Інерційна система модульної снайперської гвинтівки “хадо”

Реферат: Інерційна система модульної снайперської гвинтівки містить основну інерційну систему, що розміщена в затворному модулі модульної снайперської гвинтівки, та яка складається з затвору, стебла затвора, інерційної пружини, та додаткову інерційну систему, що розміщена в зворотному модулі модульної снайперської гвинтівки, та яка складається з напрямного стержня, зворотної пружини ствола, пружини амортизаційної. Інерційну пружину, зворотну пружину ствола та амортизаційну пружину вибирають із розрахунку навантаження, яке знаходиться в межах: інерційна пружина: 50-70 кг; зворотна пружина ствола: 4-12 кг; амортизаційна пружина: 45-55 кг. UA 107631 U (12) UA 107631 U UA 107631 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі озброєння, зокрема до конструкції деталей, вузлів або модулів великокаліберних снайперських гвинтівок. Відомо, що при здійсненні пострілу з великокаліберної гвинтівки виникає сила відбою або віддачі, яка утворюється за рахунок виникнення імпульсу сили тиску газів в каналі ствола під час пострілу і направлена в протилежний до напряму пострілу бік. Відомо, що при стрільбі з гвинтівки, а особливо при стрільбі з великокаліберної гвинтівки, стрілок відчуває віддачу - різкий поштовх у плече. Стрілок відчуває віддачу гвинтівки в плече, в точці, що лежить нижче осі каналу ствола. Протидія плеча віддачі є тією силою реакції, яка спрямована в протилежний бік і дорівнює їй, при цьому утворюється пара сил, яка змушує гвинтівку під час пострілу обертатися дульною частиною догори. При згорянні заряду, порохові гази, що розширюються, тиснуть з однаковою силою на всю поверхню займаного ними об'єму. Тиск газів на стінки каналу ствола викликає пружне розширення, тиск на дно кулі змушує її швидко переміщатися уздовж каналу, тиск же на дно гільзи, а через неї на затвор передається всій зброї і змушує його рухатися в напрямку, протилежному руху кулі, таким чином можна сказати, що при пострілі сили порохових газів, ніби то відкидають зброю і кулю в різні боки. Рух зброї назад при пострілі і називають віддачею. Складність вирішення подібних задач (мінімізація сили віддачі та мінімізація сили задирання) полягає у пошуку збалансованої системи конструкції стрілецької зброї, в якій збалансованість взаємодії внутрішніх систем (модулів) досягається декількома основними факторами: синхронізація роботи рухомих модулів, синхронізація роботи інерційних систем, взаємодія між рухомим модулями та інерційними системами, розрахунком сили енергії згорання порохових газів та технологічною похибкою при виготовленні. При пострілі з автоматичної зброї, пристрій якого заснований на принципі використання енергії віддачі (наприклад, пістолет Макарова, автоматичний пістолет Стєчкіна), тиск газів через дно гільзи передається на затвор і викликає рух затвора з гільзою назад. Цей рух починається в момент, коли тиск порохових газів на дно гільзи переборює інерцію затвора та зусилля зворотно-бойової пружини. Куля до цього часу вже вилітає з каналу ствола. Відходячи назад, затвор стискає зворотно-бойову пружину, потім під дією енергії стислої пружини затвор рухається вперед і досилає черговий патрон в патронник. У деяких зразках зброї (наприклад крупнокаліберний кулемет Владимирова) під дією тиску порохових газів на дно гільзи спочатку рухається назад ствол разом зі зчепленим з ним затвором (замком). Пройшовши деяку відстань, що забезпечує виліт кулі з каналу ствола, ствол і затвор розчіплюються, після чого затвор по інерції відходить в крайнє заднє положення і стискає пружину, а стовбур під дією пружини повертається в переднє положення. При дослідженнях встановлено, що при згорянні порохового заряду приблизно 25-35 % виділеної енергії витрачається на повідомлення пулі поступального руху (основна робота); 1525 % енергії - на вчинення другорядних робіт (врізання і подолання тертя кулі при русі по каналу ствола, нагрівання стінок стовбура, гільзи і кулі, переміщення рухомих частин зброї); близько 40 % енергії не використовується і втрачається після вильоту кулі з каналу ствола. Відомо, що постріл відбувається в дуже короткий проміжок часу (0,001-0,06 с). При пострілі розрізняють чотири послідовні періоди: попередній; перший або основний; другий; третій або період післядії газів. Відомо, що компанія «Benelli» (Італія) виготовляє конструкцію великокаліберної гладкоствольної гвинтівки, яка включає «інерційний модуль», який забезпечує збалансовану роботу гвинтівки і збалансований розподіл сил, які виникають після згорання порохових газів, що призводить до зменшення сили віддачі, мінімальне підкидання ствола при пострілі і скорочення часу до повторного пострілу. «Інерційний модуль» такої гвинтівки складається з трьох основних частин - затворної рами, затвору і інерційної пружини. Затворна рама виконує функцію інертної маси і вільно переміщається по пазах в стінках ствольної коробки. Затвор розташовується в затворній рамі і ковзає по пазу затворної рами, замикаючи своїм поворотом канал ствола. Інерційна пружина вільно розташована позаду затвора в затворній рамі. При переміщенні затворного модулю в бойове положення, вона подає патрон в патронник і затвор, рухаючись по пазу всередині затворної рами, замикає канал ствола. При пострілі сила віддачі штовхає гвинтівку назад, при цьому затворний модуль залишається на місці, а досить жорстка інерційна пружина, що розміщена між затвором і затворною рамою, стискається, При цьому піднімається подавач, переміщаючи патрон на лінію досилання. Далі дія сили віддачі зменшується, рух гвинтівки назад сповільнюється, боєзапас залишає ствол і тиск в каналі ствола знижується до безпечного рівня. Тоді стиснена інерційна пружина штовхає затворний модуль назад, 1 UA 107631 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 звільняючи затвор і видаляючи патрон з патронника і переміщаючи його до відбивача. Після викидання гільзи з патронника затворний модуль, що рухається назад стискає зворотну пружину й взводить курок. Після завершення відкату затворного модулю, зворотна пружина штовхає її вперед, захоплюючи черговий патрон, піднятий з магазину на лінію досилання, і досилаючи його в патронник, після чого, фактично завершується робочий цикл гвинтівки. Таким чином, «Інерційний модуль» забезпечує безперебійний цикл перезарядження. Відомо технічне рішення «Вогнепальна зброя, що має шарнірний болтовий механізм с поперечно витісненим спусковим механізмом, напіввільний затвор казенної частини з отвором та відкіт демпфера» (Публ. US 2012/0240760 від 27.09.2012), по якому вогнепальна зброя складається з декількох модульних вузлів, ствола, приймача, шарнірного болтового механізму, що чергується між прямим та зворотнім положенням, активний спусковий механізм, напіввільним затворний механізм, контрольований спусковий механізм, комплект відновлюваних пружин, набір модульних багатофункціональних опор, буферний механізм, модульне руків'я механізму прямо приводної газової системи. Відомо технічне рішення, самозарядна крупнокаліберна снайперська гвинтівка «Barrett M82», що має ударно-спусковий механізм ударного типу, режим вогню тільки одиночний. Має сталеву дульну коробку, сконструйовану з двох половин: верхньої та нижньої. На верхній половині розташоване кріплення для оптичного прицілу та складна ручка для переносу. Гвинтівка має кріплення для установки на станки-триноги, приклад забезпечений гумовим затильником. На нижній половині змонтовані ударно-спусковий механізм та приймач магазина. Ствол гвинтівки холодно кований, завдовжки 737 мм, має поздовжні ребра, що зменшують його масу та покращують охолодження. Запирання ствола гвинтівки здійснюється поворотом затвора на 3 бойових упору. «Barrett M82» оснащений дульним гальмом-компенсатором двокамерної конструкції, що поглинає 30 % віддачі. На думку Авторів, основними недоліками технічного рішення є те, що така конструкція гвинтівки не приховує полум'я пострілу, а вісь прискорювача знаходиться нижче осі ствола, чим викликає крутний момент під час пострілу. Гвинтівка «Barrett M82» має великі допуски в направляючому положенні ствола, через що порушується повторюваність положення ствола під час декількох пострілів протягом короткого часу. На думку Авторів, дане технічне рішення не призначено виключно для снайперської стрільби, а її компонування, а саме: спрощений спуск; вісь прискорення знаходиться нижче осі ствола, чим викликає обертальний момент під час пострілу; гвинтівка має великі допуски в направляючому русі ствола, що в решті решт приводить до порушення повторюваності положення ствола. Крім цього, гвинтівка має короткий ствол або 737 або 508 мм, що не сприяє пострілам на великі відстані. Таким чином, вказане технічне рішення можна віднести до гвинтівки загальноармійського призначення. Крім цього, на думку Авторів, у даній системі не розкритий потенціал патрона 9912,7 мм на далеких дистанціях (1800-1600 м), що обмежує фактичне призначення виробу до боротьби з неброньованими або легко броньованими цілями та підриву боєприпасів на відстані. «Замикаючий механізм стрілецької зброї» (Патент Російської Федерації на винахід № 2217677 від 27.11.2003), що має рамку, ствол, затвор, що містить спусковий гачок із пружиною і спусковим штовхачем, шептало із пружиною, курок, ударник, замикаючий ролик, роз'єднувач, де роль роз'єднувача виконує замикаючий ролик, змонтований з можливістю взаємодії з затвором і штовхачем тільки при натиснутому положенні спускового гачка, при цьому штовхач впливає на шептало з допомогою двоплечого важеля, причому кінцева поверхня спускового штовхача і відповідна поверхня двоплечого важеля утворюють тупий кут. Відомий «Реактивний механізм» (Публ. US 2006/0266209, від 30.10.2006), що характеризує себе у вигляді елементів зворотного гальмування відкоту після пострілу, виходячи з принципу збереження імпульсу та використання для зазначеної мети реактиватора, тобто інертна маса з заданим імпульсом, направлена протилежно імпульсу елементів відкоту після пострілу, де задачею реактиватора є вирівнювання імпульсу таких елементів, для того, щоб викликати їх гальмування, а потім надати безліч зворотних імпульсів цих елементів, що протилежні зворотним імпульсам ре активатора, та пізніше, для вирівнювання їх впливу на раму зброї на зворотній стадії, усуваючи дестабілізацію зброї під час циклу перезарядки. «Автоматична вогнепальна зброя» (Патент України на корисну модель № 43170 від 10.08.2009, Бюл. № 15) що містить ствол, навколо якого розташована газова камера, газовий поршень, зворотно-бойова пружина, яка розташована в цівці, і затвор з п'ятачком в передній 2 UA 107631 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 частині затвора, де газова камера розташована біля патронника, а для додаткового упору важеля знизу виконано дві півшестірні, що повертають важіль, який розташований зі зворотнобойовою пружиною і з магазином під стволом, при цьому важіль і друга половина тяги одночасно діють на відпираючі різні клини, зворотно-бойова пружина виконана у вигляді плоскої спіральної пружини на важелях і їх осі, тяга одночасно повертає навколо осі патронник з роторним зачепленням, на п'ятачку затвора виконані пази, які зчіплюються з патронником або з муфтою, або зі стволом, всередині затвора можливо закріплена пластина міцності з отворами на ній, а всередині затвора також розташовано ударник, можливо шарнірно-важільний затвор. З рівня техніки відома також відомі: «Великокаліберна снайперська гвинтівка» (Патент України на корисну модель № 75794 від 10.12.2012, Бюл. № 23), що містить ствол з нарізним каналом, сошки, затворну раму, ударноспусковий механізм зі спусковим гачком, рукоятку, магазин, відкриті приціли, приклад, затильник прикладу, ствольну коробку, накладку, компенсатор, при цьому приклад виконано розміщеним під ствольною коробкою, а компенсатор закріплено на дульному зрізі ствола, яка характеризується тим, що додатково містить рукоятку для упору, другу накладку, оптичний приціл, глушник, ручку для переносу, пристрій фіксації, при цьому рукоятка для упору містить телескопічний пристрій та розташована у затильній частині ствольної коробки, друга накладка виконана з можливістю амортизації на затильній частині ствольної коробки, причому ствольна коробка розташована на прикладі за схемою компоновки стрілецької зброї "булл-пап". «Снайперська гвинтівка» (Патент України на корисну модель № 50291 від 25.05.2010, Бюл. № 10), що містить ствол з нарізним каналом, ствольну коробку, ложе, приклад, магазин, пристрій для фіксації магазина в примкнутому до ствольної коробки положенні, рукоятку керування вогнем, ударно-спусковий механізм зі спусковим гачком, затворну раму з газовим поршнем та з рукояткою заряджання, газовідвідний пристрій, перекладач видів вогню, оптичний і відкритий приціли та полум'ягасник, при цьому ложе та приклад жорстко з'єднані між собою, газовідвідний пристрій закріплено на стволі, причому рукоятку керування вогнем виконано пістолетної форми, яка характеризується тим, що вона додатково містить компенсатор, амортизуючу накладку та керуючу тягу, при цьому приклад виконано розміщеним під ствольною коробкою, зазначений приклад закріплено до ствольної коробки так, що його затильник збігається із заднім обрізом зазначеної ствольної коробки, амортизуючу накладку закріплено на затильнику прикладу і ствольної коробки, компенсатор закріплено на дульному зрізі ствола, рукоятку керування вогнем закріплено попереду магазина, спусковий гачок з'єднано керуючою тягою з ударно-спусковим механізмом, мушку відкритого прицілу розташовано/закріплено на верхній частині газовідвідного пристрою, причому мушка відкритого прицілу містить всередині точку, що фосфоресціює, а цілик - дві точки, що фосфоресціюють, які розміщено із боків прорізу. Близьким до заявленого технічного рішення є «Модульна переносна зброя» (Патент США на винахід № 8230632, від 31.07.2012) включає: опорний модуль, утворений стволом зброї та оболонкою або ствольною рамою, що проходить в задньому напрямку від та співвісно до зазначеного ствола; запірний та возведений модуль вставляють в зазначену оболонку або ствольну раму; та один або декілька додаткових модулів, які функціонально незалежні один від одного та запірний та возведений модуль зв'язані з зазначеним опорним модулем; зазначений один або більше модулів, включають запасний або модуль рукоятки, модуль захисної оболонки, модуль магазина, та підйомний патрон і модуль ударно-спускового механізму, запірний та возведений модуль, що включає фіксатор казенної частини та запірну головку, запірний і возведений модуль додатково включає в себе зворотну пружину, зазначений казенний замок є фіксатором зворотного затвору, що складає єдиний орган, розміщений повністю всередині зазначеної оболонки або ствольної рами, зазначена зворотна пружина є фіксатором казенної частини зворотної пружини, вставляється в зазначений фіксатор казенної частини та запірна головка є обертовою фіксуючою головкою, що в неї входить, зазначена обертова фіксуюча головка жорстко з'єднана з фіксатором казенної частини з допомогою головки обертового стрижня, який жорстко з'єднаний з зазначеним фіксатором казенної частини та входить в зачеплення з гвинтовим кулачком, утвореним на циліндричному хвостовику з запірної головки, та вся маса необхідна для інерційної експлуатації зброї концентрується виключно на зазначеному зворотному фіксаторі казенної частини. Найбільш близьким до технічного рішення, яке заявляється, за технічною суттю та технічним результатом, який передбачається отримати, є технічне рішення «Вільний замок для ствольної зброї» (Патент України на винахід № 33883 від 15.02.2001, Бюл. № 1), що містить у передній частині викидач і жорстко закріплений розбивач, виконаний з можливістю часткового набігання на ствол, де замок виконаний складеним з двох частин (передньої і задньої), 3 UA 107631 U 5 10 15 20 25 30 35 кінематично пов'язаних між собою, так що вони мають можливість обмеженого переміщення один відносно одного; передня частина замка має викидач, жорстко закріплений розбивач, скошену під кутом задню поверхню, в тілі цієї частини замка непорушно закріплена напрямна трубка, всередині якої знаходиться зворотно-бойова пружина, а в задній частині напрямної трубки розташований зовнішній кільцевий виступ; задня частина замка має передню поверхню, скошену під кутом, рівним куту скосу задньої поверхні передньої частини замка, елементи, що охоплюють ствол, і овальний в поперечному перерізі канал, крізь який проходить напрямна трубка. В основу корисної моделі, яка заявляється, встановлена технічна задача, удосконалення інерційної системи модульної снайперської гвинтівки, яка містить: основну інерційну систему, що розміщена в затворному модулі модульної снайперської гвинтівки, та яка складається з затвору, стебла затвора, інерційної пружини та додаткову інерційну систему, що розміщена в зворотному модулі модульної снайперської гвинтівки, та яка складається з напрямного стержня, зворотної пружини ствола, пружини амортизаційної, в якій за рахунок того, що інерційну пружину, зворотну пружину ствола та амортизаційну пружину вибирають із розрахунку навантаження, яке знаходиться в межах: інерційна пружина: 50-70 кг; зворотна пружина ствола: 4-12 кг; амортизаційна пружина: 45-55 кг, вирішується технічна задача синхронної праці інерційних систем першого та другого рівнів (основної та додаткової), яка досягається не тільки завдяки технічній синхронізації усіх рухомих модулів снайперської гвинтівки, а ще й за рахунок розподілу основного та додаткового навантаження від енергії пострілу. Зокрема, енергія від пострілу розподіляється між основною та додатковою інерційною системою так, що забезпечує допустиме навантаження на кожну з систем і, що призводить до поліпшення внутрішнього енергетичного балансу зброї, після того, як куля покидає канал ствола. Як видно із опису конструкції гвинтівки вона суттєво відрізняється від прототипу, а отже є новою. Промислова придатність корисної моделі характеризується зображеннями Фіг. 1, 2, 3. На Фіг. 1 показано взаємне розміщення деталей затворного модулю, деталей ударноспускового модулю та казенна частина ствола 1, де деталями затворного модулю є: 2 - затвор; 3 - стебло затвора; 4 - поворотний кулачок (ригель); 5 - бойок; 6 - запобіжна пружина; 7 інерційна пружина; 8 - ударник плаваючий; а деталями ударно-спускового модулю є: 9 - курок; 10 - бойова пружина; 11 - заднє шептало; 12 - автоспуск; 13 - тяга; 14 - фіксатор стебла затвора; 15 - спусковий гачок. На Фіг. 2 показаний збільшений вигляд затворного модулю, а на Фіг. 3 показаний зворотний модуль, де: 16 - трубчатий корпус пружини ствола; 17 - напрямний стержень; 18 - упор ствола; 19 - зворотна пружина ствола; 20 - пружина амортизаційна. В таблиці 1 та 2 зазначені основні характеристики гвинтівки, патрона та основних видів пружин, що застосовують. Таблиця 1 Маса гвинтівки зі стволом, кг Довжина гвинтівки (зі стволом), мм Довжина ствола гвинтівки, мм Патрон, мм Калібр, мм Початкова швидкість пулі, м/с Максимальна дальність ураження, м Вид боєпостачання Приціл 16 1700 1200 12,7108 12,7 750-853 2500 12,7108 мм Vektor «Counterpunch» - 6-25*56 SCFF-03 40 4 UA 107631 U Таблиця 2 Запобіжна пружина № поз. на Фіг. 1-3 Кількість витків Крок витка Діаметр проволоки, мм Межа навантаження, що сприймається, кг 5 10 Інерційна пружина Бойова пружина 6 20 2,5 0,75 7 4-8 6-10  44 10 25-35 2-6 1,75 Зворотна пружина ствола 19 15-25 10-14 1,75 0,5-1,5 50-70 5-15 4-12 20 7 5 3 45-55 Порохові гази, що утворюються під час пострілу, тиснуть на всі боки з однаковою силою. Тиск на дно снаряда і на дно гільзи призводить до поступального руху снаряда і стовбура. Рух ствола і пов'язаних з ним деталей в бік, протилежний руху снаряда під час пострілу під дією тиску порохових газів, називається віддачею. З механіки відомо, що якщо на два тіла, що знаходяться в спокої, діє однакова за величиною сила, то швидкість руху цих тіл обернено пропорційна їх масам, так визначимо швидкість віддачі зброї. Звідси, можна визначити швидкість віддачі зброї. Однак, дане твердження не враховує вплив на швидкість віддачі післядії газів, тому не дає максимальної величини швидкості віддачі зброї. Відомий базовий розрахунок швидкості віддачі необхідно проводити з урахуванням  15 Амортизаційна пружина 1275 V0 [1], де V0 коефіцієнта  , який для стрілецької зброї зазвичай розраховують як початкова швидкість пулі, м/с. Та відомо [2], що для боєприпасів, початкові швидкості яких більші за 700 м/с, значення коефіцієнта післядії газів визначають:   0,15  1400 V0 . Швидкість віддачі зброї визначають за формулою (1) V 20 25 q      V0 Q (1), де V - швидкість віддачі зброї, м/с; q - вага пулі, 0,0482 кг;  - коефіцієнт післядії газів;  - вага порохового заряду, 0,0165 кг; V0 - початкова швидкість пулі, 802 м/с; Q - вага зброї, 16 кг. Отримане значення швидкості віддачі зброї складає V  4 м/с. Для визначення енергії віддачі скористуємося формулою, (2), яка виражає величину кінетичної енергії: Q  V2 2g (2), де E - енергія віддачі зброї, кгм; g - прискорення вільного падіння, 9,81 м/с2. E 30 35 40 Отримане значення енергії віддачі зброї, без урахування роботи основної та додаткової інерційної системи, складає 13 кгм. Узагальнений опис виконання корисної моделі На Фіг. 1 показані затворний модуль, ударно-спусковий модуль та казенна частина ствола 1. До деталей затворного модулю (Фіг. 2) належать: затвор 2, стебло затвора 3, поворотний кулачок (ригель) 4, бойок 5, запобіжна пружина 6, інерційна пружина 7, ударник плаваючий 8, викидач з пружиною (на Фіг. 1-3 не показано), фіксатор пружинний (на Фіг. 1-3 не показано), основа ручки перезаряджання (на Фіг. 1-3 не показано), упор бойка (на Фіг. 1-3 не показано), відбивачі підпружинені (на Фіг. 1-3 не показано). 5 UA 107631 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 До деталей ударно-спускового механізму належать: курок 9, бойова пружина 10, заднє шептало 11, автоспуск 12, тяга 13, фіксатор стебла затвора 14; спусковий гачок 15. Зворотний механізм (Фіг. 3), включає: трубчатий корпус пружини ствола 16, напрямний стержень 17, упор ствола 18, зворотна пружина ствола 19, пружина амортизаційна 20. Корисна модель працює наступним чином Для здійснення пострілу необхідно відкрити затвор 2, відвести основу ручки перезаряджання (на Фіг. 1-3 не показано) стебла затвора 3 до крайньої задньої точки. Стебло затвора 3, рухаючись назад поперечним криволінійним пазом, починає обертати поворотний кулачок (ригель) 4, що, в свою чергу, повертає затвор 2 на кут 60°. Відбувається розмикання бойових упорів затвора 2 з бойовими упорами казенної частини ствола 1. У цей момент відбувається зведення курка 9 і стиснення бойових пружин 10. Виступ стебла затвора 3 звільняє автоспуск 12 і він заскакує за упор курка. Защіпка пружинного фіксатора (на Фіг. 1-3 не показано) звільняється і під дією пружини фіксатора (на Фіг. 1-3 не показано) займає вихідне положення. Курок 9 в крайньому задньому положенні входить в зачеплення з заднім шепталом 11. Курок 9 зведений, а затвор 2 знаходиться в задньому положенні. Після цього у вікно, що відкрилося, вкладають патрон в патронник ствола. Плавним рухом вперед затвор 2 закривають. При цьому курок 9 залишається зведеним завдяки задньому шепталу 11. Своїм виступом стебло затвора 3 виводить із зачеплення автоспуск 12, доходячи до переднього крайнього положення затвора 2, розчіплюється зі стеблом затвора 3 за допомогою фіксатора стебла затвора 14 і, взаємодіючи з криволінійним пазом стебла затвора 3, починає поворот на 60°. При цьому викидач (на Фіг. 1-3 не показано) заскакує за рант гільзи, продовжуючи рухатися до передньої крайньої точки. Поворотний кулачок (ригель) 4 входить в подовжній паз стебла затвора 3, чим забезпечує надійне замикання затвора 2. У передньому крайньому положенні стебла затвора 3 фіксатор стебла затвора 14 заскакує за проточку стебла затвора 3 і запобігає довільному руху деталі. Для здійснення пострілу натискають на спусковий гачок 15, передаючи зусилля через тягу 13, заднє шептало 11 виходить з взаємодії з курком 9. Курок 9, обертаючись на осі, завдає удар по плаваючому ударнику 8. Одночасно, курок 9 розчіплює фіксатор стебла затвора 14 зі стеблом затвора 3. Енергія удару передається деталі на бойок 5 і відбувається удар бойка 5 по капсулю. Від дії віддачі, ствол з зчепленим затвором 2 починає спільний рух назад. Між затвором 2 та стеблом затвора 3 розміщена інерційна пружина 7. При цьому, стебло затвора 3, маючи масу, намагається лишитися в стані спокою (нерухомим). Під час руху затворного модулю назад відбувається стиснення інерційної пружини 7 в межах 2-3 мм, що призводить до накопичення енергії, достатньої для викидання гільзи та зведення курка 9. Після проходження стволом вільного ходу 25 мм, ствол зупиняється в крайньому задньому положенні. Зворотна пружина ствола 19 знаходиться в стисненому положенні. Вільний хід ствола 25 мм при проходженні відстані 23 мм діє зворотна пружина ствола 19 на відстані 2 мм вмикається пружина амортизаційна 20. Від енергії, переданої інерційною пружиною 7, стебло затвора 3 самостійно починає рухатись назад (в системах з коротким ходом ствола інерційна пружина 7 грає роль прискорювача). Від дії віддачі затворний модуль рухається назад, одночасно з чим зводиться курок 9. Обертаючись на осі, курок 9 стискає бойові пружини 10, дійшовши до крайньої задньої точки, автоспуск 12 заскакує за виступ курка 9 і залишає курок 9 зведеним до тих пір, поки на плече автоспуску 12 не почне діяти виступ стебла затвора 3. Від набутої швидкості стебло затвора 3 своїм криволінійним пазом діє на поворотний кулачок (ригель) 4 і повертає затвор 2 до моменту розмикання затвора 2 зі стволом. Як тільки стебло затвора 3 здійснило розмикання затвора 2 зі стволом, вони продовжують рухатись спільно до моменту зупинення ствола. В цей момент викидач (на Фіг. 1-3 не показано) зсуває гільзу з місця та міцно утримує її з затвором 2 до моменту викидання за межі виробу. Ствол під дією зворотної пружини ствола 19 повертається в переднє положення. Пружинний фіксатор (на Фіг. 1-3 не показано) блокує затвор 2 від незапланованих поворотів під час руху затворного модулю. Затворний модуль залишається в крайньому задньому положенні. Курок 9 зведений, та при відпусканні спускового гачка 15, він додатково ставиться на заднє шептало 11. Виріб залишається готовим до заряджання. 6 UA 107631 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Теоретично та практично встановлено (наука про внутрішню балістику), що попередній період триває від початку горіння порохового заряду до повного врізання оболонки кулі в нарізи ствола. Протягом цього періоду в каналі ствола створюється тиск газів, необхідний для того, щоб зрушити кулю з місця і подолати опір її оболонки врізання в надрізу ствола. Цей тиск 2 називається тиском форсування, який досягає 250-500 кг/см в залежності від пристрою нарізів, ваги кулі і твердості її оболонки. Горіння порохового заряду в цьому періоді відбувається в постійному об'ємі, оболонка врізається в нарізи миттєво, а рух кулі починається відразу ж при досягненні в каналі ствола тиску форсування. Перший або основний період триває від початку руху кулі до моменту повного згоряння порохового заряду. В цей період горіння порохового заряду відбувається в швидко змінюваному обсязі. На початку цього періоду, коли швидкість руху кулі по каналу ствола ще невелика, кількість газів зростає швидше, ніж обсяг простору між дном кулі і дном гільзи, тиск газів швидко підвищується і досягає найбільшої величини. Цей тиск називається максимальним тиском. Він створюється у стрілецькій зброї при проходженні кулею 4-6 см шляху, а потім, внаслідок швидкого збільшення швидкості руху кулі, обсяг простору між дном кулі і дном гільзи збільшується швидше припливу нових газів, а тиск починає падати, до кінця періоду він дорівнює приблизно 2/3 максимального тиску. Швидкість руху кулі постійно зростає і до кінця періоду досягає приблизно 3/4 початкової швидкості (швидкість кулі у дульного зрізу ствола). Пороховий заряд повністю згоряє незадовго до того, як куля вилетить з каналу ствола. Другий період триває від моменту повного згоряння порохового заряду до моменту вильоту кулі з каналу ствола. З початком цього періоду приплив порохових газів припиняється, однак сильно стислі і нагріті гази розширюються і, тиснуть на кулю, збільшують швидкість її руху. Спад тиску в другому періоді відбувається досить швидко і у дульному зрізу дуловий тиск становить у різних 2 зразків зброї 300-900 кг/см . Швидкість кулі в момент вильоту її з каналу ствола (дулова швидкість) дещо менше початкової швидкості. У деяких видів стрілецької зброї, особливо короткоствольних (наприклад пістолет Макарова), другий період відсутній, так як повного згоряння порохового заряду до моменту вильоту кулі з каналу ствола фактично не відбувається. Третій період або період післядії газів триває від моменту вильоту кулі з каналу ствола до моменту припинення дії порохових газів на кулю. Протягом цього періоду порохові гази, що минає з каналу ствола зі швидкістю 1200-2000 м/с, продовжують впливати на кулю і повідомляють їй додаткову швидкість. Максимальної швидкості куля досягає в кінці третього періоду на видаленні декількох десятків сантиметрів від дульного зрізу ствола. Цей період закінчується в той момент, коли тиск порохових газів на дно кулі буде врівноважено опором повітря. Початковою швидкістю називається швидкість руху кулі у дульного зрізу ствола. Початкова швидкість є однією з найважливіших характеристик бойових властивостей зброї. При збільшенні початкової швидкості збільшується дальність польоту кулі, дальність прямого пострілу, забійне і пробивну дію кулі, а також зменшується вплив зовнішніх умов на її політ. Величина початкової швидкості кулі залежить від довжини ствола; ваги кулі; ваги, температури і вологості порохового заряду, форми і розмірів зерен пороху і щільності заряджання. Чим довше стовбур, тим більший час на кулю діють порохові гази і тим більше початкова швидкість. При постійній довжині ствола і постійній вазі порохового заряду початкова швидкість тим більше, чим менше вага кулі. Зміна ваги порохового заряду призводить до зміни кількості порохових газів, а отже, і до зміни величини максимального тиску в каналі ствола і початкової швидкості кулі. Чим більше вага порохового заряду, тим більше максимальний тиск і початкова швидкість кулі. Довжина ствола і вага порохового заряду збільшуються при конструюванні зброї до найбільш раціональних розмірів. З підвищенням температури порохового заряду збільшується швидкість горіння пороху, а тому збільшуються максимальний тиск і початкова швидкість. При зниженні температури заряду початкова швидкість зменшується. Збільшення (зменшення) початкової швидкості викликає збільшення (зменшення) дальності польоту кулі. З підвищенням вологості порохового заряду зменшуються швидкість його горіння і початкова швидкість кулі. Форма і розміри пороху істотно впливають на швидкість горіння порохового заряду, а отже, і на початкову швидкість кулі. 7 UA 107631 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Щільністю заряджання називається відношення ваги заряду до обсягу гільзи при вставленої пулі (камори згоряння заряду). При глибокій посадці кулі значно збільшується щільність заряджання, що може привести при пострілі до різкого стрибка тиску і внаслідок цього до розриву ствола, тому такі патрони не можна використовувати для стрільби. При зменшенні (збільшенні) щільності заряджання збільшується (зменшується) початкова швидкість кулі. Віддача зброї - це рух зброї назад під час пострілу. Віддача відчувається у вигляді поштовху в плече, руку або ґрунт. Дія віддачі зброї характеризується величиною швидкості та енергії, якої воно має при русі назад. Швидкість віддачі зброї приблизно у стільки разів менше початкової швидкості кулі, у скільки разів куля легше зброї. Енергія віддачі у ручної стрілецької зброї зазвичай не перевищує 2 кгм і сприймається стріляє безболісно. Сила тиску порохових газів (сила віддачі) і сила опору віддачі (упор прикладу, рукоятки, центр ваги зброї і т.п.) Розташовані не на одній прямій і направлені в протилежні сторони. Вони утворюють пару сил, під дією якої дульна частина стовбура зброї відхиляється догори. Величина відхилення дульної частини стовбура зброї тим більше, чим більше плече цієї пари сил. Крім цього, при пострілі ствол зброї здійснює коливальні рухи - вібрує. В результаті вібрації дульна частина ствола в момент вильоту кулі може також відхилитися від початкового положення в будь-яку сторону (вгору, вниз, вправо, вліво). Поєднання впливу вібрації ствола, віддачі зброї та інших причин призводить до утворення кута між напрямком осі каналу ствола до пострілу і її напрямком у момент вильоту кулі з каналу ствола, цей кут називається кутом вильоту. Кут вильоту вважається позитивним, коли вісь каналу ствола в момент вильоту кулі вища її положення до пострілу, і негативним, коли вона нижче. На підставі наведених вище теоретичних даних та практичних дослідів, які здійснили Автори технічного рішення, яке заявляється, винахідницький рівень пропонованого рішення полягає у наступному. Обов'язкова наявність першого (основного) та другого періодів горіння порохових газів, які характеризуються певними диференційними ознакам, вказує на необхідність вирішення технічної задачі по збалансованому переходу від першого (основного) до другого періоду горіння, який технічно пов'язаний з синхронною працею інерційних систем першого та другого рівнів (основної та додаткової). При цьому, в першому (основному) періоді максимальний тиск при проходженні кулею 4-6 см шляху, а потім, внаслідок швидкого збільшення швидкості руху кулі, обсяг простору між дном кулі і дном гільзи збільшується швидше припливу нових газів, а тиск починає падати, до кінця періоду воно дорівнює приблизно 2/3 максимального тиску. Швидкість руху кулі постійно зростає і до кінця періоду досягає приблизно 3/4 початкової швидкості (швидкість кулі у дульного зрізу стовбура). Пороховий заряд повністю згоряє незадовго до того, як куля вилетить з каналу ствола. Другий період триває від моменту повного згоряння порохового заряду до моменту вильоту кулі з каналу ствола. Крім цього, з початком цього періоду приплив порохових газів припиняється, однак сильно стислі і нагріті гази розширюються і, тиснуть на кулю, збільшують швидкість її руху. Спад тиску в другому періоді відбувається досить швидко і у дульного зрізу дуловий тиск становить у різних зразків зброї 300-900 кг/см2. Можливість механічної та енергетичної синхронізації, за рахунок збалансованих інерційних систем, основні пружинні елементи, яких вибирають в межах навантаження, що сприймається: інерційна пружина: 50-70 кг; зворотна пружина ствола: 4-12 кг; амортизаційна пружина: 45-55 кг, призводить до синхронізації усіх рухомих модулів снайперської гвинтівки та плавного переходу (зовнішньо не відчутного) переходу від першого (основного) до другого періоду горіння порохових газів. Відповідно до опису промислової придатності "Інерційної системи модульної снайперської гвинтівки "ХАДО" видно, що для технічного рішення може бути виготовлена проектноконструкторська, технологічна та інша документація, може бути отримано офіційний дозвіл, у відповідності до норм чинного законодавства, після чого вказане технічне рішення "Інерційна система модульної снайперської гвинтівки "ХАДО" може бути відтворене в заводських умовах. Джерела інформації: 8 UA 107631 U 5 1. Кириллов В.М. Основы устройства и проектирования стрелкового оружия. Свойства, баллистическое решение, патроны, стволы - Издательство Пензенского высшего артиллерийского инженерного Ордена красной звезды училища, 1963 - 340 с. 2. Горовой С.А. Физические основы функционирования стрелково-пушечного, артиллерийского и ракетного оружия. Баллистика - СГГА: Новосибирск, 2007 - 139 с. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 10 15 Інерційна система модульної снайперської гвинтівки, що містить основну інерційну систему, що розміщена в затворному модулі модульної снайперської гвинтівки, та яка складається з затвору, стебла затвора, інерційної пружини, та додаткову інерційну систему, що розміщена в зворотному модулі модульної снайперської гвинтівки, та яка складається з напрямного стержня, зворотної пружини ствола, пружини амортизаційної, яка відрізняється тим, що інерційну пружину, зворотну пружину ствола та амортизаційну пружину вибирають із розрахунку навантаження, яке знаходиться в межах: інерційна пружина: 50-70 кг; зворотна пружина ствола: 4-12 кг; амортизаційна пружина: 45-55 кг. Комп’ютерна верстка Л. Бурлак Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 9