Проникний для кисню балон

Реферат: Винахід належить до проникного для кисню балона, що має дві стінки, з′єднані одна з іншою уздовж кожного зовнішнього краю двох стінок, причому кожна з цих двох стінок містить: першу плівку, яка визначає внутрішню стінку балона, причому перша плівка містить тонку гнучку плівку, яка є проникною для кисню і непроникною для рідини; і другу плівку, яка розміщена суміжно зовнішній поверхні першої плівки і має множину перфорацій. Також винахід належить до контейнера для транспортування живих мікроорганізмів, який містить жорсткий зовнішній контейнер та проникний для кисню балон. UA 110028 C2 (12) UA 110028 C2 UA 110028 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Перехресне посилання на споріднені заявки Ця заявка претендує на пріоритет попередньої заявки США 61/302,228, поданої 8 лютого 2010 року, яка цим включається сюди за посиланням у всій її повноті. Галузь техніки Різні варіанти здійснення, описані тут, стосуються вдосконаленого, проникного для кисню контейнера для зберігання і транспортування мікроорганізмів. Більш конкретно, певні варіанти здійснення стосуються контейнера, який має тонку внутрішню стінку і зовнішню стінку, що має перфорації. Рівень техніки В останні роки рідкі інокулянти бульбочкових бактерій роду Rhizobium стали дуже поширеними. Такі матеріали головним чином пакуються для продажу і транспортування в контейнери типу "мішок-вкладиш в коробці", які загалом являють собою пластиковий мішок або балон, розміщений в картонній коробці. Для ілюстрації можна навести контейнери типу "мішоквкладиш в коробці", які використовуються для зберігання таких продуктів, як вино і фруктові соки. Під час транспортування і зберігання рідких бактеріальних інокулянтів важливо, щоб кількість життєздатних клітин залишалась високою, а також щоб бактерії роду Rhizobium були живими при нанесенні на насіння перед посівом. Рідкі бактеріальні інокулянти з бульбочкових бактерій роду Rhizobium не є продуктами, що знаходяться в стані спокою. Натомість, мікробні клітини активно дихають, чим обумовлюється потреба в кисні. Відповідно, пакування таких матеріалів має бути проникним для кисню. Інші мікроорганізми також вимагають пакування для цілей зберігання і транспортування, що є проникним для кисню. У відомих контейнерах типу "мішок-вкладиш в коробці" для пакування рідких інокулянтів з бульбочкових бактерій використовуються мішки (балони), виготовлені з поліетилену низької щільності (ПЕНЩ) або подібних матеріалів, таких як поліетилен дуже низької щільності (ПЕДНЩ). Такі плівки не вважаються бар'єрними плівками. Тобто, вони є проникними для кисню і двоокису вуглецю. Балони-вкладиші, використовувані в таких контейнерах, загалом виготовляються з одношарових плівок або подвійних плівок, коли обидві плівки є виготовленими з того самого матеріалу, який типово є непроникним для рідини. В цій галузі відчувається потреба у вдосконаленому пакуванні для рідких інокулятів з бульбочкових бактерій та інших мікроорганізмів. Короткий опис винаходу Тут описуються різні конфігурації проникних для кисню балонів для зберігання і транспортування рідкого матеріалу, включаючи мікроорганізми. В Прикладі 1 проникний для кисню балон має дві стінки, з'єднані одна з одною по зовнішнім краям обох стінок. Кожна з цих двох стінок містить першу плівку і другу плівку. Перша плівка визначає внутрішню стінку балона і являє собою тонку гнучку плівку, що не є бар'єрною. Друга плівка розміщується суміжно з зовнішньою поверхнею першої плівки і має певну кількість перфорацій. Приклад 2 стосується балона за Прикладом 1, в якому перша плівка має проникність для 3 2 кисню щонайменше 5500 см /м /добу. Приклад 3 стосується балона за Прикладом 1, в якому одна з двох стінок має горловину, що відходить від однієї з двох стінок; ця горловина визначає отвір для рідинного сполучення з внутрішньою порожниною балона. Приклад 4 стосується балона за Прикладом 3, який додатково містить кришку, припасовану до горловини. Приклад 5 стосується балона за Прикладом 1, в якому перша плівка має товщину в межах від приблизно 15 мкм до приблизно 90 мкм. Приклад 6 стосується балона за Прикладом 1, в якому перша плівка являє собою поліетилен або поліпропілен. Приклад 7 стосується балона за Прикладом 1, в якому друга плівка є механічно міцнішою і більш резистентною до проколів, ніж перша плівка. Приклад 8 стосується балона за Прикладом 1, в якому друга плівка має товщину в межах від приблизно 40 мкм до приблизно 80 мкм. Приклад 9 стосується балона за Прикладом 1, в якому друга плівка являє собою поліефір, поліетилен, поліпропілен або поліамід. Приклад 10 стосується балона за Прикладом 1, в якому кожна з певної кількості перфорацій має діаметр в межах від приблизно 0,1 мм до приблизно 3 мм. Приклад 11 стосується балона за Прикладом 1, в якому перша і друга плівки є з'єднаними одна з одною тільки по зовнішнім краям двох стінок. 1 UA 110028 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Приклад 12 стосується балона за Прикладом 1, де балон має таку конфігурацію, щоб розміщуватись всередині зовнішнього контейнера. В Прикладі 13 проникний для кисню балон має щонайменше одну стінку. Ця щонайменше одна стінка містить внутрішню плівку, проникну для кисню, зовнішню перфоровану плівку та їх скріплене сполучення. Внутрішня плівка, проникна для кисню, являє собою гнучку плівку, що не є бар'єрною. Зовнішня перфорована плівка розміщується суміжно внутрішній плівці, але не з'єднується на значній своїй довжині з внутрішньою плівкою, проникною для кисню. Скріплене сполучення виконується так, щоб з'єднати внутрішню плівку, проникну для кисню, і зовнішню перфоровану плівку, і розміщується біля зовнішньої частини щонайменше однієї стінки. Приклад 14 стосується балона за Прикладом 13, де внутрішня плівка, проникна для кисню, 3 2 має проникність для кисню щонайменше 5500 см /м /добу. Приклад 15 стосується балона за Прикладом 13, де одна з щонайменше однієї стінок має горловину і кришку. Горловина співвідноситься з цією однією з щонайменше однієї стінок і визначає отвір для рідинного сполучення з внутрішньою порожниною балона. Кришка має таку конфігурацію, щоб стикуватись з горловиною. Приклад 16 стосується балона за Прикладом 13, де зовнішня перфорована стінка є механічно міцнішою, ніж внутрішня плівка, проникна для кисню. В Прикладі 17 контейнер для транспортування мікроорганізмів являє собою суттєво жорсткий зовнішній контейнер і проникний для кисню балон такої конфігурації, щоб розміщуватись всередині цього суттєво жорсткого зовнішнього контейнера. Проникний для кисню балон складається з внутрішньої плівки і зовнішньої плівки. Внутрішня плівка являє собою гнучку плівку, що не є бар'єрною і має товщину в межах від приблизно 15 мкм до приблизно 100 мкм. Зовнішня плівка є суміжною з внутрішньою плівкою і має певну кількість перфорацій. Крім того, зовнішня плівка з'єднується з внутрішньою плівкою тільки по своїх чотирьох зовнішніх краях. Приклад 18 стосується балона за Прикладом 17, де внутрішня плівка має проникність для 3 2 кисню щонайменше 5500 см /м /добу. Приклад 19 стосується балона за Прикладом 17, де зовнішня стінка є механічно міцнішою, ніж внутрішня плівка. Приклад 20 стосується балона за Прикладом 17, де балон додатково містить горловину, припасовану до балона. Хоча тут описуються численні варіанти здійснення, інші варіанти здійснення даного винаходу будуть очевидними для спеціалістів в цій галузі з наступного докладного опису, який показує і описує показові варіанти реалізації цього винаходу. Як має бути зрозумілим, можливими є модифікації різних очевидних аспектів даного винаходу без відходу від його духу і об'єму. Відповідно, малюнки і докладний опис мають розглядатись як ілюстративні, а не такі, що носять обмежувальний характер. Короткий опис малюнків На Фіг 1А представлений схематичний вид збоку проникного для кисню балона за одним з варіантів здійснення. На Фіг. 1В представлений вид балона з Фіг. 1А у перспективі. На Фіг. 2 представлений лінійний графік, який порівнює життєздатність мікроорганізмів з часом при 7 °C в існуючому балоні і в балоні з подвоєної плівки за одним з варіантів здійснення даного винаходу. На Фіг. 3 представлений лінійний графік, який порівнює життєздатність мікроорганізмів з часом при 22 °C в існуючому балоні і в балоні з подвоєної плівки за одним з варіантів здійснення даного винаходу. На Фіг. 4 представлений лінійний графік, який порівнює життєздатність мікроорганізмів на насінні з часом при 22 °C після зберігання в існуючому балоні і в балоні з подвоєної плівки за одним з варіантів здійснення даного винаходу. На Фіг. 5 представлений лінійний графік, який порівнює життєздатність мікроорганізмів з часом при 4-5 °C в існуючому балоні і в балоні з подвоєної плівки за одним з варіантів здійснення даного винаходу. Докладний опис Різні варіанти здійснення, описані тут, стосуються вдосконалених контейнерів типу "мішоквкладиш в коробці" для мікроорганізмів, включаючи рідкі інокулянти з бульбочкових бактерій роду Rhizobium, і відповідних способів отримання таких контейнерів. Ці варіанти здійснення включають контейнери, що мають балони з підвищеною проникністю для кисню, які можуть поліпшити постачання кисню до мікроорганізмів, а це має своїм результатом кращу їх життєздатність при зберіганні і наступну ефективність цих мікроорганізмів при застосуванні. 2 UA 110028 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Загалом, різні варіанти здійснення балонів, описані тут, мають подвійні стінки, причому кожна стінка складається з двох не з'єднаних між собою плівок: внутрішньої плівки і зовнішньої перфорованої плівки. На Фіг. 1А і 1В представлено один варіант здійснення проникного контейнера 10 для використання в контейнері типу "мішок-вкладиш в коробці". Будова цього контейнера 10 є найпоширенішою будовою для балонів, використовуваних в контейнерах типу "мішок-вкладиш в коробці". Тобто, контейнер 10 має дві стінки 12 і 14, які є фіксованими, з'єднаними, приклеєними або у інший спосіб скріпленими одна з одною по кожному з чотирьох країв 16, 18, 20 і 22 (краще видно на Фіг. 1В) таким чином, що утворюється внутрішня порожнина 24 контейнера 10. Згідно з одним варіантом здійснення, ці дві стінки 12 і 14 є скріпленими одна з одною по краях 16, 18, 20 і 22 за допомогою термічного процесу. Альтернативно, стінки 12 і 14 можуть скріплюватись одна з одною по краях 16, 18, 20 і 22 за допомогою адгезиву. Альтернативно, будь-який відомий процес або матеріал може бути використаний для скріплення стінок 12 і 14 одна з одною. У відповідності до іншої альтернативи, контейнеру може надаватись будь-яка відома конфігурація, яка забезпечує отримання контейнера, що має внутрішню порожнину і подвоєні стінки, проникні для кисню, за будь-яким з різних варіантів здійснення, описаних тут. Як краще видно на Фіг. 1В, контейнер 10 може також мати горловину 26, розміщену на контейнері 10, для забезпечення рідинного сполучення з внутрішньою порожниною 24. Горловина 26 може мати кришку 28, встановлену на горловині 26. Згідно з одним варіантом здійснення, кожна зі стінок 12 і 14 є подвійною або двошаровою. Тобто, кожна з них має внутрішню плавку 30 і зовнішню плівку 32. Ці дві плівки 30 і 32 фізично не зв'язані або не скріплені по-іншому одна з одною по довжині порожнини 24. Натомість, плівки 30 і 32 є просто розміщеними суміжно одна одній або знаходяться в контакті одна з одною, залишаючись вільними і не з'єднаними, і скріпляються між собою тільки по краях 16, 18, 20 і 22, як вже описувалось. Внутрішня плівка 30, у відповідності до одного варіанту здійснення, являє собою тонку плівку з високою проникністю для кисню. Плівка 30 може бути легкою плівкою, яка добре пропускає повітря. У відповідності до одного варіанту здійснення, плівка 30 є тоншою, має меншу міцність і, відповідно, більшу проникність для повітря, ніж та, що використовується у відомих подвійних контейнерах. У відповідності до одного варіанту здійснення, внутрішня плівка 30 виготовляється з суміші поліетилену високої щільності (ПЕВЩ) і поліетилену ультра-низької щільності (ПЕУНЩ). Як варіант, внутрішня плівка 30 може виготовлятись з різних типів поліетилену, включаючи, але не обмежуючись ними, будь-який один або більше з ПЕВЩ, поліетилену середньої щільності (ПЕСЩ), поліетилену низької щільності (ПЕНЩ), поліетилену дуже низької щільності (ПЕДНЩ), ПЕУНЩ, лінійного поліетилену низької щільності (ЛПЕНЩ), металоценового лінійного поліетилену низької щільності (мЛПЕНЩ) і поліетилену низького тиску (ПЕНТ). У відповідності до іншої альтернативи, внутрішня плівка 30 може виготовлятись з поліпропілену. У відповідності до ще іншої альтернативи, внутрішня плівка може бути будь-якою гнучкою плівкою, включаючи будь-яку одинарну плівку, використовувану у відомих балонах для контейнерів типу "мішок-вкладиш в коробці", і ті одинарні плівки, що використовуються в двошарових балонах. Для цілей цієї заявки "гнучка плівка, що не є бар'єрною" означає будь-яку тонку гнучку полімерну плівку, яка є проникною для кисню. Внутрішня плівка 30, у відповідності до одного варіанту здійснення, є екструдованою або соекструдованою плівкою. В цьому варіанті здійснення плівка 30 може виготовлятись з використанням стандартного процесу екструзії після попереднього змішування різних компонентів, таких як один або більше типових компонентів, описаних вище, в екструдері. Потім, використовуючи ці компоненти, екструдер формує гомогенну плівку. Як варіант, внутрішня плівка 30 може виготовлятись з використанням будь-якого екструзійного процесу. У відповідності до одного варіанту здійснення, внутрішня плівка 30 є сумішшю комерційно доступного полімеру і ПЕВЩ. Конкретніше, цей комерційно доступний полімер продається під торговою маркою Dow Affinity PF 1140G фірмою Dow Chemical Co., щознаходиться в Midland, Ml, США. В одному варіанті здійснення кінцева внутрішня плівка 30 виготовляється з приблизно 82 % полімеру компанії Dow і приблизно 18 % ПЕВЩ. Як показано в Таблиці 1, що порівнює проникність цієї конкретної внутрішньої плівки 30 зі звичайною плівкою з ПЕВЩ, внутрішня 3 2 плівка 30 має проникність для кисню біля 5977 см /м /добу. 3 UA 110028 C2 Таблиця 1 Тип плівки Внутрішня плівка (Dow Affinity PF 1140О)/ПЕВЩ Звичайна плівка 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 3 2 см /м /добу 5977 3300 Зовнішня плівка 32, у відповідності до одного варіанту здійснення, є плівкою, що має певну кількість перфорацій 34. Зовнішня плівка 32 може виготовлятись з поліефірної/поліетиленової плівки, яка містить 24 % поліефіру і 76 % поліетилену, розподілених по товщині. Крім поліефіру і поліетилену, інші не обмежуючі приклади матеріалів включають поліпропілен і поліамід. Як варіант, зовнішня плівка 32 може виготовлятись з будь-якої термотверднучої ламінованої плівки. Термотверднуча плівка може виготовлятись з таких матеріалів, як ПЕНЩ і ПЕУНЩ. В іншому альтернативному варіанті зовнішня плівка 32 може виготовлятись з будь-якої гнучкої плівки, включаючи, наприклад, плівки з поліефіру. В одному конкретному показовому варіанті здійснення зовнішня плівка 32 є сумішшю поліефіру і поліетилену, що є комерційно доступним як Corapan PS/LLE 12+40 від компанії Corapack, що знаходиться в місті Бренна (Італія), в якій поліефір становить біля 24 %, а поліетилен біля 76 % плівки. У відповідності до одного варіанту здійснення, зовнішня плівка 32 є ламінованою плівкою, для формування якої може використовуватись процес ламінації. В одному прикладі спочатку формують шар поліефіру і шар поліетилену, а вже потім ці шари спресовують докупи. В одному варіанті здійснення два шари з'єднуються докупи за допомогою адгезивного шару між ними. Як варіант, два шари можуть з'єднуватись з використанням будь-якого відомого процесу. У відповідності до одного конкретного варіанту здійснення, поліетиленовий шар може формуватись з використанням відомого процесу екструзії з роздувом. Як варіант, поліетиленовий шар може формуватись з використанням будь-якого відомого процесу. Поліефірний шар може формуватись з використанням відомого процесу лиття плівки з розчину. Як варіант, поліефірний шар може формуватись з використанням будь-якого відомого процесу. В одному варіанті здійснення зовнішня плівка 32 має товщину в межах від приблизно 40 мкм до приблизно 80 мкм. Альтернативно, зовнішня плівка 32 має товщину біля 52 мкм. Кожна з перфорацій може мати діаметр в межах від приблизно 0,1 мм до приблизно 3 мм з кроком від приблизно 5 мм до приблизно 30 мм. Як варіант, перфорації можуть мати вигляд отворів діаметром біля 1 мм, а крок між перфораціями може становити від приблизно 10 до 20 мм. Зовнішня плівка 32 є механічно міцнішою, ніж внутрішня плівка ЗО. У відповідності до одного варіанту здійснення, зовнішня плівка 32 може бути механічно міцнішою, ніж плівки, використовувані в балонах відомих контейнерів типу "мішок-вкладиш в коробці", маючи при цьому більшу проникність для кисню завдяки перфораціям. Тобто, характеристики проникності зовнішньої плівки 32, обумовлені перфораціями, не залежать від механічних властивостей плівки 32, що дозволяє мати перфоровану зовнішню плівку 32, яка є механічно міцною і при цьому добре проникною для кисню. Відповідно, в певних варіантах здійснення зовнішня плівка 32 забезпечує контейнеру 10 механічну міцність і резистентність до проколів. Ця міцність дає можливість виготовляти внутрішню плівку 30 з легкої, "дихаючої" плівки, що має меншу міцність, як вже зазначалось. Завдяки таким властивостям цих двох плівок 30 і 32, тут описані різні варіанти реалізації подвоєної стінки, які мають високу проникність для кисню і при цьому є також достатньо міцними, щоб утримувати рідкі інокулянти в контейнері 10. Хоча різні відомі балони мають проникність для кисню, більшість з них мають тільки одношарову плівку або два шари, які механічно з'єднані з утворенням одинарного шару. Такі одношарові плівки жертвують проникністю заради товщини, необхідної для досягнення міцності, яка потрібна для зберігання рідини без руйнування або механічного пошкодження в інший спосіб. В різних описаних тут варіантах здійснення, "дихаюча", добре проникна, тонка внутрішня плівка комбінується з добре проникною, але механічно міцною, перфорованою зовнішньою плівкою, яка розміщується суміжно, але не зв'язана і фізично не з'єднана з внутрішньою плівкою, для створення добре проникної, але механічно міцної стінки, що може використовуватись для утримування рідини, яка містить мікроорганізми. Різні варіанти реалізації подвоєної стінки, що має внутрішню і зовнішню плівки, як тут описано, мають, у відповідності до одного варіанту здійснення, більшу проникність для кисню, ніж звичайні балони, відомі в цій галузі. У відповідності до одного варіанту здійснення, дві плівки 30 і 32 утворюють подвійну стінку, що має загальну проникність для кисню в межах від 3 2 3 2 приблизно 4000 см /м /добу до приблизно 12000 см /м /добу. Альтернативно, отримувана 4 UA 110028 C2 3 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 2 подвійна стінка має загальну проникність для кисню біля 6000 см /м /добу. Враховуючи, що проникність конкретного відомого звичайного двошарового балона (виготовленого з двох кусків однієї і тієї ж плівки з ПЕНЩ, яку можна придбати як FlexOne™ 27 у компанії Scholle Packing 3 2 Inc., що знаходиться в Northlake, IL, США) становить приблизно 1650 см /м /добу (як було обчислено стандартним методом оцінки проникності, встановленим ASTM # F1927-28 і здійсненим Packing Industry Research Association в Leatherhead, Surrey в Англії), такий 3 2 подвоєний варіант, маючи проникність біля 6000 см /м /добу, демонструє проникність, яка є на 363 % вищою, ніж у відомого балона. Зрозуміло, що різні варіанти здійснення проникного контейнера або балону, описані тут, в певних випадках розміщуються всередині зовнішнього контейнера (що дає контейнер, який має зовнішній контейнер і балон або проникний контейнер, розміщений в зовнішньому контейнері конфігурацію, яку звичайно називають контейнером типу "мішок-вкладиш в коробці", як вже зазначалось). В таких варіантах здійснення зовнішнім контейнером може бути будь-який відомий зовнішній контейнер, призначений для використання в контейнерах типу "мішоквкладиш в коробці". В одному показовому варіанті здійснення зовнішній контейнер по суті являє собою жорстку картонну коробку. Як варіант, може бути використаний будь-який інший відомий зовнішній контейнер. Приклади Приклад 1 - Стабільність B.japonicum в контейнерах при 7 °C Два 12,4-літрові зразки ферментованого бульйону Bradyrhizobium japonicum були упаковані в два різних балони. Один зразок помістили в такий самий звичайний поліетиленовий двошаровий балон, виготовлений з FlexOne™ 27, як було описано раніше (позначений як "Звичайний" на Фіг. 2), а другий зразок - в один з конкретних варіантів здійснення двошарового балона (позначений як "Висока проникність" на Фіг. 2). Цей двошаровий балон мав розміри 460 χ 600 мм, внутрішню плівку завтовшки 50 мкм, виготовлену з суміші 82 % Dow Affinity PF 1140G і 18 % ПЕВЩ, і зовнішню плівку, виготовлену з перфорованої поліефірної/поліетиленової плівки (24 % поліефіру і 76 % поліетилену). Матеріал в обох балонах зберігався при 7 °C, зразки відбирались у асептичний спосіб щомісячно впродовж 6 місяців. Результати представлені в графічній формі на Фіг. 2. Як можна бачити з цього малюнка, після 12 тижнів кількість бактерій у відомому звичайному контейнері типу "мішок-вкладиш в коробці" почала демонструвати різкий спад життєздатності. З іншого боку, кількість бактерій у двошаровому балоні за цим винаходом залишалась високою до 26 тижнів. Приклад 2 - Стабільність B.japonicum в контейнерах при 22 °C Два 6,4-літрові зразки ферментованого бульйону Bradyrhizobium japonicum були упаковані в два різних балони. Один зразок помістили в такий самий балон, як описаний в Прикладі 1 вище (позначений як "Звичайний" на Фіг. 3), а другий зразок - в двошаровий балон, також описаний в Прикладі 1 (позначений як "Висока проникність" на Фіг. 3). Матеріал в обох балонах зберігався при 22 °C, зразки відбирались у асептичний спосіб щомісячно впродовж 6 місяців. Результати представлені в графічній формі на Фіг. 3. Ці результати показують, що, хоча спад кількості бактерій спостерігався в обох балонах, у відомій системі пакування він був значно більшим, ніж у двошаровому балоні за цим винаходом. Приклад 3 - Стабільність B.japonicum на насінні після зберігання В цьому експерименті були використані два зразки з Прикладу 2. Після 5-тижневого зберігання при 22 °C, як було описано раніше, кожний зразок окремо було нанесено на 500 грамів насіння. Кількість живих бульбочкових бактерій роду Rhizobium періодично контролювалась, як показано на Фіг. 4. Результати показують, що виживання на насінні бульбочкових бактерій, які зберігались в подвійному балоні за цим винаходом з Прикладу 2, було значно тривалішим, ніж після зберігання у звичайному балоні. Крім того, кількість бульбочкових бактерій, які зберігались в подвійному балоні за цим винаходом, перевищувала кількість, встановлену технічними вимогами (мінімальна прийнятна кількість життєздатних клітин на одне насіння перед висіванням за Канадськими нормами) - 100000 клітин на насінину, впродовж періоду понад 5 тижнів. З іншого боку, кількість бульбочкових бактерій, які зберігались в звичайному балоні, спадала нижче рівня, встановленого технічними вимогами, вже приблизно через 3 тижні. Іншими словами, при використанні подвійного балону за цим винаходом, застосованого в цьому Прикладі, період часу між обробкою насіння і висіванням цього обробленого насіння у грунт можна суттєво збільшити. Приклад 4 - Стабільність B.japonicum в контейнерах при 4-5 °C Два 12,8-літрові зразки ферментованого бульйону Bradyrhizobium japonicum відомого штаму 532С були упаковані в два різних балони. Один зразок помістили в такий самий балон, як 5 UA 110028 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 описаний в Прикладах 1 і 2 вище (позначений як "Звичайний" на Фіг. 5), а другий зразок - в двошаровий балон, також описаний в Прикладах 1 і 2 (позначений як "Висока проникність" на Фіг. 5). Матеріал в обох балонах зберігався при 4-5 °C, зразки відбирались у асептичний спосіб щомісячно впродовж 8 місяців. Результати представлені в графічній формі на Фіг. 5. Як можна бачити з цього малюнку, кількість бактерій у відомому звичайному контейнері типу "мішоквкладиш в коробці" починала спадати зі значною швидкістю, починаючи приблизно з 9 тижнів. З іншого боку, і через 35 тижнів кількість бактерій у подвійному балоні за цим винаходом залишалась високою. Зменшення кількості бактерій в звичайному контейнері було більше ніж на два порядки більшим. Хоча даний винахід було описано з посиланням на кращі варіанти здійснення, для спеціалістів в цій галузі буде зрозумілим, що можливим є внесення змін і форму і деталі без відходу від духу і об'єму винаходу. ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 1. Проникний для кисню балон, що має дві стінки, з′єднані одна з іншою уздовж кожного зовнішнього краю двох стінок, причому кожна з цих двох стінок містить: (а) першу плівку, яка визначає внутрішню стінку балона, причому перша плівка містить тонку гнучку плівку, яка є проникною для кисню і непроникною для рідини; і (b) другу плівку, яка розміщена суміжно зовнішній поверхні першої плівки і має множину перфорацій. 2. Проникний для кисню балон за п. 1, в якому перша плівка має проникність для кисню 3 2 щонайменше 5500 см /м /добу. 3. Проникний для кисню балон за п. 1, в якому одна з двох стінок містить горловину, що відходить від однієї з двох стінок і визначає отвір для рідинного сполучення з внутрішньою порожниною балона. 4. Проникний для кисню балон за п. 1, який додатково містить кришку, припасовану до горловини. 5. Проникний для кисню балон за п. 1, в якому перша плівка має товщину в межах від приблизно 15 мкм до приблизно 90 мкм. 6. Проникний для кисню балон за п. 1, в якому перша плівка містить поліетилен або поліпропілен. 7. Проникний для кисню балон за п. 1, в якому друга плівка є механічно міцнішою і більш резистентною до проколів, ніж перша плівка. 8. Проникний для кисню балон за п. 1, в якому друга плівка має товщину в межах від приблизно 40 мкм до приблизно 80 мкм. 9. Проникний для кисню балон за п. 1, в якому друга плівка містить складний поліефір, поліетилен, поліпропілен або поліамід. 10. Проникний для кисню балон за п. 1, в якому кожна з множини перфорацій має діаметр в межах від приблизно 0,1 мм до приблизно 3 мм. 11. Проникний для кисню балон за п. 1, в якому перша і друга плівки з′єднана одна з іншою тільки уздовж кожного зовнішнього краю двох стінок. 12. Проникний для кисню балон за п. 1, де балон сконфігурований з можливістю розміщення всередині зовнішнього контейнера. 13. Контейнер для транспортування живих мікроорганізмів, який містить: (а) жорсткий, зовнішній контейнер; (b) проникний для кисню балон, який сконфігурований з можливістю розміщення всередині жорсткого, зовнішнього контейнера, балон має дві стінки, з′єднані одна з іншою уздовж кожного зовнішнього краю двох стінок, причому кожна з цих двох стінок містить: (і) першу плівку, яка визначає внутрішню плівку, яка містить тонку гнучку плівку, яка є проникною для кисню і непроникною для рідини; і (іі) другу плівку, яка розміщена суміжно зовнішній поверхні першої плівки і має множину перфорацій. 14. Контейнер за п. 13, в якому внутрішня плівка має товщину в межах від приблизно 15 мкм до приблизно 90 мкм. 15. Контейнер за п. 13, в якому друга плівка з′єднана з першою плівкою тільки уздовж чотирьох зовнішніх країв другої плівки. 16. Контейнер за п. 13, в якому внутрішня плівка має проникність для кисню щонайменше 5500 3 2 см /м /добу. 6 UA 110028 C2 17. Контейнер за п. 13, в якому зовнішня плівка є механічно міцнішою, ніж внутрішня плівка. 18. Контейнер за п. 13, в якому балон додатково містить горловину, з′єднану з цим балоном. 7 UA 110028 C2 8 UA 110028 C2 Комп’ютерна верстка І. Мироненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут інтелектуальної власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 9