Спосіб оцінки функціонального стану серцево-судинної системи у дітей шкільного віку

Спосіб оцінки функціонального стану серцево 3 Спосіб здійснюють таким чином: Дитині призначають добове холтерівське моніторування ЕКГ, яке дозволяє оцінювати стан ЕКГ посекундно протягом 24 годин при звичайній руховій активності пацієнта. Всі моменти своєї рухової активності пацієнт записує в щоденник спостереження. Через 2 години після їжі після, 5 хвилин відпочинку, у положенні сидячи, лікар проводить підрахунок пульсу на променевій артерії пацієнта кожні 15 секунд, поки не будуть отримані 2-3 однакових цифри. Час, в який досягнута постійна частота пульсу, записують в щоденник спостереження (години, хвилини). Потім дитина виконує 30 присідань за 45 секунд, після чого сідає і у положенні сидячи знаходиться одну хвилину. Протягом подальших 10 хвилин пацієнт знаходиться під спостереженням лікаря. Через 24 години від початку холтерівського моніторування ЕКГ проводять комп'ютерний аналіз ЕКГ. На ЕКГ знаходять час, зафіксований в щоденнику спостережень, під час якого досягнута постійна частота серцевих скорочень до фізичного навантаження. Підраховують частоту серцевих скорочень (ЧСС1) за 15 секунд до початку фізичного навантаження, за перші 15 секунд першої хвилини після закінчення фізичного навантаження (ЧСС2 ) і останні 15 секунд першої хвилини після закінчення фізичного навантаження (ЧСС3 ) . Оцінку функціональних можливостей серцевосудинної системи проводять за допомогою індексу Руф’є IP  , який розраховують за формулою: 4  ЧСС1  ЧСС2  ЧСС3   200 IP  10 де ЧСС1 - пульс за 15 секунд у стані спокою ЧСС 2 - пульс за перші 15 секунд першої хвилини після фізичного навантаження ЧСС3 - пульс за останні 15 секунд першої хвилини після фізичного навантаження В залежності від отриманих результатів визначають 5 рівнів функціонального резерву серцево-судинної системи: - індекс Руф’є менше 3 - високий рівень - 4-6 - вище середнього - 7-9 - середній - 10-14 - нижче середнього - і більше 15 - низький. Крім підрахунку індексу Руф’є, оцінюють ЕКГ під час фізичного навантаження і протягом першої хвилини після її закінчення, а саме патологічні зміни: порушення ритму, зміни сегменту ST, зубця Т, що свідчить про доклінічні (приховані) порушення серцево-судинної системи (коронарну недостатність, порушення процесів реполяризації, ритму і провідності). Оцінку функціонального стану серцевосудинної системи здійснюють комплексно, з урахуванням індексу Руф’є і виявлених патологічних змін ЕКГ. При значеннях індексу Руф’є менше 7 і відсутності патологічних змін ЕКГ функціональний стан серцево-судинної системи оцінюють як задовільний. 58297 4 Приклад: Пацієнт В., 16 років, знаходився на обстеженні в кардіоревматологічному відділенні ДМКЛ № 1 м. Донецька з діагнозом: Вегетосудинна дисфункція. 20.08.2010 р. було проведено холтерівське моніторування ЕКГ. З 10 години 30 хвилин дитина знаходилася сидячи у стані спокою. Через 5 хвилин кожні 15 секунд лікар підраховував пацієнтові частоту пульсу на променевій артерії, поки не була досягнута постійна частота пульсу (3 однакових цифри). Цей час (10 година 39 хвилин) був занесений в щоденник спостереження і зафіксований як початок фізичного навантаження (30 присідань за 45 секунд). Після закінчення фізичного навантаження дитина сіла і знаходилася у положенні сидячи одну хвилину. Через 24 години від початку холтерівського моніторування ЕКГ був проведений комп'ютерний аналіз ЕКГ. На ЕКГ знайшли час, зафіксований в щоденнику спостереження, як час початку фізичного навантаження. Прорахували частоту серцевих скорочень (ЧСС) за 15 секунд до початку фізичного навантаження (ЧСС1) , за перші 15 секунд першої хвилини після закінчення фізичного навантаження (ЧСС2 ) і за останні 15 секунд першої хвилини після закінчення фізичного навантаження (ЧСС3 ) . Зробили підрахунок індексу Руф’є: - ЧСС1  15 - ЧСС2  28 - ЧСС3  17 4  15  28  17  200 4 10 При аналізі ЕКГ надшлуночкової і шлуночкової ектопічної активності не виявлено. Під час фізичного навантаження екстрасистол, зсувів ST не виявлено. Висновок: функціональний стан серцевосудинної системи задовільний. Група занять фізкультурою - основна. Приклад: Пацієнт Б., 15 років знаходився на обстеженні в кардіоревматологічному відділенні ДМКЛ № 1 м. Донецька з діагнозом: Вегетосудинна дисфункція. 03.06.2010 р. було проведено холтерівське моніторування ЕКГ. З 10 години 10 хвилин дитина знаходилася сидячи у стані спокою. Через 5 хвилин кожні 15 секунд лікар підраховував пацієнтові частоту пульсу на променевій артерії, поки не була досягнута постійна частота пульсу (3 однакових цифри). Цей час (10 година 18 хвилин) був занесений в щоденник спостереження і зафіксований як початок виконання фізичного навантаження (30 присідань за 45 секунд). Після виконання фізичного навантаження дитина сіла і знаходилася в положенні сидячи одну хвилину. Через 24 години від початку холтерівського моніторування ЕКГ був проведений комп'ютерний аналіз ЕКГ. На ЕКГ знайшли час, зафіксований в щоденнику спостереження, як час початку фізичного навантаження. Прорахували частоту серцевих скорочень (ЧСС) за 15 секунд до початку фіIP  зичного навантаження (ЧСС1) , за перших 15 5 58297 секунд першої хвилини після закінчення фізичного навантаження (ЧСС2 ) і за останніх 15 секунд першої хвилини після закінчення фізичного навантаження (ЧСС3 ) . Зробили підрахунок індексу Руф’є: - ЧСС1  25 - ЧСС2  36 - ЧСС3  29 4  25  36  29  200  16 10 При аналізі ЕКГ надшлуночкової і шлуночкової ектопічної активності не виявлено. Під час фізичного навантаження екстрасистол, зсувів ST не виявлено. Висновок: функціональний стан серцевосудинної системи незадовільний. Дитина потребує комплексного обстеження серцево-судинної системи. Група занять фізичною культурою - спеціальна. Переваги способу оцінки функціонального стану серцево-судинної системи: - підраховують частоту серцевих скорочень, IP  Комп’ютерна верстка А. Крулевський 6 що є точнішим критерієм оцінки стану серцевосудинної системи, ніж підрахунок частоти пульсу - підрахунок частоти серцевих скорочень роблять об'єктивним методом (данні ЕКГ) - оцінку частоти серцевих скорочень проводять не тільки до і після фізичного навантаження, але і під час її, що дозволяє точніше оцінити реакцію серцево-судинної системи на фізичне навантаження - крім підрахунку частоти серцевих скорочень, проводять аналіз ЕКГ до, підчас і після фізичного навантаження - аналіз ЕКГ об'єктивно і точно допомагає діагностувати приховані порушення серцево-судинної системи - проводять комплексну оцінку функціонального стану серцево-судинної системи, з урахуванням індексу Руф’є і виявлення патологічних змін ЕКГ. Джерела інформації: 1. Наказ МОЗ і МОН України № 518/674 від 20.07.09 "Про забезпечення медико-педагогічного контролю за фізичним вихованням учнів у загальноосвітніх навчальних заставах" (додаток 3) - Київ, 2009. Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601