Спосіб лікування болю у спині

МПК* A 61 В 5/oo; A 61 H 7/oo СПОСІБ ЛІКУВАННЯ БОЛЮ У СПИНІ. Винахід стосується медицини, а саме неврології, і може бути використаний у лікуванні проявів остеохондрозу хребта - гриж міжхребцевих дисків, м'яз о-тонічних синдромів з больовими ознаками. Пр облем а болю в спи ні на с ьогодні є одніє ю з найактуальнійших в медицині і суспільстві. Тому пошук нових шляхів її вирішення представляє інтерес та відповідає запитам практичної охорони здоров'я. Існує багато методів лікування цих захворювань, але вони недостатньо ефективні, що спонукає до пошуку нових способів. Відомий спосіб лікування болю в спині, який полягає у: • проведенні масажу; • виконанні мануальної терапії; • проведенні фізиотерапевтичних процедур; • новокаїнової блокади (Кайров В.Н. Мануальная терапия как метод лечения рефлекторных синдромов поясничного остеохондроза: (Автореф. дис... канд. мед. наук . - г. Минск, 1987. - С.7-8). Спільні суттєві ознаки аналога і винаходу, що заявляється: • проведення масажу; . • виконання мануальної терапії. Однак, у способі-аналозі не враховується фактор участі головного мозку в утворенні та підтримці больової мюфіксації, тобто при цьому практично не досягається повна міорелаксація, необхідна для високої ефективності маніпуляцій мануальної терапії. 2 Найбільш близьким за технічною сутністю та результатом, що досягається, є спосіб, який полягає у : • проведенні масажу; • виконанні мануальної терапії; • рефлексотерапії; • медикаментозної терапії; • блокад; • раціональної психотерапії у випадку необхідності (Колесниченко И.П., Зинченко В.А., Чесноков В.В. Патофизиологическое обоснование лечения больных с вертеброгенным болевым синдромом пояснично-крестцовой локализации // Врачеб. дело. 1991.-№3.-0. 83-84). Спільними суттєвими ознаками прототипу і винаходу, ідо заявляється є такі: • проведення масажу; • виконання мануальної терапії; • раціональна психотерапія. Однак, на нашу думку, спосіб-прототип має суттєві недоліки: надмірна увага приділяється фармакотерапії, що досить часто викликає алергічні реакції, шкодить шлунку, ниркам, печінці та ін.; одному з найдієвіших способів лікування - мануальній терапії приділяєтся уваги не більше, ніж допоміжним (фізиотерапевтичним, рефлексотерапевтичним та ін.); патогенетичне лікування майже не включає фактору участі головного мозку в появі та підтримці локальної міофіксації, - з великої численності психотерапевтичних способів лікування використовується лише раціональна психотерапія, і та-лише в деяких випадках, в разі позитивної динаміки лікування. В основу винаходу поставлено задачу удосконалення способу лікування болю у спині шляхом одночасного поєднання мануальної з терапії та додаткового психотерапевтичного впливу, що забезпечить максимальну ефективність мануальної терапії і знеболювання, скорочення строків лікування, довшу та якіснішу ремісію, зменшення ліжко-днів, високу економічну ефективність. Поставлена задача вирішується тим, що у способі, який включає проведення масажу, виконання мануальної терапії, раціональну психотерапію, н о в и м є те, що раціональну психотерапію проводять напочатку лікувального сеансу, далі додатково здійснюють психотерапевтичну міорелаксацію Джекобсону, яку супроводжують непрямим по навіюванням обезболювання, при цьому маніпуляцію мануальної терапії виконують одночасно з останнім видихом, після чого вербально програмують подальшу фіксацію мозком обезболюючого ефекту. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що заявляються та техничним результатом полягає у такому: відбувається одночасний вплив-психічне та фізичне знеболювання, тобто більш міцніший удар по болю. Комплексна активна і пасивна міорелаксація дозволяє уживати маніпуляції мануальної терапії в найповнішому об'ємі, а самонавіяння, непряме навіювання та навіювання наяву усунення болю - дають позитивний результат. Якісна релаксація, відсутність страху, напруження перед маніпуляцією, як результат психотерапевтичного впливу, - дають можливість для безболючої та ефективної маніпуляції. Треба сказати, що зазвичай маніпуляції мануальної терапії самі собою дещо неприємні і болючі, а також супроводжуються страхітливим побоюванням перед їх виконанням, - все це додатково закріплює м'язи та зменшує ефективність лікування. В данному випадку повна релаксація, розуміння необхідності активного втручання самого хворого в процес лікування, - дають можливість 4 для безбогаочої та ефективної маніпуляції. Можна сказати, що вони переносяться досить приємно, або ж нейтрально, без негативних емоцій. Спосіб здійснюють таким чином: напочатку проводиться масаж, потім раціональна психотерапія, під час якої хворому пояснюється суть його захворювання, його прогноз, запобігання, якість життя. Послідуючий цикл дихальних вправ супроводжується непрямим навіюванням, що обезболюючий ефект буде посилюватись з кожним видихом, а максимальна аналгезія настане під час останньої дихальної вправи, після маніпуляції мануальної терапії. Потім іде навчання методу релаксації : на рахунок "З" виконується глибокий вдих, одночасно максимально напружуючи хворобливу групу м'язів, попередньо чітко й образно означену у свідомості (хворобливе місце). Після чого 3 секунди триває пауза затримка дихання з максимальною концентрацією напруги у больовому місці, обов'язково додаючи образне уявлення. Послідуючі 6 секунд потрібно робити повільний видих, розслабляючи все тіло, викликаючи в уяві приємні образи тепла, розслаблення, комфорту, відсутності болю. Провадиться від 6 до 10 дихальних вправ з наростаючим ефектом релаксації, аналгезії, зняття стресу. Під час останнього видиху виконується маніпуляція мануальної терапії за класичним способом: в положенні хворого на. спині виконується максимальна флексія і ротація усередину іпсилатерального стегна за допомогою коліна лікаря; в цей час одна його рука фіксує поперековий відділ хребта хворого, а іншасинхронно виконує зовнішню ротацію верхньої половини тулуба хворого, фіксуючи при цьому долоню в області плечового суглобу. 5 Аналогічно виконується лікувальне діяння на інших відділах спини, із застосуванням адекватних методик мануальної терапії. Для подовження отриманого ефекту провадиться закріплюючий сеанс психотерапії, під час якого, методом навіювання наяву, у хворого закріплюється щойно одержаний аналгетичний ефект, вербально програмується його подальша фіксація та засвоєння мозком і організмом вцілому на подальшу позитивну клінічну дію. 6 Приклад № 1. Хвора Жураківська Т.В., 47 р., мешканка м. Токмак, знаходилась у відділенні мануальної терапії Запорізької обласної клінічної лікарні з 10.07.98 по 21.07.98 з клінічним диагнозом: поперековий остеохондроз, грижа міжхребцевого диску L5-S]. Радикулопатія Si. Лівостороння люмбоішалгія. Посилений больовий синдром, стадія загострення, порушення функції ходи. Скарги: біль у попереку та лівій сідниці з ірадіацією по задній та зовнішній поверхні стегна, відчуття "повзання мурашок" в лівій гомілці . Хворіє близько 10 років, рецидивний перебіг, останнє загострення - 1 місяць тому. Об'єктивно: функціональний блок Li-Si, II Stt, антефлексія 0°, ретрофлексія 30°, хворобливість паравертебральних точок, гіпалгезія на лівій нозі, в дерматомі Si. Ахілові рефлекси S