ (n=54) До лікування 35,40±2,93 34,94±3,11 SCORAD, бали Через один місяць 13,0б±1,37* 20,39±2,17* Через один рік 8,77±0,95* 25,25±2,34* Примітка. *р - вірогідність різниці показників в залежності від застосованого лікування, р