Спосіб визначення чистоти питної води

Реферат: Спосіб визначення чистоти питної води, при якому в пробу попередньо вводять відомі тестоб'єкти, чутливі до гено- і цитотоксичності, витримують пробу протягом 48-168 годин, установлюють токсичність води та визначають концентрації хімічних речовин у пробі питної води. UA 73648 U (54) СПОСІБ ВИЗНАЧЕННЯ ЧИСТОТИ ПИТНОЇ ВОДИ UA 73648 U UA 73648 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Пропонована корисна модель належить до області медицини, а саме гігієни й екології, і може бути використаний для аналізу й диференціювання ступеня чистоти питної води з метою відповідності останньої інтегральним методам контролю якості питної води і її впливу на здоров'я людини. Також пропонований спосіб можна використовувати для розробки стандарту визначення чистоти питної води, що використовується в централізованих системах господарсько-питного водопостачання. У цей час термін "питна вода" визначається як - вода, яка за своїми органолептичними властивостями, мікробіологічним й хімічним складом відповідає діючим санітарним нормам і правилам і безпечна для життя й здоров'я людини (ГОСТ "Вода питьевая"). Питна вода підлягає обов'язковій гігієнічній сертифікації, з метою встановлення її безпеки для здоров'я, а також забезпечення сприятливих органолептичних властивостей і фізіологічної повноцінності. Контроль якості води здійснюють перевіркою відповідності хімічного складу води показникам якості води встановленим нормам і вимогам, перевіряють характеристики, що дозволяють ідентифікувати продукт - воду. Для питної води, зокрема, такими ідентифікаційними показниками є загальна мінералізація, жорсткість, катіоно-аніонний склад. Вважається, що вода, яка відповідає вимогам (обмеженням) ГОСТу безпечна й придатна до вживання. Однак, за деякими показниками ці нормативи можуть відрізнятися в кілька разів, тому що дуже важко абсолютно точно визначити, яка концентрація речовини приносить шкоду. Насправді обмеження (рамки) ГОСТу дуже умовні й часто визначаються не біологічними потребами людини, а технічними можливостями. [http://www.myfU ter.ru/index.php?topic=gost] [1]. Чистоту питної води в цей час визначають діючим "Государственным стандартом СССР. Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством" (ГОСТ 2874-82)[2]. Даний стандарт поширюється на питну воду, що подається централізованими системами господарсько-питного водопостачання, а також централізованими системами водопостачання, що подають воду одночасно для господарсько-питних і технічних цілей. Якість питної води регламентується гранично припустимою мінімальною концентрацією хімічної речовини у воді (санітарно-токсикологічна ознака шкідливості). Таким чином показниками, які лімітують якість питної води, уживаної людиною в цей час, є припустима кількість у воді хімічних речовин. В Україні ГОСТом на питну воду регламентується 29 фізико-хімічних показників. Збільшення кількості контрольованих речовин у національних стандартах різних країн світу також не вирішує проблему одержання безпечної питної води на централізованих станціях водопідготовки. Це вимагає усе більш дорогого устаткування й ускладнення технологічних процесів. Особливу увагу слід звернути на те, що за останні два-три десятки років відбулося неконтрольоване різке збільшення хімічних сполук у навколишньому середовищі. Загальна кількість антропогенних хімічних сполук зросла до 57 млн. внаслідок бурхливого розвитку фармацевтичної галузі, особливо виробництва нових класів антибіотиків, а також агропромислового комплексу, розвиток якого вимагав синтезу й виробництва нових видів хімічних засобів захисту рослин, отрутохімікатів, пестицидів (гербіцидів, фунгіцидів, інсектицидів) і ін. На тлі таких катастрофічних змін якості навколишнього середовища контроль декількох десятків речовин у питній воді викликає, м'яко кажучи, подив. Подив також викликає нерозуміння того, що в погоні за "технічним прогресом", навіть збільшуючи в рази кількість контрольованих компонентів у водопровідній воді, не можна дати гарантій, що вона дійсно є питною і безпечною для здоров'я людини. Відомі способи визначення чистоти питної води, що використовуються в цей час, засновані на аналізі вмісту у воді хімічних компонентів і ступеня її дезінфекції. Відомий спосіб визначення чистоти питної води («Питьевая вода. Гигиенические требования к качеству воды, расфасованной в емкости. Контроль качества. Санитарно-эпидемиологические правила и нормативы СанПиН 2.1.4.1116-02», [3]). Питну воду, що подають споживачеві, аналізують на відповідність хімічного складу води нормативам (п.4.4 [3]) зокрема: вмісту основних сольових компонентів; токсичних металів І, II і НІ класів небезпеки; токсичних неметалічних елементів і галогенів; органічних речовин антропогенного й природного походження за узагальненими і окремими показниками. Відповідна до нормативу вода вважається нешкідливою для людини. У той же час практично на всіх водопроводах спостерігається регулярне відхилення більш ніж по 10-ти (за даними заявника) токсичним сполукам, серед яких іони алюмінію, заліза, марганцю, сірки, фтору, нітратів, нітритів, група хлорорганічних сполук, солі жорсткості й підвищений солевміст (більш 1 г/дм). Це в основному обумовлено високим рівнем техногенного навантаження на водойми, використанням недосконалих технологій водопідготовки й вторинним забрудненням води в розподільних мережах. Слід також зазначити, що наявність неорганічних і органічних забруднюючих речовин у питній воді може викликати відомий у хімії й біології ефект синергизму дії декількох речовин на 1 UA 73648 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 організм людини, що несе реальну загрозу здоров'ю. Для інактивації мікроорганізмів у воді використовують різні види опромінення, від твердого ультрафіолету до гамма-випромінювання. Поширена також обробка сильними газоподібними окиснювачами, такими, як хлор і озон, і ін. Після даної дезінфекції (знезараження) у воді спостерігається підвищений вміст неорганічних токсикантів (лімітованих металів і аніонів), органічних токсикантів (пестицидів, галоідорганічних і ароматичних сполук), а також утворення цілого набору токсичних хлорорганічних продуктів, які складно вилучити з води відомими методами очищення. (Якшин В. В. Проблемы подготовки природных вод для бутилирования. М.: ВИНИТИ, АНО "Стандартсервис", Инф.сб. №5, 2004.[4]). Нормований вміст залишкового хлору у воді після резервуарів чистої води становить, мг/дм : вільний 0,3-0,5, зв'язаний 8-1,2 (п. 2.4.З.[2]). За даними сайту ([http://rnd.cnews.ru/natur science/news/line/index science.shtml?2010/09/15/408743 [5]), навіть плавання в хлорованій воді критих басейнів може викликати генотоксичність (ушкодження ДНК). Також відзначене короткострокові зміни в біомаркерах генотоксичності у плавців, які плавали в басейні із хлорованою водою. Докази генотоксичного ефекту були виявлені в 49 здорових дорослих уже після 40 хвилин плавання в хлорованій воді. Зокрема, дослідники виявили збільшення кількості мікроядер у лімфоцитах крові. У галузі охорони об'єктів навколишнього середовища, зокрема водойм, відоме використання для оцінки якості води живих організмів - тест-об'єктів (РД 52.24.635[6]). За відповідними реакціями біотесту - зміні певного показника життєдіяльності організму, одержують інформацію про токсичність води у водоймі й визначають санітарно-токсикологічний стан водойми. Найбільш універсальним показником токсичності служить генотоксичність і цитотоксичність. Біологічне тестування (біотестування) у цей час - обов'язковий елемент системи охорони поверхневих вод у РФ. Уведені нормативи якості води відкритого джерела за даними біотестування. Вимоги до режимних спостережень за забрудненням поверхневих вод суші мережі Державної служби спостережень (ДСС) Росгідромета передбачають оцінку токсикологічного стану водних об'єктів з використанням біотестування. («РД 52.24.309-92. "Организация и проведение режимных наблюдений за загрязнением поверхностных вод суши на сети Роскомгидромета" http://docs.cntd.ru/document/1200051356/ [7]). Біотестування проводять різними тест-об'єктами, прояв специфічних особливостей їх життєдіяльності застосовується для характеристики генотоксичності і цитотоксичності водного середовища. Генотоксичність – це термін, що описує шкідливі дії над клітинним генетичним матеріалом. Генотоксичні речовини потенційно мутагенні або канцерогенні, зокрема, здатні привести до генетичної мутації або до розвитку пухлини. До них належать певні типи хімічних сполук., Цитотоксичність - фатальне ушкодження клітин, що викликане цитотоксичною дією специфічних антитіл. Відомий (патент UA 85493) [8] також спосіб визначення цитотоксичності водного середовища, який полягає у використанні як біомаркера форменого елемента крові лімфоцитів, моноцитів, палочкоядерних нейтрофілів, сегментоядерних нейтрофілів, базофілів і еозинофілів. При цьому кров відбирають із хвостової вени, визначають кількість формених елементів лейкоцитів і за їх співвідношенням в контрольному й досліджуваному зразках здійснюють оцінку цитотоксичності водного середовища. Відомий (патент UA 67315) [9] спосіб оцінки генотоксичності водного середовища з використанням тест-організму - хвостового плавця риб. Визначення генотоксичності здійснюють in vivo на тканині хвостового плавця риби відрізанням смужки його облямівки по всій довжині для стимуляції розподілу клітин мітотично інертного плавця. Рибу витримують протягом 3-5 діб у воді, потім на клітинах нової тканини, утвореної під час регенерації, здійснюють мікроядерний аналіз на генотоксичність за частотою клітин з мікроядрами й подвійними ядрами, на основі результатів якого одержують оцінку генотоксичності водного середовища. Найбільш близьким аналогом до корисної моделі за технічною суттю та результатом, що досягається, є описаний на стор.2 опису СанПиН 2.1.4.1116-02 [3]. Суть способу полягає в аналізі питної води, що подається споживачеві, на відповідність її хімічного складу нормативним вимогам (п.4.4 [3]), зокрема: вмісту основних сольових компонентів; металів І, II і III класів небезпеки; неметалічних елементів і галогенів; органічних речовин антропогенного й природного походження за узагальненими і окремими показниками. Вода, що відповідає нормативу, вважається питною, а її вживання людиною нешкідливим. У прийнятому на сьогоднішній день переліку нормування показників якості питних вод зазначений контроль декількох десятків речовин у питній воді. Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ) на початку XXI століття пропонується регламентувати 95 показників, з них 26 токсичних речовин небажані в питній воді. Національний стандарт США регламентує в питній воді 102 показника, з них 35 токсичних речовин небажані у воді, з посилюванням граничних норм, наприклад, по 2 UA 73648 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 алюмінію: у США, ГДК алюмінію в питній воді – 0,05 мг/л. (http://uwt.kiev.ua/index.php7icN41 [10]), а в Україні рекомендований вміст алюмінію в питній воді – 0,2 мг/л. Слід зазначити, що ВООЗ не встановлює величини концентрації алюмінію за медичними показниками, але в той же час наявність у питній воді до 0.2 мг/л алюмінію забезпечує компроміс між практикою застосування солей алюмінію як коагулянтів і органолептичними параметрами питної води, (http://ecosvstem.at.ua/index/aliuminij у vode/0-23) [11] Компроміс показує, що навіть при збільшенні в рази кількості контрольованих хімічних - токсичних компонентів у питний водопровідній воді, не можна дати гарантій, що вона дійсно є питною і безпечною для здоров'я людини. Недоліком відомого способу [3] визначення чистоти питної води є не досить якісний контроль питної води, а саме здійснення контролю гігієнічної якості питної води за концентрацією хімічних токсичних елементів у ній. У такий спосіб існуючі гігієнічні вимоги й послідовність дій по нормативному контролю якості питної води не забезпечують людині вживання безпечної для його здоров'я питної води. Задача пропонованої корисної моделі є спрямоване на створення вдосконаленого способу визначення чистоти питної води, який характеризується принципово новими методами оцінки гігієнічної якості питної води, що підвищує її безпеку для здоров'я людини, за рахунок технічного результату - підвищення якості контролю питної води шляхом комбінації оцінки якості води методом біотестування токсичності поряд з фізико-хімічними методами при проведенні контролю над дотриманням відповідності безпеки якості питної води фізіологічним потребам людини. Для вирішення поставленої задачі запропонований спосіб визначення чистоти питної води, який включає взяття проби води й визначення в останній концентрації хімічних речовин, у якому, згідно з корисною моделлю, у пробу попередньо вводять тест-об'єкти, витримують, вилучають біологічні маркери, аналізують морфологічні зміни їх клітин і за відповідності морфології біологічних маркерів установлюють токсичність води, а визначення концентрації хімічних речовин у пробі питної води здійснюють при відсутності токсичності відомими способами, при цьому тест-організми в пробі витримують протягом 48-168 годин, як тест-об'єкти використовують відомі організми, що реагують на гено- і цитотоксичність, а як хімічні речовини у пробі визначають макро- і мікроелементарний склад хімічних речовин, які задають фізіологічну повноцінність питній воді. Проведений заявником аналіз рівня техніки, що включає пошук по патентних і науковотехнічних джерелах інформації, і виявлення джерел, що містять відомості про аналоги заявленої корисної моделі, дозволив установити, що заявник не виявив джерело, що характеризується всією сукупністю ознак визначення чистоти питної води, наведеної у формулі пропонованої корисної моделі, ідентичній ознакам корисної моделі, що заявляється. Таким чином корисна модель, що заявляється, не є частиною відомого рівня техніки. Визначення з переліку виявлених аналогів найближчого, як найбільш близького за сукупністю ознак аналога, дозволило встановити сукупність відмітних ознак корисної моделі, що заявляється, стосовно технічного результату, що вбачається заявником, від ознак у відомому способі. Отже, заявлена корисна модель відповідає умові "новизна". Заявник провів додатковий пошук відомих технічних рішень. Відомі джерела визначення чистоти питної води токсикологічну якість питної води визначають за граничним значенням токсичних хімічних речовин у ній, тобто показником нешкідливості питної води є концентрація хімічних домішок у воді. Заявником не виявлено джерел, що регламентують токсикологічні показники питної води за гено- і цитотологічною реакцією тест-об'єктів. Сукупність ознак корисної моделі, що заявляється, передбачає якісно інший показник визначення нешкідливості питної води, показник інтегрального рівня, що характеризує біологічні властивості питної води. У медицині відомо, що при потраплянні будь якого продукту в організм, він спочатку переробляється й на це організм витрачає енергію. Також і при вживанні питної води організм як би вимірює параметри води, оцінює її якість, і якщо вона не "така", наприклад, містить алюміній у концентрації навіть менш гранично допустимої 0.2 мг/л (ГДК), "переварює" її, видаляючи з неї алюміній - токсичний мінерал. Якщо ми п'ємо питну воду, біологічні властивості якої прийнятні для організму, то така вода всмоктується й утилізується без яких-небудь витрат енергії (http://herpes.net.ua/water.html [12]. Послідовність дій за корисною моделлю, яка запроваджує первинне визначення токсичності питної води за реакцією живих організмів, як випливає із наведеного вище аналізу документів, що визначають норми, не передбачається в цих документах. У відповідності до цього згадана дія не випливає з рівня техніки як необхідна й очевидна дія визначення чистоти (якості) питної води, тобто, сукупність дій за корисною моделлю, що заявляється, є новою й не випливає явно 3 UA 73648 U 5 10 15 20 для фахівця. Корисна модель, що заявляється, характеризується принципово новими методами оцінки гігієнічної якості питної води. Сукупність дій є необхідною й достатньою для досягнення забезпечуваного технічного результату - значного поліпшення результатів діагностики якості питної води за рахунок одержання об'єктивної повної й достовірної оцінки загальної токсичності, гострої й хронічної цитотоксичності й генотоксичності, які переважно впливають на досягнення технічного результату - забезпечення безпечною якісною питною водою, яка відповідає фізіологічним потребам людини. У цілому, резюмуючи наведені вище матеріали про суть способу, що заявляється, характеристику дій, порядок їх виконання й умови здійснення, можна констатувати, що спосіб, що заявляється, не випливає з рівня техніки. Спосіб реалізується наступним чином. На першому етапі проводиться біовизначення токсичності питної води, на другому визначення концентрації хімічних речовин у ній. Як контроль була взята проба негазованї питної води "Моршинська". Попередньо здійснили токсикологічний експеримент - експеримент, у ході якого оцінюють вплив на тест-об'єкт випробовуваної води "Моршинська". Експеримент складався із двох серій: дослідження із впливом води й контроль, без впливу, але в тих же умовах. За відповідними реакціями живих організмів визначили сумарний показник токсичності. Біотестування проводили за методикою, розробленою в ІКХХВ ім. А.В.Думанского НАНУ. Результат тестування води « Моршинська" наведено в Таблиці 1. Таблиця 1 Марка ВОДИ Моршинська 25 30 35 40 45 Біотест церіодафнія 0 - Біотест гідра 0 - Біотест риба 0 - Біотест цибуля 0 - Сумарний токсичності показник 0 Приклади виконання за корисною моделлю. Приклад 1. У пробу питної води, узятої із централізованої системи водопостачання, і в контрольну пробу, кожна об'ємом 3 літри, уводять тест-обє'кти. Визначення гострої й хронічної токсичності, а також гено- і цитотоксичності проводили в пробі питної води, узятої із централізованої системи водопостачання. Зразок питної води, який підлягав аналізу, попередньо зберігали протягом 1-3 доби в холодильнику (при температурі 5-8 °C), згідно зі стандартною методикою біотестування водних проб [Методы биоиндикации и биотестирования природных вод. Выпуск 2 // Под ред, В.А. Брызгало, Т. А. Хорунжей -Л. Гидрометеоиздат, 1989-276с] [13]. Як тест-об'єкти, тобто інструменти дослідження питної води, використовували: Ріпчаста цибуля (Allium сірка) - представник однодольних рослин. Процедура біотестування складалася із пророщення відкаліброваних посадкових цибулин у досліджуваній воді. Критерієм токсичності служать достовірні зміни розмірно-вагових показників корінців у досліджуваній групі в порівнянні з контрольною після експозиції протягом 72 годин. Гідра прісноводна (Hydra attenuata) - представник безхребетних кишковопорожнинних тварин. При проведенні біотестування реєструються морфологічні зміни (сублетальний ефект) і виживаність (летальний ефект) протягом 96 годин. Церіодафнія (Сегіоdарhnіа affinis Lilljeborg) - більш дрібний і чутливий вид нижчих ракоподібних, що використовуються у біотестуванні вод. Критерієм токсичності служить смертність тест-організмів протягом 48 годин (гостра токсичність) і зниження народжуваності при експозиції протягом 7 діб (168 годин) (хронічна токсичність). Риба карась сріблястий (Carassius auratus gibelio) - представник хребетних водних тварин. При проведенні процедури біотестування реєструється кількість загиблих особин у досліджуваній воді протягом 96 годин. Як біологічні маркери (термін, який позначає вимірювану подію, що відбувається в біологічній системі вода - тест-об'єкт) використовуються риби, ембріони риб, гідри, ядра клітин крові риби, ядра клітин кореневої меристеми цибулі. Отримані дані з гострої і хронічної токсичності, а також дані з гено- і цитотоксичності досліджуваної води представлені в таблиці 2. 50 4 UA 73648 U Таблиця 2 Найменування показників Результати вимірів Межа Використовуваний по НД посилання на НД метод визначення, БИОТЕСТИРОВАНИЕ * ДСТУ 4074-2001 "Якість води. Визначення гострої летальної токсичності хімічних речовин і води на прісноводній рибі" ДСТУ 4808:2007 "Джерела централізованого питного водопостачання. Гігієнічні та екологічні вимоги щодо якості води й правила вибирання" ISO 12890:1999 "Якість води. Визначення впливу токсичності на ембріонах і личинках прісноводних риб. Напівстатичний метод» Гостра й хронічна токсичність риб, % 20 10 Гостра й хронічна токсичність ембріонів риб, % 30 5 Гостра й хронічна токсичність гідр, % 35 9 7,63 0 патент UA 67315 [9] 35,20 10 патент UA 85493 [8] 9,33 0 патент UA 71793 [14] 70 130 патент UA 67315 [9] Генотоксичність (клітини крові з порушенням морфології ядер), % Цитотоксичність (індекс цитотоксичності), % Генотоксичність (клітини кореневої меристеми з порушенням морфології ядер), % Цитотоксичність (мітотичний індекс), % * Аналізи здійснені Науково-технічним центром випробування води Інституту колоїдної хімії та хімії води ім. А.В.Думанського НАН України [Атестат акредитації № ПТ-336/10, виданий 06 жовтня 2010 р. Укрметрстандартом Держпотребстандарта України] 5 10 15 20 25 Згідно з отриманими даними гостра й хронічна токсичність питної води перевищує нормативно встановлений параметр (ГДК) в 2-6 раз. Як нормативний параметр прийнята ГДК для риб за ДСТУ 4074-2001 "Якість води. Визначання гострої летальної токсичності хімічних речовин та води на прісноводній рибі"; Статичний метод (ISO 7346-1:1996. MOD), а для ембріонів риб - (ISO 7346-1:1996. MOD) і ISO 12890:1999 "Якість води. Визначення впливу токсичності на ембріонах і личинках прісноводних риб. Напівстатичний метод"; для гідр - ДСТУ 4808:2007 "Джерела централізованого питного водопостачання. Гігієнічні та екологічні вимоги щодо якості води і правила вибирання". У цей час немає легітимних показників, що встановлюють вимоги до граничних величин токсичності [далі ГВТ] питної води, відносно нормативів токсичності хімічної речовини, що встановлюються на підставі гено- і цитотоксичності тестування питної води. Заявником запропоновані зміни в "Государственный стандарт СССР. Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством" (ГОСТ 2874-82) [2], що передбачають обов'язковий контроль над гострою й хронічною токсичністю питної води. Уведені "Державні санітарні правила та норми "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" (ДСанПіН 2.2.4-171-10) [15] " містять тільки хімічні параметри речовин, що регулюють гостру й хронічну токсичність питної води. За даними автора для виявлення генотоксичності питної води, яка здатна задовольнити вимоги безпеки і буде відповідати фізіологічним потребам людини, небхідно здійснювати визначення генотоксичності за зміною мікроядер крові, і ГВТ повинна становити 0 %. Як показав аналіз, у досліджуваній пробі генотоксичність зростає до рівня 7,63 %. Аналогічна картина спостерігається й при визначенні цитотоксичних показників. Так, ГВТ за індексом цитотоксичності не повинна перевищувати 10 %, а в пробі величина індексу досягає 35,2 %. Наведені дані дозволяють зробити наступні висновки: водопровідна вода на рівні організмів виявила гостру й хронічну токсичність. Слід зазначити, що в зразку води також спостерігалися: генотокичний ефект, відповідно [патент UA 67315 [9]] і цитотоксичний ефект, відповідно [патент UA 85493 [8]]. Таким чином, за результатами біотестування досліджувана в прикладі 1 5 UA 73648 U 5 10 15 20 водопровідна вода, на думку Заявника, належить до класу вод - "дуже небезпечні" (придатна лише для технічного використання й непридатна для споживання людиною).Визначення концентрації хімічних речовин у пробі питної води, згідно з корисною моделлю, проводити не слід. Однак заявник провів хімічний аналіз проби води, який показав, зокрема, наявність у воді в 1 3 дм води: алюмінію - 0,13 мг, кадмію 0.0005 - мг, кремнію 9 - мг, миш'яку 0.005 -мг, стронцію 5.0 мг, трихлоретилену 8 - мг, хлороформу 50 - мг, ПАР аніонні - 04 мг. Концентрація речовин у пробі трохи нижче ГДК, установленої для перерахованих речовин "Державними санітарними правилами та нормами" (ДСанПіНом 2.2.4-171-10) [15] http://www.licasoft.com.ua/component/lica/?p=Q&base= 1 &menu=695197&u= 1 &type= 1 &view =text [16]). Наведений хімічний аналіз проби питної води, як вважає заявник, свідчить, що навіть незначна концентрація токсичних речовин, що не перевищує навіть ГДК, впливає на організм людини. Якщо ми п'ємо питну воду, біологічні властивості якої прийнятні для організму, тобто якісну питну воду, відповідну до фізіологічних потреб людини, така вода всмоктується й не надає якого-небудь побічного впливу на фізіологічні процеси людини. Приклад 2. За якість проби води взята питна вода із централізованої системи водопостачання, що пройшла доочищення на установці "ВЕГА», розробленої в ІКХХВ ім.А.В.Думанського НАН України. У пробу об'ємом 3 літри вводять тест-об'єкти. Зразок питної води, отриманий після доочищення на установці "ВЕГА", який підлягав аналізу, попередньо зберігали протягом 1-3 доби в холодильнику (при температурі 5-8 °C), згідно зі стандартною методикою біотестування водних проб [13]. Як тест-об'єкти використовували об'єкти, ідентичні об'єктам, наведеним у Прикладі 1 даного опису. Одержані дані з гострої і хронічної токсичності, а також дані з гено- і цитотоксичності досліджуваної води представлені в таблиці 3. 25 Таблиця 3 Найменування показників Результати вимірів Межа Використовуваний по НД посилання на НД метод визначення, БИОТЕСТИРОВАНИЕ * ДСТУ 4074-2001 "Якість води. Визначення гострої летальної токсичності хімічних речовин і води на прісноводній рибі» ДСТУ 4808:2007 "Джерела централізованого питного водопостачання. Гігієнічні та екологічні вимоги щодо якості води й правила вибирання» ISO 12890:1999 "Якість води. Визначення впливу токсичності на ембріонах і личинках прісноводних риб. Напівстатичний метод» Гостра й хронічна токсичність риб, % 0 10 Гостра й хронічна токсичність ембріонів риб, % 0 5 Гостра й хронічна токсичність гідр, % 0 9 0 0 патент UA 67315 [9] 9,1 10 патент UA 85493 [8] Генотоксичність (клітини крові з порушенням морфології ядер), % Цитотоксичність (індекс цитотоксичності), % * Аналізи здійснені Науково-технічним центром випробування води Інституту колоїдної хімії та хімії води ім. А.В.Думанського НАН України [Атестат акредитації № ПТ-336/10, виданий 06 жовтня 2010 р. Укрметрстандартом Держпотребстандарта України] 30 Згідно з отриманими даними: показники гострої й хронічної токсичності питної води після установки "ВЕГА" становлять "0". Генотоксичність питної води відповідає вимогам безпеки та фізіологічним потребам людини. Аналогічна картина спостерігається й при визначенні цитотоксичних показників. 6 UA 73648 U Таблиця 4 Найменування показників Результати вимірів Межа по 1 Використовуваний метод визначення, посилання на НД* НД ПОКАЗНИКИ мінерального складу проби питної води, адекватні фізіологічним потребам організму людини. Жорсткість ГОСТ 4151-72. Вода питьевая. Метод определения 4,5