Спосіб прогнозування функціональної кишкової непрохідності

Корисна модель відноситься до медицини, а саме до хірургії і може бути використаною для прогнозування функціональної кишкової непрохідності в ранньому післяопераційному періоді. Кишкова непрохідність - це симптомокомплекс, який розвивається в результаті перешкоджання руху кишкового вмісту. Багаточисленні механізми кишкової непрохідності об'єднуються в дві основні групи: І. механічна кишкова непрохідність (1.1. обтураційна непрохідність, 1.2. странгуляційна непрохідність); II. непрохідність, яка пов'язана з фізіологічним, нейрогенним, токсичним, хімічним дисбалансом (динамічна кишкова непрохідність) [Парфенов А.И. Энтерология. - 2002. - М.: Триада. - 744с.]. Динамічна кишкова непрохідність розвивається внаслідок паралічу або різкого спазму м'язового шару кишки. В залежності від цього розрізнюють адинамічний ілеус (паралічна непрохідність), спастичний ілеус та моторні дисфункцію неясної етіології (кишкова псевдообструкція) [Парфенов А.И. Энтерология. - 2002. - М.: Триада. 744с.]. Для діагностики кишкової непрохідності виконують, як правило, рентгенологічне дослідження. При цьому звертають увагу на рівні рідини і газу. Ме ханічну кишкову непрохідність розрізнюють від динамічної (паралітичної) по типу розширення кишкових петель. При динамічній непрохідності може бути розширений весь шлунковокишковий тракт [Парфенов А.И. Энтерология. - 2002. - М.: Триада. - 744с.]. Рентгенологічне дослідження є достатньо точним способом діагностики динамічної непрохідності, але рентгеноконтрастні дослідження не слід виконувати при підозрі на непрохідність тонкої кишки із-за небезпеки ускладнень. Останнього часу арсенал діагностичних засобів кишкової непрохідності розширився за рахунок біохімічних досліджень, які є менш травматичними практично при тій же точності. Крім того, функціональні зміни кишечнику, які ілюструють біохімічні показники крові та сечі, передують органічним, що робить біохімічні дослідження актуальним засобом не тільки діагностики кишкової непрохідності, а й її прогнозування. Так, наприклад, відомо, що виникнення функціональної кишкової непрохідності пов'язують з порушеннями обміну серотоніну. Доказано, що після хірургічного втр учання рівень серотоніну знижується, що призводить до порезу кишечнику та може служити прогностичним маркером [Лупальцов В.Й., Сенников И.А., Ягнюк А.И., Шарко С.В. Улучшение результатов хирургического лечения больных с острой непроходимостью кишечника // Клінічна хірургія. - 2000. - № 11. - С. 8-9.]. Відомий також спосіб прогнозу странгуляції, який включає оцінку лейкоцитозу [Парфенов А.И. Энтерология. 2002. - М.: Триада. - 744с.]. З метою прогнозування кишкової непрохідності оцінюють рівень концентрації сироваткових електролітів та рН крові. Даний прогностичний тест використовують як окремо, так і в поєднанні з визначенням лейкоцитозу [Парфенов А.И. Энтерология. - 2002. - М.: Триада. - 744с.]. Даний спосіб прогнозування кишкової непрохідності як найбільш близький до того, що заявляється по технічній суті та результату, що може бути досягнутим, вибрано як аналог. В основу корисної моделі покладено задачу розширення арсеналу засобів для прогнозування функціональної кишкової непрохідності. Задача, яку покладено в основу корисної моделі, вирішується тим, що у відомому способі прогнозування кишкової непрохідності, який включає біохімічне дослідження сироватки крові, згідно з корисною моделлю, кишкову непрохідність прогнозують по порушенню ліпідного обміну і якщо вміст холестерину підвищується в 2 рази та більше по відношенню до попереднього, прогнозують функціональну кишкову непрохідність. Технічний результат корисної моделі полягає у визначенні лабораторного критерію, що ілюструє стан ліпідного обміну, в тому числі порушення цього обміну у випадку підвищення вмісту холестерину у 2 рази та більше у відношенні до значень цього показника у того ж самого хворого до розвитку функціональної непрохідності. Специфічність показника для функціональної кишкової непрохідності визначена експериментально та підтверджена кількісними значеннями. Спосіб виконують наступним чином: Визначають концентрацію холестерину до операції, ці цифри приймають за вихідні. У першу добу після операції визначають концентрацію холестерину. Якщо вона підвищена в 2 рази та більше у порівнянні з вихідними даними, прогнозують розвиток динамічної кишкової недостатності. Верифікацію прогнозу проводять за допомогою рентгенологічного дослідження органів черевної порожнини. Спосіб ілюструє наступний приклад. Приклад. Хвора В., 64 роки, поступила для планового оперативного лікування з приводу жовчнокам'яної хвороби. Хронічний рецидивуючий холецистит. До операції у хворої була визначена концентрація холестерину, яка складала 2,278 ммоль/л білка. Після проведеної операції (холецистектомія від шийки) на третю добу хвора почала скаржитись на нудоту, блювоту, здуття черева. При повторному визначенні концентрації холестерину виявлено вірогідне підвищення в межах 4,6ммоль/л білка. У зв'язку з підозрою на розвиток у хворої динамічної кишкової непрохідності проведена рентгенографія органів черевної порожнини, на якій виявлені рівні рідини (чаші Клойбера), кишкові "арки". Діагноз підтверджений. В базову схему включені препарати емоксіпін у дозі 20мг/добу та 30% розчин a-токоферола ацетат у дозі 50мг/кг/добу. На 4 y добу післяопераційного періоду відновлена перестальтика, відійшли гази. На 9 у добу у задовільному стані хвора виписана.