Спосіб діагностики психотичних розладів свідомості

1. Спосіб діагностики психотичних розладів свідомості шляхом неінвазивного визначення показників гомеостазу об'єкта біосередовища, що включає уловлювання за допомогою детекторів спектральної довжини хвилі, яка випромінюється з поверхні принаймні трьох активних точок шкіри об'єкта біосередовища, обробку одержаних даних і за допомогою математичної моделі по одержаних показниках з урахуванням температури шкірних покривів і антропометричних даних об'єкта, таких як вік, стать, частота ди хання, частота пульсу, вага об'єкта, а також з урахуванням таких показників як кількісні показники зовнішнього середовища, визначення гематокритного числа, насичення киснем крові, споживання кисню серцем і споживання кисню мозком, а також порівняння цих показників з нормальним значенням за допомогою процесора, який відрізняється тим, що заздалегідь визнача 2 (19) 1 3 39250 3. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що рН капілярної крові визначають по наступній формулі: Dк ´ Адреналін рНкап = , Альдостерон де Dк - дихальний коефіцієнт. 4. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що питому вагу сечі ρu визначають залежно від довжини світлової хвилі інфрачервоного спектра по наступній формулі: RDeП r u = DG0Iк п + , ( l 2 - l1) + å Тс , Та де r u - питома вага сечі, г/см 3; ∆G0- енергія системи світлового потоку Хе86 , в.о.; Ікп - інтеграційний показник кисневого потоку, мл/хв×м 2; R - постійна Рітберга (109677,576 см -1); De - середній діаметр еритроцита, 7,6×10-5 мм; П - добуток реакції, рівний добутку відношень концентрацій всіх продуктів реакції в ступенях, рівних стехіометричним коефіцієнтам цих продуктів; l1 - довжина хвилі первинного світлофільтра = 427 нм; l 2 - довжина хвилі вторинного світлофільтра = 536 нм; ∑Тс, Та - сума відносних показників температур поверхні шкіри в області сонних артерій і абдомінальній області. 5. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що зв'язок К між сумарним відносним показником температур шкірного покриву трьох активних точок і довжиною хвилі Хе 86 визначають по наступній формулі: ru - å T К= , ru де r u - питома вага сечі, г/см 3; ∑Т - відносний сумарний показник температури поверхні шкіри трьох активних точок. 6. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що кількість адреналіну визначають по наступній формулі: Рм ´ ммцАМФ ´ 15,9 ´ Сак.кк Адреналін = ´ Сагл, å ммТ4 ´ цСТГ ´ СаТк ´ Саінс де Рм - питома вага сечі, г/см 3; ммцАМФ - аденозинмонофосфорна кислота (цАМФ) з відносною молярною масою 220; 15,9 - атомарна вага кисню; Сак.кк = 21 - кількість амінокислот на азоттермінальному кінці рецептора ЛПНГ (ліпопротеїд низької густини); Caгл = 26 - кількість амінокислот глюкагону; ммТ4 - сума молярної ваги 4-х молекул йоду; цСТГ= 191 - кількість амінокислот, що входять в соматотропний гормон; СаТк = 839 - кількість амінокислот на карбонільному кінці рецептора ЛПНГ; Саінс = 31 - кількість амінокислот, що входять в Спептид інсуліну. 7. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що кількість кальцію визначають по наступній формулі: 4 Ca = ln - lo ¬ Табд СакТк ´ , ® å Тсон ´ Рн Сак.кк де Са - кількість кальцію, ммоль/л; l n - довжина поглинання, рівна 0,65 мкм; l о - довжина заломлення, рівна 0,589 мкм; Табд- відносний показник температури шкірного покриву в абдомінальній області; ∑Тсон- відносний сумарний показник температури поверхні шкіри в області сонних артерій; Рн - відношення вмісту азоту в атмосфері в % до вмісту кисню в атмосфері; СакТк = 839 - кількість амінокислот на карбонільному кінці рецептора ЛПНГ; Сак.кк = 21 - кількість амінокислот на азоттермінальному кінці рецептора ЛПНГ. 8. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що кількість норадреналіну визначають по наступній формулі: к (1 - 0,2Н) - Х( 37 - Т) Норадренал = 0 ін , e 0 ´ 16 ´ Табд / å Тсон де к 0 = теплопровідність плазми, Дж/м с; Н - показник гематокриту, в одиницях; X - коефіцієнт, рівний Тсон до Табд; ε0 - діелектрична постійна плазми крові; Табд - відносний показник температури шкірного покриву в абдомінальній області; å Тсон - відносний сумарний показник температур шкірного покриву в області сонних артерій; Т- абсолютна температури по Кельвіну, 273 К; 16 - атомарна вага кисню; 0,2 - коефіцієнт. 9. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що кількість дофаміну визначають по наступній формулі: Рм ´ ммцАМФ ´ Саінс Дофамін = ´ Са, å ммТ4 ´ å ммТ3 ´ Сагл де Рм - питома вага сечі, г/см 3; ммцАМФ - кількість аденозинмонофосфорної кислоти (цАМФ) з відносною молярною масою 220; Саінс = 31 - кількість амінокислот, що входять в Спептид інсуліну; ∑ммТ4 - сума молекулярної ваги 4-х молекул йоду; ∑ммТ3 - сума молекулярної ваги 3-х молекул йоду; Caгл - кількість амінокислот, що входять в глюкагон. 10. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що кількість ДОФА визначають по наступній формулі: НА ´ СТГ ДОФА = , А ´ СТТ де НА - кількість норадреналіну, мкг/100 г тканини; А - кількість адреналіну, мкг/100 г тканини; СТГ - соматотропний гормон, що складається з 191 амінокислоти; СТТ - гормон соматостотин, що складається з 14 амінокислот. 11. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що споживання кисню серцем визначають по наступній формулі: 5 39250 6 Дофамін ´ 15,9 ´ Са, ДОФА ´ 0,015Нв 15,9 - атомарна вага кисню; Са - концентрація кальцію плазми, моль/л; 0,015 - коефіцієнт; Нв - кількість гемоглобіну. 12. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що кількість АТФ визначають по наступній формулі: споживання О 2 СТГ Сагл АТФ = ´ ´ , 220 15,9 Саінс АТФ - кількість аденозинтрифосфорної кислоти, мкг/100 г тканини; СТГ- соматотропний гормон, що складається з 191 амінокислоти; Caгл - кількість амінокислот, що входять в глюкагон; Саінс = 31 - кількість амінокислот, що входять в Спептид інсуліну; 15,9 - атомарна вага кисню; 220 - відносна молярна маса аденозинмонофосфорної кислоти. 13. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що кількість серотоніну визначають по наступній формулі: споживання О2 Серотонін = , АТФ де АТФ - кількість аденозинтрифосфорної кислоти, мкг/100 г тканини. 14. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що кількість такого мінералокортикоїду як альдостерон визначають по наступній формулі: холестерин зв`язаний ´ сNa Альдостерон = ´ 21 , холестерин вільний´ å Т де cNa - концентрація натрію плазми, ммоль/л; ∑Т- відносний сумарний показник температури поверхні шкіри трьох активних точок; 21 - кількість вуглецевих атомів, що беруть участь в регуляції мінералокортикоїдів. 15. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що концентрацію натрію визначають по наступній формулі: r cNa = u , pH де cNa - концентрація натрію плазми, моль/л; r u - питома вага сечі, г/см 3; рН - рН спинномозкової рідини. 16. Спосіб за пп. 1-15, який відрізняється тим, що визначення показників проводять методом нелінійного програмування. Корисна модель відноситься до медицини, а саме до неінвазивних методів визначення показників гомеостазу об'єкту біосередовища, і може бути використана для діагностики психотичних розладів свідомості, що виникають при різних захворюваннях, у тому числі судинних, психіатричних захворюваннях, атеросклерозі, новоутвореннях головного мозку, захворюваннях печінки, нирок, шлунково-кишкового тракту. Відомий неінвазивний процес визначення такого показника гомеостазу як число гематокриту в реальному часі [1]. При цьому на зап'ястках і кісточках людини заздалегідь укріплюють електроди і вимірюють змінні складаючі опірності тканин людини, які здійснюють на частотах 20-40кГц і 200300кГц одночасно, і отримані дані використовують для розрахунку показника гематокриту на основі певної формули. Процес дозволяє при зменшенні травматичності і його спрощенні визначити показник гематокриту в реальному часі. Однак недоліком процесу є його обмеженість використання, оскільки він не дозволяє визначити інші показники гомеостазу об'єкта біосередовища, такі як нейрогормональні показники, і внаслідок цього не дозволяє поставити більш достовірний діагноз та визначити психотичні розлади та прогнозувати їх течею. Відомий процес визначення показників гомеостазу шляхом оцінки розладів гемодинаміки [2], заснований на визначенні показників крові по клінічному аналізу, додатковому визначенню частоти пульсу об'єкта, що досліджується, і даних електрокардіограми. На основі отриманих результатів, використовуючи певну формулу, розраховують середню величину серцевого викиду, величину периферичного судинного опору, об'єм циркулюючої крові, концентрацію катіонів натрію, калію, кальцію і хлора, тимчасові складаючі електрокардіограми, після чого визначають показник споживання кисню, порівнюють його з усередненим показником, і оцінюють розлад гемодінамики. Процес дозволяє більш достовірно встановити діагноз хворого. Однак процес має недоліки, зумовлені складністю і тривалістю досліджень внаслідок додаткового зняття електрокардіограми, дослідження крові за результатами клінічного аналізу крові з використанням інвазивного методу. Крім того, даний процес також не може прогнозувати психотичні розлади. Відомий процес неінвазивного визначення показників гомеостазу об'єкта біосередовища шляхом уловлювання, за допомогою детекторів спектральної довжини хвилі, що випромінюється з поверхні шкіри об'єкта біосередовища, з урахуванням температури шкіряних покривів і антропометричних даних об'єкта біосередовища, таких як вік та стать, обробки отриманих даних і визначення за допомогою математичної моделі по отриманим показникам гематокритного числа, рН крові і її насиченість киснем, а також порівняння цих показників з їх нормальними значеннями за допомогою процесора [3]. При цьому проводять вплив світло Споживання О 2 = 7 39250 вим випромінюванням на поверхню шкіри пацієнта, переважно інфрачервоним випромінюванням з довжиною хвилі від 400-2500нм при допомозі двох світловодів - один для підведення світла, а інший для реєстрації результатів. Світлові хвилі в цьому діапазоні переважно проходять через шкіру, кісткові тканини і дають можливість отримати дані про їх хімічний склад. При дослідженні враховується наявність захворювання цукровим діабетом. Отримані дані обробляються мікропроцесором, який порівнює отримані показники і визначає такі показники як гематокритне число, рН тканин і їх насиченість киснем. На основі цих показників можна, в тій або іншій мірі, встановити діагноз пацієнта. Однак більш повного уявлення про діагноз пацієнта, що досліджується, даний спосіб дати не може. Спосіб не враховує такі показники гомеостазу об'єкту, що досліджується, як споживання киснем мозку та гормональні показники, такі як катехоломіни, мінералокортікоїди, а також ліпопротеїди, порушення регуляції яких веде до психотичних розладів. Крім того, одним з недоліків процесу є те, що на пацієнта впливають направленим світловим випромінюванням, що може несприятливо позначитися на стані об'єкта, що досліджується. Недоліком є також те, що при використанні даного процесу застосовується дороге і габаритне обладнання, що не завжди прийнятне для роботи в різних польових умовах. Найбільш близьким до процесу, що заявляється, є спосіб діагностики психотичних розладів свідомості шляхом неінвазивного визначення показників гомеостазу об'єкту біосередовища [4], що включає уловлювання за допомогою детекторів спектральну довжину хвилі, яка випромінюється з поверхні, принаймні, трьох активних точок шкіри об'єкту біосередовища, обробку одержаних даних і за допомогою математичної моделі по одержаних показниках з урахуванням температури шкірних покривів і антропометричних даних об'єкту, таких як вік, стать, частота ди хання, частота пульсу, вага об'єкту, а також з урахуванням таких показників як кількісні показники зовнішнього середовища, визначення гематокритного числа, насичення киснем крові, споживання кисню серцем і споживання кисню мозком, а також порівняння цих показників з нормальним значенням за допомогою процесора. Крім того уловлюють природну спектральну довжину хвилі поглинання СО2 і N2O в крові, що випромінюється об'єктом біосередовища, обробробляють отримані данні, додатково враховуючі кількісні показники зовнішнього середовища, частоту дихання, частоту пульсу об'єкта біосередовища, та такий антропометричний показник як вага об'єкта біосередовища, визначаючі такі показники гомеостазу як кількість гемоглобіну, кількість еритроцитів, кількість лімфоцитів, кількість лейкоцитів, кількість моноцитів, кількість нейтрофілів сегментоядерних, кількість нейтрофілів палочкоядерних, кількість еозінофілів, швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ) газовий склад крові, гемодинамічний показник крові (артеріальний тиск систолічний), і на основі цих показників визначають комплексний показник гомеостазу. Даний спосіб дозволяє визначити такі показники гомеостазу як біохімічні, 8 геодинамічні і метаболічні показники і формулу крові, що дозволяє більш достовірно діагностувати стан пацієнта і прогнозувати характер і течію різних захворювань людини при скороченні часу діагностики і вартості досліджень. Але цей спосіб визначає лише загальне уявлення про розлад психотичного стану, на основі чого можливо зробити висновок є відхилення від нормального психотичного стану чи ні. Однак цей спосіб не дає можливості докладніше діагностува ти захворювання та прогнозувати його подальшу течею, що обумовлено тим, що він не дозволяє отримати дані про нейрон-гормональний стан об'єкту та визначити на його основі об'єктивний психотичний стан. В основу корисної моделі поставлена задача створення такого способу діагностики психотичних розладів свідомості, в якому в реальному часі з урахуванням нейро-гормональної регуляції, пов'язаної з гіпофізарно-наднирковозалозною системою, досягається більш достовірна діагностика психотичного стану пацієнта і прогноз перебігу виявленого захворювання при скороченні часу діагностики і вартості досліджень. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі діагностики психотичних розладів свідомості шляхом неінвазивного визначення показників гомеостазу об'єкту біосередовища, що включає уловлювання за допомогою детекторів спектральної довжини хвилі, яка випромінюється з поверхні, принаймні, трьох активних точок шкіри об'єкту біосередовища, обробку одержаних даних і за допомогою математичної моделі по одержаним показникам з урахуванням температури шкірних покривів і антропометричних даних об'єкту, таких як вік, стать, частота ди хання, частота пульсу, вага об'єкта, а також з урахуванням таких показників як кількісні показники зовнішнього середовища, визначення гематокритного числа, насичення киснем крові, споживання кисню серцем і споживання кисню мозком, а також порівняння цих показників з нормальним значенням за допомогою процесора, згідно корисної моделі, заздалегідь визначають питому вагу сечі, потім уловлюють довжини хвиль інфрачервоного спектра випромінювання активних точок і визначають зв'язок між природною спектральною довжиною хвилі Хе86 і сумарним значенням температур активних точок, далі визначають дихальний коефіцієнт, який відповідає сумарним відносним показникам заздалегідь визначених нейро-гормональних показників гомеостазу, включаючи кількість адреналіну, кількість норадреналіну, кількість дофаміна, кількість альдостерону, кількість ДОФА, кількість серотоніну, кількість мінералокортикоїдів, кількість кальцію і кількість АТФ, після чого визначають рН капілярної крові і рН спинномозкової рідини, на підставі яких визначають коефіцієнт рівноваги молекулярних механізмів регуляції формування психотичних розладів свідомості і прогнозу їх перебігу по наступній формулі: Кр=рНкап×рНспин, де 9 39250 Кр - коефіцієнт рівноваги молекулярних механізмів регуляції формування психотичних розладів свідомості; рНкап - рН капілярної крові; рНкк = 10 рНспин - рН спинномозкової рідини. Крім того, рН спинномозкової рідини визначають по наступній формулі: Дк VCO2 ХОД ´ РаCO2 ´ РаO2 Та åТ « « « ´ « рНсмр 0,131 VO2 (РаO2 + dРРC 2 - РeCO2 ) ´ 0,863 ´ ЕО2 ´ ІКП å Тс 7 де рНкк - рН капілярної крові; Дк - дихальний коефіцієнт, в.о.; VCO2 - продукція СО2, мл/хв×м 2; VO 2 - споживання кисню тканинами, мл/хв×м 2; ХОД - хвилинний об'єм дихання, л/хв×м 2; РаСО2 - парціальний тиск СО2 в артеріальній крові, мм.рт.ст.; РаО2 - парціальний тиск кисню в артеріальній крові, мм.рт.ст.; dPCO2 - артеріовенозна різниця з парціального тиску СО 2, мм.рт.ст.; РеСО2 - парціальний тиск СО2 у видихуваному повітрі, мм.рт.ст.; ЕО2 - екстракція кисню тканинами, в.о.; ІКП - індекс кисневого потоку, мл/хв×м 2; 0,863 - коефіцієнт, 0,131 - константа Крога; Та - відносний показник температури поверхні шкіри абдомінальної точки; åTc - відносний сумарний показник температури поверхні шкіри сонних артерій; å T - відносний сумарний показник температури поверхні шкіри трьох активи точок; 7 - кількість довжин хвиль, які входять до інфрачервоного спектру випромінювання рНсмр - рН спинномозкової рідини. Доцільно рН капілярної крові визначати по наступній формулі: Dк ´ Адреналін рНкап = Альдостерон де DK - дихальний коефіцієнт. Крім того, питому вагу сечі ρu визначають залежно від довжини світлової хвилі інфрачервоного спектра по наступній формулі: RDeП r u = D G0Iк п + , ( l 2 - l 1) + å Тс, Та ρu - питома вага сечі, г/см 3 ∆G0- енергія системи світового потока Хе 86, в.о.; Ікп - інтеграційний показник кисневого потоку, мл/хв×м 2; R - постійна Рітберга (109677,576см-1); De - середній діаметр еритроцита, 7,6×10-5мм; П - добуток реакції, рівний добутку відношень концентрацій всіх продуктів реакції в ступенях рівним стехіометричним коефіцієнтам цих продуктів; l1 - довжина хвилі первинного світлофільтра = 427нм; l2 - довжина хвилі вторинного світлофільтра = 536нм; å Tc, Ta - сума відносних показників температур поверхні шкіри в області сонних артерій і абдомінальній області. Переважно, зв'язок К між сумарним відносним показником температур шкірного покриву трьох активних точок і довжиною хвилі Хе 86 , визначати по наступній формулі: r - åT K= u ru де ρu - питома вага сечі, г/см 3; å T - відносний сумарний показник температури поверхні шкіри трьох активних точок. Крім того, кількість адреналіну визначають по наступній формулі: Рм ´ ммцАМФ ´ 15,9 ´ Сак.кк Адреналін = ´ Сагл, å ммТ4 ´ цСТГ ´ СаТк ´ Саінс 3 Рм - питома вага сечі, г/см ; ммцАМФ - аденозинмонофосфорна кислота (цАМФ) з відносною молярною масою 220; 15,9 - атомарна вага кисню; Сак.кк=21 - кількість амінокислот на азоттермінальному кінці рецептора ЛПНГ (ліпопротеїд низької густини); Caгл=26 - кількість амінокислот глюкагону; ммТ4 - сума молярної ваги 4-х молекул йоду; цСТГ=191- кількість амінокислот, що входять в соматотропний гормон; СаТк=839 - кількість амінокислот на карбонільному кінці рецептора ЛПНГ; Саінс=31 - кількість амінокислот, що входять в С-пептид інсуліну. Переважно, кількість кальцію визначати по наступній формулі: ¬ Табд СакТк Ca = ln - lo ´ , ® å Тсон ´ Рн Саккк де Ca - кількість кальцію, ммоль/л; ln - довжина поглинання, рівна 0,65мкм; lо - довжина заломлення, рівна 0,589мкм; Табд - відносний показник температури шкірного покриву в абдомінальній області; å Тсон - відносний сумарний показник температури поверхні шкіри в області сонних артерій; Рн - відношення вмісту азоту в а тмосфері в % до вмісту кисню в атмосфері; СакТк=839 - кількість амінокислот на карбонільному кінці рецептора ЛПНГ; Сак.кк=21 - кількість амінокислот на азоттермінальному кінці рецептора ЛПНГ. Крім того, кількість норадреналіну визначають по наступній формулі: к (1 - 0,2Н) - Х(37 - Т ) Норадренал = 0 ін , e 0 ´ 16 ´ Табд / å Tсон. де к 0 - теплопровідність плазми, Дж/м с; 11 39250 Н - показник гематокрита, в одиницях; X - коефіцієнт, рівний å Тсон до Табд; ε0 - діалектрична постійна плазми крові; Табд - відносний показник температури шкірного покриву в абдомінальній області; å Тсон - відносний сумарний показник температур шкірного покриву в області сонних артерій; Т- абсолютна температури по Кельвіну, 273°К; 16 - атомарна вага кисню; 0,2 - коефіцієнт. Доцільно, кількість дофаміна визначати по наступній формулі: Рм ´ ммцАМФ ´ Саінс Дофамін = ´ Са, å ммТ4 ´ å ммТ3 ´ Сагл де Рм - питома вага сечі, г/см 3; ммцАМФ - кількість аденозінмонофосфорної кислоти (цАМФ) з відносною молярною масою 220; Саінс=31 - кількість амінокислот, що входять в С-пептид інсуліну; å ммТ4 - сума молекулярної ваги 4-х молекул йоду; å ммТ3 - сума молекулярної ваги 3-х молекул йоду; Caгл - кількість амінокислот, що входять в глюкагон; Са - концентрація кальцію плазми (моль/л). Крім того, кількість ДОФА визначають по наступній формулі: НА ´ СТГ ДОФА = , А ´ СТТ де НА - кількість норадреналіну, мкг/100 г тканини; А - кількість адреналіну, мкг/100 г тканини; СТГ - соматотропний гормон, що складається з 191 амінокислоти; СТТ - гормон соматостотін, що складається з 14 амінокислот. Крім того, споживання кисню серцем визначають по наступній формулі: Дофамін Споживання О2 = ´ 15,9 ´ Са, ДОФА ´ 0,015Нв 15,9 - атомарна вага кисню; Са - концентрація кальцію плазми (моль/л); 0,015 - коефіцієнт; НВ - кількість гемоглобіну. Переважно, кількість АТФ визначати по наступній формулі: споживання О 2 СТГ Сагл АТФ = ´ ´ 220 15,9 Саінс де АТФ - кількість - аденозінтрифосфорної кислоти, мкг/100г тканини; СТГ - соматотропний гормон, що складається з 191 амінокислоти; Caгл - кількість амінокислот, що входять в глюкагон; Саінс=31 - кількість амінокислот, що входять в С-пептид інсуліну; 15,9 - атомарна вага кисню; 12 220 - відносна молярна маса аденозінмонофосфорної кислоти. Крім того, кількість серотоніна визначають по наступній формулі: СпоживанняО 2 Серотонін = АТФ Доцільно, кількість такого мінералокотрикоіду як альдостерон визначати по наступній формулі: холестеринзв`язаний´ сNa Альдостерон = ´ 21 , холестеринвільний´ å Т де cNa - концентрація натрію плазми, ммоль/л; å Т - відносний сумарний показник температури поверхні шкіри трьох активних точок; 21 - кількість вуглецевих атомів, що беруть участь в регуляції мінералокортикоїдів. Крім того, концентрацію натрію визначають по наступній формулі: р cNa = u , pH де cNa - концентрація натрію плазми (моль/л); рu - питома вага сечі, г/см 3; рН - рН спинномозкової рідини. При цьому визначення показників проводять методом нелінійного програмування. Як відомо, в діагностиці різних захворювань, у тому числі судинних, психіатричних захворювань, атеросклерозу, новоутворень головного мозку, захворювань печінки, нирок, шлунково-кишкового тракту, які супроводжуються різними психотичними порушеннями свідомості і різного ступеня вираженості депресивних порушень, нерідко виникають значні утруднення, що обумовлене різноманіттям, динамічністю і тонкістю клінічних нюансів, що найбільш яскраво виявляються розладами в системах нейро-гормональної регуляції, у тому числі системи моноамінів, симпатоадреналінової системи (САС), гіпофізарноадреналінової системи (ГАС) і тромбін-плазмінової системі (ТПС). Зміна активності систем САС, ГАС і ТПС визначають ступінь відповідності кровообігу і метаболізму на рівні внутрішніх органів і лімбічної системи, що знаходить відображення в змінах метаболізму вуглеводів, білків, небілкових азотистих компонентів крові, креатину і креатініна, а також в механізмах регуляції обміну води, натрію і калію. У зв'язку з трудністю діагностики виникає потреба в розробці діагностики, що дозволяє більш достовірно визначати захворювання і процес їх перебігу. Дослідження показали, що організм людини є біосенсорною системою, що сприймає будь-які зміни в атмосфері за допомогою фото-, хемо-, баро- і осморецепторів, локалізованих на рецепторах в різних органах мієлоідно-лімфоїдного комплексу. Обробка одержаної інформації відбувається в результаті послідовного протікання наступних процесів: 1) вироблення енергії при окисленні відповідних субстратів, передачі її від місць утворення до місць споживання за допомогою медіаторної системи до виконуючих органів, в яких медіаторами є ацетілхолін, адреналін, норадреналін, серо 13 39250 тонін, дофамін; 2) аналізу використовування енергії, що витрачається головним чином для підтримки іонних градієнтів Na, К, Са, Н, необхідних для протікання різних реакцій, що забезпечують так зване електромеханічне сполучення (ЕМС) міокарду; 3) аналізу процесів ЕМС з кровопостачанням внутрішніх органів і рівнем споживання кисню головним мозком, діафрагмою, нирками. При цьому вирішальне значення придається взаємодії Са++ з різними м'язовими структурами, що входять до складу судин, внутрішніх органів, що мають гормональні рецептори, регулюючі активність ферменту аденілатціклази. Сполученність функціонування трансмембранного іонного градієнта забезпечується взаємодією рецептора і медіатора, що визначає протікання одностадійних реакцій, які взаємозв'язані з молекулярно-кінетичною експотенціальною залежністю швидкості реакцій від температури і трансформації температури в енергію випромінювання. Ця сполученність досягається структурою і функцією мієлоідно-лімфоїдного комплексу, що визначає зв'язок організму із зовнішнім середовищем шляхом взаємодії ферментативно-гормональної системи. В регуляції цих процесів активну участь беруть фосфоліпіди і ліпопротеіди низької густини, що входять в структуру мембран клітин. їх основна роль полягає в транспорті холестерину в клітину, що визначає проникність клітинної мембрани. На основі математичного аналізу в ході проведених досліджень була визначена оцінка дипольного моменту за допомогою теоретичного векторного методу з використанням між'ядерних відстаней хімічних елементів (вуглецю, водню, кисню, азоту), їх відносної молярної маси, довжини хвилі Хе 86 і інших стр уктурни х даних, таких як лінійні розміри кардіальних, соматичних капілярів, діаметру еритроцита, температури поверхні шкіри в активних точках, атмосферного тиску, газового складу атмосфери і їх впливу на функцію рецептора-медіатора. На основі динаміки температурних показників, принаймні, трьох активних точок (місця біфуркації сонної артерії: зліва і справа і абдомінальній областях), вивчена залежність ЕМС міокарду і м'язомістських органів. Визначені значення енергодефіциту, пов'язаного із змінами споживання кисню і кровопостачання внутрішніх органів у хворих. Динаміка цих показників відображає процеси перетворення хімічних зв'язків елементів вуглецю, азоту, кисню і водню, що входять в газовий склад атмосфери з біохімічними реакціями організму, що зазнають фазові зміни. При цьому газоподібні складові повітря в процесі біохімічних реакцій визначають зміни швидкості реакцій, пов'язаних із змінами PVT (тиск, об'єм еритрицита, температури активних точок). В ході реакцій утворюється спирт і ацетальальдегід, які перетворяться в гліцерин, глюкозу, лактат, вільні жирні кислоти. Якісними характеристиками цих реакцій є ліпопротеіди низької густині (ЛПНГ), що входять до складу рецепторів ЛПНГ. Рецептори ЛПНГ з'єднуються з гладком'язовими клітинами, тромбоцитами і лімфоцитами, що мають на поверхні специфічні рецептори білкової природи. Активність рецептора 14 залежить від температури (при 37°С число рецепторів, що доводяться на одну клітину, коливається від 15000 до 70000). Кожний рецептор складається з 839 амінокислот (ак) на карбонільному кінці та 21ак на азототермінальному кінці. Взаємодія рецепторів взаємозв'язана з енергетичним забезпеченням активації водню і функцією еритроцита. За час одного кардіоцикла протягом доби функція рецептора забезпечує видалення з плазми одного грама холестерину ЛПНГ з утворенням 56мл води. Всі ці реакції носять екзотермічний характер, що визначає температуру організму, яка визначається ходом ентальпічних і ентропічних процесів і пов'язана з питомою провідністю синапсу. Хід цих процесів у свою чергу регулюється нейрогормональною системою, а саме гіпоталамо - гіпофізарною і гіпоталамо - наднирковозалозною системою і пов'язана з функцією дихання, травлення, сечовиділення, кровообігу. Сполученість цих процесів забезпечується взаємодією рецептора і провідністю синапсу. При цьому енергетична функція рецептора забезпечується взаємодією пальметинової кислоти і карнітина. Функціональна особливість залежить від поєднання амінокислот, що входять до складу рецепторів. Гальмівні впливи робить гліцин, з питомою провідністю 27,5, а збудливі - серотонін (питома провідність 41,5). Ацетілхолін володіє і збудливим і гальмівним впливом на систему (питома провідність 52,5). Співвідношення питомої провідності ацетілхоліну до питомої провідності гліцина і серотоніна зв'язано з активностями рецепторів ЛПНГ і еритроцитів (кількістю негативно заряджених частинок на його поверхні). Сукупність цих процесів забезпечує процес ЕМС величиною серцевого викиду і довжиною хвилі поглинання 616нм, характерними для вільного норадреналіну. Як показує порівняльний аналіз клінічних, біохімічних і інструментальних методів обстеження, кінцевою метою вегетативної регуляції гомеостазу є системна організація діяльності внутрішніх органів і неспецифічних регуляторних систем головного мозку, що виявляються за певних умов психотичними розладами свідомості. При цьому важливим моментом у визначенні психотичних розладів свідомості є функціональний стан кардіореспіраторної системи (КРС). Слід зазначити, що кардіореспіраторна система (КРС) є динамічною організацією, яка саморегулюється на основі зміни швидкості протікання біохімічних і морфологічних показників. Результат діяльності цієї системи є адекватне забезпечення попиту тканин на кисень з виведенням двоокису вуглецю (СО2) та інших метаболітів, що забезпечується синхронізованим взаємовпливом респіраторної, гемодинамічної, метаболічної і тканинної ланок, які складають цю систему і формують рН крові. рН крові надає істотний вплив на переходи кортикостероїдів, альдестерону, естрогенів і андрогенів, які визначають емоційну сферу і бер уть участь в механізмах регуляції психотичних форм свідомості. Визначення функціонального стану КРС і рН середовища біооб'єкту проводиться з урахуванням інтегральних показників діяльності (ІПД) складових 15 39250 ланок і загального інтегрального показника діяльності всієї системи. При цьому респіраторну ланку (ІПДРЛ) визначають по показниках хвилинного об'єму дихання (ХОД), метаболічна ланка (ІПДМЛ) по показниках артеріовенозної різниці по парціальному тиску двоокису вуглецю (dРСО2), гемодинамічна ланка (ІПДГЛ) - по інтегральних показниках індексу кисневого потоку (ІКП), тканинна ланка (ІПДТЛ) - по показниках екстракції кисню тканинами (ЕО2) з наступною оцінкою кожного з показників і визначенням загального інтегрального показника діяльності кардіореспіраторної системи (ІПДКРС). З погляду фізіології універсальним показником, що визначає шляхи досягнення адекватного забезпечення попиту тканин на кисень з виведенням СО2 (ІПДКРС) - є ди хальний коефіцієнт (ДК), який відображає складний механізм забезпечення киснем для відтворення енергетичних процесів з оцінкою їх економності за продукцією вуглекислоти. З урахуванням всіх процесів, що впливають на організацію кровотоку і дихання тканин дихальний коефіцієнт визначається як сумарний показник нейро-гормональних показників гомеостазу, включаючи кількість адреналіну, кількість норадреноліну, кількість дофаміну, кількість альдостерону, кількість ДОФА, кількість серотоніна, кількість мінералокортикоїдів, кількість кальцію і кількість АТФ. Рівновага механізмів регуляції формування психотичних розладів свідомості і прогнозу їх перебігу залежить від нейро-гормональної системи (гіпоталамогіпофізарної і гіпоталамонаднирковозалозної). Важливим показником рівноваги цієї системи є коефіцієнт рівноваги, який і визначає наявність психотичного відхилення. Виявлено, що нормальне значення цього коефіцієнта складає 55,5. Відхилення значення коефіцієнта в будь-яку сторону супроводжується зміною концентраційних показників, що входять в систему регуляції молекулярних механізмів формування свідомості, що свідчить про наявність психотичного розладу свідомості. Корисна модель здійснюється таким чином. На тілі пацієнта в місцях активних ділянок поверхні шкіри, а саме в області біфуркації сонних артерій (ліва і права артерії), і в абдомінальній області (активні точки) розміщують детектори, які включають мікропроцесори. Мікропроцесори фіксують інфрачервоне випромінювання кожної активної ділянки поверхні шкіри, визначають зв'язок 16 між природною спектральною довжиною хвилі Хе 86 і сумарним значенням температур активних точок, визначають ступінь порушення активності цих ділянок і передають сигнал на центральний процесор. Додаткові датчики вимірюють частоту пульсу і його амплітуду, а також частоту ди хання об'єкту біосередовища. На центральний процесор також передають всі зміряні датчиками показники і вводять такі показники зовнішнього середовища, як концентрація кисню в атмосфері і рідких середовища х, взаємозв'язані з інфрачервоним спектром випромінювання, атмосферний тиск, вологість середовища, концентрація азоту і кисню, двоокису вуглецю і інертних газів в атмосфері, а також дані про температуру шкірних покривів і антропометричні дані, такі як стать, вік, вага пацієнта. Центральний процесор обробляє всі дані і впродовж однієї трьох хвилин видає повну інформацію про такі показники: гематокритне число, насичення киснем крові, споживання кисню серцем і споживання кисню мозком, питома вага сечі, дихальний коефіцієнт, кількість адреналіну, кількість норадреналіну, кількість дофаміну, кількість альдостерону, кількість ДОФА, кількість серотоніна, кількість кальцію і кількість АТФ, рН капілярної крові, рН спинномозкової рідини, проводить комплексну оцінку і визначає коефіцієнт рівноваги молекулярних механізмів регуляції формування психотичних розладів свідомості і прогнозу їх течії. Розроблений спосіб діагностики психотичних розладів свідомості був випробуваний на великій групі пацієнтів. Дані випробувань з діапазонами значень інтегральних показників діяльності карідіреспіраторної системи при різних захворюваннях нирок, серця і захворювань на алкоголізм приведені в таблиці. Одержана нами загальна формула для визначення механізму психотичних розладів свідомості на підставі інтегральної взаємодії ІПДКРС (ДК) та рНкк та рНсмр відображує участь усі х складових ланок (вугле водного, білкового та жирового обміну) та впливу інфрачервоного спектру випромінювання на досягнення кінцевого корисного результату діяльності системи. На підставі приведеного зроблено висновок - інтегральний показник діяльності КРС з точки зору фізіології споживання кисню обраний правильно, що обґрунтовано математично та відображено в значеннях рН. Діапазон значень інтегральних показників діяльності кардіореспіраторної системи при захворюванні нирок, серця та захворювання на алкоголізм n=124 (р0,05) і адекватною кисневою ємністю крові (86,97±1,81% належного та 89,91±3,42% належного, р>0,05) без змінення загального периферичного опору (р>0,05), які супроводжуються зниженням рН нижче 7,22. Таким чином, спосіб дозволяє діагностувати психотичні розлади свідомості в реальному часі і прогнозувати перебіг виявленого захворювання, при скороченні часу діагностики і вартості досліджень, оскільки дозволяє швидко встановити першопричину виявленого порушення. Джерела інформації: 1. Патент Російської Федерації №2209430, МПК4 G01N27/00, публ. 27.07.2003р. 2. Патент України №22161 А, МПК4 А61В5/02, публ. 30.04.1998р. 3. Міжнародна заявка №WO03/032808 А2, МПК А61В5/05, публ. 24.04.2003р. 4. Патент України №3546 U, МПК7 А61В5/02, публ. 15.11.2004р. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601