Спосіб оперативного лікування прямих пахвинних гриж

Винахід стосується медицини, а саме, хірургії, може бути використаний при оперативному лікуванні пахвинних гриж. Існує багато способів оперативного лікування пахвинних гриж, але вони не завжди ефективні, у деяких випадках приводять до рецидиву грижі, що викликало необхідність розробки нового способу. Відомий спосіб оперативного лікування прямих пахвинних гриж з пластикою задньої стінки пахвинного каналу, який полягає в тому, що укріплюють задню стінку пахвинного каналу шля хом пришивання апоневроза зовнішнього косого м'яза разом з краями внутрішнього і поперечного м'язів живота, поперечної фасції і края прямого м'яза під сім'яним канатиком до пахвинної зв'язки разом з нижнім клаптем апоневроза зовнішнього косого м'яза. Поверхневу фасцію зшивають поверх сім'яного канатика (Кукуджанов Н. И. Способ Постемпского //Паховые грыжи.- Медицина. - М. - 1969.- с.181). Спільною суттєвою ознакою аналога і винаходу, що заявляється є така: пластику задньої стінки пахвинного каналу проводять зшиванням внутрішнього клаптя зовнішнього косого м'яза з зовнішнім клаптем апоневроза зовнішнього косого м'яза під сім'яним канатиком. Цей спосіб є недостатньо ефективним тому, що при великому пахвинному проміжку, або зруйнованому апоневрозі зовнішнього косого м'яза живота, виникає напруга м'язів при їх пришиванні до фіксованої пахвинної зв'язки, що приводить до їх відриву, чи розриву, або сполучнотканинному переродженню м'язів і, як наслідок, веде до рецидиву грижі. Найбільш близьким за технічною сутністю та результатом, що досягається, є спосіб який полягає в тому, що при пластиці задньої стінки пахвинного каналу її проводять зживанням країв внутрішнього і поперечного м'язів з пахвинною зв'язкою і роблять дуплікатуру з зовнішнього та внутрішнього клаптів зовнішнього косого м'яза. (Кукуджанов Н. И.Способ Черняховского //Паховые грыжи. Медицина.- М- - 1963. - с.182.) Цей спосіб є недостатньо ефективним, тому що при великому пахвинному проміжку, або зруйнованому апоневрозі зовнішнього косого м'яза, при пришиванні м'язів та апоневроза до фіксованої пахвинної зв'язки відбувається їх натягнення, що веде до розриву зшитих тканин, або сполучнотканинному їх переродження і, як наслідок, веде до рецидиву грижі. В основу винаходу поставлено задачу удосконалити спосіб оперативного лікування прямих пахвинних гриж шляхом введення додаткових прийомів при пластиці задньої стінки пахвинного каналу, що забезпечить ефективність оперативного втручання і зменшить кількість рецидивів. Поставлена задача вирішується тим, що у способі, який включає пластику задньої стінки пахвинного каналу, новим є те ,що при зшиванні внутрішнього та зовнішнього клаптів апоневроза зовнішнього косого м'яза, для утворення дуплікатури, внутрішній клапоть апоневроза пришивається не до пахвинної зв'язки, а вище неї до більш рухомого зовнішнього клаптя і останній відсепаровується від стінки тазу для запобігання натягнення м'яза. Причинно-наслідковий завязок між сукупністю ознак, що заявляються, та технічним результатом полягає у такому: - пришивання внутрішнього клаптя зовнішнього косого м'яза вище пахвинної зв'язки до більш рухомого зовнішнього клаптя апоневроза зовнішнього косого м'яза не утворює натягнення м'яза, - при утворенні натягнення, останнє ліквідується відслоєнням зовнішнього клаптя апоневроза зовнішнього косого м'яза від стінки тазу, - відсутність натягнення зовнішнього косого м'яза не утворює напруги м'яза і не приводить в подальшому до його відриву (розриву) чи сполучнотканинному переродженню. Спосіб здійснюється таким чином. Розріз шкіри, підшкірної клітковини 1 поверхневої фасції роблять паралельно пахвинній складці. Оголюють апоневроз зовнішнього косого м'яза. Апоневроз розсікають по середині на два клаптя. Виділяють грижовий мішок, останній високо перев'язують, відсікають. Виділяють сім'яний канатик і змішують його догори. Поперечну фасцію зашивають у ви гляді дуплікатори до легкого натягнення. Зовнішній клапоть зовнішнього косого м'яза прикладають в напрямку пахвинної зв'язки під внутрішній клапоть. Замірюють відстань між клаптями. Потім пришивають зовнішній клапоть вище пахвинної зв'язки на відстані від неї на половину проміжка між клаптями апоневроза. Зовнішній клапоть відсепаровують від стінки таза до ліквідації натягнення зовнішнього косого м'яза. Залишки зовнішнього клаптя апоневроза накладають поверх внутрішнього і пришивають утворюючи дуплікатур у. Сім'яний канатик накладають поверх апоневроза. Зашивають поверхневу фасцію, підшкірну клітковину та шкіру. Приклад. Хворий Г., 1938 р.н., госпіталізований у хірургічне відділення 5-ї міської лікарні 10.03.02 року з діагнозом "Правостороння пряма пахвинна грижа", історія хвороби N234. 12.03.02р.-операція. Розріз до апоневроза зовнішнього косого м'яза живота паралельно пахвинній складці. Апоневроз - разволекненний з продольними щілинами. Розріз апоневроза по центру на два клаптя. Виділено грижовий мішок. останній перев'язано, відсічено. Сім'яний канатик виділено, зміщено догори. Поперечна фасція зашита в вигляді дуплікатури до легкого натягнення. Пахвинний проміжок складає 7см. Відстань від зовнішнього клаптя апоневроза зовнішнього косого м'яза до пахвинної зв'язки складає 3,5см. Внутрішній клапоть апоневроза підведено з натягненням під зовнішній до їй стикання і пришито над пахвинною зв'язкою на відстанні 1,5см. Зовнішній клапоть апоневроза відсепаровано від стінки тазу, до ліквідації натягнення, укладено а апоневроз. внутрішнього клаптя і пришито до нього з утворенням дуплікатури. Сім'яний канатик укладено на апоневроз. Пошарово зшиті над сім'яним канатиком поверхнева фасція, підшкірна клітковина та шкіра. Хворого обстежено через рік - рецидиву грижі не виявлено.