Вузол тертя для випробування матеріалів на знос

Реферат: Вузол тертя для випробування матеріалів на знос, що містить зразок і контрзразок з гладкими робочими поверхнями, при цьому вони мають однакові відстані між своїми торцями, розміщеними з кожної їх сторони в одних площинах, а також отримані проточкою прямокутні уступи однакових розмірів зі сторони торців в місцях переходу до робочих поверхонь, крім того, прямокутні уступи виконані зі сторони тільки одних торців зразка і контрзразка в місцях їх переходу до своїх робочих поверхонь, при цьому вони розміщені з протилежних сторін відносно вказаних робочих поверхонь. UA 78515 U (54) ВУЗОЛ ТЕРТЯ ДЛЯ ВИПРОБУВАННЯ МАТЕРІАЛІВ НА ЗНОС UA 78515 U UA 78515 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до машинобудування і стосується лабораторного обладнання для триботехнічного випробування матеріалів. Відомий вузол тертя для випробування матеріалів на знос, який містить зразок і контрзразок з гладкими робочими поверхнями однакової ширини і однаковими відстанями між своїми торцями, при цьому їх торці з кожної сторони розміщені в одних площинах [див. Рещиков В.Ф. Трение и износ тяжелонагруженных передач.- М.: Машиностроение, 1975. - С. 36, рис. 16,в]. Недоліком цього вузла тертя є те, що він не забезпечує можливості визначення величин лінійного зносу робочих поверхонь зразка і контрзразка профілографічним методом його вимірювання, оскільки ширина їх робочих поверхонь дорівнює відстані між своїми торцями і не утворює на них в процесі випробування призначених для нього канавок. Найбільш близьким до корисної моделі за технічною суттю і досягуваному ефекту є вузол тертя для випробування матеріалів на знос, який містить зразок і контрзразок з гладкими робочими поверхнями, при цьому вони мають однакові відстані між своїми торцями, розміщеними з кожної їх сторони в одних площинах, а також отримані проточкою прямокутні уступи однакових розмірів зі сторони торців в місцях переходу до робочих поверхонь [див. Ах. СССР № 796733, МПК G 01 N 3/56. Узел трения для испытания материалов на износ/ В.А. Стадник.-1981. Бюл. № 2, с. 189]. Такий вузол тертя, в порівнянні з попереднім, не забезпечує можливості визначення величини лінійного зносу робочої поверхні зразка профілографічним методом його вимірювання, оскільки прямокутні уступи зі сторони торців має тільки він і не створює в процесі випробування умов для утворення на своїй робочій поверхні призначеної для нього канавки, що є основним його недоліком. В основу корисної моделі поставлена задача забезпечення можливості визначення величини лінійного зносу робочої поверхні зразка профілографічним методом його вимірювання шляхом створення в процесі випробування умов для утворення на ній призначеної для нього канавки. Поставлена задача вирішується тим, що у вузлі тертя для випробування матеріалів на знос, який містить зразок і контрзразок з гладкими робочими поверхнями, при цьому вони мають однакові відстані між своїми торцями, розміщеними з кожної їх сторони в одних площинах, а також отримані проточкою прямокутні уступи однакових розмірів зі сторони торців в місцях переходу до робочих поверхонь, згідно з корисною моделлю, новим є те, що прямокутні уступи виконані зі сторони тільки одних торців зразка і контрзразка в місцях їх переходу до своїх робочих поверхонь, при цьому вони розміщені з протилежних сторін відносно вказаних робочих поверхонь. Вказані відмінні ознаки, в порівнянні з прототипом, дозволяють створювати в процесі випробування умови для утворення на робочій поверхні зразка канавки, що відповідно забезпечує можливість визначення величини лінійного зносу робочої поверхні зразка профілографічним методом його вимірювання. На кресленні схематично показаний приклад виконання робочої частини запропонованого вузла тертя для випробування матеріалів на знос: де 1 - зразок; 2 - контрзразок; 3, 4 - робочі поверхні; 5, 6, 7, 8 - торці; 9, 10 - прямокутні уступи. Вузол тертя для випробування матеріалів на знос містить зразок 1 і контрзразок 2 з гладкими робочими поверхнями 3, 4, при цьому вони мають однакові відстані а між своїми торцями 5, 6, і 7, 8, розміщеними з кожної їх сторони в одних площинах, а також отримані проточкою прямокутні уступи 9, 10 однакових розмірів b, с зі сторони торців 6, 7 в місцях переходу до робочих поверхонь 3, 4. Крім цього, прямокутні уступи 9, 10 виконані зі сторони тільки одних торців 6, 7 зразка 1 і контрзразка 2 в місцях їх переходу до своїх робочих поверхонь 3, 4, при цьому вони розміщені з протилежних сторін відносно вказаних робочих поверхонь 3,4. До початку процесу випробування зразка 1 і контрзразка 2 їх робочі поверхні 3, 4 є рівномірно гладкими по всій своїй ширині а-с, тому будь-які вихідні вимірювання профілографічним методом на них не здійснюються, при цьому глибина b прямокутних уступів 9, 10 вибирається більшою глибин передбачуваного максимально допустимого механічного їх зносу. В результаті фактичної контактної взаємодії та тертя робочих поверхонь 3, 4 зразка 1 і контрзразка 2 по своїй ширині е=а-2с відбувається їх механічний знос на певні величини h3, hK. Пунктирними лініями показані форми механічного зносу робочих поверхонь 3, 4 зразка 1 і контрзразка 2, які вони отримують після закінчення процесу випробування. Глибини b 3, hK утворюваних на робочих поверхнях З, 4 зразка 1 і контрзразка 2 бокових канавок шириною є з одних сторін відносно початково нетронутих ділянок з других сторін їх зовнішніх поверхонь 1 UA 78515 U 5 шириною с, а також рівні їм величини h3, hK лінійного зносу цих же самих робочих поверхонь 3, 4 зразка 1 і контрзразка 2 визначаються профілографічним методом його вимірювання. Таким чином, вказане виконання зразка і контрзразка запропонованого вузла тертя дозволяє створювати в процесі випробування умов для утворення канавки не тільки на робочій поверхні контрзразка, але і зразка, що відповідно забезпечує можливість визначення величин їх лінійного зносу профілографічним методом його вимірювання. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 10 15 Вузол тертя для випробування матеріалів на знос, що містить зразок і зразок з гладкими робочими поверхнями, при цьому вони мають однакові відстані між своїми торцями, розміщеними з кожної їх сторони в одних площинах, а також отримані проточкою прямокутні уступи однакових розмірів зі сторони торців в місцях переходу до робочих поверхонь, який відрізняється тим, що прямокутні уступи виконані зі сторони тільки одних торців зразка і контрзразка в місцях їх переходу до своїх робочих поверхонь, при цьому вони розміщені з протилежних сторін відносно вказаних робочих поверхонь. Комп’ютерна верстка Л. Купенко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2