Спосіб діагностики атопічної бронхіальної астми у дітей шкільного віку

Реферат: UA 71515 U UA 71515 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до пульмонології та алергології, та може бути використана для покращення результатів лікування дітей, хворих на бронхіальну астму. Сучасним підходом до лікування бронхіальної астми вважається покрокова терапія з урахуванням тяжкості та досягнення контролю над захворюванням (Host A., 2008). Водночас, "наріжним каменем" у досягненні та втриманні контролю у хворих на персистувальну бронхіальну астму є призначення глюкокортикостероїдів, оскільки вони здатні зменшувати ризик загострень, потребу в госпіталізації до відділень інтенсивної терапії та є найбільш ефективними контролюючими засобами над запаленням дихальних шляхів у пацієнтів із бронхіальною астмою (Oddy W.A., 2004; Sears M.R., 2002). Разом із тим, частина пацієнтів не досягає бажаного контролю при використанні інгаляційних глюкокортикостероїдів навіть у великих дозах (Sherriff J.L., 2004), що може пояснюватися неоднорідністю фенотипів цього захворювання, зокрема спадковою та індивідуальною обтяженістю анамнезу хворого на атопічні захворювання. Предикторами розвитку бронхіальної астми в дітей раннього віку є підвищені рівні в сироватці крові загального та алерген-специфічного IgE, що розглядається як достатньо вірогідний фактор ризику виникнення та прогресування бронхіальної астми. Згідно з результататами інших досліджень, вміст загального IgE в сироватці крові є вельми варіабельним показником, який не впливає на виразність бронхіальної гіперреактивності та запального процесу дихальних шляхів (Dimova-Yaneva D., 2004). З цієї позиції діагностика атопічної форми бронхіальної астми в дітей може вважатися перспективною для визначення тактики ведення таких хворих та вдосконалення індивідуальних лікувально-профілактичних заходів. Аналогами способу, що заявляється, можуть вважатися "Способ прогнозирования развития атопического дерматита у детей раннего возраста" (авт. Ратникова С.Ю., Жукова Т.П., Конева Т.Г., Ивановский НИИ материнства и детства имени В.Н. Городкова. - RU 2353927 (13) С1, 27.04.2009) та "Способ дифференциальной диагностики инфекционно-зависимой и атопической бронхиальной астмы" (авт. Долгодворов А.Ф., Кирсанов А.И., Козлов В.В., Санкт-Петербургский государственный медицинский университет им. И.П. Павлова. - RU 165083 С1, 10.04.2001). У першому випадку автори пропонують проводити діагностику розвитку атопії та, зокрема атопічного дерматиту шляхом визначення дози активних рибосомних генів (10АgЯОР) у лімфоцитах периферійної крові, що базується на встановленні зниження інтенсивності синтезу білка, яке спостерігається при зниженні адаптаційних можливостей організму та сприяє розвитку атопії. Недоліком даного методу є можливість наявності в дитини інших хронічних захворювань, які супроводжуються зниженням інтенсивності синтезу білка, а також необхідністю спеціального дорогого обладнання й реактивів, що у переважній більшості малодоступно для закладів практичної охорони здоров'я, особливо первинної та вторинної її ланок. Недоліком другого методу є те, що автори для діагностики форми бронхіальної астми визначають досить великий перелік мікроелементів (вміст кобальту в плазмі, вміст міді та заліза в еритроцитах, уміст цинку, міді та заліза в лімфоцитах, уміст натрію в конденсаті видихуваного повітря та вміст натрію, калію, магнію, кальцію, цинку, міді та заліза у волоссі) з наступним розрахунком диференційно-діагностичного індексу. Найближчим аналогом способу, що заявляється, є діагностика форм бронхіальної астми шляхом визначення транскрипційного фактора pSTAT6 в умовах активації IL-4 лімфоцитів периферійної крові методом імуноблотингу (патент Російської Федерації "Способ дифференциальной диагностики бронхиальной астмы", авт. Минеев В.Н., Сорокина Л.Н., Трофимов В.И., Санкт-Петербургский государственный медицинский университет им. И.П. Павлова. - RU 2391663 (13) С1, 10.06.2010). Найближчий аналог способу здійснюється наступним чином: визначають транскрипційний фактор pSTAT6 в умовах активації IL-4 лімфоцитів периферійної крові методом імуноблотингу, що дозволяє за його певного рівня верифікувати алергічну чи неалергічну бронхіальну астму. Недоліками прототипу є те, що даний спосіб є iнвазивним, оскільки для аналізу необхідне дослідження периферійної крові, що не бажано застосовувати для моніторингу перебігу бронхіальної астми в дітей, а також потребує затрат певного проміжку часу та наявності необхідного обладнання для застосування методу імуноблотингу. Нами пропонується рішення, що усуває вказані недоліки. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалити спосіб діагностики атопічної бронхіальної астми у дітей шкільного віку шляхом визначення співвідношення показників гіперсприйнятливості бронхів до прямого та непрямого подразників для покращення терапії в цієї когорти хворих та досягнення позитивного економічного ефекту. Поставлена задача вирішується тим, що, згідно з корисною моделлю, в способі діагностики атопічної бронхіальної астми у дітей шкільного віку визначають співвідношення показника провокаційної концентрації 1 UA 71515 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 гістаміну, що приводить до зниження об'єму форсованого видиху на 20 % (РС20Н), до індексу бронхоспазму на дозоване фізичне навантаження та при даному співвідношенні менше 0,3 діагностують атопічну бронхіальну астму, що дозволяє ефективніше призначати лікувальнопрофілактичні заходи дітям, зменшити кількість випадків необґрунтованого призначення кортикостероїдів і, таким чином, досягти позитивного економічного ефекту. Спільними ознаками найближчого аналога та рішення, що заявляється, є діагностика атопічної форми бронхіальної астми. Корисна модель відрізняється від найближчого аналога тим, що визначають співвідношення показників гіперсприйнятливості бронхів до прямого та непрямого подразників. В основі способу, що заявляється, лежить визначення співвідношення гіперсприйнятливості бронхів до прямого та непрямого подразників у дітей, хворих на бронхіальну астму, що дозволяє покращити діагностику атопічної бронхіальної астми в дітей та підвищити ефективність лікування цих хворих. Спосіб здійснюють наступним чином. У дитини шкільного віку, хворої на бронхіальну астму, визначають співвідношення показника провокаційної концентрації гістаміну, що приводить до зниження об'єму форсованого видиху на 20 % (РС20Н), до індексу бронхоспазму на дозоване фізичне навантаження та при співвідношенні менше 0,3 діагностують атопічну бронхіальну астму зі специфічністю 90 % (95 % ДІ: 68,3-98,8), передбачуваною цінністю негативного результату 78 % (95 % ДІ: 39,9-97,1). За умови досягнення вказаного співвідношення ризик наявності атопічної бронхіальної астми становить: відношення шансів 2,7 (95 % ДІ: 0,5-14,8), відносний ризик 2 (95 % ДІ: 1,5-2,5), атрибутивний ризик 0,2, відношення правдоподібності 1,2 зі зростанням посттестової вірогідності наявності атопічної бронхіальної астми до 69 %. Використання способу, що заявляється, можна пояснити наступними прикладами. Дитина А., 08.04.1996 р.н., знаходилась на лікуванні в алергопульмонологічному відділенні ОДКЛ м. Чернівці з 21.01.2008 р. по 04.02.2008 р. з діагнозом: Бронхіальна астма, змішана форма, персистуючий перебіг тяжкого ступеня, період загострення, ДН І ст. Показник провокаційної концентрації гістаміну, що приводить до зниження об'єму форсованого видиху на 20 % (РС20Н), становив 1,25 мг/мл, індекс бронхоспазму на дозоване фізичне навантаження 5,6 %, тобто їх співвідношення сягало 0,22. Таким чином, у дитини підтверджено атопічну бронхіальну астму та рекомендовано збільшити обсяг базисної протизапальної терапії. Дитина Н., 17.08.1990 р.н., знаходилась на лікуванні в пульмонологічному відділенні ОДКЛ з 29.05.2007 р. по 12.06.2007 р. з діагнозом: Бронхіальна астма, атопічна форма, персистуючий перебіг, середньотяжкого ступеня, період загострення. Показник провокаційної концентрації гістаміну, що приводить до зниження об'єму форсованого видиху на 20 % (РС20Н), становив 2,2 мг/мл, індекс бронхоспазму на дозоване фізичне навантаження - 4,1 %, тобто співвідношення показників становило 0,54, що дозволило визначити неатопічну бронхіальну астму та не змінювати обсяг отримуваної терапії. Технічний результат. Таким чином, спосіб, що заявляється, має кращі якості стосовно найближчого аналога за рахунок того, що не потребує забору периферійної крові та дороговартісного спеціального обладнання для цих обстежень, а також даний спосіб має достатньо високу діагностичну цінність результатів. Все це дає підстави вважати, що спосіб, який заявляється, дає можливість точніше діагностувати атопічну бронхіальну астму в дітей і, завдяки цьому, ефективніше призначати лікувально-профілактичні заходи пацієнтам, зменшити кількість випадків необґрунтованого призначення кортикостероїдів і, таким чином, досягти позитивного економічного ефекту. Використання способу діагностики, що заявляється, дозволяє підвищити інформативність параклінічних методів обстеження пацієнтів, хворих на бронхіальну астму, шляхом визначення співвідношення гіперсприйнятливості бронхів до прямого та непрямого подразників та оптимізувати обсяг отримуваної базисної протизапальної терапії. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 55 Спосіб діагностики атопічної бронхіальної астми у дітей шкільного віку шляхом визначення співвідношення показників гіперсприйнятливості бронхів до прямого та непрямого подразників, який відрізняється тим, що проводять визначення співвідношення показника провокаційної концентрації гістаміну, що приводить до зниження об'єму форсованого видиху на 20 % (РС20Н), до індексу бронхоспазму на дозоване фізичне навантаження та при співвідношенні менше 0,3 діагностують атопічну бронхіальну астму. 2 UA 71515 U Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3