Спосіб підвищення продуктивності молодняку великої рогатої худоби та якості яловичини в умовах дефіциту мінеральних речовин

Спосіб підвищення продуктивності молодняку великої рогатої худоби в умовах дефіциту мінеральних речовин, який включає використання сої в формі повножирної сої ЕКО в раціоні телят від 31 до 110 днів, який відрізняється тим, що в раціон телят віком від 31-180 днів додатково вводять суміш солей мікроелементів при такому співвідношенні компонентів {в мг/кгж.м.): сульфат міді 0,05-0,1 0,01-0,03 хлорид кобальту 0,005-0,01 селеніт натрію 0,01-0,03 йодистий калій 0,05-0,1, сульфат цинку при цьому, крейду і кухонну сіль починають згодовувати телятам від 21 дня в дозах (г на гол/добу): - крейду телятам у віці 21-70 днів - 5-10; у віці 71150 днів- 15-20; - кухонну сіль телятам в віці 21-90 днів - 5-10, а в віці 91-180днів- 15-20. Корисна модель належить до сільського господарства, зокрема, до тваринництва, а саме до способів підвищення продуктивності великої" рогатої худоби та якісного покращення яловичини І може бути впроваджений у господарствах різних форм власності, діяльність яких спрямована на виробництво яловичини в зонах з низьким вмістом мінеральних речовин в ґрунтах. На даному етапі розвитку відгодівельного скотарства відомі різні способи підвищення продуктивності худоби і покращення якості яловичини. Ці способи передбачають: - повноцінну і збалансовану годівлю [Петрухин И. В., Корма и кормовые добавки: Справочник. М.: Росагропромиздат, 1989. - 526 с.]; інтенсивні технології вирощування [Переверзев Д.В. Интенсивная технология производства говядины. - Л.: Агропромиздат, 1988. - 220 с ] . Однак, інтенсивні технології виробництва яловичини не завжди враховують збалансування раціонів тварин за біологічно активними речовинами, зокрема не задовольняються потреби організму у мінеральних речовинах. Відомі способи підвищення продуктивності та якості продукції відгодівельної" худоби, патент України № 42578 А, 44481 А, 38163 А. Суть способів полягає в тому, що підвищення продуктивності і якості продукції відгодівельної худоби досягають шляхом корекції" обміну речовин введенням в раціони метіонатів мікроелементів у формі сумішей, кормових добавок і преміксів Недоліки зазначених способів полягають в тому, що за Гх допомогою вдається усунути дефіцит лише у кількох мікроелементах, нестача інших БАР не враховується, додавання мінеральних речовин здійснюють лише на заключному етапі ВІДГОДІВЛІ тварин, що не забезпечує повного прояву генетичного потенціалу відгодівельної худоби. Найбільш близьким по суті до способу, що заявляється, є спосіб підвищення продуктивності молодняку великої рогатої худоби, в умовах дефіциту мінеральних речовин, шляхом використання сої в раціонах худоби [Бабич А.О. 1993: -430с. Сучасне виробництво і використання сої. -Киев.: Урожай]. Відомий спосіб включає використання повножирноГ сої ЕКО в раціонах телят від 31 до 110 днів. Недоліком зазначеного способу є узагальнені схеми годівлі, а отже вузький спектр дії та недостатня ефективність у біогеохімічних зонах щодо вмісту мікроелементів. Не враховуються біосинтетичні процеси, що відбуваються в організмі, а саме у вмісті рубця під впливом мікрофлори, в зв'язку з цим створюється перевитрата кормів з підвищенням собівартості продукції". 00 о 10181 Запропонований нами спосіб усуває недоліки прототипу і забезпечує високу м'ясну продуктивність та одержання яловичини високої якості. В основу корисної моделі покладено завдання створити ефективний спосіб покращення якості продукції та підвищення продуктивності молодняку великої рогатої худоби, доступний і зручний для використання в господарствах по вирощуванню і відгодівлі ВРХ з різними формами власності, розташованих у біогеохімічних зонах з дефіцитом мікроелементів у ґрунтах. Технічний результат досягають шляхом додаткового введення в раціони телят віком від 31 до 180 днів, суміші мікроелементів, при такому співвідношенні компонентів в мг/кг ж.м. на добу: - сульфат МІДІ 0,05-0,1 - хлорид кобальту 0,01 -0,03 - селеніт натрію 0,005-0,01 - йодистий калій 0,01-0,03 - сульфат цинку 0,05-0,1 Згодовування кухонної солі і крейди починають з 21 дня в дозах : - крейду додають телятам в віці 21-70 днів - 510; в віці 71 -150 днів -15-20г на гол. на добу. - кухонну сіль телятам у віці 21-90 днів - 5-10; у віці 91 -180 днів - 15-20г на гол. На добу. Повножирна соя містить в собі білок (36-38%) та високий вміст масла (20-26%}, в результаті чого кормова та енергетична цінність продукту збільшується. При включенні у раціон повножирної сої, що містить високоякісне масло, немає потреби вводити жири, як самостійний компонент корму. У 100г повножирної сої ЕСО міститься: - Са 383мг; - Р 639мг; - Мд 249мг; - К 1768мг; - Fe 16,5мг; -Zn 2,21мг; - Мп 3,08мг; - J 0,1мг,- Se 0,0111мг. Застосування сої дозволяє підвищити продуктивність тварин при відгодівлі по екологічно безпечній схемі без застосування м'ясокісткової і рибної муки, тваринного і рослинного жирів, стимуляторів росту і антибіотиків. У біогеохімічних зонах з нестачею мінеральних речовин у кормовій базі додаткове надходження дефіцитних мікроелементів в організм відгодівельних бугайців, забезпечує необхідну корекцію обміну речовин. При проведенні патентного пошуку заявником знайдено технічне рішення: Бабич А. О. Сучасне виробництво і використання сої. - Киев.: Урожай, 1993. -430с, що містить найбільшу кількість суттєвих ознак, спільних із заявленим способом використання сої у раціонах телят в формі повно жирної сої ЕКО від 31 до 110 дня годівлі. Однак, наявність зазначених, спільних із прототипом ознак недостатня для отримання технічного результату, який забезпечує заявлений спосіб. Технічних рішень, що за сукупністю ознак повністю б співпадали із заявленим, не виявлено. Це дозволяє зробити висновок про відповідність заявленого технічного рішення критерію корисної моделі "новизна". В патентній і науково-технічній літературі не знайдено технічних рішень, в яких були б описані відомості про ознаки, що відрізняють заявлений спосіб від прототипу і забезпечують досягнення технічного результату: в раціони телят віком від З Ідо 180 днів додатково вводять суміш солей мікроелементів при такому співвідношенні компонентів (в мг/кг ж-м,): сульфат міді 0,05-0,1; хлорид кобальту 0,01-0,03; селеніт натрію 0,0050,01; йодистий калій 0,01-0,03; сульфат цинку 0,050,1; при цьому згодовування кухонної солі і крейди починають з 21 дня і розраховують в г на гол. на добу: крейду додають телятам в віці 21-70 днів - 510; в віці 71-150 днів - 15-20 г на гол. на добу; кухонну сіль телятам в віці 21 -90 днів -5-10, в віці 91-180 днів-15-20г на гол. на добу. Отже, заявлене технічне рішення не випливає явним чином з рівня техніки, що дозволяє зробити висновок про його відповідність критерію корисної моделі "винахідницький рівень". Заявлений спосіб належить до галузі тваринництва, зокрема, до годівлі худоби, а саме до способів покращення якості продукції ВІДГОДІВЄЛЬНО'І худоби та підвищення продуктивності і може бути застосований у господарствах по відгодівлі худоби з різними формами власності розташованих в біогеохімічних провінціях, дефіцитних щодо вмісту мінеральних речовин у ґрунтах., а тому відповідає критерію корисної моделі "промислова придатність". Таким чином, заявлене технічне рішення є новим, промислове придатним, має винахідницький рівень, тобто відповідає всім умовам патентоспроможності корисної моделі згідно статті 7 розділу II закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" № 1771 -III. Реалізацію заявленої корисної моделі здійснюють наступним чином: 1 .Визначають забезпеченість тварин господарства мінеральними речовинами. Для цього проводять дослідження кормів чи крові на предмет визначення вмісту макрота мікроелементів, проводять розрахунок потреби у мінеральних речовинах. 2. До раціону тварин додають сою, та мінеральні речовини у встановленому компонентному і кількісному складі протягом періоду ВІДГОДІВЛІ. - сою включають у раціон тварин від 31 до 100 дня годівлі у дозах згідно розробленої схеми годівлі (табл. 1); - розрахунок доз крейди та кухонної солі проводять у г на голову і розписують по днях годівлі; - дози солей мікроелементів розраховують в мг на кг живої ваги тварин після контрольних зважувань. 3. Після 6 місяців тварин переводять на звичайний раціон ГОДІВЛІ, прийнятий в господарстві. 10181 Таблиця 1 Схема годівлі телят до 180 денного віку Моло Конц. зцм Кухон Крейд Сіно Сило ко корм.{ „ЄСО" на Вік(дні) цільн (кг/го с(кг/г а(г/гол кг/гол (л\гол сіль(г/ ол) е(л/го л ) гол.) ) ) л) 1-Ю 5 11-20 6 прив 21-30 6 5 5 0,1 ч Солі мікроелементів (мг/кгж.м.) CuSO4 KJ 31 5,4 1 0,2 0,6 5 5 0,05-0,1 0,01-0,03 32 4,8 1 0,2 1,2 5 5 0,05-0,1 0,01-0,03 33 4,2 1 0,2 1,8 5 5 0,05-0,1 0,01-0,03 34 3,6 1 0,2 2,4 5 5 0,05-0,1 0,01-0,03 35 3 1 0,2 3 5 5 0,05-0,1 0,01-0,03 36 3 1 0,2 3 5 5 0,05-0,1 0,01-0,03 37-50 3,5 1 0,6 3,5 5 5 0,05-0,1 0,01-0,03 51-60 3,5 1 0,8 3,5 10 10 0,05-0,1 0,01-0,03 Разом за 60 днів 278 ЗО 18,6 96 200 320 61-70 3 1,5 1 4 10 10 0,05-0,1 0,01-0,03 71-90 2 2 1 1 6 10 15 0,05-0,1 0,01-0.03 Разом за 90 дн 348 85 48,6 20 256 500 720 3,0-6,0 0,6-1,8 91-100 2 1,2 2 6 15 20 0,05-0,1 0,01-0,03 101-110 2 1,2 2 5 15 20 0,05-0,1 0,01-0,03 111-120 2 1,2 2 15 20 0,05-0,1 0,01-0,03 145 90,6 80 366 950 1320 4,5-9,0 0,9-2,7 Разом за 4 міс. 1,5-3,0 0,3-0,9 121-130 2 1,5 3 15 20 0,05-0,1 0,01-0,03 131-140 2 1,5 3 15 20 0,05-0,1 0,01-0,03 141-150 2 1,5 4 20 20 0,05-0,1 0,01-0,03 Разом За 5 міс. 180 1450 1920 6,0-12,0 1,2-3,6 151-160 2 1,5 5 20 0,05-0,1 0,01-0,03 161-170 2 1,5 5 20 0,05-0,1 171-180 2 1,5 5 20 0,05-0,1 Всього 348 265 180,6 330 366 2050 1920 7,5-15,0 205 135,6 С0СІ2 Na2SeO3 0,010,030,010,03 0,010,03 0,010,03 0,010,03 0,010,03 0,010,03 0,010,03 0,0050,01 0,0050,01 0,0050,01 0,0050,01 0,0050,01 0,0050,01 0,0050,01 0,0050,01 0,3-0,9 0,15-0,3 0,010,03 0,010,03 0,0050,01 0,0050,01 0,6-1,8 0,3-0,6 0,010,03 0,010,03 0.010,03 0,0050,01 0,0050,01 0,0050,01 0,9-2,7 0,45-0,9 0,010,03 0,010,03 0,010,03 0,0050,01 0,0050,01 0,0050,01 1,2-3,6 0,6-1,2 0,010,03 0,010,01-0,03 0,03 0,010,01-0,03 0,03 1,5-4,5 1,5-4,5 0,0050,01 0,0050,01 0,0050,01 0,75-1,5 ZnSO4 0,05-0.1 0,05-0,1 0,05-0,1 0,05-0,1 0,05-0,1 0,05-0,1 0,05-0,1 0,05-0,1 1,5-3,0 0,05-0,1 0,05-0,1 3,0-6,0 0,05-0,1 0,05-0,1 0,05-0,1 4,5-9,0 0,05-0,1 0,05-0,1 0,05-0,1 6,0-12,0 0,05-0,1 0,05-0,1 0,05-0,1 7,5-15,0 10181 Ефективність запропонованого способу і його перевага над відомим (прототип) підтверджена прикладами практичного виконання. У ТзОВ „Літинське" Дрогобицького району Львівської області було обстежено рівень мінеральних речовин в кормах. Встановлено, що вміст мінеральних речовин у кормовій базі господарства значно нижчий від потреби (табл. 2). Таблиця 2 Вміст мінеральних речовин (мг/кг) у кормах ТзОВ „Літинське" Корми Конюшина Трава культурних пасовищ Сіно окультурених пасовищ Солома пшенична Полова озимих зернових Силос кукурудзяний Сінаж злаковий Кормовий буряк Морква кормова Комбікорм для ВРХ Гичка цукрового буряка Гичка кормового буряка Овес Ячмінь Со 0,083 0,020 0,006 0,019 0,003 0,0119 0,010 0,0010 0,00688 0,0284 0,128 0,0112 0,099 0,012 J 0,006 0,005 0,05 0,06 0,003 0,004 0,009 0,001 0,003 0,007 0,0024 0,0075 0,024 0,0035 Отже, вміст мінеральних речовин у кормах та повножирній сої ЕСО не перекриває потреби організму тварин у Zn, Mn, Se, J та Са. Що дозволяє зробити висновок про необхідність збагачення раціону тварин зазначеними мікроелементами і кальцієм. Mn 15,340 39,18 162,2 8,28 100.56 25,04 27,25 10,87 2,84 19,39 3,98 4,88 24,99 34,95 Zn 9,968 3,124 0,025 6,7929 9,4561 8,9784 11,023 2,4816 3,8586 40,6098 5,8786 4,0396 34,4208 42,6150 Se 0,019 0,02 0,015 0,094 0,059 0,040 0,071 0,004 0,002 0,094 0,010 0,012 0,099 0,012 Ca 1045,83 561,25 806,48 3370,43 658,25 1617,62 254,23 292,96 545,81 245,23 547,23 915,69 631,56 530,92 У ТзОВ „Літинське" для експерименту було підібрано за принципом пар-аналопв телят симентальської породи, з яких сформовано 5 дослідних груп по п'ять голів у кожній групі (табл. 3). Телята зважувались перед постановкою на дослід і проходили контрольні зважування щомісяця. Таблиця З Схема досліду Групи тварин Показники Кількість ГОЛІВ Тривалість досліду (МІСЯЦІ) Умови ГОДІВЛІ основний рацюн Повножирна соя ЕКО Крейда (г). - вщ 21 до 50 дн. - від 51 до 70 дн. - вд 71 доЭОдн. - від 91 до 150 дн. Кухонна сіль (г). - від 21 до50дн - від 51 до 90 дн. - від 91 до 140 дн. - від 141 до 180 дн Солі мікроелементів (від 31 по 180 день): - сульфат МІДІ - хлорид кобальту - селеніт натрію - йодистий калій - сульфат цинку Контроль 5 6 + Прототип 5 6 4 + І 5 6 + + Пропонований спосіб II 5 6 + + НІ 5 6 + 4 5 10 15 20 5 10 15 20 5 10 15 20 5 10 15 20 5 10 15 20 5 10 15 20 0,05 0,01 0,005 0,01 0,05 0,08 0,02 0,008 0,02 0,08 0,1 0,03 0,01 0,03 0,1 10 10181 Через 9 місяців проведено контрольний забій і визначено показники м'ясної продуктивності та якості одержаної яловичини. Заявлений спосіб забезпечив отримання максимальних середньодобових приростів, як наслідок у І-ІІІ дослідних груп була вища передзабійна жива вага тварин та забійний вихід туш, ніж у контролі та прототипі. Таблиця 4 Результати забою піддослідних бугаиців, М±т, п=10 Групи тварин Показники Контроль Середньодобовий приріст, г Передзабійнаж/м, кг Маса парної туші, кг Маса охолодженої туші, кг Забійний вихід % Прототип Заявлений спосіб II 789 III 760 540 690 І 732 267,3±5,01 153,4±3,07 143,3+2,87 372,6±6,11 213,9±4,28 187,4±5,62 395,3 ±8,02 226,9±2,27 207,1 ±6,21 426,1 ±4,91 244,6±4,71 228,4±4,40 410,4±5,13 235.6±4,89 219,9±4,57 29,8±3,89 41,5±2,07 44,07*±4,20 45,5*±4,19 47,7"±2,85 Результати таблиць 4-6 підтверджують перевагу заявленого способу над прототипом. Особливо відчутні зміни щодо підвищення м'ясності туш у тварин II групи, що одержували суміш солей мікроелементів при середній дозі компонентів. Такий результат пояснюється оптимальною концентрацією та співвідношенням компонентів преміксу, що забезпечувало максимальну їх асиміляцію І дозволяло в повній мірі та цілеспрямовано діяти на обмін речовин в організмі бугаиців. Таблиця 5 Морфологічний склад туші піддослідних бугаиців, М±т, п=10. Групи тварин Показники, % Вихід м'язової тканини Вихід жирової тканини Вихід сполучної тканини Вихід кісткової тканини М'ясний коефіцієнт І Заявлений спосіб II III 70,56±0,39 71,14*+0,50 71,58**±0,39 71,59*±0,49 3,93±0,01 3,93±0,03 3,94±0,01 3,97±0,01 3,96+0,02 3,86±0,14 3,85±0,17 3,67±0,23 3,26±0,18 3,20±0,29 22,24±0,39 21,66±0,21 21,25±0,28 21,20±0,32 21,25+0,03 3,14 2,86 3,35 3,38 3,37 Контроль Прототип 69,97+0,20 Біологічна цінність і калорійність яловичини отриманої від тварин І-ІІІ дослідних груп перевищували величину показників контролю і прототипу (табл. 6). Найкращі фізико - хімічні показники яловичини виявили у тварин II групи що одержували мінеральні речовини при середній дозі компонентів. Таблиця 6 Калорійність та біологічна цінність яловичини, М±т, п=10. Показники Контроль Прототип І Заявлений спосіб II III 137,5±2,20 1,68±0,07 0,328±0,013 5,14*±0,31 163,1±1,21 1,41±1,71 0,327±0,020 5,89*±0,31 145,4±1,71 1,98+0,04 0,329±0,013 5,24***±0,23 Калорійність (ккал.) Триптофан Оксипролін Білковий ЯКІСНИЙ показник 100,6±1,59 1,40±0,06 0,325+0,013 4,31+0,17 111,7±1,04 1,52±0,09 0,326±0,016 4,67±0,28 11 12 10181 Показник кислотності м'яса (рН) свідчить, що воно має виражену слабо-кислу і навіть кислу реакцію і може добре зберігатись протягом тривалого часу. Нагромадження молочної і фосфорної кислот у м'ясі забитих тварин забезпечується завдяки біологічним процесам перетворення наявного у ньому глікогену. Характерно, що перехід від слаболужної реакції м'яса забитих тварин до слабо-кислої чи кислої реакції не тільки впливає на розвиток гнильної' і навіть, деяких форм патогенної мікрофлори, але й покращує перетравлювання м'яса при його споживанні. Таблиця 7. Фізичні властивості яловичини, М±т, п=10. Групи тварин Показники Кольоровий показник (екстинція х 100) рН (через 48 год.) рН (через 14 діб) Контроль 380±5,9 5,84±0,03 6,61±0,08 Заявлений спосіб Прототип І II ill 406+8,1 399±7,9 424±7,2 415±6,8 5,72±0,04 6,30±0,02 5,65±0,04 6,24±0,01 5,62±0,02 6,18±0,04 5,70±0,03 6,22±0.03 У процесі зберігання яловичини при низьких плюсових температурах (від 0 до +2°С) перші ознаки псування м'яса найшвидше виявлено у контрольній групі на 10-11 добу, у прототипі - на 12-13 добу зберігання, у І-ІІІ групах на 17-18 день. Отже, стійкішим до псування була яловичина, одержана від тварин раціони, яких були збалансовані за мінеральними речовинами. Крім цього, кольоровий показник у м'ясі дослідних груп був вищим, ніж у контролі та прототипі, що створювало приємний товарний вигляд яловичини. Комп'ютерна верстка Д. Дорошенко Отже, наведений приклад конкретного виконання способу підтверджує перевагу заявленого технічного рішення , порівняно з прототипом. Заявлений спосіб забезпечує підвищення продуктивності молодняку великої рогатої' худоби, порівняно з прототипом, сприяє вищій якості яловичини. Покращувався морфологічний склад туш, підвищувалася калорійність і біологічна цінність м'яса, одержана яловичина при зберіганні була стійкішою до псування. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти І науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м Київ-42, 01601