Спосіб визначення рівня функціонального стану серцево-судинної системи організму

Реферат: Спосіб визначення рівня функціонального стану серцево-судинної системи організму включає визначення віку та статі; вимірювання маси і довжини тіла; реєстрування частоти серцевих скорочень, артеріального тиску - систолічного та діастолічного; розрахунок показників систолічного та хвилинного об'єму крові, коефіцієнта економічності кровообігу, серцевого та ударного індексів, загального периферичного опору судин, індексу працездатності; визначення функціонального стану серцево-судинної системи за показниками. Залежно від статі визначають значення показників рівнів систолічного та хвилинного об'єму крові, загального периферичного опору судин, індексу працездатності, відхилення артеріального тиску систолічного та діастолічного, об'єму серця, серцевого індексу, коефіцієнта економічності кровообігу, розраховують їх середньоарифметичне значення, за яким визначають рівень функціонального стану серцево-судинної системи організму. UA 81213 U (54) СПОСІБ ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ ОРГАНІЗМУ UA 81213 U UA 81213 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до фізіології, медицини, а саме до функціональної діагностики серцево-судинної системи на підставі визначення рівня кожного з параметрів, що характеризує діяльність серцево-судинної системи. Відомий спосіб визначення рівня фізичного здоров'я (Апанасенко Г.Л. Медицинская валеология / Г.Л. Апанасенко. СПб.: 2000.-376 с. - С. 148-156.), що включає: визначення статі; реєстрацію основних антропометричних (довжини та маси тіла) та функціональних показників (частоти серцевих скорочень, систолічного артеріального тиску, життєвої ємності легень (ЖЄЛ), сили м'язів кисті до фізичного навантаження; виконання фізичних навантажень (20 присідань за 30 секунд); реєстрацію часу відновлення після навантаження; знаходження: співвідношення маси тіла до його довжини; ЖЄЛ до маси тіла; вираженого у відсотках співвідношення ЧСС до систолічного артеріального тиску; визначення цих показників у балах; розрахунок інтегрального показника фізичного здоров'я; визначення за цим показником рівня фізичного здоров'я (РФЗ) залежно від статі, як "низького", "нижче середнього", "середнього", "вище середнього", "високого". Недоліками цього способу є його недостатня точність, визначення рівня фізичного здоров'я організму в цілому, що не дозволяє окремо оцінювати функціональний стан серцево-судинної системи. Ознаками, спільними із запропонованим рішенням, є: визначення статі, маси та довжини тіла; реєстрація ЧСС, артеріального тиску систолічного, розрахунок інтегрального показника функціонального стану, визначення рівня функціонального стану за його розміром. Відомий спосіб визначення функціонального стану серцево-судинної системи організму (Дмитриева Н.В. Шок. Патогенез, диагностика, лечение / Н.В. Дмитриева, С.В. Тарасенко, С.А. Матвеева. - М.: Медицинская литература.-2005.-254 с. - С. 67-81.), який включає запис електрокардіограми, її аналіз, розрахунок коефіцієнта функціонального стану серцево-судинної системи (КФСссс). Норма КФСссс складає 0,580-0,655 у. о. Вихід значень КФСссс за межі цього інтервалу свідчить про фізіологічно значущі зміни серцевої діяльності. Недоліками цього способу є неможливість чітко визначити рівень діяльності кожної з ланок серцево-судинної системи та рівень функціонального стану серцево-судинної системи в цілому, суб'єктивізм оцінки змін. Спільними ознаками з рішенням, що заявляється, є: визначення функціонального стану серцево-судинної системи організму за показником серцевої діяльності. Відомий спосіб визначення функціонального стану серцево-судинної системи (Акулова Ф.Д. Реография. Инструментальные методы исследования сердечно-сосудистой системы / Ф.Д. Акулова. - М.: Медицина.-1986.-412 с. - С. 340-363.), який включає: визначення статі та віку; реєстрацію антропометричних показників - маси тіла і його довжини; ультразвукове дослідження шляхом тетраполярної реографії, за допомогою якого реєструють функціональні показники - частоту серцевих скорочень, артеріальний тиск - систолічний та діастолічний, і визначають такі параметри центральної гемодинаміки, як систолічний (СОК) і хвилинний (ХОК) об'єми крові, коефіцієнт економічності кровообігу (КЕК), серцевий (СІ), загальний периферичний опір судин (ЗПОС), індекс Робінсона (IP). Систолічний і хвилинний об'єми крові є фізіологічними показниками, які найбільш повно характеризують кровопостачання організму в цілому. У нормі величина СОК складає у дорослих здорових людей 50-70 мл, а ХОК - 3,5-5,5 л/хв.; 2 -0,5 СІ складає - 2,5-3,5 л/хв./м ; ЗПОС - 1400-2400 дин•с•см , КЕК складає 2400-3400 у. о., IP складає - 75-105 у. о. Недоліками цього способу є: оцінка діяльності окремих ланок серцево-судинної системи, недостатня точність, високий ступінь залежності від впливу екологічних, психологічних та інших факторів, суб'єктивізм оцінки змін, неможливість визначення чіткого рівня функціонального стану серцево-судинної системи в цілому. Ознаками, спільними із запропонованим рішенням, є: визначення віку та статі, маси та довжини тіла, реєстрування частоти серцевих скорочень, артеріального тиску - систолічного та діастолічного, розрахунок показників систолічного та хвилинного об'єму крові, коефіцієнта економічності кровообігу, серцевого та ударного індексів, загального периферичного опору судин, індексу Робінсона, визначення функціонального стану серцево-судинної системи за цими показниками. В основу корисної моделі поставлено задачу розробити спосіб визначення рівня функціонального стану серцево-судинної системи організму людини, який шляхом визначення віку та статі, реєстрування основних антропометричних (маси і довжини тіла) та функціональних показників (частоти серцевих скорочень, артеріального тиску - систолічного та діастолічного), 1 UA 81213 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 визначення значень рівня функціональних показників серцево-судинної системи та знаходження значення інтегрального показника рівня функціонального стану серцево-судинної системи, що дозволяє підвищити об'єктивність та точність оцінки стану серцево-судинної системи, виявляти стан діяльності окремих її ланок, оцінювати ефективність лікувальних, профілактичних, оздоровчих заходів, а також систематичних занять фізичною культурою та спортом, здійснювати моніторинг змін, формалізувати та автоматизувати спосіб визначення функціонального стану серцево-судинної системи. Суттєвими ознаками рішення, що заявляється, є: - визначення віку та статі обстежуваного; - вимірювання антропометричних показників: довжини тіла; маси тіла; - вимірювання параметрів діяльності серцево-судинної системи: частоти серцевих скорочень; артеріального тиску систолічного (АТс); артеріального тиску діастолічного (АТд); - розрахунок залежно від статі значень рівня функціональних показників діяльності серцевосудинної системи, у балах: систолічного об'єму крові (РСОК); хвилинного об'єму крові (РХОК); загального периферичного опору судин (РЗПОС); індексу Робінсона (РIР); відхилення артеріального тиску систолічного (Рвідх.АТс); відхилення артеріального тиску діастолічного (Рвідх.АТд); об'єму серця (РVс;); серцевого індексу (РCI); коефіцієнта економічності кровообігу (РКЕК); - розрахунок значення інтегрального показника рівня функціонального стану серцевосудинної системи (РФСссс), який дорівнює середньоарифметичному значенню рівнів вищезазначених функціональних показників; - визначення якісного рівня функціонального стану серцево-судинної системи за величиною інтегрального показника РФСссс. Відмінними від прототипу ознаками є: - розрахунок залежно від статі значень рівня функціональних показників діяльності серцевосудинної системи, у балах: систолічного об'єму крові; хвилинного об'єму крові; загального периферичного опору судин; індексу Робінсона; відхилення артеріального тиску систолічного; відхилення артеріального тиску діастолічного; об'єму серця; серцевого індексу; коефіцієнта економічності кровообігу; - розрахунок значення інтегрального показника рівня функціонального стану серцевосудинної системи (РФСссс), який дорівнює середньоарифметичному значенню рівнів вищезазначених функціональних показників, у балах; - визначення якісного рівня функціонального стану серцево-судинної системи за величиною інтегрального показника РФСссс. Спосіб здійснюють наступним чином: визначають вік та стать обстежуваного; вимірюють його антропометричні показники: довжину і масу тіла, та параметри діяльності системи гемодинаміки: частоту серцевих скорочень, артеріальний тиск - систолічний та діастолічний; розраховують залежно від статі значення рівня функціональних показників, що характеризують діяльність серцево-судинної системи, у балах, а саме значення рівня систолічного та хвилинного об'єму крові, рівня загального периферичного опору судин, рівня індексу Робінсона, рівня відхилення артеріального тиску - систолічного та діастолічного, рівня об'єму серця, рівня серцевого індексу, рівня коефіцієнта економічності кровообігу; розраховують у балах значення інтегрального показника рівня функціонального стану серцево-судинної системи, який дорівнює середньоарифметичному значенню рівнів вищезазначених функціональних показників, 2 UA 81213 U 5 10 визначають якісний рівень функціонального стану серцево-судинної системи за його величиною. Запропонований спосіб було апробовано на 4000 осіб різного віку, статі, професійної діяльності та різного рівня фізичної підготовленості. Приклади конкретного виконання. Обстежений М.А., 34 роки, робітник промислового підприємства. Обстежувана І.П., 29 років, працівник бібліотеки. Визначали рівень функціонального стану серцево-судинної системи, для чого: реєстрували вік та стать, здійснювали вимір довжини тіла стандартним медичним ростоміром, маси тіла стандартними медичними вагами, частоти серцевих скорочень та артеріального тиску систолічного й діастолічного - стандартним методом за допомогою тонометра та фонендоскопа, дані обстеження наведено у таблиці 1. Таблиця 1 Вихідні дані обстежуваних № з/п 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 15 Назва показника Стать Вік, роки Довжини тіла, см Маса тіла, кг Частота серцевих скорочень, уд/хв Артеріальний тиск систолічний, мм рт.ст. Артеріальний тиск діастолічний, мм рт.ст. Об'єктивні дані чоловік жінка 34 29 179 168 72 51 76 68 120 110 75 70 Розраховували залежно від статі рівень систолічного об'єму крові, рівень хвилинного об'єму крові, рівень загального периферичного опору судин, рівень індексу Робінсона, рівень відхилення артеріального тиску - систолічного та діастолічного, рівень обсягу серця, рівень серцевого індексу, рівень коефіцієнта економічності кровообігу за формулами 1-18, які наведено у таблиці 2. 20 Таблиця 2 Рівні функціональних показників, у балах N Функціональний з/п показ-ник 1. РСОК Для чоловіків Для жінок РСОК=100{1-[100(0,53АТс+0,617ДТ+0,231М-1,07АТд0,698В-22,64)]/60}, (1) де РСОК - рівень систолічного об'єму крові, у балах; АТс - артеріальний тиск систолічний, мм рт. ст.; ДТ - довжина тіла, см; М - маса тіла, кг, АТд - артеріальний тиск діастолічний, мм рт. ст.; В - вік, роки, РСОК=100{1-[90(0,53АТс+0,617ДТ+0,231М-1,07АТд0,698В 22,64)]/55}, (2) де РСОК - рівень систолічного об'єму крові, у балах; АТс - артеріальний тиск систолічний, мм рт. ст.; ДТ - довжина тіла, см; М - маса тіла, кг, АТд артеріальний тиск діастолічний, мм рт. ст.; В - вік, роки; 100; 1; 90; 0,53; 0,617; 0,231; 1,07; 100; 1; 100; 0,53; 0,617; 0,231; 1,07; 0,698; 22,64; 55 постійні 0,698; 22,64; 60 - постійні коефіцієнти. коефіцієнти. 3 UA 81213 U Продовження таблиці 2 2. РХОК РХОК=100{1-[10ЧСС(0,53АТс+0,617ДТ+0,231М1,07АТд-0,698В-22,64)]/7}, (3) де РХОК - рівень хвилинного об'єму крові, у балах; ЧСС - частота серцевих скорочень, уд/хв; АТс - артеріальний тиск систолічний, мм рт. ст.; ДТ - довжина тіла, см; М - маса тіла, кг, АТд - артеріальний тиск діастолічний, мм рт. ст.; В - вік, роки; 100; 1; 10; 0,53; 0,617; 0,231; 1,07; 0,698; 22,64; 7 - постійні коефіцієнти. РЗПОС=100{((2800-(АТд+0,33(АТсАТд))-1333)60/[ЧСС(0,53АТс+0,617ДТ+0,231М1,07АТд-0,698В-22,64)]-0,24)-1}, (5) де РЗПОС рівень загального периферичного опору судин, у балах; 3. РЗПОС АТд - артеріальний тиск діастолічний, мм рт. ст.; АТс - артеріальний тиск систолічний, мм рт. ст.; ЧСС - частота серцевих скорочень, уд/хв; ДT - довжини тіла, см; М - маса тіла, кг; 4. PIP РХОК=100{1-[8ЧСС(0,53Атс+0,617ДТ+0,231М1,07АТд-0,698В-22,64)]/5}, (4) де РХОК - рівень хвилинного об'єму крові, у балах; ЧСС - частота серцевих скорочень, уд/хв; АТс - артеріальний тиск систолічний, мм рт. ст.; ДТ - довжина тіла, см; М - маса тіла, кг, АТд артеріальний тиск діастолічний, мм рт. ст.; В - вік, роки; 100;1;8;0,53;0,617;0,231;1,07; 0,698; 22,64; 5 - постійні коефіцієнти. РЗПОС=100{((2900-(АТд+0,33(АТсАТд))-1333)60/[ЧСС(0,53АТс+0,617ДT+0,231М1,07АТд-0,698В-22,64)]-0,25)-1}, (6) де РЗПОС рівень загального периферичного опору судин, у балах; АТд артеріальний тиск діастолічний, мм рт. ст.; АТс - артеріальний тиск систолічний, мм рт. ст.; ЧСС - частота серцевих скорочень, уд/хв; ДT - довжини тіла, см; М - маса тіла, кг, В - вік, роки; В - вік, роки; 100; 2800; 0,33; 1333; 60; 0,53; 0,617; 100; 2900; 0,33; 1333; 60; 0,53; 0,617; 0,231; 1,07; 0,698; 22,64; 1000; 2400; 0,231; 1,07; 0,698; 22,64; 1000; 2500; 1; - постійні коефіцієнти. 1; - постійні коефіцієнти. Р =100{((125-ЧСC-АТс/100)/80)-1}, РІР=100{((120-ЧСС-АТс/100)/80)-1}, (7) ІР (8) де де РІР - рівень індексу Робінсона, у РІР - рівень індексу Робінсона, у балах; балах; ЧСС - частота серцевих скорочень, ЧСС - частота серцевих скорочень, уд/хв; уд/хв; АТс - артеріальний тиск систолічний, АТс - артеріальний тиск систолічний, мм рт. ст.; мм рт. ст.; 100; 120; 100; 80; 1 - постійні 100; 125; 100; 80; 1 - постійні коефіцієнти. коефіцієнти. 4 UA 81213 U Продовження таблиці 2 Pвідх.АТс 6. Pвідх.АТд 7. 8. PVc РСІ Pвідх.АТс=100{((30-АТс(88+0,7В+0,15М))/30)-1}, (10) де Pвідх.АТс рівень відхилення артеріального тиску систолічного, у балах; АТс - артеріальний тиск систолічний, мм рт. ст.; В - вік, роки; М - маса тіла, кг, 100; 30; 88; 0,7; 0,15; 30; 1 - постійні коефіцієнти. Pвідх.АТд=100{((30-АТд(62+0,17В+0,1М))/30)-1}, (12) де Pвідх.АТс рівень відхилення артеріального тиску діастолічного, у балах; АТд артеріальний тиск діастолічний, мм рт. ст.; В - вік, роки; М - маса тіла, кг, 100; 30; 62; 0,17; 0,1; 30; 1 - постійні коефіцієнти.    M    / 700  PVc  100 1  1200  40  ДТ    ,     (13) де PVc - рівень обсягу серця, у балах;    M    / 700  PVc  100 1  1000  40    ДТ    ,   (14) де PVc - рівень обсягу серця, у балах; M - маса тіла, кг, 5. Pвідх.АТс=100{((30-АТс(91+0,5В+0,1M))/30)-1}, (9) де Pвідх.АТс рівень відхилення артеріального тиску систолічного, у балах; АТс - артеріальний тиск систолічний, мм рт. ст.; В - вік, роки; М - маса тіла, кг, 100; 30; 91; 0,5; 0,1; 30; 1 - постійні коефіцієнти. Pвідх.АТд=100{((30-АТд(58+0,1В+0,15М))/30)-1}, (11) де Pвідх.АТс рівень відхилення артеріального тиску діастолічного, у балах; АТд - артеріальний тиск діастолічний, мм рт. ст.; В - вік, роки; М - маса тіла, кг, 100; 30; 58, 0,1; 0,15, 30; 1 - постійні коефіцієнти. M - маса тіла, кг, ДТ - довжина тіла, см; 100; 1; 1200; 40; 700 - постійні коефіцієнти. РСІ=100-{1(((ЧСС(0,53АТс+0,617ДТ+0,231М0,425 0,725 1,07АТд-0,698В-22,64))/М -ДТ 0,007)-0,5)/0,5}, (15) де РСІ - рівень серцевого індексу, у балах; ЧСС - частота серцевих скорочень, уд/хв; АТс - артеріальний тиск систолічний, мм рт. ст.; ДТ - довжина тіла, см; М - маса тіла, кг, АТд - артеріальний тиск діастолічний, мм рт. ст.; В - вік, роки; 100; 1; 0,53; 0,617; 0,231; 1,07; 0,698; 22,64; 0,425; 0,725; 0,007184; 0,5; 0,5 постійні коефіцієнти. ДТ - довжина тіла, см; 100; 1; 1000; 40; 700 – постійні коефіцієнти. РСІ=100-{1(((ЧСС(0,53АТс+0,617ДТ+0,231М0,425 0,725 1,07АТд-0,698В-22,64))/М -ДТ 0,007)-0,5)/0,5}, (16) де РСІ - рівень серцевого індексу, у балах; ЧСС - частота серцевих скорочень, уд/хв; АТс - артеріальний тиск систолічний, мм рт. ст.; ДТ - довжина тіла, см; М - маса тіла, кг, АТд артеріальний тиск діастолічний, мм рт. ст.; В - вік, роки; 100; 1; 0,53; 0,617; 0,231; 1,07; 0,698; 22,64; 0,425; 0,725; 0,007184; 0,5; 0,5 - постійні коефіцієнти. 5 UA 81213 U Продовження таблиці 2 РКЕК 9. РКЕК=100{((3600-ЧСС-(АТсАТд))/2400)-1}, (17) де РКЕК рівень коефіцієнта економічності кровообігу, у балах; ЧСС - частота серцевих скорочень, уд/хв; АТс - артеріальний тиск систолічний, мм рт. ст.; АТд - артеріальний тиск діастолічний, мм рт. ст.; 100; 3600; 2400; 1 - постійні коефіцієнти. РКЕК=100{((3800-ЧСС-(АТсАТд))/2400)-1}, (18) де РКЕК рівень коефіцієнта економічності кровообігу, у балах; ЧСС - частота серцевих скорочень, уд/хв; АТс - артеріальний тиск систолічний, мм рт. ст.; АТд артеріальний тиск діастолічний, мм рт. ст.; 100; 3800; 2400; 1 - постійні коефіцієнти. Дані розрахунків обстежуваних наведено у таблиці 3. Таблиця 3 Рівні функціональних показників, у балах N з/п 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. Функціональний показник РСОК РХОК РЗПОС РІР Рвідх. АТс Рвідх. АТд PVc РCI РKEK Значення рівня функціональних показників, у балах Чоловік Жінка 48,11 47,19 26,69 16,10 77,35 64,96 45,78 43,50 91,00 72,00 81,00 87,75 77,59 75,58 147,93 174,77 48,50 66,00 5 10 Розраховували у балах значення рівня інтегрального показника функціонального стану серцево-судинної системи (РФСссс), який дорівнює середньоарифметичному значенню рівнів вищезазначених функціональних показників, а саме: Р  РХОК  РЗПОС  РІР  Рв ідхАТс  Рв ідхАТд  РVc  PCI  PКЕК PФСссс  СОК 9 , (19) де PФСссс - рівень інтегрального показника функціонального стану серцево-судинної системи, у балах; РСОК - рівень систолічного об'єму крові, у балах; РХОК - рівень хвилинного об'єму крові, у балах; 15 РЗПОС - рівень загального периферичного опору судин, у балах; РІР - рівень індексу Робінсона, у балах; Рв ідхАТс - рівень відхилення артеріального тиску систолічного, у балах; Рв ідхАТд - рівень відхилення артеріального тиску діастолічного, у балах; 20 Р Vc - рівень обсягу серця, у балах; PCI - рівень серцевого індексу, у балах; PКЕК - рівень коефіцієнта економічності кровообігу, у балах. Значення інтегрального показника рівня функціонального стану серцево-судинної системи, РФСссс у обстежуваного чоловіка дорівнювало - 71,55 балів, значення інтегрального показника 6 UA 81213 U рівня функціонального стану серцево-судинної системи, РФСссс у обстежуваної жінки дорівнювало - 71,98 балів. За цим показником визначали якісний рівень функціонального стану серцево-судинної системи, за шкалою, яка наведена у таблиці 4. 5 Таблиця 4 Рівень функціонального стану серцево-судинної системи N з/п 1. 2. 3. 4. 5. 10 15 Значення інтегрального показника рівня функціонального стану серцево-судинної системи, у балах 82 Рівень функціонального стану серцево-судинної системи низький нижче середнього середній вище середнього високий Якісний рівень функціонального стану серцево-судинної системи в обстежуваних чоловіка та жінки визначено як "вище середнього". Запропонований спосіб дає можливість отримати як кількісну оцінку інтегрального показника - рівня функціонального стану серцево-судинної системи (РФСссс), так і якісну характеристику поточного функціонального стану серцево-судинної системи людини взагалі. Запропонований спосіб дозволяє з високим ступенем точності оцінювати рівень функціонального стану серцево-судинної системи організму, ефективність лікувальних, профілактичних, оздоровчих заходів, а також систематичних занять фізичною культурою та спортом. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 20 25 Спосіб визначення рівня функціонального стану серцево-судинної системи організму, який включає визначення віку та статі; вимірювання маси і довжини тіла; реєстрування частоти серцевих скорочень, артеріального тиску - систолічного та діастолічного; розрахунок показників систолічного та хвилинного об'єму крові, коефіцієнта економічності кровообігу, серцевого та ударного індексів, загального периферичного опору судин, індексу працездатності; визначення функціонального стану серцево-судинної системи за показниками, який відрізняється тим, що залежно від статі визначають значення показників рівнів систолічного та хвилинного об'єму крові, загального периферичного опору судин, індексу працездатності, відхилення артеріального тиску - систолічного та діастолічного, об'єму серця, серцевого індексу, коефіцієнта економічності кровообігу, розраховують їх середньоарифметичне значення, за яким визначають рівень функціонального стану серцево-судинної системи організму. 30 Комп’ютерна верстка І. Мироненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 7