Фототригер бобонича

Винахід модель відноситься до області електронної техніки, а більш конкретно - до пристроїв для отримання фотоелектричних струмів з інверсією знаку за допомогою світлових променів і може бути застосований у виробництві оптоелектронних приладів. Відомий оптичний тригер, що містить два оптичні лазери, об'єднані оптичним зв'язком так, що випромінювання одного лазера гасить випромінювання іншого [1]. Така компоновка оптичного тригеру дає можливість роботи одного або іншого лазера, тобто оптичний тригер працює в бістабільному режимі. Недолік оптичного тригера заключається в тому, що реалізація його потребує значних енергетичних затрат. Крім того, розміри таких оптичних тригерів великі. Задача винаходу - спрощення оптичного тригеру та зменшення розмірів його. Досягнення задачі здійснюється тим, що в фототригері, що складається із двох оптичних випромінювачів, кожний із них виконано у виді напівпровідникової структури р-n-р-n-типу, кінці яких представляють анод та катод, що приєднані до р- та n-областів відповідно, влаштовані два світловода, одні кінці яких знаходяться на р- та nобластях стр уктури, а інші виведені назовні фототригера. Фототригер заповнений герметичним компаундом. Заявлений фототригер відрізняється від прототипу тим, що відсутні два одинакові лазери, які накачуються електричною енергією значної потужності. Суть винаходу основана на тому, що фототригер, що складається із структури р-n-р-n-типу, до кінців аноду (p-область) та катоду (n-область) якого влаштовані два світловода, збуджується монохроматичним світлом із сторони катодного приєднання до структури фототригера, при якому виникає фотострум із знаком "-", що обумовлений електронами, а при опроміненні структури із сторони анодного приєднання (тобто до основи) між електродами виникає струм із знаком "+", що зумовлений дірками, які виникають в структурі. При проведені літературних досліджень по науково-технічним джерелам інформації ми не виявили ці нові властивості фототригеру, який складається із чотирьох р-n-переходів. Суть виявленого нового ефекту полягає в наступному. При опромінені лазером ЛГН-208А або 14 світлодіодом АЛ 107Б із сторони катодного приєднання до структури фототригеру виникає фотострум із знаком "-", що обумовлений електронами, а при опроміненні структури із сторони анодного приєднання (тобто до основи) між електродами виникає струм із знаком "+", що зумовлений дірками, які виникають в структурі фототригері. Таким чином, фототригер має два стабільні стани, які можна характеризувати двома логічними знаками "1" та "0", які можуть бути задані електронними приладами. Якщо в [1], де проводиться аналіз неможливої заміни одних простих пристроїв іншими, нами виготовлений оптичний тригер (фототригер). На рис. схематично приведений фототригер. Фототригер виготовлений із структури р-n-р-n-типу, де анод 1 приєднаний до р-області, катод 2 приєднаний до n-області, керуючий електрод З приєднаний до другої p-області структури. До аноду 1 та катоду 2 прикріплені два світловода 4 та 5 відповідно. Фототригер залитий компаундом (на рис. не показано). Фототригер працює таким чином. Анод 1 фототригеру приєднувався до клеми "+" вимірювального вольтметра, а катод 2 - до клеми "-". Керуючий електрод "висів" в повітрі. При опроміненні лазером ЛГН-208А світловоду 4, що закріплений до аноду 1 структури значення фотоерс було рівним +420мВ, при опроміненні лазером світловоду 5, який закріплений до катоду 2 структури Фототригеру, значення фотоерс було рівним -20мВ. Вимірювання фотоерс проводилось в фотогальванічному режимі. Керуючий електрод 3 до вимірювальної системи не був приєднаний. Нами виготовлені фототригери на основі кремнієвих підкладок із р-n-р-n-структурою. До анодного та катодного електродів структури (p-область та n-область відповідно) закріплювались куски світловодів за допомогою епоксидного компаунду. Таким чином, конструкція приладу забезпечувала можливість як оптичного керування (за допомогою монохроматичного світла), так електричним сигналом (звичайний спосіб). Слід зауважити, що при подачі на світловоди монохроматичного світла із іншою довжиною світла, наприклад світлодіодів АЛ 102В чи АЛ 107Б, значення фотоерс змінювалось аналогічно, як і при дії на фототригер світлом від лазера ЛГН-208А. Технічна ефективність запропонованого фототригера відбувається шляхом збудження монохроматичним світлом анодного або катодного приєднання до структури від чотирьох р-n-переходів. Крім того, керування фототригером можна здійснити також і за допомогою електричних сигналів. Літературні джерела: 1. Елисон М.И. Оптоэлектроника. –М.: знание, 1977. –с.44-46.