Ортопедичний деротаційний тутор на гомілковостопний суглоб

Реферат: UA 97766 U UA 97766 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель, що заявляється, належить до медичної техніки, що застосовують в травматології, а саме до пристроїв для іммобілізації кісток кульшового суглоба, шийки стегнової кістки або гомілковостопного суглоба, і може бути застосована як для транспортування до лікарні, так і для консервативного лікування хворих з переломами шийки стегнової кістки, травмами гомілковостопного суглоба, після оперативного втручання на гомілці, кісточці, стопі, в період реабілітації після ендопротезування кульшового суглоба чи після інсультів і осередкових уражень нервів нижніх кінцівок тощо. Для однозначного розуміння термінів, що використані в описі та формулі корисної моделі, нижче наведено їх тлумачення: Іммобілізація - (лат. immobilis нерухомий) створення нерухомості будь-якої частини тіла при деяких ушкодженнях (забитті, вивихах тощо) і захворюваннях. Іммобілізація може бути транспортною або лікувальною (http://dic.academic.ru/contents.nsf/enc_medicine/). Куліска - смужка тканини, яка пришивається до виробу, утворюючи тунель, через який потім протягається штанга (http://onlineshtory.kiev.ua/shtory-na-kuliske.html). Лонгета - гіпсовий або пластиковий засіб забезпечення нерухомості травмованої кінцівки, який охоплює кінцівку не з усіх боків, а лише 1/2-2/3 її обхвату. Жорсткість фіксації лонгети забезпечують перемотування бинтом або еластичною пов'язкою (http://perelomchik.ru/index. php?p=slovar&slovo=longeta). Ортез - зовнішнє ортопедичне пристосування для коригування, стабілізації і компенсації порушень опорно-рухової системи, а також для забезпечення захисту і розвантаження суглобів (http://ortez.com.ua/tutorink/). Пряжка - застібка для ременів різного виду та конструкції (Ремінь може бути зафіксованим в пряжці за рахунок рамки і язичка, а може утримуватись в пряжці за рахунок тертя (http://znaimo.com.ua/%D0 %9F%D1 %80 %D1 %8F%D0 %B6 %D0 %BA%D0 %B0). Стрічка "велькро" - текстильна застібка, липучка - різновид застібки у вигляді двох текстильних стрічок, на одній з яких розташовані мікрогачки, на іншій - мікропетлі. (httр://ru.wikipedia.org/wiki/ВелькроТекстильная застёжка). У формулі та частині опису, що пояснює заявлену корисну модель, як стрічка "велькро" мається на увазі стрічка з мікрогачками, роль стрічки з мікропетлями виконує ворсова тканина. Тутор - спеціальний ортопедичний апарат, призначений для фіксації і іммобілізації суглобів при лікуванні гемартрозів, травм, при переломах, при реабілітації після зняття гіпсу тощо (http://uk.wikipedia.org/wiki/Tyтоp). Шина - опорна конструкція для накладання пов'язки, бандажу для знерухомлення зламаної чи ушкодженої ділянки тіла (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D8 %E8 %ED%E0). При транспортуванні хворих з переломами кісток гомілки або шийки стегнової кістки до лікувального закладу, зазвичай, використовують транспортно-лікувальні шини різних конструкцій [патент України на винахід № 9042, 1996 p., деклараційні патенти України на винахід № 13830А, 1997 p., та № 66049, 2004 p.]. Шини містять опори для стегна, гомілки і стопи та засоби фіксації кінцівки пацієнта на шині. Наведені конструкції надійні, містять пристосування для дистракції кінцівки, але для консервативного довготривалого лікування вони є незручними через громіздкість, важкість та жорсткість. Тому перебування у згаданих шинах тривалий час (протягом 4-5 тижнів) для пацієнта є доволі важким як фізично, так і морально. Відомо багато конструкцій напівжорстких і м'якоеластичних ортезів [патент РФ на винахід № 2281068, 2005 p., заявка на патент РФ на винахід № 2011130352, заявка на патент РФ на винахід № 2001125753, заявка на патент РФ на винахід № 2004133355, деклараційний патент України на винахід № 3611, 2004 р.]. Ортези виконані з пластику і м'якого матеріалу, або тільки з м'якого матеріалу, містять застібки у вигляді шнурків або липучок "велькро" з мікрогачками і мікропетлями. Але всі зазначені конструкції забезпечують лікування гомілкостопового суглоба або ступні, і непридатні для іммобілізації кульшового суглоба. Хворі, яким хірургічне лікування не показане (хворі старечого віку або хворі із значними супутніми захворюваннями внутрішніх органів), змушені перебувати у нерухомому стані значний час. Для лікування цих хворих проводять іммобілізацію кульшового суглоба завдяки застосуванню так званого деротаційного "чобітка" (Г.І. Герцен "Травматологія літнього віку", книга 1, розділ 4). "Чобіток" фіксує нижню кінцівку пацієнта як від поздовжнього, так і від поперечного руху. Широко застосовується в медичній практиці виготовлення "чобітка" із гіпсової або пластикової лонгети, до якої, після її одягання на кінцівку і фіксації, примотують під п'ятою пацієнта палку. Палка виключає будь-яку ротацію стопи, яка є характерною при зламі шийки стегна. "Чобіток" з гіпсу або пластику добре виконує призначену функцію, але при цьому має багато недоліків. Він твердий, важкий, жорсткий, негігієнічний. Гіпсовий "чобіток" ламкий при навантаженнях, пов'язки забруднюються зовні і зсередини. При потраплянні води на гіпсову пов'язку вона розмокає і втрачає фіксувальні властивості. Тому "чобіток" треба періодично замінювати. Окрім того, "одягання" такого 1 UA 97766 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 "чобітка" на ногу вимагає від медичного персоналу певних маніпуляцій із зламаною кінцівкою і потребує певного досвіду для встановлення, щоб і не затиснути кінцівку міцно, і достатньо при цьому зафіксувати. Маніпуляції з хворою кінцівкою при одяганні і зніманні "чобітка" додають пацієнту зайвих страждань. При цьому, довготривала іммобілізація переломів і несправжнього суглоба спричиняє виражену гіпотрофію м'язів, скутість рухів сусідніх суглобів і довготривалий розлад кровообігу у пошкодженій кінцівці. [Паршиков М.В., Никитин С.Е. Ортезотерапия в лечении переломов костей конечностей и их последствий. В журн. "Вестник травматологии и ортопедии им. Н.Н. Приорова", 2005, № 3, - С. 68-74]. Тому був розроблений і впроваджений у виробництво спеціальний ортопедичний тутор на гомілковостопний суглоб з деротаційним фіксатором ТНО-23 (http://almaua.com/ru/2013-04-0912-39-53/tytor-niz/932), що є найближчим аналогом до деротаційного ортопедичного тутора, який заявляється. Найближчий аналог містить основу, яка має вигляд чобітка, виконаного з жорсткого пластичного матеріалу, що містить підошовну і халявну частини та фіксатор ступні. Халявна частина складається з задньої ділянки і бічних ділянок, виконаних як одне ціле, і кожна з ділянок нероз'ємно з'єднана з підошовною частиною. Фіксатор ступні складається з частини союзки, виконаної як одне ціле з іншими частинами основи, і стрічки "велькро" з мікрогачками і мікропетлями, що має довжину, достатню для охоплення підошовної частини основи разом зі ступнею пацієнта і з'єднання кінців стрічки внапусток. Стрічка розташована приблизно посередині підошовної частини тутора. Тутор містить внутрішню устілку із спіненого поліетилену, закріплену по всій внутрішній поверхні чобітка. На бічних ділянках халявної частині для фіксації гомілки пацієнта в туторі виконані застібки із стрічок "велькро", одна з яких містить мікрогачки, а інша - мікропетлі. Тутор містить деротаційний фіксатор у вигляді пластини, що має форму трикутника, вершиною своєю закріпленого на зовнішній поверхні підошовної частині основи, при цьому сторона трикутної пластини, протилежна закріпленій вершині, є опорною і фіксує тутор від поперечного повороту. Описаний найближчий аналог - міцний, оптимально гігієнічний, достатньо естетичний. Його можна зняти, провести гігієнічну обробку поверхні шкіри пацієнта та внутрішньої поверхні "чобітка" і знову одягти. Тутор щільно облягає і фіксує гомілковостопний суглоб, якщо виконаний по індивідуальному замовленню. Однак, недоліками описаної конструкції є необхідність виготовлення тутора за певними розмірами, неможливість його підгонки на пацієнтові, неможливість змінювання об'єму при необхідності, наприклад, при набряках кінцівок. Зняття і одягання тутора може викликати у пацієнта больові відчуття, нога в ньому запарюється, тому шкіра пацієнта швидко подразнюється, як і у випадку гіпсового "чобітка". Довготривале перебування в такому "чобітку" ноги хворого, який підлягає консервативному лікуванню при переломах шийки стегнової кістки, дуже обтяжливе. В основу корисної моделі поставлена задача створення ортопедичного деротаційного тутора на гомілковостопний суглоб, в якому шляхом створення нової конструкції та застосування нових текстильних матеріалів був би створений універсальний деротаційний тутор (довжина ступні може коливатись у межах до 20 см), який можна було б легко підігнати на будьякого пацієнта, в якому можна легко змінювати розміри обхвату ступні і гомілки, який би зручно одягався і знімався, був легкий, гігієнічний та проникний для повітря. Поставлена задача вирішена таким чином. Ортопедичний деротаційний тутор на гомілковостопний суглоб, як і найближчий аналог, містить основу у вигляді чобітка, внутрішню устілку, розташовану на внутрішній поверхні підошовної частини основи, застібки для фіксації гомілки пацієнта в туторі і деротаційний фіксатор. При цьому основа складається з фіксатора ступні, підошовної і халявної частин; халявна частина "чобітка" міститьзадню і дві бічних ділянки, а задня ділянка виконана з підошовною частиною нероз'ємно як одне ціле. Відповідно до корисної моделі: бічні ділянки халявної частини виконані відокремлено від підошовної частини з можливістю обгортання гомілки пацієнта, при цьому застібки для фіксації гомілки пацієнта в туторі встановлені по бічному краю одної з бічних ділянок халявної частини і виконані із стрічки "велькро"; фіксатор ступні має вигляд двох смуг, кожна з яких з'єднана одним кінцем з однією із сторін підошовної частини в зоні розташування пальців пацієнта, має довжину, достатню для охоплення тильної сторони ступні і частини гомілки пацієнта, а її протилежний вільний кінець містить застібку із стрічки "велькро"; фіксатор ступні і халявна частина основи виконані з матеріалу, верхня поверхня якого є ворсовою тканиною з нерозрізним петельним ворсом; внутрішня устілка за довжиною більша від підошовної частини і має кінцеву частину, яка розташована вздовж, принаймні, частини задньої ділянки халявної частини; устілка закріплена по периферії на підошовній частині та задній ділянці халявної частини з утворенням кармана, що має проріз в місці закінчення кінцевої частини устілки; деротаційний фіксатор виконаний у вигляді планки, закріпленої на зовнішній поверхні задньої ділянки халявної частини 2 UA 97766 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 основи в місці розташування п'яти пацієнта. Крім того, тутор додатково містить моделюючу пластину із закріпленими на ній ребрами жорсткості і ремні фіксації задньої ділянки халявної частини у зігнутому перпендикулярно до підошовної частини положенні; при цьому моделююча пластина і ребра жорсткості виконані з матеріалів, що тримають форму і придатні для ручного згинання в холодному стані, вони вставлені в проріз кармана, утвореного між устілкою і частиною основи, а кожний ремінь фіксації одним кінцем з'єднаний з однією із сторін підошовної частини і на протилежному кінці має застібку у вигляді стрічки "велькро". Відокремлення фіксатора ступні та бічних ділянок халявної частини від підошовної частини і виконання бічних ділянок халявної частини з можливістю обгортання гомілки пацієнта уможливлює легке вкладання кінцівки пацієнта всередину тутора і таке ж легке її витягання без додаткових больових відчуттів. Таке конструктивне виконання робить можливим застосування тутора для будь-якого необхідного розміру, причому окремо може бути підібрана необхідна довжина ступні, висота підйому ступні, об'єм халявної частини тощо за рахунок згинання у необхідному місці моделюючої пластини, регулювання величини обгортання гомілки і використання застібок з стрічок "велькро", які здатні зачіплюватись за петлі ворсової тканини у будь-якому необхідному місці халявної частини. Переважним є виконання тутора, при якому основа, і внутрішня устілка виконані з тришарового трипльованого матеріалу. Верхній шар основи виконаний з ворсової тканини з нерозрізним петельним ворсом, зовнішній і внутрішній шари внутрішньої устілки та внутрішній шар основи утворені з махрової бавовняної тканини, проміжний шар основи і внутрішньої устілки утворений з пінополіуретану для вогняного дублювання, триплювання. Таке виконання основи, внутрішньої устілки і фіксатора ступні тутора робить його водночас і м'яким, і цупким, і проникним для повітря. Переважним також є виконання тутора, при якому зовнішня поверхня підошовної частини і частково задньої ділянки халявної частини основи обшита покриттям із штучної шкіри. Таке виконання збільшує зручність користування тутором. Переважним є виконання, при якому моделююча пластина виконана з листового поліпропілену, а ребра жорсткості виконані із вуглецевої сталі. Ребра жорсткості закріплені на поверхні моделюючої пластини завдяки розташуванню їх у поздовжніх карманах, утворених на поверхні моделюючої пластини. Таке виконання робить можливим згинання моделюючої пластини і ребер жорсткості вручну під час одягання тутора, при цьому ребра жорсткості тримають зігнуту форму незалежно від негативних впливів на пластину, наприклад, випадкового удару при падінні тутора тощо. Відповідно до корисної моделі, планка, що є деротаційним фіксатором, обшита ворсовою тканиною і вставлена в куліску, яка утворена на зовнішній поверхні задньої ділянки халявної частини основи в місці розташування п'яти пацієнта. Планка, обшита ворсовою тканиною, добре утримується в кулісці. Переважним є виконання тутора, в якому для підвищення надійності закріплення ременів фіксації на задній ділянці халявної частини виконані дві пряжки для додаткового закріплення в них кінців ременів фіксації, а самі ремені фіксації виконані із стрічки з мікропетлями. Для уникнення появи пролежнів на п'яті хворої кінцівки пацієнта ортопедичний деротаційний тутор додатково може містити протипролежневу подушку, яка має отвір для розташування в ньому п'яти пацієнта, виконана з пінополіуретану з можливістю вкладання у тутор під п'яту пацієнта і обшита махровою бавовняною тканиною. Суть корисної моделі пояснюється кресленнями, де на фігурі 1 наведено зовнішній вигляд 3/4 збоку ортопедичного деротаційного тутора з ногою пацієнта в ньому; на фігурі 2 зображений вигляд ззаду ортопедичного деротаційного тутора з ногою пацієнта; на фігурі 3 - схематичне зображення розгортки ортопедичного деротаційного тутора, на фігурі 4 схематично зображено згинання моделюючої пластини відповідно до довжини ступні пацієнта; на фігурі 5 - фіксація у туторі гомілковостопного суглоба і ступні пацієнта", на фігурі 6 - закріплення ременя фіксації положення халявної частини щодо підошовної частини тутора із ногою пацієнта на ній і перехресним закріпленням смуг фіксатора ступні; на фігурі 7 - вставляння деротаційного фіксатора. Зображення і опис прикладу конкретного виконання ортопедичного деротаційного тутора наведені лише для пояснення і не обмежують обсяг прав, визначений формулою корисної моделі. Ортопедичний деротаційний тутор на гомілковостопний суглоб містить основу 1 у вигляді чобітка з фіксатором 2 ступні, підошовною 3, і халявною 4 частинами. Халявна частина складається із задньої ділянки 5 і двох бічних ділянок 6. Задня ділянка 5 виконана як одне ціле з підошовною частиною 3. Бічні ділянки 6 халявної частини 4 виконані відокремлено від підошовної частини 3 з можливістю обгортання гомілки пацієнта. По бічному краю одної з бічних 3 UA 97766 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 ділянок халявної частини встановлені застібки 7 для фіксації гомілки пацієнта в туторі. Виконані застібки із стрічки "велькро". Фіксатор 2 ступні має вигляд двох смуг 2(1) і 2(2). Кожна смуга з'єднана одним кінцем з однією стороною підошовної частини в зоні розташування пальців пацієнта. На протилежних кінцях кожної смуги виконані застібки 8 із стрічки "велькро". Довжина кожної смуги є достатньою для охоплення тильної сторони ступні і частини гомілки пацієнта. На внутрішній поверхні підошовної частини і вздовж задньої ділянки халявної частини встановлена внутрішня устілка 9. Довжина внутрішньої устілки складається з довжини підошовної частини 3 і довжини задньої ділянки 5 халявної частини. Можливе виконання, при якому довжина устілки дещо коротша, тоді вона закінчується на задній ділянці нижче. Устілка 9 пришита до задньої ділянки 5 і підошовної частини 3 основи по своєму краю з утворенням кармана. Непрошита частина в місці закінчення кінцевої частини устілки утворює проріз 10 кармана. Тутор містить моделюючу пластину 11 із закріпленими на ній ребрами 12 жорсткості. Моделююча пластина і ребра жорсткості обов'язково мають бути виконані з матеріалів, придатних до згинання в холодному стані. Переважним є виконання, при якому пластина виконана з листового поліпропілену, а ребра жорсткості виконані із вуглецевої сталі. Для з'єднання пластини і ребер жорсткості на поверхні моделюючої пластини виконані (наприклад, прошиті) з тканини поздовжні кармани, в кожний з яких вставлено ребро жорсткості. Розміри пластини 11 з ребрами 12 такі, що вони можуть бути вставлені в проріз кармана, утвореного між устілкою і основою. Основа 1 і внутрішня устілка 9 виконані з тришарового трипльованого матеріалу, верхній шар основи виконаний з ворсової тканини з нерозрізним петельним ворсом, внутрішній шар основи, зовнішній і внутрішній шари внутрішньої устілки утворені з махрової бавовняної тканини, а проміжний шар основи і внутрішньої устілки утворений з пінополіуретану для вогняного дублювання, триплювання. Переважно, товщина пінополіуретану для основи становить 6 мм, товщина пінополіуретану для устілки - 10 мм. Тутор додатково містить ремні 13 фіксації задньої ділянки 5 халявної частини у зігнутому перпендикулярно до підошовної частини положенні, кожний ремінь одним кінцем закріплений на відповідній стороні підошовної частини 3, а на вільному кінці має застібку 14 у вигляді стрічки "велькро", при цьому на задній ділянці 5 халявної частини виконані дві пряжки 15 для протягування в них і більш надійного закріплення вільних кінців ременів фіксації. На зовнішню поверхню підошовної частини і частково задньої ділянки халявної частини основи нашитий шар покриття 16 із штучної шкіри, який має довжину, більшу за довжину ступні пацієнта. Частина покриття 16, що виходить за межі підошовної частини 3 закріплена на нижній частині задньої ділянки 5. В місці, розташування п'яти пацієнта, покриття 16 пришито з утворенням куліски, в яку вставлена планка 17, обшита ворсовою тканиною. Ця планка є деротаційним фіксатором. Тутор може додатково містити протипролежневу подушку 18 з пінополіуретану, обшиту махровою бавовняною тканиною, яка має отвір для розташування в ньому п'яти пацієнта. Ширина подушки не більша за ширину устілки в місці розташування п'яти пацієнта. Деротаційний тутор використовують так. Визначають довжину кінцівки пацієнта, відміряють визначену довжину від кінця, де мають бути розташовані пальці пацієнта, і роблять позначку. Затим згинають моделюючу пластину 11 з ребрами 12, як показано на фігурі 4. Вкладають ногу пацієнта так, щоб п'яткова частина ступні пацієнта впиралась в місце згину, підкладають під п'яту подушку 18, обгортають гомілку пацієнта бічними ділянками 6 халявної частини 4 і фіксують їх застібками 7. Застібки 7 чіпляються за ворсову тканину основи тутора, тому гомілка пацієнта буде охоплена і зафіксована надійно, незалежно від товщини кінцівки. Якщо кінцівка у місці знаходження тутора набрякає і потовщується, чи, наприклад, зменшується, через зняття чи потоншення шару пов'язки, застібки 7 можна, відповідно, послабити чи затягнути тугіше. Смугами 2(1) і 2(2) обгортають стопу і гомілку і фіксують застібками 8, мікрогачки яких чіпляються за ворсову тканину у необхідному місці. За показаннями лікаря смуги фіксатора ступні можуть просто підтримувати ступню (як на фігурі 5) або бути розташовані навхрест (як на фігурах 1 та 6). Для більшої надійності фіксують стопу від згинання вверх-вниз ременями 13 фіксації, вільні кінці яких із застібками 14 протягають через пряжки 15 і фіксують. Деротаційний фіксатор, планку 17, можна вставити попередньо перед розміщенням кінцівки пацієнта, а можна після одягання тутора, як показано на фігурі 7. Планка 17 обшита ворсовою тканиною і не вислизає з куліси, а запобігає ротації стопи і всієї кінцівки навколо кульшового суглоба. Таким чином досягається універсальність тутора, легкість, простота в користуванні та регулюванні лінійних і об'ємних розмірів. Гігієнічність досягається завдяки виконанню внутрішніх поверхонь тутора з високоякісної м'якої бавовняної тканини. Тутор одягається безпосередньо на тіло або на шкарпетку. У відділенні травматології Українського науково-практичного Центру екстреної допомоги та медицини катастроф та відділенні політравм Київської міської лікарні швидкої медичної 4 UA 97766 U 5 допомоги були проведені випробування описаного вище тутора. У випробуваннях брали участь 100 пацієнтів (47 хворих жіночої, 53 - чоловічої статі) віком від 12 до 76 років з ортопедичнотравматологічною патологією. Недоліків або труднощів в експлуатації тутора, ускладнень при лікуванні виявлено не було. У групі пацієнтів була відмічена позитивна динаміка лікування, використання тутора дало змогу зменшити больові відчуття у суглобах та хребті хворих з ортопедично-травматологічною патологією, активізувати рухи інших органів. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 1. Ортопедичний деротаційний тутор на гомілковостопний суглоб, який містить основу, внутрішню устілку, застібки для фіксації гомілки пацієнта в туторі і деротаційний фіксатор, при цьому основа має вигляд чобітка, що містить фіксатор ступні, підошовну і халявну частини, з яких остання має задню і бічні ділянки, задня ділянка виконана нероз'ємно з підошовною частиною, внутрішня устілка розташована на внутрішній поверхні підошовної частини основи, який відрізняється тим, що бічні ділянки халявної частини виконані відокремлено від підошовної частини з можливістю обгортання гомілки пацієнта, при цьому застібки для фіксації гомілки пацієнта в туторі встановлені по бічному краю одної з бічних ділянок халявної частини і виконані із стрічки "велькро", фіксатор ступні має вигляд двох смуг, кожна з яких з'єднана одним кінцем з однією із сторін підошовної частини в зоні розташування пальців пацієнта, має довжину, достатню для охоплення тильної сторони ступні і частини гомілки пацієнта, а її протилежний кінець містить застібку із стрічки "велькро", фіксатор ступні і халявна частина основи виконані з матеріалу, верхня поверхня якого є ворсовою тканиною з нерозрізним петельним ворсом, внутрішня устілка за довжиною більша від підошовної частини і має кінцеву частину, розташовану вздовж принаймні частини задньої ділянки халявної частини, устілка закріплена по периферії на підошовній частині та задній ділянці халявної частини з утворенням кармана, що має проріз в місці закінчення кінцевої частини устілки, деротаційний фіксатор виконаний у вигляді планки, закріпленої на зовнішній поверхні задньої ділянки халявної частини основи в місці розташування п'яти пацієнта, крім того, тутор додатково містить моделюючу пластину із закріпленими на ній ребрами жорсткості і ремні фіксації задньої ділянки халявної частини у зігнутому перпендикулярно до підошовної частини положенні, при цьому моделююча пластина і ребра жорсткості виконані з матеріалів, що тримають форму і придатні до ручного згинання в холодному стані, вони вставлені в проріз кармана між устілкою і частиною основи, а кожний ремінь фіксації одним кінцем з'єднаний з однією із сторін підошовної частини і на протилежному кінці має застібку у вигляді стрічки "велькро". 2. Ортопедичний деротаційний тутор на гомілковостопний суглоб за п. 1, який відрізняється тим, що основа і внутрішня устілка виконані з тришарового трипльованого матеріалу, верхній шар основи виконаний з ворсової тканини з нерозрізним петельним ворсом, зовнішній і внутрішній шари внутрішньої устілки та внутрішній шар основи утворені з махрової бавовняної тканини, проміжний шар основи і внутрішньої устілки утворений з пінополіуретану для вогняного дублювання, триплювання. 3. Ортопедичний деротаційний тутор на гомілковостопний суглоб за одним з пп. 1 або 2, який відрізняється тим, що зовнішня поверхня підошовної частини і частково задньої ділянки халявної частини основи обшита покриттям із штучної шкіри. 4. Ортопедичний деротаційний тутор на гомілковостопний суглоб за будь-яким з пп. 1-3, який відрізняється тим, що на поверхні моделюючої пластини виконані поздовжні кармани, в кожний з яких вставлено ребро жорсткості, причому моделююча пластина виконана з листового поліпропілену, а ребра жорсткості виконані із вуглецевої сталі. 5. Ортопедичний деротаційний тутор на гомілковостопний суглоб за будь-яким з пп. 1-4, який відрізняється тим, що планка обшита ворсовою тканиною і вставлена в куліску, утворену на зовнішній поверхні задньої ділянки халявної частини основи в місці розташування п'яти пацієнта. 6. Ортопедичний деротаційний тутор на гомілковостопний суглоб за будь-яким з пп. 1-5, який відрізняється тим, що на задній ділянці халявної частини виконані дві пряжки для додаткового закріплення в них кінців ременів фіксації, а ремені фіксації виконані із стрічки, що має мікропетлі. 7. Ортопедичний деротаційний тутор на гомілковостопний суглоб за будь-яким з пп. 1-6, який відрізняється тим, що додатково містить протипролежневу подушку, яка має отвір для розташування в ньому п'яти пацієнта, виконана з пінополіуретану з можливістю вкладання у тутор під п'яту пацієнта і обшита махровою бавовняною тканиною. 5 UA 97766 U 6 UA 97766 U 7 UA 97766 U Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 8