Спосіб оцінки тяжкості перебігу непсихотичних розладів психіки

Спосіб оцінки важкості перебігу непсихотичних розладів психіки відноситься до галузі медицини, зокрема санології, психотерапії та організації охорони здоров'я, а також профілактичних та психотерапевтичних технологій. Він може використовуватися для визначення потреби у психопрофілактичній та психотерапевтичній корекції, а також у системі клінічного моніторингу. Тяжкість перебігу непсихотичних розладів психіки (ВП-НРП) - показник який характеризує індивідуальну мінливість перебігу цих розладів та який як правило базується на клінічному аналізі синдромологічної динаміки непсихотичних розладів. Узагальнюючим критерієм для оцінки ВП-НПР може бути оцінка самопочуття пацієнта [Ми хайлов Б.В., Сердюк А.И., Федосеев В.А. Психотерапия в общесоматической медицине. - Харьков. - ХМАПО, 2002. - 98с.], а також ступінь вираженості непсихотичних розладів. З метою комплексного врахування цих показників та для розподілу пацієнтів за ВП-НРП і диференційованої корекції застосовується насамперед показник невпорядкованості санологічної системи [Апанасенко Г.Л. Эволюция биоэнергетики и здоровье человека. - С-Пб.: Мегаполис, 1992 - 123с.]. Тобто, ВП-НРП може застосовуватися як узагальнений критерій стану цієї багатофакторної патометричної системи. Основними методами оцінки ВП-НРП є методики диференційованої самооцінки по сферам діяльності хворих [Andersen К., Ruterfranz J. Habitual physical activity and health. - Copenhagen: WHO, 1978. - P.199] з використанням спеціальних опитувальників [Juniper Е., Guyart G., Epstein R. at all Evaluation of impairment of health related of life: development of a questionare for use in clinical trails //Thorax, 1992 - Vol.47. - P.76-83]. Застосовується, також, спосіб оцінки важкості перебігу непсихотичних розладів [Ушаков Г.К. Пограничные нервно-психические расстройства. - М.: Медицина, 1987. - 304с.], який включає вимір фізіологічних ритмів з діапазонами частот від 1,0Гц до 30,0Гц за допомогою електроенцефалографії над різними ділянками головного мозку до та після подразнення сітківки очей світловим променем, або до та після дихальних вправ. Цей спосіб включає врахування біоелектричних показників та передбачає проведення якісної оцінки одержаних даних, при цьому найбільш інформативним критерієм є значення показника альфа-ритму, фізіологічна норма якого коливається у межах від 8,0 до 13,0Гц; одержані показники порівнюють з нормальними для даного виміру; коли значення вимірів відмінне від нормального, перебіг непсихотичних розладів психіки оцінюють як важкий. Вищезгаданий спосіб є найбільш близьким по технічній суті та результату, який може бути досягнуто, тому його обрано за прототип. До недоліків способу - прототипу слід віднести його недостатню чутливість, зумовлену відсутністю психологічної складової. В зв'язку з вищевикладеним, в основу винаходу покладено задачу підвищення чутливості способу оцінки важкості перебігу непсихотичних розладів психіки. Задача, яку покладено в основу винаходу, вирішується тим, що у відомому способі оцінки важкості перебігу непсихотичних розладів який включає вимір альфа-ритму над різними ділянками головного мозку та порівняння одержаних значень з фізіологічною нормою; у випадках, коли ці значення знаходяться у межах фізіологічної норми, додатково вимірюють рівень самопочуття, активності, настрою, особистісної та реативної тривожності, нейротизму, екстраінтраверсії, типу реагування, після чого оцінюють важкість перебігу непсихотичних розладів психіки за формулою: ВП-НРП ХНІЗ=1-Кm/К0, де: ВП-НПП ХНІЗ - показник важкості перебігу непсихотичних розладів психіки, К0 - максимально можлива сума по визначених критеріях, Кm - сума патометричних показників санологічної системи конкретного пацієнта; і коли значення ВП-НПП ХНІЗ