Спосіб лікування автоімунного тиреоїдиту

Очікувана корисна модель відноситься до медицини а саме до ендокринології та може бути використана при лікуванні автоімунного тиреоїдиту. Відомий спосіб лікування автоімунного тиреоїдиту (И.И.Дедов, Е.А.Трошина, С.С.Антонова, Г.Ф.Александрова, А.В.Зилов. Аутоимунные заболевания щитовидной железы: состояние проблемы // Проблемы эндокринологии, 2002.-Т.48.- №2.-С.16-12.) що включає прийом тиреоїдних препаратів (Lтироксин в добовій дозі від 50 до 200мкг) в залежності від функції щитоподібної залози (еутиреоз або гіпотиреоз), а також нестероїдні та стероїдні протизапальні препарати (ортофен в добовій дозі від 50 до 75мг; преднізолон в добовій дозі від 10 до 15мг), седативні (новопасіт в добовій дозі 45мл ). Проте відомий спосіб недостатньо ефективний, тому що не блокує процес руйнування тироцитів активними імунними комплексами, що утворюються внаслідок автоімунної агресії. Найбільш близьким до заявлюваної корисної моделі є спосіб комплексного лікування автоімунного тиреоїдиту (И.И.Дедов, Е.А.Трошина, С.С.Антонова, Г.Ф.Александрова, А.В.Зилов. Аутоимунные заболевания щитовидной железы: состояние проблемы // Проблемы эндокринологии, 2002.-Т.48.- №2.-С.16-12.) що включає прийом тиреоїдних препаратів (L- тироксин в добовій дозі від 50 до 200мкг) в залежності від функції щитоподібної залози (еутиреоз або гіпотиреоз), а також нестероідні та стероїдні протизапальні препарати (ортофен в добовій дозі від 50 до 75мг; преднізалон в добовій дозі від 10 до 15мг), седативні (новопасіт в добовій дозі 45мл). Проте відомий спосіб недостатньо ефективний (хоча в деяких випадках нормалізує розміри щитоподібної залози), тому що при автоімунному тиреоїдити нормалізація розмірів щитоподібної залози не завжди є визначальним фактором одужання. Автоімунний тиреоїдит - це захворювання, при якому розвивається імунне ушкодження тканини щитоподібної залози (антитіла до тиреоглобуліну та мікросомальної фракції (пероксидази), що проводить до розвитку гіпотиреозу. В основу винаходу поставлена задача створення способу, шляхом створення такого комплексного подбору препаратів, який би підвищив ефективність даного способу. Поставлена задача вирішується тим, що в спосіб лікування автоімунного тиреоїдиту, що включає введення хворому препаратів гормонозамісної терапії, нестероїдних та стероїдних протизапальних препаратів, а також седативних засобів, згідно з винаходом додатково вводять людський імуноглобулін в добовій дозі 3,0мл внутрішньом'язово через день на протязі 10 днів та тіосульфат натрію в добовій дозі 5,0мл в 100мл 0,98% розчину хлориду натрію вн утрішньовенне крапельне через день протягом 10 днів. Автоімунний тиреоїдит, як правило супроводжується розвитком гіпотиреозу, і тому в комплексне лікування включається гормонозамісна терапія. Ушкодження тироцитів активними імунними комплексами (антитілами) супроводжується розвитком запалення, яке вимагає прийом нестероїдних та стероїдних протизапальних препаратів. Людський імуноглобулін сприяє утворенню неактивних імунних комплексів, тіосульфат натрію в фізіологічному розчині абсорбує та ви водить їх із організму людини. Таке комплексне лікування дозволяє уникнути руйн ування тканини щитоподібної залози, тим самим запобігти розвитку гіпотиреозу. Запропонований спосіб лікування автоімунного тиреоїдиту здійснюється наступним чином: поряд з гормонозамісною терапією (середня добова доза L-тироксину 50мкг) та застосуванням протизапальних препаратів (добова доза ортофену 0,75мг), седативних засобів (новопасіт в добовій дозі 45мл ) в комплекс лікування хворих на автоімунний тиреоїдит включають введення людського імуноглобуліну в добовій дозі 3,0мл внутрішньом'язово через день на протязі 10 днів та тіосульфату натрію в добовій дозі 5,0мл в 100мл 0,98% розчину хлорида натрію внутрішньовенне крапельне через день протягом 10 днів. Приклад. Хворий Д., 52 роки, діагноз: автоімунний тиреоїдит, зоб II ступені, гіпотиреоз. При прибутті 26.12.02р. скарги на об'ємне утворення в передній ділянці шиї, відчуття "комка" при ковтанні, слабкість, підвищення втомленості. При ультразвуковому обстеженні: об'єм правої долі щитоподібної залози становить 38,8см 3, лівої долі - 31,0см 3. В правій долі ділянка пониженої ехогеності 1,4 на 0,7 см. Вміст в крові тиреотропного гормону (ТТГ) становить 8,4нг/мл, тетрайодтироксину (Т4) - 4,2нг/мл, рівень антитіл до тиреоглобуліну - 29,04, до мікросомальної фракції 15,12. Після проведення запропонованої терапії (L-тироксину 50мкг, ортофену 0,75мг, новопасіту 45мл на добу, людського імуноглобуліну в добовій дозі 3,0мл внутрішньом'язово через день та тіосульфату натрія в добовій дозі 5,0мл в 100мл 0,98% розчину хлориду натрію внутрішньовенне крапельне через день протягом 10 днів) відмічено поступове зменшення розмірів щитоподібної залози: об'єм правої долі щитоподібної залози 28,0см 3, лівої долі 21,0см 3, зменшилась потреба в L-тироксині (25мкг на добу), рівень антитіл в крові становив до тиреоглобуліну 1,04, до мікросомальної фракції - 1,10. Зникли відчуття "комка" при ковтанні, слабкість, та втомленість. Цей стан спостерігався на протязі 1-го року. Таким чином, заявлений винахід дозволяє значно підвищити ефективність комплексного лікування автоімунного тиреоїдиту.