Спосіб визначення гострого деструктивного панкреатиту

Винахід відноситься до області медицини, а саме до хірургії, і може бути використаний для виявлення і диференціювання форми панкреатиту. Найбільш близьким до запропонованого технічного рішення є спосіб променевої діагностики різних форм гострого панкреатиту, в якому застосовувалася ультразвукова і комп'ютерно-томографічна семіотика цих станів [1]. Обидва методи не тільки оцінюють стан паренхіми підшлункової залози, розповсюдженість процесу на сусідні анатомічні структури, але й дозволяють здійснювати динамічний контроль, проводити діагностичні і лікувальні заходи під їх візуальним контролем. Для деталізації змін паренхіми ПЗ застосовують методику в/в контрастного підсилення, що дозволить відрізнити життєздатну, функціонуючу тканину підшлункової залози від ланок некрозу, накопичення випоту і крові. Однак, цей спосіб має той недолік, що при гострому панкреатиті в клітинних просторах практично завжди виявляються деструктивно-запальні зміни різної локалізації і розповсюдженості, а також випіт в серозних порожнинах. Тому дослідження не обмежуються тільки областю ПЗ, а слід проводити його, починаючи від рівня куполів діафрагми до гребенів підвздошних кісток, що є містким і досить коштовним. В основу винаходу поставлена задача вдосконалення способу визначення гострого деструктивного панкреатиту шляхом застосування рентген-ендоваскулярної діагностики (введення контрастної речовини у черевний стовбур), що дозволить підвищити точність діагностики, а саме виключити інші захворювання, які мають східну клінічну картину. Поставлена задача вирішується тим, що, згідно з винаходом, крім ультразвукового дослідження хворому додатково проводять рентген-ендоваскулярну діагностику шляхом введення контрастної речовини у черевний стовбур і при відсутності візуалізації судин і контрастування портальної вени судять про наявність гострого деструктивного панкреатиту. Спосіб здійснюється наступним чином. Проводять пункцію стегнової артерії під місцевою анестезією за методикою Сельдінгера, потім ангіографічний катетер під контролем рентгена селективне проводять в підвздошну артерію, аорту і суперселективно заводять в черевний стовбур. Потім за допомогою автоматичного шприца вводять контрасту речовину. Діагностика проводиться на основі відсутності контрастування однієї чи двох однойменних артерій черевного стовбура, що вказує на деструкцію однієї із областей підшлункової залози (головка, тіло, хвіст), а також ознакою захворювань підшлункової залози є раннє контрастування портальної вени на 1-ій секунді, при нормі на 5 секунді. Потім захворювання підшлункової залози підтвердилося УЗД-діагностикою. Запропонований спосіб діагностики було здійснено на 5 хворих. Основна їх маси поступає для дослідження на більш пізніх етапах захворювання. Доцільність УЗД і рентген-ендоваскулярної діагностики визначається можливістю динамічного спостереження як за станом паренхіми самої підшлункової залози, так і за станом прилеглих клітчаточних просторів - за наявності в них рідини, що є діагностично безпечною прогностичною ознакою. При неускладненому перебігу панкреатиту на 6-8 добу наступала регресія змін і залоза поверталася до вихідних розмірів. При прогресуванні захворювання процес переходив в наступну стадію, що також мало своє характерне відображення при проведенні динамічного УЗД і рентген-ендоваскулярної діагностики - порушення контрастування одній або двох однойменних артерій черевного стовбура і контрастування портальної вени на 1ій секунді, а не на 5-ой. В порівнянні з прототипом запропоноване технічне рішення дозволяє підвищити вірогідність діагностики гострого деструктивного панкреатиту шляхом додаткової до УЗД оцінки паренхіматозних органів, що важливо при наявності синдрома поліорганної недостатності. Література: 1. Сташук Г.А., Дуброва С.Э., Емельянова Л.Н., Трипатхи С. Лучевая диагностика различных форм острого панкреатита // Рентгенологический отдел Московского областного научно-исследовательского клинического института. - Вестник рентгенологии и радиологии, № 6. - 1999. - С.15-18.