Використання базальтових туфів берестовецького родовища для підвищення продуктивності великої рогатої худоби

Винахід відноситься до тваринництва, а саме до розведення хребетних тварин. В системі заходів, направлених на збільшення виробництва молока та м'яса, важливе значення займає проблема дефіциту мінеральних речовин і забезпечення збалансованоїгодівлі сільськогосподарських тварин. Великий інтерес має використання нетрадиційних мінеральних добавок, як джерело необхідних елементів мінерального живлення. Одним із таких джерел є базальтові туфи. Туфи Берестовецького родовища - це лужний алюмосилікат, що характеризується високим колоїднохімічними, іонообмінними, зв’язуючими властивостями. В туфа х містяться макро- і мікроелементи, необхідні для збалансування раціонів сільськогосподарських тварин. Так, в 1кг туфі в міститься: міді - 300мг, цинку - 40, кобальту - 25, марганцю - 600мг, заліза - 80г, кальцію - 10, калію - 17, фосфор у - 0,8г та інші елементи. Основна функція міді - це кровотворна, яка каталізує включення заліза в стр уктур угена і сприяє дозріванню еритроцитів на різних стадіях розвитку. При її недостачі зменшується кількість еритроцитів без змін у нихгемоглобіну. Сполукам міді належить друге, після сполук заліза, місце в ролі каталізаторів окисновідновлювальних процесів. Мідь входить в складгормонів, особливо інсуліну, адреналіну ігормонигіпофізу, що регулюють функцію статевих залоз та процеси розмноження і підвищує засвоєння солей кальцію та фосфору. Цинк в організмі відіграє різноманітні функції. Багато важливих ферментів (карбоангідразин, фосфа таза, карбоксипептидаза, уриказа, дегідрогеназа) активизуються цинком. Він міститься в підшлунковій -залозі й, статевих залозах і відіграє важливу роль як активатор інсуліну та процесів запліднення і відтворення. Цинк впливає на біосинтез білків і передачугенетичної інформації. Марганець разом із залізом, міддю і кобальтом позитивно впливає на кровотворення, обмін вуглеводів, бере участь в окислювально-відновних процесах, тканинному диханні, функції ендокринних органів, посилює дію вітамінів С і B1 та цілого ряду ферментів. Кобальт діє в основному в складі вітаміну В12, який впливає на азотний, нуклеїновий, вуглеводний і мінеральний обміни. Недостача кобальту призводить до схуднення тварин, зниження їх продуктивності. В окремих публікаціях відмічається позитивна дія сапоніту на підвищення продуктивності тварин при використанні їх вгодівлі [О.В. Хіміч, 2000 і Д. Бодров, 1998; Л.Н.гамко, 2001]. Базальтові туфи Берестовецького родовища являють собою вулканічну породу, яка залягає під шаром базальту, тому вона не піддавалась атмосферному впливу, тоді як сапоніти - це вивітрені туфи. В Рівненській області в раціонах великої рогатої худоби, як правило не вистачає фосфору, міді, цинку та кобальту. Отже, мідь, цинк і кобальт можемо поповнити за рахунок введення в раціон базальтових туфів. Нами проводились дослідження по використанню туфів Берестовецького родовища, як мінеральної підгодівлі, для дійних корів, -молодняку великої рогатої худоби на відгодівлі. При згодовуванні дійним коровам на одну голову в день 165г подрібнених базальтових туфів в суміші із концентратами підвищували середньодобові надої на 11% (12,8 проти 11,6кг), жирність молока на 0,21% (4,15 проти 3,94%). При цьому знижувались затрати кормів на 1кг молока на 4% та собівартість виробництва на 8%. При введенні в комбікорм 0,5% подрібнених базальтових туфів або 100г на 1голову в день молодняку великої рогатої худоби на відгодівлі сприяло підвищенню середньодобових приростів до 923г, що більше контролю на 14,8%, затрати кормів на 1кг приросту 7,6кг кормових одиниць, що менше на 12,6% та собівартість 1 ц приросту 301грн., що нижче на 12%. Отже, згодовування базальтових туфів при забезпеченні тварин енергією, дає підвищення продуктивності від 11 до 14,8%, та знижує затрати кормів і собівартість виробництва продукції.