Спосіб кістковопластичного хірургічного лікування внутрішньочерепних гематом у дітей до 18 років

Корисна модель відноситься до медицини, а саме до ургентної дитячої нейрохірургії і може бути використаний для лікування внутрішньочерепних гематом, при неефективності консервативної терапії. Найбільш близьким до запропонованого способу є кістковопластична трепанація черепа, котра забезпечує відновлення цілісності кісток черепа одразу після проведення операції, але при великих гематомах (більше ніж 150мл) не забезпечує достатню декомпресію супратенторіального простору у післяопераційному періоді, поперше за рахунок недостатньо великого розміру трепанаційного вікна, а по-друге за рахунок повернення кісткового лоскуту на його місце одразу після завершення операції - що не забезпечує декомпресію головного мозку у післяопераційному періоді [1, 2, 3]. Задачею запропонованої корисної моделі є розробка способу хірургічного лікування внутрішньочерепних гематом у дітей, котрий забезпечить достатньо ефективну декомпресію супратенторіального простору, та дасть можливість своєчасного відновлення нормального внутрішньочерепного та внутрішньооболонкового тиску. Поставлена задача вирішується тим, що у перші часи після розвитку коматозного стану, при виявленні неврологічних симптомів внутрішньочерепної гематоми, при неефективності консервативної терапії, виконується кістково-пластична трепанація тім'яно-скроневої ділянки із формуванням дефекту черепа розміром 9´11см на стороні ураження, при цьому кістковий клапоть розміщують на протилежній стороні черепа між апоневрозом та окістям інтактної кістки і через кілька тижнів повертають на місце його випілювання. Спосіб виконується наступним чином. Положення хворого на спині. Після обробки операційного поля роблять дугоподібний розтин шкіри, підшкірної жирової клітковини, апоневрозу та окістя починаючи від скроневого відростка лобної кіски, далі уздовж сагітальної лінії до сосцевидного відростку скроневої кістки на стороні ураження. Далі на 4,5см вище зовнішнього слухового отвору накладається фрезовий отвір у кості. На місці отвору, після коагуляції крестоподібно розкривається тверда мозкова оболонка. При відсутності резервного простору та пульсації мозку під оболонкою та при відсутності патологічного процесу на протилежній стороні, кістково-пластичним методом вишлюється лоскут тім'яно-скроневої кістки розміром 9´11см. При наявності епідуральної гематоми, вона повністю видаляється та виконується гемостаз. При відсутності відновлення пульсації мозку при дефекті 9´11см, дугоподібно відступивши на 1см від краю кісткового дефекту уздовж нього розкривається тверда мозкова оболонка що призводить до пролапсу частини головного мозку у цей дефект, зниження внутрішньооболонкового тиску та відновлення пульсації мозку. При наявності субдуральної гематоми, вона видаляється і виконується гемостаз. Після цього виконується пластика сформованого дефекту твердої мозкової оболонки аутотрансплантатом окістя або широкої фасції стегна шляхом прикриття пролабованої ділянки головного мозку без його стиснення. Кістковий клапоть вводиться між апоневрозом та окістям на протилежній стороні черепа через операційну рану та фіксується кількома швами, накладеними між апоневрозом та окістям. Гемостаз. Далі пошарово ушиваються м'які тканини і у рану встановлюється активний вакуумний дренаж. Рана обробляється розчинами антисептиків. На рану накладається асептична пов'язка. Після нормалізації внутрішньочерепного та внутрішньооболонкового тиску, у ході другої операції кістковий клапоть повертається на його попереднє місце. При наявності внутрішньочерепної гематоми, підвищується інтракраніальний тиск, або одразу, або після розвитку набряку головного мозку, як найчастішого ускладнення будь-якої інтракраніальної патології. Запропонований метод забезпечує ранню кістково-пластичну трепанацію супратенторіального простору, що дозволяє вже у перші години після розвитку коматозного стану нормалізувати інтракраніальний тиск і захистити неушкоджені клітини головного мозку, а також знизити компресію на життєво-важливі ділянки стовбуру головного мозку і таким чином зупинити або значно уповільнити розвиток механізмів танатогенезу. В порівнянні з прототипом, запропонований спосіб має ряд переваг: - зручність при використанні цього методу у дитячій практиці за рахунок можливості повернення кісткового клаптя на його місце не у гострому періоді нейротравми при підвищеному вн утрішньочерепному тиску; - можливість ранього адекватного відновлення нормальної гемодинаміки півкуль головного мозку та нормалізації внутрішньочерепного та внутрішньооболонкового тиску при великих внутрішньочерепних гематомах у дітей за рахунок випілювання кісткового клаптя більшої площі, що дозволяє скоротити час перебування у коматозному стані та поліпшити результати лікування таких хворих; - дає можливість відновлення нормальної анатомії черепа за рахунок збереження кісткового клаптя на протилежному від операції боці. Джерела інформації: 1. А.П.Ромоданов, Н.М.Мосийчук. Нейрохирургия. Київ, «Вища школа», 1990; 2. В.В.Лебедев, В.В.Крылов. Неотложная нейрохирургия. Москва, «Медицина», 2000; 3. Е.Н.Кондаков, В.В.Кривецкий. Черепно-мозговая травма. Санкт-Петербург «СпецЛит», 2002.