Застосування композиції для захисту фасонного виробу від корозії, захисна обмотка для захисту фасонного виробу та спосіб її виготовлення

1. Застосування композиції, що містить: (а) поліізобутен, що має температуру склування менше ніж -20°С і поверхневий натяг менше ніж 40мМ/м при температурі вище температури склування згаданого поліізобутену, (б) наповнювач і (в) композицію антиоксиданта, де згадана композиція антиоксиданта містить первинний і вторинний антиоксиданти, первинний антиоксидант вибирають з групи, що містить стерично ускладнені фенольні сполуки, за умови, що стерично ускладненою фенольною сполукою не є 2,6-ди-т-бутил-4-метилфенол, для захисту фасонного виробу від корозії. 2. Застосування композиції згідно з п.1, де стерично ускладнена фенольна сполука містить принаймні дві стерично ускладнені фенольні групи. 3. Застосування композиції згідно з п.1 або 2, де вторинний антиоксидант вибирають з групи, що містить фосфіти і тіоестери. 4. Застосування композиції згідно з будь-яким з пп.1-3, де композиція антиоксиданта також містить лактон. 5. Застосування композиції згідно з будь-яким з попередніх пунктів, де фасонним виробом є нафто- або газопровід або труба. 6. Захисна обмотка для захисту фасонного виробу від корозії, де захисна обмотка містить: 2 (19) 1 3 82370 4 16. Спосіб згідно з п.15, де зовнішню обмотувальну плівку вибирають з плівок, що містять один або більше поліолефінів. 17. Спосіб згідно з п.16, де поліолефін вибирають з групи, що містить гомополімери етилену, співполімери етилену, співполімери етилену і вінілхлориду, співполімери етилену і вінілацетату. Представлений винахід стосується композиції для захисту фасонного виробу, зокрема, фасонного виробу виготовленого з або що складається, по суті, з одного або декількох металів, композицій металів або сплавів від корозії. Представлений винахід стосується, зокрема, композиції для ізолювання і герметизації фасонного виробу, що контактує з солями, вологою, водою і іншими речовинами, що викликають корозію фасонного виробу і яка захищає згаданий фасонний виріб від корозії. Представлений винахід також стосується композиції, що може бути використана для захисту підземних фасонних виробів від корозії. В представленому винаході, під фасонним виробом розуміють нафтопроводи, нафтові труби, газопроводи, газові труби, кришки на усті свердловини, підземні танки, зварні шви, фланці, кранові крюки, термітне зварювання у вала, що труться, нижче рівня землі і в Т-подібних з'єднаннях і їм подібні. Для захисту фасонних виробів від корозії використовується багато матеріалів. Фасонні вироби, такі як кришки на усті свердловини, підземні танки, труби, магістралі і їм подібне часто виготовляють з металу, композицій металів або сплавів і такі фасонні вироби піддаються корозії після взаємодії з солями, вологою, водою і іншими корозивними компонентами. Корозія як зрозуміло не є переважним фактором, але вона впливає на якість фасонного виробу і тому повинна бути попереджена або зупинена протягом часу використання фасонного виробу наскільки це можливо. Зрозуміло, матеріали для попередження корозії, зокрема, довготривалої корозії, повинні мати довготривалу хімічну, фізичну, механічну і термічну стабільність. Однак, як відомі в цій галузі, нанесення таких матеріалів часто є складним, трудомістким і дорогим процесом. Матеріали повинні мати добру адгезію до металів і інших матеріалів подібних поліетилену і поліпропілену. Іншою вимогою до таких матеріалів є дуже низька проникність води, солей, вологи і т.і. відомі ряд матеріалів для В цій галузі інгібування або попередження корозії. Прикладами таких матеріалів є бітуми і синтетичні термоактивні смоли, наприклад, епоксисмоли і поліуретанові смоли. Недоліком цих матеріалів є твердість одержуваного покриття або ізоляції, яке може легко відколюватись або відриватись при дії, наприклад, механічних навантажень. Іншим недоліком цих матеріалів є леткість розчинників, що необхідні при використанні таких матеріалів. Після застосування цих матеріалів, розчинники випаровуються, що призводить до утворення мікропористих герметиків або покриттів, які є проникними для корозійних речовин, таких як солі, вода і волога. Відсутні екологічно безпечні розчинники. Бітум також є проникним для води і загалом не зустрічається у вимогах висунутих KIWA ("Keuringsinstituut voor Waterleidingartikelen"; Датський інститут контролю водопостачальних виробів). Однак, бітум має температуру склування більше ніж приблизно 10°С. Як наслідок, видалення бітуму є досить складним при високих температурах, наприклад, літом, а при низькій температурі, наприклад, зимою, легко утворюються тріщини. Синтетичні термоактивні смоли також легко відклюються або відриваються при дії, наприклад, механічних навантажень. Крім того, їх складно видалити з фасонного виробу, а легкість видалення є важливим фактором, коли проводяться ремонтні роботи фасонного виробу або коли необхідно провірити рівень захисту, що забезпечується термоактивною смолою. Крім того, також складно почистити фасонний виріб, коли це необхідно для нанесення нового герметика або покриття, оскільки використовується комплексні і трудомісткі методики очищення, такі як піскоструменева очистка, що використовується для чищення в достатній мірі фасонного виробу. Спеціалісту в цій галузі повинно бути зрозуміло, що коли фасонним виробом є газо- або нафтопроводи або трубопроводи довжиною декілька сотень миль, заміна або ремонт герметика або покриття виготовленого з синтетичних термоактивних смол є трудомістким і дорогим процесом. На кінець, застосування герметика або покриття на основі синтетичних термоактивних смол є само по собі складним і трудомістким. описує композицію, що [Патент US 5898044] має покращенні властивості у порівнянні з матеріалами описаними вище. Ця композиція складається з неполярного нетермоактивного рідкого полімеру, наприклад, поліізобутену, що має температуру склування нижче ніж -20°С і поверхневий натяг менше ніж 40мН/м при температурі вище його температури склування, і наповнювача. Композиція може містити антиоксидант, такий як 2,6-ди-т-бутил-4метилфенол (ВНТ). Композиція може використовуватись в комбінації з усадочним рукавом, стрічкою, ременем, матом або смужкою, що має структуру з відкритими порами. Однак, композиція згідно з [патентом US 5898044] має деякі недоліки. Наприклад, якщо композиція містить 2,6-ди-т-бутил-4-метилфенол, як антиоксидант, винахідники встановили, що антиоксидант вилуговується з композиції, що призводить до погіршення захисних властивостей композиції завдяки окисній деградації 5 нетермоактивного рідкого полімеру. Це має несприятливий вплив на силу адгезії композиції до фасонного виробу, яка погіршується з часом. Відповідно, ця система герметизації може знижувати час життя виробу і потребувати більш раннього ремонту або заміни, ніж бажано. Оскільки система герметизації буде використовуватись тривалий час, тобто, загалом більше ніж 50 років, і її нанесення є дорогим і трудомістким, спеціаліст в цій галузі повинен розуміти, що така система герметизації потребує удосконалення. Тому, винахідники дослідили цю технічну проблему, що обумовлена зменшенням сили адгезії внаслідок вимивання 2,6-ди-т-бутил4-метилфенолу. [WO 99/56055] описує спосіб захисту металевих труб від корозії шляхом нанесення плівки на металічну трубу. Плівка містить зовнішній шар, проміжний шар і внутрішній шар. Зовнішній шар переважно виготовлений з полімеру, зокрема, поліетилену високої густини. Проміжний шар переважно виготовлений з металу, зокрема, алюмінію. Внутрішній шар включає, переважно, адгезив або мастику. Плівка повинна наноситись використовуючи нагрівання. Як зрозуміло спеціалісту в цій галузі, цей спосіб є складним і трудомістким і гірший ніж методика описана в [US 5898044]. композицію, що містить [WO 99/48997] описує органічний матеріал, що зазнає окисної, термічної або світлоіндукованої деградації і два або більше антиоксидантів, де органічний матеріал може бути вибраний з широкого переліку матеріалів, включаючи поліізобутен. Згідно [із сторінкою 44 WO 99/48997], композиції можуть бути використані для надзвичайно широкого переліку цілей, наприклад, як змащувальні масла, гідравлічні рідини і в металоброблювальних рідинах. Одна, [WО 99/48997] не описує, що композиція може бути використана для захисту фасонного виробу від корозії. [ЕР А 1086963] описує композицію етиленового співполімеру, що може бути використана як прокладка, наприклад корозієстійке з'єднання труб. Зрозуміло, що така прокладка поміщається між кінцями двох труб, коли труби з'єднуються разом для попередження підтікання. Представлений винахід стосується композиції для захисту фасонного виробу від корозії, згадана композиція містить: (а) поліізобутен, що має температуру склування менше ніж -20°С і поверхневий натяг менше ніж 40мН/м при температурі вище температури склування згаданого поліізобутену, (б) наповнювач, і (в) композицію антиоксиданту, де згадана композиція антиоксиданту містить первинний і/або вторинний антиоксидант, первинний антиоксидант вибирають з групи, що містить стерично утруднені фенольні сполуки, за умови, що стерично утрудненою фенольною сполукою не є 2,6-ди-т-бутил-4-метилфенол. Перевагою представленого винаходу є те, що композицію мають покращену здатність до отвердження на фасонному виробі після герметизації або нанесення покриття включаючи 82370 6 покращену здатність до деформації і дуже добру адгезію, тобто, дуже добру силу адгезії до поверхні фасонного виробу. Композиція згідно з винаходом не стверджується і тому залишається м'якою і є непроникною для води, вологи, солей і т.і. і є вільною від пор. Додатково і дуже важливою особливістю композиції представленого винаходу є те, що якщо покриття або ізоляція виготовлена з композиції згідно з винаходом зазнає механічної деформації з відносно малому ступені, пошкодження автоматично усувається за відносно короткий проміжок часу завдяки рідиноподібній і/або в'язкопружній природі композиції винаходу. Тобто, композиція має самовідновлювані властивості і будь-яка деформація або пошкодження ремонтується як результат затікання композиції в дірки або порожнини спричинені механічними деформаціями або впливом ґрунту. Тому, ізоляція або покриття, що містить композицію згідно з винаходом не тільки гладке, коли наноситься, але навіть якщо виникають заглиблення, сліди, зазублини, порожнини і т.і. під дією механічних сил, вони будуть зникати в свій час і гладка поверхня ізоляції або покриття буде відновлюватись. Зрозуміло, ця рідиноподібна природа ізоляції або покриття, що містить композицію згідно з представленим винаходом, не утворює дірок або тріщин і не зазнає внутрішніх напружень. Крім того, порушення на поверхні фасонного виробу є повністю заповненими або затягнутими композицією згідно з винаходом, в той час як матеріали згідно з станом галузі часто призводять до збільшення проблем в таких випадках. Рідинноподібна і/або в'язкопружна природа композиції згідно з винаходом також передбачає, що вона не є довговічною, хоча необхідні захисні покриття для використання протягом деяку проміжку часу. Іншими перевагами композиції згідно з винаходом є висока хімічна стабільність і стійкість в широкому інтервалі значень рН, добра ударостійкість, дуже добрий електрохімічний опір, високі експлуатаційні характеристики катодного захисту, по суті, відсутність катодного порушення зв'язку або корозії під покриттям. Крім того, композиція може використовуватись в інтервалі температур від -50 до 85°С. Є більш важливі переваги композицій згідно з представленим винаходом. Більшість систем захисту потребують використання ґрунтовки перед нанесенням цих систем на фасонний виріб для забезпечення достатньої адгезії. Застосування ґрунтовки не є необхідним у випадку композиції згідно з представленим винаходом, і це означає, що композиція може бути нанесена швидко, що робить операцію менш дорогою. Системи для покриття мають недолік, який полягає в тому, що при високих температурах експлуатації, ці покриття втрачають матеріал, який є не тільки дорогим, але і шкідливим для оточуючого середовища і здоров'я користувача. Такі недоліки зникають, коли використовують композицію згідно з представленим винаходом. 7 Іншими проблемами, що виникають при застосуванні систем для покриття, є утворення в покритті повітряних бульбашок, які легко розриваються утворюючи відкриті розриви, що призводить до утворення мікроканалів в шарі покриття і послабленню захисту. Винахідники встановили, що коли використовують композицію представленого винаходу, будь-які повітряні бульбашки наявні між поверхнею фасонного виробу і поверхнею захисного шару композиції згідно з винаходом мігрують до зовнішньої поверхні захисного шару композиції і дифундують назовні. У місцях, де фасонний виріб контактує із сіллю, наприклад, морською водою, на поверхні фасонного виробу утворюються кристали солі і перед нанесенням системи покриття на згадану поверхню, її необхідно очистити, тобто, використовуючи струмінь піску, в той час як композиція згідно з винаходом інкапсулює кристали солі і відпадає необхідність видалення цих кристалів. Необхідно відзначити, що для захисних систем попереднього рівня техніки необхідно було видаляти кристали солі і ці кристали є гігроскопічними і абсорбують воду, що проникає крізь захисний шар. Як наслідок, кристали солі збільшуються утворюючи таким чином тріщини в захисному шарі, що в кінці кінців призводить до погіршення захисту від корозії. На практиці ці кристали солі викликають серйозні проблеми при обробці фасонного виробу, що потребує регулярної заміни захисного покриття попереднього рівня техніки. Однак, композиція згідно з винаходом не має таких проблем і тому є економічно більш вигідною для кінцевого користувача. В пустельних регіонах світу регулярно мають місце піщані бурі. За цих обставин не можуть використовуватись будь-які захисні системи, в яких використовуються способи розпилення. Однак, винахідники встановили, що композиція згідно з представленим винаходом може використовуватись без формування нижнього захисного шару. Фасонні вироби можуть також безпосередньо покриватись композицією згідно з винаходом у вологому середовищі, за умови відсутності конденсації, в той час як більшість систем згідно з попереднім рівнем техніки не можуть наноситись за таких умов. Фасонні вироби захищені композицією згідно з винаходом можуть бути легко оглянуті оскільки захисний шар композиції згідно з винаходом може бути легко видалений і, після огляду, нанесений знову. Більшість матеріалів згідно з попереднім рівнем техніки досить складно видалити. Крім того, коли вони видаляються з поверхні фасонного виробу, то необхідним є повна очистка поверхні перед повторним нанесенням таких матеріалів. Зрозуміло, що також більш просто дослідити захисний шар композиції згідно з винаходом. Поліізобутен Згідно з винаходом, поліізобутен, що використовується в композиції згідно з представленим винаходом має температуру 82370 8 склування менше ніж -20°С, переважно менше ніж -40°С і більш переважно менше ніж -60°С. Поверхневий натяг поліізобутену згідно з представленим винаходом менше ніж 40мН/м при температурі вище температури склування згаданого поліізобутену. Згідно з винаходом, можуть використовуватись суміші різних поліізобутенів. Добре відомо з попереднього рівня техніки, що температура склування (Тg) залежить від молекулярної ваги полімеру, тобто вище молекулярна вага, вище Тg. Відповідно, верхня межа Тg визначається фактично максимумом молекулярної ваги поліізобутену і за виключенням надвисокомолекулярних поліізобутенів. Дивіться, [наприклад, Rompp Chemie Lexicon, 9 видання, сторінка 1587]. Згідно з [Rompp Chemie Lexicon, 9 видання, сторінка 3539], комерційно виготовляємі поліізобутени мають молекулярну вагу в інтервалі від приблизно 300 до приблизно 2500000. Наприклад, ВР виробляє Napvis і Hyvis (зараз продається під торговою назвою Indopol), що мають Мn в інтервалі від приблизно 180 до приблизно 6000 і BASF виробляє ці полімери під торговою назвою ОрраnоІ; клас ОрраnоІ В 200 G має Мn приблизно 600000. Хоча відсутні достатньо даних по залежності температури склування від молекулярної ваги відомих комерційно доступних поліізобутенів, можна зазначити, що при Мn приблизно 5000 або вище температура силування нижче ніж -60°С.також Поверхневий натяг, як параметр, використовується для класифікації деяких класів поліізобутенів. Загалом, полімери що мають відносно низький поверхневий натяг мають кращу текучість, змочуваність і адгезійні властивості, ніж полімери, що мають відносно високий поверхневий натяг. Крім того, також добре відомо в цій галузі, що поверхневий натяг збільшується із збільшенням молекулярної ваги (і відповідно в'язкості), хоча збільшення молекулярної ваги вище приблизно 2000-3000 є загалом незначним і досягає приблизно 1мН/м значення при більшій молекулярній вазі. Дивіться, [наприклад, J. Bandrup, Ε.N. Immergut, Полімер Handbook, третє видання (1989), сторінка VI/412]. Однак, в представленому винаході поверхневий натяг використовується для відокремлення дуже низькомолекулярних поліізобутенів від поліізобутенів згідно з представленим винаходом і тому визначаються мінімальною молекулярною вагою. Поверхневий натяг поліізобутиленів (Мn 2700) є приблизно 33,6мН/м при 20°С [див. J. Bandrup, E.H. Immergut, Полімер Handbook, третє видання (1989), сторінка VI/414], в той час як поверхневий натяг низькомолекулярних поліізобутенів (до Мn 430) є приблизно 22-27мН/м. Однак, поліізобутени згідно з винаходом мають поверхневий натяг менше ніж 40нН/м при температурі, винаходом, найбільш переважні Згідно з що більша ніж температура поліізобутени мають переважно Мn (середня склування. молекулярна вага, середня в'язкість розраховані згідно p Jo=3,06´10-2´Μν0,65) в інтервал від 10000 до 100000, більш переважно в інтервалі 15000 9 80000. Переважно розподіл молекулярної ваги Mw/Mn є, переважно, не більше ніж 4, більш переважно не більше ніж 3,5. Наповнювач Наповнювачем згідно з винаходом є, переважно, неорганічні матеріали, такі як неорганічні мінерали, солі і оксиди, наприклад, крейда, сульфат бору, оксид алюмінію, діоксид кремнію, вапняк, кварцове борошно, скло, тальк, аспідний сланець, бентоніт і їм подібні. Однак, переважно, що наповнювач має густину від приблизно 2,0 до приблизно 4,0кг/дм3, переважно від приблизно 1,5 до приблизно 3,5кг/дм3, при 20°С згідно з [DIN ISO 787/10]. Крім того, переважно, що наповнювач складається, по суті, з неорганічного матеріалу, переважно, принаймні на 75ваг.%, більш переважно принаймні на 90ваг.% і найбільш переважно принаймні на 95ваг.%, виходячи із загальної ваги наповнювача. Крім того, переважно, що наповнювач має дуже низьку розчинність у воді, переважно менше ніж 0,1г/л (20°С; згідно з [DIN ISO 787/8]), більш переважно менше ніж 0,05г/л. Згідно з особливим втіленням представленого винаходу, наповнювачем, по суті, є карбонат кальцію і дуже придатним є комерційно доступний матеріал Omyalite 95T (доступний від Оmуа GmbH, Köln, Germany). з винаходом, композиція містить від Згідно приблизно 40ваг.% до приблизно 80ваг.% наповнювача, переважно від приблизно 50ваг.%.до приблизно 70ваг.%, як розраховано виходячи із загальної ваги композиції. Антиоксиданти Властивості полімерів, наприклад, поліізобутенів, сильно залежать від реакцій деградації, що можуть мати місце під час одержання і використання. В багатьох випадках ці реакції деградації ініціюються присутністю кисню і можуть бути каталізовані світлом, теплом, водою і іонами металів. На початку реакції утворюються вільні радикали, що в ході реакції призводять до утворення нестабільних гідропероксидів. Гідропероксиди є основними ініціаторами процесів термальної деградації і фотодеградації. Антиоксиданти зазвичай використовуються для попередження таких реакцій деградації, де первинні антиоксиданти безпосередньо впливають на розповсюдження реакції, що призводить до деградації, тобто вони зупиняють таке розповсюдження реакцій, в той час як вторинні антиоксиданти викликають розкладення гідропероксидів. Згідно з винаходом, композиція антиоксиданту містить первинний і/або вторинний антиоксидант, де первинний антиоксидант вибирають з групи, що містить стерично утруднені фенольні сполуки, за умови, що стерично утрудненою фенольною сполукою не є 2,6-ди-т-бутил-4-метилфенол. Крім того, первинний антиоксидант може містити суміш стерично утруднених фенольних сполук. Також, вторинний антиоксидант може містити більше ніж один вторинний антиоксидант. Стерично утруднені фенольні сполуки переважно вибирають з сполук згідно з формулою (І): 82370 10 в якій R1 є C1-C4-алкіл; n є 1, 2, 3 або 4; X є -СН2-, -CH2-CH2-C(O)-Y- або -СН2-С(О)СН2-СН2; Υ є -О- або -ΝN-; і якщо n=2, тоді X є -CH2-CH2-C(O)-Y-, де Υ є зв'язаним з R2, і R2 є С2-С12алкілен, С4-С12алкілен, що переривається одним або декількома атомами кисню або атомами сірки, або ε простим зв'язком; в якщо n=4, тоді X є -CH2-CH2-C(O)-Y-, де Υ з зв'язаним з R2 і R2 є С4-С10алкантетраїл. C1-C4-алкіл включає метил, етил, н-пропіл, іпропіл, н-бутил, і-бутил і т-бутил. Згідно з винаходом, переважним значенням для R1 є тбутил. -С12-алкілен є переважно розгалуженим С2 або лінійним. Прикладами таких груп етилен, пропілен, тетраметилен, пентаметилен, гексаметилен, гептаметилен, октаметилен, декаметилен і додекаметилен. R2 є переважно С2-С10-алкілен, більш переважно С2-С8-алкілен і зокрема С 4-С8-алкілен, типово гексаметилен. С4-С12-алкіленом, що переривається одним або декількома атомами кисню або атомами сірки, є переважно С4-С10-алкілен, більш переважно С4-С8-алкілен і зокрема С4-Сб-алкілен. Прикладами придатних груп є: -СН2-О-СН2-СН2-О-СН2-, -СН2-(О-СН2-СН2)2-О-СН2 -, -СН2-(О-СН2-СН2)3-О-СН2 -, -СН2-(О-СН2-СН2)3-О-СН2 -, і -СН2-СH2-S-СH2-СH2-. Особливо переважними С4-С12-алкіленами, що переривається одним або декількома атомами кисню або атомами сірки, є -СН2-СН2-ОСН2-СН2-О-СН2-СН2- і -СН2СH2-О-СH2-СH2-· Згідно з винаходом, С4-С10алкантетраїлом є, переважно, (-СН2)4С. Переважними стерично утрудненими фенольними сполуками згідно з винаходом є сполуки, в яких у формулі (І) n=1 і R2 є С2-С20алкіл. Однак, сполуками, що є більш переважними, є сполуки, в яких у формулі (І) n=2, R2 є С2-С8алкілен, С4-С8алкілен, що переривається атомом сірки або атомом кисню, або, якщо Υ є -ΝN-, R2 є додатково простим зв'язком і сполуки, в яких у формулі (І) n=4 і R2 є С4-С8алкантетраїл. Іншими переважними стерично утрудненими фенольними сполуками згідно з винаходом є сполуки, в яких у формулі (І) R1 є т-бутил, n=1, 2 або 4, X є -CH2-CH2-C(O)-Y-, Y є атомом кисню або -ΝN- і якщо n=1, тоді R2 є С14-С-18алкіл; і якщо n=2, R2 є С4-С6алкілен або С4-С6алкілен, що переривається атомом кисню; і якщо n=4, R2 є С4-С8алкантетраїл. Придатними стерично утрудненими фенольними сполуками є, наприклад, сполуки описані в [US 5763512], що включений сюди як посилання. 11 Стерично утруднені фенольні сполуки найбільш переважно вибирають з групи, що містить Irganox™ 1330, Irganox™ 1010, Irganox™ 1098, Irganox™ 1076, Irganox™ 245, Irganox™ 259, Irganox™ 1035, Irganox™ 3114 і Irganox™ 3125. Навіть більш переважно, стерично утруднені фенольні сполуки вибирають з групи, що містить Irganox™ 1330, Irganox™ 1010. Замість або на додаток до стерично утруднених феноль них сполук, можуть бути використані стерично утруднена алкілтіометилфенольна або арилтіометилфенольна сполука або суміш таких сполук. Такі сполуки, наприклад, описуються в [US Ці стерично утруднені тіометилфенольні 4358616]. сполуки представлені формулою (II): в якій R3 є С1-C12алкіл, Μ є 1, 2 або 3, R4 є С1-C12алкіл, С1-C2циклоалкіл, С6С12арил, С7-С12арлакіл або С7-С12алкарил, і n є цілим числом (5-m). Придатним і переважним прикладом сполук згідно з формулою (II) є Irganox 1520, тобто 2,4ди-октилтіометил-6-метилфенол. Згідно з винаходом, вторинний антиоксидант переважно вибирають з групи, що містить фосфіти і тіоестери. Придатними фосфітами є, наприклад, сполуки описані в [US 5763512]. Згідно з винаходом, фосфіти переважно вибирають з сполук згідно з формулою (III-V): в якій R є атомом вуглецю, атомом азоту або атомом кисню і в якій n є 2, 3 або 4; в якій R5 є С1-C4алкіл і X є групою як визначено вище для R2 формули (І) або С6-С18гідрокарбіл, де гідрокарбільнга група містить одну або більш ариленових груп.Згідно з винаходом, придатними фрсфітами є Irgafos™ 168, Irgafos™ 12 і Irgafos™ P-EPQ. Тіоестер переважно вибирають з групи сполук представлених формулою (VI): S-(R6-COOR7)2 в якій R6 є С1-C12алкілен, переважно С1C6алкілен, і в якій R7 є С1-C12алкіл, С6-С12арил, С7-С12алкарил або С 7-С12аралкіл. На додаток до первинного і вторинного антиоксидантів, композиція антиоксиданту переважно містить додатковий антиоксидант, що 82370 12 вибирають з групи формулою (VII): лактонів представлених в якій R8-R11 є, незалежно, водень, галоген або С1-C12алкіл і в якій R12-R16 є, незалежно, водень, галоген або С1-C12алкіл. Переважно, R8R11 і R12-R16 є, незалежно, водень або С1C12алкіл. Більш переважно, R8 і R10 є С1-С6 алкіл, R9 і R11 є водні і R12-R16 є, незалежно, водень або С1-C12алкіл. Навіть більш переважно, R8 і R10 є С1-С6 алкіл, R9 і R11 є воднями, R14 і R15 є С1-С6 алкіл і R12, R13 і R16 є водень. Такі лактони, наприклад, описуються в [US 6310220]. Захисна обмотка Представлений винахід також стосується захисної обмотки для захисту фасонного виробу від корозії, де захисна обмотка містить: (а) перший шар, який складається з плівки, де згадана плівка містить полімер або співполімер одного або декількох α-олефінів і/або діолефінів, і (б) другий шар, який складається з композиції, що містить: (і) поліізобутен, що має температуру склування менше ніж -20°С і поверхневий натяг менше ніж 40мН/м при температурі вище температури склування згаданого поліізобутену, (іі) наповнювач, і (ііі) композицію антиоксиданту, де згадана композиція антиоксиданту містить первинний і/або вторинний антиоксидант, первинний антиоксидант вибирають з групи, що містить стерично утруднені фенольні сполуки, за умови, що стерично утрудненою фенольною сполукою не є 2,6-ди-т-бутил-4-метилфенол. Захисна обмотка згідно з винаходом може бути легко нанесена на фасонний виріб для захисту, оскільки, другий шар (б) може бути легко деформуємим. Крім того, після нанесення захисна обмотка може бути легко видалена. Хоча завдяки руйнуванню зв'язування залишаються деякі залишки на поверхні фасонного виробу, ці залишки можна легко видалити зшкрябуванням. Крім того, захисна обмотка може бути нанесена, зокрема, на Т-з'єднання і т.і. Крім того, захисна обмотка згідно з винаходом може використовуватись для ремонтування пошкоджених або кородованих фасонних виробів, що були покриті деяким захисним матеріалом згідно з попереднім рівнем техніки, за умови, що поверхня фасонного виробу очищується до рівня St-2 згідно із стандартом NEN-EN-ISO 8501-1. На кінець, як описано вище, захисна обмотка має самовідновлюючі властивості завдяки рідкій і/або в'язкопружній природі шару (б). Якщо необхідно, захисна обмотка може включати додатковий шар (в) для захисту шару (б). Крім того, захисна обмотка переважно між 13 шарами (а) і (б) має додатковий шар (г), що містить армуючий сіткоподібний шар, що має ткану, плетену або плетену шпулькою структуру і що може легко деформуватись у двох ортогональних напрямках. Армуючий сіткоподібний шар можна виготовити з поліолефінових волокон, наприклад, волокон виготовлених гомопілемеру або співполімеру етану або гомопілемеру або співполімеру пропену, як добре відомо в цій галузі. Шар (а) захисної обмотки переважно містить полімер або співполімер одного або декількох αолефінів і/або діолефінів. Прикладами таких полімерів і співполімерів є EP(D)M еластомери, гомополімери етилену, співполімери етилен-αолефіну, гомополімери пропілену і співполімери пропілен-α-олефіну. Якщо співполімером є співполімер етилену, який є переважним втіленням винаходу, α-олефіном є тоді переважно С3-С12 α-олефін, зокрема, С3-С8 αолефін. Прикладами придатних α-олефінів є пропен, 1-бутен, 1-гексен і 1-октен. Співполімери етилену переважно містять 0,1-30ваг.%, зокрема 0,1-20ваг.% α-олефіну. Густина гомополімерів або співполімерів етилену (як виміряно згідно з ASTM D 1248) становить, переважно, 0,8000,975г/см3, зокрема, 0,850-0,950г/см3. Індекс розплаву (як виміряно згідно з ASTM D 1238) гомополімерів або співполімерів етилену становить, переважно, 0,1-50г/хв, зокрема, 0,220г/хв. Шар (а) захисної обмотки містить переважно один або декілька наступних полімерів: поліетилен низької густини (ПЕНГ), лінійний поліетилен низької густини (ЛПЕНГ), поліетилен високої густини (ПЕВГ), співполімер етену і пропену, співполімер етену, пропену, дієну. Згідно з переважним втіленням винаходу, шар (а) захисної обмотки містить ПЕНГ, ПЕВГ або Зрозуміло, щокомбінацію. ЛПЕНГ або їх шар (а) може містити більше ніж один шар і може, наприклад, бути багатошаровою плівкою, що містить ЛПЕНГ в зовнішніх шарах і ПЕВГ у внутрішніх шарах. Такі багатошарові плівки добре відомі в цій галузі. Шар (а) також може містити різні добавки, такі як барвники і наповнювачі. Переважно, захисна обмотка згідно з винаходом має загальну товщину від приблизно 1,0 до приблизно 3,0см, більш переважно від приблизно 1,2 до приблизно 2,8см. Товщина захисної обмотки може коригуватись як бажано або як необхідно, але переважно становить від приблизно 3,0 до приблизно 50,0см, більш переважно від приблизно 4,0 до приблизно 40,0см. Товщина шару (а) переважно становить від приблизно 10мкм до приблизно 500мкм, більш переважно від приблизно 20мкм до приблизно 300мкм. Винахід також стосується способу одержання захисної обмотки для захисту фасонного виробу від корозії, де композиція, що містить: (і) поліізобутен, що має температуру склування менше ніж -20°С і поверхневий натяг менше ніж 40мН/м при температурі вище температури склування згаданого поліізобутену, (іі) наповнювач, і 82370 14 (ііі) композицію антиоксиданту, де згадана композиція антиоксиданту містить первинний і/або вторинний антиоксидант, первинний антиоксидант вибирають з групи, що містить стерично утруднені фенольні сполуки, за умови, що стерично утрудненою фенольною сполукою не є 2,6-ди-т-бутил-4-метилфенол, ламінована на плівку, де згадана плівка містить полімер або співполімер одного або декількох α-олефінів і/або діолефінів. Після згаданої стадії ламінування, поверхня шару (б), що не контактує з шаром (а), переважно захищена шаром (в), де шаром (в) може бути будь-яким придатним матеріалом, що містить полімер або співполімер олефіну, папір і їм подібні. Якщо шар (г) присутній між шарами (а) і (б), як описано вище, шари (а) і (г) спочатку ламінуються, де після нанесення шару (б) на поверхню шару (г) протилежну поверхні шару (г), що контактує з шаром (а). Товщина шару (б) контролюється, наприклад, ножем. Після виготовлення захисної обмотки, її переважно намотують на котушку або бобіну. Іншими важливими перевагами захисної обмотки згідно з винаходом є наступні. З літератури відомо, що сульфат-відновлюючі бактерії часто зустрічаються в дефектах захисного шару фасонних виробів, що знаходяться під землею. Ці бактерії здатні продукувати сульфід водню, що як відомо промотує корозію металу [див. наприклад S. Grobe et at., Materials and Corrosion, Vol.47, pages 413 - 424, 1996; M. J. Feijo et al., Materials and Corrosion, Vol.651, pages 691-697, 2000]. Оскільки під час нанесення захисного шару може мати місце інфікування і включення цих бактерій, важливо, щоб компоненти, які промотують ріст бактерій не вимивались із захисного шару. Крім того, зрозуміло, що принаймні один з суттєвих елементів (зокрема, вуглець, водень, кисень і азоту) повинні бути відсутні для того щоб попередити ріст таких бактерій. Оскільки захисна обмотка згідно з винаходом має низьку проникність для газів (повітря, тобто, азот, кисень і водяна пара) і є водостійким і вільним від азотвмісних сполук (окрім, зокрема, антиоксиданту, що використовується, і який містить азот; однак, зрозуміло, що це не шкідливо, оскільки, додаються тільки малі кількості антиоксидантів), винахідники припускають, що з захисною обмоткою згідно з винаходом проблеми корозії спричинені такими На кінець, винахідники зазначають, що захисні системи подібні бутиловій резині (які мікроорганізмами не будуть зустрічатись. спірально намотуються на фасонні вироби, такі як трубопроводи) корозія зустрічається в місцях перекривання різних згинів ("спіральна корозія") завдяки тому, що в областях перекривання досить жорсткі бутилові резинові обмотки не знаходяться в тісному контакті так що має місце оклюзія повітря, водяна пара і їм подібні. Однак, такі проблеми відсутні у захисної обмотки згідно з винаходом завдяки рідкій і/або в'язкопружній природі шару (б). 15 Представлений винахід також стосується способу нанесення покриття на фасонний виріб використовуючи захисну обмотку, де захисна обмотка містить: (а) перший шар, який складається з плівки, де згадана плівка містить полімер або співполімер одного або декількох α-олефінів і/або діолефінів, і (б) другий шар, який складається з композиції, що містить: (і) поліізобутен, що має температуру склування менше ніж -20°С і поверхневий натяг менше ніж 40мН/м при температурі вище температури склування згаданого поліізобутену, (іі) наповнювач, і (ііі) композицію антиоксиданту, де згадана композиція антиоксиданту містить первинний і/або вторинний антиоксидант, первинний антиоксидант вибирають з групи, що містить стерично утруднені фенольні сполуки, за умови, що стерично утрудненою фенольною сполукою не є 2,6-ди-т-бутил-4-метилфенол. Згідно з винаходом, коли поверхня фасонного виробу, переважно, очищається до рівня St-2 згідно з стандартом NEN-EN-ISO 85011 перед нанесенням захисної обмотки. Рівень St2 визначається як: "Повна очистка і очистка металевою щіткою; і є прийнятними ручні інструменти і/або механічні пристрої для щіткової обробки/шліфування. Вільна прокатна окалина, іржа і сторонні речовини повинні бути повністю видалені. На кінець, поверхня повинна бути очищена використовуючи вакуумний пилосос, очищені сухим стисненим повітрям або очищені щіткою. Поверхня повинна мати слабий металевий блиск (зразок для порівняння не потрібен)". Захисна обмотка переважно обмотується навколо фасонного виробу, так що наступні шари захисної обмотки перекриваються один з одним, де перекривання має ширину, переважно, принаймні, 1,0мм, більш переважно ширину принаймні 5,0мм і зокрема ширину принаймні 10,0мм. Очевидно, більші ширини, наприклад, приблизно 50,0мм також можливі, але залежать від ширини захисної обмотки, що використовується, як зрозуміло спеціалісту в цій галузі. Однак, необхідно, щоб ширина перекривання становила принаймні 1,0мм для одержання оптимальної герметизації. Крім того, перший і останній витки переважно накладають, по суті, перпендикулярно до напрямку укладки, тобто, якщо фасонним виробом є, наприклад, трубопровід, перший і останній витки накладаються, по суті, по окружності і, по суті, перпендикулярно до довжини трубопроводу. Якщо досягається кінець першого витка захисної обмотки, можна накладати другий виток захисної обмотки, де закінчується перший виток захисної обмотки, за умови, що поздовжнє перекриття становить принаймні 1,0мм, переважно принаймні 5,0мм і найбільш переважно принаймні 10,0мм. Захисна обмотка переважно накладаєтьсявинаходом, переважно, якщо після Згідно з без натягання. накладання захисної обмотки навколо фасонного виробу обмотується зовнішня обмотувальна 82370 16 плівка. Переважно, зовнішню обмотувальну плівка вибирають з плівок, що містять один або декілька поліолефінів, що переважно вибирають з групи, яка містить гомополімери етилену, співполімери етилену, співполімери етиленвінілхлориду, полімери вінілхлориду і співполімери етиленвінілацетату. Згідно з переважним втіленням винаходу, зовнішньою обмотувальною плівкою є ПВХ плівка. Зовнішня обмотувальна плівка переважно накладається з натяганням. Переважно, зовнішня обмотувальна плівка намотується так, що ширина перекривання становить принаймні 20% ширини зовнішньої обмотувальної плівки, переважно принаймні 40% ширини зовнішньої обмотувальної плівки. Винахід надалі ілюструється наступними прикладами, які, однак, не призначені для обмеження рамок винаходу будь-яким чином. Приклади Приклад 1 В цьому прикладі порівнювали водопроникність захисної обмотки згідно з представленим винаходом з деякими комерційно доступними матеріалами подібної товщини. Дані показують відмінну поведінку композиції згідно з винаходом, тобто вона має найнижчу проникність для води. Матеріал Бітум EPDM Бутилова резина ПЕНГ Поліпропілен (95% ізотактичний) Захисна обмотка згідно з винаходом Р(Н2О)*10 -13 Ра.см2/с 840 157 82,5 68 51 35,5 Приклад 2 В цьому прикладі, композицію, що містить поліізобутен і 2,6-ди-т-бутил-4-метилфенол (ВНТ; що пропонується Вах Chemicals B.V., The Netherlands), як антиоксидант, досліджували відносно чистого поліізобутену. Поліізобутиленом був Oppanol B10 N (що містить приблизно 0,04ваг.% ВНТ), що пропонується BASF, The Netherlands, що має Мn 24000 і Mv 40000. Наповнювачем був Omyalite 95T, що пропонується Omya GmbH, Germany. Тести, що проводили: 1. Термогравіметричний аналіз. Цей тест дає дані втрати ваги поліізобутену, як функції температури. Аналіз проводили в присутності повітря при температурі 60 і 85°С. Дані показані в Таблиці 1. 2. Визначення сили адгезії. Композицію згідно з винаходом використовували в комбінації з пластмасовою стрічкою. Композиція містить 33,6ваг.% Oppanol B10 N, 60,3ваг.% Omyalite 95T, 0,06ваг.% пігменту (зелений) і 1,0ваг.% ВНТ. Розмір зразка був 4,9´13см з яких 3,5см наносились на стальну пластину, що має розмір 4,8´7,1см. Силу адгезії визначали використовуючи пристрій для визначення розтягування (Zwick, 5KN). Швидкість розтягування була 300мм/хв. Дані показані в Таблиці 2; середньоквадратичне відхилення 17 82370 середньоквадратичне відхилення даних навантаження становить приблизно 0,003, так що при навантаженні 0,0562±0,003 розуміють, що сила адгезії не змінюється. Таблиця 1 Рецептури (ваг. %, з розрахунку на загальну вагу композиції) А 100,00 0,00 Oppanol B10N ВНТ Дані Таблиці вилуговується. 1 показують, 1 2 3 4 5 6 7 Підданий Макс. навант. (κΝ) що ВНТ Втрата сили адгезії N. а. Нема Нема КТ (порівняння) 0,0562 1 тиждень, 60°С 0,0558 1 тиждень, -20°С 0,0551 Ламкий, 5 днів, 150°С Є руйнування ізоляції 1 тиждень, 85°С 0,0491 Є 2 тиждень, 85°С Нема адгезії Є 1 тиждень, -20°С 0,0552 Нема Дані Таблиці 2 показують, що за різних умов сила адгезії зменшується з часом. Це викликано тим, що ВНТ вилуговується з композиції, що таким чином забезпечує недостатній захист поліізобутену. Приклад 3 Композицію згідно з винаходом піддавали тесту на старіння і тесту на прискорене старіння. В цьому тесті, композицію згідно з винаходом порівнювали з подібною композицією подібною композиції, що містить ВНТ як антиоксидант. Ці тестовані композиції містять 1,0ваг.% антиоксиданту або композицію антиоксиданту, виходячи із загальної ваги композиції (див. Таблицю 3). Таблиця 3 Рецептура Ε F G N 1 День 3 Дні 5 Днів 10 Днів 1 День 3 Дні 5 Днів 10 Днів Втрата ваги (%) при 60°С 0,02 0,06 0,04 0,06 Втрата ваги (%) при 85°С 0,00 0,09 0,08 0,13 0,07 0,09 0,09 0,15 0,08 0,12 0,12 0,23 В 99,00 1,00 Таблиця 2 При. 18 Антиоксидант (1,0ваг.%) ВНТ Irganox 1010/lrgaphos 168 (50:50в/в) Irganox 1010 Irganox 1330 Дослідження старіння Кородовані сталеві труби очищали щіткою використовуючи металеву щітку. Стальні труби потім ламінували захисною обмоткою, що містить композиції і поліетиленову плівку. В кліматичні кабіні стальні труби занурювали в насичений розчин солі і піддавали наступним циклам: 4г при 85°С, 6г від -20°С до 85°С, 4г при -20°С і 6г від 85°С до -20°С. Цикл повторювали 135 разів, що згідно із стандартом на кабельні рукави від Deutsche Telekom AG відповідає циклу життя 107,5 років. Після цього тесту, визначали Мn поліізобутену (поліізобутен мав спочатку Мn 24000) використовуючи GPC (поліізобутен виділяли екстракцією в сокслеті використовуючи гексан як розчинник, розчинник упарювали і залишок розчиняли в ТГФ (2мг/мл). Використаним апаратом GPC був Spectra Physics P 1000 (детектування дифракції світла). Потік 1мл/хв. і використовували колонку Waters F6. Збільшення Мn обумовлює зменшення сили адгезії. Дані показані в Таблиці 4. Таблиця 4 Рецептура Ε F G N Відносна зміна Мn (%) 147 107 108 108 Дані Таблиці 4 показують, що рецептура Ε (містить ВНТ) проявляє найбільше збільшення Мn . Дослідження прискореного старіння Рецептури Е-Н змішували з іржею. Зразки зберігали у печі при 85°С протягом шести місяців. Після цього, виділяли поліізобутен як описано вище і аналізували використовуючи FT-IR. Спектри рецептур накладали один на одного і визначали відносну абсорбцію в області довжин хвиль 1730см-1. В Таблиці 5 показані дані абсорбції. Таблиця 5 Рецептура Ε F G N Одиниці абсорбції (1729см-1) 0,011 0,004 0,004 0,000 Дані з Таблиці 5 показують, що окислення поліізобутену в рецептурі, що містить ВНТ, відбувається у вищій мірі ніж в інших зразках. Приклад 4 На шматки труб (діаметр приблизно 10см; довжина приблизно 10см) наносили захисну обмотку, що містить композиції (загальна товщина приблизно 3мм) і ПВХ плівку. В 19 82370 промислових дослідженнях також використовували панелі з покриттям. Цей тест включав наступні дослідження: - Визначення пропусків - Тести на хімічну стійкість - Тести на стійкість до удару - Тести на електрохімічний опір Визначення пропусків Цей тест проводили згідно з ASTM G 62 (Метод В) використовуючи Elcometer 236 Holiday Detector. При 3000В не було детектовано пропусків в трубах і панелях з покриттям. Хімічна стійкість Зразки композиції згідно з винаходом занурювали у водні розчини рН4,7 і 10 (рН доводили НСІ або NaoH) і витримували приблизно при 23°С протягом тижня. Після цього, рН4 зменшували до 3 в той час як рН10 підвищували до 11 і зразки знову занурювали в ці середовища на один тиждень. Після цього, рН3 знижували до 2 і рН11 підвищували до 12 і зразки знову занурювали в ці середовища на три тижні. В кінці тесту (тобто через п'ять тижнів) не визначали зміни кольору або ваги, що підтверджувало, що композиції є стабільними за цих умов і забезпечують довготривалий захист від корозії. до удару Стійкість Цей тест проводили згідно з ASTM G14. Тести проводили використовуючи 4 фунтову вагу при двох різних рівнях сили 6,10 і 15 Джоуль при кімнатній температурі. Після тестування, площини (ум'ятини) оцінювали візуально на пошкодження і досліджували використовуючи детектор Elcometer 269 Pinhole. Ум'ятину одержану після тестування при 6 Джоулях швидко зникала, в той час як ум'ятини одержані після тестування при 10 і 15 Джоулях частково відновлювались. Пропуски не детектувались. Ці результати демонструють високу ударостійкість і самовідновлювальні характеристики композицій згідно з винаходом. опір Електрохімічний Спектроскопічне вимірювання елетрохімічного опору проводили на шматках труб з покриттям і панелях з покриттям. Тестували два комерційно доступні антикорозійні матеріали для порівняння. Вимірювання проводили використовуючи комп'ютерне контролювання EG & G Frequency Response Analyser (Model 1025) у поєднанні з EG & Комп’ютерна верстка Т. Чепелева 20 Gpotentiostat/galvanostat (Model 283). Результати опору показані в Таблиці 6. Таблиця 6 Покриття Композиція згідно з винаходом Комерційний матеріал 1 (типу "стрічка") Комерційний матеріал 2 (рідина) Опір (Ом×см2) 2,1´1010 1,3´109 3,1´109 Цей тест вказує на те, що композиція згідно з винаходом має кращі антикорозійні властивості, ніж комерційно доступні матеріали. Приклад 5 Захисну обмотку, що містить композицію згідно з винаходом (загальна товщина 1,8мм; поліетиленова плівка використовується як верхнє покриття) наносили на очищену поверхню (рівень St-2 згідно з стандартом NEN-EN-ISO 8501-1) стальної труби шляхом намотування по спіралі без натягання. Послідовні шари перекривались приблизно на 10мм. Потім намотували ПВХ плівку (товщина 0,5мм; 50% перекривання витків) при натягуванні для забезпечення кращого контакту між композицією згідно з винаходом і поверхнею стальної труби. Тест на пропуски при 20кВ показав, що пропуски були відсутні. Наступну оцінку проводили згідно з Європейським стандартом EN 12068, "Зовнішні органічні покриття для антикорозійного захисту внутрішніх і занурених стальних трубопроводів, що використовують іонне зв'язування з катодним захистом - Tapes and Shrinkable Materials", 1998. Композиція згідно з винаходом була порівняна з продуктами С-класу (найвищий клас). Тести на стійкість до удару (ASTM G14) показали стійкість до удару при 16,8 Джоуль (необхідно принаймні 15 Джоуль). Тести по вимірюванню опору показали залишкову товщину після ум'ятини 0,74мм (необхідно принаймні 0,6мм) Електричне ізолювання було принаймні 1,15´108Οм·м2 (необхідно принаймні 108Ом×м2). Тести катодного порушення зв'язування (ASTM G 95 і ASTM G 8) показали порушення зв'язування в 3,1мм при кімнатній температурі і 6,8мм при 50°С (необхідно менше ніж 10мм, яке є найбільш жорсткою необхідною вимогою). Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601