Спосіб приготування корму та кормоготувальний агрегат

1. Спосіб приготування корму, що передбачає змішування цілого зерна з водою або розчином поживних речовин, подрібнення зерна, перемішування, який відрізняється тим, що ціле зерно та інші тверді поживні речовини подають у механічний подрібнювач порціями і одночасно змішують з водою або розчином поживних речовин, матеріал з виходу подрібнювача направляють на його вхід через порожнину переробної ємності, причому процес подрібнення здійснюють без доступу повітря під тиском від 4 до 5 бар, контролюють, щоб нагрів не перевищив 38 °С, причому одержану суміш багаторазово пропускають через подрібнювач до досягнення сумішшю водневого показника від рН 5 до рН 5,5 та вивантажують. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що використовують ціле зерно одного виду або суміш цілого зерна різних родів та видів зернових культур, які перемелюють до розміру часток в діапазоні від 0,5 мм до 1,4 мм. 3. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що температуру суміші підтримують при переробці не вище 30 °С , а по закінченні суміш перевантажують у додаткову ємність та витримують до охолодження до температури не вище 26 °С. 4. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що зерно та тверді поживні речовини подають у подріб 2 (19) 1 3 97565 4 7. Агрегат за п. 5, який відрізняється тим, що відцентровий дисковий подрібнювач встановлений в порожнині переробної ємності, та його вихідний та вхідний патрубок безпосередньо знаходяться в суміші, а в нижній частині переробної ємності встановлені запірний клапан та патрубок, для можливості вивантаження. 8. Агрегат за п. 5, який відрізняється тим, що ротор відцентрового дискового подрібнювача, виконаний з наскрізними отворами у площині диска, закріплений на валу, який встановлений у підшипникову опору з дворядними радіально-упорними підшипниками, і через муфту, що компенсує, під'є днаний до електродвигуна, що входить до приводу, причому зазор між торцями кільцевих вінців встановлений в діапазоні 1,2-2,0 мм, а грані гострокутних зубців направлені радіально по конусній твірній. 9. Агрегат за п. 5, який відрізняється тим, що на роторі відцентрового дискового подрібнювача та нерухомих жорнах, на робочій площині, торцях кільцевих вінців, заглиблення виконані у вигляді канавок, направлених під кутом 25-35° відносно радіального напрямку, які мають глибину 1,2-2,0 мм, ширину 1,4-2,0 мм з кроком по кругу в діапазоні від 6 до 10 мм. Винахід належить до сільського господарства, зокрема до кормовиробництва. Відомий патент Російської Федерації №2313229 на спосіб виготовлення рідкого зернового корму, опублікований 27.12.2007 року, індекси МПК А23К1/00, А23К1/14. Спосіб включає дозування зерна, завантаження зерна і води в бункер, подачу зерна і води в нагрівний апарат що подрібнює, здрібнювання, нагрів і змішування, при цьому в бункер, обладнаний електронасосом і нагрівним апаратом що подрібнює, одночасно подають попередньо грубоподрібнене зерно і безпосередньо на нього підігріту до температури 63-80°С воду. Для здрібнювання, нагрівання і змішування зволожене зерно подають по закільцьованому колу за допомогою насоса з бункера в нагрівний апарат що подрібнює, і обробляють протягом 20-25 хвилин. Недоліками відомого способу є те, що нагрів виконують до температури 63-80 °С і вище, що призводить до втрати багатьох вітамінів та корисних мікроелементів корму. Недоліком цього способу є також необхідність додатково установлювати на агрегаті електронасос, додатковий підігрів води до 63-80 °С, попереднє подрібнювання зерна на іншому агрегаті до грубого помелу. Все це потребує додаткових трудових та матеріальних витрат та додаткових витрат електроенергії. Найбільш близьким по технічній суті є патент України на корисну модель №53587, по якому спосіб приготування корму із зерна, передбачає подрібнення зерна в переробній камері, зволоження і перемішування, причому ціле зерно змішують з водою або розчином поживних речовин, а одержану суміш подрібнюють в переробній камері одночасно з подачею повітря, причому процес подрібнення здійснюють під тиском та повторюють декілька разів до досягнення сумішшю консистенції суспензії та температури 40-45 °С. Загальними суттєвими ознаками є те, що спосіб приготування корму передбачає змішування цілого зерна з водою або розчином поживних речовин, подрібнення зерна і перемішування. Недоліками прототипу є те, що подача повітря в переробну камеру (в понятті прототипу) робить неможливим швидке бродіння та виробляння необхідних біоорганічних сполук. Задачею винаходу є швидке приготування корму із зерна або інших твердих поживних речовин, який легко засвоюється тваринами, та містить необхідні біоорганічні сполуки завдяки ферментації. Ферментація - біохімічний процес, бродіння, при якому органічні речовини, переважно вуглеводи, за рахунок зернової складової, розкладаються під дією ферментів, лактобактерій, що знаходяться в зерновій суміші. При цьому частка крохмалю в зернових компонентах перетворюється на глюкозу, а потім в 2 моля лактату (сіль молочної кислоти), з підвищенням енергії корму. Процес бродіння при підвищеному тиску та температурі порядку 30 °С і не вище 38 °С іде найбільш інтенсивно і без втрат вітамінів. Ферментований рідкий корм відрізняється, передусім, підвищеною концентрацією молочної кислоти, низьким рівнем водневого показника до порядку рН 4,5 і попереднім розщепленням крохмалю і компонентів корму. Дані три аспекти покращують переварювання корму в шлунку тварин. Це означає, що для переварювання ферментного корму тварини витрачають меншу кількість енергії, підвищується засвоюваність поживних речовин і так само корму. Бродіння зернових з утворенням ферментів глюкози забезпечує виділення молочної кислоти, яка в даному випадку і сприяє прискореному напіврозпаду органічних речовин на амінокислоти, збільшуючи енергію корму, а відповідно і енергію тварини, за рахунок додаткового вступу кисню в кровоносну систему. Відмітними суттєвими ознаками, дійсними у всіх випадках, є те, що ціле зерно та інші тверді поживні речовини подають у механічний подрібнювач порціями і одночасно змішують з водою або розчином поживних речовин, вхід та вихід подрібнювача з'єднують через порожнину переробної ємності, причому процес подрібнення здійснюють під тиском від 4 до 5 бар, контролюють щоб нагрів не перевищив 38 °С, причому одержану суміш багаторазово пропускають через подрібнювач до досягнення сумішшю водневого показника від рН 5 до рН 5,5 та вивантажують. Відмітними суттєвими ознаками, дійсними в окремих випадках, є те, що використовують ціле зерно одного виду або суміш цілого зерна різних родів та видів зернових культур, які перемелюють до розміру часток в діапазоні від 0,5 мм до 1,4 мм. Температуру суміші підтримують при переробці не вище 30 °С, а по закінченні суміш перевантажують 5 у додаткову ємність та витримують до охолодження до температури не вище 26 °С. Зерно та тверді поживні речовини подають у подрібнювач до досягнення співвідношення до води по масі 1 до 2,05-2,5 та відсікають подачу. Відомий патент Російської Федерації №2137547 опублікований 20.09.1999 року, індекс МПК В02С7/02, A01F29/00 на відцентровий подрібнювач. Подрібнювач призначений для здрібнювання фуражного зерна й інших сипучих сільськогосподарських матеріалів, що використовують для годівлі тварин. Подрібнювач складається з двох, співвісно розташованих і таких, що обертаються назустріч один одному дисків. На внутрішніх поверхнях дисків виконані кільцеві канавки у вигляді виступів, що чергуються, і западин трикутної форми, причому кут при вершинах виступів дорівнює кутові западин. Крім того, на внутрішніх поверхнях дисків виконані радіальні канавки, у яких встановлені ножі, за формою кільцеві канавки дисків, що копіюють, і виступають над їхньою поверхнею на висоту не менше середнього діаметра часток, що подрібнюються. Матеріал, що подрібнюється, через порожнистий вал одного з дисків направляється в центральну частину подрібнювача. При обертанні дисків назустріч один одному частки, що подрібнюються, попадають під дію зустрічних робочих крайок ножів, переміщаючись від центра до периферії подрібнювача. Недоліками відомого пристрою, є те що по всій зоні подрібнення, щілина між зустрічними ножами однакова, що може призвести до закупорювання зони, в яку надходить ціле зерно і зменшує продуктивність процесу, і чим більш малого розміру потрібні частки на виході, тим менше пропускна здатність, або потрібно подавати на подрібнювання попередньо подрібнене зерно. Найбільш близьким по технічній суті є кормоготувальний агрегат, описаний у патенті України №53588, опублікованому 15.07.2005 року у бюл. №7, індекс МПК В02С7/18, В02С9/00, A01F29/00. Кормоготувальний агрегат складається з рами, на якій встановлений привід та переробна камера, в корпусі якої розташовані рухомі і нерухомі робочі органи у вигляді дисків, встановлених з утворенням зазору, бункера для подачі кормової суміші, бункера для приймання матеріалу, патрубків для подачі і приймання матеріалу, причому на патрубку для подачі матеріалу розташований клапан для впуску в переробну камеру повітря, а вихідний патрубок з'єднаний через бункер для приймання матеріалу з вхідним патрубком. Ротор переробної камери, виконаний з отворами та по периферії, додатково має лопатки, і встановлений між двома нерухомими дисками з зубцями по торцевій поверхні. Загальними суттєвими ознаками є те, що кормоготувальний агрегат, що містить раму, на якій встановлений привід, бункер зерна, переробну ємність, подрібнювач, який містить рухомі і нерухомі робочі органи-жорна з лопатями, встановленими з утворенням зазору, також, патрубки та запірні клапани для можливості подачі і приймання матеріалу. Недоліками прототипу, є те що, в ньому є дос 97565 6 туп повітря до суміші на всіх етапах переробки і тим самим не дозволяє швидко виконати якісне подрібнювання одночасно з біологічною переробкою твердих цілих зернових продуктів та створення якісного корму для тварин, який легко засвоюється, так як відсутні елементи, які дозволяють спочатку розбити ціле зерно, а потім розмолоти до розмірів часток від 0,5 до 1,4 мм, та одночасно виконати ферментацію без доступу повітря. Задачею винаходу є швидке якісне подрібнювання цілих зернових продуктів та інших твердих поживних речовин з одночасною біологічною переробкою, ферментацією. Відмітними суттєвими ознаками, дійсними у всіх випадках, є те, що ротор відцентрового дискового подрібнювача закріплений в корпусі на валу та має крім лопатей у формі дуги, які рівномірно розташовані по зовнішньому контуру кільцевого двостороннього торцевого вінця, на робочій площині якого виконані заглиблення, ще додаткові лопаті та гострокутні зубці, які знаходяться між ступицею та кільцевим двостороннім торцевим вінцем, ротор встановлений між двома нерухомими жорнами, які мають торцеві кільцеві вінці з заглибленнями та відповідні гострокутні зубці, причому з боку одного з нерухомих жорен, корпус подрібнювача має не менше одного вхідного отвору в центральній частині, для можливості приймання суміші, а з боку другого нерухомого жорна глуху стінку з шарнірним вузлом для проходу вала обертання ротора, а вихідний патрубок розташований на зовнішньому контурі корпусу . Відмітними суттєвими ознаками, дійсними в окремих випадках є те, що корпус відцентрового дискового подрібнювача встановлений з горизонтальним розташуванням вала ротора, з'єднаний своїм входом трубами, через запірні клапани з низом переробної ємності та низом бункера для зерна, а напірний вихід під'єднаний трубою через запірний клапан до верхньої частини переробної ємності, причому на напірній трубі передбачений додатковий запірний клапан для під'єднання гнучкого шланга для можливості вивантаження. Ротор відцентрового дискового подрібнювача, виконаний з наскрізними отворами у площі диска, закріплений на валу, який встановлений у підшипникову опору з дворядними радіально-упорними підшипниками, і через муфту, що компенсує, під'єднаний до електродвигуна, причому зазор між торцями кільцевих вінців встановлений в діапазоні 1,2-2,0 мм, а грані гострокутних зубців направлені радіально по конусній твірній. На роторі відцентрового дискового подрібнювача та нерухомих жорнах, на робочій площині, торцях кільцевих вінців, заглиблення виконані у вигляді канавок, направлених під кутом 25-35° відносно радіального напрямку, які мають глибину 1,2-2,0 мм, ширину 1,4-2,0 мм з кроком по кругу в діапазоні від 6 до 10 мм. Можлива конструкція, в якій відцентровий дисковий подрібнювач встановлений в порожнині переробної ємності, та його вихідний та вхідний патрубок безпосередньо знаходяться в суміші, а в нижній частині переробної ємності встановлені запірний клапан та патрубок, для можливості ви 7 вантаження. Таким чином, завдяки конструкції агрегату, подрібнення виконується без доступу повітря в зону інтенсивної переробки, що забезпечило швидке бродіння та вироблення необхідних біоорганічних сполук ферментаційних процесів корму, збільшило утримання в кормі корисних біоорганічних сполук і прискорило їх розпад на амінокислоти, що збільшило засвоєння корму тваринами. Додаток до ротора дискового подрібнювача гострокутних зубців, які знаходяться між ступицею та двостороннім кільцевим вінцем, забезпечило попереднє подрібнювання цілого зерна, а заглиблення виконані на робочій поверхні з двох сторін на роторі та бокових жорнах в глибину розміром 1,2-2,0 мм, ширину 1,4-2,0 мм, направлені під кутом 25-35°, відносно радіального напрямку, забезпечило і прискорило його подрібнювання до стабільного виходу 75-80 % розміру часток від 0,5 до 1,4 мм, яка найкраще засвоюється кишковим трактом тварин, що також пришвидшило ферментаційні процеси. Лопаті, які розташовані на роторі дискового подрібнювача, і лопаті, які розташовані з двох сторін між ступицями та гострими зубцями, прискорили подачу корму і скоротили термін його виготовлення, а загнутість лопатей в протилежну сторону від напрямку обертів ротора - зняло навантаження до 30 % з електродвигуна приводу. Температура в відомих способах підвищується для знищення збудників хвороби. У нашому випадку, швидке зниження водневого показника до рН 5-5,5 і утворення при ферментації в кормі солі молочної кислоти, поліпшує кишкову флору тварин и знищує збудників хвороби, тому температура при виготовленні корму може підвищуватись до 38 °С, так як при цьому забезпечується зберігання вітамінів, але, якщо температура не перевищує 30 °С, це ще й зберігає енергоресурси. Всі вищеперелічені конструктивні елементи та процеси, які проходять в агрегаті, забезпечили вирішення задачі винаходу, тобто швидке якісне подрібнювання цілих зернових продуктів, з одночасним технологічним процесом ферментації кормів і виходу легкозасвоюваного корму, що зрештою збільшило приріст ваги та скоротило термін відгодівлі тварин на 15-20 діб. В даному процесі ферменти виступають каталізаторами процесу розпаду корму на амінокислоти, що сприяє швидкому засвоєнню корму, і як результат, зменшення виділення гною у свиней до 44 %, у ВРХ - до 20-25 %. Конструкція агрегату забезпечує виконання способу, тобто подрібнення цілого зерна та твердих поживних речовин до потрібної фракції 0,5-1,4 мм з одночасним підвищенням температури води до 30 °С з ретельним перемішуванням всіх компонентів корму, протікання ферментаційних процесів, видачею готового корму - всі вищеперелічені процеси виконані на одному агрегаті, що значно економить електроенергію та трудові ресурси. Одержаний ферментаційний корм із суміші зернових та інших твердих поживних речовин відрізняється від інших кормів: підвищеною концентрацією молочної кислоти; низьким рівнем водневого показника рН 5-5,5; попереднім розщепленням 97565 8 крохмалю; не втрачені вітаміни завдяки температурі, що не перевищує 30 °С. На фіг. 1 зображений загальний вид кормоготувального агрегату; На фіг. 2 зображений вид А на кормоготувальний агрегат; На фіг. 3 зображений переріз Б-Б, по осі подрібнювача; На фіг. 4 зображений переріз В-В, на якому показаний диск ротора. На фіг.5 зображений переріз Г-Г, на якому показані зубці та заглиблення на робочих вінцях; На фіг. 6 зображений переріз Д-Д, на якому показаний нерухомий жорн; На фіг. 7 зображений переріз Е-Е, на якому показані заглиблення на робочій поверхні вінців. Згідно з винаходом кормоготувальний агрегат містить раму 1, на якій встановлений привід 2, електродвигун 3 зі швидкістю обертання вала 1500 об/хв., який має з'єднувальну муфту 4, підшипникову опору 5. Бункер зерна 6 та переробна ємність 7 встановлені на рамі 1 вище подрібнювача 8. Ротор 9 відцентрового дискового подрібнювача 8 закріплений в корпусі 10 на валу 11 і виконаний з наскрізними отворами 12 у диску між ступицею 13 та кільцевим двостороннім торцевим вінцем 14. Ротор 9 має, крім рівномірно розташованих по зовнішньому контуру кільцевого двостороннього торцевого вінця 14, вигнутих дугою в напрямку, протилежному обертанню, лопатей 15, додаткові лопаті 16, також вигнуті дугою в напрямку, протилежному обертанню, та гострокутні зубці 17, грані яких направлені радіально по конусній поверхні, які знаходяться між ступицею 13 та кільцевим двостороннім торцевим вінцем 14. Ротор 9 встановлений між двома нерухомими жорнами 19 та 20 з торцевими кільцевими вінцями 21 та 22 з відповідними гострокутними зубцями 23 та 24. На двосторонніх торцевих вінцях ротора 9 та торцевих вінцях жорна 19 та 20 виконані заглиблення 25. Заглиблення виконані у вигляді канавок глибиною 1,4 мм, шириною 1,6 мм та розвернуті в площині торців вінців на 30° відносно радіального напрямку в площині, перпендикулярній осі вала 11. З боку нерухомого жорна 19 корпус 10 подрібнювача має вхідний отвір 26 в центральній частині, в якому закріплений патрубок 27. З боку нерухомого жорна 20 через стінку 29 з ущільнювальним кільцем 30 проходить вал 11, який закріплений в корпусі 31 підшипникової опори, яка закрита кришками 32 та 33 з ущільнювальними кільцями 34. Кришки фіксують зовнішні кільця двох дворядних конічних підшипників 35, а вал зафіксований від осьового переміщення між внутрішніми кільцями підшипників 35. Таким чином встановлюється зазор між торцями вінців в діапазоні від 1,2 до 2,0 мм, в нашому прикладі - зазор 1,4 мм, який витримується постійно. Вихідний патрубок 36 розташований тангенціально по зовнішньому контуру корпусу 10 подрібнювача 8. Корпус 10 відцентрового дискового подрібнювача встановлений з горизонтальним розташуванням вала 11 ротора 9 і з'єднаний своїм вхідним патрубком 27 з низом переробної камери 7 та ни 9 зом бункера для зерна 6 трубами 37 та 38, через запірні клапани 39 та 40, а вихідний патрубок 36 під'єднаний трубою 41 через запірний клапан 42 до переробної ємності 7 в верхній частині, причому на трубі 41 передбачений роз'єм та запірний клапан 43 для можливості під'єднання гнучкого шланга та можливості вивантаження корма подачею подрібнювача 8 . Ротор 9 відцентрового дискового подрібнювача закріплений на валу 11 шпонкою 44 та зафіксований гайкою 45. На роторі 9 відцентрового дискового подрібнювача та нерухомих жорнах 19 та 20, на робочій площині кільцевих вінців заглиблення виконані у вигляді канавок направлених під кутом 30° відносно радіального напрямку, які мають глибину 1,5 мм, ширину 1,5 мм з кроком 8 мм. Нерухомі жорна 19 та 20 закріплені болтами 46 з гайками 47. Можливий варіант, для агрегатів малої продуктивності, коли відцентровий дисковий подрібнювач 8 встановлений в порожнині переробної ємності 7 та вихідний 36 і вхідний 27 патрубки, безпосередньо, знаходяться в суміші, а в нижній частині переробної ємності 7 встановлені патрубок, запірний клапан та труба або гнучкий шланг, для можливості вивантаження (на кресленнях цей варіант не показаний, так як його конструкція зрозуміла зі слів і базується на описаній конструкції як подрібнювача, так і загальній конструкції). В роботі ціле зерно, засипане у бункер зерна, 6 подають у подрібнювач 8 порціями, через відкритий запірний клапан 40 і одночасно змішують з водою або розчином поживних речовин, залитих у переробну ємність 7 через відкритий запірний клапан 39, вхідний патрубок 27 та вихідний патрубок 36 з'єднують з порожниною переробної ємності 7, для чого відкривають ще й запірний клапан 42. По досягненні співвідношення зерна до води по масі 1 до 2,05, якщо переробляється неміцний з підвищеною кількістю вологи продукт, або співвідношення зерна до води по масі 1 до 2,5, якщо переробляється міцний сухий продукт, закривають запірний клапан 40. Процес подрібнення здійснюють під тиском в діапазоні від 4 до 5 бар, контролюють, щоб нагрів не перевищив 38 °С, для зберігання вітамінів, причому суміш багаторазово пропускають через подрібнювач 8 до досягнення сумішшю водневого показника від рН 5 до рН 5,5. На цей момент розмір 75-80 % часток зерна мають розмір 1 мм. А розбіг розмірів часток зерна в суміші знаходиться в діапазоні від 0,5 мм до 1,4 мм. Температура підвищується завдяки тертю та кавітаційним процесам у подрібнювачі, а також бродіння, температуру суміші підтримують при переробці не вище 30 °С , для збереження більшої кількості вітамінів та корисних мікроелементів споживних речовин корму та зниження енерговитрат, а по закінченні корм перевантажують у додаткову ємність та витримують до охолодження до температури не вище 26 °С, яка є оптимальною для годування тварин. При розробці способу та безпосередньо агрегатів проводилось випробування способу, агрегату та експериментальна відгодівля тварин. 97565 10 Наприклад, при роботі кормоагрегату "Мрія", який готує за 20 хвилин 170 кг ферментованого корму у вигляді гомогенної кормової суспензії із суміші зернових матеріалів, та дозволяє добавляти інші сипучі матеріали та вітаміни. Склад суміші зернових матеріалів не є предметом винаходу, тому в формулі це не відображене, до того ж спосіб по винаходу виконується і з використанням зерна одного виду, але для тварин краще використовувати зернові суміші, про що докладніше є далі в прикладах. В бункер зерна 6 засипається ціле зерно одного виду або зернова суміш - 57 кг . В переробну ємність 7 заливається вода - 120 л. Співвідношення зерна до води 1:2,1 часток по масі, а при високій клейковині співвідношення зерна до води 1:2,5 по масі, для телят і крупної рогатої худоби співвідношення зерна до води - 1:3 по масі. Відкривається клапан 39. Вода надходить в подрібнювач 8. Включається електродвигун 3, який приводить в дію подрібнювач 8. Робочий орган - ротор 14 розташований на валу 11 за допомогою лопатей 15, які знаходяться по торцевій поверхні ротора, подрібнювач працює і як гідронасос. Вода, через трубу 37, надходить в подрібнювач 8, потім через трубу 41 та запірний клапан 42 надходить в переробну ємність 7 по колу, що включає переробну ємність та подрібнювач. Переконавшись в циркуляції води, відкриваємо клапан 40. Зерно через трубу 38 надходить в потік води, який під напором тече по трубі 37, змішується з зерном і іде в подрібнювач 8. Подрібнене зволожене зерно через трубу 41 разом з водою надходить в переробну ємність 7. Після висипання усього об'єму зерна, що знаходилось у бункері зерна, клапан 40 закривається. Процес помелу виконується протягом 20 хвилин до висипання усього зерна з бункера зерна, а після закінчення, ще 10-15 хвилин продовжується помел при закритому запірному клапані 40, причому, процес ферментації йде протягом усього циклу при тиску 4-5 бар і 1500 обертів вала за хвилину, без доступу повітря. За цей час зерно в суміші подрібнюється до фракції 0,5-1,4 мм, ретельно перемішується з іншими додатковими компонентами корму, наприклад вітамінами, підігрівається до температури 30 °С, яку регулюють запірним клапаном 40 періодичним відкриттям на 20-30 секунд, при потребі. Температуру заміряє термометр, розташований в переробній ємності. Не виключаючи електродвигун, відкривається для видачі корму запірний клапан 43, на якому при необхідності може закріплюватися шланг видачі готового ферментованого корму, та перекривається клапан 42 . Корм переливається в ємність або годівниці для згодовування тваринам. За цей час корм остигає до температури 25-26 °С і в ньому іде процес осолоджування, що позитивно впливає на смакові якості корму. Ми, згідно з винаходом, одержали зволожений ферментований корм у вигляді гомогенної суспензії із суміші зернових матеріалів, вітамінів складової корму, де водневий показник при його приготуванні знижується з рН 7 до рН 5-5,5. Проводили порівняння відгодівлі ферментованими зволоженими кормами порівняно з "сухими" 11 та екструдованими кормами. Для порівняння було вибрано 2 групи експериментальні та 2 групи контрольні. На постановку у двомісячному віці та тримісячному віці в кожній групі по 50 голів свиней, приблизно однієї ваги, термін досліду по відгодівлі - 30 діб. Одній групі контрольній - згодовували "сухі" концентровані повноцінні корми. Другій групі - експериментальній - згодовували по такому ж раціону, такий же по сухій масі і складу зволожений ферментований корм згідно з винаходом. Результати показали: Перший приклад: групи у віці 2-х місяців, по 50 голів в групах, годували таким складом корму, із розрахунку на 1 голову на добу: ячмінь - 0,75 кг; кукурудза - 0,2 кг; горох - 0,1 кг; макуха, соняшникова - 0,2 кг, інші компоненти - вітаміни - 0,072 кг. Всього: 1,31 кг або 1,5 кормових одиниць при рН 7,0-7,5. Контрольній групі цей корм видали до згодовування у вигляді концентрованих кормів, в сухому вигляді, а експериментальній групі добавляли води в співвідношенні зерна до води 1:2,1 і готували в кормоагрегаті ферментований зволожений корм. Після місячного утримання і годування одержані такі результати: - установча вага живої маси 50 голів контрольної групи - 865 кг, середня вага 1 голови - 17,3 кг; - установча вага живої маси 50 голів експериментальної групи - 862 кг, середня вага 1 голови 17,24 кг. Після 30-ти денної відгодівлі і зважуванні отримали результати: - вага живої маси контрольної групи - 1375 кг, приріст ваги живої маси - 510 кг, середня вага живої маси 1 голови - 27,5 кг. Середньодобовий приріст живої маси - 0,34 кг. - вага живої маси експериментальної групи 1642 кг, - приріст ваги живої маси - 780 кг, - середня вага живої маси 1 голови - 32,84 кг. Середньодобовий приріст живої маси - 0,468 кг. Таким чином, у свиней, яким згодовували ферментовані зволожені корми, середньо добовий 97565 12 приріст живої маси на 37,6% вище проти живої ваги тих свиней, яких годували "сухими" кормами. Другий приклад: 2 групи в віці 3 місяця, по 50 голів в кожній групі, годували таким складом корму із розрахунку на 1 голову на добу: ячмінь - 1,7 кг ; пшениця - 0,3 кг, кукурудза - 0,6 кг; овес - 0,1 кг; макуха соняшникова - 0,14 кг; фарш рибний - 0,2 кг; сінна мука - 0,1 кг; інші складові, сіль, крейда 0,020 кг. Всього: 3,14 кг із розрахунку на одну голову на добу, або 3,4 кормових одиниці. Контрольній групі цей корм до згодовування видавали "сухим", у вигляді концентрованих кормів. Експериментальній групі добавляли воду до співвідношення зернової суміші до води 1:2,1 і готували в кормоагрегаті ферментований зволожений корм. Після місячного 30-ти денного утримання і годування одержані такі результати: контрольна група - установча вага живої маси 50 голів - 2625 кг, середня вага 1 голови - 52,5 кг; експериментальна група - установча вага живої маси 50 голів - 2617 кг, середня вага 1 голови 52.34 кг. Після 30-ти денної відгодівлі (свині в чотиримісячному віці) при зважуванні отримали результати: - вага живої маси контрольної групи - 3297 кг; приріст ваги живої маси - 672 кг; середня вага живої маси 1 голови - 66 кг. Середньодобовий приріст живої маси - 0,448 кг на 1 голову. - вага живої маси експериментальної групи 3566 кг; приріст ваги живої маси - 945 кг; середня вага живої маси 1 голови - 71,32 кг. Середньодобовий приріст живої маси - 0,630 кг на 1 голову. Таким чином, у свиней, яким згодовували ферментовані зволожені корми, середньодобовий приріст живої маси більший на 4 % проти живої ваги тих свиней, яких годували "сухими" кормами. Розроблені кормоагрегати є енергоекономічними, бо об'єднують в собі чотири технологічні операції - подрібнення зернової суміші, змішування, азотування, підігрів, ферментація, видання готового ферментованого корму, замінюючи 4 агрегати і пилові циклони та економлять енергоресурси до 30 %. 13 97565 14 15 97565 16 17 97565 18 19 97565 20 Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601