Спосіб визначення ранніх маркерів ремоделювання серця і судин для чоловіків 18-25 років з анамнезом підвищеного артеріального тиску різних фенотипів

Реферат: Винахід належить до медицини, а саме до кардіології, і стосується способу визначення маркерів ремоделювання серця і судин для осіб з анамнезом підвищеного артеріального тиску, зокрема для чоловіків 18-25 років, який включає діагностику ураження органів-мішеней шляхом виміру товщини комплексу інтима-медіа (КІМ), стінки сонної артерії та характеристик судинної жорсткості, у якому оцінюють структурно-геометричні зміни магістральних судин та морфофункціональні показники серця шляхом визначення швидкості поширення пульсової хвилі (ШППХ) методом апланаційної тонометрії та дослідження методом ехокардіографії стінки лівого шлуночка з розрахунком відносної товщини, одержані виміри порівнюють з контрольними значеннями та ознаки ремоделювання серця і судин з урахуванням показників у пацієнтів з ізольованою клінічною АГ (ІКАГ) та із стійкою АГ, за визначеними значеннями збільшення товщини КІМ, відхилення від норми показників жорсткості сонних артерій, таких як зниження коефіцієнта еластичності СС та коефіцієнта розтяжності DC сонних артерій, збільшення модуля Петерсона, збільшення модуля Юнга, а також при збільшенні у порівнянні до контролю ШППХ, індексу приросту пульсової хвилі, зменшенні часу повернення відображеної хвилі, та при кореляції показників, що характеризують ремоделювання аорти та загальних сонних артерій з показниками структурно-геометричного стану лівого шлуночка (ЛШ), такими як маса міокарда лівого шлуночка, індекс маси міокарда лівого шлуночка, товщина міжшлуночкової перегородки, товщина задньої стінки лівого шлуночка, коефіцієнт відносної товщини стінки ЛШ, з показниками функціонального стану ЛШ, такими як відношення максимальної швидкості раннього наповнення (Е) та максимальної швидкості передсерцевої систоли (А) (Е/А), час ізоволюмічного розслаблення, час уповільнення кровотоку раннього діастолічного наповнення при більш тісній кореляції показника ШППХ з діастолічною дисфункцією ЛШ, а показників КІМ та індексу еластичності СС з ознаками концентричного ремоделювання серця діагностують ознаки ремоделювання серця. UA 111428 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Винахід належить до медицини, а саме до кардіології, і може бути використаний для визначення ранніх маркерів ремоделювання серця і судин для чоловіків 18-25 років з анамнезом підвищеного артеріального тиску різних фенотипів. Артеріальна гіпертензія (АГ) є одним з найпоширеніших захворювань в промислово розвинених країнах, яким страждає близько 40 % дорослого населення [Европейский региональный комитет / ВОЗ: Шестьдесят первая сессия. Баку, 12-15 сент. 2011 г. План действий по Европейской стратегии профилактики и борьбы с неинфекционными заболеваниями, 2012-2016 гг. - ВОЗ, 2011. - С. 2-5]. За даними досліджень саме АГ - одна з основних причин захворюваності та смертності від хвороб системи кровообігу. Зростання смертності головним чином відбувається за рахунок втрат в молодому працездатному віці, найбільш значне зростання спостерігається у віковій групі від 20 до 29 років [Артериальная гипертония среди лиц 25-64 лет: распространенность, осведомленность, лечение и контроль, по материалам исследования ЭССЕ / С.А. Бойцов, Ю.А. Баланова, С.А. Шальнова и др. // Кардиоваскулярная терапия и профилактика. - 2014. - № 13 (4)]. Прогноз при АГ визначається як ступенем підвищення артеріального тиску (AT), так і ступенем вираженості ураження органів-мішеней, у тому числі серця та судинної стінки. Результати епідеміологічних досліджень свідчать, що високий нормальний AT асоціюється з семиразовим підвищенням ризику розвитку серцево-судинних ускладнень у порівнянні з таким при оптимальному AT. Встановлено, що наявність уражень органів-мішеней при АГ збільшує ризик серцево-судинних ускладнень при будь-якому рівні AT [Моисеев B.C. Кардиоренальные синдромы (патогенетические, клинико-диагностические, прогностические и терапевтические аспекты) / B.C. Моисеев, Ж.Д. Кобалава // Терапевтический архив. - 2011. - Т.83, № 12. - С. 5-11; Свищенко Е.П. Эссенциальная гипертензия / Е.П. Свищенко, Л.В. Безродная, О.П. Борткевич // Укр. мед. часоп. - 2008. - № 2. - С. 5-34]. Теперішнього часу запропоновані надійні, добре апробовані та доступні в клінічній практиці критерії стратифікації ризику при АГ. Це, насамперед, товщина комплексу інтима-медіа (КІМ) стінки сонної артерії, кісточково-плечовий індекс тиску, а також характеристики судинної жорсткості [Протасов К.В. Сосудистый возраст и сердечно-сосудистое ремоделирование при артериальной гипертензии / К.В. Протасов, Д.А. Синкевич, О.В. Федоришина // Артериальная гипертензия. - 2011. - Т. 17, № 5. - С. 448-453]. Даний спосіб визначення маркерів ремоделювання серця і судин для осіб з анамнезом підвищеного артеріального тиску є найбільш близьким до того, що заявляється, за технічною суттю і результатом, який може бути досягнутим, тому його вибрано за прототип. Разом з тим, єдиної концепції, яка б інтегрувала атеросклеротичні, гіпертензивні, обмінні та функціональні зміни в стінці судин і в серці з віковими аспектами на сьогоднішній день не розроблено. Відсутні також параметри серцево-судинних змін для хворих на АГ в залежності від фенотипу та віку. У зв'язку з вищевикладеним, в основу винаходу поставлено задачу розробки способу визначення ранніх маркерів ремоделювання серця і судин для чоловіків 18-25 років з анамнезом підвищеного артеріального тиску різних фенотипів. Задачу, яку поставлено в основу винаходу, вирішують тим, що у відомому способі визначення маркерів ремоделювання серця і судин для осіб з анамнезом підвищеного артеріального тиску, який включає діагностику ураження органів-мішеней шляхом виміру товщини комплексу інтима-медіа (КІМ), стінки сонної артерії та характеристик судинної жорсткості, згідно з винаходом, для визначення ранніх маркерів ремоделювання серця та судин для чоловіків 18-25 років з анамнезом підвищеного тиску різних фенотипів оцінюють структурногеометричні зміни магістральних судин та морфо-функціональні показники серця шляхом визначення швидкості поширення пульсової хвилі (ШППХ) методом апланаційної тонометрії та дослідження методом ехокардіографії стінки лівого шлуночка з розрахунком відносної товщини, одержані виміри порівнюють з контрольними значеннями та ознаки ремоделювання серця і судин діагностують при збільшенні товщини КІМ на 13,3 % у пацієнтів з ізольованою клінічною АГ (ІКАГ) та на 20 % у пацієнтів із стійкою АГ; відхиленні від норми показників жорсткості сонних артерій, таких як зниження коефіцієнта еластичності СС до 0,32 мм рт. ст. у пацієнтів з ІКАГ та до 0,25 мм рт. ст у пацієнтів із стійкою АГ; коефіцієнта розтяжності DC сонних артерій до 0,08 мм рт. ст. у пацієнтів з ІКАГ та до 0,065 мм рт. ст. у пацієнтів з АГ; збільшення модуля Петерсона до 260 мм рт. ст. у пацієнтів з ІКАГ та до 340 мм рт. ст. у пацієнтів із стійкою АГ; збільшення модуля Юнга до 490 мм рт. ст. у пацієнтів з ІКАГ та до 510 мм рт. ст, у пацієнтів із стійкою АГ, а також при збільшенні у порівнянні до контролю ШППХ до 8,8±1,3 м/с для пацієнтів з ІКАГ та до 9,5±1,1 м/с для пацієнтів із стійкою АГ; індексу приросту пульсової хвилі до 4,1±9,7 % для пацієнтів з ІКАГ та до 1,3±8,9 % для пацієнтів із стійкою АГ; зменшенні часу 1 UA 111428 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 повернення відображеної хвилі до 157,1±9,8 м/с у пацієнтів з ІКАГ та до 149,5±9,9 м/с у пацієнтів із стійкою АГ та при кореляції показників, що характеризують ремоделювання аорти та загальних сонних артерій з показниками структурно-геометричного стану лівого шлуночка (ЛШ), такими як маса міокарда лівого шлуночка (ММЛШ), індекс маси міокарда лівого шлуночка (ІММЛШ), товщина міжшлуночкової перегородки (ТМШП), товщина задньої стінки лівого шлуночка (ТЗСЛШ), коефіцієнт відносної товщини стінки (ВТС) ЛШ з показниками функціонального стану ЛШ, такими як відношення максимальної швидкості раннього наповнення (Е) та максимальної швидкості передсерцевої систоли (А) (Е/А), час ізоволюмічного розслаблення (ЧІР), час уповільнення кровотіку раннього діастолічного наповнення (DT) при більш тісній кореляції показника ШППХ з діастолічною дисфункцією ЛШ, а показників КІМ та індексу еластичності СС з ознаками концентричного ремоделювання серця. Технічний ефект винаходу, а саме створення способу визначення ранніх маркерів ремоделювання серця і судин для чоловіків 18-25 років з анамнезом підвищеного артеріального тиску різних фенотипів досягають тим, що встановлені параметри дослідження структурногеометричних змін магістральних судин та морфо-функціональних змін лівого шлуночка, які обумовлені віковими патогенетичними механізмами розвитку ураження органів-мішеней при артеріальній гіпертензії. Дослідження артеріальної ригідності у молодих осіб з різними фенотипами AT сприяє більш точному діагностуванню процесів передчасного старіння судинного русла та взаємозв'язку артеріальної ригідності з традиційними серцево-судинними факторами ризику. Визначення критеріїв субклінічного ураження органів-мішеней у чоловіків 1825 років з анамнезом підвищення AT направлено на розробку персоналізованих терапевтичних заходів. Спосіб виконують наступним чином: Для визначення маркерів ремоделювання серця і судин для осіб з анамнезом підвищеного артеріального тиску, який включає діагностику ураження органів-мішеней шляхом виміру товщини комплексу інтима-медіа, стінки сонної артерії та характеристик судинної жорсткості, згідно з розробленим способом, для визначення ранніх маркерів ремоделювання серця та судин для чоловіків 18-25 років з анамнезом підвищеного тиску різних фенотипів оцінюють структурно-геометричні зміни магістральних судин та морфофункціональні показники серця шляхом визначення швидкості поширення пульсової хвилі методом апланаційної тонометри та дослідження методом ехокардіографії стінки лівого шлуночка з розрахунком відносної товщини, одержані виміри порівнюють з контрольними значеннями та ознаки ремоделювання серця і судин діагностують при збільшенні товщини КІМ на 13,3 % у пацієнтів з ІКАГ та на 20 % у пацієнтів із стійкою АГ; відхиленні від норми показників жорсткості сонних артерій, таких як зниження коефіцієнта еластичності СС до 0,32 мм рт. ст. у пацієнтів з ІКАГ та до 0,25 мм рт. ст у пацієнтів із стійкою АГ; коефіцієнта розтяжності DC сонних артерій до 0,08 мм рт. ст. у пацієнтів з ІКАГ та до 0,065 мм рт. ст. у пацієнтів з АГ; збільшення модуля Петерсона до 260 мм рт. ст. у пацієнтів з ІКАГ та до 340 мм рт. ст. у пацієнтів із стійкою АГ; збільшення модуля Юнга до 490 мм рт. ст. у пацієнтів з ІКАГ та до 510 мм рт. ст. у пацієнтів із стійкою АГ, а також при збільшенні у порівнянні до контролю швидкості поширення пульсової хвилі в аорті (ШППХ) до 8,8±1,3 м/с для пацієнтів з ІКАГ та до 9,5±1,1 м/с для пацієнтів із стійкою АГ; індексу приросту пульсової хвилі до 4,1±9,7 % для пацієнтів з ІКАГ та до 1,3±8,9 % для пацієнтів із стійкою АГ; зменшенні часу повернення відображеної хвилі до 157,1±9,8 м/с у пацієнтів з ІКАГ та до 149,5±9,9 м/с у пацієнтів із стійкою АГ та при кореляції показників, що характеризують ремоделювання аорти та загальних сонних артерій з показниками структурногеометричного стану лівого шлуночка (ЛШ), такими як ММЛШ, ІММЛШ, ТМШП, ТЗСЛШ, коефіцієнт ВТС з показниками функціонального стану ЛШ, такими як Е/А, ЧІР, DT при більш тісній кореляції показника ШППХ з діастолічною дисфункцією ЛШ, а показників КІМ та індексу еластичності СС з ознаками концентричного ремоделювання серця. Ефективність способу доведена експериментально. В дослідження було включено 120 молодих чоловіків 18-25 років (середній вік 21,4±0,14 року), що були направлені на обстеження у зв'язку з виявленням підвищеного AT. Критерії виключення: в анамнезі прийом антигіпертензивних препаратів менше ніж за 3 місяці до включення у дослідження, професійні спортсмени, вторинна АГ, порушення ритму серця, запальні захворювання, аутоімунні та ендокринні захворювання (включаючи цукровий діабет 2 типу). Групу контролю склали 20 осіб віком 18-25 років (середній вік 21,0±0,17 року). Обстеження всіх осіб проводилося у відповідності з Рекомендаціями Української Асоціації кардіологів з профілактики та лікування артеріальної гіпертензії (2008 p.). 2 2 2 Критерієм надмірної ваги вважали 25 кг/м ≤ІМТ102 см. 2 UA 111428 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Вимірювання клінічного AT виконували з використанням валідованих осцілометричних приладів 3-х кратно з інтервалом в 1 хвилину, одним і тим же лікарем, протягом 5 днів, в ранкові години в період з 9 до 11 години, в положенні сидячи, після 10 хвилинного відпочинку, на одній і тій же руці. Рука для вимірювання AT визначалася при надходженні за більш високим AT при порівнянні вимірів на правій і лівій руках. Добове моніторування артеріального тиску (ДМАТ) і добове моніторування артеріальної ригідності (ДМАР) проводили за допомогою апарата BPLab МнСДП-2 (ООО "Петр Телегин", Росія). Запис проводився в автоматичному режимі з інтервалом у 15 хвилин в денний час доби (з 6 години до 22 години) та з інтервалом 30 хвилин в нічний час (з 22 години до 6 години ранку) протягом 24 годин. Дослідження починалося о 9:00 ранку і закінчувалося через добу. В аналіз включали моніторограми хорошої якості (не менше 85 % успішних вимірів). Аналізувався комплекс загальноприйнятих параметрів ДМАТ і показники ригідності артерій [А.Н. Рогоза, 1997]. Класифікацію рівня й фенотипу AT здійснювали відповідно до рекомендацій Європейського товариства з АГ 2007. Рівень клінічного AT вище порогових значень у поєднанні з підвищеними середньодобовими та/або денними значеннями ДМАТ вважали АГ, в поєднанні з нормальними значеннями ДМАТ - ІКАГ. Прихованою АГ вважали нормальні значення клінічного AT й підвищення середньодобових і/або денних значень ДМАТ. Аналіз пульсової хвилі виконували методом апланаційної тонометри променевої артерії з використанням трансформуючої функції для моделювання центральної пульсової хвилі (Sphygmocor, AtCor, Австралія). Автоматично розраховувалися рівні систолічного, діастолічного і пульсового AT в аорті (центральні CAT, ДАТ, ПАТ), індекс ампліфікації пульсової хвилі, характеристики відображеної хвилі: тиск приросту (ТП), індекс приросту (ІП), індекс приросту, нормований до ЧСС 75 уд/хв (ІП-75), час відображеної хвилі (Tr). Визначали швидкість поширення пульсової хвилі (ШППХ) між сонною і стегновою артеріями. Структурно-функціональні показники ЛШ серця оцінювали за допомогою еходопплеркардіографіі (Ехо-КГ) на ультразвуковому сканері "Vivid3" (General Electric, США) датчиком з частотою 7,5 МГц. У ході Ехо-КГ вимірювалися такі показники: величини кінцевих діастолічного і систолічного розмірів ЛШ (КДР і КСР ЛШ, відповідно в сантиметрах (см)), товщина стінок - міжшлуночкової перегородки (МШП) і задньої стінки лівого шлуночка (ЗСЛШ) в сантиметрах. Фактичну масу міокарда ЛШ (ММЛШ) розраховували за формулою Devereux R, Alonso D (1986): 3 3 ММЛШ=0.8×(1,04×[(КДР+ТЗС+ТМШП) -(КДР) ])+0.6 (г) й індексували до площі поверхні тіла 2 (м ). 2 Критерієм гіпертрофії лівого шлуночка (ГЛШ) вважали ІММЛШ≥125 г/м для чоловіків, ≥110 2 г/м для жінок. Відносну товщину стінок (ВТС) ЛШ розраховували як ВТС=(ТМШП+ТЗСЛШ)/КДР. 2 За норму було прийнято поєднання ІММЛШ≤115 г/м і ВТС ЛШ≤0,42 (Саїдова М.А., Салтикова М.М., 2008). Виділяли такі типи геометрії ЛШ: нормальна геометрія - ІММЛШ в межах норми, ВТС0,42; концентрична ГЛШ-ІММЛШ>норми, ВТС>0,42; ексцентрична ГЛШ-ІММЛШ>норми, ВТС