Спосіб оцінки ефективності дієтотерапії хворих на цукровий діабет і типу

Спосіб оцінки ефективності дієтотерапії хворих на цукровий діабет І типу відноситься до гігієни харчування та внутрішніх хвороб, зокрема до дієтотерапії. Він може використовуватися для оцінки раціону харчування хворих на цукровий діабет І типу. Ефективність дієтотерапії хворих на цукровий діабет І типу - похідна комплексного впливу: інсулінотерапії та режиму харчування, які повинні забезпечувати клініко-фізіологічну збалансованість вуглеводного обміну. При невідповідності вуглеводного забезпечення фізіолого-метаболічним особливостям хворих на цукровий діабет І типу [Somogyi M: J.BioL.Chem., 1952.-№19-Р.50-127] формуютьсяглжемічшреакції. Основними засобами оцінки ефективності дієтотерапії хворих на цукровий діабет І типу є індивідуалізація режиму харчування при врахування частоти епізодів гіпоглікемії [Касаткина Э.П. Сахарный диабет у детей. -М: Медицина, 1990. - С.145-167], однак формування гіпоглікемічних реакцій може бути результатом або невідповідності середньодобової дози інсуліну, або як прояв неадекватного вуглеводного забезпечення конкретних хворих аліментарним шляхом. В той же час, показано, що наявність неспровокованої гіпоглікемії може бути індикатором вуглеводного дисбалансу [Кривоносое М.П, Герасименко С.В., Мелікідзе M.С, Шкляр С.П. Спосіб оцінки нічної інсулінемії у хворих на ювенільний діабет //Рішення про видачу патента України на винахід; пріоритет від 1.04.2002p.] раціону харчування. Способи, які використовуються для оцінки ефективності дієтотерапії, розроблені з урахуванням аналізу динаміки глікемії та питомої ваги вуглеводної частки в добовій енергоцінності раціону харчування. Відомий спосіб оцінки ефективності дієтотерапії який включає вимір рівня глікемії та рівня вуглеводного забезпечення [Касаткина Э.ПСахарный диабет у детей. -М: Медицина, 1990. - С.174-221], та орієнтований на застосування серед організованих колективів хворих на цукровий діабет при його компенсованому перебізі. Цей спосіб дозволяє з'ясувати наявність гіпоглікемії у конкретних хворих, однак він не враховує особливості глікемічних реакцій та індивідуальну лабільність показників. Вищезгаданий спосіб є найбільш близьким по технічній суті і результату, що може бути досягнутим, тому його обрано за прототип. В основу винаходу покладено задачу підвищення точності оцінки ефективності дієтотерапії, шляхом виміру та кількісного аналізу глікемічних реакцій та рівня вуглеводного забезпечення, зокрема структури вуглеводної частки у хворих на цукровий діабет І типу. Задача, яку покладено в основу винаходу, вирішується тим, що у відомому способі оцінки ефективності дієтотерапії, який включає добовий вимір рівня глікемії з аналізом епізодів гіпоглікемії, згідно з винаходом, додатково впродовж тижня вимірюють рівень глікемії, визначаючи частоту спровокованої та неспровокованої гіпоглікемій з подальшою кількісною оцінкою цих вимірів і визначенням узагальненого показника ефективності дієтотерапії для конкретного хворого на цукровий діабет І типу: ЕДТцд=НГГ/СГГ , де: ЕДТцд - показник ефективності дієтотераш; НГГ - кількість епізодів неспровокованої гіпоглікемії, СГГ- кількість епізодів спровокованої гіпоглікемії; і коли ЕДТ£1,0- роблять висновок про невідповідність середньодобової дози інсуліну існуючому режиму; у випадках, коли ЕДТ>1,0 констатують низьку ефективність дієтотерапії. Підвищення точності оцінки ефективності дієтотерапії досягається за рахунок виміру та кількісного аналізу спровокованих та неспровокованих гіпоглікемій, а також врахування рівня вуглеводного забезпечення хворих на цукровий діабет І типу, що дозволяє індивідуалізувати оцінку ефективності дієтотерапії. Спосіб виконують наступним чином: безпосередньо у натуральних умовах, наприклад при клінічному обстеженні стаціонарного хворого впродовж тижня вимірюють рівень глікемії з визначенням спровокованих та неспровокованих гіпоглікемій; після чого розраховують ЕДТцд та роблять висновок щодо ефективності дієтотерапії. Приклад, який ілюструє спосіб. Н, 42 роки; Клінічний діагноз: Цукровий діабет І типу, важкий перебіг. По даним клініко - лабораторного обстеження впродовж тижня з'ясована наявність одного епізоду гіпоглікемії, пов'язаного з порушенням схеми введення інсуліну та два епізоди нічної гіпоглікемії. Ефективність дієтотерапії становить: ЕДТцд=НГГ/СГГ=2/1=2,0, тобто ЕДТ>1,0, що свідчить про низьку ефективність дієтотерапії хворого на цукровий діабет І типу.