Спосіб лікування бронхіальної астми у дітей шкільного віку

Реферат: UA 77982 U UA 77982 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель, що заявляється, належить до медицини, а саме до педіатрії, дитячої алергології та пульмонології, і може бути використана в клінічній практиці для лікування бронхіальної астми у дітей шкільного віку. Патологія дихальної системи займає провідне місце в структурі дитячої захворюваності, при цьому зберігається значний зріст хронічних неспецифічних захворювань органів дихання у дітей, серед яких алергічні захворювання займають провідне місце. Бронхіальна астма, як одне з найбільш поширених алергійних захворювань, являє собою важливу проблему сучасної педіатрії. Це захворювання, почавшись у дитячому віці, в більшості випадків продовжується у дорослих, стаючи причиною професійних обмежень, інвалідності, а в ряді випадків і смерті. На це захворювання страждає від 4 до 20 % населення планети. За даними офіційної статистики, в Україні від 5 до 10 % дітей хворіють на бронхіальну астму [1, 2] Хоча, не зважаючи на глобальні та ґрунтовні дослідження з вивчення етіології та патогенезу БА (концепція алергічного запалення) і розробки нових підходів до лікування (базисна протизапальна терапія), дане захворювання продовжує бути патологією з багатьма нез'ясованими питаннями [3, 4]. Упродовж останніх років підвищується рівень захворюваності на БА, частота тяжких та ускладнених форм. Це, можливо, можна пов'язати з тим, що дитячий організм схильний до все більшого навантаження різними ксенобіотиками, алергенами, мікрофлорою та іншими агресивними факторами несприятливого екологічного середовища мегаполісу і промислових підприємств. Висока напруженість адаптаційних механізмів у дитячому віці під впливом багатьох стресогенних факторів у значній частині випадків призводить до зриву адаптації та розвитку захворювання [5]. Високі показники захворюваності, інвалідизації та смертності дітей від бронхіальної астми виявляють необхідність активного пошуку нових науково обґрунтованих заходів з оптимізації діагностики, лікування та профілактики бронхіальної астми у дітей шкільного віку з урахуванням сучасних відомостей про складні патогенетичні і біохімічні процеси, що відбуваються в організмі дитини при даній патології [6]. Незаперечним є той факт, що значну роль у підтримці внутрішнього гомеостазу організму людини відіграє мікрофлора кишечника, виконуючи захисну функцію відносно до патогенних та умовно-патогенних бактерій шляхом пригнічення їх росту та забезпечення резистентності колонізації. Кишкова мікрофлора активно бере участь в регуляції обміну холестерину і жовчних кислот, сприяючи формуванню калових мас, визначає стан обмінних процесів макроорганізму та, нарешті, формує його імунобіологічну реактивність. При порушенні однієї з функцій мікробіоценозу кишечника виникають порушення різних видів метаболізму, сприяючі виникненню дефіциту мікронутрієнтів, вітамінів, мікроелементів, мінеральних речовин, що може викликати незворотні процеси в органах і системах макроорганізму, а також зниження імунного статусу [7]. Мікрофлора є важливою складовою захисного бар'єра кишечника, який здійснює регуляцію імунної відповіді на локальному та системному рівнях. Вона діє як антигенний стимул для лімфоїдної тканини кишки, надаючи постійну антигенну дію на імунну систему, індукуючи вироблення імуноглобулінів, інтерферонів, цитокінів, та інших компонентів імунної системи [7, 8]. У разі розвитку дисбактеріозу кишечника у хворої дитини можуть виявлятися клінічні стани, які пов'язані зі зниженням колонізаційної резистентності, розладами травлення і трофічними порушеннями, порушенням функції кишкової мікрофлори та змінами імунної відповіді [8]. У свою чергу, супутні дисбіотичні зміни кишечника, досягаючи певного рівня, погіршують клінічний перебіг основного захворювання. В цих умовах наростає вираженість клінічних симптомів, подовжується тривалість хвороби, загальний стан стає більш тяжким, погіршуються показники лікування і якість життя пацієнтів. Важливо, що, якщо в ході лікування не вдалося добитися оптимізації стану кишкового мікробіоценозу, частіше відзначається ускладнений перебіг основного захворювання і частішають рецидиви. На сьогоднішній день лікування багатьох захворювань не передбачає з'ясування стану кишкової мікрофлори, не приділяючи при необхідності достатньої уваги її корекції. Традиційна терапія бронхіальної астми, що включає довготривале, а в більшості випадків і довічне вживання глюкокортикостероїдів, бронхолітиків та інших препаратів здійснює негативний вплив на стан мікробіоти товстої кишки шляхом пригнічення росту корисних лакто- та біфідобактерій, збільшення кількості умовно-патогенної флори та появою патогенних мікроорганізмів [9]. Раціональне вирішення ситуації, що склалася, полягає в призначенні хворим на бронхіальну астму пробіотичних препаратів, що мають в своєму складі велику кількість корисних мікроорганізмів, за рахунок яких на пряму буде збільшуватись концентрація представників нормальної мікрофлори в товстій кишці та антагоністично зменшуватись рівні умовнопатогенної флори. 1 UA 77982 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Недоліком існуючих способів терапії є те, що на фоні тривалого лікування гормональними та іншими препаратами, більшості пацієнтів з бронхіальною астмою пробіотики не призначаються зовсім, а у рідких випадках їх призначення не дотримується необхідне дозування та термін лікування. Прототипом способу, що заявляється, є спосіб лікування бронхіальної астми, що полягає в призначенні інгаляційних чи пероральних бета-2-агоністів, інгаляційних кортикостероїдів, метилксантинів, симптоматичних препаратів та додатковому введенні препарату природного екзогенного сурфактанту Сукрим у вигляді інгаляції однократно [10]. Недоліком способу є відсутність у схемі лікування ланки, спрямованої на оптимізацію складу і функцій мікрофлори кишечника, що виконує важливу роль у формуванні адекватної імунної відповіді в організмі дитини, хворої на бронхіальну астму. В основу корисної моделі поставлено задачу оптимізувати лікування бронхіальної астми у дітей шкільного віку за рахунок відновлення якісного та кількісного складу мікрофлори кишечника, що приведе до своєчасної корекції, яка спричинятиме підвищенню ефективності основного лікування. Поставлена задача вирішується тим, що у традиційному способі лікування бронхіальної астми у дітей шкільного віку, який передбачає використання інгаляційних чи системних глюкокортикостероїдів, інгаляційних чи пероральних β2-агоністів, метилксантинів, симптоматичних препаратів, відповідно до корисної моделі, додатково призначають пробіотичний препарат "Лактові Форте", до складу якого входить комбінація лактобактерій (Lactobacillus sporogenes и Bacillus coagulans), фолієвої кислоти (вітамін В9) та ціанокобаламіну (вітамін В12), хворим на інтермітуючий та легкий персистуючий ступені бронхіальної астми у звичайному дозуванні - 1 капсула 2 рази на день та дітям, хворим на персистуючу бронхіальну астму середнього ступеня у подвійному дозуванні - 2 капсули 2 рази на день під час їжі протягом 10 днів на фоні застосування препаратів комплексної терапії. Враховуючи наявність виявлених порушень якісного та кількісного складу кишкової мікрофлори та показників імунітету у дітей шкільного віку, хворих на бронхіальну астму з метою оптимізації лікування у даних дітей було введено до складу традиційної терапії пробіотичний препарат «Лактовіт Форте» (виробництво «Мілі Хелскере Лтд.», Великобританія; реєстраційне посвідчення № UА/0160/02/01, затверджене наказом Міністерства охорони здоров'я України № 541 від 24.09.08 р.), який містить збалансований комплекс лактобактерій (Lactobacillus sporogenes и Bacillus coagulans), фолієвої кислоти (вітамін В9) та ціанокобаламіну (вітамін В12) [11] та проведено вивчення його ефективності. Препарат стійкий до дії високих температур, антибіотиків та кислого середовища шлунка, перешкоджає росту патогенних бактерій та сприяє стимуляції росту власної мікрофлори. Відомий той факт, що при дисбіозі виникає дефіцит вітамінів та мікроелементів внаслідок блокування ферментативних систем клітин, який веде до зниження ендогенного синтезу вітамінів К та групи В, а також порушень їх всмоктування. Вміст фолієвої кислоти та ціанкобаламіну в препараті здійснює синергічний відновлюючий вплив на слизову оболонку кишечника. Препарат "Лактовіт форте" здатний до підвищення рівня секреторного імуноглобуліну (Ig) А та титрів специфічних секреторних антитіл, підсилення фагоцитозу, внаслідок чого здійснюються репаративні та імуномоделюючі властивості. Слід відмітити, що препарат використовується з лікувальною та профілактичною метою у вигляді капсул безпосередньо під час їжі. Спосіб лікування бронхіальної астми у дітей шкільного віку, що заявляється, здійснюють наступним чином. Хворим дітям з верифікованим діагнозом бронхіальна астма, призначають медикаментозний комплекс, який включає використання інгаляційних чи системних глюкокортикостероїдів, інгаляційних чи пероральних β2-агоністів, метилксантинів, симптоматичних препаратів. Додатково призначають пробіотичний препарат "Лактовіт Форте", причому дітям, хворим на інтермітуючий та легкий персистуючий ступені бронхіальної астми у звичайному дозуванні - 1 капсула 2 рази на день та дітям, хворим на персистуючу бронхіальну астму середнього ступеня у подвійному дозуванні 2 капсули 2 рази на день. Препарат використовують під час їжі протягом 10 днів на фоні застосування препаратів комплексної терапії. Спосіб не потребує суворого контролю з боку медичного персоналу та додаткового обладнання. Препарат "Лактовіт Форте" є доступним в аптекарській мережі України. Приклад конкретного застосування. Хворий Д., 14 років, хлопчик, госпіталізований до пульмонологічного відділення зі скаргами на типові денні повторні напади ядухи, що турбують хворого 1 раз в 7-10 днів та нічні напади, що наступають 2 рази в місяць. Напад триває декілька годин, супроводжується сухим 2 UA 77982 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 нападоподібним кашлем з наступним утрудненням видиху, що купується інгаляцією бета-2агоністів. Анамнез захворювання: хворіє протягом 2 років. Перше загострення розвилось після довготривалого перебування хворого в сільській місцевості під час квітнення амброзії. Наступні загострення частіше припадали на весняно-осінній період та були пов'язані з квітненням певних рослин або переохолодженням. Напади реєструються переважно в ранкові години. У багатьох випадках розвитку загострення бронхіальної астми передували прояви алергійного риніту. Сімейний анамнез обтяжений: дідусь хворого по батьковій лінії страждав на бронхіальну астму. Об'єктивно: шкіра та слизові - блідо-рожевого кольору. Частота дихання (ЧД) - 28/хв., частота серцевих скорочень (ЧСС) - 76/хв. Спостерігається експіраторна задишка при фізичному навантаженні. При огляді грудної клітини спостерігається незначне симетричне її здуття, переважно у верхніх відділах та незначне втяжіння межреберних проміжків. Перкуторно: над всією поверхнею обох легень - коробковий звук, аускультативно: жорстке дихання, видих подовжений, вислуховується маса дифузних сухих свистячих хрипів з обох боків. Зі сторони інших систем патології не виявлено. Результати додаткових методів обстеження: Клінічний аналіз крові: гемоглобін - 120 г/л, 12 9 еритроцити - 4,4×10 /л, лейкоцити - 5,1×10 /л, лейкоцитарна формула: еозинофіли - 9 %, паличкоядерні нейтрофіли - 4 %, сегментоядерні нейтрофіли - 61 %, лімфоцити - 23 %, моноцити - 3 %, швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ) - 6 мм/год. Імунограма: лімфоцити 36 %, Т-лімфоцити - 52 %, Т-хелпери - 32 %, Т-супресори - 19 %, співвідношення Т-хелперів/Тсупресорів - 1,8, NK-клітини - 15 %, В-лімфоцити - 25 %, IgA - 1,1 г/л, IgG - 7,8 г/л, IgM - 1,1 г/л, IgE - 164 г/л фагоцитарний індекс (ФІ) - 56 %, інтерлейкін-1 (ІЛ-1) - 170 пг/мл, інтерлейкін-4 (ІЛ-4) 5 5 - 94 пг/мл. Аналіз калу на дисбактеріоз: біфідобактерії -2*10 , лактобактерії - 1*10 , загальна 5 4 кількість кишкової палички - 3*10 , умовно-патогенна мікрофлора (УПМ) - 1*10 Е.cloacae, 5 стафілокок - 0, гриби родини Candida - 4*10 . Рентгенологічне дослідження органів грудної клітини: Корені легенів структурні, розширені, спостерігається підвищена прозорість обох легенів, фіксація грудної клітини в інспіраторній позиції. Серце мітральної форми, границі в межах вікової норми. Синуси вільні. Діафрагма сплощена. Спірограма: порушення функції зовнішнього дихання за змішаним типом. Діагноз: атопічна бронхіальна астма І ступеня тяжкості, період загострення. Враховуючи низький рівень біфідо-, лактобактерій та кишкової палички, наявність підвищеної кількості умовно-патогенної мікрофлори та грибів роду Кандида в бактеріологічному аналізі калу, дитині поряд із загальноприйнятим лікуванням призначено препарат "Лактовіт Форте" по 1 капсулі 2 рази на добу під час їжі протягом 10 днів. Після проведеного лікування хворий відмітив покращення загального самопочуття, зникнення кашлю, задишки, нападів ядухи. Об’єктивно: кашель відсутній, ЧД-18/хв., задишка відсутня, грудна клітина при огляді правильної форми, перкуторно - ясний легеневий звук над всією поверхнею легень, при аускультації жорстке дихання, хрипи не вислуховуються, В клінічному аналізі крові в динаміці захворювання відмічалися такі зміни: гемоглобін - 122 12 9 г/л, еритроцити - 4,5×10 /л, лейкоцити - 4,9×10 /л, лейкоцитарна формула: еозинофіли - 5 %, паличкоядерні нейтрофіли - 3 %, сегментоядерні нейтрофіли - 60 %, лімфоцити - 30 %, моноцити - 2 %, ШОЕ - 7 мм/год. Імунограма: лімфоцити - 31 %, Т-лімфоцити - 59 %, Т-хелпери 35 %, Т-супресори - 15 %, співвідношення Т-хелперів/Т-супресорів - 2,2, NK-клітини - 19 %, Влімфоцити- 25 %, IgA - 1,5 г/л, IgG - 6,5 г/л, IgM - 0,8 г/л, IgE - 91 г/л ФІ - 60 %, IL-1 - 121 пг/мл, IL7 8 4 - 81 пг/мл. Аналіз калу на дисбактеріоз: біфідобактерії - 1*10 , лактобактерії - 3*10 , загальна 6 2 2 кількість кишкової палички - 2*10 , УПМ - 1*10 стафілокок - 0, гриби родини Candida - 2*10 . Стан дитини розцінюється як задовільний і його виписують зі стаціонару під нагляд дільничного педіатра. Як видно із даного прикладу, при госпіталізації стан дитини розцінювався як середньоважкий, спостерігались виражені клінічні прояви захворювання. Прояви алергічного запалення були наявні в загальному аналіз крові у вигляді еозинофілії. В імунограмі поряд зі змінами, що говорять про пригнічення Т-клітинної ланки імунітету (зниження кількості Тлімфоцитів, Т-хелперів та зростання рівня Т-супресорів) спостерігається зниження фагоцитарної активності нейтрофілів, та дисбаланс гуморальних факторів (зростання IgM, IgG та IgE, знижена продукція IgA). На фоні лікування відбувалось досить швидке покращення стану: сухий кашель тривав 4 дні і поступово перейшов у вологий, який зник на 5 добу, блідість шкіри та слизових оболонок і експіраторна задишка зберігались 2 дні, патологічні фізікальні дані в легенях регресували на 5 добу. Лабораторні дані на фоні лікування препаратом "Лактовітом Форте" показали майже 3 UA 77982 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 повну нормалізацію показників імунного статусу (клітинного і гуморального) та стану мікрофлори товстої кишки. Це підтверджує високу ефективність даного пробіотичного препарату як на безпосередню корекцію порушеного мікробіоценозу кишечника, так і опосередковану - на всі ланки імунної системи дітей, хворих на бронхіальну астму. З метою вивчення клінічної ефективності лікарського препарату "Лактовіт Форте", показань до його застосування, ймовірної побічної дії у дітей шкільного віку хворих на бронхіальну астму, проведено клінічне вивчення ефективності даного лікарського засобу у 70 дітей, хворих на різні ступені захворювання віком від 12 до 18 років, які поряд зі стандартною терапією отримували даний пробіотик. Обстежених дітей було розподілено на сім груп. До І групи входили 20 дітей, хворих на інтермітуючу бронхіальну астму, серед яких групу Іа складали 10 хворих, що отримували стандартну терапію (інгаляційні чи системні глюкокортикостероїди, інгаляційні чи пероральні β2агоністи, метилксантини, симптоматична терапія), а до групи Iб було віднесено 10 хворих, до лікування яких у складі комплексної терапії був включений препарат "Лактовіт Форте" у дозуванні 1 капсула 2 рази на добу. II група складалась з 20 хворих, що мали персистуючу бронхіальну астму легкого ступеня тяжкості, серед яких у 10 пацієнтів використовувалось лише стандартне лікування (IIа група) та у 10 - стандартне лікування з додаванням пробіотику у дозуванні 1 капсула 2 рази на добу (IIб група). В свою чергу, III групу складали 30 пацієнтів, що хворіли на персистуючу бронхіальну астму середнього ступеня тяжкості, серед яких до IIIа групи входило 10 дітей, які отримували лише традиційне лікування, до IIIб групи було зараховано 10 пацієнтів, що приймали лікування з включенням препарату "Лактовіту Форте" у звичайній дозі 2 капсули (1 капсула 2 рази на день), а IIIв групу склало також 10 хворих, проте в курс їх лікування був включений "Лактовіт Форте" у подвійній дозі - 4 капсули (2 капсули 2 рази на добу). Контрольну групу складали 10 здорових дітей. Курс лікування складав 2 тижні, при цьому, згідно з протоколом досліджень, стан хворої дитини кожного дня оцінювався лікарем, а самопочуття - хворими дітьми або їх батьками. Всім хворим до і після лікування препаратом "Лактовітом Форте" виконувалися наступні лабораторні дослідження: мікробіологічне дослідження калу на дисбактеріоз, імунограма (вміст лімфоцитів а саме Т-лімфоцитів, Т-хелперів, Т-супресорів, NK-клітин, В-лімфоцитів, співвідношення Т-хелперів та Т-супресорів, рівень імуноглобулінів М, G, А, Е та показники фагоцитарної ланки). Вивчення стану кишечної мікрофлори у дітей, хворих на бронхіальну астму різних ступенів тяжкості в періоді загострення виявило наявність якісних та кількісних порушень мікробіоценозу кишечника у всіх обстежених дітей. Ці зміни характеризувалися достовірним зниженням кількості корисної мікрофлори, а саме: біфідо- та лактобактерій, ешерихій з нормальною ферментативною активністю з одночасним достовірним збільшенням числа представників умовно-патогенної та патогенної флори: гемолітичних ешерихій, стафілококів та дріжджеподібних грибів. Подальші дані нашого дослідження свідчать, що у дітей шкільного віку, хворих на різні ступені бронхіальної астми при застосуванні лише традиційної терапії показники кількісного та якісного складу мікрофлори залишаються суттєво порушеними, тоді як при включенні до плану лікування препарату "Лактовіт Форте" відбувається їх покращення. Серед дітей, хворих на інтермітуючу бронхіальну астму що отримували пробіотик рівень біфідобактерій в калі зростав до 7,l±0,25 lgKУO (колоніє-утворююча одиниця)/г, наближаючись до даних групи порівняння - 7,23±0,13 lgKУO/г), порівняно з дітьми, що у складі лікування не отримували препарат "Лактовіт Форте", у яких цей показник був на рівні 4,26±0,312 lgKУO/г (р