Спосіб імунопрофілактики гострих респіраторних захворювань у часто хворіючих дітей як метод профілактики пневмонії

Реферат: Спосіб імунопрофілактики гострих респіраторних захворювань у часто хворіючих дітей як метод профілактики пневмонії включає призначення в передсезонний та сезонний період підвищення захворюваності на гострі респіраторні захворювання імунокоректорів, а саме бронхо-муналу (бактерійного лізату системної дії із ефектом вакцин), лікопіду (стимулятора фагоцитозу, проліферації Т- і В-лімфоцитів, синтезу специфічних антитіл, гамма-інтерферону), вітруму кідз (полівітамінний препарат в поєднанні з мікроелементами) та лактомуну (мультикомпонентного пробіотика) у дозах відповідно до віку дітей. UA 93912 U (12) UA 93912 U UA 93912 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, зокрема педіатрії, і стосується удосконалення методів імунопрофілактики гострих респіраторних захворювань (ГРЗ) у часто хворіючих дітей, яка є одночасно методом профілактики пневмонії. Актуальність проблеми ГРЗ у часто хворіючих дітей пов'язана з високою частотою їх ускладненого перебігу з розвитком отитів, синуситів, пневмоній та недостатньою ефективністю існуючих способів профілактики [Ивардава М.И. Место иммуномодуляторов в лечении острой респираторной инфекции у часто болеющих детей / М.И. Ивардава // Вопросы современной педиатрии. - 2011. - Том 10, № 3. - С. 103-107]. В останні роки спостерігається ріст частоти ГРЗ у дітей та економічних затрат на їх лікування [Внебольничные пневмонии у детей: диагностика и лечение / Н.В. Короид, А.Л. Заплатников, Г.А. Мингалимова, Н.С. Глухарева // Русский медицинский журнал. - 2011. - № 22. - С. 22-27]. Відомо, що ГРЗ є одним із основних факторів ризику розвитку пневмонії. Відмічено прямий зв'язок між частотою госпіталізації дітей з пневмонією і сезонним ростом захворюваності на ГРЗ [Банадига Н.В. Стан клітинного та гуморального імунітету у дітей раннього віку з позалікарняною пневмонією / Н.В. Багадига Т.В. Томашівська // Современная педиатрия. - 2008. - № 2(19). - С. 36-38]. Часті ГРЗ свідчать про зниження імунологічної резистентності у дітей внаслідок впливу різних факторів, як ендогенних (лімфатична конституція, несприятливий анте- і постнатальний розвиток, супутня патологія), так і екзогенних (несприятливі матеріально-побутові умови, низький рівень санітарної культури у сім'ї, нераціональне харчування і режим дня, стреси, макро- і мікроекологічні фактори, антибіотикорезистентність збудників, поліпрагмазія) [Островський М.М. Фактори ризику розвитку та клініко-діагностичні особливості затяжного перебігу пневмоній / М.М. Островський // Український пульмонологічний журнал, - 2008. - №3. С. 69-71]. Недооцінка преморбідного фону веде до несвоєчасної діагностики, нераціонального ведення пацієнта, недостатньої ефективності профілактичних заходів щодо зниження захворюваності на ГРЗ [Самсыгина Г.А. Проблемы диагностики и лечения часто болеющих детей на современном этапе / А.Г. Самсыгина, Г.С. Коваль // Педиатрия. - 2010. - Том 89, № 2. С. 137-144]. Нормальна імунна відповідь - результат адекватної функції всіх імунокомпетентних клітин організму, включаючи клітини, які презентують антиген (макрофаги, дендритні клітини), Тлімфоцити і їх субпопуляції, В-лімфоцити та цитокіни. Кооперація цих клітин визначає відповідь клітиного і гуморального імунітету, забезпечує захист організму у формуванні якого беруть участь специфічні і неспецифічні фактори. Бактерицидну дію, нейтралізацію бактерійних токсинів і вірусів, опсонізацію мікробів здійснюють антитіла, які продукують В-лімфоцити. Вони підсилюють фагоцитоз збудників макрофагами і нейтрофільними гранулоцитами. Основу противірусного захисту забезпечують Т-лімфоцити і інтерферони (ІФН). Попереджують зараження клітин Т-хелпери, які синтезують γ-ІФН. При попаданні вірусів на епітелій слизової оболонки верхніх дихальних шляхів їх нейтралізують секреторні IgA (SIgA), а також IgM у крові, IgG у секреторних рідинах. Секреторний IgA зв'язується з бактеріями і вірусами перешкоджаючи їх адгезії до поверхні слизової оболонки. Віруси, що проникають в клітини, руйнуються цитотоксичними Т-лімфоцитами, які попереджують їх реплікацію і забезпечують елімінацію з організму [Балыкова Л.А. Иммунореабилитация детей, часто болеющих респираторными инфекциями / Л.А. Балыкова, Н.Г. Герасимова // Практическая медицина. 2010. - № 6. - С. 137141]. Неспецифічні фактори імунітету у хворих на пневмонію представлені слизовими оболонками респіраторного тракту. Це перший природний захисний бар'єр на шляху проникнення в організм інфекційних агентів. В процесах їх елімінації з організму бере участь багатошаровий миготливий епітелій слизової оболонки бронхіального дерева, який забезпечує функцію мукоциліарного транспорту. У дітей він знижений у зв'язку з запальним процесом в гортані, трахеї, бронхах, що призводить до збільшення в'язкості мокроти, сповільнення її евакуації, колонізації мікроорганізмами і цим самим сприяє підсиленню запального процесу в слизовій оболонці, зниженню локального імунітету та продукції SIgA, лізициму, ІФН [Бережний В.В. Імунокорекція в педіатрії / В.В. Бережний // Нова медицина. - 2005. - №5. - С 54-59]. Часті ГРЗ викликають виснаження імунної системи, зрив компенсаторно-адаптаційних механізмів, що, в свою чергу, призводить до зниження імунорезистентності, формування хронічних запальних процесів в організмі, а також бактерійних ускладнень, зокрема пневмонії. Численні дослідження свідчать, що низька резистентність таких дітей до респіраторних патогенів пов'язана з вираженими порушеннями фагоцитарної ланки імунітету, низьким рівнем показників інтерферонового статусу та активності неспецифічних гуморальних факторів (лізоциму, системи комплементу) [Банадига Н.В. Стан клітинного та гуморального імунітету у дітей раннього віку з позалікарняною пневмонією / Н.В. Багадига, Т.В. Томашівська // 1 UA 93912 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Современная педиатрия. - 2008. - № 2(19). - С. 36-38]. Часті ГРЗ супроводжуються змінами в імунній системі, які можна розглядати як вторинний імунодефіцит (ВІД). Показниками ВІД є лейкопенія за рахунок лімфоцитопенії (1800 кл/1 мкл), гіпогамаглобулінемія, виражені порушення ІФН-статусу. Наявність ВІД у часто хворіючих на ГРЗ дітей є підставою для включення в схему комплексного лікування імуномодулюючих препаратів [Алешина P.M. Синдром вторичной иммунной недостаточности: клинико-лабораторная характеристика / P.M. Алешина // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія.-2007. - № 2 (07). - С. 17-20]. У часто хворіючих на ГРЗ дітей достатнє поступлення мікроелементів та вітамінів є обов'язковою умовою для нормального розвитку і функціонування імунної системи, що дозволяє зберегти резистентність до інфекційних агентів, елімінувати збудника із організму [Абатуров А.Е. Роль микро- и макроэлементов в профилактике частых респираторных заболеваний у детей / А.Е. Абатуров, О.Н. Герасименко, Т.П. Квитницкая // Здоровье ребенка. 2008. - №5 (14). - С. 119-121]. Мікроелементи (залізо, цинк, селен) впливають на всі ланки природженого та набутого імунітету, входять до складу різних ферментів, які беруть участь в процесах проліферації та диференціації клітин імунної системи. Тому їх ще прийнято називати імунними мікроелементами. Імунотропну дію мають вітаміни С і Е, які стимулюють синтез гамаінтерферону, сприяючи формуванню антимікробного імунітету [Нетребенко O.K. Иммунонутриенты в питании детей / O.K. Нетребенко, Л.А. Щеплягина // Педиатрия. - 2006. - № 6. - С. 6-14]. Відомо, що порушення мікробіоценозу кишечника також призводять до пригнічення імунологічного захисту, підвищення чутливості до інфекційних захворювань. Дисбактеріози призводять до затяжного, рецидивуючого перебігу захворювань, розвитку ускладнень, тому виявлення порушень мікробіоценозу кишечнику і їхня корекція необхідні й спрямовані насамперед на профілактику можливих наслідків. Під впливом лактобацил, а саме L. lactis у дітей, часто хворіючих на ГРЗ, відмічається підвищення рівня CD4+ лімфоцитів. Виявлені порушення імунологічної реактивності у таких дітей дозволяють визначити основні напрямки імунореабілітаційних заходів, які передбачають: нормалізацію показників системи фагоцитозу, рівня γ-ІФН; - стимуляцію захисних функцій місцевого імунітету організму; - корекцію порушень мікроелементного складу крові та мікробіоценозу кишечника. Існує спосіб профілактики ГРЗ у дітей дошкільного віку, що включає введення протягом всього періоду сезонного підвищення захворюваності вітамінів з антиоксидантними властивостями (аскорбінової кислоти, токоферолу ацетат) та фітопрепарату "Джерело", що володіє противірусною, імуномодулюючою та протизапальною дією. Однак, цей спосіб недостатньо ефективний: не сприяє нормалізації показників імунітету, індукції синтезу інтерферонів, активації фагоцитозу, а тому недостатньо знижує рівень захворюваності на ГРЗ у часто хворіючих дітей [Патент України №11572 А61К 36/00, (2006.01), затв. 16.01.2006 р., Бюл. №1]. Відомий спосіб профілактики ГРЗ у дітей шкільного віку, що полягає в прийомі імунотропних препаратів рослинного походження, а саме флавозиду у вигляді сиропу, який є індуктором синтезу інтерферону рослинного походження. Його ефект базується на тому, що флавоноїди, які входять до складу препарату, мають здатність пригнічувати реплікацію вірусів, стимулюють синтез ендогенних α- та γ-ІФН, володіють антиоксидантною активністю, що забезпечує зниження захворюваності на ГРЗ у дітей [Патент України №70206 А61К 45/00, (2012.01), затв. 25.05.2012 р., Бюл. №10]. Недоліками вказаного способу є відсутність впливу на інші ланки імунної системи, зокрема систему фагоцитозу, яка перша забезпечує протимікробний захист організму. Тому цей метод також недостатньо ефективний для дітей, які часто хворіють на ГРЗ. Відомий спосіб реабілітації часто хворіючих на ГРЗ дітей, який полягає у використанні комбінації імунотропних препаратів, а саме антраль та імунал перорально в поєднанні з 1 % розчином вілозену інтраназально. Використання комбінації цих препаратів сприяє зменшенню тривалості лихоманки, загальнотоксичних симптомів, зниженню частоти алергічних реакцій на медикаменти, позитивно впливає на динаміку показників клітинного імунітету (нормалізація кількості CD3+ Т-лімфоцитів, збільшення кількості Т-хелперів) [Патент України № 36572 А61К 35/78, (2001.04), затв. 16.04.2001 р., Бюл. № 3]. До недоліків даного способу відноситься недостатній вплив на специфічні ланки імунітету (противірусного та антибактерійного), відсутність активації інтерфероногенезу та фагоцитозу, що недостатньо знижує захворюваність на ГРЗ у часто хворіючих дітей. Тому, розроблений спосіб лікування дітей, які часто хворіють на ГРЗ, шляхом комплексного застосування імуномодулюючих препаратів з різним механізмом дії: стимулятора синтезу ендогенного інтерферону - циклоферону на фоні місячного курсового прийому адаптогену 2 UA 93912 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 рослинного походження настоянки ехінацеї пурпурової, а також стимулятора антибактерійного імунітету ІРС-19 ендоназально. Новим у заявленому способі є те, що здійснюється вплив на різні ланки імунітету, порушення функціонального стану якого сприяє частому виникненню ГРЗ у дітей. Циклоферон стимулює противірусний імунітет за рахунок збільшення синтезу ендогенного ІФН; настоянка ехінацеї пурпурової - неспецифічну резистентність організму, ІРС19 - специфічний антибактерійний захист проти найбільш розповсюджених бактерійних агентів [Патент України № 34075 А61К 36/00, (2008.03), затв. 25.07.2008 р., Бюл. № 14]. Цей спосіб вибраний як прототип, є найбільш ефективний з існуючих. До недоліків прототипу відноситься відсутність різноманітних механізмів одночасного впливу на провідні ланки специфічного та неспецифічного клітинного і гуморального імунітету, а також на мікроелементний склад крові та мікробіоценоз кишечника, що особливо важливо в умовах імунодефіцитного стану у часто хворіючих на ГРЗ дітей. В основу корисної моделі поставлена задача розробити схему імунопрофілактики ГРЗ у часто хворіючих дітей, як метод профілактики пневмонії, шляхом застосування одночасної комбінації імуномодулюючих препаратів з різним механізмом дії на провідні ланки клітинного та гуморального імунітету в поєднанні з пробіотиками і полівітамінними препаратом з вмістом мікроелементів, а саме: бронхо-муналу, лікопіду, вітруму кідз та лактомуну не тільки в період сезонного, але і передсезонного підвищення захворюваності на ГРЗ, які сприятимуть покращенню імунної відповіді на респіраторні мікробні патогени та бактерійну флору, що обумовлює розвиток пневмонії, шляхом підвищення специфічної і наспецифічної резистентності організму, корекції мікробіоценозу кишечника, мікроелементного складу крові. Поставлена задача вирішується тим, що згідно корисної моделі в передсезонний та сезонний період підвищення захворюваності на ГРЗ, тобто за 1 місяць до початку сезону і весь сезон, а в умовах України з початку вересня до кінця березня наступного року, призначають дітям віком від 3-8 років лікопід по 1 таблетці (1 мг) 1 раз на добу впродовж 10 днів, повторюючи прийом через кожні 2 місяці (3 курси); імуномодулятор бактерійного походження бронхо-мунал по 1 капсулі 1 раз на добу тривалістю 10 днів, щомісячно, протягом 3-х місяців; вітрум кідз по 1 таблетці на добу протягом 1 місяця та лактомун по 1 саше 1 раз на день протягом 14 днів кожні 3 місяці (2 курси). Новим у заявленому способі є те, що реалізуються різні способи одночасного впливу на різні ланки імунної системи. Фармакологічна дія лікопіду забезпечується шляхом активного синтезу інтерлейкінів (ІЛ) -1,-6,-12, фактора некрозу пухлин-альфа, γ-ІФН, колонієстимулюючих факторів, стимуляції функціональної (бактерицидної, цитотоксичної) активності фагоцитів (нейтрофілів, макрофагів), природних кілерів, посилення проліферації Т- і В-лімфоцитів, підвищення синтезу специфічних антитіл. Бронхо-мунал - препарат з лізату бактерій, які є найбільш частими збудниками ГРЗ, що діє як місцева вакцина. У відповідь на це в організмі виробляються специфічні антитіла, активується як клітинний, так і гуморальний імунітет, підвищується продукція ІЛ-2 та інших цитокінів, зкспресія адгезивних молекул на моноцитах і нейтрофілах, що полегшує міграцію клітин в вогнище запалення, стимулюється активність В- і Т-лімфоцитів. Вітрум кідз корегує мікроелементний склад крові, а саме рівень заліза, цинку та міді, які регулють процеси росту і диференціації клітин, функціональну активність Т-лімфоцитів, підтримують баланс між клітинним та гуморальним імунітетом, беруть активну участь в окисновідновних реакціях, необхідних для процесів росту і кровотворення. Лактомун мультикомпонентний пробіотик, що містить комбінацію живих бактерій: Lactococcus lactis, Bifldobacterium bifidum, Bifidobacterium lactis, які знижують реактивність Т-хелперів 2-го типу при одночасному підвищенні реактивності Т-хелперів 1-го типу і Т-супресорів. Зниження Т-хелперів 1-го типу є маркером зниження імунологічної резистентності, що спостерігається у дітей, які часто хворіють на ГРЗ. Розповсюджений дисбіоз слизових оболонок у цієї категорії дітей потребує корекції мікрофлори. Таким чином, сукупність перерахованих препаратів дає можливість оптимізувати імунореабілітацію дітей, які часто хворіють на ГРЗ. Спосіб реалізують таким чином. Дітям дошкільного та раннього шкільного віку (від 3 до 8 років), які часто хворіють на ГРЗ в передсезонний і сезонний період підвищення захворюваності (за 1 місяць до початку сезону і весь сезон), тобто в умовах України з початку вересня до кінця березня наступного року, призначають одночасно імуномодулюючі препарати з різним механізмом дії, а саме лікопід по 1 таблетці (1 мг) 1 раз на день впродовж 10 днів, повторюючи прийом через кожні 2 місяці (3 курси); бронхо-мунал по 1 капсулі 1 раз на день тривалістю 10 днів, щомісячно, протягом 3-х місяців; вітрум кідз дітям по 1 таблетці на добу протягом 1 місяця та лактомун по 1 саше 1 раз на добу протягом 14 днів через кожні 3 місяці (2 курси). 3 UA 93912 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 При розробці заявленого способу впродовж календарного року обстежено 2 групи дітей, рандомізованих за віком, статтю та частотою розвитку ГРЗ. Основну групу склали 20 дітей, які часто хворіли на ГРЗ і отримували в якості імунопрофілактики бронхо-мунал, лікопід, вітрум кідз та лактомун. Групу порівняння склали 20 дітей, які не отримували імунопрофілактики, а тільки загальноприйняту схему лікування з приводу ГРЗ: препарати ІФН (назоферон, віферон), противірусні (арбідол), симптоматичну терапію (муколітики, відхаркувальні). Нами проведено клінічне обстеження дітей протягом усього передсезонного і сезонного періоду підвищення захворюваності на ГРЗ, тобто за 1 місяць до початку сезону і весь сезон, а саме з початку вересня до кінця березня наступного року. При цьому реєстрували частоту та тривалість захворювання на ГРЗ, тяжкість перебігу, наявність ускладнень, потребу в призначенні антибіотиків. В результаті проведених клініко-лабораторних досліджень встановлено, що в основній групі дітей частота ГРЗ протягом року (Фіг. 1) становила 4,6±0,20 випадків в порівнянні з групою дітей, які не отримували імунопрофілактику - 8,10±0,18, тобто знижувалась на 1,7 разів (р