Спосіб медичної реабілітації дорослих хворих з соматизованими розладами

1. Спосіб медичної реабілітації дорослих хворих з соматизованими розладами, що включає введення антидепресантів групи селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну та засобів анксіолітичної терапії, який відрізняється тим, що як анксіолітичний засіб вводять гліцин. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що гліцин вводять сублінгвально по 1 таблетці (0,1 г) 3 рази на добу протягом 30-40 діб поспіль, у залежності від досягнутого ефекту. (19) (21) u201103246 (22) 21.03.2011 (24) 25.11.2011 (46) 25.11.2011, Бюл.№ 22, 2011 р. (72) ГРИГОРОВИЧ ГАННА ОЛЕКСАНДРІВНА, КУДІНОВА ОЛЕНА ІВАНІВНА, ТАРАПУРА ЛЮДМИЛА ГЕОРГІЇВНА, АНДРОСОВ ЄВГЕН ДМИТРОВИЧ (73) ГРИГОРОВИЧ ГАННА ОЛЕКСАНДРІВНА, КУДІНОВА ОЛЕНА ІВАНІВНА, ТАРАПУРА ЛЮДМИЛА ГЕОРГІЇВНА, АНДРОСОВ ЄВГЕН ДМИТРОВИЧ 3 До недоліків прототипу стосується те, що введення великих доз препаратів групи СІЗЗС при тривалому застосуванні часто викликає явища серо-тонінергічного синдрому й посилення соматичних симптомів у дорослих хворих з СР. Використання похідних бензодіазепіну протягом тривалого часу призводить у подальшому до виникнення синдрому відміни й сприяє розвитку резистентності до психофармакотерапії, що проводиться, і внаслідок цього до зменшення ефективності медичної реабілітації. Тому потрібне подальше удосконалення існуючого способу медичної реабілітації дорослих хворих з СР. Задачею корисної моделі є удосконалення існуючого способу медичної реабілітації СР у дорослих хворих, а саме підвищення ефективності способу в плані запобігання виникненню екзацербації депресивної симптоматики в періоді диспансерного нагляду й водночас формування стійких якісних ремісій хвороби. Реалізація вказаної задачі досягається шляхом введення дорослим хворим з СР у періоді диспансерного нагляду поряд з антидепресантами групи СІЗЗС у підтримуючих дозах як сучасного препарату анксіолітичної дії гліцину. Гліцин - засіб із метаболічною дією, що нормалізує й активує процеси захисного гальмування в центральній нервовій системі, зменшує психоемоційну напругу. Гліцин має гліцин- і ГАМКергічною, альфа- і -адреноблокуючою, антиоксидантною, антитоксичною й седативною дією, регулює діяльність глутаматних (NMDA) рецепторів, за рахунок чого препарат здатний: зменшувати психоемоційну напругу, агресивність, конфліктність, вегето-судинні розлади й токсичну дію алкоголю, покращувати соціальну адаптацію, настрій та працездатність, нормалізувати сон. Гліцин виробляється фармацевтичною промисловістю Росії (медичний науково-виробничий комплекс ʺБіотикиʺ) та є в достатній кількості в аптечній мережі України, тому цей препарат може без будь-яких труднощів використовуватися при реалізації запропонованої корисної моделі. Гліцин зареєстрований в Україні як фармакологічний препарат й дозволений до використання в клінічній практиці [Наказ МОЗ України № 739 від 13.10.09 p.; реєстраційне посвідчення № UA/2003/01/01]. Наша пропозиція щодо використання як анксіолітичного засобу гліцину базується на вперше 64828 4 встановленій авторами корисної моделі закономірності, що введення гліцину дорослим хворим з СР покращує емоційний стан пацієнтів, позитивно впливає на тривожно-ажитовану симптоматику й інсомнічні розлади, а також сприяє більш швидкій редукції соматичних проявів. Раніше гліцин як анксіолітичний засіб при СР у дорослих хворих не використовувався. Авторами корисної моделі було також встановлено, що оптимальною при медичній реабілітації дорослих хворих на СР є схема призначення гліцину сублінгвально по 1 таблетці (0,1 г) 3 рази на добу протягом 30-40 діб поспіль, у залежності від досягнутого ефекту. Авторами корисної моделі виявлено, що саме ця схема введення гліцину забезпечує максимальний позитивний ефект у плані редукції депресивної симптоматики в дорослих хворих з СР, тому дана схема введення гліцину, яка була розроблена в клініці досвідним шляхом, також входить до предмету корисної моделі. Заявлений спосіб здійснюється таким чином. Дорослому хворому з СР, який підлягає медичній реабілітації, виходячи з даних попереднього психопатологічного обстеження, вводять поряд з антидепресантами групи СІЗЗС у середньотерапевтичних дозах, метаболічний препарат гліцин сублінгвально по 1 таблетці (0,1 г) 3 рази на добу протягом 30-40 діб поспіль, у залежності від досягнутого ефекту. При розробці корисної моделі авторами було обстежено 2 групи хворих з СР у віці від 18 до 55 років (35 чоловіків i 57 жінок). Основна група (47 осіб) отримувала терапію за допомогою заявленого способу, група зіставлення (45 осіб) - за допомогою відомого способу-прототипу. Обидві групи дорослих хворих з СР, що знаходилися під наглядом, були рандомізовані за віком і статтю. В обох групах переважали пацієнти з середнім ступенем тяжкості соматизованих розладів (F45.1 стосовно МКХ-10). До початку проведення медичної реабілітації в обох групах обстежених пацієнтів спостерігалися періодичні коливання настрою в бік непсихотичної субдепресії, тривога, страх смерті, страх залишатися на самоті, відчуття невпевненості в собі, зниження професійних навичок, стомлюваність, порушення уваги, збудження, загальмованість, безсоння або сонливість, зниження апетиту, уникаюча поведінка, в окремих випадках, іпохондрія, соціальна відгородженість (табл. 1). Таблиця 1 Психічні симптоми у дорослих хворих з СР до початку медичної реабілітації (абс. та %) Психопатологічні прояви періодичні коливання настрою відчуття невпевненості зниження професійних навичок стомлюваність порушення уваги збудження загальмованість безсоння сонливість Групи хворих основна (n=47) зіставлення (n=45) 40/85,1±4,5 37/82,2±4,3 34/72,3±4,4 33/73,3±3,5 31/36±3,4 28/62,2±4,8 27/57,4±4,8 25/55,5±4,7 15/32±2,2 11/24,4±4,2 12/25,5±3,8 10/22,2±1,7 16/34±2,6 14/31,1±1,9 20/42,5±2,9 18/40±2,9 9/19,1±3,0 8/17,7±3,0 р >0,05 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,05 5 64828 6 Продовження таблиці 1 Психічні симптоми у дорослих хворих з СР до початку медичної реабілітації (абс. та %) Групи хворих основна (n=47) зіставлення (n=45) 21/44,7±2,8 19/42,2±2,8 7/14,9±2,2 6/13,3±2,1 40/85,1±4,5 38/84,4±4,4 14/29,8±1,9 12/26,6±1,8 34/72,3±3,9 30/66,6±3,9 Психопатологічні прояви зниження апетиту страх залишатися на самоті страх смерті іпохондрія реакції уникання р >0,1 >0,1 >0,1 >0,05 >0,1 Примітки: у таблицях 1-4 стовпчик Р відображає ймовірність різниці між показниками в основній групі й групі зіставлення З табл. 1 видно, що до початку медичної реабілітації частота виявлення психопатологічних проявів у пацієнтів основної групи відносно групи зіставлення не мала вірогідної різниці (Р>0,1), що свідчить про однакову вираженість основної психічної симптоматики в обох групах, тобто про однаковий ступінь тяжкості у них резидуальних явищ депресивного синдрому з проявами соціальнопобутової дезадаптації. Серед соматичних проявів захворювання у хворих відмічалися слабість, швидка стомлюваність, головний біль, порушення циркадних ритмів, періодичне відчуття утрудненого дихання, тахіпное, прискорене серцебиття, схуднення, неприємний смак або гіркота в роті, закрепи або проноси, зниження лібідо, порушення менструального циклу в жінок (табл. 2). Таблиця 2 Соматичні симптоми у дорослих хворих з СР до початку медичної реабілітації (абс. та %) Психопатологічні прояви слабість швидка стомлюваність головний біль порушення циркадних ритмів міалгії періодичне відчуття утрудненого дихання тахіпное прискорене серцебиття неприємний смак або гіркота в роті закрепи проноси зниження лібідо порушення менструального циклу в жінок Групи основна (n=47) 34/72,3±4,8 26/55,3±3,8 30/63,8±4,3 11/23,4±1,7 14/29,8±2,9 35/74,5±4,9 32/68±4,5 40/85,1±4,9 18/38,3±2,1 12/25,5±2,0 16/34±2,3 31/66±4,3 12/41,4±2,6 З табл. 2 видно, що соматичні прояви у пацієнтів основної групи відносно групи зіставлення також не мали вірогідної різниці (Р>0,1), що свідчить про однакову вираженість соматичного компоненту резидуального депресивного синдрому до початку медичної реабілітації в обох групах. Після проведеної медичної реабілітації в основній групі хворих спостерігалася позитивна динаміка в плані редукції клінічних проявів резидуа хворих зіставлення (n=45) 31/68,8±4,6 25/55,5±3,9 29/64,4±4,6 9/20±1,8 13/28,8±2,9 32/71,1±4,8 30/66,6±4,5 36/80±4,5 15/33,3±1,9 11/24,4±2,0 15/33,3±2,2 30/66,6±4,4 11/40,7±2,8 Р >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 льного депресивного синдрому й поліпшення афективного фону. Так, у цій групі хворих відмічалося майже повне покращання настрою, зникнення тривоги й фобій, стомлюваності, збудження або загальмованості, нормалізація апетиту й ваги, повна відсутність іпохондричної спрямованості. Хворі стали більш соціально активними, спокійніше ставилися до свого здоров'я (табл. 3). Таблиця 3 Психічні симптоми у дорослих хворих з СР після медичної реабілітації (абс. та %) Психопатологічні прояви періодичні коливання настрою відчуття невпевненості зниження професійних навичок Групи основна (n=47) 4/8,5±1,1 3/6,4±0,8 3/6,4±0,8 хворих зіставлення (n=45) 12/26,6±3,1 8/17,7±2,3 11/24,4±2,9 Р