Композиція фототермопластичного шару носія інформації

Винахід стосується фототермопластичного запису інформації і може бути застосований у електрофотографії та голографії. Відомі композиції фототермопластичних шарів носіїв (формації, де як органічні фотонапівпровідники використовуються олігомери, що містять антрацен (А.с. №900610) та фенантрен (А.с. №1079067). Найбільш близьким з відомих у літературі є поліепоксипропілкарбазол (ПЕПК) (А.с. №762394). В основу винаходу покладене завдання створити фо тотермопластичний матеріал з поліпшеними інформаційними властивостями, зокрема з підвищеною чистотою запису. Покладене завдання вирішується використанням композиції, що складається з органічного фототермопластичного фотонапівпровідника оліго-3-(91-флуореніл) епоксипропану-1,2 (ОФЕП) загальної формули: Інтенсивність випромінювання 5 ´ 10-4Вт/см 2. Візуалізацію одержаної голограми проводять за рахунок нагрівання струмопровідного шару при проходженні змінного струму. Температура проявлення 60 - 70°C. Реєстрацію записаної голограми проводять на проходження. Визначають слідуючі інформаційні параметри шарів. Дифракційну ефективність визначають як відношення інтенсивності світла, що дифрагує в перший дифракційний порядок, до інтенсивності світла, що проходить скрізь недеформований шар, тобто виключають поглинання світла у шарі фототермопластика. Граничну чутливість визначають як величину, обернено пропорційну енергії випромінювання заданої довжини хвилі, що створює геометричний рельєф з дифракційною ефективністю 0,1%. Шумові характеристики носія визначались за співвідношенням сигнал-шум. У припущенні незалежності шума від сигналу, співвідношення сигнал-шум оцінювалось таким чином. та сенсибілізатора - тетраціанохінодиметану (ТЦХД) при слідуючи х співвідношеннях компонентів, мас.%: Органічний фото-напівпровідник 97,5 - 98,5 Сенсибілізатор 2,5-1,5. Запропонований як органічний фотонапівпровідник олігомер має високу плівкоутворюючу здатність, є однорідним та прозорим, має високу адгезію до жорсткої та гнучкої підкладок, його температура розм'якшення близька до експлуатаційної (58 - 67°C), він має високу порогову чутливість (330м 2/Дж) та дифракційну ефективність (25%), що повністю задовольняє потреби фототермопластичного запису інформації, і на відміну від прототипу має високі шумові властивості - співвідношення сигналшум не менш ніж 45дБ. Суттєвою ознакою, що відрізняє запропонований винахід, є використання в ролі органічного фотонапівпровідника оліго-3-(91флуореніл) епоксипропану-1,2, що дозволяє отримувати матеріали з високою чистотою запису. Реєструючі шари аналогічного складу у літературі не знайдені. Винахід ілюструється прикладами. Приклад 1. В ампулу завантажують 1,33г (0,006 моль) 9-гліциділфлуорену, 2,5мл сухого дихлоретану і додають 0,0228г (2мол. %) тетрафторборату триетилоксонію. Ампулу запаюють і витримують у термостаті при 70°C протягом 8 год. Полімер осаджують ізопропіловим спиртом з добавкою водного аммоніаку. Вихід 91%. Tрозм. 58 - 67°C. Молекулярна маса 930. Готують шари на основі ОФЕП, одержаного за прикладом 1, та сенсибілізатора ТЦХД. Одержують 5% розчин у толуолі. Розчин наносять на підкладки, виготовлені з оптичного скла з струмопровідним шаром SnO2. Матеріал висушують протягом 8 год у пилозахисній камері при 20°C. Товщини шарів 2мкм. Матеріал випробують у голографічному режимі запису інформації. Записують голограму плоского хвильового фронту з просторовою частотою 300лін/мм. Джерелом випромінювання є гелійнеоновий лазер з довжиною хвилі 0,63мкм. Співвідношення інтенсивностей пучків світла 1 : 1. при цьому інтенсивність шуму визначалась на тій же частоті, на якій записувався корисний сигнал. Були досліджені шари такого складу: Приклад 2. ОФЕП розчиняють у толуолі, додають 1,5мас.% ТЦХД, наносять на підкладку, висушують та досліджують плівки за наведеною вище методикою. Приклад 3. ОФЕП розчинюють у толуолі, додають 2,0мас.% ТЦХД, наносять на підкладку, висушують та досліджують плівки як у прикладі 2. Приклад 4. ОФЕП розчинюють у толуолі, додають 2,5мас.% ТЦХД, наносять на підкладку, висушують та досліджують плівки як у прикладі 2. Аналогічним шляхом досліджують плівки на основі аналогів запропонованого винаходу. Результати випробувань наведені у таблиці. Як можна побачити, запропонована композиція перевершує прототип за основними параметрами. Не поступаючись аналогу та прототипу у граничній чутливості та дифракційній ефективності, вона в 2 рази перевершує їх за співвідношенням сигналшум, що значно розширює межі його використання.