Спосіб визначення впливу периндоприлу на ультраструктуру передсердних кардіоміоцитів серця щурів зі спонтанною артеріальною гіпертензією

Номер патенту: 96263

Опубліковано: 26.01.2015

Автори: Чекман Іван Сергійович, Довгань Роман Степанович

Є ще 1 сторінка.

Дивитися все сторінки або завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

Спосіб визначення впливу периндоприлу на ультраструктуру передсердних кардіоміоцитів серця щурів зі спонтанною артеріальною гіпертензією, що передбачає проведення морфометричного аналізу, який відрізняється тим, що визначають об'ємну щільність міофібрил та мітохондрій, їх співвідношення в кардіоміоцитах; кількість мітохондрій в одиниці площі кардіоміоциту та площу їх зрізу; довжину сарісомерів; діаметр канальців саркоплазматичної сітки; кількість специфічних передсердних гранул у стандартній ділянці цитоплазми кардіоміоцита, відсоткове співвідношення І та II типів з ІІ типом, площу їх зрізу до та після лікування периндоприлом, одержані результати порівнюють з контролем і при нормалізації показників оцінюють ефективність препарату.

Текст

Реферат: Спосіб визначення впливу периндоприлу на ультраструктуру передсердних кардіоміоцитів серця щурів зі спонтанною артеріальною гіпертензією передбачає проведення морфометричного аналізу. Визначають об'ємну щільність міофібрил та мітохондрій, їх співвідношення в кардіоміоцитах; кількість мітохондрій в одиниці площі кардіоміоциту та площу їх зрізу; довжину сарісомерів; діаметр канальців саркоплазматичної сітки; кількість специфічних передсердних гранул у стандартній ділянці цитоплазми кардіоміоцита, відсоткове співвідношення І та II типів з ІІ типом, площу їх зрізу до та після лікування периндоприлом, одержані результати порівнюють з контролем і при нормалізації показників оцінюють ефективність препарату. UA 96263 U (54) СПОСІБ ВИЗНАЧЕННЯ ВПЛИВУ ПЕРИНДОПРИЛУ НА УЛЬТРАСТРУКТУРУ ПЕРЕДСЕРДНИХ КАРДІОМІОЦИТІВ СЕРЦЯ ЩУРІВ ЗІ СПОНТАННОЮ АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ UA 96263 U UA 96263 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель, що заявляється, належить до медицини, а саме до фармакотерапії серцево-судинних захворювань, і може використовуватись для покращення результатів лікування спонтанної артеріальної гіпертензії. В сучасній кардіології при лікуванні артеріальної гіпертензії (АГ) широко застосовуються інгібітори ангіотензин перетворюючого ферменту, дія яких спрямована на пригнічення дії ферменту, під впливом якого з реніну утворюється ангіотензин І і в подальшому біологічно активний ангіотензин II. Одним з факторів, які пригнічують секрецію реніну, є натрій уретичні пептиди, зокрема передсердний натрій уретичний пептид (ПНУП). Цей прогормон синтезується в передсердних кардіоміоцитах, де депонується у специфічних секреторних гранулах і виводяться з них у кров. Цей гормон відіграє важливу роль в регуляції кров'яного тиску і має гіпотензивний ефект [11, 13]. Дія ПНУП здійснюється через ренін-ангіотензивну систему, активація якої і відіграє провідну роль у розвитку АГ [5]. Одним з найважливіших факторів, який регулює секрецію ПНУП, є механічне розтягування передсердь. В даний час, серед факторів, які впливають на розтягування передсердь виділяють декілька. Частина з них стимулює виділення ПНУП - глюкокортикоїди, ендотеліни, інші - оксид азоту, лептин - інгібують. Ключовим елементом в регуляції секреції ПНУП вважають також гомеостаз внутрішньо клітинного кальцію. Чи мають такі вазоконстриктори як ангіотензин ІІ івазопресин прямий позитивний чи негативний вплив на секрецію ПНУП точно не визначено. Ця невизначеність пов'язана із суперечливістю даних клінічних та експериментальних досліджень про рівень ПНУП у плазмі крові при гіпертензії. Згідно з одними даними рівень ПНУП у крові хворих на артеріальну гіпертензію вище, ніж у контрольній групі без підвищеного тиску [2, 3, 7]. В дослідженнях інших авторів наводяться дані про знижений рівень ПНУП у плазмі при АГ [12, 14]. Ці розбіжності обумовлені рядом причин. По-перше, на ранніх стадіях розвитку артеріальної гіпертензії активація викиду цього гормону у кров є компенсаторною відповіддю на підвищену секрецію реніну, спрямованої на блокування вазоконстрикції і цим самим знижуючи риск розвитку АГ [1]. Відмічені зворотна залежність рівня ПНУП у плазмі від ступеня тяжкості серцевої недостатності [4, 7]. Мінливість рівня ПНУП пояснюють також неоднорідністю внутрішньо судинної концентрації цього гормону по всіх артеріо-венозних судинах внаслідок дуже швидкого його виведення [10]. Ще однією причиною може бути різні методи визначення вмісту ПНУП та його різних форм [9]. У зв'язку з цим, метою дослідження було вивчення особливостей ультраструктурної організації передсердних кардіоміоцитів у щурів лінії НІСАГ без та після застосування периндоприлу. Найбільш близьким за технічним вирішенням до способу, що заявляється, є спосіб оцінки ефективності і безпеки використання біспоролу при лікуванні хворих з ішемічною хворобою серця в поєднанні з артеріальною хворобою (16), який виступає як прототип. Цим способом досліджують мембраностабілізуючі, антиоксидантні, репаративні властивості препарату за допомогою біохімічних показників. Однак, цей спосіб має недоліки: він має низьку інформативність і малу чутливість, потребує тривалого виконання та незручний у виконанні. Задача корисної моделі, що заявляється, полягає у підвищенні ефективності лікування і визначенні здатності впливу периндоприлу на ультраструктуру передсердних кардіоміоцитів серця щурів зі спонтанною артеріальною гіпертензією. Технічний результат, який досягається, полягає в підвищенні ефективності лікування, забезпечує збільшення точності при призначенні коректної терапії. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, що передбачає проведення морфометричного аналізу, згідно з корисною моделлю, визначають об'ємну щільність міофібрил та мітохондрій, їх співвідношення в кардіоміоцитах; кількість мітохондрій в одиниці площі кардіоміоциту та площу їх зрізу; довжину саркомерів; діаметр канальців саркоплазматичної сітки; кількість специфічних передсердних гранул у стандартній ділянці цитоплазми кардіоміоцита, відсоткове співвідношення І та II типів з II типом, площу їх зрізу до та після лікування периндоприлом, одержані результати порівнюють з контролем і при нормалізації показників оцінюють ефективність препарату. Методом електронної мікроскопії досліджено 10 нормотензивних щурів лінії WKY та 10 щурів лінії НІС АГ зі спонтанною артеріальною гіпертензією (САГ) та 10 щурів зі САГ, які протягом 60 діб отримували периндоприл у дозі 1 мг\кг. Тварини утримувалися і виводились з експерименту згідно з етичними вимогами проведення експериментів на тваринах в стандартних умовах віварію Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. В 1 UA 96263 U 5 10 15 20 25 експерименті брали щурів вагою 190-210 г. Артеріальний тиск вимірювали на хвостовій артерії за допомогою гумової манжети та плетизмографа без наркотизації. Електронно-мікроскопічно досліджувався міокард правого передсердя. Матеріал фіксували у 2,5 % розчині глютарового альдегіду з подальшою дофіксацією в розчині OsO 4 зa Мілонінгом, обробляли згідно з загальноприйнятою для електронномікроскопічних досліджень методикою та заключали у суміш епону та аралдіту. Ультратонкі зрізи, отримані на ультратомі LKB, контрастували ураніл ацетатом та цитратом свинцю і фотографували на електронному мікроскопі ПЕМ-125 К (Україна). Морфометричні показники отримували за допомогою програми КАРРА. Морфометрично оцінювалися наступні показники: об'ємна щільність міофібрил та мітохондрій та їх співвідношення в кардіоміоцитах; кількість мітохондрій в одиниці площі кардіоміоциту та площу їх зрізу; довжину саркомерів; діаметр канальців саркоплазматичної сітки; кількість специфічних передсердних гранул у стандартній ділянці цитоплазми кардіоміоцита, відсоткове співвідношення І та II типів з II типом, площу їх зрізу. Статистична обробка матеріалу здійснювалася методом варіаційної статистики з використанням критерію Стьюдента. Результати досліджень та їх обговорення У щурів лінії НІСАГ без застосування периндоприлу артеріальний тиск дорівнював 155±2,0, що достовірно вище AT у контрольних нормотензивних щурів лінії WKY, де він складав 104±1.8 мм. рт. ст. Після застосування периндоприлу AT був значно нижче 138±4.0 мм. рт. ст., ніж у щурів без периндоприлу - 155±5.0 мм. рт. ст. Об'єм, який займають міофібрили в кардіоміоцитах міокарда правого передсердя щурів зі САГ зменшується до 29,62±0,93 % проти 33,88±0,44 % у контролі. Застосування периндоприлу сприяє частковому відновленню вмісту міофібрил в кардіоміоцитах правого шлуночка: об'ємна щільність міофібрил дорівнює 31,74±0,66 %, що значно більше, ніж у щурів зі САГ, але менше контрольного показника (табл. 1). Таблиця 1 Морфометричні показники кардіоміоцитів у міокарді правого передсердя. Назва групи Контроль Щурі зі САГ Щурі зі САГ+Пер индоприл Об'ємна щільність МФ, % 33,88±0,4 4 29,62±0,9 3* 31,74±0,6 6 *,** Довжина сакромера, мкм Об'ємна щільність % Мітохондрії Кількісна щільність, -2 2 10 /мкм Площа 10 2 мкм -2 117,7±4,72* 1,02±0,007 21,70±0,3 7 20,09±0,9 1 19,32±1,2 77,92±2,06 17,99±0,19 * 25,34±0,21 *,** 0 ** *,** 0,92±0,003 1,08±0,003* 79,59±1,43 28,60±0,43 МТ/МФ 0,82±0,02 0,76±0,03* 0,69±0,02 *,** Примітка: * статистично достовірна різниця порівняно з контролем (Р

Дивитися

Додаткова інформація

Автори англійською

Dovhan Roman Stepanovych, Chekman Ivan Serhiiovych

Автори російською

Довгань Роман Степанович, Чекман Иван Сергеевич

МПК / Мітки

МПК: A61K 36/00, A61K 33/00, G01N 15/00

Мітки: гіпертензією, периндоприлу, щурів, артеріальною, визначення, ультраструктуру, передсердних, впливу, кардіоміоцитів, спосіб, спонтанною, серця

Код посилання

<a href="https://ua.patents.su/9-96263-sposib-viznachennya-vplivu-perindoprilu-na-ultrastrukturu-peredserdnikh-kardiomiocitiv-sercya-shhuriv-zi-spontannoyu-arterialnoyu-gipertenziehyu.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб визначення впливу периндоприлу на ультраструктуру передсердних кардіоміоцитів серця щурів зі спонтанною артеріальною гіпертензією</a>

Подібні патенти