Спосіб лікування увеїтів

МПК6 А/61К 35/68 СПОСІБ ЛІКУВАННЯ УВЕГПВ Винахід відноситься до галузі медицини, зокрема до офтальмологи, та може бути використаний гтрн лікуванні всіх патогенних форм увеітів. Увеіт являє собою різноманітну групу патології увеального тракту та сітчатки, в основі якої лежить імунологічний конфлікт в тканинах ока, який виникає в умовах порушення імунного захисту ока та імунної системи організму під впливом етіологічних «пускових» факторів. Переважне захворювання осіб молодого віку, нерідко двобічне ураження очей, раннє формування ураженої сітчатки, зорового нерву, роговиці, кришталика, скловидного тіла, появлення ускладненої катаракти, фіброзу, вторинної глаукоми, відшарування сітчатки, які призводять до сліпоти та слабобаченню, обумовлює соціальну значимість пошуку шляхів подолання цього недугу. Найбільш близьким до рішення, що заявляється, є спосіб лікування увеітів, який описано в «Нарушение иммунитета и лечение увеитов», Методические рекомендации, МДШИ глазных болезней, 1991 г., с.44-46. Спосіб-прототип передбачає обов'язкові парабульбарні Ін'єкції кортикостероїдів, наприклад, дексазона. Доза прийому кортикостероїдів, їх вибір та тривалість курсу визначаються активністю, довготривалістю процесу захворювання та імунологічними показниками. Кортикостероїди чинять протизапалювальну та антиалергічну дію. При тяжких формах увеіту курс прийому кортикостероїдів досягає 2 - 2,5 місяців. Базисна терапія, на фоні якої протікає вищезгадане лікування, визначається клінікою та перебігом увеіту, наявністю супутніх системних та інфекційних захворювань, характером порушення імунітету та ефективністю попереднього лікування. Поруч з іншими засобами базисної терапії курс лікування може включати в себе імунодепресанти та інші імуномодулятори. Спосіб-прототип в цілому чинить хороший ефект, але він має і негативні сторони, головною з яких є тривалість лікування, що призводить до призвичаювання, а при припиненні прийому стероїдів спостерігається синдром відміни з наступним загостренням процесу. Задачею цього винаходу є створення способу лікування увеітів за допомогою комплексного підходу до захворювання, всебічного врахування причин його виникнення та відповідного визначення засобів лікування , які в цілому дозволяють досягти високої ефективності лікуван ня, до мінімуму знизити можливість рецидивів захворювання та уникнути побічних явищ лікування. Поставлена задача вирішується тим, що в способі лікування увеітів, який полягає в парабульбарному введенні лікарняного препарату на фоні базисної терапії, з г і д н о з винаходом, парабульбарно вводять ербісол в дозі 0,5 - -1,0 мл на кожну ін'єкцію один раз на добу з одночасним введенням ербісолу в дозі 1,5 - 7,0 мл внутрим'язово, причому загальний курс лікування складав 10 • 20 діб. Авторами винаходу, що заявляється, на основі глубокого аналізу причин виникнення увеітів, що мають характер приграничної патології, важлива роль якої відводиться імунологічному конфлікту в тканинах ока, та аутоімунним реакціям, які розвиваються під впливом різноманітних етнологічних «пускових факторів», визначено комплексне їх лікування. Спосіб лікування увеітів, що заявляється, передбачає використання ербісола як лікарняного засобу. Ербісол є засобом, активізуючим еволюційно сформовані контролюючі системи організму, які відповідають за пошук та усунення патологічних змін, крім того, ербісол прискорює відновлення пошкоджених та знищення аномальних клітин та тканин. Ербісол має гепатопротекторні та репаративні властивості з імуномоделюючею дією. Але в відомій інформації, яка стосується використання ербісолу, не розкрито його застосування для лікування увеітів. Авторами цього винаходу доведено, що ербісол, який має сукупність вищезгаданих властивостей, є дуже ефективним засобом для лікування увеітів в ріноманітних клінічних формах та їх ускладнень. Схема лікування увеітів за допомогою ербісола полягає в парабульбарному його веденні, що забезпечує безпосередій вплив на патологію ока, та внутрим'язовому введенні, яке впливає на стан організма, в цілому активізуя його внутрішні резерви та контролюючі системи, які відповідають за пошук та ліквідацію патологічних змін , наслідком яких є увеіти. Одною з головних таких контролюючих систем є імунна система, яка відповідає за повний комплекс різноманітних захворювань і яка активізується під впливом ербісола. Доза препарату при лікуванні увеітів є притнятою для цього препарату, але вона розподілена поміж парабульбарним та внутрим 'язовим введенням з метою отримання максимального ефекту. Курс лікування, який триває 1 0 - 2 0 сеансів, вибраний виходячи з досягнення стійкого результату лікування. Запропонована схема лікування за допомогою ербісола добре поєднується з базовою терапією, яка конкретно визначається в залежності від особливостей клініки увеіта, супутнього захворювання, стану імунітета та ін. Винахід пояснюється прикладами конкретного виконання. ПРИКЛАД 1 Хвора Ц., 51 рік, хворіє 2,5 роки. Основний діагноз: кератит, увеіт правого ока. Хворій тричі було проведено кератопластику, причому двічі трансплантант відкидався. У хворої виявлено вірусобактеріальна (герпес, хламідіХ) етіологія ураження очей. На фоні базисної терапії (противірусні, антимікробні та імуномоделюючі препарати) було проведено лікування по способу, що заявляється: парабульбарно (правке око) щоденно вводили по 1 мл ербісола та одночасно внутрим'язово - 3 мл ербісола. Курс лікування тривав 15 діб. В результаті лікування припинилась персисгенція герпес-віруса, згідно з данними метода ЛПР (ланцюгова полімеразна реакція) виявлено тільки сліди хламідії. Клінічно пройшли явища кератіту. Отримані об'єктивні данні свідчать про припинення процесу. Хвора була оглянута через б місяців, стан стабільний, рецидивов не було. ПРИЮІАД2 Дитина Я., 9 років, діагноз - двобічний хронічний постійно рецидивуючий цитомегаловірусний увеіт. Дитина хворіє вторинним імунодефіцитним синдромом на протязі 1,5 років. За цей час прийняла 100 парабульбарних ін'єкцій гентаміщша та дексазона. Результат лікування характеризувався як нестійке поліпшення. При надходженні на лікування гострота зору була ОД-0,5, OS-0,7. Було проведено лікування згідно зі способом, що заявляється. Базисна терап ія включала в себе загальгоприйняті противірусні засоби, імуномоделюючі препарати, десенсибілізуючі препарати, вітаміни. Ербісол вводили щоденно парабульбарно під кожне око по 0,5 мл, а внуїрим'язово по 1,5 мл на протязі 10 днів. Результат лікування: припинення персестенції цитометаловіруса, відновлення зору до ОД-0,9,08-1,0. Через 6 місяців дитина була оглянута, проведені відповідні дослідження. Стан стійкий. ПРИКЛАДЗ 0£> Дитина О., 6 років, хворіє увеітом >на протязі 1.5 років. Під час чергового УЗД дослідження виявлено грубий фіброз скловидного тіла з частковим відшаруванням сітчатки 0®. Проведено курс лікування ербісолом: 12 ін'єкцій парабульбарно по 0,5 мл та внутрим'язово по 1,5 мл на фоні загальної базової терапії. По 2-х тижнях лікування згідно з результатами УЗД засвідчили прилягання сітчатки 00, Під час перевірки через 3 місяці стан сітчатки не змінився. Таким чином спосіб лікування увеггів, що заявляється, є достатньо ефективним, оскільки комплексно впливає на всі причини виникнення захворювання . Крім того, перевагою способу є зниження до мінімуму рецидивів, що також свідчить про його високу ефективність. Заявник Генеральний директор Дитячої клініки Імунодифіцитів «Витацелл» І/ U / МАРКОВ LC.