Спосіб визначення стану тимчасових зубів у дітей

Корисна модель, що заявляється, стосується медицини, точніше стоматології, і призначена для реєстрації інформації про завершення лікування тимчасових зубів. Поширеність карієсу тимчасових зубів серед дітей України на даний час залишається високою і досягає 57,26% в 3 роки і 95,3% в 6 років [1, 2]. Уражені карієсом тимчасові зуби потребують обов'язкового лікування із застосуванням показаних в кожному конкретному випадку методів. Складність техніки надання стоматологічної допомоги маленькій дитині, особливості перебігу каріозного процесу в тимчасових зубах часто є причинами потреби неодноразової корекції пломб в лікованому зубі. Вказане є також зумовлює необхідність проведення більш частого, ніж у дорослих, ретельного контролю стану кожного лікованого зуба [3]. Водночас велика кількість відвідувань дитиною стоматолога при множинному карієсі (за винятком випадків лікування під загальним знеболюванням) супроводжується великою кількістю записів у медичній карті дитини. Розібратись в цих записах стає досить важко, і так само важко - проконтролювати якість лікування кожного зуба. Постає потреба у розробці певної форми узагальненого стоматологічного епікризу, що містила б у собі стислу інформацію про стан кожного лікованого зуба. Найближчим аналогом (прототипом) способу, що заявляється, є спосіб реєстрації інформації про лікування зубів у формі медичної карти стоматологічного хворого [4]. В щоденнику даної карти вказується інформація про скарги хворого, дані об'єктивного обстеження і результати додаткових досліджень, попередній і остаточний діагноз, проведені лікувальні маніпуляції. Епікриз має вказуватись після завершення лікування кожного зуба. Проте даному способу притаманні певні недоліки. Практично неможливо відстежити у великій кількості тексту дані щодо кожного окремого зуба. Епікриз по кожному зубу доводиться довго шукати, крім того, утруднений контроль ускладнень і повторного лікування одного й того самого зуба. Ці недоліки особливо виразно проявляються стосовно тимчасових зубів, які нерідко потребують переліковування згідно із застосовуваними методами (наприклад, методом девітальної ампутації пульпи). Задача, яку вирішує корисна модель, що заявляється, полягає в створенні ефективного і простого способу реєстрації інформації про стан тимчасових зубів. Технічний результат, що досягається корисною моделлю, буде полягати в підвищенні ефективності і наочності реєстрації інформації про завершення лікування тимчасових зубів. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, який включає реєстрацію інформації в амбулаторній карті стоматологічного хворого, згідно корисної моделі, визначають стан твердих тканин зубів до лікування, наявність їх ураження, потім проводять санацію порожнини рота, визначають стан твердих тканин зубів одразу після лікування, через місяць після лікування, і за зміною цих показників визначають стан тимчасових зубів. Відмінною особливістю способу, що заявляється, є те, що інформація про стан кожного тимчасового зуба вноситься не лише в щоденник медичної карти стоматологічного хворого, а в стислому вигляді включається до спеціально розробленої форми, що вклеюється до карти, і оцінюється в динаміці протягом певного часу. Це дає можливість лікарю одразу віднайти необхідну інформацію стосовно кожного лікованого зуба, не шукаючи записів про його лікування в карті, і оцінити зміни стану тимчасових зубів. Запропонований спосіб визначення стану тимчасових зубів у дітей здійснюється наступним чином: у спеціальній формі реєструють стан твердих тканин зубів до лікування, враховуючи наявність їх ураження різної глибини і інтенсивності перебігу, після чого проводять санацію порожнини рота. Одразу після лікування визначають стан твердих тканин зубів з урахуванням внесених змін і реєструють у спеціальній формі. Так само оцінюють і реєструють дані щодо тимчасових зубів через місяць після лікування, і за зміною цих показників визначають стан тимчасових зубів. При заповненні спеціальної форми застосовуються загальноприйняті скорочення [4], які вказано в цій самій формі для зручності їх застосування. Форма вклеюється в кінці медичної карти стоматологічного хворого і заповнюється протягом всього процесу лікування тимчасових зубів у дитини. Запропонований спосіб визначення стану тимчасових зубів у дітей було застосовано в стоматологічній клініці Національного медичного університету при лікуванні 70 пацієнтів віком від 1 до 8 років. Виявилось, що при такій формі контролю стану тимчасових зубів лікарю надзвичайно легко забезпечити спадкоємність лікування кожного зуба, заощаджується час, який за звичайних обставин витрачається на пошук інформації в медичній карті, лікар має можливість відстежити ефективність застосування різних методів профілактики і лікування захворювань тимчасових зубів і вчасно змінити тактику при недостатній їх ефективності. Заповнення форми практично не потребує додаткового часу, не викликає ніяких ускладнень і проблем з боку лікаря. Запропонована форма також дає можливість порахувати кратність відвідування дитиною стоматолога і скоригувати її за необхідності. Таким чином, застосування розробленої нами форми для реєстрації інформації про завершення лікування тимчасових зубів на практиці дало нам підстави підтвердити її інформативність, зручність використання та ефективність для покращення якості надання стоматологічної допомоги дітям. Запропонований спосіб може бути рекомендованим для застосування на практиці, а розроблена форма може використовуватись як додаток до медичної карти стоматологічного хворого. Список літератури: 1. Биденко Н.В. Профилактика кариеса зубов у детей преддошкольного возраста: Обзор // Современная стоматология. - 2005. - №2. - С. 93-98. 2. Хоменко Л.А., Биденко Н.В., Остапко Е.И., Мурланова Т.П., Крижалко О.В. Профилактика кариеса зубов у детей дошкольного возраста // Современная стоматология. - 2005. - №4. - С. 73-75. 3. Маслак Е.Е., Рождественская Н.В. Профилактика и лечение осложнений кариеса у детей раннего возраста // Стоматология детского возраста и профилактика. - 2001. - №2. - С. 23-27. 4. Стоматологія: нормативне виробничо-правове видання. - К.: МНІАЦ медичної статистики; МВЦ „Медінформ", 2007. - 424 с.