Неводний та водний концентрати діючої речовини з гербіцидною дією, спосіб боротьби з небажаним ростом рослин

1. Неводний концентрат діючої речовини з гербіцидною дією, що містить а) від 10 до 100 г/л щонайменше однієї 4бензоїлзаміщеної піразолової сполуки формули І 2 (19) 1 3 91446 4 причому компоненти а) і б) в водному розріджувачі є в дисперсному вигляді та неіоногенна поверхнево-активна речовина містить щонайменше один етиленоксид-пропіленоксидний блок-співполімер. 5. Концентрат діючої речовини за п. 4, причому неіоногенна поверхнево-активна речовина додатково містить сполуку формули III R-O-[(A-O)x; (E-O)y]R' , (III) в якій R означає С10-С22-алкіл, С8-С22-алкілфеніл, моно-, ди- або тристирил, R' означає водень, С1-С10-алкіл, бензил, форміл або С1-С10-алкілкарбоніл, А означає СН(СН3)СН2, Е означає СН2СН2, х означає число в межах від 1 до 30 і у число в межах від 2 до 50. 6. Концентрат діючої речовини за будь-яким з попередніх пунктів, в якому масове співвідношення сполуки І до 2-хлор-N-(2,4-диметил-3-тієніл)-N-(2метокси-1-метилетил)ацетаміду від 1:5 до 1:50. 7. Концентрат діючої речовини за будь-яким з попередніх пунктів, що містить 2-хлор-N-(2,4диметил-3-тієніл)-N-(2-метокси-1метилетил)ацетамід у вигляді його (S)енантіомера або у вигляді нерацемічної суміші обох енантіомерів з енантіомерним надлишком Sенантіомера щонайменше в 80 %. 8. Застосування концентрату діючої речовини за одним з пп. 1-7 для боротьби з небажаним ростом рослин. 9. Спосіб боротьби з небажаним ростом рослин, який відрізняється тим, що одержують водну рідину для обприскування шляхом розведення концентрату діючої речовини за одним з пп. 1-7 і нею впливають на рослини, їх насіння і/або їх життєвий простір. 10. Спосіб за п. 9, який відрізняється тим, що листя шкідливих рослин обробляють водною рідиною для обприскування. Даний винахід відноситься до концентратів діючої речовини з гербіцидною дією, що містять а) щонайменше одну 4-бензоїл-заміщену піразолову сполуку формули І для цілеспрямованої боротьби з небажаним ростом сторонніх рослин (ростом шкідливих рослин) на сільськогосподарських угіддях. При цьому принципово бажаним є підвищення, як абсолютної ефективності, так і специфічності використовуваних діючих речовин (гербіцидів) відносно шкідливих рослин. Підвищення специфічності, а також в певних межах абсолютної ефективності може бути досягнуто завдяки застосуванню комбінацій декількох специфічних діючих речовин, які впливають на різні точки обміну речовин цільових рослин. При цьому мова йде про синергізм (при нагоді також про нададитивний ефект), якщо дія комбінації знаходиться явно вище суми окремих дій. Гербіцидна дія 4-бензоїл-заміщених піразолових сполук формули І відома з заявки WO 96/26206 і WO 98/31681. Гербіцидна дія 2-хлор-N-(2,4-диметил-3тієніл)-N-(2-метокси-1-метилетил)ацетаміду, який також позначається як диметенамід, відома з GB 2,114,566. Диметенамід, виходячи з наявності двох хіральних елементів (хіральні оси уздовж зв'язку між 3-положением тіофенового кільця і Nатомом амідної групи, а також асиметричний центр у вуглецю 1 2-метокси-1-метилетилової групи), являє собою суміш чотирьох стереоізомерів. Стереоізомери диметенаміду, які відносно асиметричного атома вуглецю 2-метокси-1метилетилової групи мають S-конфігурацію, також позначаються як S-ізомер або як диметенамід-Р. З заявки WO 99/65314 відомо, що спільне застосування 4-бензоїл-заміщених піразолових сполук формули І з диметенамідом приводить до підвищеної гербіцидної дії в порівнянні з застосуванням окремих сполук. Композиції, що містять обидві діючі речовини, там не описані. Не в останню чергу з причин зручності для використання бажані композиції, що містять як 4бензоїл-заміщену піразолову сполуку формули І, так і диметенамід в як можна більш концентрова в якій R1, R3 незалежно один від іншого означають водень, галоген, метил, галогенметил, метокси, галогенметокси, метилтіо, метилсульфініл або метилсульфоніл; 2 R означає 5-членний гетероциклічний залишок, що є незаміщеним або має 1, 2, 3 або 4 замісника, які вибрані з галогену, С1-С6-алкілу, С1-С4алкокси, С1-С4-галогеналкілу, С1-С4галогеналкокси і С1-С4-алкілтіо; R4 означає водень, галоген або метил; R5 означає С1-С6-алкіл, С3-С6-циклоалкіл або С3-С6-циклоалкілметил; і R6 означає водень або С1-С4-алкіл; або одну з його застосовних в сільському господарстві солей; і б) 2-хлор-N-(2,4-диметил-3-тієніл)-N-(2метокси-1-метилетил)ацетамід (диметенамід). Винахід також відноситься до застосування подібного роду концентратів діючої речовини для боротьби з небажаним ростом рослин, особливо для боротьби з трав'янистими шкідливими рослинами. Для ефективного і рентабельного ведення механізованого сільського господарства і для забезпечення постійної якості продукту потрібні чисті культури вигідних для сільського господарства технічних культур. Вибіркова чутливість різних груп рослин відносно певних інгібіторів обміну речовин або інших цитотоксинів може бути корисною 5 ному вигляді. При цьому можна вирішити цілий ряд проблем, особливо, якщо композиція містить діючі речовини в концентрованому вигляді. Тому що подібні концентрати діючої речовини перед їх застосуванням, як правило, розбавляють з водою, то повинно бути забезпечено, що концентрати без всяких проблем можуть розбавлятися водою і в одержаному водному розведенні діючі речовини знаходяться в як можна більш рівномірно розподіленому вигляді. Однак найчастіше саме концентровані композиції діючої речовини (концентрати діючої речовини) при тривалому зберіганні мають схильність до розділення фаз і/або до осадження твердих речовин. Таким чином, потім при розведенні з водою це приводить до нерівномірного розподілу діючих речовин в водному розведені і/або до погрішностям при дозуванні діючих речовин, внаслідок чого часто бажаний нададитивний ефект зникає. Таким чином, в основі даного винаходу лежить задача, надати композицію для суміші 4-бензоїлзаміщених піразолових сполук формули І, як визначено спочатку, з диметенамідом, яка містить обидві діючі речовини в як можна більш концентрованому вигляді. Відповідно до першого об'єкту даного винаходу ця та інші задачі вирішуються за допомогою неводного концентрату діючої речовини, що містить а) від 10 до 100г/л особливо від 20 до 50г/л щонайменше однієї 4-бензоїл-заміщеної піразолової сполуки формули І, як визначено вище, або однієї з її застосовних в сільському господарстві солей, б) від 200 до 700г/л особливо від 400 до 600г/л 2-хлор-N-(2,4-диметил-3-тієніл)-N-(2-метокси-1метилетил)ацетаміду, і в) від 10 до 200г/л особливо від 20 до 100г/л щонайменше однієї поверхнево-активної речовини S, яка вибрана з суміші щонайменше однієї аніонної поверхнево-активної речовини або сполуки і щонайменше однієї неіоногенної поверхневоактивної речовини або сполуки, причому компоненти а), б) і в) знаходяться розчиненими в органічній суміші розчинників, яка на, щонайменше, 95мас-%, особливо, щонайменше, 99мас-%, в перерахуванні на суміш розчинників, складається з г1) щонайменше одного апротонно полярного органічного розчинника, який має здатність змішуватися з водою при 25 С і 1 бар в щонайменше 50г/л, і г2) щонайменше одного органічного розчинника, який при 25 С і 1 бар в воді має розчинність менш ніж 5г/л, особливо менш ніж 1г/л. Подібні неводні концентрати діючої речовини є особливо стабільними при зберіганні і без проблем можуть бути розведені з водою до бажаної концентрації застосування. Одержані при застосуванні неводних концентратів діючої речовини водні препарати діючої речовини до того ж мають низьке піноутворення (визначено відповідно до RossMiles). Одержані водні препарати діючої речовини, крім того, є особливо стабільними відносно розшаровування (визначено відповідно до СІРАС МТ). 91446 6 Крім того, несподівано при застосуванні відповідно до винаходу неводних концентратів діючої речовини, в порівнянні з сумісним застосуванням окремих композицій діючої речовини, спостерігається підвищена гербіцидна дія діючих речовин формули І і диметенаміду. Відповідно до другого об'єкту даного винаходу зазначені вище задачі також вирішуються за допомогою водного концентрату діючої речовини, який містить а) від 10 до 100г/л, особливо від 20 до 50г/л щонайменше однієї 4-бензоїл-заміщеної піразолової сполуки формули І, як визначено вище, б) від 200 до 700г/л, особливо від 400 до 600г/л 2-хлор-N-(2,4-диметил-3-тієніл)-N-(2метокси-1-метилетил)ацетаміду, і в) від 10 до 200г/л, особливо від 20 до 100г/л щонайменше однієї поверхнево-активної речовини S, яка вибрана з неіоногенних поверхневоактивних речовин і їх сумішей з аніонними поверхнево-активними речовинами, причому компоненти а) і б) в водному засобі для розведення знаходяться в диспергованому вигляді. Також водні склади діючої речовини відповідно до винаходу є стабільними при зберіганні протягом тривалого проміжку часу також при підвищеній температурі і без проблем можуть розбавлятися водою до бажаної концентрації застосування. До того ж вони відрізняються низьким вмістом летких органічних вуглеводнів. Тут і надалі алкіл, і алкільні частини в алкілкарбонілі, алкокси, алкілтіо і алкілфенілі означають лінійні або розгалужені, насичені вуглеводневі залишки. Відповідно до цього алкеніл означає лінійні або розгалужені вуглеводневі залишки, які є мононенасиченими. Галогеналкіл, а також галогеналкільні частини в галогеналкокси означають лінійні або розгалужені алкільні залишки, в яких 1 або декілька, наприклад, 1, 2, 3, 4, 5 або також всі атоми водню заміщені галогеном, особливо хлором або фтором. Фенілалкіл означає фенільний залишок, який алкільною групою зв'язаний з залишком молекули. Циклоалкіл означає циклічні, насичені вуглеводневі залишки. Префікс Cn-Cm в кожному разі вказує кількість можливих атомів вуглецю. Прикладами алкілу є С1-С4-алкіли, такі як метил, етил, пропіл, 1-метилетил, бутил, 1метилпропіл, 2-метилпропіл і 1,1-диметилетил, надалі С1-С6-алкіл, який поряд з названими для С1-С4-алкілу залишками також включає пентил, 1метилбутил, 2-метилбутил, 3-метилбутил, 2,2-диметилпропіл, 1-етилпропіл, гексил, 1,1диметилпропіл, 1,2-диметилпропіл, 1метилпентил, 2-метилпентил, 3-метилпентил, 4метилпентил, 1,1-диметилбутил, 1,2диметилбутил, 1,3-диметилбутил, 2,2диметилбутил, 2,3-диметилбутил, 3,3диметилбутил, 1-етилбутил, 2-етилбутил, 1,1,2триметилпропіл, 1,2,2-триметилпропіл, 1-етил-1метилпропіл і 1-етил-2-метилпропіл, а також довголанцюгові алкільні залишки, такі як n-гептил, nоктил, n-ноніл, изононіл, 2-етилгексил, n-децил, ізодецил, 2-пропілгептил, додецил, тридецил, ізо 7 тридецил, пентадецил, лаурил, міристіл, пальмітил, стеарил, бегеніл і тому подібні. Алкілкарбоніл означає зв'язаний карбонільною групою алкільний залишок, як наведений вище. Алкокси означає зв'язаний киснем алкільний залишок, як визначений вище, особливо С1-С4алкокси, такий як метокси, етокси, пропокси, 1метилетокси, бутокси, 1-метилпропокси, 2метилпропокси і 1,1-диметилетокси. Галоалкіл означає алкільний залишок, як визначений вище, в якому один або декілька, наприклад, 1, 2, 3, 4 або 5 або всі атоми водню заміщені галогеном, особливо фтором або хлором. Прикладами є фторметил, хлорметил, трифторметил, дифторетил, 2,2,2-трифторетил, пентафторетил, 2-фтор-1-метилетил, 2,2,2-трифтор-1-метилетил, тощо. Циклоалкіл означає циклічний, насичений вуглеводневий залишок, такий як, наприклад, циклопентил, циклогексил, циклогептил. Фенілалкіл означає зв'язаний алкільною групою фенільний залишок, такий як, наприклад, бензил, 1- або 2-фенілетил. 5-членні гетероциклічні залишки є насиченими, частково насиченими або ароматичними циклами, які мають 5-кільцеві атоми (кільцеві члени) і які поряд з атомами вуглецю як кільцеві члени мають один або декілька, наприклад, 1, 2, 3 або 4 гетероатоми, особливо 1 або 2 гетероатоми як кільцеві члени, причому гетероатоми переважно вибрані з О, S і N. Прикладами цього є 2тетрагідрофураніл, 3-тетрагідрофураніл, 2тетрагідротієніл, 3-тетрагідротієніл, 2-піролідиніл, 3-піролідиніл, 3-ізоксазолідиніл, 4-ізоксазолідиніл, 5-ізоксазолідиніл, 3-ізотіазолідиніл, 4ізотіазолідиніл, 5-ізотіазолідиніл, 3-піразолідиніл, 4-піразолідиніл, 5-піразолідиніл, 2-оксазолідиніл, 4-оксазолідиніл, 5-оксазолідиніл, 2-тіазолідиніл, 4тіазолідиніл, 5-тіазолідиніл, 2-імідазолідиніл, 4імідазолідиніл, 1,2,4-оксадіазолідин-3-іл, 1,2,4оксадіазолідин-5-ил, 1,2,4-тіадіазолідин-3-іл, 1,2,4тіадіазолідин-5-ил, 1,2,4-триазолідин-3-іл, 1,3,4оксадіазолідин-2-іл, 1,3,4-тіадіазолідин-2-іл, 1,3,4триазолідин-2-іл, 2,3-дигідрофур-2-ил, 2,3дигідрофур-3-ил, 2,4-дигідрофур-2-ил, 2,4дигідрофур-3-ил, 2,3-дигідротієн-2-ил, 2,3дигідротієн-3-ил, 2,4-дигідротієн-2-ил, 2,4дигідротієн-3-ил, 2-піролін-2-ил, 2-піролін-3-ил, 3піролін-2-ил, 3-піролін-3-ил, 2-ізоксазолін-3-ил, 3ізоксазолін-3-ил, 4-ізоксазолін-3-ил, 2-ізоксазолін4-ил, 3-ізоксазолін-4-ил, 4-ізоксазолін-4-ил, 2ізоксазолін-5-ил, 3-ізоксазолін-5-ил, 4-ізоксазолін5-ил, 2-ізотіазолін-3-ил, 3-ізотіазолін-3-ил, 4ізотіазолін-3-ил, 2-ізотіазолін-4-ил, 3-ізотіазолін-4ил, 4-ізотіазолін-4-ил, 2-ізотіазолін-5-ил, 3ізотіазолін-5-ил, 4-ізотіазолін-5-ил, 2,3дигідропіразол-1-іл, 2,3-дигідропіразол-2-іл, 2,3дигідропіразол-3-ил, 2,3-дигідропіразол-4-ил, 2,3дигідропіразол-5-ил, 3,4-дигідропіразол-1-іл, 3,4дигідропіразол-3-ил, 3,4-дигідропіразол-4-ил, 3,4дигідропіразол-5-ил, 4,5-дигідропіразол-1-іл, 4,5дигідропіразол-3-ил, 4,5-дигідропіразол-4-ил, 4,5дигідропіразол-5-ил, 2,3-дигідрооксазол-2-іл, 2,3дигідрооксазол-3-іл, 2,3-дигідрооксазол-4-іл, 2,3дигідрооксазол-5-іл, 3,4-дигідрооксазол-2-іл, 3,4 91446 8 дигідрооксазол-3-іл, 3,4-дигідрооксазол-4-іл, 3,4дигідрооксазол-5-іл, 3,4-дигідрооксазол-2-іл, 3,4дигідрооксазол-3-іл, 3,4-дигідрооксазол-4-іл, 2фурил, 3-фурил, 2-тієніл, 3-тієніл, 2-піроліл, 3піроліл, 3-ізоксазоліл, 4-ізоксазоліл, 5-ізоксазоліл, 3-ізотіазоліл, 4-ізотіазоліл, 5-ізотіазоліл, 3піразоліл, 4-піразоліл, 5-піразоліл, 2-оксазоліл, 4оксазоліл, 5-оксазоліл, 2-тіазоліл, 4-тіазоліл, 5тіазоліл, 2-імідазоліл, 4-імідазоліл, 1,2,4оксадіазол-3-іл, 1,2,4-оксадіазол-5-іл, 1,2,4тіадіазол-3-іл, 1,2,4-тіадіазол-5-іл, 1,2,4-триазол-3іл, 1,3,4-оксадіазол-2-іл, 1,3,4-тіадіазол-2-іл, 1,3,4триазол-2-іл, пірол-1-іл, піразол-1-іл, імідазол-1-іл, 1,2,3-триазол-1-іл і 1,2,4-триазол-1-іл. Даний винахід особливо відноситься до концентратів діючої речовини сполук формули І, в якій R1 і R3 незалежно один від іншого переважно означають галоген, метил, метилтіо, метилсульфініл або метилсульфоніл. R2 означає особливо залишок, вибраний з тіазол-2-іл, тіазол-4-іл, тіазол-5іл, ізоксазол-3-іл, ізоксазол-4-іл, ізоксазол-5-іл, 4,5дигідроізоксазол-3-іл, 4,5-дигідроізоксазол-4-іл і 4,5-дигідроізоксазол-5-іл, причому зазначені вище залишки є незаміщеними або можуть бути заміщені зазначеним вище чином і особливо є незаміщеними або можуть мати 1 або 2 метилові групи як замісники. Особливо R2 вибраний з ізоксазол-5-іл, 3-метилізоксазол-5-іл, 4,5-дигідроізоксазол-3-іл, 5метил-4,5-дигідроізоксазол-3-іл, 5-етил-4,5дигідроізоксазол-3-іл або 4,5-диметил-4,5дигідроізоксазол-3-іл. R4 особливо означає во5 6 день. R особливо означає метил. R особливо означає водень або метил. Зокрема R1 означає хлор, метил або метилсульфоніл, R2 водень або 4,5-дигідро-ізоксазол-3-іл, R3 хлор або метилсульфоніл, R4 водень, R5 метил і R6 водень або метил. В особливо переважній формі здійснення винаходу концентрати діючої речовини містять сполуку формули І, в якій R1 означає метил, R2 4,53 4 дигідро-ізоксазол-3-іл, R метилсульфоніл, R во5 6 день, R метил і R водень, тобто компонент а) являє собою 4-[2-метил-3-(4,5-дигідроізоксазол-3іл)-4-метилсульфоніл-бензоїл]-1-метил-5-гідрокси1Н-піразол (загальноприйнята назва: топрамезон). Компонент б) концентратів діючої речовини відповідно до винаходу може бути використаний як рацемічна суміш діастереомерів або у вигляді суміші, яка містить один, два або три з чотирьох діастереомерів в збагаченому вигляді. Особливо як компонент переважний так званий "S-ізомер" диметенаміду, тобто диметенамід Р, а також суміші стереоізомерів цієї сполуки, які в більшості складаються з 1S-2-хлор-N-(2,4-диметил-3-тієніл)-N-(2метокси-1-метилетил)ацетаміду. Тут як компонент б) особливо переважним є чистий диметенамід-Р або суміші стереоізомерів цієї сполуки, в яких співвідношення "S-ізомера" (диметенамід Р, тобто стереоізомер диметенаміду з S-конфігурацією у асиметричного атома вуглецю 2-метокси-1метилетилової групи) до "R-ізомеру" (стереоізомер з R-конфігурацією у асиметричного атома вуглецю цієї групи) складає щонайменше 8:2 і особливо щонайменше 9:1. 9 Неводні концентрати діючої речовини відповідно до винаходу містять поряд з діючими речовинами формули І і диметенамідом або диметенамідом Ρ щонайменше одну поверхнево-активну речовину, яка придатна для стабілізації крапельок діюча речовина-розчинник, що утворилися при розведенні з водою в водному засобі для розведення. Згідно з винаходом при цьому мова йде про суміші з, щонайменше, однієї аніонної поверхневоактивної речовини і щонайменше однієї неіоногенної поверхнево-активної речовини. Вагове співвідношення щонайменше однієї аніонної поверхневоактивної речовини до щонайменше однієї неіоногенної поверхнево-активної речовини знаходиться звичайно в межах від 1:10 до 10:1. Як поверхнево-активні речовини загалом придатні всі аніонні поверхнево-активні речовини, як вони звичайно використовуються для стабілізації водних емульсій типу олія в воді. При цьому, як правило, мова йде про органічні сполуки, які мають гідрофобний залишок, звичайно вуглеводневий залишок з від 6 до 40, часто з від 6 до 30 і особливо з від 8 до 22 атомами вуглецю, і, щонайменше, одну функціональну групу, яка знаходиться в розчині в аніонному вигляді, наприклад, карбоксилатну, сульфонатну, сульфатну, фосфонатну, фосфатну, гідрофосфатну або дигідрофосфатну групу. При необхідності аніонні поверхневоактивні речовини додатково мають одну полі-С2С3-алкіленефірну групу, особливо поліетиленоксидну групу з від 1 до 50, особливо від 2 до 30 С2-С3алкіленоксидних повторюваних одиниць, особливо етиленоксидних повторюваних одиниць. Переважними аніонними поверхневоактивними речовинами є ті, які мають, щонайменше, одну SО3-групу (сульфат і/або сульфонат) або одну РО4-групу (фосфат-групу). Далі переважні ті аніонні поверхнево-активні речовини, які мають, щонайменше, один і особливо один аліфатичний вуглеводневий залишок з від 8 до 22 С-атомами або один жирноароматичний вуглеводневий залишок з від 10 до 26 С-атомами. Подібного роду аніонні поверхнево-активні речовини застосовують звичайно у вигляді їх солей лужних металів, солей лужноземельних металів або солей амонію, особливо у вигляді їх солей натрію, калію, кальцію або солей амонію. Поняття аліфатичний тут і в подальшому повинно включати алкіл, алкеніл і алкадієніл і переважно означає алкіл. Поняття аралкіл означає ароматичний вуглеводневий залишок, такий як феніл або нафтил, і переважно феніл, який має одну або декілька, особливо одну алкільну групу. Прикладами цього є: с.1. С8-С22-алкілсульфонати, такі як лаурилсульфонат і ізотридецилсульфонат; с.2. С8-С22-алкілсульфати, такі як лаурилсульфат, ізотридецилсульфат, цетилсульфат і стеарилсульфат; с.3. арил і С4-С20-алкілурилсульфонати, такі як нафталінсульфонат, дибутилнафталінсульфонат, додецилдифенілетерсульфонат, кумолсульфонат, нонілбензолсульфонат, додецилбензолсульфонат, ізотридецилбензолсульфонат; 91446 10 c.4. сульфати і сульфонати кислот жирного ряду з переважно від 8 до 22 С-атомами і складних ефірів кислот жирного ряду, наприклад, сульфати і сульфонати моно-, ди- і тригліцеридів і С1С18-алкіл С8-С22-алканоатів; с.5. сульфати етоксильованих С8-С22алканолів, наприклад, сульфати етоксильованого лаурилового спирту, етоксильованого ізотридеканолу, етоксильованих сумішей С16-С18-алканолу, етоксильованого стеарилового спирту, тощо; с.6. сульфати етоксильованих гідроксіароматів, особливо сульфати етоксильованих фенолів, наприклад, сульфати етоксильованих С4-С22алкілфенолів, наприклад, сульфати етоксильованого октилфенолу, етоксильованого нонілфенолу, етоксильованого додецилфенолу і етоксильованого тридецилфенолу, а також сульфати етоксильованих моно-, ди- або тристирилфенолів; с.7. моно- і діефіри фосфорної кислоти, включаючи їх суміші з триефірами фосфорної кислоти, особливо складні ефіри з С8-С22-алканолами, етоксильованими С8-С22-алканолами, з С4-С22алкілфенолами, з етоксильованими С4-С22алкілфенолами, з моно-, ди- або тристирилфенолами, а також з етоксильованими моно-, ди- або тристирилфенолами, а також їх суміші; с.8. моно- і ди-С4-С22-алкільні ефіри сульфобурштинової кислоти, такі як дигексилсульфосукцинат, діоктилсульфосукцинат, і бис-2етилгексилсульфосукцинат; а також с.9. продукти конденсації нафталінсульфонової кислоти або фенолсульфокислоти з формальдегідом і при необхідності сечовиною. Переважними аніонними поверхневоактивними речовинами для неводних концентратів діючої речовини відповідно до винаходу є ті з груп с.1., с.2., с.3., с.5., с.6. і с.7., особливо ті, які мають один аліфатичний вуглеводневий залишок, тобто один алкіл-, алкеніл- або алкадієнільний залишок, з від 8 до 22 С-атомами і/або один С4-С22алкілфенільний залишок. В особливо переважній формі здійснення даного винаходу аніонна поверхнево-активна речовина включає, щонайменше, одну поверхнево-активну речовину з груп с.2. або с.3. і щонайменше одну іншу поверхнево-активну речовину з групи с.7. Придатними неіоногенними поверхневоактивними речовинами є ті з полі-С2-С3алкіленглікольефірною групою, які в подальшому також зазначені як полі-С2-С3-алкоксилати або як полі-С2-С3-алкіленгліколеві ефіри, а також поліетиленоксид-поліпропіленоксидні співполімери, особливо блок-співполімери. Поняття полі(етиленгліколь-со-пропіленгліколь) і полі(етоксилат-со-пропоксилат) в подальшому застосовуються як синоніми і означають сполуки з одною полі-С2-С3-алкіленглікольефірною групою, які складаються з етиленоксидних і пропіленоксидних повторюваних одиниць. Прикладами переважних поверхнево-активних речовин з групи полі-С2-С3-алкоксилатів особливо є с 10. полі-С2-С3-алкіленглікольалкільні ефіри, особливо поліетиленглікольалкільні ефіри і полі(етиленгліколь-со-пропіленгліколь)-алкільні ефі 11 ри лінійних або розгалужених С8-С22-алканолів, особливо поліетоксилати і полі(етоксилат-сопропоксилати) спиртів жирного ряду і оксоспиртів, наприклад, поліетоксилати лаурилового спирту, полі(етоксилат-со-пропоксилати) лаурилового спирту, поліетоксилати ізотридеканолу, полі(етоксилат-со-пропоксилати) ізотридеканолу, поліетоксилати цетилового спирту, полі(етоксилатсо-пропоксилати) цетилового спирту, поліетоксилати стеарилового спирту і полі(етоксилат-сопропоксилати) стеарилового спирту, а також відповідні С1-С4-алкільні ефіри, особливо метилові ефіри і С1-С4-алканоати цих сполук; с.11. полі-С2-С3-алкіленглікольариловие ефіри, особливо поліетоксилати і полі-(етоксилат-сопропоксилати) гідроксіароматів, наприклад, С1-С22алкілфеноли, такі як, наприклад, поліетоксилати і полі(етоксилат-со-пропоксилати) нонілфенолу, децилфенолу, ізодецилфенолу, додецилфенолу, ізотридецилфенолу, моно-, ди-або тристирилфенолу і їх суміші, а також прості С1-С4-алкільні ефіри, особливо метилові ефіри, і С1-С4-алканоати вказаних вище етоксилатів і полі(етоксилат-сопропоксилати); с 12. полі-С2-С3-алкоксилати, особливо поліетоксилати С8-С22-алкілглюкозидов і полі- С2-С3алкоксилати, особливо поліетоксилати С8-С22алкілполіглюкозидів; с 13. полі- С2-С3-алкоксилати, особливо поліетоксилати і полі(етоксилат-со-пропоксилати) амінів жирного ряду, особливо поліетоксилати і полі(етоксилат-со-пропоксилати) стеариламіна, аміну жиру рогатої худоби, олеїламіну і аміну кокосової олії; с.14. полі- С2-С3-алкоксилати, особливо поліетоксилати кислот жирного ряду, наприклад, поліетоксилати стеаринової кислоти, лауринової кислоти, олеїнової кислоти, міристинової кислоти, сумішей вказаних вище жирних кислот; с 15. поліетоксильовані жири і олії, наприклад, поліетоксилати кокосової олії, пальмоядрової олії, жирна олія рогатої худоби, пальмової олії, рапсової олії, соняшникової олії, або рицинової олії; а також с 16. полі-С2-С3-алкоксилати, особливо поліетоксилати ефірів сорбіту і жирної кислоти, наприклад, поліетоксилати сорбітмоно-, ди- або триолеату і їх сумішей. В наведених вище поліетоксилатах ступінь етоксилювання (середня кількість похідних від етиленоксиду повторюваних одиниць в молекулі) знаходиться звичайно в межах від 2 до 100, особливо в межах від 3 до 50 і особливо в межах від 5 до 40. В (полі)етоксилат-со-пропоксилатах середня кількість повторюваних одиниць, які є похідними етиленоксиду, як правило, складає від 1 до 50, особливо від 2 до 40 і особливо 3 до 30 і середня кількість повторюваних одиниць, які є похідними етиленоксиду, від 1 до 50, особливо від 2 до 40 і особливо від 2 до 30. До переважних неіоногенних поверхневоактивних речовин також відносяться співполімери, особливо блок-співполімери етиленоксиду і пропіленоксиду (в подальшому називаються ЕО/ПОспівполімери). Під цим розуміють олігомерні або 91446 12 полімерні поліефірні сполуки, які в більшості, тобто щонайменше, до 90мас-% складаються з повторюваних одиниць ЕО (СН2-СН2-О) і ПО (= СН2СН(СН3)-О). Тут переважні етиленоксидпропіленоксидні блок-співполімери, причому кількість ПО-блоків і ЕО-блоків переважно складає 2 або особливо 3. Особливо переважні триблокспівполімери наступних формул Rx[EOx1][POy3][EOx2]ORx„ Rx[EOx1][POy1]Y-A-Y[POy2][EOx2]Rx‟ Rx[POy1][EOx3][POy2]ORx„ При цьому одиниця [POy1]А[POy2] розглядається як ПО-блок. В формулах Rx і Rx' незалежно один від іншого означають водень або С1-С10-алкіл і ЕО, ПО мають наведені раніше значення. Індекси х1 і х2 незалежно один від іншого мають значення в межах від 2 до 100, особливо від 4 до 50. Індекси у1 і у2 незалежно один від іншого мають значення в межах від 2 до 100, особливо від 4 до 50. Індекс у3 означає звичайно значення від 2 до 160, особливо значення від 4 до 100 і особливо від 10 до 80. Індекс х3 означає звичайно значення від 4 до 200, особливо значення від 10 до 100 і особливо від 10 до 80. А означає С4-С10-алкандиїл або С5-С10циклоалкандиїл. Υ означає кисень або залишок NR, в якому R означає водень, С1-С4-алкіл або групу формули Rx[EOx1][POy1]. Середньочисельна молекулярна вага ЕО/ПО-співполімерів знаходиться переважно в межах від 300 до 10000 дальтон, особливо в межах від 500 до 5000 дальтон. Частина ЕО-повторюваних одиниць знаходиться звичайно в межах від 10 до 90мас-%, особливо в межах від 20 до 80мас-% і вміст ПО-повторюваних одиниць в межах від 10 до 90мас-%, особливо в межах від 20 до 80мас-%, в кожному разі в перерахуванні на загальну вагу ЕО/ПО-співполімера. В переважній формі даного винаходу неіоногенна поверхнево-активна речовина включає, щонайменше, одну поверхнево-активну речовину з групи полі-С2-С3-алкоксилатів, особливо з груп с.10, с.11 і/або с.15. і/або суміш одного або декількох, наприклад, 1 або 2, полі-С2-С3-алкоксилатів з одним ЕО/ПО-співполімером, і особливо одним ЕО/ПО-блок-співполімером. Згідно з винаходом концентрати діючої речовини надалі містять як компонент D1 щонайменше один апротонно полярний органічний розчинник, який має змішуваність з водою при 25 С і 1 бар в щонайменше 50г/л, особливо щонайменше 100г/л і який особливо повністю змішується з водою. Сюди відносять: - аміди, N-С1-С4-алкіламіди і N,N- С1-С4діалкіламіди аліфатичних карбонових кислот з від 1 до 12, особливо від 1 до 6 С-атомами, особливо аміди, NС1-С2-алкіламіди і N,N-С1-С2діалкіламіди мурашиної кислоти, оцтової кислоти, пропіонової кислоти, валеріанової кислоти і капронової кислоти, такі як формамід, диметилформамід, ацетамід, пропіонамід, Ν,Ν-диметилацетамід, диметилпропіонамід і диметилвалерамід; - сульфони і сульфоксиди, такі як сульфолан і диметилсульфоксид, - С1-С3-алкілнітрили, такі як ацетонітрил і пропіонітрил; 13 - 5-, 6- і 7-членні лактами, які у атома азоту можуть мати N- С1-С4-алкільну групу, особливо метильну групу, наприклад, піролідон, N-С1-С4алкілпіролідони, такі як N-метилпіролідон, Nетилпіролідон, N-С1-С4-aлкiлвaлepoлaктaми, такі як N-метилвалеролактам; а також - 5- або 6-членні лактони, такі як бутиролактон. Переважними апротонно полярними розчинниками є наведені вище аміди і N,N-С1-С4діалкіламіди аліфатичних С1-С6-карбонових кислот, особливо аміди і диметиламіди цих карбонових кислот, особливо мурашиної кислоти, оцтової кислоти, пропіонової кислоти і валеріанової кислоти, надалі N-С1-С4-алкілпіролідони, особливо Nметилпіролідон, N-С1-С4-алкілвалеролактами, особливо N-метилвалеролактам, а також диметилсульфоксид і їх суміші. Особливо апротонно полярний органічний розчинник включає, щонайменше, до 80мас-%, в перерахуванні на загальну кількість апротонно полярного органічного розчинника в композиції, одного з вказаних вище переважних апротонно полярних розчинників, особливо диметилсульфоксид і/або N-метилпіролідон. Далі відповідно до винаходу, неводний концентрат діючої речовини включає, щонайменше, один органічний розчинник, який при 25 С і 1 бар має розчинність в воді менш ніж 5г/л, особливо менш ніж 1г/л. Сюди особливо відносяться вуглеводневі розчинники і С1-С10-алкільні ефіри кислот жирного ряду. Вуглеводневі розчинники представляють собою рідкий при кімнатній температурі вуглеводень або рідку вуглеводневу суміш, таку як вона звичайно використовується для одержання здатних до емульгування концентратів діючої речовини. Придатними вуглеводнями є алкани з переважно від 6 до 14 С-атомами, циклоалкани, які при необхідності мають 1,2,3 або 4 С1-С4алкільних групи і які переважно в сукупності мають від 6 до 14 С-атомів, ароматичні вуглеводні, такі як бензол, нафталін, моно-, ди- і три-С1-С4-алкіл заміщений бензол, особливо толуол, ксилоли, мезитилен, кумол, а також С1-С4-алкіл заміщений нафталін, а також суміші вказаних вище вуглеводнів. Особливо переважні вуглеводні і суміші вуглеводнів з вмістом ароматичних вуглеводнів, щонайменше, в 50мас-% і особливо, щонайменше, 80мас%. Переважні надалі вуглеводні і суміші вуглеводнів, точка кипіння яких або чия мінімальна температура кипіння відповідно до ASTM D86 складає, щонайменше, 150 С, особливо 180 С і, особливо, щонайменше, 200 С. Подібні вуглеводні і суміші вуглеводнів є відомими для спеціаліста в даній галузі техніки і є в продажі, наприклад, під найменуваннями Shellsol® А фірми Shell AG і під найменуванням Solvesso®, наприклад, під найменуваннями Solvesso® 100, Solvesso®150, Solvesso®150 ND, Solvesso®200, Solvesso®200 ND і Solvesso®200 S. До алкільних складних ефірів кислот жирного ряду відносяться особливо С1-С6-алкільні ефіри і особливо метилові ефіри аліфатичних насичених або ненасичених С6-С20-монокарбонових кислот, особливо складні ефіри капронової кислоти, ента 91446 14 нової кислоти, каприлової кислоти, пеларгонової кислоти, капринової кислоти, ундеканової кислоти, лауринової кислоти, міристинової кислоти, пальмітинової кислоти, стеаринової кислоти, олеїнової кислоти або пальмітолеїнової кислоти, а також суміші С1-С6-алкільних ефірів жирних кислот, особливо метилові ефіри, як вони одержані шляхом переетерифікації природних тригліцеридів з С1-С6алканолами, особливо метанолом, наприклад, метиловий ефір соєвої олії, метиловий ефір рапсової олії, метиловий ефір пальмітинової кислоти, метиловий ефір стеаринової кислоти і метиловий ефір олеїнової кислоти і їх суміші. Переважні вуглеводневі розчинники. В неводних концентратах діючої речовини відповідно до винаходу вагове співвідношення апротонно полярного органічного розчинника до вуглеводневого розчинника складає переважно від 1:10 до 10:1, особливо від 1:5 до 5:1. Загальна кількість органічного розчинника, тобто апротонно полярного органічного розчинника і вуглеводневого розчинника знаходиться звичайно в межах від 200 до 800г/л і, особливо в межах від 300 до 600г/л. Далі неводні концентрати діючої речовини відповідно до винаходу можуть містити звичайні компоненти, такі як звичайно застосовують в емульсійних концентратах гербіцидно діючих речовин. До них відносяться, наприклад, антиспінювачі і консервуючі засоби. Переважно вміст цих компонентів не перевищує 5мас-% і особливо 1мас-%, в перерахуванні на загальну вагу неводного концентрату діючої речовини. Одержання неводних концентратів діючих речовин відповідно до винаходу може здійснюватися по аналогії з одержанням звичайних концентратів, здатних до емульгування. Переважно спочатку одержують розчин, щонайменше, однієї 4-бензоїлзаміщеної піразолової сполуки І в щонайменше одній частині апротонно полярного розчинника. При необхідності одержання цього розчину відбувається при нагріванні, однак, причому температура переважно не перевищує 80 С. Як правило, одержання розчину відбувається при температурі навколишнього середовища або в межах від 10 до 50 С. До одержаного таким чином розчину потім додають інші компоненти композиції, причому диметенамід або диметенамід Ρ може додаватися в розчиненому вигляді або як тверда речовина. Часто роблять так, що один за одним вуглеводневий розчинник, диметенамід або диметенамід Р, поверхнево-активні речовини і при необхідності інші компоненти по черзі додають до розчину сполуки формули І в апротонно полярному органічному розчиннику і одержану таким чином суміш гомогенізують за допомогою придатних пристроїв, наприклад, за допомогою придатних мішалок, апаратів для розчинення і т.п., поки не одержать світлу гомогенну суміш. Додавання вуглеводневого розчинника, диметенаміду або диметенаміду Р, поверхнево-активних речовин і при необхідності інших компонентів, а також гомогенізація звичайно відбувається при температурі навколишнього середовища або в межах від 10 до 50 С. Потім одержаний таким чином концентрат діючої речовини 15 може бути зібраний і запакований звичайним способом. Другий об'єкт даного винаходу відноситься до водного концентрату діючої речовини відповідно до зазначеного вище визначення. В водних концентратах діючої речовини відповідно до винаходу діючі речовини формули І і диметенамід знаходяться в дисперсному вигляді, тобто у вигляді тонко розподілених частинок. Поняття частинки тут включає як тверді частинки діючої речовини, так і рідкі крапельки діючої речовини. Не прив'язуючись до теорії, передбачається, що більша частина щонайменше однієї діючої речовини формули І знаходиться у вигляді твердих частинок діючої речовини, тоді як переважна частина диметенаміду можливо знаходиться у вигляді маслянистих крапельок. Розмір частинок діючої речовини (тверді частинки діючої речовини, а також крапельки) звичайно не перевищує 50мкм, особливо 20мкм і особливо 10мкм (т. зван, d90значення, тобто те значення, яке саме більше перевищує 10мас-% частинок діючої речовини, що містяться в концентраті). Середньоваговий розмір частинок (т. зван, d50-значення) знаходиться звичайно в межах від 0,1 до 10мкм і, особливо в межах від 0,5 до 5мкм. Наведені тут значення відносяться до значень, визначеним за допомогою квазіупружного світлорозсіювання на розбавлені водні проби концентратів діючої речовини (доля розведення від 1:20 до 1:200). Згідно з винаходом водні концентрати діючої речовини містять, щонайменше, одну неіоногенну поверхнево-активну речовину або її суміш з, щонайменше, однією аніонною поверхнево-активною речовиною. Загальна концентрація поверхневоактивних речовин, тобто концентрація неіоногенних поверхнево-активних речовин плюс при необхідності наявних аніонних поверхнево-активних речовин, відповідно до винаходу знаходиться в межах від 10 до 200г/л, особливо в межах від 15 до 150г/л і, особливо в межах від 20 до 100г/л. Оскільки відповідно до винаходу водні концентрати діючої речовини містять суміш з щонайменше однієї неіоногенної поверхнево-активної сполуки з щонайменше однією аніонною поверхневоактивною сполукою, то вагове співвідношення неіоногенної поверхнево-активного речовини до аніонної поверхнево-активної речовини переважно складає від 100:1 до 10:1, особливо від 50:1 до 5:1. Придатними неіоногенними поверхневоактивними речовинами є загалом всі вказані раніше для неводних концентратів діючої речовини неіоногенні поверхнево-активні речовини, переважно неіоногенні поверхнево-активні речовини з групи полі(С2-С3-алкоксилатів), наприклад, речовини груп від с 10. до с 16, особливо неіоногенні поверхнево-активні речовини груп с 10, с. 11 і с. 12. серед них особливо переважні полі(етоксилатсо-пропоксилати) груп с 10. і с.11. Подібні сполуки можуть бути описані за допомогою наступної загальної формули (III) R-O-[(A-O)x;(E-O)y]R' (III) в якій 91446 16 R означає С10-С22-алкіл, С8-С22-алкілфеніл, моно-, ди- або тристирил, R' означає водень, С1-С10-алкіл, бензил, форміл або С1-С10-алкілкарбоніл, особливо водень, А означає СН(СН3)СН2, Ε означає СН2СН2, x означає число в межах від 1 до 30 особливо від 1 до 10 і у число в межах від 2 до 50 особливо від 2 до 30. Як неіоногенні поверхнево-активні речовини також особливо придатні етиленоксидпропіленоксидні співполімери, такі як уже також були перераховані в зв'язку з неводними концентратами діючої речовини, особливо зазначені там триблок-співполімери. В переважній формі неіоногенна поверхневоактивна речовина включає, щонайменше, одну неіоногенну поверхнево-активну речовину груп від с 10 до с 16., особливо груп с 10. і/або с.11. і особливо, щонайменше, одну неіоногенну поверхневоактивну речовину загальної формули III, а також при необхідності, щонайменше, один ЕО/ПОспівполімер, особливо ЕО/ПО-блок-співполімер описанного раніше виду. В цій формі здійснення винаходу вагове співвідношення щонайменше однієї поверхнево-активної речовини груп від с 10. до с 16. до ЕО/ПО-співполімеру(ів) звичайно знаходиться в межах від 100:1 до 1:1 і особливо в межах від 50:1 до 5:1. Поряд з цим водний концентрат діючої речовини відповідно до винаходу також може містити одну або декілька аніонних поверхнево-активних речовин. Придатними поверхнево-активними речовинами є загалом всі ті, які були названі раніше в зв'язку з неводними концентратами діючої речовини, особливо аніонні поверхнево-активні речовини груп від с.1 до с.9. і особливо аніонні поверхнево-активні речовини групи с.9. Згідно з винаходом водні концентрати діючої речовини можуть додатково містити ще інші речовини, які не мають безпосереднього зв'язку з цілевою настановою композицій, але покращують їх застосовність і/або практичні властивості. Прикладами таких особливо є - регулятори в'язкості (загущувачі) - консервуючі засоби, - антиспінювачі, - засоби для регулювання значення pH, - антифризи. Відповідні речовини відомі спеціалісту в даній галузі техніки. Загальна кількість подібних речовин, як правило, не перевищує 10мас-% (= прибл. 100г/л), в перерахуванні на концентрат діючої речовини і знаходиться звичайно в межах від 0.1 до 10мас-% (=1 до 100г/л), в перерахуванні на загальну вагу концентратів діючої речовини. До добавок, що змінюють в'язкість (загущувачів) особливо відносяться сполуки, які, як відомо, надають псевдопластичний характер плинності водним композиціям, тобто високу в'язкість в стані спокою і низьку в'язкість в рухомому стані. Придатні для цієї мети загалом всі сполуки, що використовують в водних концентратах діючої речовини. Наприклад, слід назвати неорганічні речовини, такі 17 як бентоніти або атапульгіти (наприклад, Attaclay® фирма Engelhardt), і органічні речовини, такі як полісахариди і гетерополісахариди, такі як Xanthan Gum® (Kelzan® фірми Kelco), Rhodopol® 23 (Rhone Poulenc) або Veegum® (фирма R.T. Vanderbilt), причому переважно застосовують Xanthan-Gum®. Кількість добавок, що змінюють в'язкість складає часто від 0,1 до 5мас-%, в перерахуванні на загальну вагу концентрату діючої речовини. Як антиспінювачі придатні, наприклад, відомі для цієї мети силіконові емульсії (Silikon® SRE, фирма Wacker або Rhodorsil® фірми Rhodia), довголанцюгові спирти, кислоти жирного ряду, антиспінювачі типу водних воскових дисперсій, тверді антиспінювачі (т. зван, компаунди), фторорганічні сполуки і їх суміші. Кількість антиспінювача складає звичайно від 0,1 до 3мас-%, підрахована як піноактивна речовина і в перерахуванні на загальну вагу концентрату діючої речовини. Прикладами консервуючих засобів є засоби на основі ізотіазолонів, наприклад, РгохеІ® фірми ІСІ або Acticide® RS фірми Thor Chemie або Kathon® MK фірми Rohm & Haas. Кількість консервуючих засобів, якщо є, складає звичайно від 0,05 до 0,5мас-%, в перерахуванні на загальну вагу концентрату діючої речовини. Придатними антифризами є рідкі алканоли, такі як метанол, етанол, ізопропанол, n-бутанол, поліоли, наприклад, етиленгліколь, пропіленгліколь або гліцерин. Кількість антифризів, якщо є, складає, як правило, 1 до 10мас-%, в перерахуванні на загальну вагу концентрату діючої речовини. Одержання водних концентратів діючої речовини відповідно до винаходу може відбуватися по аналогії з відомими способами одержання суспензійних концентратів або суспоемульсійних концентратів, які містять, щонайменше, дві різних діючих речовини. Для цього, як правило, роблять так, що одержують водну суспензію, щонайменше, однієї діючої речовини формули І і окремо від неї водну суспензію або емульсію диметенаміду і обидві суспензії або суспензію з емульсією поєднують до одержання водних концентратів діючої речовини відповідно до винаходу. Одержання суспензій сполук І може відбуватися так само, як і одержання суспензій або емульсій диметенаміду по аналогії з одержанням водних суспензійних концентратів органічних діючих речовин для захисту рослин. Наприклад, першу водну суспензію, щонайменше, однієї діючої речовини формули І можна одержати тим, що спочатку одержують водну суспензію, щонайменше, однієї діючої речовини формули І і потім розмелюють до бажаного розміру частинок. Як правило, водна суспензія містить частину поверхнево-активних речовин, що містяться в концентраті, наприклад, етиленоксидпропіленоксидний співполімер і при необхідності аніонна поверхнево-активна речовина, а також при необхідності антиспінювач і при необхідності частину або загальну кількість антифризу. До одержаної таким чином водної суспензії, щонайменше, однієї діючої речовини І потім можуть бути додані 91446 18 вода і інші компоненти, наприклад, кількість антифризу, загущувача і біоциду, що залишилися, причому додавання допоміжних речовин звичайно відбувається у вигляді водного розчину. Одержання водної емульсії або суспензії диметенаміду може здійснюватися відомим чином по аналогії з одержанням водних концентратів диметенаміду. Часто роблять так, що спочатку поміщають водний розчин, який містить, щонайменше, одну частину поверхнево-активних речовин, особливо, щонайменше, одну поверхнево-активну речовину формули Ill, і тут диметенамід, при необхідності при нагріванні, суспендують або емульгують. Водна основа може додатково містити частину або загальну кількість інших компонентів водного концентрату діючої речовини, наприклад, загущувач, біоцид, одну частину антифризу і при необхідності антиспінювач. Потім суспензію, щонайменше, однієї діючої речовини формули І поєднують з водною суспензією або емульсією диметенаміду при перемішуванні, наприклад, при розмішуванні, причому міститься готова композиція. Звичайно, можливо, після цього, додати одну частину необов'язкових добавок, переважно у вигляді водного розчину. Згідно з винаходом неводні концентрати діючої речовини, в такому ж ступені і водні концентрати діючої речовини відповідно до винаходу, відомим чином придатні для боротьби з небажаним ростом рослин. Згідно з винаходом концентрати діючої речовини особливо дуже гарно підходять для боротьби з небажаним ростом рослин на площах, не відведених під певну культуру, особливо при високих нормах витрати. В культурах, таких як зернові культури, наприклад, пшениця, жито, ячмінь, овес, просо і тритікале, а також кукурудза вони діють проти бур'янистих рослин і шкідливих трав, не наносячи суттєвої шкоди культурним рослинам. Цей ефект насамперед проявляється при низьких нормах витрати. Залежно від відповідних методів застосування концентрати діючої речовини відповідно до винаходу можуть також використовуватися для ряду інших культурних рослин для знищення шкідливих рослин. На додаток до цього концентрати діючої речовини можуть також застосовуватися на культурах, які завдяки вирощуванню, включаючи методи генної інженерії, є стійкими до дії гербіцидів. Застосування концентратів діючої речовини відбувається, як правило, у вигляді водної рідини для обприскування. Для цього концентрати діючої речовини відповідно до винаходу, залежно від норми витрати, розбавляють водою відповідно до кратності їх об'єму, наприклад, від 10-до 10000кратно, особливо від 20-до 1000-кратно. Потім концентрація діючої речовини в рідині для обприскування знаходиться звичайно в межах від 10мг/л до 10г/л. Застосування може здійснюватися передсходовими, післясходовими способами або разом з посівним матеріалом культурної рослини. Також існує можливість, діючі речовини формули І, що містяться в концентратах діючої речовини, і диметенамід або диметенамід Ρ наносити так, що при 19 застосуванні концентратів діючої речовини відповідно до винаходу посівний матеріал культурної рослини обробляють водним розведенням концентратів діючої речовини і вносять оброблений таким чином посівний матеріал. Якщо діючі речовини, що містяться в концентратах діючої речовини відповідно до винаходу, для певних культурних рослин є менш сумісними, то можуть бути застосовані технічні прийоми внесення, при яких одержані при застосуванні концентратів діючої речовини форми застосування за допомогою розпилювачів розбризкують так, що листя чутливих культурних рослин за можливістю не уражуються, в той час як діючі речовини попадають на листя шкідливих рослин, що ростуть під ними або на відкриті ділянки ґрунту (метод спрямованого обприскування, метод стрічкового обприскування). Норми витрати, в перерахуванні на загальну кількість діючої речовини залежно від мети використання, сезону, цільових рослин і стадії рості становлять від 0,001 до 3,0, переважно від 0,01 до 1,0кг/га активної речовини (а.в.). Для розширення спектру дії і для досягнення синергічного ефекту концентрати діючої речовини перед внесенням можуть змішуватися з численними агентами інших гербіцидних або регулюючих ріст груп діючих речовин і застосовуватися спільно, наприклад, в суміші в баці (Tank-Mix). Наприклад як компоненти суміші придатні 1,2,4тіадіазоли, 1,3,4-тіадіазоли, аміди, амінофосфорна кислота і її похідні, амінотриазоли, аніліди, (гет)арилоксіалканова кислота і її похідні, бензойна кислота і її похідні, бензотіадіазинони, 2-ароїл-1,3циклогександіони, 2-гетароїл-1,3циклогександіони, гетарил-арил-кетони, бензилізоксазолідинони, похідні мета-СF3-фенілу, карбамати, хінолінкарбонова кислота і її похідні, хлорацетаніліди, похідні циклогексеноноксимового ефіру, діазини, дихлорпропіонова кислота і її похідні, дигідробензофурани, дигідрофуран-3-они, динітроаніліни, динітрофеноли, дифеніловий ефір, дипіридили, галогенкарбонові кислоти і їх похідні, сечовини, 3-фенілурацили, імідазоли, імідазолінони, N-феніл-3,4,5,6-тетрагідрофталіміди, оксадіазоли, оксирани, феноли, складні ефіри арилоксиабо гетероарилоксифеноксипропіонової кислоти, фенілоцтова кислота і її похідні, фенілпропіонова кислота і її похідні, піразоли, фенілпіразоли, піридазини, піридинкарбонова кислота і її похідні, пиримідиловий ефір, сульфонаміди, сульфонілсечовини, триазини, триазинони, триазолінони, триазолкарбоксаміди і урацили. Крім того, перед внесенням також може бути корисним змішування і спільне застосування концентратів діючої речовини з іншими засобами для захисту рослин, наприклад, з засобами для боротьби зі шкідниками або фітопатогенними грибами або бактеріями. Далі вигідним є змішування з розчинами мінеральних солей, які використовують для знищення нестачі поживних властивостей і мікроелементів. Також можуть бути додані нефітотоксичні олії і олійні концентрати. Наведені нижче приклади служать для подальшого роз'яснення винаходу і не розглядаються як ті, що його обмежують. 91446 20 Вихідна сировина: - топрамезон (діюча речовина формули І, в якій R1 і R5 кожного разу означають метил, R2 означає 4,5-дигідроізоксазол-3-іл, R3 означає ме4 6 тилсульфоніл, R і R означають водень); - диметенамід Ρ - емульгатор 1: суміш з додецилбензолсульфонату кальцію, етоксилату рицинової олії, ЕО/ПО-триблок-співполімера і складного фосфатного ефіру спирту жирного ряду з вмістом поверхнево-активних речовин в 85мас-%. - емульгатор 2: ЕО/ПО-триблок-співполімер з молекулярною вагою в 6500 і пропіленоксидим вмістом в 50мас-%. - емульгатор 3: натрієва сіль продукту конденсації формальдегід-фенолсульфонової кислоти - емульгатор 4: суміш з полі(етоксилат-сопропоксилатів) тристирилфенолу - загущувані: ксантанова смола - антиспінювач: стандартні емульсії полідиметилсилоксанового наповнювача (Wacker Silikon SRE-PFL) (активное вміст 20мас-%) - мікробіоцид: композиція, що містить суміш з 1,2-бензізотіазолін-3-ону і 2-метил-4-ізотіазолін-3ону, активній вміст 5мас-% (актициди MBS фірми Thor Chemie GmbH). - вуглеводневий розчинник: ароматична суміш вуглеводнів з вмістом ароматичної сполуки, щонайменше, 99мас-% і мінімальної температури кипіння, визначеної відповідно до ASTM 86 до 99, в межах від 235 до 248 С і максимальною температурою кипіння в межах від 290 до 305 С (Solvesso® 200 фірми Exxon Mobil) Приклад 1: одержання неводного концентрату діючої речовини В котел з мішалкою поміщали 219г Nметилпіролідону і туди ж додавали 32г топрамезону і перемішували, поки не одержували світлу, гомогенну суміш. До неї один за одним при перемішуванні додавали 219г вуглеводневого розчинника, 32г топрамезону і 112г емульгатора 1 і перемішували, поки суміш не стала гомогенною. Одержана суміш представляла собою краснуватокоричневу рідину, яка містила 538г/л диметенаміду Ρ і приблизно 32г/л топрамезону. Густина, визначена при 20 С, приблизно знаходилась при 1,11 до 1,12г/см3. В'язкість, визначена ротаційним віскозиметром відповідно до OECD контрольної інструкції 114 знаходилась приблизно при від 20 до 35мПа с. Після двотижневого зберігання при 54 С зразок не мав видимих змін. Рівень піни 0,3мас-%ого розчину, визначений відповідно до Ross-Miles (ASTM-D 1173 53) складав не більш ніж 30мм. Стабільність емульсії відповідно до СІРАС МТ знаходилась при 36,3. Приклад 2: одержання неводного концентрату діючої речовини В котел з мішалкою поміщали 219г диметилсульфоксиду і туди ж додавали 32г топрамезону і перемішували, поки не одержували світлу гомогенну суміш. Туди же один за одним при перемішуванні додавали 219г вуглеводневого розчинника, 32г топрамезону і 112г емульгатора 1 і перемішували, поки суміш не стала гомогенною. Одержана суміш представляла собою краснувато 21 91446 коричневу рідину, яка містила 538г/л диметенаміду Ρ і приблизно 32г/л топрамезону. Густина, визначена при 20 С, приблизно знаходилась при 1,11 до 1,12г/см3. В'язкість, визначена ротаційним віскозиметром відповідно до OECD контрольної інструкції 114 приблизно знаходилась при 20 до 35мПа с. Після двотижневого зберігання при 54 С зразок не мав видимих змін. Рівень піни 0,3мас.-%ого розчину, визначений відповідно до Ross-Miles (ASTM-D 1173 53) складав не більш ніж 30мм. Приклад 3: одержання неводного концентрату діючої речовини В котел з мішалкою поміщали 219г Nметилпіролідону і туди додавали 32г топрамезону і перемішували, поки не одержували світлу гомогенну суміш. Туди один за одним при перемішуванні додавали 219г вуглеводневого розчинника, 32г топрамезону і 112г суміші з додецилбензолсульфонату кальцію і емульгатора 5 в ваговому співвідношенні 1:1 і перемішували, поки суміш не стала гомогенною. Одержана суміш представляла собою краснувато-коричневу рідину, яка містила 538г/л диметенаміду Ρ і приблизно 32г/л топрамезону. Густина, визначена при 20 С, приблизно знаходилась при 1,11 до 1,12г/см3. В'язкість, визначена ротаційним віскозиметром відповідно до OECD контрольної інструкції 114 приблизно знаходилась при від 20 до 35мПа с. Приклад 4: одержання водного концентрату діючої речовини відповідно до винаходу 1. В сосуд з мішалкою поміщали 400г демінералізованої води і туди один за одним додавали 60г 1,2 пропіленгліколю, 20г емульгатора 3 і 166,7г 18мас.-%ого водного розчину емульгатора 2. Перемішували поки не одержали гомогенний світлий розчин і потім туди один за одним додавали 343,9г технічного топрамезону з вмістом топрамезону в 97,7мас-% і 1г антиспінювача. Одержану таким чином суспензію охолоджували до приблизно 15 С і потім проводили її через роторно-статорний млин Комп‟ютерна верстка А. Крижанівський 22 і потім при охолоджені через кульовий млин, поки не досягли бажаного розподілу частинок за розмірами. Таким чином, одержали водну топрамезонову суспензію, в якій 80мас-% частинок мають діаметр менш 2мкм. 2. В сосуд з мішалкою поміщали 10г 1,2 пропіленгліколя і 119,4г демінералізованої води і потім при перемішуванні один за одним додавали 3г загущувача і потім 2г мікробіоциду. Потім одержаний таким чином розчин при перемішуванні додавали до одержаної на стадії 1 суспензії і після цього при перемішуванні додавали інші 4 г антиспінювача. Таким чином, одержували водну суспензію, яка містила приблизно 336г/л топрамезону і мала в'язкість, визначену відповідно до OECD 114, приблизно від 60 до 100мПа с. Розподіл частинок за розмірами характеризувався за допомогою d90-значення в 3,5мкм і d50-значення в 1,3мкм. 3. До 285,7г демінералізованої води при перемішуванні додавали 44,4г 1,2-пропіленгліколя, 44,4г емульгатора 3 і 66,6г 2мас.-%ого водного розчину загущувача, який містив 1,6мас.-% біоциду. До цього розчину при перемішуванні при 23 С додавали 561г диметенаміду Ρ і перемішували до тих пір, поки не одержали стабільну емульсію. До одержаної таким чином емульсії потім додавали 107,6г одержаної на стадії 2 суспензії і перемішували протягом 10 хвилин. Таким чином, одержували водну суспоемульсію, яка мала вміст диметенаміду-Р приблизно в 538г і вміст топрамезону приблизно в 32г/л. Густина складала приблизно 1,11г/см3. В'язкість, визначена ротаційним віскозиметром відповідно до OECD контрольної інструкції 114 знаходилась приблизно при від 70 до 90мПа с. d90-значення було нижче 7мкм і d50-значення нижче 1,5мкм. pHзначення приблизно 1мас.-%ого розчину в демінералізованій воді знаходилось в межах приблизно від 2,5 до 4,5. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601