Застосування екстракту яглиці звичайної як засобу з антиалкогольною дією

Реферат: UA 95127 U UA 95127 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до фармації та медицини, а саме до засобів рослинного походження з антиалкогольною дією. Відомо, що зловживання алкоголем є важливим чинником передчасної смерті (3,8 % летальних випадків причинно пов'язані з алкоголізмом), що закономірно супроводжується як медичними, так і соціальними наслідками. Спирт етиловий є високоактивним токсином, дія якого спрямована на більшість органів та систем, у т.ч. нервову, серцево-судинну, шлунковокишковий тракт, видільну, репродуктивну та ін. [1]. Тому актуальним завданням є створення засобів, що зменшують токсичний вплив спирту етилового. Відомий ноотропний препарат пірацетам підвищує резистентність мозку до несприятливих чинників, у тому числі до токсичної дії етанолу. Пірацетам покращує метаболічні процеси та оптимізує кровообіг у головному мозку. Але вживання цього препарату може призвести до підвищеної дратівливості, занепокоєння, порушень сну, диспепсичних явищ, алергічних реакцій. Пірацетам здатний також загострювати перебіг коронарної недостатності, особливо у пацієнтів літнього віку. Він протипоказаний до застосовування у хворих на гостру ниркову недостатність [2]. Відомий засіб із антиалкогольною дією, який є рекомбінантним антагоністом рецепторів інтерлейкіну-1 [3]. Цей засіб достовірно зменшує тривалість наркотичного сну, спричиненого етанолом в експерименті. Однак недоліками засобу є відсутність гастропротекторної та вираженої нефропротекторної дії, можливий несприятливий вплив на гістоструктуру нирок та печінки [4]. Це робить неможливим його широке використання як антиалкогольного засобу. Крім того, рекомбінантні препарати є високовартісними. Відомий також антиалкогольний засіб із сприятливою метаболічною активністю на основі біомаси та/або продуктів життєдіяльності бактерій штаму Methylococcus thennophilus 1MB В3126 [5]. Проте даний засіб потребує складної технології одержання із використанням специфічних культуральних середовищ, високотоксичного метанолу як джерела вуглецю та ліофільного сушіння кінцевого продукту. В аспекті зменшення токсичних ефектів спирту етилового привертають увагу препарати рослинного походження, склад і механізм дії яких є комплексним, завдяки чому можливо не лише зменшення суб'єктивних відчуттів після зловживання алкоголем або ж полегшення стану у період відмови від нього, але й інтегральна захисна дія відносно органів-мішеней, особливо печінки, серцево-судинної та центральної нервової систем. Основою такої дії є інтегральні цитопротекторні властивості рослинних БАР (фенольних сполук, як-от гідроксикоричних кислот, флавоноїдів, антраценпохідних, а також терпенів, алкалоїдів, макро- та мікроелементів та ін.). Більшості фітопрепаратів притаманний високий ступінь безпечності, а технологія їх одержання є широкодоступною. У той же час бракує фітопрепаратів із суворо доведеною ефективністю та безпечністю. Запропоновано засоби з антиалкогольною дією у вигляді багатокомпонентних зборів із лікарської рослинної сировини [6, 7]. Вони покращують стан пацієнтів, зменшують патологічну схильність до вживання алкогольних напоїв. Однак немає даних щодо впливу засобів на стан органів-мішеней, окрім гепатопротекторного ефекту збору згідно з винаходом [6]. Крім того, дані збори містять по декілька видів рослинної сировини, що збільшує можливість несприятливої взаємодії діючих речовин. Лікарська форма збору не є зручною для використання пацієнтом і значно зменшує комплайнс (у даної категорії пацієнтів комплайнс взагалі є низьким), а отже й погіршує ефективність лікування. Крім того, приготування витягу самим хворим неминуче спричиняє варіабельність складу даного витягу. Відомий лікувально-профілактичний засіб із гепатопротекторною та нефропротекторною дією [8, 9]. Він не лише покращує функціональні показники стану нирок та печінки тварин на різних експериментальних моделях, але й нормалізує гістоструктуру органів та чинить інтегральний захисний ефект - збільшує виживаність [10, 11]. В основу корисної моделі поставлена задача створення нового монокомпонентного засобу рослинного походження з достовірною антиалкогольною дією, низькою токсичністю, з доступної сировини за простою технологією. Поставлена задача вирішується тим, що як лікувально-профілактичний засіб із антиалкогольною дією використовується сухий екстракт, одержаний з сировини надземної частини яглиці звичайної шляхом бісмацерації (екстрагент - вода) за відомою технологією [8]. Яглиця звичайна (Aegopodium podagraria L.) - багаторічна трав'яниста рослина родини селерові (Аріасеае) - є перспективним об'єктом для створення лікувально-профілактичних засобів у зв'язку з хімічним складом [12] та значною сировинною базою в Україні, яка здатна до швидкого поновлення [13]. Рослина віддавна використовується як харчова [13], що свідчить про високий ступінь безпечності, який підтверджено в експерименті - при визначенні гострої 1 UA 95127 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 токсичності доведено, що сухий екстракт належить до практично нетоксичних препаратів за класифікацією Hodge Η.С., Sterner J.H. (1949) [10]. Крім зазначеної гепатопротекторної та нефропротекторної дії, екстракт яглиці сприятливо впливає на обмін сечової кислоти (є перспективним засобом для використання при метаболічному синдромі та подагрі, ризик розвитку якої збільшується за зловживання алкоголем [14]) та чинить протизапальну дію [10]. Багатокомпонентний склад екстракту яглиці звичайної із наявністю фенольних сполук, компонентів білково-полісахаридного комплексу, вітамінів, макро- та мікроелементів, яким притаманний сприятливий вплив на обмін речовин, високий ступінь безпечності сировини та наявність супутніх видів активності, особливо гепатопротекторного та нефропротекторного, зумовлюють доцільність вивчення впливу цього засобу на перебіг алкогольної інтоксикації. Інформація щодо взаємодії препаратів яглиці звичайної із спиртом етиловим у літературі відсутня. Заявлений засіб отримують з сировини надземної частини яглиці звичайної шляхом бісмацерації (екстрагент - вода) за відомою технологією [8]. Вибір екстрагенту обумовлений тим, що саме водним витягам із яглиці притаманна органопротекторна дія, що доведено в джерелах [8, 9]. Вирішення поставленої задачі шляхом використання спиртового витягу (настойки) за визначенням задачі не є прийнятним, незважаючи на широку розповсюдженість на фармацевтичному ринку та відносну простоту одержання настойок. Більш того, спиртовому витягу з надземної частини яглиці звичайної притаманна гіпоглікемічна дія [15], яка є небажаною з огляду на те, що перебіг етанолової інтоксикації супроводжується зниженням рівня глюкози в крові [16]. Авторами доведено, що антиалкогольна активність притаманна саме водному витягу з надземної частини яглиці звичайної. Заявлений засіб одержують простим, доступним способом, який може бути здійснено в умовах хіміко-фармацевтичних підприємств за допомогою стандартного обладнання. Одержану фракцію біологічно активних речовин яглиці звичайної може бути використано для одержання різних лікарських форм у поєднанні з фармацевтично прийнятними допоміжними речовинами. Корисна модель ілюструється прикладами. Приклад 1. Вивчення антиалкогольної дії заявленого засобу проводили у зіставленні з препаратом порівняння пірацетамом на білих мишах-самцях масою 18-23 г на моделі наркотичного сну, яку викликали шляхом внутрішньоочеревинного введення 12,5 % розчину етанолу. Реєстрували тривалість наркотичного сну в хвилинах. Цей широко застосовуваний тест рекомендовано для скринінгу антиалкогольних засобів [17]. Він має інтегральний характер, оскільки тривалість наркотичного сну визначається як концентрацією етанолу в крові, так і станом центральної нервової системи. Заявлений засіб вводили тваринам внутрішньошлунково у вигляді водного розчину, пірацетам - доочеревинно протягом 7 днів одноразово щоденно. Використано дози заявленого засобу, ефективні в попередніх дослідженнях - 100 мг/кг та 1 г/кг [8-10]. Пірацетам вводили тваринам у дозі 300 мг/кг, яка виявляла ефективність за дослідження взаємодії з етанолом у мишей [18]. Тварини груп контролю одержували воду за аналогічною схемою. Останню дозу препаратів вводили мишам за 40 хв до відтворення наркозу. Тривалість наркозу визначали за даними реєстрації "бокового положення тварин" та самостійного стійкого виходу з нього, як рекомендовано [17]. Зважаючи на характер розподілу даних, обраховано не лише традиційно вживані середні арифметичні та їх стандартні помилки (М±m), але й медіани, 25 % та 75 % процентілі (верхні та нижні квартилі), як рекомендовано [19]. Порівняння центральних тенденцій вибірок здійснювали за U-критерієм Манна-Уітні. Результати дослідження наведені в табл. 1. 2 UA 95127 U Таблиця 1 Вплив курсового введення екстракту яглиці звичайної та пірацетаму на тривалість етанолового наркозу в мишей, M±m; Q50 (Q25-Q75) Контроль, n=7 Тривалість сну, хв 119±30 112 (103-116) Екстракт Екстракт яглиці, Пірацетам, 300 яглиці, 1 г/кг, Контроль, n=7 100 мг/кг, n=8 мг/кг, n=6 n=8 111±30 31±18 190±15 174±8,0 112 3 199 169 (60-147) (2-30) (179-211) (158-187) Примітка: * - статистично значущі відмінності з синхронним контролем (р