Спосіб лікування хворих на гострий коронарний синдром в поєднанні з артеріальною гіпертензією та серцевою недостатністю

Реферат: Спосіб лікування хворих після перенесеного інфаркту міокарда з артеріальною гіпертензією та серцевою недостатністю включає призначення карведилолу в таблетках в індивідуально підібраних дозах. UA 76380 U (12) UA 76380 U UA 76380 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме до діагностики і лікування серцево-судинних захворювань, зокрема хворих на гострий коронарний синдром (ГКС) в поєднанні з артеріальною гіпертензією та серцевою недостатністю. Основним способом лікування хворих на ГКС є призначення медикаментозної терапії. "Рекомендації з лікування хворих з ГКС без елевації сегмента ST"/ Шумаков В.О.//Здоров'я України, 2010. - № 1. - С. 87-88. Даний спосіб лікування хворих на ГКС є найбільш близьким до того, що заявляється, за технічною суттю та результатом, який може бути досягнутим, тому його вибрано за найближчий аналог. Основним недоліком лікування бета-адреноблокаторами є ризик виникнення критичної брадикардії, артеріальної гіпотензії, порушення атріовентрикулярної провідності, бронхоспазму, погіршення периферичного кровообігу, порушення ліпідного та вуглеводного обміну, що набуває особливого значення у пацієнтів із супутньою патологією. Спосіб, що заявляється, застосовується з метою підвищення ефективності лікування хворих, що перенесли ГКС в поєднанні з чинниками ризику виникнення серцево-судинних подій. В основу корисної моделі поставлена задача підвищення ефективності лікування хворих на ГКС в поєднанні з артеріальною гіпертензією та серцевою недостатністю. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі лікування хворих на ГКС у поєднанні з артеріальною гіпертензією та серцевою недостатністю до базової терапії, згідно з корисною моделлю, призначають карведилол в індивідуально підібраній дозі під контролем клінічних ознак перебігу хвороби, виміру частоти серцевих скорочень, артеріального тиску, даних ЕхоКС та основних показників ліпідного обміну. Технічний ефект корисної моделі обумовлений тим, що карведилол поряд з вираженою некардіоселективною бета-адреноблокуючою активністю володіє альфа 1-адреноблокуючою дією, вазодилятуючими, антиоксидантними та антипроліферативними властивостями, що було доказано експериментально. Суть корисної моделі полягає у проведенні порівняльної оцінки ефективності лікування хворих на ГКС у поєднанні з артеріальною гіпертензією та серцевою недостатністю на фоні стандартної терапії та при застосуванні карведилолу в індивідуально підібраній дозі. Загальна кількість обстежених склала 60 хворих, що перенесли Q-QS інфаркт міокарда (з 28 дня ± 3 дня індексної події) у поєднанні з артеріальною гіпертензією та серцевою недостатністю, що були довільно розподілені на дві групи. Одну групу склали особи (30 осіб), яким проводилося лікування у відповідності до загальноприйнятої базової терапії (контрольна група), а іншу - 30 осіб, у яких було використано карведилол у індивідуально підібраній дозі (дослідна група). Обидві групи були порівнювані за віковими та тендерними та особливостями, а також за клінікофункціональними особливостями артеріальної гіпертензії та серцевої недостатності. Включали осіб із функціональним класом серцевої недостатності II та III ступенів та АГ II та III стадії. В дослідження не включали хворих на симптоматичну артеріальну гіпертензію, з вадами серця, критичною нирковою недостатністю та некомпенсованим цукровим діабетом важкого ступеня. Після відбору хворим особам дослідної групи призначався карведилол в дозі 25-50 мг на добу. Препарат призначався двічі на добу в ранкові та вечірні години в дозі, котру підбирали індивідуально шляхом титрування до досягнення цільової дози та отримання стабільного відтворюваного ефекту. Оцінка ефективності лікування як осіб дослідної, так і контрольної груп проводилася шляхом вимірювання частоти серцевих скорочень, артеріального тиску, даних ЕхоКС та основних показників ліпідного обміну. Додатково в обох групах проводилася оцінка клінічних ознак перебігу хвороби. Тривалість лікування склала 3 місяці. Контрольне обстеження хворих обох груп проводилося в спокої на 3-4 день після госпіталізації в стаціонар, через 1 та 3 місяці застосування вищевказаної терапії. Оцінюючи клінічну симптоматику відновного періоду у хворих на ГКС, відмічено покращення клінічної симптоматики в обох групах. Поряд з цим, в дослідній групі хворі подавали менше скарг. Так, на біль за грудиною в контрольній групі на початку лікування скаржилося 85 % осіб, а через 1 та 3 місяці лікування, відповідно - 74 % та 40 %. В той же час, в дослідній групі таких осіб було, відповідно, 87, 67 та 13 %. Задишку в групі карведилолу відмічали на початку лікування 92 % осіб, а через 3 місяці лікування - тільки 13 %. В контрольній групі ці показники склали, відповідно, 90 та 47 %. Подібні закономірності відмічені і за динамікою інших клінічних ознак. Серед гемодинамічних ефектів терапії відмічено стадійність рівнів AT з деякою тенденцією їх зниження до оптимальних рівнів. А також поступове зниження ЧСС (табл. 1.1). Зокрема рівень CAT склав до лікування стандартною терапією 142,00±3,80 мм.рт.ст., а на 3 міс. знизився до 128,00±3,10 мм.рт.ст. На відміну від стандартного лікування при застосуванні терапії 1 UA 76380 U карведилолом вихідний рівень CAT сягав 141,00±4,10 мм.рт.ст., на 3 міс. CAT склав 123,00±2,40 мм.рт.ст. (Р