Спосіб лікування злоякісних пухлин вуха

Винахід відноситься до медицини, а саме, до оториноларингології і онкології, і стосується хірургічного етапу лікування раку перетинчастої частини зовнішнього слухового проходу. Основним методом лікування хворих злоякісними пухлинами вуха є хір ургічний. Різноманітність форм і локалізацій цих новоутворень визначає і різноманітність хірургічних втр учань. При ураженні злоякісною пухлиною перетинчастої частини зовнішнього слухового проходу показана його резекція. Довгий час при видаленні новоутворення перетинчастої частини зовнішнього слухового проходу об'єм втручання зводився до видалення лише перетинчастої частини без козелка і білявушної слинної залози. При цьому в переважній більшості хворих наступав рецидив захворювання. Відомо, що хірургічне втручання В.Ф. Антоніва полягало в видаленні окрім перетинчастої частини зовнішнього слухового проходу ще й частини або повністю білявушної залози. Однак в післяопераційному періоді досить часто наступало циркулярне звуження слухового проходу. Для профілактики проводилась пластика післяопераційної порожнини шкіряним клаптем (Антонив В.Ф. Новообразования уха: Клиника, диагностика, лечение. - Μ., 1983. - С.20). Задача нового способу полягає в розробці такого оперативного лікування, яке б дозволяло покращити підхід до новоутворення слухового проходу для більш радикального його видалення, попереджувало б рубцеве звуження в післяопеоаційному періоді. Новий спосіб оперативного втручання здійснюється таким чином. Проводять розріз шкіри в завушній ділянці паралельно перехідній складці, відступивши від неї на 1 см. Розріз розпочинають вище на 1см від верхнього краю прикріплення вушної раковини і ведуть вниз на 1см нижче від прикріплення мочки вуха. Др угий розріз на 0,5-1см спереду від козелка аналогічний першому. Якщо козелок не уражений пухлиною, то другий розріз проводять по його верхівці, використовуючи шкіру останнього в дальнійшому при пластиці післяопераційної порожнини. Третій розріз, що оточує вхідний отвір зовнішнього слухового проходу, проводять по внутрішній поверхні вушної раковини. Четвертим невеликим розрізом під мочкою вуха з'єдн ують кінці першого і другого розрізів. Після виконання цих розрізів вушна раковина піднімається вверх і утримується на верхній ніжці. Слідуючий етап операції заключається в виділенні козелка, частини вушної раковини, перетинчастого відділу зовнішнього слухового проходу одним блоком разом з прилеглою до передньої і нижньої стінок зовнішнього слухового проходу білявушної слинної залози. Оперативне втручання на останній проводять під операційним мікроскопом, щоб не пошкодити гілки лицевого нерва. Про об'єм втручання на білявушній залозі судять після вивчення під мікроскопом поширення пухлини. Так, якщо під час операції не знайдено достовірних ознак виходу новоутворення за межі зовнішнього слухового проходу, то можна обмежитись резекцією смужки залозистої тканини товщиною 1-1,5 см. При ураженні слинної залози видаляють її повністю. Після виділення передньої і нижньої стінок з прилеглими ділянками слинної залози виділяючий блок тканин стає рухомим і тримається на шкірі кісткової частини зовнішнього слухового проходу. Останню пересікають як можна ближче до барабанної перетинки. Якщо ширина шкіри виявиться меншою, ніж 0,5см від внутрішнього краю пухлини, то проводять додатковий циркулярний розріз шкіри кісткової частини зовнішнього слухового проходу і смужку шкіри з окістям видаляють. З метою абластики, а також для попередження можливого рубцевого звуження проходу з його кісткової частини знімають стружку товщиною 2-3 мм. До завершального етапу операції відноситься пластика післяопераційної порожнини. В усі х випадках клапті Із шкіри формувались в завушній ділянці. Пластику проводять як вільним, так і клаптем на ніжці. Для формування клаптя на ніжці розріз шкіри проводять по перехідній складці майже паралельно першому розрізу, поступово звужуючись і з'єднуючись з ним внизу. Отриманий клапоть повинен мати форму трапеції з основою вверху, шириною 1см і довжиною 2,5-3 см. Утворений таким чином клапоть повертають ззаду напереді всередину, вкладаючи його на задньо-верхню стінку кісткової частини зовнішнього слухового проходу. При пластиці вільним клаптем шкіру (0,5 х 1,5 см) вкладають на одну Із стінок. Якщо вдається зберегти шкіру козелка, то її згинають і вкладають в післяопераційну порожнину. Після цього накладають на рану шви. По даній методиці оперовано 18 хворих віком від 34 до 65 років ззлоякісною пухлиною (рак) перетинчастої частини зовнішнього слухового проходу. Виживання хворих через 5 років після лікування становило 61%. Перевагою запропонованого способу є більший доступ до новоутворення і білявушної слинної залози для радикального їх видалення, що досягається за рахунок запропонованих нами розрізів. Крім того, для пластики післяопераційної порожнини використано шкіру козелка. Приклад. Хворий К., поступив в клініку з діагнозом: Рак перетинчастої частини зовнішнього слухового проходу справа. При огляді - правий зовнішній слуховий прохід обтурований новоутворенням, що нагадує поліп, темночервоного кольору, легко кровоточить при доторкуванні зондом. Під загальним знечуленням проведено резекцію перетинчастої частини зовнішнього слухового проходу, справа з частиною білявушної слинної залози. Основні етапи операції: перший розріз позад! вушної раковини, відступивши назад від перехідної складки на 1 см; другий - впереді вушної раковини дугоподібний через верхівку козелка; третій - навколо входу в зовнішній слуховий прохід по внутрішній поверхні вушної раковини, з'єднуючись з другим розрізом; четвертий - невеликий поперечний розріз, що з'єднує внизу кінці двох перших. Вушну раковину припіднято доверху, вона тримається на верхній ніжці. Тупо і гостро виділено козелок, частину вушної раковини, перетинчасту частину зовнішнього слухового проходу з частиною білявушної слинної залози одним блоком. Після видалення слухового проходу його розсічено впродовж. На макропрепараті знайдена пухлина, яка виходила з задньої стінки. За межі слухового проходу вона не виходила. З допомогою долота частково розширено кісткову частину зовнішнього слухового проходу. Пластику проведено вільним шкіряним клаптем, який заготовлено за вухом, а також на передню стінку післяопераційної рани вкладено шкіру козелка. Клапті фіксовано в рані мазевими тур ундами. На рану накладено шви. Через місяць хворий виписаний з відділу. При огляді через два роки рецидиву пухлини нема.