Шприц, пристрій для виготовлення плунжера для шприца і вставка, придатна для використання в ньому

Цей винахід відноситься до шприців і має своїм предметом шприц, здатний до саморуйнування, тобто такий, що може бути використаний лише один раз і що його робить непридатним сам користувач, у процесі звичайного застосування. З початку 1980-х років поширення СНІДу, гепатиту та інших хвороб відбувалося також і як наслідок багаторазового використання шприців. Більшість шприців є одноразового типу, вони легко виготовляються з пластмас і часто мають напис "Використати один раз і знищити". Проте в такому виробі немає вбудованої перешкоди проти використання її кілька разів і кількома особами. Особи, що зловживають наркотиками, здійснюють певні особливі заходи, які треба повністю взяти до уваги, щоб конструкція шприца, здатного до саморуйнування, мала б успіх і була б прийнята у цій життєво важливій галузі ринку. Особам, що зловживають наркотиками, може бути необхідним встромляти голку декілька разів, доки не буде знайдене придатне для ін'єкції місце, і здійснювати численні неглибокі встромляння і витягання голки протягом цього процесу. Після ін'єкції користувач може забажати вимити за кілька разів своєю власною кров'ю наркотик, що залишився у "мертвій зоні" шприца. Особи, що зловживають наркотиками, - це найперша область турботи, коли йдеться про поширення згаданих вище хвороб, але й усі інші споживачі можуть виграти від такого шприца, якщо він ніяким чином не буде перешкоджати користувачеві при його застосуванні. Були зроблені численні спроби зі створення такого здатного до саморуйнування шприца, і приклади різних конструкцій показані у публікаціях US-A-3951196, US-A-4220157, US-A-4252118, GB-A-2184657, US-A-3478937, US-А-4367738 і ЕР-А-029017. Проте до цього часу жодна з конструкцій не досягла ринку, чи то через складність у виробництві, чи то через збільшення собівартості. Крім того, відомі конструкції не пристосовані до різноманіття методів, використовуваних користувачами, особливо особами, що зловживають наркотиками, і не справляють враження "нормальних" шприців при користуванні. Деякі конструкції мають ламкі елементи, вбудовані в конструкцію у такий спосіб, що частина плунжера відокремлюється, залишаючи шприц у неробочому стані. Це може створювати небезпеку для здоров'я, оскільки залишає незахищений пластмасовий уламок, який нещодавно знаходився усередині циліндра, що міг містити у собі заражену кров. При усуненні частини плунжера циліндр згодом є доступний для маніпуляцій з ним, для його перетворення у працюючий механізм. Деякі відомі ідеї можуть бути здійснені лише зі шприцами з постійно закріпленою голкою, завдяки чому унеможливлюється небажане маніпулювання і повторне використання шприца. Інші відомі конструкції застосовують виступні елементи усередині циліндра. Проте ці елементи можуть порушувати "пряме" пересування плунжера під час ін'єкції, і можуть "відчуватися" користувачем. Це обумовлене взаємодією з цими виступними елементами еластомірної манжети, прикріпленої до плунжера. Так, в публікації ЕР 0409134 А1(23.01.1991, А61М5/50) є описаний шприц одноразового використання, циліндр якого має два виступні елементи, що на суттєву відстань простягаються досередини циліндра. Кожний виступ має дальню стінку, перпендикулярну до стінки циліндра, і клиноподібну ближню стінку. Плунжер має головку і ущільнювальний елемент, виконаний як суцільна деталь разом із головкою. Головка входить у взаємодію з виступом і стопориться, унеможливлюючи зворотний рух плунжера. Недолік цього шприца полягає в тому, що ані циліндр, ані плунжер не може бути вироблений як суцільний елемент, що ускладнює їх вироблення і збільшує собівартість виробу в цілому. Циліндр не може бути суцільним відливком через перпендикулярні стінки виступних елементів. Ливарний стрижень, що використовується для формування внутрішньої поверхні циліндра, не зможе бути вилучений так, щоб не зруйнувати ці виступні елементи. Аналогічно, плунжер описаного в зазначеному документі шприца також не може бути відлитим як суцільна деталь, з огляду на наявність внутрішньої порожнини в головці плунжера, між кінцевою частиною штока плунжера і ущільнювальним елементом(див. фіг.7 зазначеного документа - ділянка між кінцевою частиною 19 штока плунжера і ущільнювальним елементом 16 унеможливлює відлиття плунжера як суцільного відлитка). Отже, ідеальний виріб — це такий, що може бути легко пристосований до використовуваних виробничих процесів і процесів збирання, не обумовлює опору користувачеві і дійсно здатний до саморуйнування у такий спосіб, що якось маніпулювати з ним вже неможливо. Згідно з першим аспектом цього винаходу, шприц включає в себе циліндр, що має усередині плунжер, який є у ковзальній і щільній взаємодії з ним, причому зазначений циліндр має принаймні один засіб, що перериває циліндричну поверхню його внутрішньої стінки, а плунжер має стопорний засіб, причому зазначений стопорний засіб виконаний з можливістю, при витягуванні плунжера назад, входження у взаємодію з зазначеним переривним засобом, так що подальший рух назад стає неможливим. Така конструкція дозволяє користатися шприцом у нормальний спосіб, але робить його непридатним для подальшого використання після однієї ін'єкції завдяки дії стопорного засобу. Переважно, переривний засіб розміщений поблизу дальнього кінця циліндра. Дальній кінець - це той, до якого прикріплюють голку. Коли ін'єкція вже відбулася, вже неможливо витягти плунжер назад далі, ніж до переривного засобу поблизу дальнього кінця. Переривний засіб може бути розташований так, щоб уможливити промивання після повної ін'єкції, але перешкодити повторному наповненню циліндра. Додатковий переривний засіб може бути розміщений поблизу ближнього кінця циліндра. Це унеможливлює виймання плунжера перед використанням, забезпечуючи загальний захист проти небажаних маніпуляцій. Зазначений переривний засіб переважно виконаний під кутом до повздовжньої осі циліндра, відмінним від 90°. Це дозволяє зменшити тертя між поршнем і переривним засобом, оскільки у будь-який окремий момент часу лише частина переривного засобу перебуває у контакті з поршнем. Переривний засіб переважно простягається довкола всієї окружності циліндра. Кожний переривний засіб може бути виступом. Досить невеликий виступ уможливлює дію стопорного засобу, і, якщо він розташований під кутом, не порушує р уху плунжера вперед, а тому його не "відчуває" користувач. Проте переважно кожний переривний засіб включає в себе канавку. Канавки не чинять опору руху плунжера, тому досягається нормальне відчуття ін'єкції. Вони також більш надійні щодо забезпечення роботи стопорного засобу. Можливо також, щоб переривний засіб включав в себе канавку, за якою далі йде виступ. Розміщені під кутом канавки і виступи набагато легше виготовляти методом відливання під тиском, ніж такі, що йдуть під прямим кутом до осі циліндра. Кожний виступ або канавка переважно мають у перерізі суттєвою мірою трикутну форму, причому перша стінка нахилена до циліндричної поверхні лише злегка, а друга стінка нахилена до циліндричної поверхні круто. Перша стінка уможливлює нормальний рух плунжера вперед, тоді як друга стінка взаємодіє із стопорним засобом при русі назад(витягуванні). Перша стінка нахилена до циліндричної поверхні переважно під кутом від 20° до 30°. Друга стінка є практично перпендикулярною до першої і розміщеною під кутом від 60° до 70° до циліндричної поверхні. Переважно головка плунжера має засіб, такий як шпиньок(або грибок), з яким зчіплюється еластомірна ущільнювальна манжета, і стопорний засіб також є розміщеним на головці плунжера, біля зазначеної манжети. Головка плунжера фіксується на переривному засобі і стопориться, надійно роблячи шприц непридатним для використання. Плунжер залишається цілим, заповнює собою циліндр і діє як засіб, унеможливлюючий маніпулювання з частинами шприца. Якщо для його витягування буде прикладене надмірне зусилля, він може зламатися на місці з'єднання плунжерного стрижня і головки. Однак це не є метою конструкції, оскільки стопорна властивість є більш ніж достатньою для того, щоб запобігти повторному використанню, і є переважною. Зазначений стопорний засіб переважно включає в себе дві обернені назад лапки, прикріплені до головки гнучкою з'єднувальною деталлю, так що вони є рухомими в обох напрямках, але виконані також з можливістю входження у взаємодію з переривним засобом при зворотному русі від дальнього кінця циліндра. При входженні у взаємодію, наприклад, з виконаною під кутом канавкою, головка плунжера у циліндрі перекошується, розташовується перпендикулярно до канавки, так що обидві лапки розміщуються у канавці, наскільки то дозволять гнучкість з'єднувальної деталі і пружність еластомірної манжети. Альтернативно, стопорний засіб включає в себе пластину, яка є прикріпленою до головки і яка має гнучкі краї, що ковзає у будь-якому напрямі, але входить у взаємодію з переривним засобом при зворотному русі. Переважно вона утримується головкою у стопорному положенні. Пластина може бути хрестоподібною. Конструкція може бути здійснена у шприці з постійно закріпленою голкою або без неї. Цей винахід найбільше виграє від того, що він є захищений від маніпулювання на шприцах з відкритим циліндром типу Люера і шприцах з постійно закріпленою голкою. Винахід також має ту перевагу, що шприц складається з двох пластмасових частин, виготовлюваних шляхом виливання під тиском, тобто циліндра і плунжера. Плунжер виконаний зі шпиньком, на якому закріплюється еластомірна манжета у такий спосіб, щоб вона щільно взаємодіяла зі внутрішньою стінкою циліндра. Плунжер відливають у традиційній ливарній формі, яка може бути зроблена так, щоб відповідати кожній описаній модифікації. Альтернативно, нова або існуюча ливарна форма може бути споряджена вставками, які потрібні для вказаної зони з лапками і з'єднувальною деталлю або з пластиною. Це означає, що відомий виріб може бути змінений з урахуванням модифікацій, запропонованих цим винаходом, з відносно невеликими капітальними витратами. Аналогічно, описаний у цьому винаході циліндр може бути виготовлений шляхом модифікування ливарних стрижнів для циліндра, що також становить лише частку від загальних капітальних витрат на таке ливарне обладнання. Інші аспекти цього винаходу стосуються пристрою для виготовлення плунжера для шприца, який включає в себе стопорний засіб. Згідно з другим аспектом винаходу пропонується пристрій для виготовлення плунжера для шприца, виконаного з можливістю ковзального пересування у циліндрі шприца і спорядженого стопорним засобом, виконаним з можливістю входження у взаємодію з переривним засобом, запровадженим на внутрішній стінці циліндра, причому зазначений пристрій включає в себе ливарну форму з двох половин, кожна з яких має виїмку, відповідну за формою частині плунжера, так що ці дві половини у взаємодії уможливлюють формування цілого плунжера, причому кожна половина має знімну вставку, що має виїмку, відповідну за формою стопорному засобу для відповідної частини плунжера. Згідно з третім аспектом даного винаходу пропонується вставка, придатна для використання у пристрої для виготовлення плунжера для шприца, виконаного з можливістю ковзального пересування у циліндрі шприца і спорядженого стопорним засобом, виконаним з можливістю входження у взаємодію з переривним засобом, запровадженим на внутрішній стінці циліндра, і такого, що включає в себе ливарну форму з двох половин, кожна з яких має виїмку, відповідну за формою частині плунжера, так що ці дві половини у взаємодії уможливлюють формування цілого плунжера, причому зазначена вставка має виїмку, відповідну за формою стопорному засобу для відповідної частини плунжера, і виконана з можливістю знімного встановлювання у відповідну половину ливарної форми. Другий і третій аспекти цього винаходу дозволяють модифікувати ливарне обладнання, призначене для виготовлення відомих плунжерів, за допомогою введення вставок зі стопорними засобами. Завдяки цьому відомі плунжери можуть бути легко модифіковані так щоб вони включали в себе стопорні засоби, але з малими капітальними витратами, оскільки не потрібне повністю нове обладнання. Крім того, самі вставки можуть бути легко замінені. Ливарне обладнання зношується при використанні, але критичним є зношування частин, що містять виїмки для стопорних засобів, оскільки саме воно може зробити стопорні засоби непридатними для роботи. Рівень припустимого зношення для стопорних засобів є набагато меншим, ніж для решти плунжера. Відповідно, вставки із стопорними засобами можна заміняти часто, щоб забезпечити точне виготовлення стопорних засобів. Вставки можуть бути розміщені на існуючій площині рознімання у половинах ливарної форми. Кожна вставка може бути прикріплена до половини форми штифтами, вставлюваними у суміщені отвори у вставці і половині форми. Альтернативно, вони можуть бути закріплені фіксаторами. Можливо також обладнати половини ливарної форми заглибленнями для розміщення вставок. Ці заглиблення можуть бути вирізані або вифрезеровані у половинах ливарного обладнання. Кожна вставка може включати в себе одну або більше пластин. Щоб цей винахід було легше зрозуміти, далі будуть описані, як необмежуючі приклади, варіанти його втілення, з посиланнями на супровідні креслення, де: Фіг.1 являє собою фронтальну проекцію шприца, виконаного згідно з одним з варіантів втілення винаходу; Фіг.2 являє собою вид з торця (з ближнього кінця) циліндра шприца, показаного на фіг.1; Фіг.3 являє собою фронтальну проекцію плунжера шприца, показаного на фіг.1; Фіг.4 являє собою збільшене зображення дальньої кінцевої області плунжера шприца; Фіг.5 являє собою поперечний розріз по лінії V-V, показаній на фіг.4, якщо дивитися за стрілками; Фіг.6 являє собою поперечний розріз по лінії VI-VI, показаній на фіг.4, якщо дивитися за стрілками; Фіг.7 являє собою повздовжній розріз циліндра шприца, показаного на фіг.1; Фіг.8 являє собою повздовжній розріз дальньої кінцевої області циліндра шприца, у збільшеному масштабі; Фіг.9 являє собою детальне зображення канавки, показаної на фіг.8; Фіг.10-13 являють собою фронтальні проекції у розрізі шприца, на яких плунжер є у різних положеннях; Фіг.14 являє собою повздовжній розріз у збільшеному масштабі дальньої кінцевої області шприца, який показує плунжер, застопорений у канавці в циліндрі(непридатний для використання стан); Фіг.15 являє собою повздовжній розріз у збільшеному масштабі ближньої кінцевої області циліндра шприца, який показує одну з модифікацій; Фіг.16 показує альтернативну конструкцію дальнього кінця плунжера шприца; Фіг.17 являє собою повздовжній розріз циліндра, який показує розташування канавок згідно з іншим варіантом втілення винаходу; Фіг.18 являє собою фронтальну проекцію головки плунжера з модифікованим стопорним засобом; Фіг.19 являє собою поперечний розріз по лінії Х-Х, показаній на фіг.18; Фіг.20 показує стопорний засіб у положенні, що відповідає руху вперед; Фіг.21 показує стопорний засіб у застопореному положенні; Фіг.22 показує половину ливарної форми для формування існуючого плунжера; Фіг.23 показує вставн у пластину для половини форми, показаної на фіг.22; і Фіг.24 показує форму з фіг.22, модифіковану з використанням пластини з фіг.23. Звернемось до фіг.1 і 2. Шприц включає в себе циліндр 1 і плунжер 7. Циліндр має внутрішню циліндричну поверхню, відкритий ближній кінець 2, споряджений захватним фланцем 3, і дальній кінець 4, який має внутрішній упорний заплечик 5, що оточує ви хідний отвір 6 для рідини. Вихід 6 для рідини може мати різні варіанти виконання, в залежності від потреби; показаний варіант — це ковзна конструкція Люера, що утримує голку(не показана) за рахунок сил тертя; можливий замковий варіант шприца Люера, на який голку накручують; або ж він може бути виконаний так, щоб приймати голку, яка закріплена постійно клеєм, нагріванням або якимсь іншим засобом. Плунжер 7 шприца, що показаний вставленим, включає в себе шток 8 і пальцеву пластину 9 для утримування плунжера. На дальньому кінці штока 8 розміщена еластомірна ущільнювальна манжета 15, суміжно до якої запроваджений стопорний засіб 17, пристосований до взаємодії з засобом, що перериває внутрішню циліндричну поверхню циліндра і включає в себе канавки 10, 11, як пояснено докладніше нижче, щоб забезпечити здатну до саморуйнування конструкцію. Як показано на фіг.3-6, плунжер 7 має традиційні шток 8 і пальцеву пластину 9 для штовхання і витягування плунжера. На дальньому кінці плунжер має головку 14, яка включає в себе шпиньок(грибок) 13, навколо якого закріплена еластомірна манжета 15, яка забезпечує повну герметичність щодо рідин і газів у циліндрі 1. Шпиньок 13 має опору 16, що підтримує манжету 15. Протилежний бік опори 16 з'єднаний з плунжерним штоком 8 трубчастою з'єднувальною деталлю 18, що забезпечує міцне, але дещо гнучке з'єднання. Також до опори 16 прикріплені дві лапки 17, які утворюють собою стопорний засіб. Лапки виконані так, що їхні зовнішні радіальні віддалені кромки 19 контактують з внутрішньою стінкою циліндра, коли шприц є зібраним. Перпендикулярна штоку поверхня лапки може бути плоскою, як на фіг.4, або випуклою, як на фіг.16. Поверхня 19 може так само мати найрізноманітніші конфігурації, щоб якомога краще пасувати до канавок у циліндрі. Лапки 17 виступають за межі опори 16, як то показано на фіг.5, що являє собою поперечний розріз по лінії V-V, показану на фіг.4, якщо дивитися за стрілками. Опора не стикається з внутрішньою стінкою циліндра, але це креслення показує, як лапки будуть виступати за її межі і контактувати зі стінкою циліндра. Місцерозташування з'єднувальної деталі 18 добре показане на фіг.6. Фіг.7 являє собою повздовжній розріз циліндра, де показані місцерозташування і типовий кут нахилу канавок 10, 11. Дальня канавка 10 виконана у місці, придатному з огляду на зручність користування шприцом. У цьому прикладі канавка 10 знаходиться у такому місці, що уможливлює аспірацію після повного ходу плунжера під час ін'єкції. Це вкрай важливо при деяких застосуваннях шприца, щоб дозволити користувачеві перевірити, чи голка ще й досі знаходиться у кровоносній судині і/або дозволити особі, що зловживає наркотиками, вимити наркотик, що залишився у "мертвій зоні" 12 шприца, за допомогою втягування і витискання крові. Ближня канавка 11 розміщена так, щоб уможливити повний хід плунжера назад, але унеможливити виймання плунжера. Цим забезпечується подвійна перевага: по-перше, канавку можна розташувати так, щоб вона вказувала на наповнення шприца визначеним об'ємом рідини, що може бути корисним для користувачів з погіршеним зором. По-друге, ця канавка перешкоджає вийманню плунжера з циліндра після того, як шприц було зібрано. Завдяки цьому плунжер не можна замінити або маніпулювати з ним якось інакше, щоб зробити шприц багаторазовим. Канавка 10 показана докладніше на фіг.8, і у розрізі - на фіг.9. Канавка 10 простягається довкола всієї окружності внутрішньої стінки і у перерізі має суттєвою мірою трикутну форму. Канавка 10 має першу, дальню стінку 10’, що є нахиленою до циліндричної поверхні під невеликим кутом, приблизно від 20° до 30°, щоб уможливити рух плунжера вперед(прямий рух). Канавка має другу, ближню стінку 10", яка нахилена до внутрішньої стінки більш круто, під кутом від 60° до 70°, щоб входити у взаємодію зі стопорним засобом при зворотному русі плунжера(витягуванні). Ці перша і друга стінки є практично перпендикулярними одна до одної. Канавка 10 також розташована під кутом, відмінним від прямого, до повздовжньої осі циліндра 1. Цей кут, що може становити до 30°, означає, що при пересуванні вперед еластомірної манжети 15 тертя, що його відчуває користувач, не є таким, як тертя, що відчувається при пересуванні вперед через канавку або виступ, які влаштовані перпендикулярно до осі циліндра. Спочатку еластомірна манжета 15 зустрічає ближню стінку канавки 10. Еластомірна манжета 15 має передню кромку, яка утворює туге ущільнення з внутрішньою стінкою циліндра і викликає легкий, спрямований назовні, натиск, щоб досягти цього ущільнення. Цей натиск лише трохи змінюється, коли манжета зустрічає невелику зону канавки 10. Коли манжета 15 просувається далі вперед, вона покидає цю зону першого контакту і переміщується далі і тому перебуває в контакті лише з невеликою зоною зміни опору. Це надає ін'єкції більш плавне відчуття, що є великою перевагою цього винаходу. Ближня канавка 11 подібна до дальньої канавки 10. Канавки 10, 11 мають дуже точні розміри у перерізі, і при такій конструкції їх дуже легко одержувати у виробництві. Це є ще однією перевагою у порівнянні з попередніми винаходами, оскільки теоретично дуже важко виконати таку канавку у циліндрі, що являє собою суцільну деталь. Канавка являє собою набагато надійніший різновид обмежувального засобу, порівнюючи, скажімо, із виступом. Перевагою для формування канавок 10, 11 є їхній кут на хилу до повздовжньої осі і осі виймання ливарного стрижня. Це означає, що виступ на стрижні, який утворює канавку, може виходити зі сформованого циліндра, не пошкоджуючи м'яку внутрішню стінку циліндра. Як то показане на фіг.17, ближня канавка 11 може бути обернена на 180° навколо осі циліндра відносно дальньої канавки. Це створює менший опір при витяганні ливарного стрижня, оскільки дальній виступ на ньому не попадає повністю у ближню канавку 11. Дія шприца показана на фіг.10-13. Шприц дозволяє "нормальне" користування. Фіг.10 показує плунжер у положенні, що він займає в невикористаному шприці, при його поставці. Якби плунжер був всунутий хоч трохи далі, шприц був би непридатним для використання, оскільки лапки 17 перейшли б за дальню стінку канавки 10. Можливі різні додаткові заходи, які можна застосувати до виробу для запобігання передчасному всуванню плунжера, але це не є суттєвим з огляду на предмет цього винаходу. Користувач наповнює шприц, витягаючи плунжер назад, як на фіг.11, і має можливість наповнити шприц до бажаного рівня без перешкод. Інколи є бажаним друге наповнення, наприклад, при змішуванні двох рідин у циліндрі, і це також не зустрічає перешкод. Особа, що зловживає наркотиками, наприклад, після наповнення шприца буде встромляти голку під шкіру, пробуючи знайти вену, придатну для ін'єкції. Ця дія потребує відведення плунжера назад і втягування рідині з організму у дальній кінець циліндра шприца. Колір і кількість рідини вказує користувачеві придатність вибраного місця. Цей метод та інші можна здійснити запропонованим шприцом без обмежень. Після ін'єкційного ходу плунжер опиниться у положенні, показаному на фіг.12. Далі, якщо є така необхідність, плунжер можна відтягти на заздалегідь визначену відстань, щоб виконати аспірування для промивання, як то є загально відомим, але не далі, ніж до канавки 10. Фіг.13 показує плунжер у найдальшій витягнутій позиції. На цьому місці лапки почнуть входити у взаємодію з канавкою 11, що, як описано вище, запобігає вийманню плунжера і будь-яким подальшим маніпулюванням, що могли б статися після того. Коли лапки 17 входять у взаємодію з будь-якою канавкою(10 або 11), це приводить до взаємодії, показаної у збільшеному масштабі на фіг.14. Коли лапки 17 входять у взаємодію з канавкою, вони розходяться у ширину, заповнюючи доступний простір, завдяки напруженню, наданому їм при відливанні. Це перешкоджає дальшому руху назад. Головка плунжера, як показано на кресленні, вирівнюється з розміщеною під кутом канавкою, порушуючи звичайну конфігурацію, що посилює перешкоду зворотному руху. Крім того, з'єднувальна деталь 18 стикається з задньою частиною ближньої лапки, що зміщує лапку ще далі назовні і в канавку. Дія лапок, як її тут описано, нагадує самогальмівне з'єднання: чим сильніше користувач тягне плунжер, бажаючи повторно використати шприц, тим сильніше плунжер стопориться. Якщо прикласти достатню силу, плунжер 7 зламається по з'єднувальній деталі 18. Фіг.15 показує модифікацію, у якій переривний засіб включає в себе виступ 29 замість канавки. Цей виступ 29 сформований як кільце, розташоване під кутом до осі циліндра 1. Виступу 29 надано у перерізі трикутну форму. Він має першу, ближню стінку 29', нахилену до внутрішньої стінки під невеликим кутом, приблизно від 20° до 30°, щоб дозволити рух плунжера вперед. Виступ 29 також має другу, дальню стінку 29", нахилену до внутрішньої стінки більш круто, під кутом приблизно від 60° до 70°, щоб входити у взаємодію із стопорним засобом при витягуванні плунжера. При використанні шприца виступ 29 працює подібно до канавок 10, 11. Лапки 17 переходять через виступ 29 при просування плунжера 7 уперед, але входять з ним у взаємодію при зворотному русі. Ця взаємодія скручує головку плунжера, так що він не може витягтися далі. У ще одній модифікації(на кресленнях не показана) переривний засіб включає в себе канавку 10, одразу за якою на її ближньому боці розташований виступ 29. Це забезпечує дуже задовільну роботу стопорного засобу 17. Фіг.18-21 показують інший варіант стопорного засобу. Відповідні елементи позначені відповідними номерами позицій. Замість лапок 17 стопорний засіб включає в себе гнучку хрестоподібну пластину 20. Ця пластина 20 з'єднана з основою 16 коротким центральним з'єднувачем 21, а з'єднувальна деталь 18 є також укороченою і приєднує пластину 20 до штока 8 плунжера. Пластина 20 має периферійну поверхню 22 конічної форми, діаметр якої є меншим поблизу опори 16. Така конструкція зменшує місце, що його займає стопорний засіб. Фіг.18 показує плунжер 7 у нерухомому стані, тоді як фіг.20 показує плунжер, коли він рухається вперед. Краї пластини 20 відхиляються від опори 16, і сторони, віддалені від опори 16, взаємодіють з поршневим штоком 8. Завдяки цьому пластина 20 стає обпертою, і конічна периферійна поверхня 22 стає практично паралельною до поверхні циліндра(не показана), так що плунжер 7 пересувається легко і переходить через канавку 10. При зворотному русі або ж витяганні плунжера краї пластини 20 відхиляються в інший бік і взаємодіють з опорою 16. У цій позиції вона ще може пересуватися у циліндрі 1, але, дійшовши до канавки 10 або 11, зовнішня кромка конічної поверхні 22 входить у канавку і утворює буртик, що перешкоджає руху назад, тобто витягуванню з канавки. Оскільки пластина 20 спирається на опору 16, вона не може прогнутися сильніше і проковзнути через канавку 10. Якщо у цьому застопореному положенні прикласти достатнє зусилля, з'єднувальна деталь 18 розламається. Вона може також зламатися ненавмисне, якщо при нормальному використанні плунжер 7 крутять. У модифікованому варіанті(не показаний) з'єднувальна деталь 18 зроблена більшою, а з'єднувач 21 меншим за діаметром. Завдяки цьому з'єднувальна деталь 18 буде опиратися тенденції до злому, коли плунжер 7 будуть крутити при нормальному використанні. У застопореному положенні, коли до плунжера 7 прикладене достатнє зусилля, прогнута пластина 20 діє на опору 16 як важіль, тому з'єднувач 21 ламається і головка плунжера 7 відскакує. Модифікований стопорний засіб показаний у взаємодії з канавкою 10, яка розташована під прямим кутом до осі циліндра. Він буде працювати так само добре з нахиленою під іншим кутом канавкою, або ж з нахиленим під кутом виступом 29 з фіг.15. Циліндр 1 і плунжер 7 виготовлені з пластмаси шляхом лиття під тиском. Зрозуміло, що кожний з них являє собою окремий відливок, чим зменшуються виробничі витрати. На практиці, щоб запровадити у плунжері стопорний засіб, може бути модифіковане ливарне обладнання для виготовлення відомих плунжерів(тобто таких, що не мають стопорних засобів). Фіг.22 показує половину 30 ливарної форми, що складається з двох половин, для формування звичайного плунжера, модифіковану, щоб запровадити у плунжері стопорний засіб. Ця половина 30 ливарної форми має три виїмки для половини плунжера; доповнювальна половина форми, з виїмками для другої половини плунжера, не показана. Як можна побачити, половина форми розділена на три частини 31, 32, 33 площинами рознімання 34 і 35, суміжними відповідно до головки плунжера і захватного фланця. Щоб модифікувати половину 30 форми для запровадження стопорного засобу, у половину 30 на площині рознімання 34 вставлені вставки 36, з виїмками для половини стопорного засобу. Вставка 36 показана на фіг.23; три вставки 36, вставлені у половину 30 форми, показані на фіг.24. Вставки утримуються фіксаторами 37. Вставки 36 знімні, тому їх ле гко заміняти, коли вони зносяться. Зношування вставки з виїмками для стопорних засобів є більш критичним, ніж зношування решти частин ливарної форми, оскільки для цього винаходу є суттєво важливим, щоб стопорні засоби працювали коректно. Тому вставки можуть бути замінені, тоді як решта частин ливарної форми ще зберігає задовільний стан, що продовжує строк служби обладнання в цілому. Вставка, показана на фіг.23, має дві пластини 38, 39. У модифікованому варіанті(не показаний) вона може мати одну частину, або ж більше, ніж дві частини. У ще одній модифікації(не показана) кожна вставна пластина 36 може бути встановлена до половини 30 форми за допомогою не фіксаторів, а шти фтів, вставлених в отвори у половині 30 форми і пластині 36. Крім того, якщо половина 30 ливарної форми не має існуючих площин рознімання, які можна було б використати, половина 30 може бути розрізана, щоб приймати вставки 36, або ж у ній можуть бути зроблені заглиблення для приймання вставок.