Спосіб пластики при пахвинних килах

Корисна модель, яка заявляється, відноситься до медицини, а саме до хірургії і може бути використана для пластики пахвинних кил. Сучасна герніопластика потребує використання ненатяжної техніки при закритті дефекту апоневрозу, що на сучасному етапі досягається шляхом використання поліпропіленових сіток. Відомий спосіб ненатяжної герніопластики при паховых килах, за яким поліпропіленовою сіткою заміщається частина латерального лоскуту апоневрозу поперечного косого м’язу, після цього виконують пластику зовнішнього пахового кільця, для чого моделюють та додатково фіксують сітку до переднього листка прямого м’яза [Патент №2289323, RU, опубл. 20.12.2006. Бюл. №35]. Відомий також спосіб лікування пахвинних гриж, який пропонує пришивати поперечний апоневроз разом з внутрішнім косим та поперечним м’язами до пахвинної зв’язки та після послабляючого розрізу передньої апоневротичної стінки прямого м’яза фіксувати поліпропіленову сітку так, щоб вона закривала послаблюючий розріз [Патент №40973А, UA, опубл. 15.04.2004. Бюл. №4]. Найближчим прототипом є «Способ безнатяжной комбинированной пластики пахового канала по КошевуПетрову», в якому після виділення сім’яного канатика прошивають поперечну фасцію, вузьку частину ліквідують підшиванням вільних країв нависаючих м’язів. Канатик укладають на лоскут, формують нове глибоке пахове кільце та з’єднують краї розсіченого апоневрозу. Потім формують нове зовнішнє кільце пахового каналу [Патент №2262312, RU, опубл. 20.10.2005. Бюл. №29]. Головним недоліком способу-прототипу та найближчих аналогів є рецидиви прямих кил, що обумовлено відсутністю фіксації медіального краю сітки в місці виходу з-під неї пахвинного каналу. У зв’язку з вищевикладеним в основу корисної моделі покладено задачу попередження рецидиву прямих кил. Задачу, яку покладено в основу корисної моделі, вирішують тим, що, у відомому способі пластики при пахвинних килах, що включає ушивання дефекту та закриття його сіткою, згідно з корисною моделлю дефект ушивають з використанням залишків ущільнення стінок килового випинання, пахвинний канатик виводять над апоневрозом підшкірно в зоні проекції внутрішнього пахвинного кільця, а сітку фіксують з усі х країв. Спосіб, що заявляється, у порівнянні з відомими має такі переваги, як відсутність рецидивів та запобігання виникнення прямих пахвинних кил. Переваги способу, що заявляється, пояснюються тим, що після ушивання дефекту поперечної фасції залишками листків грижового мішка пахвинний канатик виводять над апоневрозом підшкірно в зоні проекції внутрішнього пахвинного кільця, тому в місці проекції зовнішнього пахового кільця сітку-імплантат фіксують з медіальної сторони з усіх країв. Спосіб виконують наступним чином: Косим розрізом в пахвинній ділянці вище та медіальніше пахвинної складки розтинають передню черевну стінку. Виділяють киловий мішок до шийки та висікають. Виділяють сім’яний канатик та беруть на держалки, відводячи його у бік. Залишками ущільнення стінок килового випинання зашивають дефект поперечної фасції в медіальній частині на місці зруйнованого зовнішнього кільця пахвинного каналу. Пришивають поперечний апоневроз разом з внутрішнім косим та поперечним м’язами до пахвинної зв’язки та лонного горбка. Укладають та фіксують безперервним швом ниткою Prolen №3 поліпропіленову сітку-імплантат. З латерального боку сітки продольний розріз, через який виводять пахвинний канатик. Розріз сітки зашивають до канатика. Поверх сітки зшивають листки апоневрозу з латеральної та медіальної сторін до висхідного з отвору в сітці пахвинного канатика, який укладають над апоневрозом підшкірно. Рану ушивають пошарово. Ефективність способу демонструє наступний клінічний приклад. Хворий К., 58 років (історія хвороби №2163), поступив зі скаргами на наявність утворення в пахвинній ділянці, відчуття дискомфорту. Вважає себе хворим близько 6 місяців, коли з’явилося утворення. Після проведеного комплексу клініко-лабораторних та інструментальних методів діагностики було встановлено діагноз пахвинна кила. Операція - грижосічіння, пластика сіткою в умовах місцевої анестезії. Ранній післяопераційний період без ускладнень. Пацієнта виписано зі стаціонару з одужанням.