Спосіб одержання оцтової кислоти та застосування бісфосфонатної сполуки в способі одержання оцтової кислоти
Формула / Реферат
1. Спосіб одержання оцтової кислоти карбонілюванням метанолу і/або його реакційноздатного похідного в реакторі для карбонілювання в рідкій реакційній композиції, що включає іридієвий каталізатор карбонілювання, метилйодид, метилацетат, воду, оцтову кислоту та щонайменше один промотор, вибраний із групи, що включає рутеній, реній та осмій, який відрізняється тим, що при цьому в реакційній композиції присутня також бісфосфонатна сполука, що відповідає формулі:
,
у якій R1, R2, R3, R4 незалежно означають водень або органічну функціональну групу, Y означає необов'язково заміщену С1-С10алкіленову або С6-С10арильну групу.
2. Спосіб за п. 1, у якому додатково
(а) із зазначеного реактора карбонілювання відводять рідку реакційну композицію разом з розчиненими і/або захопленими монооксидом вуглецю та іншими газами;
(б) цю рідку реакційну композицію, що відводять, необов'язково пропускають через одну або декілька наступних реакційних зон для витрати щонайменше частини розчиненого і/або захопленого монооксиду вуглецю;
(в) згадану композицію зі стадії (а) і необов'язкової стадії (б) пропускають через одну або декілька стадій розділення однократним рівноважним випаровуванням з одержанням (І) парової фракції, що включає здатні конденсуватися компоненти та відхідний газ низького тиску, причому ці здатні конденсуватися компоненти включають одержувану оцтову кислоту, а відхідний газ низького тиску включає монооксид вуглецю та інші гази, розчинені і/або захоплені з рідкою композицією реакції карбонілювання, що відводиться, і (II) рідкої фракції, що включає іридієвий каталізатор карбонілювання, промотор і оцтову кислоту як розчинник;
(г) з відхідного газу низького тиску виділяють здатні конденсуватися компоненти та
(д) рідку фракцію із стадії розділення однократним рівноважним випаровуванням повертають у реактор для карбонілювання.
3. Спосіб за п. 1 або 2, у якому R1, R2, R3, R4 незалежно означають органічну функціональну групу, вибрану з незаміщеної вуглеводневої групи і заміщеної вуглеводневої групи.
4. Спосіб за п. 1 або 2, у якому кожний з R1, R2, R3, R4 означає водень або кожний означає незаміщену вуглеводневу групу.
5. Спосіб за п. 4, у якому кожна незаміщена вуглеводнева група являє собою групу -СН3 або групу -СН(СН3)2.
6. Спосіб за будь-яким з пп. 1-5, у якому Y має значення, вибрані з групи, що включає незаміщену С1-С10алкіленову групу, необов'язково заміщений С6-С10арил і необов'язково незаміщений С3-С10циклоалкіл.
7. Спосіб за п. 6, у якому незаміщену С1-С10алкіленову групу вибирають із групи, що включає -СН2- і -(СН2)2-.
8. Спосіб за п. 6, у якому необов'язково заміщений С6-С10арил являє собою заміщений бензол.
9. Спосіб за п. 1 або 2, у якому Y вибирають з незаміщеної С1-С10алкіленової групи, необов'язково заміщеної С3-С10циклоалкільної групи і необов'язково заміщеного С6-С10арилу, а кожний з R1, R2, R3, R4 означає водневий атом або кожний означає незаміщену вуглеводневу групу.
10. Спосіб за п. 8, у якому кожна незаміщена вуглеводнева група являє собою метильну групу.
11. Спосіб за п. 1 або 2, у якому бісфосфонат вибирають із групи, що включає тетраізопропіл-1,2-етилендифосфонат, метилендифосфонову кислоту та біс-1,2-диметоксифосфорилбензол.
12. Спосіб за будь-яким з пп. 1-11, у якому бісфосфонат одержують in situ у рідкій реакційній композиції.
13. Спосіб за п. 12, у якому бісфосфонат одержують із спряженої бісфосфінової кислоти.
14. Спосіб за будь-яким з пп. 1-13, у якому бісфосфонатна сполука присутня в рідкій реакційній композиції при молярному співвідношенні бісфосфонатна сполука : іридій в інтервалі [від 0,1 до 10]:1.
15. Спосіб за п. 14, у якому молярне співвідношення бісфосфонатна сполука : іридій знаходиться в інтервалі [від 0,5 до 5]:1.
16. Спосіб за п. 14 або 15, у якому молярне співвідношення бісфосфонатна сполука : іридій знаходиться в інтервалі [від 0,5 до 2]:1.
17. Спосіб за будь-яким з пп. 1-16, у якому промотор присутній в рідкій реакційній композиції при молярному співвідношенні промотор : іридій в інтервалі [до10]:1.
18. Спосіб за п. 17, у якому молярне співвідношення промотор : іридій знаходиться в інтервалі [від 3 до 10]:1.
19. Спосіб за п. 1 або 2, у якому молярне співвідношення бісфосфонатні сполуки : іридій знаходиться в інтервалі [від 0,5 до 5]:1, а молярне співвідношення промотор : іридій знаходиться в інтервалі [від 3 до 10]:1.
20. Спосіб за пп. 2-19, у якому концентрація монооксиду вуглецю в відхідному газі низького тиску складає менш ніж 40 мольних %, а концентрація промотору дорівнює до 8000 мас.част./млн.
21. Застосування бісфосфонатної сполуки формули:
,
у якій R1, R2, R3, R4 незалежно означають водень або органічну функціональну групу, Y означає необов'язково заміщену С1-С10алкіленову або С6-С10арильну групу, як компонента рідкої реакційної композиції у способі одержання оцтової кислоти для стабілізації каталітичної системи, при цьому рідка реакційна композиція містить іридієвий каталізатор карбонілювання, метилйодид, метилацетат, воду, оцтову кислоту і щонайменше один промотор, вибраний із групи, що включає рутеній, реній та осмій.
Текст
1. Спосіб одержання оцтової кислоти карбонілюванням метанолу і/або його реакційноздатного похідного в реакторі для карбонілювання в рідкій реакційній композиції, що включає іридієвий каталізатор карбонілювання, метилйодид, метилацетат, воду, оцтову кислоту та щонайменше один промотор, вибраний із групи, що включає рутеній, реній та осмій, який відрізняється тим, що при цьому в реакційній композиції присутня також бісфосфонатна сполука, що відповідає формулі: O R2 R3 O Y C2 2 (19) 1 3 87652 4 17. Спосіб за будь-яким з пп. 1-16, у якому промо7. Спосіб за п. 6, у якому незаміщену С1тор присутній в рідкій реакційній композиції при С10алкіленову групу вибирають із групи, що включає -СН2- і -(СН2)2-. молярному співвідношенні промотор : іридій в ін8. Спосіб за п. 6, у якому необов'язково заміщений тервалі [до10]:1. С6-С10арил являє собою заміщений бензол. 18. Спосіб за п. 17, у якому молярне співвідношен9. Спосіб за п. 1 або 2, у якому Y вибирають з неня промотор : іридій знаходиться в інтервалі [від 3 заміщеної С1-С10алкіленової групи, необов'язково до 10]:1. заміщеної С3-С10циклоалкільної групи і необов'яз19. Спосіб за п. 1 або 2, у якому молярне співвід1 2 ково заміщеного С6-С10арилу, а кожний з R , R , ношення бісфосфонатні сполуки : іридій знахоR3, R4 означає водневий атом або кожний означає диться в інтервалі [від 0,5 до 5]:1, а молярне співнезаміщену вуглеводневу групу. відношення промотор : іридій знаходиться в інтервалі [від 3 до 10]:1. 10. Спосіб за п. 8, у якому кожна незаміщена вуг20. Спосіб за пп. 2-19, у якому концентрація монолеводнева група являє собою метильну групу. оксиду вуглецю в відхідному газі низького тиску 11. Спосіб за п. 1 або 2, у якому бісфосфонат вискладає менш ніж 40 мольних %, а концентрація бирають із групи, що включає тетраізопропіл-1,2промотору дорівнює до 8000 мас.част./млн. етилендифосфонат, метилендифосфонову кисло21. Застосування бісфосфонатної сполуки формуту та біс-1,2-диметоксифосфорилбензол. ли: 12. Спосіб за будь-яким з пп. 1-11, у якому бісфосфонат одержують in situ у рідкій реакційній комO R2 R3 O Y позиції. P O P 13. Спосіб за п. 12, у якому бісфосфонат одержуO R4 R1 ють із спряженої бісфосфінової кислоти. 14. Спосіб за будь-яким з пп. 1-13, у якому бісфоO O , сфонатна сполука присутня в рідкій реакційній 1 2 3 4 у якій R , R , R , R незалежно означають водень композиції при молярному співвідношенні бісфосабо органічну функціональну групу, Y означає нефонатна сполука : іридій в інтервалі [від 0,1 до обов'язково заміщену С1-С10алкіленову або С610]:1. С10арильну групу, як компонента рідкої реакційної 15. Спосіб за п. 14, у якому молярне співвідношенкомпозиції у способі одержання оцтової кислоти ня бісфосфонатна сполука : іридій знаходиться в для стабілізації каталітичної системи, при цьому інтервалі [від 0,5 до 5]:1. рідка реакційна композиція містить іридієвий ката16. Спосіб за п. 14 або 15, у якому молярне співлізатор карбонілювання, метилйодид, метилацевідношення бісфосфонатна сполука : іридій знахотат, воду, оцтову кислоту і щонайменше один продиться в інтервалі [від 0,5 до 2]:1. мотор, вибраний із групи, що включає рутеній, реній та осмій. Даний винахід відноситься до способу одержання оцтової кислоти карбонілюванням метанолу, зокрема до способу одержання оцтової кислоти карбонілюванням метанолу в присутності іридієвого каталізатора карбонілювання і промотору. Одержання оцтової кислоти карбонілюванням метанолу в присутності іридієвого каталізатора та рутенієвого промотору описано, наприклад, у US 5672743, ЕР-А-0752406, ЕР-А-0849248, ЕР-А0849249, ЕР-А-0849250, ЕР-А-0999198 та ЕР-А1002785. У таких рідкофазових процесах карбонілювання одержувана оцтова кислота може бути виділена відводом рідкої композиції процесу карбонілювання з реактора для карбонілювання та обробкою цієї композиції на одній або декількох стадіях розділення з метою виділити одержувану оцтову кислоту та повернути інші компоненти композиції в реактор для карбонілювання. ЕР-А-0728729 відноситься до способу очищення фракції карбонової кислоти, одержуваної рідкофазовим карбонілюванням, у якому леткі іридієві і/або леткі співпромоторні (такі як рутенієві, осмієві і ренієві) забруднюючі домішки перетворюють у нелеткі форми введенням у контакт з йодидом у відсутності монооксиду вуглецю або при парціальному тиску монооксиду вуглецю нижче парціального тиску під час реакції карбонілювання. У заявці мова йде про те, що парціальний тиск монооксиду вуглецю може складати від 0 до 5бар, переважно нижче ніж 0,25бар. Додавання фосфонатних сполук у рідку реакційну композицію не розглядається. З ЕР-А-1099681 відоме застосування полідентатних фосфіноксиднихсполук; ця заявка відноситься до способу одержання оцтової кислоти карбонілюванням метанолу і/або його реакційноздатного похідного в присутності іридієвого каталізатора і полідентатної фосфіноксидної сполуки в кількості менш ніж 10моль на грам-атом іридію. Усе ще зберігається потреба в розробці альтернативного і/або удосконаленого способу карбонілювання, у якому можна понизити парціальний тиск монооксиду вуглецю під час стадії виділення оцтової кислоти та у необов'язковій додатковій реакційній зоні (зонах). Зниження парціального тиску монооксиду вуглецю під час виділення продукту дозволяє підвищити ефективність процесу карбонілювання по вуглецю. Було встановлено, що застосування деяких біс-фосфонатних сполук у процесі карбонілювання, що каталізується іридієм, з одержанням оцтової кислоти дає можливість понизити парціальний тиск монооксиду вуглецю під час стадії виділення оцтової кислоти. 5 87652 6 Крім того, застосування деяких біс(5) з відхідного газу низького тиску виділяють фосфонатних сполук у процесі карбонілювання, здатні конденсуватися компоненти і що каталізується іридієм, з одержанням оцтової (6) рідку фракцію зі стадії розділення однокракислоти дозволяє використовувати промотор у тним рівноважним випаровуванням повертають у високих концентраціях, наслідком чого є зменшенреактор для карбонілювання. ня утворення водню і/або діоксиду вуглецю як поПеревага застосування біс-фосфонатних спобічних продуктів і підвищена швидкість реакції. лук за даним винаходом в способі одержання оцТаким чином, відповідно до даного винаходу тової кислоти полягає в тому, що воно дозволяє пропонується спосіб одержання оцтової кислоти зменшити кількість пропанової кислоти, що утвокарбонілюванням метанолу і/або його реакційнозрюється як побічний продукт, навіть при низьких датного похідного в реакторі для карбонілювання в парціальних тисках монооксиду вуглецю. рідкій реакційній композиції, що включає іридієвий Крім того, застосування деяких біскаталізатор карбонілювання, метилйодид, метилфосфонатних сполук у процесі карбонілювання, ацетат, воду, оцтову кислоту і, щонайменше, один що каталізується іридієм, з одержанням оцтової промотор, вибраний з групи, що включає рутеній, кислоти забезпечує підвищену стабільність каталіреній і осмій, який характеризується тим, що при тичної системи (каталізатор і промотор) при низьцьому в реакційній композиції міститься також біскому парціальному тиску монооксиду вуглецю під фосфонатна сполука, що відповідає формулі: час виділення продукту. Таким чином, за даним винаходом пропонується також застосування біс-фосфонатної сполуки формули: у якій R1, R2, R3, R4 незалежно означають водневий атом або органічну функціональну групу, Υ означає необов'язково заміщену С1-С10алкіленову або С6-С10арильную групу. За даним винаходом пропонується також спосіб одержання оцтової кислоти, який полягає в тому, що (1) метанол і/або його реакційноздатне похідне карбонілюють у реакторі для карбонілювання в рідкій реакційній композиції, що включає іридієвий каталізатор карбонілювання, метилйодид, метилацетат, оцтову кислоту, воду, щонайменше, один промотор, вибраний із групи, що включає рутеній, реній і осмій, та біс-фосфонатну сполуку, що відповідає формулі: у якій R1, R2, R3, R4 незалежно означають водневий атом або органічну функціональну групу, Υ означає необов'язково заміщену С1-С10алкіленову або С6-С10арильную групу; (2) із зазначеного реактора для карбонілювання відводять рідку реакційну композицію разом з розчиненими і/або захопленими монооксидом вуглецю та іншими газами; (3) цю рідку реакційну композицію, що відводиться, необов'язково пропускають через одну або кілька наступних реакційних зон для витрати щонайменше частини розчиненого і/або захопленого монооксиду вуглецю; (4) згадану композицію зі стадії (2) і необов'язкової стадії (3) пропускають через одну або кілька стадій розділення однократним рівноважним випаровуванням з одержанням (І) парової фракції, що включає здатні конденсуватися компоненти та відхідний газ низького тиску, причому ці здатні конденсуватися компоненти включають одержувану оцтову кислоту, а відхідний газ низького тиску включає монооксид вуглецю та інші гази, розчинені і/або захоплені з рідкою композицією реакції карбонілювання, що відводиться, і (II) рідкої фракції, що включає іридієвий каталізатор карбонілювання, промотор і оцтову кислоту як розчинник; у якій R1, R2, R3, R4 незалежно означають водневий атом або органічну функціональну групу, Υ означає необов'язково заміщену С1-С10алкіленову або С6-С10арильную групу, у способі одержання оцтової кислоти з метою зменшити кількість пропанової кислоти як побічного продукту і/або стабілізувати каталітичну систему, який полягає в тому, що: (а) метанол і/або його реакційноздатне похідне карбонілюють у реакторі для карбонілювання в рідкій реакційній композиції, що включає іридієвий каталізатор карбонілювання, метилйодид, метилацетат, воду, оцтову кислоту та, щонайменше, один промотор, вибраний із групи, що включає рутеній, реній і осмій, із зазначеного реактора для карбонілювання відводять рідку реакційну композицію разом з розчиненими і/або захопленими монооксидом вуглецю та іншими газами; (б) цю рідку реакційну композицію, що відводиться, необов'язково пропускають через одну або декілька наступних реакційних зон для витрати, щонайменше, частини розчиненого і/або захопленого монооксиду вуглецю; (в) згадану композицію зі стадії (а) і необов'язкової стадії (б) пропускають через одну або кілька стадій розділення однократним рівноважним випаровуванням з одержанням (І) парової фракції, що включає здатні конденсуватися компоненти і відхідний газ низького тиску, причому ці здатні конденсуватися компоненти включають одержувану оцтову кислоту, а відхідний газ низького тиску включає монооксид вуглецю та інші гази, розчинені і/або захоплені з рідкою композицією реакції карбонілювання, що відводиться, і (II) рідкої фракції, що включає іридієвий каталізатор карбонілювання, промотор та оцтову кислоту як розчинник; (г) з відхідного газу низького тиску виділяють здатні конденсуватися компоненти; (д) рідку фракцію зі стадії розділення однократним рівноважним випаровуванням повертають у процес карбонілювання. 7 87652 8 Придатна органічна функціональна група (R1, Прийнятні біс-фосфонатні сполуки являють R2, R3 або R4) являє собою незаміщену або замісобою тетраізопропіл-1,2-етилендифосфонат, мещену вуглеводневу групу, таку як незаміщена або тилендифосфонову кислоту та біс-1,2заміщена алкільна, арильна або циклоалкільна диметоксифосфорилбензол. група. Біс-фосфонатна сполука може знаходитися в Придатна вуглеводнева група являє собою реакційній композиції в такій кількості, при якому у алкільну групу, таку як алкіл з С1-С15, або арильну випадку зниження концентрації монооксиду вуглегрупу, таку як арил з С6-С10. цю у відхідному газі низького тиску, активність каВуглеводнева група може бути заміщена одталізатора зберігається. ним або декількома замісниками. Прийнятне молярне співвідношення бісПридатною заміщеною вуглеводневою групою фосфонатної сполуки:іридію ) знаходиться в інможе бути алкільна з С1-С10 або арильна з С6-С10 тервалі [від 0,1 до 10]:1, бажано [від 0,5 до 5]:1, група, заміщена одним або декількома замісниказокрема [від 0,5 до 2]:1, а краще [від 1 до 2]:1. ми вибраними з -NH2, -N02, -SH, атома галогену, Біс-фосфонатні сполуки, використовувані при CO2R5, -COR6, -OR7, -COX, -CSX1, -CN, -NCS та виконанні даного винаходу, можна додавати в рідNCO, де R5, R6 і R7 незалежно означають воднеку реакційну композицію як такі або можна одервий атом, незаміщену або заміщену вуглеводневу жувати in situ, наприклад додаванням сполук групу, таку як С1-С10алкіл та арил з С6-С10, необоспряженої біс-фосфінової кислоти. в'язково заміщений одним або декількома гетероПерша реакційна зона може являти собою атомами, такими як атом кисню, азоту та сірки; X звичайну реакційну зону рідкофазового карбоніта X1 незалежно вибирають з -NH2, -NO2, -SH, волювання. Бажаний манометричний тиск під час дневого атома, -СН3, -(СН2)nХ2, атома галогену, реакції карбонілювання в першій реакційній зоні CO2R8, -COR9, -COX3, -CSX4, -CN, -NCS та -NCO, знаходиться в інтервалі від 15 до 200бар, краще де R8 і R9 мають значення, зазначені для R5 або від 15 до 100бар, більш краще від 15 до 50бар і, R6, або R7, а X2, X3 і X4 мають такі ж значення, які проте, найкраще від 18 до 35бар. Бажана темпезазначені для X або X1; n означає від 1 до 10. ратура реакції карбонілювання в першій реакційній Придатною заміщеною вуглеводневою групою зоні знаходиться в інтервалі від 100 до 300°С, може бути -(СН2)nХ5, де η означає від 1 до 10, краще в інтервалі від 150 до 220°С. СНХ6Х7, СХ8Х9Х10, де X5, X6, X7, X8, X9 та X10 мають У кращому варіанті використовують дві реакзначення, зазначені для X або X1. ційні зони. Ці реакційні зони можуть знаходитися в Органічна функціональна група може включаодній і тій же або окремих посудинах. У кращому ти атоми азоту, кисню, сірки або їх комбінації. варіанті першу та другу реакційні зони розміщують Придатною органічною функціональною групою) в окремих реакційних посудинах із засобами для може бути -CO2R10, -SO2R11, -COR12, -COX11, відводу з першої реакційної посудини і подачі в CSX12, -CN, -NCS або -NCO, де R10, R11, R12 мають другу реакційну посудину рідкої реакційної композначення, зазначені для R5 або R6, або R7; X11 та зиції з першої реакційної посудини разом з розчиX12 мають значення, зазначені для X або X1. неним і/або захопленим монооксидом вуглецю. Коли в кращому варіанті органічна функціонаТака окрема друга реакційна посудина може льна група являє собою арильну групу, таку як С6включати секцію труби між першою реакційною С10арил, вона може бути заміщена одним або депосудиною і клапаном миттєвого випаровування кількома гетероатомами, такими як атоми сірки, рідкої реакційної композиції. Як правило, співвідкисню, азоту та їх комбінації. ношення між довжиною труби та діаметром може У кращому варіанті кожний з R1-R4 означає воскладати приблизно 12:1, хоча можуть бути придневий атом або кожний означає С1-С15алкільну йнятними як більш високі, так і більш низькі співгрупу, таку як група -СН3 або -СН(СН3)2. відношення між довжиною та діаметром. Υ означає необов'язково заміщену С1З першої реакційної зони, як правило, відвоС10алкіленову групу, таку як С3-С10циклоалкільна дять, щонайменше, частину рідкої реакційної комгрупа, або Υ означає необов'язково заміщену С6позиції разом з розчиненим і/або захопленим моС10арильну групу. Циклоалкільна або ари льна нооксидом вуглецю, і, щонайменше, частину група може бути заміщена одним або декількома рідини, що відводиться, і розчиненого і/або захопзамісниками, такими як ті, котрі зазначені вище леного монооксиду вуглецю направляють у другу для X або X1. реакційну зону. У кращому варіанті в другу реакΥ у кращому варіанті означає незаміщену С1ційну зону направляють, по суті, всю рідку реакС10алкіленову групу, таку як -СН2-, -(СН2)2-, С3ційну композицію разом з розчиненим і/або захопС10циклоалкіл або заміщений С6-С10арил, такий як леним монооксидом вуглецю, що відводяться з заміщений бензол. У найбільш кращому варіанті Υ першої реакційної зони. означає 1,2-дизаміщений бензол або С3Друга реакційна зона може працювати при реС10циклоалкільну групу. акційній температурі в інтервалі від 100 до 300°С, У кращому варіанті кожний з R1-R4 означає вокраще в інтервалі від 150 до 230°С. Друга реакційдневий атом або кожний означає С1-С15алкільну на зона може працювати при більш високій темпегрупу, таку як група -СН3 або -СН(СН3)2, a Y ознаратурі, ніж у першій реакційній зоні, причому це чає незаміщену С1-С10алкіленову групу, таку як перевищення складає як правило до 30°С. Друга СН2-, -(СН2)2-, або необов'язково заміщену С3реакційна зона може працювати під манометричС10Циклоалкільну групу, або необов'язково заміним реакційним тиском в інтервалі від 10 до щений С6-С10арил, такий як заміщений бензол, 200бар, краще в інтервалі від 15 до 100бар. У наприклад, 1,2-дизаміщене бензольне кільце. кращому варіанті реакційний тиск у другій реакцій 9 87652 10 ній зоні дорівнює або нижче реакційного тиску в позиціях необхідну концентрацію води. У кращому першій реакційній зоні. Прийнятна тривалість певаріанті концентрації води в рідких реакційних ребування рідкої реакційної композиції в другій композиціях у першій і другий реакційних зонах реакційній зоні знаходиться в інтервалі від 5 до знаходяться незалежно в інтервалі від 0,1 до 300сек., краще від 10 до 100сек. 20мас.%, більш краще від 1 до 15мас.% і, проте, При цьому в другу реакційну зону можна ввонайкраще від 1 до 10мас.%. дити монооксид вуглецю, на додаток до введеного У кращому варіанті концентрація метилйодидв другу реакційну зону розчиненого і/або захопленого співкаталізатора в рідких композиціях реакції ного монооксиду вуглецю. Такий додатковий мокарбонілювання в першій і другий реакційних зонооксид вуглецю можна поєднувати з першою ріднах незалежно знаходиться в інтервалі від 1 до кою реакційною композицією перед введенням у 20мас.%, краще від 2 до 16мас.%. другу реакційну зону і/або можна окремо направІридієвий каталізатор у рідких реакційних комляти до однієї або декількох ділянок усередині позиціях у першій і другий реакційних зонах може другої реакційної зони. Такий додатковий монооквключати будь-яку іридійвмісну сполуку, що розсид вуглецю може включати домішки, такі як, начинна в рідких реакційних композиціях. Іридієвий приклад, Н2, N2, CO2 та СН4. Цей додатковий мокаталізатор можна додавати в рідкі реакційні комнооксид вуглецю може складатися з відхідного позиції в будь-якій прийнятній формі, у якій він газу високого тиску з першої реакційної зони, зарозчиняється в рідких реакційних композиціях або вдяки чому процес у першій реакційній зоні було б здатний перетворюватися в розчинну форму. У доцільно проводити під більш високим тиском СО, кращому варіанті іридій можна використовувати у у результаті чого підвищується швидкість потоку вигляді вільної від хлориду сполуки, такої як ацемонооксиду вуглецю, що подається в другу реактати, що розчинна в одному або декількох компоційну зону. Крім того, це могло б усунути потребу в нентах рідкої реакційної композиції, наприклад у обробці відхідного газу високого тиску. воді і/або оцтовій кислоті, і, таким чином, її можна Джерелом цього додаткового монооксиду вугвводити в реакцію у вигляді розчинів у них. Прилецю може також служити інший потік газу, що клади прийнятних іридійвмісних сполук, які можна містить монооксид вуглецю, такий як, наприклад, додавати в рідку реакційну композицію, включають багатий монооксидом вуглецю потік з іншої устаІrСI3, Іrз, ІrВr3, [Іr(СО)2І]2, [Іr(СО)2СI]2, [Іr(СО)2Вr]2, новки. [Іr(СО)4І2]-Н+, [Іr(СО)2Вr2]-Н+, [Іr(СО)2І2]-Н+, - + У кращому варіанті в другій реакційній зоні ви[Іr(СН3)І3(СО)2] Н , Іr4(СО)12, ІrСI3·4Н2О, ІrВr3·4Н2О, трачається більш ніж 10%, краще більш ніж 25%, Іr3(СО)12, металевий іридій, Іr2О3, ІrО2, ще більш краще більш ніж 50%, зокрема 85%, наІr(асас)(СО)2, Іr(асас)3, ацетат іридію, приклад, щонайменше 95%, розчиненого і/або [Іr3О(ОАс)6(Н2О)3][ОАс] та гексахлоріридій кислоту захопленого монооксиду вуглецю, що міститься в Н2[ІrСI6], переважно вільні від хлориду комплекси реакційній композиції, яка відводиться з першої іридію, такі як ацетати, оксалати та ацетоацетати. реакційної зони. Краща концентрація іридієвого каталізатора в У способі за даним винаходом прийнятні реакрідких реакційних композиціях першої та другої ційноздатні похідні метанолу включають метилреакційних зон незалежно знаходиться в інтервалі ацетат, диметиловий ефір і метилйодид. Як реавід 100 до 6000мас.част./млн іридію. генти в способі за даним винаходом можна Рідкі реакційні композиції в першій та другий використовувати суміш метанолу та його реакційреакційних зонах додатково містять, щонайменше, ноздатних похідних. Як співреагент для простих один промотор, вибраний із групи, що включає ефірних або складноефірних реагентів потрібна рутеній, реній та осмій. Промотор може являти вода. У кращому варіанті як реагенти використособою будь-яку рутеній-, реній- і/або осмійвмісну вують метанол і/або метилацетат. сполуку, що розчинна в рідких реакційних компоВнаслідок реакції з одержуваною карбоновою зиціях. Промотор можна додавати в рідкі реакційні кислотою або розчинником, щонайменше, деяка композиції в будь-якій прийнятній формі, у якій він кількість метанолу і/або його реакційноздатного розчиняється в рідких реакційних композиціях або похідного звичайно перетворюється і, отже, місздатний перетворюватися в розчинну форму. У титься в рідкій реакційній композиції у вигляді мекращому варіанті рутенієві промоторні сполуки тилацетату. У кращому варіанті концентрації меможна використовувати у вигляді вільних від хлотилацетату в рідких реакційних композиціях у риду сполук, таких як ацетати, що розчинні в одпершій і другий реакційних зонах незалежно знаному або декількох компонентах рідкої реакційної ходяться в інтервалі від 1 до 70мас.%, більш кракомпозиції, наприклад у воді і/або оцтовій кислоті, ще від 2 до 50мас.%, найкраще від 3 до 35мас.%. і, таким чином, її можна вводити в реакцію у виУ рідких реакційних композиціях in situ може утвогляді її розчинів у них. рюватися вода, наприклад внаслідок реакції етеПриклади прийнятних рутенійвмісних сполук, рифікації між метанольним реагентом і одержуваякі можна використовувати, включають хлорид ною оцтовою кислотою. Воду можна вводити рутенію(III), тригідрат хлориду рутенію(III), хлорид незалежно в першу і другу реакційні зони карбонірутенію(ІV), бромід рутенію(III), йодид рутенію(III), лювання спільно або окремо від інших компонентів металевий рутеній, оксиди рутенію, форміат рутерідких реакційних композицій. Воду можна відонію(III), [Ku(СО)3І3]-Н+, тетра(ацето)хлоррутеній(II, кремлювати від інших компонентів реакційних III), ацетат рутенію(III), пропіонат рутенію(III), бутикомпозицій, що відводяться з реакційних зон, і морат рутенію(III), пентакарбоніл рутенію, трирутежна повертати в процес у регульованих кількостях нійдодекакарбоніл і змішані галокарбоніли рутедля того, щоб підтримати в рідких реакційних комнію, такі як димер дихлортрикарбонілрутенію(II), 11 87652 12 димер дибромтрикарбонілрутенію(II) та інші рутетрацію таких забруднюючих домішок, як йодиди нійорганічні комплекси, такі як тетрахлорбіс-(4лужних металів, наприклад йодиду літію. Концентцимен)дирутеній(II), тетрахлорбісрацію металів, які кородують, та інших іоногенних (бензол)дирутеній(II), полімер дихлор(циклооктадомішок можна зменшувати з використанням шару 1,5-дієн)рутенію(II) та трисіонообмінної смоли, прийнятної для обробки реак(ацетилацетонат)рутеній(III). ційної композиції, або, що бажано, потоку з каталіПриклади прийнятних осмійвмісних сполук, що затором, що повертається в процес. Такий спосіб можуть бути використані, включають гідрат і безописаний у US 4007130. У кращому варіанті вміст водний хлорид осмію(III), осмій металевий, тетраіоногенних забруднюючих домішок підтримують на оксид осмію, триосмійдодекакарбоніл та змішані рівні нижче концентрації, при якій вони обумовили осмійгалоїдкарбоніли, такі як димер трикарбонілб виділення в рідкій реакційній композиції менш дихлоросмію(ІІ) та інші осмійорганічні комплекси. ніж 500част./млн. I-, краще менш ніж 250част./млн. До прикладів придатних ренійвмісних сполук, I-, більш краще менш ніж 50част./млн I-. що можуть бути використані, відносяться Монооксид вуглецю як реагент для реакцій каRe2(CO)10, Re(CO)5Cl, Re(CO)5Br, Re(CO)5I, рбонілювання може бути практично чистим або ReCl3·xH2O, ReCl5·yH2O та {[Re(CO)4I]2}· може включати інертні домішки, такі як діоксид У кращому варіанті промоторвмісні сполуки вівуглецю, метан, азот, інертні гази, вода та парафільні від домішок, що створюють або утворюють in нові С1-С4вуглеводні. У кращому варіанті концентsitu іоногенні йодиди, що здатні інгібувати реакцію, рацію водню, що міститься в монооксиді вуглецю наприклад солі лужних або лужноземельних метата утворюється in situ внаслідок реакції конверсії лів, або інших металів. водяного газу, підтримують на низькому рівні, наУ кращому варіанті промотор міститься в ефеприклад при парціальному тиску нижче ніж 1бар, ктивній кількості до межі його розчинності в рідких оскільки його присутність може привести до утвореакційних композиціях і/або будь-яких рідких техрення продуктів гідрогенізації. Бажаний парціальнологічних потоках, що повертаються в реакційні ний тиск монооксиду вуглецю в першій та другий зони карбонілювання зі стадії виділення оцтової реакційних зонах знаходиться незалежно в інтеркислоти. У кращому варіанті промотор міститься в валі від 1 до 70бар, краще від 1 до 35бар, а більш рідких реакційних композиціях при молярному краще від 1 до 15бар. співвідношенні між кожним промотором і іридієм в Одержувану карбонову кислоту можна рекупеінтервалі [від 0,1 до 100]:1, краще [більш ніж 0,5]:1, рувати із другої реакційної зони і необов'язково більш краще [більш ніж 1]:1 і найкраще [до 10]: 1, разом із продуктом з першої реакційної зони або зокрема [від 3 до 10]: 1, [від 4 до 8]:1 або [від 4 до окремо від нього виділяти шляхом однократного 6]:1. рівноважного випаровування. У процесі відділення Доцільно, коли молярне співвідношення між однократним рівноважним випаровуванням рідку промотором: іридієм знаходиться в інтервалі [від 3 реакційну композицію направляють у зону однодо 10]: 1, а молярне співвідношення між біскратного рівноважного випаровування через клафосфонатом:іридієм знаходиться в інтервалі [від пан миттєвого випаровування. Зона розділення 0,5 до 5]:1. однократним рівноважним випаровуванням може Концентрація промотору в рідких реакційних являти собою посудину для адіабатичного однокомпозиціях у кожній з першої та другої реакційних кратного рівноважного випаровування або може зон незалежно складає менш ніж 8000част./млн. бути оснащена додатковим нагрівальним засобом. Прийнятна концентрація промотору складає від У зоні розділення однократним рівноважним випа400 до 7000част./млн, зокрема від 2000 до ровуванням рідку фракцію, що включає більшу 5000част./млн. частину іридієвого каталізатора та більшу частину Хоча звичайно в кращому варіанті процес пропромотору, відокремлюють від парової фракції, що водять при практичній відсутності доданої йодидмістить оцтову кислоту, реагент, який карбонілюної солі, тобто солі, що утворює або що дисоціює з ється, воду, метилйодидний співкатализатор карутворенням йодидного іона, у деяких умовах прибонілювання та гази, що не конденсуються, такі як сутність такої солі припустима. Відповідно, у рідкій азот, монооксид вуглецю, водень і діоксид вуглереакційній композиції варто підтримувати мінімацю, причому цю рідку фракцію повертають у перльну концентрацію або виключати іоногенні забрушу реакційну зону, а парову фракцію направляють днюючі домішки, такі як, наприклад, (а) метали, які в одну або декілька дистиляційних зон. У першій кородують, зокрема нікель, залізо та хром, і (б) дистиляційній зоні одержувану оцтову кислоту фосфіни, азотовмісні сполуки або ліганди, що здавідокремлюють від легких компонентів (метилйотні до кватернізації in situ, оскільки вони в загальдид і метилацетат). Ці легкі компоненти видаляють ному здатні впливати на протікання реакції внасліу вигляді головного погону і повертають у першу док утворення в рідкій реакційній композиції іонів Iі/або другу реакційні зони. Також у вигляді голо, що впливають на швидкість реакції. Деякі забрувного погону видаляють відхідний газ низького днюючі домішки від корозії металів, наприклад тиску, що включає гази, які не конденсуються, такі таких, як молібден, виявляються, як було встановяк азот, монооксид вуглецю, водень і діоксид вуглено, менш сприйнятливими до виділення іонів I-. лецю. Такий потік відхідного газу низького тиску Концентрацію металів, які кородують, що впливаможна пропускати через секцію обробки відхідного ють на швидкість протікання реакції, можна звести газу, для видалення здатних конденсуватися мадо мінімальної застосуванням прийнятних, стійких теріалів, таких як метилйодид, наприклад перед до корозії конструкційних матеріалів. Подібним же скиданням в атмосферу через факел. чином необхідно підтримувати мінімальну концен 13 87652 14 Бажана концентрація монооксиду вуглецю в дид), переведених у пропанову кислоту, у частивідхідному газі низького тиску складає менш ніж 40 нах на мільйон, встановлених в охолоджених рідмольних %, краще менш ніж 20 мольних %, а конких продуктах періодичного реакційного процесу, центрація промотору в рідкій реакційній композиції виражених у частинах на мільйон. складає до 8000мас.част. /млн. Для розрахунку швидкості карбонілювання у Оцтову кислоту, одержувану за способом відвигляді числа молей витраченого реагенту на літр повідно до даного винаходу, можна додатково холодної дегазованої композиції в реакторі за гоочищати звичайними способами, наприклад додадину (моль/(л×год.) для конкретної композиції в тковою дистиляцією для видалення домішок, таких реакторі (композиція в реакторі в цілому в перераяк вода, реагент, що карбонілюється та який не хунку на холодний дегазований об'єм) використопрореагував і/або його складноефірна похідна та вували швидкість поглинання газу у визначеній більш висококиплячі побічні продукти. точці по ходу проведення реакції. У кращому варіанті спосіб за даним винаходом Концентрацію метилацетату під час проведенздійснюють як безперервний процес. ня реакції розраховували за початковим складом, Даний винахід далі проілюстрований тільки на виходячи з припущення про те, що на кожен моль прикладах і з посиланням на наступні приклади та монооксиду вуглецю, що витрачався, витрачався Фіг.1 і 2. На Фіг.1 приведена принципова схема один моль метилацетату. Для органічних компоустановки, що застосовується в прикладах. На нентів у вільному просторі в автоклаві над рідиною Фіг.2 приведений графік впливів біс-фосфонатної ніяких допущень не робили. сполуки на стабільність каталітичної системи у Завдяки спостереженню за швидкістю реакції випадку приблизно 1200част./млн іридію для прикарбонілювання і розрахунку концентрації реакційблизно 20% СО у відхідному газі низького тиску. них компонентів існує можливість під час експериЗагальний метод проведення реакції для ексменту визначати швидкість реакції карбонілюванпериментів А та Б і прикладів 1-3 ня, що передбачалася б, якби процес Для проведення в автоклаві ряду експерименкарбонілювання проводили безупинно, одночасно тів з періодичними процесами застосовували цирпідтримуючи режим, що установився, у якому конієвий автоклав ємністю 300см3, обладнаний склад реакційної рідини аналогічний складу всієї мішалкою та пристосуванням для інжекції рідин. реакційної композиції, розрахованому в будь-якій Цей автоклав випробували азотом під тиском до конкретній точці експерименту з проведенням пе4×106Н/м2, потім три рази очищали монооксидом ріодичного процесу. У цих експериментах поняття "реакційна комвуглецю до тиску 1×106Н/м2. Вихідні матеріали, що позиція" відноситься до всієї композиції компоненвключали метилацетат (приблизно 48,0г), оцтову тів в автоклаві в холодному дегазованому стані. кислоту (приблизно 38,0г), метилйодид (приблизно Експеримент А 13,3г) і воду (приблизно 12,5г), загружали в автоБазовий експеримент проводили з застосуклав, який потім повторно очищали монооксидом ванням автоклава, у який загружали метилацетат вуглецю і повільно випускали в атмосферу з ме(48,05г), оцтову кислоту (53,00г), ацетат рутенію тою запобігти втраті летких речовин. Монооксид (6,94г), воду (13,5г), метилйодид (13,33г). Розчин вуглецю (приблизно 6-7×105Н/м2) вводили в автокаталізатора складався з іридієвого розчину (6,3г) клав, що потім нагрівали з перемішуванням (5,25мас.% Іr) з оцтовою кислотою (8,70г). Прибли(1500об/хв) до 190°С. У систему інжекції каталізазне молярне співвідношення між іридієм і рутенієм тора завантажували приблизно 5,6г розчину ацебуло рівним 1:2. тату іридію як каталізатор (5,25мас.% Іr) та оцтову Швидкість реакції в перерахунку на поглинанкислоту (приблизно 8,7г) та інжектували за допоня монооксиду вуглецю визначали рівною могою підвищеного тиску монооксиду вуглецю в 20,3моль/(л×год.) при розрахунковому вмісті в регарячий автоклав з доведенням тиску в автоклаві акційній композиції 15% метилацетату, вона подо 2,8×106Н/м2. стійно зменшувалася доти, поки не витрачався За швидкістю реакції стежили за падінням тисфактично весь метилацетат. ку монооксиду вуглецю, що подавався з баластної Перетворення в оцтову кислоту складало посудини, у якій тиск як правило досягав 98,9% у перерахунку на витрачений метилацетат. 7×106Н/м2. В автоклаві температуру та тиск на Результати аналізу на попередники пропанової постійному рівні 190°С і 2,8×106Н/м2 підтримували кислоти вказували на загальну кількість пропанопід час проведення всієї реакції за допомогою клавої кислоти, що утворилася, 460част./млн. Газопопанів регулювання тиску та подачі охолоджувальдібними побічними продуктами в холодному відхіного засобу. Реакцію завершували, коли падіння дному газі, що скидається, були: Н2 2,8ммоль, СО2 баластного тиску за 5 хв. досягало рівня менш ніж 4 2 3,2ммоль, СН4 5,2ммоль. 1×10 Н/м . Цей приклад не відповідав даному винаходу, Після охолодження відбирали пробу газу для оскільки в рідку реакційну композицію бісаналізу і автоклав вентилювали. Рідкі компоненти фосфонатної сполуки не додавали. вивантажували та аналізували газовою хроматогЕксперимент Б рафією на рідкі побічні продукти. Установлені комБазовий експеримент проводили з застосупоненти визначали кількісно інтегруванням піків ванням автоклава, у який завантажували метилкомпонентів щодо зовнішнього стандарту і вираацетат (48,05г), оцтову кислоту (48,42г), ацетат жали в частинах на мільйон (част./млн) за масою. рутенію (12,28г), воду (13,86г), метилйодид У цих експериментах пропанову кислоту "у ці(13,31г). Розчин каталізатора складався з іридієволому" визначали як сумарну кількість пропанової го розчину (6,15г) (5,25мас.% Іr) з оцтовою кислокислоти та її попередників (етилацетат і етилйо 15 87652 16 тою (8,71г). Приблизне молярне співвідношення винаходу. Наявність в охолодженій реакційній суміж іридієм і рутенієм було рівним 1:4. міші будь-якого осаду побачити було неможливо, Швидкість реакції в перерахунку на поглинанщо демонструвало підвищену стабільність каталіня монооксиду вуглецю визначали рівною затора в холодному стані в умовах відсутності монооксиду вуглецю. 23,4моль/(л×год.) при розрахунковому вмісті в реПриклад 2 акційній композиції 15% метилацетату, вона поЕксперимент Б повторювали, за винятком тостійно зменшувалася доти, поки не витрачався го, що до вмісту автоклава додавали бісфактично весь метилацетат. диметоксифосфорилбензолу в молярному відноПеретворення в оцтову кислоту складало шенні до Іr 1:2. Це є прикладом застосування біс99,2% у перерахунку на витрачений метилацетат. фосфонатної сполуки відповідно до даного винаРезультати аналізу на попередники пропанової ходу. Наявність в охолодженій реакційній суміші кислоти вказували на загальну кількість пропанобудь-якого осаду побачити було неможливо. вої кислоти, що утворилася, 460част./млн. Аналіз Приклад 3 на газоподібні побічні продукти в холодному відхіЕксперимент Б повторювали, за винятком тодному газі, що скидається, не проводили. го, що молярне співвідношення між Іr і Ru збільОхолоджена реакційна суміш демонструвала шували до 1:6 та до вмісту автоклава додавали кількість осаду, що чітко розрізняється. біс-диметоксифосфорилбензолу в молярному відЦей приклад не відповідав даному винаходу, ношенні до Іr 1:2. Це є прикладом застосування оскільки в рідку реакційну композицію бісбіс-диметоксифосфорилбензолу відповідно до фосфонатної сполуки не додавали. даного винаходу. Наявність в охолодженій реакПриклад 1 ційній суміші будь-якого осаду не спостерігали. Експеримент А повторювали, за винятком тоРезультати експериментів А та Б і прикладів 1го, що до вмісту автоклава додавали біс3 зведені в приведену нижче таблицю 1. диметоксифосфорилбензолу (ДМФБ) у молярному відношенні до Іr 1:1. Це є прикладом застосування біс-фосфонатної сполуки відповідно до даного Таблиця 1 Експеримент/приклад (A) Ir:2Ru (Б) Ir:4Ru (1) Ir:2Ru:ДMФБ (2) Ir:4Ru:2ДMФБ (3) Іr:6Ru:2ДMФБ Перетв. МеО- Швидкість при 15% Ас, % МеОАс моль/(л×год) 98,9 20,3 99,2 23,4 98,5 20,4 99,1 23,3 99,2 27,0 H2 (об.%) 2,8 н/д 2,7 3,0 2,9 CO2 (об.%) 3,2 н/д 2,8 3,0 3,4 Всього пропанової кисло-ти/част./млн 460 460 420 390 440 н/д: немає даних Приведені в таблиці 1 результати показують, що застосування біс-фосфонатної сполуки відповідно до даного винаходу в процесі карбонілювання, що каталізується іридієм, з одержанням оцтової кислоти дозволяє зменшити кількість пропанової кислоти як побічного продукту без негативного впливу на швидкість реакції або кількість водню або діоксиду вуглецю як побічних продуктів. Загальний метод проведення реакції для експериментів з В по З та прикладів 4-23 Застосовували установку, представлену на Фіг.1. Відповідно до Фіг.1 установка включала перший реактор (1) для карбонілювання з мішалкою, другий реактор (2) для карбонілювання, посудину (3) для однократного рівноважного випаровування і дистиляційну колону (не показана). Метанол технічного сорту, що використовують для промивання відхідного газу, карбонілювали в 6-літровому першому реакторі (1) у присутності іридієвого каталізатора карбонілювання і рутенієвого промотору під тиском 2,76×106Н/м2 і при температурі 190°С. Перший реактор (1) обладнали пропелерною мішалкою (4) і відбійною кліттю (не показана) для гарантії гомогенного змішання рідких і газоподібних реагентів. Монооксид вуглецю подавали в перший реактор (1) через барботер (5), закріплений під мішалкою (4). З метою звести до мінімуму доступ заліза в перший реактор (1) монооксид вуглецю пропускали через вугільний фільтр (не показаний). Сорочка (не показана), у якій циркулювало гаряче масло, давала можливість підтримувати постійну реакційну температуру реакційної рідини в першому реакторі (1). Рідку реакційну композицію аналізували аналізом у ближній ІЧ-області спектра та газовою хроматографією. Для видалення інертних компонентів відхідний газ високого тиску відводили з першого реактора (1) по лінії (6). Його пропускали через холодильник (не показаний) з наступним зниженням тиску при проходженні через клапан (7), після чого його змішували з відхідним газом низького тиску для того, щоб направити в промивну систему. Рідку реакційну композицію відводили з першого реактора (1) униз по вертикальному стояку (8), пропускали через другий реактор (2), а потім по лінії (9) направляли в посудину (3) для однократного рівноважного випаровування з регулюванням рівня в реакторі. У посудині (3) для однократного рівноважного випаровування рідку реакційну композицію піддавали миттєвому випаровуванні зі зниженням тиску до 1,48×105Н/м2. Суміш пари, що утворилася, і рідини розділяли, багату каталізатором рідину повертали в перший реактор (1) по лінії (10) через 17 87652 18 насос (не показаний), а пару пропускали через іридію та 2940част./млн рутенію. Цю рідку реакційкаплевідбійник (12), а потім у вигляді пари подану композицію додатково карбонілювали в другому вали безпосередньо в дистиляційну колону (не реакторі (2) при середній температурі 190°С і під показана). загальним тиском приблизно 27×105Н/м2 із триваДругий реактор (2) являв собою трубку діамелістю перебування 40-60сек. тром 2,5см, довжиною 30см і разом з відповідними Для того, щоб підтримати концентрацію монотрубопроводами мав об'єм приблизно 8% від об'оксиду вуглецю в нелетких компонентах, що вихоєму першого реактора (1). Ця трубка була розмідили із посудини для однократного рівноважного щена паралельно лінії (9) однократного рівноважвипаровування, на рівні 30мольних %, у другий ного випаровування і оснащена засобом подачі реактор додатково подавали монооксид вуглецю. додаткової кількості монооксиду вуглецю по лінії Результати представлені в таблиці 2. 14. Другий реактор (2) працював під приблизно Експерименти Г та Д таким же тиском, як і перший реактор (1). Процес експерименту В повторювали, за виПара з каплевідбійника (12) надходила у диснятком того, що кількість монооксиду вуглецю, що тиляційну колону (не показана), де оцтову кислоту подавався в другий реактор для карбонілювання, відокремлювали від пари, а відхідний газ низького постадійно зменшували доти, поки в експерименті тиску, що включав монооксид вуглецю, направляД у другий реактор додатковий монооксид вуглецю ли в скрубер (не показаний), після чого скидали в не подавали. Результати представлені в таблиці 2. атмосферу. В експериментах Г та Д у реактор карбонілювання Ступінь осадження каталізатора визначали в біс-фосфонатної сполуки не додавали. сполученні з рідкою реакційною композицією спекЕксперименти Е-З троскопією в ближній ІЧ-області спектра. Було Процеси прикладів В - Д повторювали, за вивстановлено, що збільшення поглинання при банятком того, що співвідношення Ru:Ir у реакторі зовій лінії безпосередньо корелюється з кількістю для карбонілювання збільшували до молярного осаду, що випадає. співвідношення 6:1. Результати представлені в Експеримент В таблиці 2. В експериментах Ε - З в реактор для З застосуванням установки та способу, описакарбонілювання біс-фосфонатної сполуки не доних з посиланням на Фіг.1, метанол карбонілювали давали. в першому реакторі (1) зі швидкістю 20моль/л/год Приклади 4-23 (у перерахунку на холодний дегазований реакційПроцеси експериментів В - З повторювали, за ний об'єм). Рідка реакційна композиція в першому винятком того, що в перший реактор для карбоніреакторі (1) містила приблизно 7мас.% метилйолювання додавали різні кількості ДМФБ. Результадиду, 12мас.% метилацетату, 5мас.% води, прити представлені в таблиці 2. близно 76мас.% оцтової кислоти, 1400част./млн Таблиця 2 Експеримент Іr /приклад (част./млн) В Γ Д Ε Ж З 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 1290 1380 1270 1160 1180 1120 1390 1330 1230 1210 1200 1190 1170 1220 1240 1190 1190 1560 1570 1525 1265 1210 1460 1500 1450 1510 * немає даних Ru:Ir (молярне) ДМФБ: Іr (молярне) 4,1 4,0 4,0 6,0 6,1 5,9 4,1 4,2 6,0 5,9 6,0 6,0 5,9 5,6 5,7 6,2 6,1 4,0 4,0 4,1 6,0 5,7 4,2 4,2 4,0 4,1 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,3 0,3 0,5 0,5 0,5 1,0 1,0 0,9 2,7 2,8 2,8 1,9 1,9 1,9 1,1 ІД 0,7 0,7 0,7 0,3 [СО] у відхідному газі, низького тиску (мольних %) 30 21 11 31 20 20 31 20 20 16 30 30 19 17 31 23 17 29 20 12 21 17 28 20 13 12 Швидкість Швидкість СО2 Пропанова кисвипадання (% вуглецю) лота в част./млн осаду -0,001 0,9 510 0,014 0,8 550 0,190 0,8 560 0,016 0,8 520 0,141 0,8 540 0,287 0,9 540 0,002 1,0 * 0,015 0,9 * 0,132 0,9 * 0,246 0,8 * 0,007 0,8 * 0,007 0,9 460 0,061 0,9 490 0,074 0,8 490 0,002 0,9 470 0,036 0,8 500 0,046 0,8 480 -0,005 0,9 510 -0,004 1,0 530 0,036 1,0 540 0,012 0,9 520 0,039 0,9 500 0,001 1,0 530 0,004 1,0 540 0,034 1,0 530 0,045 1,1 560 19 87652 Приведені в таблиці 2 результати показують, що коли в реактор для карбонілювання додають ДМФБ, парціальний тиск монооксиду вуглецю в відхідному газі низького тиску можна понизити, одночасно зберігаючи стабільність каталізатора та забезпечуючи зменшення кількості пропанової кислоти, що утворюється як побічний продукт. На Фіг.2 продемонстровано сприятливий вплив додавання ДМФБ на стабільність каталіза Комп’ютерна верстка Т. Чепелева 20 тора при низькому парціальному тиску монооксиду вуглецю в відхідному газі низького тиску із посудини для однократного рівноважного випаровування. При 20% монооксиду вуглецю в відхідному газі низького тиску зі збільшенням молярного співвідношення ДМФБ:Іr стабільність каталізатора зростає. Кожна точка на графіку відбиває швидкість нагромадження осаду, одержаного протягом 24год. експерименту. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601
ДивитисяДодаткова інформація
Назва патенту англійськоюProcess for the production of acetic acid and use of bisphosphonate compound in the process
Автори англійськоюLaw David John
Назва патенту російськоюСпособ получения уксусной кислоты и применение бисфосфонатного соединения в способе получения уксусной кислоты
Автори російськоюЛо Девид Джон
МПК / Мітки
МПК: B01J 23/46, C07C 51/02, B01J 31/26, C07B 61/00, C07C 53/08, B01J 31/16, C07C 51/12, B01J 31/12
Мітки: сполуки, бісфосфонатної, спосіб, одержання, кислоти, способи, оцтової, застосування
Код посилання
<a href="https://ua.patents.su/10-87652-sposib-oderzhannya-octovo-kisloti-ta-zastosuvannya-bisfosfonatno-spoluki-v-sposobi-oderzhannya-octovo-kisloti.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб одержання оцтової кислоти та застосування бісфосфонатної сполуки в способі одержання оцтової кислоти</a>
Попередній патент: Спосіб визначення тяжкості гострої ниркової дисфункції у хворих з синдромом поліорганної дисфункції
Наступний патент: “1, 2, 4″ оксадіазоли як модулятори рецептора-5 метаботропного глутамату
Випадковий патент: Спосіб комплексного ортодонтичного лікування зубощелепних аномалій у дітей із захворюваннями щитовидної залози