Система забезпечення зв’язку між двома радіорелейними станціями

Реферат: Система забезпечення зв'язку між двома радіорелейними станціями, кожна з яких складається із апаратури ущільнення, логічного суматора, передавача, першого роздільно-смугового фільтра, перемикача "прийом-передача" із пристроєм захисту приймача, антени, інвертора, формувача імпульсів модуляції, приймача, другого роздільно-смугового фільтра, селектора синхроімпульсів, пристрою вимірювання затримки та пристрою керування періодом дискретизації. Додатково в кожну радіорелейну станцію введені по дві антени з перемикачами "прийом-передача" із пристроями захисту приймача, які ідентичні першій антені і розташовані симетрично їй на одній лінії, другі канали передачі і прийому, по три електронних комутатори, по три двовходових суматори, по три дільники потужності, по два формувачі вагових коефіцієнтів на передачу і по два формувачі вагових коефіцієнтів на прийом та блок керування режимами радіорелейної станції. UA 103089 U (54) СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗВ'ЯЗКУ МІЖ ДВОМА РАДІОРЕЛЕЙНИМИ СТАНЦІЯМИ UA 103089 U UA 103089 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до радіотехніки, а саме до систем зв'язку між нерухомими об'єктами. Відома система забезпечення дуплексного зв'язку між двома суміжними радіорелейними станціями (РРС), наприклад кінцевою РРС і вузловою РРС або між кінцевою РРС і проміжною РРС, яка працює таким чином, що кожна з них безперервно випромінює в напрямку одна одної сигнал надвисокої частоти (НВЧ), в тому числі з часовим ущільненням каналів, причому несучі частоти цих випромінюваних сигналів істотно і обов'язково відрізняються, а також кожна з них безперервно приймає сигнал, який випромінює сусідня РРС, і послаблює при прийомі сигнал, який випромінює власна РРС, і сигнали, що випромінюються іншими не суміжними з нею РРС [1]. При цьому система містить, зокрема, кінцеві РРС, кожна з яких складається з апаратури ущільнення (АУ), вихід якої підключений до послідовно з'єднаних передавача, роздільносмугового фільтра (РСФ) і передавальної антени, яка випромінює сигнал на частоті f1 , а послідовно з'єднані приймальна антена, яка приймає сигнал на частоті f 2 , другий РСФ і приймач підключені до входу АУ. Відома система має наступні недоліки: необхідність серйозного ускладнення апаратури для забезпечення глибокого ослаблення прийому заважаючих сигналів, в першу чергу випромінюваних власною РРС, внаслідок великого діапазону рівнів між потужністю сигналу, що випромінюється, і чутливістю приймача; збільшення кількості одиниць передавально-приймального обладнання при збільшенні кількості стволів (або одночасно випромінюваних даною РРС в одному напрямку робочих частот). Найбільш близьким за технічною суттю та технічним результатом, що досягається, є система, яка вибрана як прототип [2]. Система працює таким чином, що перша РРС випромінює сигнал з часовим ущільненням каналів у напрямку другої (сусідньої) РРС і приймає сигнал НВЧ на такій же частоті від останньої не безперервно, а з поділом у часі. При цьому дана система містить дві РРС, кожна з яких складається із АУ, логічного суматора (пристрою I), передавача, першого РСФ, перемикача "прийом-передача" із пристроєм захисту приймача (ППП з ПЗП), антени, інвертора, формувача імпульсів модуляції (ФІМ), приймача, другого РСФ, селектора синхроімпульсів (ССІ), пристрою вимірювання затримки (ПВЗ) та пристрою управління періодом дискретизації (ПУПД). Основним недоліком наведеного вище прототипу є його недостатня продуктивність одного ствола через швидко зростаючі обсяги інформації, що передається, особливо для РРС, призначених для роботи у великих містах. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення системи забезпечення зв'язку між двома РРС для підвищення продуктивності роботи системи радіорелейного зв'язку. Поставлена задача вирішується тим, що в систему забезпечення зв'язку між двома РРС додатково вводять блоки просторової обробки сигналів на передачу і прийом по кривизні фронту електромагнітної хвилі (ЕМХ), за умови, що відстань між цими РРС задовольняє їхньому розташуванню в зоні Френеля. З цією метою в систему, що містить дві РРС, додатково в кожну РРС вводять по дві антени із ППП з ПЗП, які ідентичні першій антені і розташовані симетрично їй на одній лінії, другі канали передачі і прийому, по три електронних комутатори (ЕК), по три двовходових суматори, по три дільники потужності, по два формувачі вагових коефіцієнтів (ФВК) на передачу і по два ФВК на прийом, а в пристрій синхронізації і управління введений блок керування режимамиРРС. При цьому другий і третій входи пристрою синхронізації та управління з'єднані з входами каналів передачі, перший вихід пристрою синхронізації і управління з'єднаний також з АУ другого каналу передачі, його другий вихід - з АУ другого каналу прийому, третій вихід пристрою синхронізації та управління з'єднаний також з елементом / другого каналу передачі, його четвертий вихід (вихід інвертора) з'єднаний також з ППП введених антен, а п'ятий, шостий і сьомий виходи - з відповідними керуючими входами ЕК, входи перших двох ЕК з'єднані з виходами каналів передачі, а вхід третього ЕК - з виходом ППП середньої антени, перші виходи перших двох ЕК з'єднані зі входом ППП середньої антени, а другі виходи перших двох ЕК - з входами ФВК на передачу, вихід третього ЕК з'єднаний зі входом другого дільника потужності, перші входи двовходових суматорів з'єднані з виходами першого ФВК на передачу, а їх другі входи - з виходами другого ФВК на передачу, виходи двовходових суматорів з'єднані відповідно з входами ППП на вході антен, входи першого і третього дільників з'єднані з виходами ППП першій і третій антен, перші виходи всіх трьох дільників потужності з'єднані з входами першого 1 UA 103089 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 ФВК на прийом, їхні другі виходи - з входами другого ФВК на прийом, виходи ФВК на прийом з'єднані з входами каналів прийому. ФВК на передачу складаються з нестандартного квадратурного моста з коефіцієнтом розподілу за потужністю 1/3: 2/3 і стандартного квадратурного моста, що поділяє потужність порівну, і трьох регульованих фазообертачів (ФО), причому одне з вхідних плечей першого моста є входом ФВК, одне з вихідних плечей першого моста пов'язане з одним із вхідних плечей другого мосту, вихідні плечі якого і друге вихідне плече першого моста з'єднані з входами регульованих ФО, виходи яких є виходами ФВК на передачу. ФВК на прийом складаються з стандартного квадратурного моста, двох регульованих ФО, двох входового суматора і трьох регульованих атенюаторів, причому їх входи є входами ФВК, вихід першого атенюатора з'єднаний зі входом першого регульованого ФО, виходи другого і третього атенюаторів з'єднані з входами суматора, вихід якого з'єднаний з входом другого регульованого ФО, виходи ФО з'єднані з входами квадратурного моста, одне з вихідних плечей якого є виходом ФВК на прийом. Таким чином, запропонована система забезпечення зв'язку між двома РРС відрізняється наявністю нових блоків і нових зв'язків. Заявлена корисна модель є промислово придатною, оскільки вона може бути використана в галузі телекомунікацій для підвищення продуктивності роботи систем радіорелейного зв'язку. На Фіг. 1, 2 наведені структурні схеми системи, причому на Фіг. 2 наведена схема пристрою синхронізації і управління кожної РРС. На Фіг. 3 представлена принципова схема реалізації ФВК на передачу. На Фіг. 4 представлена принципова схема реалізації ФВК на прийом. На Фіг. 5 наведена спрощена схема одноінтервальної радіорелейної лінії зв'язку, що працює в дуплексному режимі. В таблиці 1 наведені відомості про режими каналів РРС по фронту ЕМХ, а саме про положення ЕК на Фіг. 1. В таблиці 2 наведені результати моделювання відношення сигнал/(завада + шум) (ВСЗШ) для різних відстаней між РРС, різних розмірів бази передавальної РРС та різних розмірів бази приймальної РРС. Система забезпечення зв'язку між двома РРС містить (Фіг. 1): дві РРС 1, 2, кожна з яких складається з двох каналів передачі 3, 4 с послідовно з'єднаними АУ, логічного суматора, передавача і РСФ; двох каналів прийому 5, 6 у складі послідовно з'єднаних другого РСФ, приймача і АУ; пристроїв синхронізації та управління 7; трьох ЕК 8, 9 і 10; трьох двовходових суматорів 11, 12 і 13; трьох ППП з ПЗП 14, 15 і 16, з'єднаних по входу (виходу) з трьома приймально-передавальними антенами A1 , A2 , A3 , які встановлені на одній лінії, перпендикулярній осям симетрії їх характеристик спрямованості; двох ФВК 17, 18 на передачу і двох ФВК 19, 20 на прийом; трьох дільників потужності 21, 22 і 23. Пристрій синхронізації і управління 7 кожної РРС (Фіг. 2) містить: блок керування режимами РРС 24 і пристрій синхронізації 25, який складається з генератора імпульсів синхронізації (ГІС) 26, блока синхронізації (БС) 27 для АУ каналів передачі і прийому, ФІМ 28, інвертора 29 на три виходи, крім того, перша РРС в пристрої синхронізації 25 містить послідовно з'єднані ССІ 30, ПВЗ 31 і ПУПД 32, включені між виходом каналу прийому 5 і відповідним входом БС 27. ФВК 17, 18 (Фіг. 3) містять: дільник потужності 33 на квадратурному мості з поділом потужності в співвідношенні 1/3 на 2/3, дільник потужності з поділом порівну 34 і три регульованих ФО 35-37. ФВК 19, 20 (Фіг. 4) містять: суматор потужності 38 на стандартному квадратурному мості, два регульованих ФО 39, 40, синфазний суматор 41 і три регульованих атенюатори 42-44. При цьому другий і третій входи пристрою синхронізації та управління 7 з'єднані з входами каналів передачі 3, 4, перший вихід БС 27 пристрою синхронізації та управління 7 з'єднаний також з АУ другого каналу передачі 4, його другий вихід - з АУ другого каналу прийому 6, третій вихід пристрою синхронізації і управління 7 з'єднаний також з елементом І другого каналу передачі 4, його четвертий вихід (вихід інвертора) з'єднаний також з ППП 14, 16 введених A2 A3 , а п'ятий, шостий і сьомий виходи - з відповідними керуючими входами ЕК 8-10, входи 55 перших двох ЕК 8, 9 з'єднані з виходами каналів передачі 3, 4, а вхід третього 10 - з виходом ППП 15 середньої A1 , перші виходи перших двох ЕК 8, 9 з'єднані зі входом ППП 15 середньої A1 , а другі виходи перших двох ЕК 8, 9 - з входами ФВК 17, 18 на передачу, вихід третього ЕК 10 з'єднаний зі входом другого дільника потужності 22, перші входи двовходових суматорів 1113 з'єднані з виходами першого ФВК 17 на передачу, а їхні другі входи - з виходами другого ФВК 2 UA 103089 U 18 на передачу, виходи двовходових суматорів 11-13 з'єднані відповідно з входами ППП 14-16 на вході антен A1 - A3 , входи першого 21 і третього 23 дільників з'єднані з виходами ППП 14, 16 першої антени 5 10 15 20 25 30 A1 і третьої A3 , перші виходи всіх трьох дільників потужності 21-23 з'єднані з входами першого ФВК 19 на прийом, їхні другі виходи - з входами ФВК 20 на прийом, виходи ФВК 19, 20 на прийом з'єднані відповідно з входами каналів прийому 5, 6. При цьому одне з вхідних плечей першого квадратурного моста 33 (Фіг. 3) є входом ФВК 17, 18, одне з вихідних плечей першого моста 33 пов'язане з одним із вхідних плечей другого мосту 34, вихідні плечі якого і друге вихідне плече першого моста з'єднані з входами регульованих ФО 35-37, виходи яких є виходами ФВК 17, 18 на передачу. Входи атенюаторів 42-44 (Фіг. 4) є входами ФВК 19, 20, вихід першого атенюатора 42 з'єднаний зі входом першого регульованого ФО 39, виходи другого 43 і третього 44 атенюаторів з'єднані з входами суматора 41, вихід якого з'єднаний з входом другого регульованого ФО 40, виходи ФО 39, 40 з'єднані з входами стандартного квадратурного моста 38, одне з вихідних плечей якого є виходом ФВК 19 (20) на прийом. Система працює у двох режимах наступним чином: 1) за відсутності кривизни фронту ЕМХ (дальня зона - фронт хвилі плоский) кожен з каналів передачі і прийому РРС може працювати автономно як один дуплексний ствол або як два симплексні ствола; 2) при наявності кривизни фронту ЕМХ, тобто при роботі РРС в зоні Френеля (Фіг. 5) з'являється можливість ввести просторову обробку сигналів і збільшити продуктивність РРС. Це досягається або за рахунок використання вже наявних відмінностей у кривизні фронтів ЕМХ або шляхом створення потрібної кривизни фронту каналу передачі, наприклад, такої, щоб на розкриві антенної системи приймального каналу РРС № 2 від радіопередавача оператора № 1 першої РРС за допомогою ФВК № 1 формувався плоский фронт хвилі, а від радіопередавача оператора № 2 першої РРС за допомогою ФВК № 2 - сферичний фронт ЕМХ або фронт хвилі з формою, відмінною від плоского фронту хвилі. Принципова можливість цього показана у роботі [3]. Рішення про введення режиму просторової обробки приймається оператором(ми) в залежності від умов використання РРС. У першому режимі роботи системи (табл. 1) з плоскими фронтами ЕМХ (мале завантаження або робота на відстанях більше 20 км) цифрові сигнали у використовуваному каналі передачі 3 або 4 (Фіг. 1) ущільнюють в часі в АУ і через логічний суматор подають в передавач, з виходу якого НВЧ сигнал частотою f1 з імпульсно-кодовою модуляцією через РСФ каналу передачі, перше положення ЕК 8 (9) і ППП з ПЗП 15 надходить на антену A1 і за допомогою її випромінюється в напрямку другої РРС з шпаруватістю, рівною  2 . В моменти 35 40 45 випромінювання канального сигналу прийом сигналу, що надходить від другої РРС, блокують. Це забезпечується подачею меандру з шпаруватістю 2 з виходу інвертора 29 (Фіг. 2) на керуючий вхід ППП з ПЗП 15. Формують меандр пристроєм ФІМ 28. Після закінчення випромінювання припиняють блокування прийому в ППП з ПЗП 15 і здійснюють прийом сигналу, що надходить від другої РРС за допомогою каналу прийому 5 (6), в якому перед підсиленням здійснюється його фільтрація за допомогою другого РСФ. Підсилений сигнал надходить в АУ БС 27. Прийнятий імпульс синхронізації, що означає початок періоду дискретизації в прийнятому від другої РРС сигналі, виділяють в ССІ 30 і подають на ПВЗ 31, на другий вхід якого подають синхроімпульс з ГІС 26. ПВЗ 31 визначають величину затримки початку періоду дискретизації Tд0 , у прийнятому від другої РРС сигналу щодо початку періоду дискретизації Tд0 у випроміненому першою РРС сигналі, а також його кратність тривалості канального інтервалу (на Фіг. 1 прототипу він дорівнює Т д / 8 ). Якщо кратність цілочисельна і непарна, то на виході ФІМ 28 формують меандр з тривалістю імпульсу, рівною  ки , і періодом проходження 2 ки . При 50 цьому з виходу ПВЗ 31 на вхід ФІМ 28 подають логічний 0. Якщо кратність затримки цілочисельна і непарна (при цьому з виходу ПВЗ 31 подають логічну 1), то формують на виході ФІМ 28 меандр з тривалістю імпульсу, рівною 2 ки , і періодом проходження 4 ки . Якщо 55 кратність затримки не цілочисельна і перевищує непарне число, то з виходу ПВЗ 31 на ФІМ 28 подають логічний 0, а з іншого виходу подають керуючий сигнал, що не рівний нулю, на вхід ПУПД 32, який являє собою, наприклад, інтегратор з пам'ятаю. Керуючий сигнал з виходу ПВЗ 31 призводить до появи на виході ПУПД 32 сигналу, який надходить на вхід БС 27 та викликає збільшення періоду дискретизації Т д1 доти, поки затримка на стане непарною цілочисельною 3 UA 103089 U величиною d кі1 , де d  1,3...n  1 . При цьому керуючий сигнал з виходу ПВЗ 31 стане рівним нулю, тривалість імпульсу меандру рівною 5  кі1 , а період проходження 2 кі1 . Якщо кратність затримки не цілочисельна і перевищує парне число h , то з виходу ПВЗ 31 на ФІМ 28 подають відповідну команду (логічну 1), а з іншого виходу подають керуючий сигнал, що не рівний нулю, на вхід ПУПД 32, під впливом якого на його виході отримують керуючий сигнал. Цей сигнал подають на БС 27, в результаті чого збільшують період дискретизації до величини Tд1 при якій затримка стане цілочисельною кратною тривалості канального інтервалу h кі1 , де h  2,4...n . При цьому керуючий сигнал з виходу ПУПД 32 стане рівним нулю. Відповідно, тривалість імпульсу меандру дорівнюватиме 2 кі1 , а період проходження - 4 кі1 . 10 Випромінений першою РРС НВЧ сигнал (наприклад, синхрогрупи) на частоті f1 на другу РРС селекціонують в просторі за допомогою антени A1 і транслюють через ППП з ПЗП 15 на вхід каналу прийому 5. Прийнятий синхросигнал подають на БС 27, що міститься в АУ каналу прийому 5, для фазування і вирівнювання тривалості періоду дискретизації на другій РРС з 0 періодом дискретизації на першій РРС, які на початку роботи повинні бути рівні Т д  125 мкс.  ки імпульс меандру з виходу ФІМ 28 змінить полярність і відкриє 15 Через інтервал тривалістю 20 тим самим вхід каналу передачі 3 шляхом подання через схему І канального сигналу і одночасно заблокує прийом сигналів у каналі прийому 5. Цього досягають подачею на керуючий вхід ППП з ПЗП 15 інвертованого в інверторі 29 імпульсу меандру. НВЧ сигнал з виходу каналу передачі 3 частотою f1 транслюють через ППП з ПЗП 15 на антену A1 і випромінюють у напрямку першої РРС. Таким чином, кожна з РРС блокує прийом сигналів під час передачі і випромінювання на даній РРС і синхронізує свою роботу з іншою, причому перша виступає активною стороною, а інша пасивною, підлаштовуючись під задані першою параметри прийому-випромінювання і величини Т д . Величина затримки t з1, 2 (або дальності, їй відповідній) може бути визначена будь 25 яким відомим способом, в тому числі і радіотехнічним, і повинна бути введена в ПВЗ 31. Разом з тим, можна за допомогою наявної вищеописаної апаратури виміряти величину t з1, 2 безпосередньо або як дробову частину, що залишилася від ділення величини t з1, 2 на 0 стандартний період дискретизації Т д  125 мкс. Для цього перед початком штатної роботи 0 випромінюють один раз протягом чотирьох періодів дискретизації Т д і вимірюють затримку t з1, 2 30 та її кратність величині величині 35 40 45 50  ки допомогою ПВЗ 31. Дані про непарність або парність кратності t з1, 2  ки передають з першої РРС на другу РРС по каналу службового зв'язку. У другому режимі роботи системи (табл. 1), коли однозначно відомо, що обидві РРС знаходяться в зоні Френеля, при різкому збільшенні навантаження (кількості інформації, що передається) вона може вручну або автоматично за допомогою блока управління режимами РРС 24 (Фіг. 2) перейти до формату двоканального режиму роботи на одній і тій же несучій частоті, наприклад, f1 . Для цього один з каналів прийому-передачі залишають в режимі роботи 1, а інший за допомогою ЕК 9, 10 (Фіг. 1) переводять у режим роботи з сферичним фронтом ЕМХ. Можливий і інший варіант функціонування системи, коли канал передачі 3 (4) працює в режимі 1 (точкове джерело для другої РРС), а канал прийому 5 (6) на другій РРС переводять у режим роботи з сферичним фронтом ЕМХ. У цьому випадку на виходах каналів передачі 4 (3) за допомогою ФВК і 8 (17) створюють такі передспотворення фази, щоб на другій РРС формувався плоский фронт ЕМХ. Встановлення необхідних фазових зрушень на передачу роблять за допомогою ФВК 17, 18 (фіг. 3), в яких НВЧ сигнали квадратурними мостами 33, 34 ділять по потужності на три частини, автоматично властивостями мостів створюючи затримку сигналів по фазі щодо центральної антени в -90°. Остаточний необхідний фазовий розподіл на виходах антен для конкретного випадку створюють за допомогою керованих ФО 35-37. Селекцію прийнятих НВЧ сигналів по кривизні (сферичності) фронту ЕМХ проводять за допомогою ФВК 19, 20 (Фіг. 4) спочатку вирівнюючи їх по амплітуді на вході ФО 39, 40 (вході стандартного квадратурного моста 38, що принципово важливо для даної схемної реалізації 4 UA 103089 U 5 10 15 20 ФВК на прийом) регульованими атенюаторами 42-44. Тому рівності амплітуд, в першу чергу, досягають підбором коефіцієнта підсилення центральної антени А і (в 2 рази більше) в порівнянні з периферійними антенами. Остаточне налаштування на потрібну дальність до РРС (кривизну фронту ЕМХ) проводять за допомогою ФО 39, 40 по максимуму сигналу на виході моста 38. Для другого режиму роботи системи в табл. 2 наведені деякі результати моделювання залежності ВСЗШ від розміру бази x приймальної PPС для різних відстаней d між передавальною і приймальною сторонами та для різних розмірів баз передавальної РРС. Тому за допомогою табл. 2 для різних розмірів баз передавальної РРС можна вибрати оптимальний розмір бази приймальної РРС для необхідного ВСЗШ, наприклад, мінімум 25 дБ для QAM-64, при якому забезпечується необхідна ймовірність помилки на виході демодулятора приймача. Також є можливість створення третього режиму роботи системи (табл. 1), в якому у всіх каналах передачі і прийому обох РРС використовують відмінності в сферичності фронту ЕМХ. При цьому один з каналів прийому-передачі першої РРС, як і раніше, залишається базовим по синхронізації процесу передачі інформації системою. Дані про режим роботи системи також передають з першої РРС на другу РРС по каналу службового зв'язку. Принципові відмінності запропонованої системи забезпечення зв'язку між двома РРС полягають у можливості при наявності сферичності фронту ЕМХ істотного підвищення продуктивності систем цифрових РРС, що працюють на одній частоті з рознесенням за часом процесів передачі та прийому. Таблиця 1 Положення електронних комутаторів (ЕК) на Фіг. 1 ЕК8 ЕК9 ЕК10 1 полож. 2 полож. 1 полож. 2 полож. 1 полож. 2 полож. Режим каналів РРС по фронту ЕМХ 1. Плаский Канал фронт на передачі І передачу та Канал на прийом передачі II 2. Канал передачі І (II) плаский фронт, канал передачі II (І) - сферичний 3. Обидва канали передачі та прийому -сферичні фронти ЕМХ + + + + + + + + + + Таблиця 2 Система забезпечення зв'язку між двома радіорелейними станціями Розмір бази передавальної РРС L м  15 прод 5 10 15 Розмір бази прийомної РРС (х) для максимальних значень ВСЗШ для різних дальностей (d) між РРС, [м] d=5 км d=10 км d=20 км ВСЗШ, [дБ] х, [м] ВСЗШ, [дБ] х, [м] ВСЗШ, [дБ] х, [м] 40 30 22 36 30 25 40 30 22 3,5 22 17,5 3 12 19,5 3 10 17 39 25 5,5 17 40 12 37,5 20 7,5 28 39 18,5 39 25 5,5 16,5 40 14 25 5 UA 103089 U 5 10 Джерела інформації: 1. Системы связи и радиорелейные линии. Учебник для электротехн. ин-тов связи. Под ред. Н.И. Калашникова. - М.: "Связь", 1977. - 392 с, ил. 2. Патент № 2124810 (Россия). Способ обеспечения связи между двумя радиорелейными станциями и система для его осуществления. МПК Н04В 7/14 // Петряев Г.В., Орлов В.И. БИ, 1999 г. 3. Якорнов Е.А., Коломыцев М.А., Авдеенко Г.Л., Лавриненко О.Ю. Теоретический анализ возможности применения физического явления кривизны фазового фронта электромагнитной волны в стационарных системах радиосвязи сверхвысокочастотного диапазона // Вестник НТУУ "КПИ". Сер. Радиотехника. Радиоаппаратостроение. - 2012. - № 48. - С. 84-96. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 15 20 25 30 1. Система забезпечення зв'язку між двома радіорелейними станціями, кожна з яких складається із апаратури ущільнення, логічного суматора, передавача, першого роздільносмугового фільтра, перемикача "прийом-передача" із пристроєм захисту приймача, антени, інвертора, формувача імпульсів модуляції, приймача, другого роздільно-смугового фільтра, селектора синхроімпульсів, пристрою вимірювання затримки та пристрою керування періодом дискретизації, яка відрізняється тим, що в кожну радіорелейну станцію введені по дві антени з перемикачами "прийом-передача" ізпристроями захисту приймача, які ідентичні першій антені і розташовані симетрично їй на одній лінії, другі канали передачі і прийому, по три електронних комутатори, по три двовходових суматори, по три дільники потужності, по два формувачі вагових коефіцієнтів на передачу і по два формувачі вагових коефіцієнтів на прийом та блок керування режимами радіорелейної станції. 2. Система за п. 1, яка відрізняється тим, що формувачі вагових коефіцієнтів на передачу складаються із нестандартного квадратурного моста з коефіцієнтом ділення за потужністю 1/3:2/3, стандартного квадратурного моста, що розділяє потужність порівну, та трьох регульованих фазообертачів, а формувачі вагових коефіцієнтів на прийом складаються із стандартного квадратурного моста, двох регульованих фазообертачів, двовходового суматора і трьох регульованих атенюаторів. 6 UA 103089 U 7 UA 103089 U Комп’ютерна верстка О. Рябко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 8