Спосіб ранньої діагностики бронхоспастичної реакції у хворого інфарктом міокарду при тривалому прийомі бета-адреноблокаторів

Спосіб відноситься до медицини, а конкретно до кардіології. Раннє примінення B-адреноблокаторів в гострому періоді інфаркта міокарда дозволяє зменшити ризик повторного інфаркту міокарда на 19% і зупинки серця на 16% (Малая Л.Т., Дыкун Я.В., 1994). Терапію B-адреноблокаторами продовжують на протязі 12 - 18 місяців. При відсутності побічних реакцій B-адреноблокаторів можливе назначения цих препаратів на більш тривалий час (Окороков А.Н., 1996). Розрізняють побічні реакції зі сторони серцево-судинної системи, органів дихання, неврологічні порушення та метаболічні побічні ефекти. Найбільш небезпечними є явища бронхоспазму: B-адреноблокатори викликають різке погіршення бронхіальної прохідності, так як блокада B2 адренорецепторів викликає спазмування бронхів. Цей вплив менш виражений у кардіоселективних B-адреноблокаторів, однак оптимальні дози цих препаратів можуть бути достатньо високими і їх кардіоселективність втрачається. Методик ранньої діагностики бронхоспастичної реакції при прийомі Bадреноблокаторів не розроблено, а при явних ознаках бронхоспазму потрібно B-адреноблокатор відмінити. Різке припинення препарату веде до розвитку синдрому відміни, який характеризується різким погіршенням стану хворого, а інколи розвитком раптової смерті (Окороков А.Н., 1996). Суть способу заключається в тому, що у пацієнта, якому призначається B-адреноблокатор і щотижня під час прийому досліджується стан бронхіальної прохідності за допомогою форсованої життєвої ємкості легень (ФЖЕЛ), що визначається, як звичайна ЖЕЛ, але при максимально швидкому видосі. В нормі ФЖЕЛ повинна бути на 200 - 300мл менша ЖЕЛ, яка досліджена в звичайних умовах. Збільшення цієї різниці свідчить про погіршення бронхіальної прохідності (Дембо Л.Г. Врачебный контроль в спорте. - 1988). При збільшенні різниці між ЖЕЛ та ФЖЕЛ більше 300мл доза B-адреноблокатора зменшується до нормалізації цього показника. Приклад клінічного використання. Хворий М., іст.хв. №416, знаходиться в інфарктному відділенні з діагнозом: ІХС. Дрібновогнещевий інфаркт міокарду задньої стінки лівого шлуночка. Кардіосклероз. Атеросклероз вінцевих судин, аорти. НК Iст. При дослідженні ЖЕЛ складає 3300мл, а ФЖЕЛ - 3000мл. Різниця - 300мл., що складає норму. Назначено анаприлін (B-адреноблокатор) в дозі 160мг. Через 2 тижні різниця ЖЕЛ (3300мл) та ФЖЕЛ (2800мл), складає 500мл, що є відхиленням від норми і свідчить про початкові порушення бронхіальної прохідності. Доза препарату зменшена до 120мг. При повторному дослідженні ЖЕЛ та ФЖЕЛ, їх різниця не відхиляється від норми.