Спосіб формування біліодигестивного анастомозу

Винахід відноситься до медицини, а саме до хірургії і може бути використаний при лікуванні хворих з стріктурами та пухлинами позапечінкових жовчних проток. Відомі способи біліодигестивних анастомозів які виконують анастомозування жовчної протоки з тонкою кишкою бік в бік та кінець в бік двома рядами швів [1]. Недоліком даних способів є велике число ускладнень у ви гляді недостатності анастомозу та неможливість їх накладання при високих стріктурах жовчних проток. Найближчим аналогом є спосіб формування біліодигестивного анастомозу, який включає анастомозування кінець в кінець жовчної протоки з тонкою кишкою виключеною по Ру двома рядами швів [2]. Недоліком аналогу є ускладнення у вигляді недостатності анастомозу, а також його стенозування. Завданням винаходу є розробка такого способу формування біліодигестивного анастомозу який за рахунок кращої герметизації забезпечував би зменшення числа недостатності анастомозу. Поставлене завдання вирішується тим, що в способі формування біліодигестивного анастомозу, який включає анастомозування кінець в кінець жовчної протоки з тонкою кишкою виключеною по Ру двома рядами швів, згідно винаходу перед анастомозуванням на кінцевій ділянці кишки циркулярно відсікають слизову оболонку та розсікають цю ділянку утворюючи два лоскута, перший ряд швів накладають між протокою і торцем оболонки кишки, герметизують перший ряд швів лоскутами підшиваючи їх до капсули печінки та рубцевих тканин. Циркулярне відсічення слизової оболонки, та формування двох лоскутів, накладання першого ряду швів між протокою і торцем слизової оболонки кишки, герметизуванно першого ряда швів лоскутами підшиваючи їх до капсули печінки запобігає виникненню недостатності анастомозу. Спосіб виконують таким чином: виконують верхньо-серединну лапаротомію, розсічення злук, мобілізують стенозовану жовчну протоку до воріт печінки, відсікають рубцеві тканини. Виключать тонку кишку по Ру. На кінцевій ділянці кишки циркулярно відсікають слизову оболонку та розсікають цю ділянку (м'язовий та середній шари) утворюючи два лоскута. Формують біліодигестивний анастомоз кінець в кінець жовчної протоки з тонкою кишкою. Перший ряд швів накладають між протокою і торцем слизової оболонки кишки, герметизують перший ряд швів лоскутами підшиваючи їх до капсули печінки. Виконують гемостаз, санацію черевної порожнини, дренування підпечінкової області. Зашивання рани. Приклад. Хворий Б., 1946 року народження, поступив в клініку 12 грудня 2002р., історія хвороби №2896. Після обстеження виявлено стріктуру загальної печінкової протоки в області розгалуження. Хворий підготовлений до операції і 15 грудня 2002р. виконано лапаротомію розсічення злук, мобілізували стенозовану жовчну протоку до воріт печінки, відсікли рубцьові тканини. Виключили тонку кишку по Ру. На кінцевій ділянці кишки циркулярно відсікли слизову оболонку та розсікли цю ділянку (м'язевий та середній шари) утворюючи два лоскута. Зформують біліодигестивний анастомоз кінець в кінець жовчної протоки з тонкою кишкою. Перший ряд швів наклали між протокою і торцем слизової оболонки кишки, герметизували перший ряд швів лоскутами підшиваючи їх до капсули печінки. Виконали гемостаз, санацію черевної порожнини, дренування підпечінкової області. Зашивання рани. В післяопераційному періоді ускладнень не спостерігали. Хворий виписаний в задовільному стані на 10 добу після операції. За запропонованим способом прооперовано 3 хворих ускладнень у яких не виявлено. Тим часом, прооперованих за способом аналогу, у 2 хворих виявлено підтікання жовчі 2-3 доби після операції через недостатність анастомозу. Таким чином, застосування запропонованого способу дозволяють зменшити частоту ускладнень у вигляді недостатності біліодигестивного анастомозу. Джерела інформації 1. Золлингер P. Атлас хирургических операций //М. Международный мед.клуб. - 1996. - с.170-173 2. Гальперин Э. И., Кузовлев И. Ф., Карагюлян С. Р. «Рубцовые стриктуры желчных протоков» //М. «Медицина», - 1982. - c.l59 - найближчий аналог.