Пестицидні композиції і способи, які їх стосуються

Реферат: Пестицидна композиція, яка містить сполуку відповідно до формули 2 і сільськогосподарсько прийнятний носій. R1 Het Ar1 N2 Ar2 S N1 N3 R4 Формула 2 R5 UA 114313 C2 (12) UA 114313 C2 UA 114313 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 ПЕРЕХРЕСНІ ПОСИЛАННЯ НА СПОРІДНЕНІ ЗАЯВКИ За даною заявкою запитується пріоритет попередньої патентної заявки 61/594054, поданої 2 лютого 2012 р. Повний зміст даної попередньої заявки включений в даний винахід за допомогою посилання. ГАЛУЗЬ ТЕХНІКИ ДАНОГО ВИНАХОДУ Даний винахід, описаний у даному документі, стосується способів одержання сполук, які є придатними як пестициди (наприклад, акарициди, інсектициди, молюскоциди і нематоциди), даних сполук і способів застосування даних сполук для боротьби із сільськогосподарськими шкідниками. РІВЕНЬ ТЕХНІКИ ДАНОГО ВИНАХОДУ Сільськогосподарські шкідники викликають мільйони людських смертей в усьому світі щороку. Крім того, існує більше десяти тисяч видів сільськогосподарських шкідників, що завдають збиток у сільському господарстві. Сільськогосподарський збиток в усьому світі становить мільярди доларів США щороку. Терміти завдають збиток усім видам приватних і громадських споруд. Збиток, що завдається термітами в усьому світі, становить мільярди доларів США щороку. Шкідники харчових продуктів, які зберігаються, поїдають і забруднюють збережені харчові продукти. Збиток, пов'язаний із псуванням харчових продуктів в усьому світі, становить мільярди доларів США щороку, але більш важливо - позбавляє людей необхідної їжі. Існує гостра необхідність у нових пестицидах. Визначені сільськогосподарські шкідники розвивають стійкість до застосовуваних у даний час пестицидів. Сотні видів сільськогосподарських шкідників мають стійкість до одного або декількох пестицидів. Розвиток стійкості до деяких зі старих пестицидів, таких, як ДДТ, карбамати й органічні фосфати, є добре відомим, але стійкість розвивається навіть до деяких з нових пестицидів. Отже, з багатьох причин, включаючи причини, зазначені вище, існує необхідність у нових пестицидах. ВИЗНАЧЕННЯ Приклади, зазначені у визначеннях, звичайно не є вичерпними і не потрібно вважати їх такими, що обмежують даний винахід, описаний в даному документі. Зрозуміло, що замісник повинний відповідати правилам хімічного зв'язування й обмеженням на просторову сумісність щодо конкретної сполуки, з якою він з'єднаний. “Акарицидну групу” визначають під заголовком “акарициди”. “AI групу” визначають у тому місці в даному документі, де визначають “гербіцидну групу”. “Алкеніл” позначає ациклічний, ненасичений (щонайменше один вуглець-вуглецевий подвійний зв'язок), розгалужений або нерозгалужений замісник, який складається з вуглецю і водню, наприклад, вініл, аліл, бутеніл, пентеніл і гексеніл. “Алкенілокси” позначає алкеніл, що додатково складається з вуглець-кисневого одинарного зв'язку, наприклад, алілокси, бутенілокси, пентенілокси, гексенілокси. “Алкокси” позначає алкіл, що додатково складається з вуглець-кисневого одинарного зв'язку, наприклад, метокси, етокси, пропокси, ізопропокси, бутокси, ізобутокси і трет-бутокси. “Алкіл” позначає ациклічний, насичений, розгалужений або нерозгалужений замісник, що складається з вуглецю і водню, наприклад, метил, етил, пропіл, ізопропіл, бутил і трет-бутил. “Алкініл” позначає ациклічний, ненасичений (щонайменше один вуглець-вуглецевий потрійний зв'язок), розгалужений або нерозгалужений замісник, що складається з вуглецю і водню, наприклад, етиніл, пропаргіл, бутиніл і пентиніл. “Алкінілокси” позначає алкініл, що додатково складається з вуглець-кисневого одинарного зв'язку, наприклад, пентинілокси, гексинілокси, гептинілокси й октинілокси. “Арил” позначає циклічний, ароматичний замісник, що складається з водню і вуглецю, наприклад, феніл, нафтил і біфеніл. “Циклоалкеніл” позначає моноциклічний або поліциклічний, ненасичений (щонайменше один вуглець-вуглецевий подвійний зв'язок) замісник, що складається з вуглецю і водню, наприклад, циклобутеніл, циклопентеніл, циклогексеніл, норборненіл, біцикло[2.2.2]октеніл, тетрагідронафтил, гексагідронафтил і октагідронафтил. “Циклоалкенілокси” позначає циклоалкеніл, що додатково складається з вуглець-кисневого одинарного зв'язку, наприклад, циклобутенілокси, циклопентенілокси, норборненілокси і біцикло[2.2.2]октенілокси. “Циклоалкіл” позначає моноциклічний або поліциклічний насичений замісник, що складається з вуглецю і водню, наприклад, циклопропіл, циклобутил, циклопентил, норборніл, біцикло[2,2,2]октил і декагідронафтил. 1 UA 114313 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 “Циклоалкокси” позначає циклоалкіл, що додатково складається з вуглець-кисневого одинарного зв'язку, наприклад, циклопропілокси, циклобутилокси, циклопентилокси, норборнілокси і біцикло[2.2.2]октилокси. “Фунгіцидну групу” визначають під заголовком “фунгіциди”. “Галоген” позначає фтор, хлор, бром і йод. “Галогеналкокси” позначає алкокси, що додатково складається з, від одного до максимальної можливої кількості однакових або різних, галогенів, наприклад, фторметокси, трифторметокси, 2,2-дифторпропокси, хлорметокси, трихлорметокси, 1,1,2,2-тетрафторетокси і пентафторетокси. “Галогеналкіл” позначає алкіл, що додатково складається з, від одного до максимальної можливої кількості однакових або різних, галогенів, наприклад, фторметил, трифторметил, 2,2дифторпропіл, хлорметил, трихлорметил і 1,1,2,2-тетрафторетил. “Гербіцидну групу” визначають під заголовком “гербіциди”. “Гетероцикліл” позначає циклічний замісник, що може бути повністю насиченим, частково ненасиченим або повністю ненасиченим, де циклічна структура містить щонайменше один вуглець і щонайменше один гетероатом, де зазначений гетероатом являє собою азот, сірку або кисень. Приклади ароматичних гетероциклічних сполук включають, але не обмежуються, бензофураніл, бензоізотіазоліл, бензоізоксазоліл, бензоксазоліл, бензотієніл, бензотіазоліл, цинолініл, фураніл, індазоліл, індоліл, імідазоліл, ізоіндоліл, ізохінолініл, ізотіазоліл, ізоксазоліл, оксадіазоліл, оксазолініл, оксазоліл, фталазиніл, піразиніл, піразолініл, піразоліл, піридазиніл, піридил, піримідиніл, піроліл, хіназолініл, хінолініл, хіноксалініл, тетразоліл, тіазолініл, тіазоліл, тієніл, триазиніл і триазоліл. Приклади повністю насичених гетероциклічних сполук включають, але не обмежуються, піперазиніл, піперидиніл, морфолініл, піролідиніл, тетрагідрофураніл і тетрагідропіраніл. Приклади частково ненасичених гетероциклічних сполук включають, але не обмежуються, 1,2,3,4-тетрагідрохінолініл, 4,5-дигідрооксазоліл, 4,5-дигідро-1H-піразоліл, 4,5дигідроізоксазоліл і 2,3-дигідро[1,3,4]оксадіазоліл. “Інсектицидну групу” визначають під заголовком “інсектициди”. “Нематоцидну групу” визначають під заголовком “нематоциди”. “Групу синергістів” визначають під заголовком “синергічні суміші і синергісти”. ДОКЛАДНИЙ ОПИС ДАНОГО ВИНАХОДУ Даний документ описує сполуки, які мають наступні формули (“формула один” і “формула два”, і “формули три”): (у наступних формулах атоми азоту пронумеровані 1, 2 і 3 тільки з метою вказати їх і можна посилатися на них у всьому даному документі для зручності) , у яких: (a) Ar1 являє собою (1) фураніл, феніл, піридазиніл, піридил, піримідиніл, тієніл або (2) заміщений фураніл, заміщений феніл, заміщений піридазиніл, заміщений піридил, заміщений піримідиніл або заміщений тієніл, де зазначений заміщений фураніл, заміщений феніл, заміщений піридазиніл, заміщений піридил, заміщений піримідиніл і заміщений тієніл містить один або декілька замісників, незалежно вибраних з H, F, Cl, Br, I, CN, NO2, C1-C6 алкілу, C1-C6 галогеналкілу, C3-C6 циклоалкілу, C3-C6 галогенциклоалкілу, C3-C6 циклоалкокси, C3-C6 галогенциклоалкокси, C1-C6 алкокси, C1-C6 галогеналкокси, C2-C6 алкенілу, C2-C6 алкінілу, S(=O)n(C1-C6 алкілу), S(=O)n(C1-C6 галогеналкілу), OSO2(C1-C6 алкілу), OSO2(C1-C6 галогеналкілу), C(=O)NRxRy, (C1-C6 алкіл)NRxRy, C(=O)(C1-C6 алкілу), C(=O)O(C1-C6 алкілу), C(=O)(C1-C6 галогеналкілу), C(=O)O(C1-C6 галогеналкілу), C(=O)(C3-C6 циклоалкілу), C(=O)O(C3-C6 циклоалкілу), C(=O)(C2-C6 алкенілу), 2 UA 114313 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 C(=O)O(C2-C6 алкенілу), (C1-C6 алкіл)O(C1-C6 алкілу), (C1-C6 алкіл)S(C1-C6 алкілу), C(=O)(C1-C6 алкіл)C(=O)O(C1-C6 алкілу), фенілу, фенокси, заміщеного фенілу і заміщеного фенокси, де даний заміщений феніл і заміщений фенокси містить один або декілька замісників, незалежно вибраних з H, F, Cl, Br, I, CN, NO2, C1-C6 алкілу, C1-C6 галогеналкілу, C3-C6 циклоалкілу, C3-C6 галогенциклоалкілу, C3-C6 циклоалкокси, C3-C6 галогенциклоалкокси, C1-C6 алкокси, C1-C6 галогеналкокси, C2-C6 алкенілу, C2-C6 алкінілу, S(=O)n(C1-C6 алкілу), S(=O)n(C1-C6 галогеналкілу), OSO2(C1-C6 алкілу), OSO2(C1-C6 галогеналкілу), C(=O)NRxRy, (C1-C6 алкіл)NRxRy, C(=O)(C1-C6 алкілу), C(=O)O(C1-C6 алкілу), C(=O)(C1-C6 галогеналкілу), C(=O)O(C1-C6 галогеналкілу), C(=O)(C3-C6 циклоалкілу), C(=O)O(C3-C6 циклоалкілу), C(=O)(C2-C6 алкенілу), C(=O)O(C2-C6 алкенілу), (C1-C6 алкіл)O(C1-C6 алкілу), (C1-C6 алкіл)S(C1-C6 алкілу), C(=O)(C1-C6 алкіл)C(=O)O(C1-C6 алкілу), фенілу і фенокси; (b) Het являє собою 5- або 6-членне, насичене або ненасичене, гетероциклічне кільце, яке містить один або декілька гетероатомів, незалежно вибраних з азоту, сірки або кисню, і де Ar1 і Ar2 не знаходяться в орто-положенні один до одного (можуть бути в мета- або пара-положенні, такі, як, для 5-членного кільця, вони являють собою 1,3, і для 6-членного кільця, вони можуть бути або 1,3, або 1,4), і де зазначене гетероциклічне кільце може також бути заміщене одним або декількома замісниками, незалежно вибраними з H, F, Cl, Br, I, CN, NO 2, оксо, C1-C6 алкілу, C1-C6 галогеналкілу, C3-C6 циклоалкілу, C3-C6 галогенциклоалкілу, C3-C6 циклоалкокси, C3-C6 галогенциклоалкокси, C1-C6 алкокси, C1-C6 галогеналкокси, C2-C6 алкенілу, C2-C6 алкінілу, S(=O)n(C1-C6 алкілу), S(=O)n(C1-C6 галогеналкілу), OSO2(C1-C6 алкілу), OSO2(C1-C6 галогеналкілу), C(=O)NRxRy, (C1-C6 алкіл)NRxRy, C(=O)(C1-C6 алкілу), C(=O)O(C1-C6 алкілу), C(=O)(C1-C6 галогеналкілу), C(=O)O(C1-C6 галогеналкілу), C(=O)(C3-C6 циклоалкілу), C(=O)O(C3C6 циклоалкілу), C(=O)(C2-C6 алкенілу), C(=O)O(C2-C6 алкенілу), (C1-C6 алкіл)O(C1-C6 алкілу), (C1-C6 алкіл)S(C1-C6 алкілу), C(=O)(C1-C6 алкіл)C(=O)O(C1-C6 алкілу), фенілу, фенокси, заміщеного фенілу і заміщеного фенокси, де кожен заміщений феніл і заміщений фенокси містить один або декілька замісників, незалежно вибраних з H, F, Cl, Br, I, CN, NO2, C1-C6 алкілу, C1-C6 галогеналкілу, C3-C6 циклоалкілу, C3-C6 галогенциклоалкілу, C3-C6 циклоалкокси, C3-C6 галогенциклоалкокси, C1-C6 алкокси, C1-C6 галогеналкокси, C2-C6 алкенілу, C2-C6 алкінілу, S(=O)n(C1-C6 алкілу), S(=O)n(C1-C6 галогеналкілу), OSO2(C1-C6 алкілу), OSO2(C1-C6 галогеналкілу), C(=O)H, C(=O)NR xRy, (C1-C6 алкіл)NRxRy, C(=O)(C1-C6 алкілу), C(=O)O(C1-C6 алкілу), C(=O)(C1-C6 галогеналкілу), C(=O)O(C1C6 галогеналкілу), C(=O)(C3-C6 циклоалкілу), C(=O)O(C3-C6 циклоалкілу), C(=O)(C2-C6 алкенілу), C(=O)O(C2-C6 алкенілу), (C1-C6 алкіл)O(C1-C6 алкілу), (C1-C6 алкіл)S(C1-C6 алкілу), C(=O)(C1-C6 алкіл)C(=O)O(C1-C6 алкілу), фенілу і фенокси; (c) Ar2 являє собою (1) фураніл, феніл, піридазиніл, піридил, піримідиніл, тієніл або (2) заміщений фураніл, заміщений феніл, заміщений піридазиніл, заміщений піридил, заміщений піримідиніл або заміщений тієніл, де зазначений заміщений фураніл, заміщений феніл, заміщений піридазиніл, заміщений піридил, заміщений піримідиніл і заміщений тієніл містить один або декілька замісників, незалежно вибраних з H, F, Cl, Br, I, CN, NO 2, C1-C6 алкілу, C1-C6 галогеналкілу, C3-C6 циклоалкілу, C3-C6 галогенциклоалкілу, C3-C6 циклоалкокси, C3-C6 галогенциклоалкокси, C1-C6 алкокси, C1-C6 галогеналкокси, C2-C6 алкенілу, C2-C6 алкінілу, S(=O)n(C1-C6 алкілу), S(=O)n(C1-C6 галогеналкілу), OSO2(C1-C6 алкілу), OSO2(C1-C6 галогеналкілу), C(=O)NRxRy, (C1-C6 алкіл)NRxRy, C(=O)(C1-C6 алкілу), C(=O)O(C1-C6 алкілу), C(=O)(C1-C6 галогеналкілу), C(=O)O(C1-C6 галогеналкілу), C(=O)(C3-C6 циклоалкілу), C(=O)O(C3C6 циклоалкілу), C(=O)(C2-C6 алкенілу), C(=O)O(C2-C6 алкенілу), (C1-C6 алкіл)O(C1-C6 алкілу), (C1-C6 алкіл)S(C1-C6 алкілу), C(=O)(C1-C6 алкіл)C(=O)O(C1-C6 алкілу), фенілу, фенокси, заміщеного фенілу і заміщеного фенокси, де зазначений заміщений феніл і заміщений фенокси містить один або декілька замісників, незалежно вибраних з H, F, Cl, Br, I, CN, NO2, C1-C6 алкілу, C1-C6 галогеналкілу, C3-C6 циклоалкілу, C3-C6 галогенциклоалкілу, C3-C6 циклоалкокси, C3-C6 галогенциклоалкокси, C1-C6 алкокси, C1-C6 галогеналкокси, C2-C6 алкенілу, C2-C6 алкінілу, S(=O)n(C1-C6 алкілу), S(=O)n(C1-C6 галогеналкілу), OSO2(C1-C6 алкілу), OSO2(C1-C6 галогеналкілу), C(=O)H, C(=O)NR xRy, (C1-C6 алкіл)NRxRy, C(=O)(C1-C6 алкілу), C(=O)O(C1-C6 алкілу), C(=O)(C1-C6 галогеналкілу), C(=O)O(C1C6 галогеналкілу), C(=O)(C3-C6 циклоалкілу), C(=O)O(C3-C6 циклоалкілу), C(=O)(C1-C6 галогеналкілу), C(=O)(C2-C6 алкенілу), C(=O)O(C2-C6 алкенілу), (C1-C6 алкіл)O(C1-C6 алкілу), (C1C6 алкіл)S(C1-C6 алкілу), C(=O)(C1-C6 алкіл)C(=O)O(C1-C6 алкілу), фенілу і фенокси; (d) R1 вибраний з H, CN, F, Cl, Br, I, C1-C6 алкілу, C3-C6 циклоалкілу, C3-C6 циклоалкокси, C1C6 алкокси, C2-C6 алкенілу, C2-C6 алкінілу, S(=O)n(C1-C6 алкілу), OSO2(C1-C6 алкілу), C(=O)NRxRy, (C1-C6 алкіл)NRxRy, C(=O)(C1-C6 алкілу), C(=O)O(C1-C6 алкілу), C(=O)(C3-C6 циклоалкілу), 3 UA 114313 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 C(=O)O(C3-C6 циклоалкілу), C(=O)(C2-C6 алкенілу), C(=O)O(C2-C6 алкенілу), (C1-C6 алкіл)O(C1-C6 алкілу), (C1-C6 алкіл)S(C1-C6 алкілу), C(=O)(C1-C6 алкіл)C(=O)O(C1-C6 алкілу), фенілу або фенокси, де кожен алкіл, циклоалкіл, циклоалкокси, алкокси, алкеніл, алкініл, феніл і фенокси, необов'язково заміщений одним або декількома замісниками, незалежно вибраними з F, Cl, Br, I, CN, NO2, оксо, C1-C6 алкілу, C1-C6 галогеналкілу, C3-C6 циклоалкілу, C3-C6 галогенциклоалкілу, C3-C6 циклоалкокси, C3-C6 галогенциклоалкокси, C1-C6 алкокси, C1-C6 галогеналкокси, C2-C6 алкенілу, C2-C6 алкінілу, S(=O)n(C1-C6 алкілу), S(=O)n(C1-C6 галогеналкілу), OSO2(C1-C6 алкілу), OSO2(C1-C6 галогеналкілу), C(=O)NRxRy, (C1-C6 алкіл)NRxRy, C(=O)(C1-C6 алкілу), C(=O)O(C1-C6 алкілу), C(=O)(C1-C6 галогеналкілу), C(=O)O(C1-C6 галогеналкілу), C(=O)(C3-C6 циклоалкілу), C(=O)O(C3-C6 циклоалкілу), C(=O)(C2-C6 алкенілу), C(=O)O(C2-C6 алкенілу), (C1-C6 алкіл)O(C1-C6 алкілу), (C1-C6 алкіл)S(C1-C6 алкілу), C(=O)(C1-C6 алкіл)C(=O)O(C1-C6 алкілу), фенілу і фенокси; (e) R2 являє собою H, C1-C6 алкіл, C3-C6 циклоалкіл, C2-C6 алкеніл, C2-C6 алкініл, C(=O)H, C(=O)(C1-C6 алкіл), C(=O)O(C1-C6 алкіл), C(=O)(C3-C6 циклоалкіл), C(=O)O(C3-C6 циклоалкіл), C(=O)(C2-C6 алкеніл), C(=O)O(C2-C6 алкеніл), (C1-C6 алкіл)O(C1-C6 алкіл), (C1-C6 алкіл)S(C1-C6 алкіл), C(=O)(C1-C6 алкіл)C(=O)O(C1-C6 алкіл), феніл, C1-C6 алкілфеніл, C1-C6 алкіл-О-феніл, C(=O)Het-1, Het-1, C1-C6 алкілHet-1 або C1-C6 алкіл-O-Het-1, де кожен алкіл, циклоалкіл, алкеніл, алкініл, феніл і Het-1 необов'язково заміщений одним або декількома замісниками, незалежно вибраними з F, Cl, Br, I, CN, NO2, NRxRy, C1-C6 алкілу, C1-C6 галогеналкілу, C3-C6 циклоалкілу, C3-C6 галогенциклоалкілу, C3-C6 циклоалкокси, C3-C6 галогенциклоалкокси, C1-C6 алкокси, C1-C6 галогеналкокси, C2-C6 алкенілу, C3-C6 циклоалкенілу, C2-C6 алкінілу, S(=O)n(C1-C6 алкілу), S(=O)n(C1-C6 галогеналкілу), OSO2(C1-C6 алкілу), OSO2(C1C6 галогеналкілу), C(=O)H, C(=O)NR xRy, (C1-C6 алкіл)NRxRy, C(=O)(C1-C6 алкілу), C(=O)O(C1-C6 алкілу), C(=O)(C1-C6 галогеналкілу), C(=O)O(C1-C6 галогеналкілу), C(=O)(C3-C6 циклоалкілу), C(=O)O(C3-C6 циклоалкілу), C(=O)(C2-C6 алкенілу), C(=O)O(C2-C6 алкенілу), (C1-C6 алкіл)O(C1-C6 алкілу), (C1-C6 алкіл)S(C1-C6 алкілу), C(=O)(C1-C6 алкіл)C(=O)O(C1-C6 алкілу), фенілу, фенокси і Het-1; (f) R3 являє собою C1-C6 алкіл, C3-C6 циклоалкіл, C2-C6 алкеніл, C2-C6 алкініл, C(=O)H, C(=O)(C1-C6 алкіл), C(=O)O(C1-C6 алкіл), C(=O)(C3-C6 циклоалкіл), C(=O)O(C3-C6 циклоалкіл), C(=O)(C2-C6 алкеніл), C(=O)O(C2-C6 алкеніл), (C1-C6 алкіл)O(C1-C6 алкіл), (C1-C6 алкіл)S(C1-C6 алкіл), C(=O)(C1-C6 алкіл)C(=O)O(C1-C6 алкіл), феніл, C1-C6 алкілфеніл, C1-C6 алкіл-О-феніл, C(=O)Het-1, Het-1, C1-C6 алкілHet-1, C1-C6 алкіл-O-C(=O)C1-C6 алкіл-O-C1-C6 алкіл, C1-C6 алкіл-OC(=O)C1-C6 алкіл-O-C1-C6 алкіл-O-C1-C6 алкіл, C1-C6 алкіл-O-C(=O)C1-C6 алкіл-O-C1-C6 галогеналкіл, C1-C6 алкіл-O-C(=O)C1-C6 алкіл-N(Rx)C(=O)-O-феніл, C1-C6 алкіл-O-C(=O)C1-C6 алкіл-N(Rx)C(=O)-O-C1-C6 алкілфеніл, C1-C6 алкілС(=O)N(Rx)C1-C6 алкіл, C1-C6 алкілC(=O)N(Rx)C1-C6 алкілHet-1C(=O)-O-C1-C6 алкіл, C1-C6 алкілC(=O)N(Rx)C1-C6 алкілHet-1, C1C6 алкілC(=O)Het-1, C1-C6 алкілC(=O)N(Rx)C1-C6 алкіл(N(Rx)(Ry))(C(=O)OH), C1-C6 алкілC(=O)N(Rx)C1-C6 алкілN(Rx)(Ry), C1-C6 алкілC(=O)N(Rx)C1-C6 алкілN(Rx)C(=O)-O-C1-C6 алкіл, C1-C6 алкілC(=O)N(Rx)C1-C6 алкіл(N(Rx)C(=O)-O-C1-C6 алкіл)(C(=O)OH), C1-C6 алкілC(=O)Het-1C(=O)-O-C1-C6 алкіл, C1-C6 алкіл-O-C(=O)-O-C1-C6 алкіл, C1-C6 алкіл-O-C(=O)C1C6 алкіл, C1-C6 алкіл-O-C(=O)C3-C6 циклоалкіл, C1-C6 алкіл-O-C(=O)Het-1, C1-C6 алкіл-O-C(=O)C1C6 алкіл-N(Rx)C(=O)-O-C1-C6 алкіл, C1-C6 алкіл-NRxRy або C1-C6 алкіл-O-Het-1, де кожен алкіл, циклоалкіл, алкеніл, алкініл, феніл і Het-1 необов'язково заміщений одним або декількома замісниками, незалежно вибраними з F, Cl, Br, I, CN, NO 2, NRxRy, C1-C6 алкілу, C1-C6 галогеналкілу, C3-C6 циклоалкілу, C3-C6 галогенциклоалкілу, C3-C6 циклоалкокси, C3-C6 галогенциклоалкокси, C1-C6 алкокси, C1-C6 галогеналкокси, C2-C6 алкенілу, C3-C6 циклоалкенілу, C2-C6 алкінілу, S(=O)n(C1-C6 алкілу), S(=O)n(C1-C6 галогеналкілу), OSO2(C1-C6 алкілу), OSO2(C1C6 галогеналкілу), C(=O)H, C(=O)OH, C(=O)NRxRy, (C1-C6 алкіл)NRxRy, C(=O)(C1-C6 алкілу), C(=O)O(C1-C6 алкілу), C(=O)(C1-C6 галогеналкілу), C(=O)O(C1-C6 галогеналкілу), C(=O)(C3-C6 циклоалкілу), C(=O)O(C3-C6 циклоалкілу), C(=O)(C2-C6 алкенілу), C(=O)O(C2-C6 алкенілу), (C1-C6 алкіл)O(C1-C6 алкілу), (C1-C6 алкіл)S(C1-C6 алкілу), C(=O)(C1-C6 алкіл)C(=O)O(C1-C6 алкілу), фенілу, фенокси, Si(C1-C6 алкілу)3, S(=O)nNRxRy і Het-1; (g) R4 являє собою H, C1-C6 алкіл, C3-C6 циклоалкіл, C2-C6 алкеніл, C2-C6 алкініл, C(=O)H, C(=O)(C1-C6 алкіл), C(=O)O(C1-C6 алкіл), C(=O)(C3-C6 циклоалкіл), C(=O)O(C3-C6 циклоалкіл), C(=O)(C2-C6 алкеніл), C(=O)O(C2-C6 алкеніл), (C1-C6 алкіл)O(C1-C6 алкіл), (C1-C6 алкіл)S(C1-C6 алкіл), C(=O)(C1-C6 алкіл)C(=O)O(C1-C6 алкіл), феніл, C1-C6 алкілфеніл, C1-C6 алкіл-О-феніл, C(=O)Het-1, Het-1, C1-C6 алкілHet-1 або C1-C6 алкіл-O-Het-1, де кожен алкіл, циклоалкіл, алкеніл, алкініл, феніл і Het-1 необов'язково заміщений одним або декількома замісниками, незалежно вибраними з F, Cl, Br, I, CN, NO 2, NRxRy, C1-C6 алкілу, C1-C6 галогеналкілу, C3-C6 циклоалкілу, C3-C6 галогенциклоалкілу, C3-C6 циклоалкокси, C3-C6 4 UA 114313 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 галогенциклоалкокси, C1-C6 алкокси, C1-C6 галогеналкокси, C2-C6 алкенілу, C3-C6 циклоалкенілу, C2-C6 алкінілу, S(=O)n(C1-C6 алкілу), S(=O)n(C1-C6 галогеналкілу), OSO2(C1-C6 алкілу), OSO2(C1C6 галогеналкілу), C(=O)H, C(=O)NR xRy, (C1-C6 алкіл)NRxRy, C(=O)(C1-C6 алкілу), C(=O)O(C1-C6 алкілу), C(=O)(C1-C6 галогеналкілу), C(=O)O(C1-C6 галогеналкілу), C(=O)(C3-C6 циклоалкілу), C(=O)O(C3-C6 циклоалкілу), C(=O)(C2-C6 алкенілу), C(=O)O(C2-C6 алкенілу), (C1-C6 алкіл)O(C1-C6 алкілу), (C1-C6 алкіл)S(C1-C6 алкілу), C(=O)(C1-C6 алкіл)C(=O)O(C1-C6 алкілу), фенілу, фенокси і Het-1; (h) R5 являє собою 1-членний насичений або 2-4-членний насичений або ненасичений вуглеводневий зв'язок, де зазначений зв'язок може також бути заміщений F, Cl, Br, I, CN, NO 2, оксо, NRxRy, C1-C6 алкілом, C1-C6 галогеналкілом, C3-C6 циклоалкілом, C3-C6 галогенциклоалкілом, C3-C6 циклоалкокси, C3-C6 галогенциклоалкокси, C1-C6 алкокси, C1-C6 галогеналкокси, C2-C6 алкенілом, C3-C6 циклоалкенілом, C2-C6 алкінілом, S(=O)n(C1-C6 алкілом), S(=O)n(C1-C6 галогеналкілом), OSO2(C1-C6 алкілом), OSO2(C1-C6 галогеналкілом), C(=O)H, C(=O)OH, C(=O)NRxRy, (C1-C6 алкіл)NRxRy, C(=O)(C1-C6 алкілом), C(=O)O(C1-C6 алкілом), C(=O)(C1-C6 галогеналкілом), C(=O)O(C1-C6 галогеналкілом), C(=O)(C3-C6 циклоалкілом), C(=O)O(C3-C6 циклоалкілом), C(=O)(C2-C6 алкенілом), C(=O)O(C2-C6 алкенілом), (C1-C6 алкіл)O(C1-C6 алкілом), (C1-C6 алкіл)S(C1-C6 алкілом), C(=O)(C1-C6 алкіл)C(=O)O(C1-C6 алкілом), фенілом, фенокси і Het-1, де кожен алкіл, циклоалкіл, циклоалкокси, алкокси, алкеніл, алкініл, феніл, фенокси і Het-1 необов'язково заміщений одним або декількома замісниками, незалежно вибраними з F, Cl, Br, I, CN, NO2, оксо, NRxRy, C1-C6 алкілу, C1-C6 галогеналкілу, C3-C6 циклоалкілу, C3-C6 галогенциклоалкілу, C3-C6 циклоалкокси, C3-C6 галогенциклоалкокси, C1-C6 алкокси, C1-C6 галогеналкокси, C2-C6 алкенілу, C3-C6 циклоалкенілу, C2-C6 алкінілу, S(=O)n(C1-C6 алкілу), S(=O)n(C1-C6 галогеналкілу), OSO2(C1-C6 алкілу), OSO2(C1-C6 галогеналкілу), C(=O)H, C(=O)OH, C(=O)NRxRy, (C1-C6 алкіл)NRxRy, C(=O)(C1-C6 алкілу), C(=O)O(C1-C6 алкілу), C(=O)(C1-C6 галогеналкілу), C(=O)O(C1-C6 галогеналкілу), C(=O)(C3-C6 циклоалкілу), C(=O)O(C3-C6 циклоалкілу), C(=O)(C2-C6 алкенілу), C(=O)O(C2-C6 алкенілу), (C1-C6 алкіл)O(C1-C6 алкілу), (C1-C6 алкіл)S(C1-C6 алкілу), C(=O)(C1-C6 алкіл)C(=O)O(C1-C6 алкілу), фенілу, галогенфенілу, фенокси і Het-1; (i) n=0, 1 або 2; (j) Rx і Ry незалежно вибрані з H, C1-C6 алкілу, C1-C6 галогеналкілу, C3-C6 циклоалкілу, C3-C6 галогенциклоалкілу, C2-C6 алкенілу, C2-C6 алкінілу, S(=O)n(C1-C6 алкілу), S(=O)n(C1-C6 галогеналкілу), OSO2(C1-C6 алкілу), OSO2(C1-C6 галогеналкілу), C(=O)H, C(=O)(C1-C6 алкілу), C(=O)O(C1-C6 алкілу), C(=O)(C1-C6 галогеналкілу), C(=O)O(C1-C6 галогеналкілу), C(=O)(C3-C6 циклоалкілу), C(=O)O(C3-C6 циклоалкілу), C(=O)(C2-C6 алкенілу), C(=O)O(C2-C6 алкенілу), (C1-C6 алкіл)O(C1-C6 алкілу), (C1-C6 алкіл)S(C1-C6 алкілу), C(=O)(C1-C6 алкіл)C(=O)O(C1-C6 алкілу) і фенілу, де кожен алкіл, циклоалкіл, циклоалкокси, алкокси, алкеніл, алкініл, феніл, фенокси і Het-1 необов'язково заміщений одним або декількома замісниками, незалежно вибраними з F, Cl, Br, I, CN, NO2, оксо, C1-C6 алкілу, C1-C6 галогеналкілу, C3-C6 циклоалкілу, C3-C6 галогенциклоалкілу, C3-C6 циклоалкокси, C3-C6 галогенциклоалкокси, C1-C6 алкокси, C1-C6 галогеналкокси, C2-C6 алкенілу, C3-C6 циклоалкенілу, C2-C6 алкінілу, S(=O)n(C1-C6 алкілу), S(=O)n(C1-C6 галогеналкілу), OSO2(C1-C6 алкілу), OSO2(C1-C6 галогеналкілу), C(=O)H, C(=O)OH, C(=O)(C 1-C6 алкілу), C(=O)O(C1-C6 алкілу), C(=O)(C1-C6 галогеналкілу), C(=O)O(C1-C6 галогеналкілу), C(=O)(C3-C6 циклоалкілу), C(=O)O(C3-C6 циклоалкілу), C(=O)(C2-C6 алкенілу), C(=O)O(C2-C6 алкенілу), (C1-C6 алкіл)O(C1-C6 алкілу), (C1-C6 алкіл)S(C1-C6 алкілу), C(=O)(C1-C6 алкіл)C(=O)O(C1-C6 алкілу), фенілу, галогенфенілу, фенокси і Het-1, або Rx і Ry разом можуть необов'язково утворювати 5-7-членну насичену або ненасичену циклічну групу, яка може містити один або декілька гетероатомів, вибраних з азоту, сірки і кисню, і де зазначена циклічна група може містити >C=O або >C=S, і де зазначена циклічна група може бути заміщена F, Cl, Br, I, CN, C1-C6 алкілом, C1-C6 галогеналкілом, C3-C6 циклоалкілом, C3-C6 галогенциклоалкілом, C3-C6 циклоалкокси, C3-C6 галогенциклоалкокси, C1C6 алкокси, C1-C6 галогеналкокси, C2-C6 алкенілом, C3-C6 циклоалкенілом, C2-C6 алкінілом, S(=O)n(C1-C6 алкілом), S(=O)n(C1-C6 галогеналкілом), OSO2(C1-C6 алкілом), OSO2(C1-C6 галогеналкілом), C(=O)(C1-C6 алкілом), C(=O)O(C1-C6 алкілом), C(=O)(C1-C6 галогеналкілом), C(=O)O(C1-C6 галогеналкілом), C(=O)(C3-C6 циклоалкілом), C(=O)O(C3-C6 циклоалкілом), C(=O)(C2-C6 алкенілом), C(=O)O(C2-C6 алкенілом), (C1-C6 алкіл)O(C1-C6 алкілом), (C1-C6 алкіл)S(C1-C6 алкілом), C(=O)(C1-C6 алкіл)C(=O)O(C1-C6 алкілом), фенілом, заміщеним фенілом, фенокси і Het-1; і 5 UA 114313 C2 5 10 15 (k) Het-1 являє собою 5- або 6-членне, насичене або ненасичене, гетероциклічне кільце, яке містить один або декілька гетероатомів, незалежно вибраних з азоту, сірки і кисню. Зрозуміло, що у формулі 1, коли R2 являє собою H, сполуки можуть існувати в більш одній таутомерній або ізомерній формі, де водень з'єднаний з будь-яким із двох атомів азоту; крім того, можуть існувати обидва E і Z ізомери. Будь-який і всі ізомерні форми сполуки за даним винаходом є заявленими. В іншому варіанті здійснення Ar1 являє собою заміщений феніл, де зазначений заміщений феніл містить один або декілька замісників, незалежно вибраних з C 1-C6 галогеналкілу і C1-C6 галогеналкокси. В іншому варіанті здійснення Ar1 являє собою заміщений феніл, де зазначений заміщений феніл містить один або декілька замісників, незалежно вибраних з CF 3, OCF3 і OCF2CF3. В іншому варіанті здійснення Het вибраний із триазолілу, імідазолілу або піразолілу, які можуть бути заміщеними або незаміщеними. В іншому варіанті здійснення Het являє собою 1,2,4-триазоліл В іншому варіанті здійснення Het являє собою 1,4-імідазоліл В іншому варіанті здійснення Het являє собою 1,3-піразоліл 20 25 30 35 40 В іншому варіанті здійснення Het являє собою заміщений 1,3-піразоліл. В іншому варіанті здійснення Het являє собою 1,4-піразоліл В іншому варіанті здійснення Ar2 являє собою феніл. В іншому варіанті здійснення R1 являє собою H або C1-C6 алкіл. В іншому варіанті здійснення R1 являє собою H або CH3. В іншому варіанті здійснення R2 являє собою H. В іншому варіанті здійснення R3 вибраний з C1-C6 алкілу, C2-C6 алкенілу, C2-C6 алкінілу, C1C6 алкілфенілу, C1-C6 алкілHet-1, C1-C6 алкіл-O-C(=O)C1-C6 алкіл-O-C1-C6 алкілу, C1-C6 алкіл-OC(=O)C1-C6 алкіл-O-C1-C6 алкіл-O-C1-C6 алкілу, C1-C6 алкіл-O-C(=O)C1-C6 алкіл-O-C1-C6 галогеналкілу, C1-C6 алкіл-O-C(=O)C1-C6 алкіл-N(Rx)C(=O)-O-фенілу, C1-C6 алкіл-O-C(=O)C1-C6 алкіл-N(Rx)C(=O)-O-C1-C6 алкілфенілу, C1-C6 алкілC(=O)N(Rx)C1-C6 алкілу, C1-C6 алкілC(=O)N(Rx)C1-C6 алкілHet-1C(=O)-O-C1-C6 алкілу, C1-C6 алкілC(=O)N(Rx)C1-C6 алкілHet-1, C1-C6 алкілC(=O)Het-1, C1-C6 алкілC(=O)N(Rx)C1-C6 алкіл(N(Rx)(Ry))(C(=O)OH), C1-C6 алкілC(=O)N(Rx)C1-C6 алкілN(Rx)(Ry), C1-C6 алкілC(=O)N(Rx)C1-C6 алкілN(Rx)C(=O)-O-C1-C6 алкілу, C1-C6 алкілC(=O)N(Rx)C1-C6 алкіл(N(Rx)C(=O)-O-C1-C6 алкіл)(C(=O)OH), C1-C6 алкілC(=O)Het-1C(=O)-O-C1-C6 алкілу, C1-C6 алкіл-O-C(=O)-O-C1-C6 алкілу, C1-C6 алкіл-OC(=O)C1-C6 алкілу, C1-C6 алкіл-O-C(=O)C3-C6 циклоалкілу, C1-C6 алкіл-O-C(=O)Het-1 або C1-C6 алкіл-O-C(=O)C1-C6 алкіл-N(Rx)C(=O)-O-C1-C6 алкілу, де кожен алкіл, алкеніл, алкініл, феніл і Het-1 необов'язково заміщений одним або декількома замісниками, незалежно вибраними з F, Cl, Br, C1-C6 алкілу, C1-C6 галогеналкілу, C1-C6 галогеналкокси, S(=O)n(C1-C6 алкілу), C(=O)OH, C(=O)O(C1-C6 алкілу), фенілу, Si(C1-C6 алкілу)3 і S(=O)nNRxRy. В іншому варіанті здійснення R4 являє собою феніл, C1-C6 алкілфеніл, Het-1 або C1-C6 алкілО-феніл, де кожен алкіл, Het-1 і феніл необов'язково заміщений одним або декількома 6 UA 114313 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 замісниками, незалежно вибраними з F, Cl, NR xRy, C1-C6 алкілу, C3-C6 циклоалкілу, C1-C6 галогеналкокси, C(=O)OC1-C6 або алкілу C1-C6 алкокси. В іншому варіанті здійснення R5 заміщений оксо, C(=O)OH, фенілом і Het-1, де кожен феніл і Het-1 може бути необов'язково заміщений одним або декількома замісниками, незалежно вибраними з оксо, C1-C6 галогеналкілу, C1-C6 галогеналкокси, C(=O)OH і галогенфенілу. В іншому варіанті здійснення Rx і Ry незалежно вибрані з H і фенілу, де зазначений феніл може бути необов'язково заміщений одним або декількома замісниками, незалежно вибраними з F і Cl. В іншому варіанті здійснення: Ar1 являє собою заміщений феніл, де зазначений заміщений феніл містить один або декілька C1-C6 галогеналкокси; Het являє собою триазоліл; Ar2 являє собою феніл; R1 являє собою H; R2 являє собою H; R3 являє собою C1-C6 алкілHet-1, де зазначений алкіл і Het-1 необов'язково заміщений одним або декількома замісниками, незалежно вибраними з F, Cl, Br, C 1-C6 алкілу, C1-C6 галогеналкілу, C1-C6 галогеналкокси, S(=O)n(C1-C6 алкілу), C(=O)OH, C(=O)O(C1-C6 алкілу), фенілу, Si(C1-C6 алкілу)3 і S(=O)nNRxRy; R4 являє собою феніл, де зазначений феніл необов'язково заміщений одним або декількома замісниками, незалежно вибраними з F, Cl, NR xRy, C1-C6 алкілу або C1-C6 алкокси; і n=0, 1 або 2; Rx і Ry незалежно вибрані з H і фенілу, де зазначений феніл може бути необов'язково заміщений одним або декількома замісниками, незалежно вибраними з F і Cl; і Het-1 являє собою 5- або 6-членне, насичене або ненасичене, гетероциклічне кільце, що містить один або декілька гетероатомів, незалежно вибраних з азоту, сірки або кисню. В іншому варіанті здійснення Het-1 вибраний з бензофуранілу, бензоізотіазолілу, бензоізоксазолілу, бензоксазолілу, бензотієнілу, бензотіазолілу, цинолінілу, фуранілу, індазолілу, індолілу, імідазолілу, ізоіндолілу, ізохінолінілу, ізотіазолілу, ізоксазолілу, оксадіазолілу, оксазолінілу, оксазолілу, фталазинілу, піразинілу, піразолінілу, піразолілу, піридазинілу, піридилу, піримідинілу, піролілу, хіназолінілу, хінолінілу, хіноксалінілу, тетразолілу, тіазолінілу, тіазолілу, тієнілу, триазинілу, триазолілу, піперазинілу, піперидинілу, морфолінілу, піролідинілу, тетрагідрофуранілу, тетрагідропіранілу, 1,2,3,4-тетрагідрохінолінілу, 4,5дигідрооксазолілу, 4,5-дигідро-1H-піразолілу, 4,5-дигідроізоксазолілу і 2,3дигідро[1,3,4]оксадіазолілу. В іншому варіанті здійснення Het вибраний з бензофуранілу, бензоізотіазолілу, бензоізоксазолілу, бензоксазолілу, бензотієнілу, бензотіазолілу, цинолінілу, фуранілу, індазолілу, індолілу, імідазолілу, ізоіндолілу, ізохінолінілу, ізотіазолілу, ізоксазолілу, оксадіазолілу, оксазолінілу, оксазолілу, фталазинілу, піразинілу, піразолінілу, піразолілу, піридазинілу, піридилу, піримідинілу, піролілу, хіназолінілу, хінолінілу, хіноксалінілу, тетразолілу, тіазолінілу, тіазолілу, тієнілу, триазинілу, триазолілу, піперазинілу, піперидинілу, морфолінілу, піролідинілу, тетрагідрофуранілу, тетрагідропіранілу, 1,2,3,4-тетрагідрохінолінілу, 4,5дигідрооксазолілу, 4,5-дигідро-1H-піразолілу, 4,5-дигідроізоксазолілу і 2,3дигідро[1,3,4]оксадіазолілу. В іншому варіанті здійснення Het-1 вибраний з бензофуранілу, бензоізотіазолілу, бензоізоксазолілу, бензоксазолілу, бензотієнілу, бензотіазолілу, бензотіадіазолілу, цинолінілу, фуранілу, індазолілу, індолілу, імідазолілу, ізоіндолілу, ізохінолінілу, ізотіазолілу, ізоксазолілу, оксадіазолілу, оксазолінілу, оксазолілу, фталазинілу, піразинілу, піразолінілу, піразолілу, піридазинілу, піридилу, піримідинілу, піролілу, хіназолінілу, хінолінілу, хіноксалінілу, тетразолілу, тіазолінілу, тіазолілу, тієнілу, тієнілпіразолілу, триазинілу, триазолілу, піперазинілу, піперидинілу, морфолінілу, піролідинілу, тетрагідрофуранілу, тетрагідропіранілу, 1,2,3,4тетрагідрохінолінілу, 4,5-дигідрооксазолілу, 4,5-дигідро-1H-піразолілу, 4,5-дигідроізоксазолілу і 2,3-дигідро[1,3,4]оксадіазолілу. В іншому варіанті здійснення Het-1 вибраний з бензотіадіазолілу, фуранілу, оксазолілу і тієнілпіразолілу. Тоді як зазначені дані варіанти здійснення, інші варіанти здійснення і комбінації даних зазначених варіантів здійснення й інших варіантів здійснення є можливими. Сполуки формули один, два і три будуть звичайно мати молекулярну масу від приблизно 100 дальтонів до приблизно 1200 дальтонів. Однак звичайно переважно, якщо молекулярна маса становить від приблизно 120 дальтонів до приблизно 900 дальтонів, і навіть більш 7 UA 114313 C2 5 10 15 20 25 30 переважно, якщо молекулярна маса становить від приблизно 400 дальтонів до приблизно 800 дальтонів. ОДЕРЖАННЯ ТРИАРИЛЬНИХ ПРОМІЖНИХ СПОЛУК Сполуки за даним винаходом можна одержати із застосуванням триарильної проміжної сполуки, Ar1-Het-Ar2, і потім конденсацією її з необхідною проміжною сполукою, одержуючи необхідну сполуку. Можна застосовувати великий набір триарильних проміжних сполук, одержуючи сполуки за даним винаходом, за умови, що дані триарильні проміжні сполуки містять придатну функціональну групу в Ar2, з якою можна з'єднати необхідну проміжну сполуку. Придатні функціональні групи включають оксоалкільну або формільну групу. Дані триарильні проміжні сполуки можна одержати способами, описаними раніше в хімічній літературі, включаючи Crouse et al. PCT опублікована патентна заявка WO2009/102736 A1. ОДЕРЖАННЯ З'ЄДНАНИХ ГІДРАЗОНОМ СПОЛУК Сполуки, з'єднані гідразоновим зв'язком, можна одержати з відповідних арилальдегідів або кетонів одним із трьох способів: (1) реакцією з гідразином, з наступною реакцією з арилізотіоціанатом у тетрагідрофурані (THF) при температурах 0-100C (реакція A); (2) реакцією з метилгідразинкарбодитіоатом, з наступною реакцією з аніліном у полярному апротонному розчиннику, такому, як N,N-диметилформамід (DMF), при температурах 25-150C (реакція B); або (3) реакцією з арилтіосемікарбазидом, який або є в продажі, або який може одержати фахівець у даній галузі техніки, у полярному протонному розчиннику, такому, як етиловий спирт (EtOH), при температурах 0-100C (реакція C). . ОДЕРЖАННЯ АЛКІЛОВАНИХ СПОЛУК, З'ЄДНАНИХ ГІДРАЗОНОВИМ ЗВ'ЯЗКОМ Алкіловані сполуки, з'єднані гідразоновим зв'язком, можна одержати з відповідних сполук, з'єднаних гідразоновим зв'язком, одним із двох способів: (1) реакцією з алкілувальним агентом у EtOH або ацетоні, при температурах 0-100C протягом 1-24 годин або (2) реакцією з алкілувальним агентом у хлороформі (CHCl3), дихлорметані (CH2Cl2) або іншому галогенвуглецевому розчиннику, з або без основи, такої, як бікарбонат натрію, при 20-60C. . Сполуки формули два, у яких R5 утворює кільце з N3 (див. схему нижче), або формули три, де R5 утворює кільце з N2, можна одержати з придатного ациклічного попередника, застосовуючи -галогенові кислоти, галогенангідриди карбонових кислот, ефіри карбонових кислот або кетони (F або G, або H). Наприклад, обробка тіосемікарбазону невеликим надлишком -галогенового ефіру у протонному розчиннику, такому, як EtOH або метиловий 8 UA 114313 C2 5 10 15 20 25 спирт (CH3OH), приводить у результаті до S-алкілування і наступного замикання циклу винятково по N3 (реакція F; див., наприклад, J. Indian Chemical Society 1966, 43, 275-276, або J. Heterocycl. Chem. 1978, 15, 335-336). Коли застосовують апротонний розчинник, такий, як CH2Cl2 або дихлоретан (ClCH2CH2Cl), при температурах 30C-80C, орієнтація приєднання галогенкетонів також сприяє замиканню по N3, з наступним дегідруванням, утворюючи імінотіазолін (реакція G). З -галогеновими кислотами або галогенангідридами або ефірами карбонових кислот у вуглеводневому розчиннику, такому, як CH 2Cl2 або ClCH2CH2Cl, спостерігають замикання кільця і по N 2 (реакція H), і по N3. Хоча дані реакції часто протікають без додавання основи, можна додавати основу, таку, як бікарбонат натрію, карбонат натрію або ацетат натрію, або амінооснову, таку, як піридин або триетиламін. . Альтернативно, 3-ариліденіміно-2-арилімінотіазолін-4-они можна одержати обробкою альдегіду або кетону, де R1 є таким, як описано раніше, 3-аміно-2-(ариліміно)тіазолідин-4-оном в оцтовій кислоті при 30-70C, як показано на наступній схемі (I). Проміжна сполука, 1-аміно-2арилімінотіазолін-5-он, у якій R4 являє собою феніл, описана (див., наприклад, J. Org. Chem. 1962, 27, 2878); її одержували з виходом 80% обробкою 4-фенілтіосемікарбазиду етил 2хлорацетатом і ацетатом натрію в гарячому EtOH. . Альтернативно, сполуки формули 2 і формули 3 можна одержати нагріванням тіосемікарбазонівого попередника з дигалогеновою групою Hal1-R5-Hal2, такою, як 1-бром-2хлоретан або дийодметан, у ацетоні або 2-бутаноні або іншому придатному розчиннику, застосовуючи основу, таку, як карбонат калію або триетиламін, при температурах від температури навколишнього середовища до 100C протягом 1-72 годин. S-алкілована проміжна сполука піддається циклізації по N2 або N3, утворюючи сполуки формули два або формули три (реакції J). У деяких випадках додавання KI може вимагатися для прискорення циклізації проміжних S-алкілованих похідних до продуктів із замкнутим кільцем. 9 UA 114313 C2 . Альтернативний спосіб одержання сполук за даним винаходом являє собою обробку тіосемікарбазонового попередника ненасиченим ефіром або хлорангідридом карбонової кислоти (реакція L). 5 10 15 20 25 . Заміщені гідразинкарботіоамідні проміжні сполуки, такі, як сполуки, застосовувані в способі C вище, можна одержати рядом способів, відомих у хімічній літературі. Альтернативно, сполуки, у яких Ra, Rb і Rc одержують не з наявного в продажі аніліну, можна одержати відповідно до схеми нижче. Наприклад, 2-галогеннітробензол, такий, як 2-бромнітробензол, заміщений одним або декількома Rc замісниками, у якому Rc може являти собою H, алкіл, алкокси або галоген, такий, як фтор, може реагувати з бороновою кислотою або боронатним ефіром, таким, як заміщений 4,4,5,5-тетраметил-1,3,2-діоксаборолан, де Ra і Rb являють собою H, у присутності основи, наприклад, карбонату натрію, і паладієвого каталізатора, такого, як хлорид біс(трифенілфосфін)паладію(II), у водній системі розчинників, такій, як 4:1 діоксан/вода, при підвищеній температурі, наприклад, 80C, даючи олефінові заміщені нітробензольні сполуки. Альтернативно, Ra і Rb можна брати разом, одержуючи кільце, таке, як циклопентен, одержуючи відповідний 2-(циклопент-1-ен-1-іл)-4,4,5,5-тетраметил-1,3,2-діоксаборолан, що в умовах, описаних вище, дає циклічний алкеновий заміщений нітробензол. Обробка розчину олефінових нітробензолів в апротонному розчиннику, такому, як етилацетат, у яких R a, Rb, і Rc є такими, як визначено вище, газоподібним воднем у присутності каталізатора, наприклад, паладію на вугіллі (Pd/C), дає відповідні аніліни, заміщені алкілом або циклоалкілом. Обробка двофазних розчинів анілінів, у яких Ra, Rb і Rc є такими, як визначено, у суміші галогенованого розчинника і води, такій, як 2:1 дихлорметан/вода, основою, такою, як бікарбонат натрію, з наступною обробкою тіофосгеном, дає проміжні ізотіоціанатобензоли. Розділення фаз, з наступним сушінням і упарюванням органічного розчинника дає неочищену проміжну сполуку, яку відразу розчиняють у спирті, такому, як етанол, і обробляють гідразингідратом, одержуючи гідразинкарботіоамідні проміжні сполуки, у яких Ra, Rb і Rc є такими, як визначено. 10 UA 114313 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 . ПРИКЛАДИ Приклади наведені для ілюстративних цілей і не потрібно вважати їх такими, що обмежують даний винахід, описаний в даному документі, тільки варіантами здійснення, описаними в даних прикладах. Вихідні сполуки, реагенти і розчинники, що одержували з комерційних джерел, застосовували без додаткового очищення. Безводні розчинники одержували у вигляді Sure/Seal™ у Aldrich і застосовували в отриманому вигляді. Температури плавлення реєстрували на Thomas Hoover Unimelt приладі для визначення температури плавлення в капілярі або OptiMelt автоматизованій системі для визначення температури плавлення від Stanford Research Systems і не коректували. Сполукам дані їхні відомі назви, отримані відповідно до програм, що дають назви, у MDL ISIS™/Draw 2.5, ChemBioDraw Ultra 12.0 або ACD Name Pro. Якщо дані програми була нездатні дати назву сполуці, сполуку називали, 1 застосовуючи загальноприйняті правила найменування. H NMR спектральні дані представлені 13 в м. ч. () і зареєстровані на 300, 400 або 600 МГц, і C NMR спектральні дані представлені в м. ч. () і зареєстровані при 75, 100 або 150 МГц, якщо не зазначено інше. Приклад 1: Одержання (E)-N-(4-диметиламіно)феніл)-2-(4-(1-(4-(трифторметокси)феніл)-1H1,2,4-триазол-3-іл)бензиліден)гідразинкарботіоаміду (сполука I-1) [спосіб одержання A]. . Стадія 1. (E)-3-(4-(гідразонометил)феніл)-1-(4-(трифторметокси)феніл)-1H-1,2,4-триазол. У 250 мілілітрову (мл) круглодонну колбу, що містить гідразингідрат (64% водний (водн.) розчин; 7,27 мл, 15,0 мілімоль (ммоль)) у EtOH (100 мл) при 80C додавали 4-[1-(4трифторметоксифеніл)-1H-[1,2,4]триазол-3-іл]бензальдегід (5,00 грамів (г), 1,50 ммоль) порціями протягом 5 хвилин (хв.). Розчин перемішували при кип'ятінні зі зворотним холодильником протягом додаткових 3 годин (год.) перед розбавленням водою (H2O; 300 мл) і охолодженням до 0C. Осаджений продукт збирали фільтруванням у вакуумі у вигляді білої 1 твердої речовини (4,89 г, 93%): Т пл 222-226C; H-ЯМР (400 МГц, DMSO-d6)  8,59 (с, 1H), 8,22 (д, J=8,2 Гц, 2H), 7,84-7,79 (м, 3H), 7,66 (д, J=8,3 Гц, 2H), 7,41 (д, J=8,2 Гц, 2H), 7,29 (с, 1H), 5,63 (ушир. с, 2H); ESIMS m/z 348 (M+H). Стадія 2. У круглодонну колбу об’ємом 25 мл, яка містить (E)-3-(4-(гідразонометил)феніл)-1(4-(трифторметокси)феніл)-1H-1,2,4-триазол (250 мг, 0,720 ммоль) у THF (10 мл), додавали 4ізотіоціанато-N,N-диметиланілін (385 мг, 2,16 ммоль). Вміст нагрівали при 65C при перемішуванні протягом 2 годин перед видаленням розчинника при зниженому тиску. Залишок суспендували в CH2Cl2 (10 мл), що приводило в результаті до випадання продукту. Необхідний продукт одержували у вигляді жовтої твердої речовини фільтруванням у вакуумі (350 мг, 93%): 1 Тпл 205-208C; H-ЯМР (400 МГц, DMSO-d6)  11,78 (с, 1H), 10,02 (с, 1H), 9,42 (с, 1H), 8,19-7,99 (м, 6H), 7,64 (д, J=8,3 Гц, 2H), 7,28 (д, J=8,3 Гц, 2H), 7,73 (д, J=8,3 Гц, 2H), 2,92 (с, 6H); ESIMS m/z 526 (M+H). Приклад 2: Одержання N-(3-(диметиламіно)феніл)-2-(4-(1-(4-(трифторметокси)феніл)-1H1,2,4-триазол-3-іл)бензиліден)гідразинкарботіоаміду (сполука I-2) [спосіб одержання B]. 11 UA 114313 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 . Стадія 1. (E)-метил 2-(4-(1-(4-(трифторметокси)феніл)-1H-1,2,4-триазол-3іл)бензиліден)гідразинкарбодитіоат. У круглодонну колбу об’ємом 250 мл, яка містить метиловий ефір гідразинкарбодитіонової кислоти (2,38 г, 1,95 ммоль) у EtOH (100 мл), додавали 4-[1-(4-трифторметоксифеніл)-1H-[1,2,4]триазол-3-іл]бензальдегід (5,00 г, 1,50 ммоль). Колбу нагрівали при 80C протягом 3 годин перед розбавленням H2O (300 мл) і охолодженням до 0C. Осаджений продукт збирали фільтруванням у вакуумі у вигляді брудно-білої твердої речовини 1 (6,13 г, 93%): Тпл 204-206C; H-ЯМР (400 МГц, DMSO-d6)  13,39 (с, 1H), 9,43 (с, 1H), 8,38 (с, 1H), 8,21 (д, J=8,3 Гц, 2H), 8,09 (д, J=8,4 Гц, 2H), 7,88 (д, J=8,4 Гц, 2H), 7,62 (д, J=8,3 Гц, 2H), 2,57 (с, 3H); ESIMS m/z 438 (M+H). Стадія 2. У круглодонну колбу об’ємом 50 мл, яка містить (E)-метил 2-(4-(1-(4(трифторметокси)феніл)-1H-1,2,4-триазол-3-іл)бензиліден)гідразинкарбодитіоат (250 мг, 0,571 ммоль) у DMF (3 мл), додавали N1,N1-диметилбензол-1,3-діамін (195 мг, 1,43 ммоль). Вміст нагрівали при 150C при перемішуванні протягом 5 годин перед охолодженням розчину протягом ночі. Суміш фільтрували, і фільтрат очищували ЗФ-ВЕРХ, одержуючи необхідну 1 сполуку (235 мг, 78%) у вигляді брудно-білої твердої речовини: Тпл 192-194C; H-ЯМР (400 МГц, DMSO-d6)  11,82 (с, 1H), 10,04 (с, 1H), 9,41 (с, 1H), 8,19 (с, 1H), 8,16-7,99 (м, 6H), 7,61 (д, J=8,3 Гц, 2H), 7,16 (т, J=7,2 Гц, 1H), 7,01 (м, 1H), 6,87 (м, 1H), 6,58 (м, 1H), 2,88 (с, 6H); ESIMS m/z 526 + ([M+H] ). Приклад 3: Одержання N-бензил-2-(4-(1-(4-(трифторметокси)феніл)-1H-1,2,4-триазол-3іл)бензиліден)гідразинкарботіоаміду (сполука I-3) [спосіб одержання C]. . У круглодонну колбу об’ємом 50 мл, яка містить 4-[1-[4-(трифторметокси)феніл]-1,2,4триазол-3-іл]бензальдегід (500 мг, 1,5 ммоль) у EtOH (3 мл), додавали 4-бензилтіосемікарбазид (650 мг, 3,6 ммоль). Реакційну суміш нагрівали при 80C протягом ночі. Після завершення реакції додавали H2O, і неочищений продукт виділяли фільтруванням у вакуумі. Зазначену в заголовку сполуку виділяли ЗФ-ВЕРХ у вигляді білої твердої речовини (390 мг, 52%): Т пл 2201 224C; H-ЯМР (400 МГц, CDCl3)  9,29 (с, 1H), 8,59 (с, 1H), 8,21 (д, J=8,4 Гц, 2H), 7,85-7,79 (м, 3H), 7,71 (д, J=8,4 Гц, 2H), 7,46-7,30 (м, 8H), 5,01 (д, J=5,8 Гц, 2H); ESIMS m/z 497,2 (M+H). Сполуки I-4 – I-31 у таблиці 1 одержували відповідно до прикладів вище. Інші проміжні сполуки, застосовувані в одержанні сполук за даним винаходом, одержували відповідно до способів, описаних у Brown, et al, WO 2011017504 A1, або іншими відомими способами. Приклад 4: Одержання N-(4-диметиламінофеніл)-S-метил-2-{4-[1-(4-трифторметоксифеніл)1H-[1,2,4]-триазол-3-іл]-бензиліден}гідразинкарботіоаміду (сполука 1C) (спосіб одержання D) . Розчин, який містить (E)-N-(4-(диметиламіно)феніл)-2-(4-(1-(4-(трифторметокси)-феніл)-1H1,2,4-триазол-3-іл)бензиліден)гідразинкарботіоамід (150 мг, 0,285 ммоль) і йодметан (0,054 мл, 0,856 ммоль) у EtOH (5 мл), нагрівали при 80C протягом 3 годин перед видаленням розчинника при зниженому тиску. Залишок очищували флеш-хроматографією з нормальною фазою (градієнтне елюювання гексан/EtOAc), одержуючи зазначену в заголовку сполуку у вигляді 1 жовтогарячої піни (93 міліграми (мг), 60%): H-ЯМР (400 МГц, DMSO-d6)  8,61 (с, 1H), 8,48 (с, 1H), 8,22 (д, J=8,24 Гц, 2H), 8,17 (с, 1H), 7,89 (д, J=8,24 Гц, 2H), 7,80 (д, J=8,28 Гц, 2H), 7,41 (д, J=8,28 Гц, 2H), 7,19 (д, J=8,24 Гц, 2H), 6,71 (д, J=8,24 Гц, 2H), 2,99 (с, 6H), 2,42 (с, 3H); EIMS m/z + 540 (M ). 12 UA 114313 C2 Приклад 5: Загальний спосіб для S-алкілування триарилтіосемікарбазонів (спосіб одержання E) 5 10 15 20 25 30 35 40 Розчин тіосемікарбазону й алкілувального агента, що перемішується, в CH 2Cl2 або хлороформі (CHCl3) нагрівали при 35-50C протягом 10-24 годин. Охолоджений розчин концентрували при зниженому тиску. Залишок звичайно очищували хроматографією, застосовуючи хлороформ/метанол (CHCl3/CH3OH) або EtOAc-гексан як елюент, одержуючи Sалкіловані продукти. Приклад 6: Одержання (S)-трет-бутил 3-((2-((Z)-(2,6-диметилфеніліміно)-((E)-2-(4-(1-(4(трифторметокси)феніл)-1H-1,2,4-триазол-3-іл)бензиліден)гідразиніл)метилтіо)ацетамідо)метил)піперидин-1-карбоксилату (сполука 56C) (спосіб одержання E) . До розчину бромацетилброміду (26 мікролітрів (мкл), 0,299 ммоль) у дихлоретані (3 мл) додавали порціями розчин (S)-трет-бутил 3-(амінометил)піперидин-1-карбоксилату (63,9 мг, 0,298 ммоль) у дихлорметані (1 мл), з наступним додаванням N-етил-N-ізопропілпропан-2-аміну (76 мг, 0,588 ммоль). Дану суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 30 хвилин, потім додавали у твердому вигляді (E)-N-(2,6-диметилфеніл)-2-(4-(1-(4-(трифторметокси)феніл)1H-1,2,4-триазол-3-іл)бензиліден)гідразинкарботіоамід (100 мг, 0,196 ммоль), і суміш нагрівали при 40C протягом 90 хвилин. Потім її охолоджували до кімнатної температури й упарювали при зниженому тиску, одержуючи ясно-жовтий склоподібний залишок, який розчиняли в ацетонітрилі (2 мл) і залишали при кімнатній температурі. Отриманий у результаті залишок виділяли центрифугуванням і декантуванням, промиваючи свіжим ацетонітрилом. Твердий залишок сушили в потоці азоту, і потім при високому вакуумі. Неочищений продукт перекристалізовували із суміші ацетон-ізопропіловий спирт. Зазначену в заголовку сполуку виділяли у вигляді білої 1 твердої речовини (36,5 мг, 24%): Т пл 148-151C; H-ЯМР (400 МГц, метанол-d4)  9,18 (с, 1H), 8,59 (с, 1H), 8,30 (д, J=8,1 Гц, 2H), 8,12 (м, 2H), 8,07-8,00 (м, 2H), 7,58-7,43 (м, 2H), 7,33 (дд, J=8,6, 6,5 Гц, 1H), 7,25 (д, J=7,6 Гц, 2H), 4,02 (м, 2H), 3,97-3,75 (м, 2H), 3,21 (д, J=6,9 Гц, 2H), 2,90 (м, 1H), 2,59 (м, 1H), 2,35 (с, 6H), 1,84 (м, 2H), 1,78-1,63 (м, 2H), 1,44 (с, 9H), 1,29 (м, 3H); ESIMS m/z 765 (M+H). Приклад 7: Одержання (1Z,2E)-2-оксо-2-(((R)-піперидин-3-ілметил)аміно)етил N-(2,6диметилфеніл)-2-(4-(1-(4-(трифторметокси)феніл)-1H-1,2,4-триазол-3іл)бензиліден)гідразинкарбімідотіоат трифтороцтової кислоти (сполука 62C) (спосіб одержання K) . Розчин (S)-трет-бутил 3-((2-((Z)-(2,6-диметилфеніліміно)-((E)-2-(4-(1-(4(трифторметокси)феніл)-1H-1,2,4-триазол-3іл)бензиліден)гідразиніл)метилтіо)ацетамідо)метил)піперидин-1-карбоксилату (32,0 мг, 0,042 ммоль) у TFA (250 мкл, 3,24 ммоль) перемішували при кімнатній температурі протягом 10 хвилин. Потім додавали Et2O (10 мл), одержуючи білий осад, який виділяли центрифугуванням і декантуванням, потім промивали свіжим Et2O (5 мл). Твердий залишок сушили в потоці азоту, і потім при високому вакуумі, одержуючи зазначену в заголовку сполуку у вигляді білої твердої 1 речовини (19,8 мг, 60%): Т пл 110-120C; H-ЯМР (400 МГц, метанол-d4)  9,18 (с, 1H), 8,56 (м, 1H), 8,26 (м, 2H), 8,16-7,84 (м, 4H), 7,52 (м, 2H), 7,27 (м, 1H), 7,22 (м, 2H), 4,00 (с, 2H), 3,28 (м, 13 UA 114313 C2 5 10 15 20 25 30 3H), 3,06-2,83 (м, 1H), 2,75 (т, J=12,2 Гц, 1H), 2,34 (с, 6H), 2,21-1,83 (м, 4H), 1,72 (м, 1H), 1,471,19 (м, 2H); ESIMS m/z 665 (M+H). Приклад 8: Одержання натрієвої солі 2-(((Z)-((4-метокси-2,6-диметилфеніл)іміно)((E)-2-(4-(1(4-(трифторметокси)феніл)-1H-1,2,4-триазол-3-іл)бензиліден)гідразиніл)метил)тіо)оцтової кислоти (сполука 68C) . До розчину 2-((Z)-(4-метокси-2,6-диметилфеніліміно)((E)-2-(4-(1-(4-(трифторметокси)феніл)1H-1,2,4-триазол-3-іл)бензиліден)гідразиніл)метилтіо)оцтової кислоти (77,7 мг, 0,130 ммоль) у THF (10 мл) повільно додавали метанолат натрію (0,5 M у метанолі; 260 мкл, 0,130 ммоль) при кімнатній температурі. Суміш відразу ставала темно-жовтою, і потім її упарювали при кімнатній температурі у вакуумі, одержуючи світло-жовтогарячий твердий залишок. Дану речовину розтирали з Et2O (2) і виділяли декантуванням, застосовуючи центрифугу, і сушінням у потоці азоту і потім при високому вакуумі. Зазначену в заголовку сполуку виділяли у вигляді ясно1 жовтої твердої речовини (32 мг, 39%). Тпл 146-154C; H-ЯМР (400 МГц, метанол-d4)  9,11 (с, 1H), 8,64-7,68 (м, 7H), 7,51 (м, 2H), 6,70 (с, 2H), 3,85-3,70 (м, 4H), 3,61 (м, 1H), 2,29 (с, 6H); ESIMS m/z 599 (M+H). Приклад 9: Одержання (Z)-3-(4-метокси-2,6-диметилфеніл)-2-((E)-(4-(1-(4(трифторметокси)феніл)-1H-1,2,4-триазол-3-іл)бензиліден)гідразоно)тіазолідин-4-ону (сполука 69C) (спосіб одержання F) . До розчину (E)-N-(4-метокси-2,6-диметилфеніл)-2-(4-(1-(4-(трифторметокси)феніл)-1H-1,2,4триазол-3-іл)бензиліден)гідразинкарботіоаміду (250 мг, 0,462 ммоль) у EtOH (5 мл) додавали метилбромацетат (100 мг, 0,65 ммоль), і суміш нагрівали при 70C протягом 4 годин. Суміш охолоджували до кімнатної температури і розбавляли водою (1 мл). Осад фільтрували у вакуумі, одержуючи зазначену в заголовку сполуку у вигляді білої твердої речовини (204 мг, 1 76%): Тпл 188-190C; H-ЯМР (400 МГц, CDCl3)  8,56 (с, 1H), 8,33 (с, 1H), 8,22 (д, J=8,1 Гц, 2H), 7,90-7,70 (м, 4H), 7,39 (д, J=8,7 Гц, 2H), 6,72 (с, 2H), 4,01 (с, 2H), 3,87-3,73 (с, 3H), 2,18 (с, 6H); ESIMS m/z 581 (M+H). Приклад 10: Одержання 4-((2Z)-3-(2,6-диметилфеніл)-2-((4-(1-(4-(трифторметокси)феніл)1H-1,2,4-триазол-3-іл)бензиліден)гідразоно)-2,3-дигідротіазол-4-іл)-N,N-діетиланіліну (сполука 74C) (спосіб одержання G) . До розчину (E)-N-(2,6-диметилфеніл)-2-(4-(1-(4-(трифторметокси)феніл)-1H-1,2,4-триазол-3іл)бензиліден)гідразинкарботіоаміду (74,7 мг, 0,144 ммоль) у дихлоретані (5 мл) додавали  14 UA 114313 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 бром-4-діетиламіно)ацетофенон (53,9 мг, 0,199 ммоль), і суміш нагрівали при 40C протягом 4 годин. Потім суміш охолоджували до кімнатної температури й упарювали у вакуумі. Неочищену речовину розтирали з ацетонітрилом і декантували (2). Отриманий у результаті твердий залишок сушили в потоці азоту, одержуючи зазначену в заголовку сполуку у вигляді блідо1 жовтої твердої речовини (25 мг, 25%): Т пл 190-193C; H-ЯМР (400 МГц, метанол-d4)  9,20 (с, 1H), 8,38 (с, 1H), 8,31-8,24 (м, 2H), 8,08-8,00 (м, 2H), 7,95-7,88 (м, 2H), 7,55-7,48 (м, 3H), 7,48-7,36 (м, 5H), 7,31 (д, J=7,7 Гц, 2H), 3,60 (кв., J=7,2 Гц, 4H), 2,20 (с, 6H), 1,07 (т, J=7,2 Гц, 6H); ESIMS m/z 682 (M+H). Приклад 11: Одержання (Z)-2-(2,6-диметилфеніліміно)-3-((E)-4-(1-(4(трифторметокси)феніл)-1H-1,2,4-триазол-3-іл)бензиліденаміно)тіазолідин-4-ону (сполука 81C) (спосіб одержання I) . До розчину 1-(2,6-диметилфеніл)тіосечовини (1,0 г, 5,55 ммоль) у EtOH (10 мл) додавали метил 2-бромацетат (1,0 г, 6,5 ммоль) і ацетат натрію (1,0 г, 12,2 ммоль). Розчин перемішували і кип'ятили зі зворотним холодильником протягом 1 години, потім його охолоджували, і рідину декантували з невеликої кількості твердого матеріалу, і потім рідину розбавляли водою (10 мл). Осад виділяли фільтруванням, одержуючи (1,1 г, 83%) (Z)-3-аміно-2-(2,61 диметилфеніліміно)тіазолідин-4-он: Тпл 149-152C; H-ЯМР (400 МГц, CDCl3)  7,06 (д, J=7,2 Гц, 2H), 6,98 (м, 1H), 4,75 (с, 2H), 3,80 (с, 2H), 2,12 (с, 6H); ESIMS m/z 236 (M+H). Частину даного матеріалу (0,07 г, 0,3 ммоль) розчиняли в крижаній оцтовій кислоті (3 мл) і обробляли 4-(1-(4-(трифторметокси)феніл)-1H-1,2,4-триазол-3-іл)бензальдегідом (0,10 г, 0,30 ммоль), і розчин нагрівали при 60C протягом 2 годин. Потім розчин охолоджували і розбавляли водою (1 мл), і отриманий у результаті твердий залишок фільтрували і сушили на повітрі, 1 одержуючи зазначену в заголовку сполуку (0,12 г, 67%): Тпл 209-213C; H-ЯМР (400 МГц, CDCl3)  9,42 (с, 1H), 8,59 (с, 1H), 8,28 (д, J=8,4 Гц, 2H), 8,01 (д, J=8,3 Гц, 2H), 7,80-7,77 (м, 2H), 7,437,34 (м, 2H), 7,07 (д, J=7,5 Гц, 2H), 6,98 (дд, J=8,2, 6,7 Гц, 1H), 3,90 (с, 2H), 2,17 (с, 6H); ESIMS m/z 551 (M+H). Приклад 12: Одержання (2Z,NE)-2-((2-ізопропілфеніл)іміно)-N-(4-(1-(4(трифторметил)феніл)-1H-1,2,4-триазол-3-іл)бензиліден)-1,3-тіазинан-3-аміну і (Z)-3-(2ізопропілфеніл)-2-((E)-(4-(1-(4-(трифторметил)феніл)-1H-1,2,4-триазол-3іл)бензиліден)гідразоно)-1,3-тіазинану (сполука 87C і 179C) (спосіб одержання J) . До (E)-N-(2-ізопропілфеніл)-2-(4-(1-(4-(трифторметил)феніл)-1H-1,2,4-триазол-3іл)бензиліден)гідразинкарботіоаміду (200 мг, 0,393 ммоль) і карбонату калію (217 мг, 1,57 ммоль) у бутаноні (10 мл) у пробірці об’ємом 25 мл, забезпеченій магнітною мішалкою і колонкою Вігре, додавали 1-бром-3-хлорпропан (0,047 мл, 0,472 ммоль). Реакційну суміш нагрівали при 60C протягом ночі. Завершення реакції визначали LCMS. Реакційну суміш розбавляли DCM і промивали водою. Водний шар екстрагували DCM. Органічні шари пропускали через сепаратор фаз і концентрували. Очищення колонковою флешхроматографією давало дві сполуки. Сполуку, якої була менша кількість, сушили протягом ночі у вакуумі, одержуючи зазначену в заголовку сполуку 87C, (2Z,NE)-2-((2-ізопропілфеніл)іміно)-N(4-(1-(4-(трифторметил)феніл)-1H-1,2,4-триазол-3-іл)бензиліден)-1,3-тіазинан-3-амін (28,5 мг, 1 13%), у вигляді жовтої твердої речовини: Т пл 187-189C; H-ЯМР (400 МГц, CDCl3)  8,81 (с, 1H), 8,66 (с, 1H), 8,21 (д, J=8,3 Гц, 2H), 7,92 (д, J=8,4 Гц, 2H), 7,81 (т, J=10,2 Гц, 4H), 7,30-7,26 (м, 2H), 7,17-7,04 (м, 1H), 6,83 (д, J=6,4 Гц, 1H), 3,96 (т, J=6,1 Гц, 2H), 3,13 (гептет, J=6,9 Гц, 1H), 2,97 15 UA 114313 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 2,90 (м, 2H), 2,47-2,38 (м, 2H), 1,25 (д, J=7,5 Гц, 6H); ESIMS m/z 550 (M+H). Сполуку, якої була більша кількість, перекристалізовували з MeOH. Твердий залишок фільтрували, промивали MeOH і сушили при 50C у вакуумі. Потім твердий залишок азеотропно упарювали з ацетоном (3), і отриманий у результаті твердий залишок сушили при 50C у вакуумі, одержуючи зазначену в заголовку сполуку 179C, (Z)-3-(2-ізопропілфеніл)-2-((E)-(4-(1-(4(трифторметил)феніл)-1H-1,2,4-триазол-3-іл)бензиліден)гідразоно)-1,3-тіазинан, у вигляді 1 жовтої твердої речовини (92,3 мг, 0,168 ммоль, 43%): Тпл 212-213C; H-ЯМР (400 МГц, CDCl3)  8,64 (с, 1H), 8,15 (д, J=8,4 Гц, 2H), 8,06 (с, 1H), 7,91 (д, J=8,5 Гц, 2H), 7,79 (д, J=8,6 Гц, 2H), 7,75 (д, J=8,4 Гц, 2H), 7,38 (дд, J=7,8, 1,6 Гц, 1H), 7,33 (тд, J=7,5, 1,4 Гц, 1H), 7,29-7,23 (м, 1H), 7,18 (дд, J=7,8, 1,4 Гц, 1H), 3,78-3,72 (м, 1H), 3,59-3,48 (м, 1H), 3,18-3,04 (м, 3H), 2,40-2,30 (м, 2H), 1,26-1,20 (м, 6H); ESIMS m/z 550 (M+H). Приклад 13: Одержання (Z)-3-(2-циклопропілфеніл)-5-метил-2-((E)-(4-(1-(4(трифторметокси)феніл)-1H-1,2,4-триазол-3-іл)бензиліден)гідразоно)тіазолідин-4-ону (сполука 127C) (спосіб одержання F) . До (E)-N-(2-циклопропілфеніл)-2-(4-(1-(4-(трифторметокси)феніл)-1H-1,2,4-триазол-3іл)бензиліден)гідразинкарботіоаміду (100 мг, 0,191 ммоль) і ацетату натрію (63,0 мг, 0,765 ммоль) у EtOH (4 мл) додавали метил 2-бромпропанoат (0,026 мл, 0,230 ммоль). Реакційну суміш нагрівали при 60C протягом ночі. Потім реакційну суміш нагрівали при 85C протягом 72 годин. Реакційну суміш розбавляли DCM і промивали водою. Водний шар екстрагували DCM. Органічні шари пропускали через сепаратор фаз і концентрували. Очищення колонковою флешхроматографією давало зазначену в заголовку сполуку у вигляді білої твердої речовини (32,5 1 мг, 0,056 ммоль, 30%): Т пл 112-115C; H-ЯМР (400 МГц, CDCl3)  8,58 (с, 1H), 8,32 (с, 1H), 8,22 (д, J=8,3 Гц, 2H), 7,87-7,75 (м, 4H), 7,43-7,32 (м, 4H), 7,26-7,24 (м, 2H), 4,23 (кв., J=7,3 Гц, 1H), 1,85-1,78 (м, 4H), 0,90-0,78 (м, 2H), 0,78-0,69 (м, 1H), 0,65-0,55 (м, 1H); ESIMS m/z 578 (M+H). Приклад 14: Одержання (Z)-3-(2-ізопропілфеніл)-2-((E)-(4-(1-(4-(трифторметокси)феніл)-1H1,2,4-триазол-3-іл)бензиліден)гідразоно)тіазолідину (сполука 132C) (спосіб одержання J) . До (E)-N-(2-ізопропілфеніл)-2-(4-(1-(4-(трифторметокси)феніл)-1H-1,2,4-триазол-3іл)бензиліден)гідразинкарботіоаміду (214 мг, 0,407 ммоль) і карбонату калію (225 мг, 1,63 ммоль) у бутаноні (4 мл) додавали 1-бром-2-хлоретан (70,0 мг, 0,489 ммоль). Реакційну суміш нагрівали при 90C протягом ночі. Завершення реакції визначали LCMS. Реакційну суміш охолоджували, розбавляли DCM і промивали водою. Водний шар екстрагували DCM. Органічні шари фільтрували через сепаратор фаз і концентрували. Розділення колонковою флешхроматографією і сушіння виділеної сполуки при 55C у вакуумі давали зазначену в заголовку 1 сполуку у вигляді білої твердої речовини (137 мг, 0,249 ммоль, 61%): Т пл 193-196C; H-ЯМР (400 МГц, CDCl3)  8,56 (с, 1H), 8,22 (с, 1H), 8,17 (д, J=8,4 Гц, 2H), 7,80 (ддд, J=9,5, 6,9, 4,9 Гц, 4H), 7,43-7,33 (м, 4H), 7,31-7,21 (м, 2H), 4,05 (тд, J=9,4, 7,1 Гц, 1H), 3,97-3,87 (м, 1H), 3,42-3,33 (м, 1H), 3,33-3,24 (м, 1H), 3,12 (гептет, J=6,8 Гц, 1H), 1,27 (д, J=6,8 Гц, 3H), 1,22 (д, J=6,9 Гц, 3H); ESIMS m/z 552 (M+H). Приклад 15: Одержання (Z)-3-(2-ізопропілфеніл)-4-метил-2-((E)-(4-(1-(4(трифторметокси)феніл)-1H-1,2,4-триазол-3-іл)бензиліден)гідразоно)тіазолідину (сполука 155C) (спосіб одержання J) 16 UA 114313 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 . До (E)-N-(2-ізопропілфеніл)-2-(4-(1-(4-(трифторметокси)феніл)-1H-1,2,4-триазол-3іл)бензиліден)гідразинкарботіоаміду (300 мг, 0,572 ммоль) і карбонату калію (316 мг, 2,29 ммоль) у бутаноні (4 мл) додавали 1,2-дибромпропан (0,072 мл, 0,686 ммоль). Реакційну суміш нагрівали при 85C протягом ночі. Завершення реакції визначали LCMS. Реакційну суміш розбавляли DCM і промивали водою. Водний шар екстрагували DCM. Органічні шари пропускали через сепаратор фаз і концентрували. Очищення колонковою флешхроматографією давало жовтий твердий залишок. Твердий залишок перекристалізовували з MeOH. Твердий залишок фільтрували, промивали MeOH і сушили, одержуючи зазначену в заголовку сполуку у вигляді жовтої твердої речовини, яку розчиняли в ацетоні і концентрували (3). Ясно-жовтий твердий залишок збирали і сушили у вакуумі, одержуючи зазначену в заголовку сполуку у вигляді суміші 1:1 ротаційних діастереомерів (75,1 мг, 0,133 ммоль, 23%): 1 Тпл 201-204C; H-ЯМР суміші (400 МГц, CDCl3)  8,56 (с, 2H), 8,18 (дд, J=10,8, 7,4 Гц, 6H), 7,847,73 (м, 8H), 7,45-7,30 (м, 8H), 7,30-7,23 (м, 2H), 7,20 (д, J=6,7 Гц, 1H), 7,12 (дд, J=7,8, 1,2 Гц, 1H), 4,43-4,33 (м, 1H), 4,16 (дд, J=12,6, 6,3 Гц, 1H), 3,48 (дт, J=13,3, 6,7 Гц, 1H), 3,37 (дд, J=10,8, 6,2 Гц, 1H), 3,24 (дт, J=13,7, 6,9 Гц, 1H), 3,08-2,92 (м, 3H), 1,33-1,16 (м, 18H); ESIMS m/z 566 (M+H). Приклад 16: Одержання (Z)-3-(2,6-диметилфеніл)-4-метил-2-((E)-(4-(1-(4(трифторметокси)феніл)-1H-1,2,4-триазол-3-іл)бензиліден)гідразоно)-2,3-дигідротіазолу (сполука 173C) (спосіб одержання G) . До розчину (E)-N-(o-толіл)-2-(4-(1-(4-(трифторметокси)феніл)-1H-1,2,4-триазол-3іл)бензиліден)гідразинкарботіоаміду (257 мг, 0,520 ммоль) у бутаноні (5 мл) додавали триетиламін (0,14 мл, 1,0 ммоль) і хлорацетон (0,06 мл, 0,73 ммоль) і кип'ятили зі зворотним холодильником при 75C протягом 15 годин. Суміш охолоджували до кімнатної температури і потім переносили в ділильну лійку, яка містить воду (5 мл), і екстрагували двічі дихлорметаном. Органічні шари фільтрували через сепаратор фаз, наносили на силікагель і очищували колонковою флеш-хроматографією, одержуючи зазначену в заголовку сполуку у вигляді жовтої 1 твердої речовини (229 мг, 83%): Т пл 87C (розкл.); H-ЯМР (400 МГц, CDCl3)  8,56 (с, 1H), 8,198,15 (м, 3H), 7,82-7,75 (м, 4H), 7,43-7,30 (м, 5H), 7,24 (д, J=7,3 Гц, 1H), 5,88 (д, J=1,3 Гц, 1H), 2,21 (с, 3H), 1,80 (д, J=1,2 Гц, 3H); ESIMS m/z 536 (M+H). Приклад 17: Одержання (Z)-3-(2-ізопропілфеніл)-5-метил-2-((E)-(4-(1-(4(трифторметокси)феніл)-1H-1,2,4-триазол-3-іл)бензиліден)гідразоно)-1,3-тіазинану (сполука 178C) (спосіб одержання J) . До (E)-N-(2-ізопропілфеніл)-2-(4-(1-(4-(трифторметокси)феніл)-1H-1,2,4-триазол-3іл)бензиліден)гідразинкарботіоаміду (100 мг, 0,191 ммоль) і карбонату калію (105 мг, 0,763 ммоль) у бутаноні (4 мл) додавали 1-бром-3-хлор-2-метилпропан (39,0 мг, 0,229 ммоль). Реакційну суміш нагрівали при 80C протягом ночі. Потім реакційну суміш розбавляли DCM і промивали водою. Водний шар екстрагували DCM. Органічні шари пропускали через сепаратор фаз і концентрували. Очищення колонковою флеш-хроматографією давало зазначену в заголовку сполуку у вигляді ясно-жовтої твердої речовини у вигляді суміші ротаційних 17 UA 114313 C2 діастереоізомерів: Тпл 186-190C; H-ЯМР (400 МГц, CDCl3)  8,55 (д, J=3,6 Гц, 1H), 8,14 (д, J=8,4 Гц, 2H), 8,06 (с, 1H), 7,84-7,77 (м, 2H), 7,74 (д, J=8,4 Гц, 2H), 7,38 (д, J=9,0 Гц, 3H), 7,32 (тд, J=7,5, 1,4 Гц, 1H), 7,26 (с, 1H), 7,17 (т, J=7,1 Гц, 1H), 3,69-3,26 (м, 1H), 3,55-3,37 (м, 1H), 3,18-2,98 (м, 2H), 2,93-2,80 (м, 1H), 2,47 (д, J=35,9 Гц, 1H), 1,31-1,12 (м, 9H); ESIMS m/z 580 (M+H). Приклад 18: Одержання (Z)-3-(2,6-диметилфеніл)-2-((E)-(4-(1-(4-(трифторметокси)феніл)-1H1,2,4-триазол-3-іл)бензиліден)гідразоно)-1,3-тіазепану (сполука 211C) (спосіб одержання J) 1 5 10 15 20 25 30 35 40 45 . До (E)-N-(2,6-диметилфеніл)-2-(4-(1-(4-(трифторметокси)феніл)-1H-1,2,4-триазол-3іл)бензиліден)гідразинкарботіоаміду (500 мг, 0,979 ммоль) і карбонату калію (541 мг, 3,92 ммоль) в ацетоні (4 мл) додавали 1-бром-4-хлорбутан (0,135 мл, 1,18 ммоль). Реакційну суміш нагрівали при 60C протягом ночі. Завершення алкілування визначали надпродуктивною рідинною хроматографією (“НВЕРХ”). Реакційну суміш розбавляли DCM і промивали водою. Водний шар екстрагували DCM. Органічні шари пропускали через сепаратор фаз і концентрували. Очищення колонковою флеш-хроматографією давало (1Z,N'E)-4-хлорбутил N(2,6-диметилфеніл)-N'-(4-(1-(4-(трифторметокси)феніл)-1H-1,2,4-триазол-3іл)бензиліден)карбамогідразонотіоат (427 мг, 0,710 ммоль, 73%) у вигляді жовтого в’язкого масла, що застосовували без додаткового очищення. До (1Z,N'E)-4-хлорбутил N-(2,6диметилфеніл)-N'-(4-(1-(4-(трифторметокси)феніл)-1H-1,2,4-триазол-3іл)бензиліден)карбамогідразонотіоату (427 мг, 0,710 ммоль), йодиду калію (236 мг, 1,42 ммоль) і карбонату калію (393 мг, 2,84 ммоль) додавали ацетон (7 мл). Реакційну суміш нагрівали при 65C протягом 72 годин. Реакційну суміш охолоджували до кімнатної температури, розбавляли DCM і промивали водою. Водний шар екстрагували DCM. Органічні шари пропускали через сепаратор фаз і концентрували. Очищення колонковою флеш-хроматографією давало жовте масло. Жовте масло перекристалізовували з MeOH, фільтрували, промивали MeOH і сушили, одержуючи зазначену в заголовку сполуку у вигляді жовтої твердої речовини (100 мг, 0,177 1 ммоль, 25%): Тпл 100-106C; H-ЯМР (400 МГц, CDCl3)  8,55 (с, 1H), 8,15 (д, J=8,4 Гц, 2H), 8,10 (с, 1H), 7,79 (дт, J=10,4, 5,8 Гц, 4H), 7,38 (д, J=8,3 Гц, 2H), 7,11 (с, 3H), 3,85-3,78 (м, 2H), 3,203,12 (м, 2H), 2,30 (с, 6H), 2,13-2,07 (м, 2H), 1,87-1,82 (м, 2H); ESIMS m/z 566 (M+H). Приклад 19: Одержання (Z)-3-(2-ізопропілфеніл)-2-((E)-(4-(1-(4-(трифторметокси)феніл)-1H1,2,4-триазол-3-іл)бензиліден)гідразоно)-1,3-тіазинан-4-ону (сполука 224C) (спосіб одержання L) . До (E)-N-(2-ізопропілфеніл)-2-(4-(1-(4-(трифторметокси)феніл)-1H-1,2,4-триазол-3іл)бензиліден)гідразинкарботіоаміду (500 мг, 0,953 ммоль) у бутаноні (9,5 мл) додавали акрилоїлхлорид (0,077 мл, 0,953 ммоль). Реакційну суміш перемішували при температурі навколишнього середовища протягом 10 хвилин, з наступними 50C протягом 2 годин. Реакційну суміш охолоджували до 40C протягом ночі. Завершення реакції визначали LCMS. Реакційну суміш розбавляли DCM і промивали насиченим бікарбонатом натрію. Водний шар екстрагували DCM. Органічні шари пропускали через сепаратор фаз і концентрували. Очищення колонковою флеш-хроматографією давало жовте масло. Масло перекристалізовували із суміші діетиловий ефір/гексан, одержуючи зазначену в заголовку сполуку у вигляді ясно-жовтої твердої речовини (125 мг, 0,217 ммоль, 23%): Т пл 118C (розкл.); 1 H-ЯМР (400 МГц, CDCl3)  8,57 (с, 1H), 8,21 (д, J=8,4 Гц, 2H), 8,16 (с, 1H), 7,85-7,75 (м, 4H), 7,467,36 (м, 4H), 7,33-7,26 (м, 1H), 7,10 (д, J=7,6 Гц, 1H), 3,26-3,14 (м, 4H), 2,81 (гептет, J=6,9 Гц, 1H), 1,21 (т, J=7,2 Гц, 6H); ESIMS m/z 580 (M+H). Приклад 20: Одержання (Z)-3-(2,6-дифторфеніл)-2-((E)-(4-(1-(4-(трифторметокси)феніл)-1H1,2,4-триазол-3-іл)бензиліден)гідразоно)-1,3-тіазетидину (сполука 245C) (спосіб одержання J) 18 UA 114313 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 . До суміші (E)-N-(2,6-дифторфеніл)-2-(4-(1-(4-(трифторметокси)феніл)-1H-1,2,4-триазол-3іл)бензиліден)гідразинкарботіоаміду (0,50 г, 0,96 ммоль) і карбонату калію (0,53 г, 3,9 ммоль) у бутаноні (10 мл) у пробірці об’ємом 25 мл, забезпеченій магнітною мішалкою, додавали дийодметан (0,093 мл, 1,2 ммоль). Реакційну суміш нагрівали до 55C і перемішували протягом двох днів. Реакційну суміш розбавляли DCM, промивали водою, і фази розділяли. Водну фазу екстрагували DCM, і об'єднані органічні фази сушили пропущенням через картридж сепаратора фаз, і потім концентрували. Очищення колонковою флеш-хроматографією давало жовте масло, що кристалізувалося при стоянні. Твердий залишок суспендували в діетиловому ефірі і гексані, і його збирали фільтруванням у вакуумі. Твердий залишок промивали гексаном і сушили, одержуючи зазначену в заголовку сполуку (0,086 г, 0,16 ммоль, 17%) у вигляді ясно-жовтої 1 твердої речовини: Т пл 144-146C; H-ЯМР (400 МГц, CDCl3)  8,58 (с, 1H), 8,34 (с, 1H), 8,20 (д, J=8,3 Гц, 2H), 7,81 (д, J=8,8 Гц, 4H), 7,40 (д, J=8,3 Гц, 2H), 7,31-7,23 (м, 1H), 7,03-6,97 (м, 2H), 5,05 (с, 2H); ESIMS m/z 532 (M+H). Сполуки 240-244 і 246-261, показані в таблиці 3, одержували відповідно до способу, описаного в прикладі 20 із придатним чином заміщених проміжних сполук, описаних у таблиці 1. Характеристики для даних сполук наведені в таблиці 4. Приклад 21: Розділення рацемічних сумішей ротаційно стабільних атропізомерів Розділення рацемічних сумішей на ізомери, які їх складають, можна здійснювати, застосовуючи один з наступних хіральних способів ВЕРХ. Спосіб розділення A: Колонкою, застосовуваною для розділення, була колонка Chiral Technologies INC Chiral Pak 1A 5 мкм, 4,6250 мм (номер за каталогом — 80325). Спосіб складається з 1,0 мл/хв. швидкості потоку протягом 0-30 хвилин з ізократичним витримуванням при 25% B протягом прогону. Елюент A являє собою н-гексан, елюент B являє собою ізопропіловий спирт. Спосіб розділення B: Колонкою, застосовуваною для розділення, була колонка Chiral Technologies INC Chiral Pak 1B 5 мкм, 4,6250 мм (номер за каталогом — 81325). Спосіб складається з 1,0 мл/хв. швидкості потоку протягом 0-30 хвилин з ізократичним витримуванням при 15% B протягом прогону. Елюент A являє собою н-пентан, елюент B являє собою нбутиловий спирт. Приклад 22: Одержання (E)-N-(2-фтор-6-ізопропілфеніл)-2-(4-(1-(4-(трифторметокси)феніл)1H-1,2,4-триазол-3-іл)бензиліден)гідразинкарботіоаміду (сполука I-40; спосіб одержання C) . Стадія 1: Одержання 1-фтор-2-нітро-3-(проп-1-ен-2-іл)бензолу (I-37, спосіб M). До суміші 1брому-3-фтору-2-нітробензолу (0,953 г, 4,33 ммоль) у круглодонній колбі об’ємом 100 мл, забезпеченій магнітною мішалкою і впускним отвором для азоту, додавали діоксан (17,3 мл), карбонат натрію (0,551 г, 5,20 ммоль), воду (4,33 мл) і 4,4,5,5-тетраметил-2-(проп-1-ен-2-іл)1,3,2-діоксаборолан (0,977 мл, 5,20 ммоль). До даної суміші додавали хлорид біс(трифенілфосфін)паладію(II) (0,243 г, 0,347 ммоль). Колбу вакуумували і продували азотом (3), і потім нагрівали при 80C і перемішували протягом ночі. Реакційну суміш охолоджували до кімнатної температури, фільтрували через Celite®, і шар промивали етилацетатом. Фази розділяли, і органічну фазу концентрували. Очищення колонковою флеш-хроматографією давало зазначену в заголовку сполуку (0,590 г, 3,26 ммоль, 75% вихід) у вигляді ясно-жовтої 1 олії: H-ЯМР (400 МГц, CDCl3)  7,48-7,36 (м, 1H), 7,21-7,06 (м, 2H), 5,23 (п, J=1,5 Гц, 1H), 5,05 19 UA 114313 C2 (кв., J=1,1 Гц, 1H), 2,09 (с, 3H); C ЯМР (101 МГц, CDCl3)  153,56 (д, JCF=257,5 Гц), 139,62, 139,60, 138,83, 131,48 (д, JCF=8,6 Гц), 124,47 (д, JCF=3,6 Гц), 117,60, 115,51 (д, JCF=19,1 Гц), 23,18. Стадія 2: Одержання 2-фтор-6-ізопропіланіліну (I-38, спосіб M). До розчину 1-фтор-2-нітро-3(проп-1-ен-2-іл)бензолу (0,590 г, 3,26 ммоль) у етилацетаті (32,6 мл) у круглодонній колбі об’ємом 250 мл, забезпеченій магнітною мішалкою і впускним отвором для азоту, додавали паладій на вугіллі (5% Pd/C, 0,693 г, 0,326 ммоль). Реакційну колбу вакуумували і продували воднем (2), і потім поміщали під 1 атмосферу (атм.) водню і перемішували при кімнатній температурі протягом ночі. Реакційну суміш фільтрували через Celite®, і шар промивали етилацетатом. Фільтрат концентрували, одержуючи зазначену в заголовку сполуку (0,423 г, 2,76 ммоль, 85% вихід) у вигляді прозорого і безбарвного масла: IR (чітка) 3476 (м), 3392 (м), 2966 -1 1 (м), 2872 (м), 1628 (с), 1474 (с), 1270 (м) см ; H-ЯМР (400 МГц, CDCl3)  6,92 (дт, J=7,7, 1,2 Гц, 1H), 6,86 (ддд, J=10,8, 8,1, 1,4 Гц, 1H), 6,69 (тд, J=8,0, 5,6 Гц, 1H), 3,71 (ушир. с, 2H), 2,92 (гепт., 13 J=6,8 Гц, 1H), 1,26 (д, J=6,8 Гц, 6H); C ЯМР (101 МГц, CDCl3)  151,91 (д, J=237,6 Гц), 135,10 (д, J=2,3 Гц), 131,60 (д, J=11,8 Гц), 120,52 (д, J=3,0 Гц), 117,99 (д, J=8,0 Гц), 112,28 (д, J=19,6 Гц), 27,77 (д, J=2,9 Гц), 22,22. Стадія 3: Одержання N-(2-фтор-6-ізопропілфеніл)гідразинкарботіоаміду (I-39, спосіб M). У круглодонну колбу об’ємом 100 мл, забезпечену мішалкою і впускним отвором для азоту, додавали 2-фтор-6-ізопропіланілін (0,415 г, 2,71 ммоль), дихлорметан (13,6 мл), воду (6,78 мл) і бікарбонат натрію (0,683 г, 8,13 ммоль). До даної двофазної суміші додавали тіофосген (0,199 мл, 2,60 ммоль), і реакційну суміш енергійно перемішували протягом 2 годин. Суспензію фільтрували через картридж сепаратора фаз, і органічну фазу концентрували в круглодонній колбі об’ємом 100 мл. Колбу забезпечували магнітною мішалкою і впускним отвором для азоту, і залишок розчиняли в етанолі (6,78 мл). До отриманого в результаті розчину додавали гідразингідрат (0,131 мл, 2,71 ммоль), і реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 2 днів. Розчин концентрували, і отриманий у результаті залишок суспендували в суміші діетилового ефіру і гексану і концентрували, одержуючи твердий залишок. Твердий залишок суспендували в мінімальній кількості діетилового ефіру, і суміш розбавляли гексаном. Велику частину діетилового ефіру упарювали, і отриманий у результаті твердий залишок збирали фільтруванням у вакуумі, промивали гексаном, і потім сушили у вакуумі, одержуючи зазначену в заголовку сполуку (0,518 г, 2,28 ммоль, 84% вихід) у вигляді 1 білої твердої речовини: Т пл 122-124C; H-ЯМР (400 МГц, CDCl3)  8,56 (ушир. с, 1H), 7,52 (ушир. с, 1H), 7,32 (тд, J=8,1, 5,6 Гц, 1H), 7,17-7,12 (м, 1H), 7,00 (ддд, J=9,5, 8,2, 1,4 Гц, 1H), 4,07 (ушир. + с, 2H), 3,15 (гепт., J=7,0 Гц, 1H), 1,24 (д, J=6,9 Гц, 6H); ESIMS m/z 229 ([M+H] ). Стадія 4: Одержання (E)-N-(2-фтор-6-ізопропілфеніл)-2-(4-(1-(4-(трифторметокси)феніл)-1H1,2,4-триазол-3-іл)бензиліден)гідразинкарботіоаміду (I-40, спосіб C). До розчину 4-(1-(4(трифторметокси)феніл)-1H-1,2,4-триазол-3-іл)бензальдегіду (0,760 г, 2,28 ммоль) у метанолі (22,8 мл) у круглодонній колбі об’ємом 100 мл, забезпеченій магнітною мішалкою і зворотним холодильником, додавали N-(2-фтор-6-ізопропілфеніл)гідразинкарботіоамід (0,518 г, 2,28 ммоль), і реакційну суміш нагрівали при 65C і перемішували протягом 6 годин. Температуру знижували до 50C, і реакційну суміш перемішували протягом ночі. Реакційну суміш охолоджували до кімнатної температури, і отриманий у результаті твердий залишок фільтрували, промивали метанолом і сушили у вакуумі (25 у Hg) при 55C, одержуючи зазначену в заголовку сполуку (0,907 г, 1,67 ммоль, 73% вихід) у вигляді білої твердої речовини: 1 Тпл 210-212C; H-ЯМР (400 МГц, CDCl3)  9,54 (с, 1H), 8,60 (с, 1H), 8,56 (с, 1H), 8,30-8,22 (м, 2H), 7,92 (с, 1H), 7,86-7,76 (м, 4H), 7,44-7,38 (м, 2H), 7,35 (дд, J=8,1, 5,6 Гц, 1H), 7,18 (д, J=7,9 Гц, 1H), 7,04 (ддд, J=9,4, 8,2, 1,3 Гц, 1H), 3,22 (п, J=6,9 Гц, 1H), 1,29 (д, J=6,9 Гц, 6H); ESIMS m/z 544 + ([M+H] ). Проміжні сполуки I-32 – I-36 і I-41 – I-65, показані в таблиці 1, одержували відповідно до способів, наведених у прикладі 22, стадії 1-4. Характеристики для даних проміжних сполук показані в таблиці 2. Приклад 23: Біоаналізи на совку малу (“BAW”) і совку бавовняну (“CEW”) BAW має кілька ефективних паразитів, захворювань або хижаків, що знижують її популяцію. BAW вражає багато бур'янів, дерева, трав'янисті рослини, рослини сімейства бобових і польові культури. У різних місцях вона завдає економічної шкоди, вражаючи спаржу, бавовну, кукурудзу, соєві боби, тютюн, люцерну, цукровий буряк, перець, томати, картоплю, цибулю, горох, соняшник і цитрусові, серед інших рослин. Відомо, що CEW вражає кукурудзу і томати, але також вражає артишок, спаржу, головчасту капусту, мускусну диню, листкову капусту, коров'ячий горох, огірки, баклажани, салат, боби Ліми, диню, бамію, горох, перець, картоплю, гарбуз, лущильні боби, шпинат, кабачки, солодку картоплю і кавун, серед інших рослин. Також 13 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 20 UA 114313 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 відомо, що CEW є стійкою до деяких інсектицидів. Отже, через наведені вище фактори, боротьба з даними сільськогосподарськими шкідниками є важливою. Крім того, сполуки, які борються з даними сільськогосподарськими шкідниками, є придатними в боротьбі з іншими сільськогосподарськими шкідниками. Визначені сполуки, описані в даному документі, випробували проти BAW і CEW, застосовуючи способи, описані в наступних прикладах. При наведенні результатів застосовували “BAW і CEW оцінну таблицю” (див. розділ з таблицями). Біоаналізи на BAW (Spodoptera exigua) Біоаналізи на BAW здійснювали, застосовуючи аналіз з 128-ямковим планшетом для живлення. BAW личинки 1-5 секундної стадії поміщали в кожну ямку (3 мл) планшета для живлення, який попередньо заповнювали 1 мл штучного поживного середовища, на яке 2 наносили 50 мкг/см випробуваної сполуки (розчиненої в 50 мкл суміші 90:10 ацетон-вода) (на кожну з восьми ямок), і потім сушили. Планшети накривали прозорим покриттям, що самоприклеюється, і витримували при 25C, 14:10 день:ніч протягом від п'яти до семи днів. Відсоток смертності реєстрували для личинок у кожній ямці; потім усереднювали активність у восьми ямках. Результати показані в таблиці, яка називається “таблиця 5: біологічні результати” (див. розділ з таблицями). Біоаналіз на CEW (Helicovepra zea) Біоаналізи на CAW здійснювали, застосовуючи аналіз з 128-ямковим планшетом для живлення. CAW личинки 1-5 секундної стадії поміщали в кожну ямку (3 мл) планшета для живлення, який попередньо заповнювали 1 мл штучного поживного середовища, на яке 2 наносили 50 мкг/см випробуваної сполуки (розчиненої в 50 мкл суміші 90:10 ацетон-вода) (на кожну з восьми ямок), і потім сушили. Планшети накривали прозорим покриттям, що самоприклеюється, і витримували при 25C, 14:10 день:ніч протягом від п'яти до семи днів. Відсоток смертності реєстрували для личинок у кожній ямці; потім усереднювали активність у восьми ямках. Результати показані в таблиці, яка називається “таблиця 5: біологічні результати” (див. розділ з таблицями). Приклад 24: біоаналізи на попелицю персикову (“GPA”) (Muzys persicae) GPA - це найважливіший сільськогосподарський шкідник надсімейства попелиці персикових дерев, який викликає ослаблення росту, в’янення листків і відмирання різних тканин. Вона також є шкідливою, оскільки вона діє як вектор для транспортування вірусів рослин, таких, як вірус картоплі Y і вірус скручування листків картоплі для членів сімейства пасльонові/картопля Solanaceae, і різних мозаїчних вірусів для багатьох інших продовольчих культур. GPA впливає на такі рослини, як броколі, лопух, головчаста капуста, морква, цвітна капуста, дайкон, баклажани, зелена квасоля, салат, макадамія, папайя, перець, солодка картопля, помідори, крес-салат і цукіні, серед інших рослин. GPA також впливає на багато декоративних рослин, таких, як гвоздики, хризантеми, квітуча білоголовчаста капуста, пуансетія і троянди. У GPA розвинулася стійкість до багатьох пестицидів. Визначені сполуки, описані в даному документі, випробовували проти GPA, застосовуючи способи, описані в наступному прикладі. При наведенні результатів застосовували “GPA оцінну таблицю” (див. розділ з таблицями). Саджанці головчастої капусти, вирощені в 3-дюймових горщиках, з 2-3 невеликими (3-5 см) справжніми листками, застосовували як випробовуваний субстрат. Саджанці заражали 20-50 GPA (стадія безкрилої дорослої особини і лялечки) за один день до хімічної обробки. Чотири горщики з окремими саджанцями застосовували для кожної обробки. Випробовувані сполуки (2 мг) розчиняли в 2 мл суміші ацетон/метанол (1:1), одержуючи вихідні розчини з 1000 ч./млн випробовуваної сполуки. Вихідні розчини розбавляли 5 0,025% Tween 20 у H2O, одержуючи розчин з 200 ч./млн випробовуваної сполуки. Застосовували ручний розпилювач аспіраторного типу для розпилення розчину на обидвох сторонах листків головчастої капусти до витрачення. Контрольні рослини (контроль із застосуванням розчинника) обприскували розріджувачем, який містить тільки 20% за об’ємом суміші ацетон/метанол (1:1). Оброблені рослини витримували в кімнаті для збереження протягом трьох днів при приблизно 25C і відносній вологості навколишнього середовища (RH) перед оцінкою. Оцінку здійснювали підрахунком кількості живих особин попелиці на рослині під мікроскопом. Ступінь боротьби вимірювали, застосовуючи формулу поправки Еббота (W.S. Abbott, “A Method of Computing the Effectiveness of an Insecticide” J. Econ. Entomol. 18 (1925), pp. 265-267), у такий спосіб: Скоректований % боротьби = 100*(X-Y)/X, де X = кількість живих особин попелиці на рослинах, оброблених розчинником, і Y = кількість живих особин попелиці на оброблених рослинах 21 UA 114313 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Результати показані в таблиці, яка називається “таблиця 5: біологічні результати” (див. розділ з таблицями). ПЕСТИЦИДНО ПРИЙНЯТНІ СОЛІ ПРИЄДНАННЯ КИСЛОТИ, СОЛЬОВІ ПОХІДНІ, СОЛЬВАТИ, ЕФІРНІ ПОХІДНІ, ПОЛІМОРФИ, ІЗОТОПИ І РАДІОНУКЛІДИ Сполуки формул один, два і три можна формулювати у вигляді пестицидно прийнятних солей приєднання кислоти. Як необмежуючий приклад, амінофункція може утворювати солі з хлористоводневою, бромистоводневою, сірчаною, фосфорною, оцтовою, лимонною, бензойною, малоновою, саліциловою, яблучною, фумаровою, щавлевою, бурштиновою, винною, молочною, глюконовою, аскорбіновою, малеїновою, аспарагіновою, бензолсульфоновою, метансульфоновою, етансульфоновою, гідроксиметансульфоновою і гідроксіетансульфоновою кислотою. Крім того, як необмежуючий приклад, кислотна функція може утворювати солі, включаючи солі, отримані з лужних або лужноземельних металів, і солі, отримані з аміаку й амінів. Приклади переважних катіонів включають натрій, калій і магній. Сполуки формул один, два і три можна формулювати у вигляді сольових похідних. Як необмежуючий приклад, сольове похідне можна одержати взаємодією вільної основи з достатньою кількістю необхідної кислоти, одержуючи сіль. Вільну основу можна регенерувати обробкою солі розведеним водним розчином придатної основи, таким, як розведений водний гідроксид натрію (NaOH), карбонат калію, аміак і бікарбонат натрію. Як приклад, у багатьох випадках пестицид, такий, як 2,4-D, роблять більш розчинним у воді перетворенням його в його диметиламінову сіль. Сполуки формул один, два і три можна формулювати у вигляді стабільних комплексів з розчинником так, щоб комплекс залишався незмінним після видалення розчинника, не включеного в комплекс. Дані комплекси часто називають «сольватами». Однак особливо бажано одержувати стабільні гідрати з водою як розчинник. Сполуки формул один, два і три можна перетворити в їхні ефірні похідні. Дані ефірні похідні можна застосовувати тим же способом, як застосовують даний винахід, описаний в даному документі. Сполуки формул один, два і три можна одержати у вигляді різних кристалічних поліморфів. Поліморфізм є важливим у розробці хімічних добрив, оскільки кристалічні поліморфи або структури однієї сполуки можуть мати дуже різні фізичні властивості і біологічні характеристики. Сполуки формул один, два і три можна одержати з різними ізотопами. Особливо важливими 2 1 є сполуки, які містять H (також відомий як дейтерій) замість H. Сполуки формул один, два і три можна одержати з різними радіонуклідами. Особливо 14 важливими є сполуки, які містять C. СТЕРЕОІЗМЕРИ Сполуки формул один, два і три можуть існувати у вигляді одного або кількох стереоізомерів. Таким чином, визначені сполуки можна одержати у вигляді рацемічних сумішей. Фахівцю в даній галузі техніки зрозуміло, що один стереоізомер може бути більш активним, ніж інші стереоізомери. Окремі стереоізомери можна одержати відомими селективними способами одержання, загальноприйнятими способами одержання, застосовуючи розділені вихідні сполуки, або загальноприйнятими способами розділення. ІНСЕКТИЦИДИ Сполуки формул один, два і три можна також застосовувати в комбінації (такій, як у вигляді складеної суміші або одночасним, або послідовним застосуванням) з одним або декількома з наступних інсектицидів: 1,2-дихлорпропан, абамектин, ацефат, ацетаміприд, ацетіон, ацетопрол, акринатрін, акрилонітрил, аланікарб, алдикарб, альдоксикарб, альдрин, алетрин, алозамідин, аліксикарб, альфа-циперметрин, альфа-екдизон, альфа-ендосульфан, амідитіон, амінокарб, амітон, оксалат амітону, амітраз, анабазин, атидатіон, азадирахтин, азаметифос, азинфос-етил, азинфос-метил, азотоат, гексафторсилікат барію, бартрин, бендіокарб, бенфуракарб, бенсультап, бета-цифлутрин, бета-циперметрин, біфентрин, біоалетрин, біоетанометрин, біоперметрин, бістрифлурон, боракс, борна кислота, бромфенвінфос, бромоциклен, бром-ДДТ, бромофос, бромофос-етил, буфенкарб, бупрофезин, бутакарб, бутатіофос, бутокарбоксим, бутонат, бутоксикарбоксим, кадусафос, арсенат кальцію, полісульфід кальцію, камфехлор, карбанолат, карбарил, карбофуран, дисульфід вуглецю, тетрахлорид вуглецю, карбофенотіон, карбосульфан, картап, гідрохлорид картапу, хлорантраніліпрол, хлорбіциклен, хлордан, хлордекон, хлордимеформ, гідрохлорид хлордимеформу, хлоретоксифос, хлорфенапір, хлорфенвінфос, хлорфлуазурон, хлормефоз, хлороформ, хлоропікрин, хлорфоксим, хлорпразофос, хлорпірифос, хлорпірифос-метил, хлортіофос, хромафенозид, цинерин I, цинерин II, цинерини, цисметрин, клоетокарб, клозантел, клотіанідин, ацетоарсеніт міді, арсенат міді, нафтенат міді, олеат міді, кумафос, кумітоат, 22 UA 114313 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 кротамітон, кротоксифос, круфомат, кріоліт, ціанофенфос, ціанофос, ціантоат, ціантраніліпрол, циклетрин, циклопротрин, цифлутрин, цигалотрин, циперметрин, цифенотрин, ципропен, циромазин, цитіоат, ДДТ, декарбофуран, дельтаметрин, демефіон, демефіон-O, демефіон-S, деметон, деметон-метил, деметон-O, деметон-O-метил, деметон-S, деметон-S-метил, деметонS-метилсульфон, діафентіурон, діаліфос, діатомова земля, діазинон, дикаптон, диклофентіон, дихлорфос, дикрезил, дикротофос, дицикланіл, дильдрин, дифлубензурон, дилор, димефлутрин, димефокс, диметан, диметоат, диметрин, диметилвінфос, диметилан, динекс, динекс-диклексин, динопроп, динозам, динотефуран, діофенолан, діоксабензофос, діоксакарб, діоксатіон, дисульфотон, дитикрофос, d-лимонен, DNOC, DNOC-амоній, DNOC-калій, DNOCнатрій, дорамектин, екдистерон, емамектин, бензоат емамектину, EMPC, емпентрин, ендосульфан, ендотіон, ендрин, EPN, епофенонан, еприномектин, ездепалетрин, есфенвалерат, етафос, етіофенкарб, етіон, етипрол, етоат-метил, етопрофос, етилформіат, етил-DDD, етилендибромід, етилендихлорид, етиленоксид, етофенпрокс, етримфос, EXD, фамфур, фенаміфос, феназафлор, фенхлорфос, фенетакарб, фенфлутрин, фенітротіон, фенобукарб, феноксакрим, феноксикарб, фенпіритрин, фенпропатрин, фенсульфотіон, фентіон, фентіон-етил, фенвалерат, фіпроніл, флометоквін, флонікамід, флубендіамід (додатково його розділені ізомери), флукофурон, флуциклоксурон, флуцитринат, флуфенерим, флуфеноксурон, флуфенпрокс, флуфіпрол, флупірадифурон, флувалінат, фонофос, форметанат, гідрохлорид форметанату, формотіон, формпаранат, гідрохлорид формпаранату, фосметилан, фоспірат, фостіетан, фуфенозид, фуратіокарб, фуретрин, гамма-цигалотрин, гамма-ГХЦГ, галфенпрокс, галофенозид, HCH, HEOD, гептахлор, гептенофос, гетерофос, гексафлумурон, HHDN, гідраметилнон, ціанистий водень, гідропрен, гіквінкарб, імідаклоприд, імідаклотиз, іміпротрин, індоксакарб, йодметан, IPSP, ізазофос, ізобензан, ізокарбофос, ізодрин, ізофенфос, ізофенфос-метил, ізопрокарб, ізопротіолан, ізотіоат, ізоксатіон, івермектин, жазмолін I, жазмолін II, йодфенфос, ювенільний гормон I, ювенільний гормон II, ювенільний гормон III, келеван, кінопрен, лямбда-цигалотрин, арсенат свинцю, лепімектин, лептофос, ліндан, ліримфос, луфенурон, літидатіон, малатіон, малонобен, мазидокс, ME-5343, MEB-5343, мекарбам, мекарфон, меназон, меперфлутрин, мефосфолан, хлорид ртуті, месульфенфос, метафлумізон, метакрифос, метамідофос, метидатіон, метіокарб, метокротофос, метоміл, метопрен, метотрин, метоксихлор, метоксифенозид, метилбромід, метилізотіоціанат, метилхлороформ, хлористий метилен, метофлутрин, метолкарб, метоксадіазон, мевінфос, мексакарбат, мілбемектин, мілбеміциноксим, міпафокс, мірекс, молосультап, монокротофос, мономегіпо, моносультап, морфотіон, моксидектин, нафталофос, налед, нафталін, нікотин, ніфлуридин, нітенпірам, нитіазин, нітрилакарб, новалурон, новіфлумурон, ометоат, оксаміл, оксидеметон-метил, оксидепрофос, оксидисульфотон, пара-дихлорбензол, паратіон, паратіонметил, пенфлурон, пентахлорфенол, перметрин, фенкаптон, фенотрин, фентоат, форат, фозалон, фосфолан, фосмет, фосніхлор, фосфамідон, фосфін, фоксим, фоксим-метил, піриметафос, піримікарб, піриміфос-етил, піриміфос-метил, арсеніт калію, тіоціанат калію, pp'ДДТ, пралетрин, прекоцен I, прекоцен II, прекоцен III, примідофос, профенофос, профлуралін, профлутрин, промацил, промекарб, пропафос, пропетамфос, пропоксур, протидатіон, протіофос, протоат, протрифенбут, піметрозин, піраклофос, пірафлупрол, піразофос, піресметрин, піретрин I, піретрин II, піретрини, піридабен, піридаліл, піридафенотіон, пірифлухіназон, піримідифен, піримітат, пірипрол, пірипроксифен, касія, хіналфос, хіналфосметил, хінотіон, рафоксанід, резметрин, ротенон, ріанія, сабадила, скрадан, селамектин, силафлуофен, силікагель, арсеніт натрію, фторид натрію, гексафторсилікат натрію, тіоціанат натрію, софамід, спінеторам, спіносад, спіромезифен, спіротетрамат, сулькофурон, сулькофурон-натрію, сульфурамід, сульфотеп, сульфоксафлор, сульфурилфторид, сульпрофос, тазманон, тау-флувалінат, тазимкарб, TDE, тебуфенозид, тебуфенпірад, тебупіримфос, тефлубензурон, тефлутрин, темефос, TEPP, тералетрин, тербуфос, тетрахлоретан, тетрахлорвінфос, тетраметрин, тетраметилфлутрин, тета-циперметрин, тіаклоприд, тіаметоксам, тикрофос, тіокарбоксим, тіоциклам, оксалат тіоцикламу, тіодикарб, тіофанокс, тіометон, тіосультап, тіосультап-динатрій, тіосультап-мононатрій, турингієнзин, толфенпірад, тралометрин, трансфлутрин, трансперметрин, триаратен, триазамат, триазофос, трихлорфон, трихлорметафос-3, трихлорнат, трифенофос, трифлумурон, триметакарб, трипрен, вамідотіон, ваніліпрол, XMC, ксилілкарб, дзета-циперметрин і золапрофос (разом дані, названі інсектициди, в загальному визначають як “інсектицидна група”). АКАРИЦИДИ Сполуки формул один, два і три можна також застосовувати в комбінації (такій, як у вигляді складеної суміші або одночасним, або послідовним застосуванням) з одним або декількома з наступних акарицидів: ацеквіноцил, амідофлумет, триоксид миш’яку, азобензол, азоциклотин, 23 UA 114313 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 беноміл, беноксафос, бензоксимат, бензилбензоат, біфеназат, бінапакрил, бромпропілат, хінометіонат, хлорбензид, хлорфенетол, хлорфензон, хлорфенсульфід, хлорбензилат, хлормебуформ, хлорметіурон, хлорпропілат, клофентезин, цієнопірафен, цифлуметофен, цигексатин, дихлофлуанід, дикофол, дієнохлор, дифловідазин, динобутон, динокап, динокап-4, динокап-6, диноктон, динопентон, диносульфон, динотербон, дифенілсульфон, дисульфірам, дофенапін, етоксазол, феназахін, фенбутатиноксид, фенотіокарб, фенпіроксимат, фензон, фентрифаніл, флуакрипірим, флуазурон, флубензимін, флуенетил, флуметрин, фторбензид, гекситіазокс, мезульфен, MNAF, нікоміцини, проклонол, пропаргіт, квінтіофос, спіродиклофен, сульфірам, сіркаа, тетрадифон, тетранактин, тетразул і тіохінокс (разом дані, названі акарициди, в загальному визначають як “акарицидна група”). НЕМАТОЦИДИ Сполуки формул один, два і три можна також застосовувати в комбінації (такій, як у вигляді складеної суміші або одночасним, або послідовним застосуванням) з одним або декількома з наступних нематоцидів: 1,3-дихлорпропен, бенклотіаз, дазомет, дазомет-натрій, DBCP, DCIP, діамідафос, флуенсульфон, фостіазат, фурфурол, іміціафос, ізамідофос, ізазофос, метам, мета-амоній, мета-калій, мета-натрій, фосфокарб і тіоназин (разом дані, названі нематоциди, в загальному визначають як “нематицидна група”). ФУНГІЦИДИ Сполуки формул один, два і три можна також застосовувати в комбінації (такій, як у вигляді складеної суміші або одночасним, або послідовним застосуванням) з одним або декількома з наступних фунгіцидів: бромід (3-етоксипропіл)ртуті, хлорид 2-метоксіетилртуті, 2-фенілфенол, сульфат 8-гідроксихіноліну, 8-фенілмеркуріоксихінолін, ацибензолар, ацибензолар-S-метил, аципетакс, аципетакс-мідь, аципетакс-цинк, алдиморф, аліловий спирт, аметоктрадин, амісульбром, ампропілфос, анілазин, ауреофунгін, азаконазол, азитирам, азоксистробін, полісульфід барію, беналаксил, беналаксил-М, беноданіл, беноміл, бенквінокс, бенталурон, бентіавалікарб, бентіавалікарб-ізопропіл, хлорид бензалконію, бензамакрил, бензамакрилізобутил, бензаморф, бензогідроксамова кислота, бетоксазин, бінапакрил, біфеніл, бітертанол, бітіонол, біксафен, бластицидин-S, бордоська суміш, боскалід, бромуконазол, бупіримат, бургундська суміш, бутіобат, бутиламін, полісульфід кальцію, каптафол, каптан, карбаморф, карбендазим, карбоксин, карпропамід, карвон, чесхантова суміш, хінометіонат, хлобентіазон, хлораніформетан, хлораніл, хлорфеназол, хлординітронафталін, хлорнеб, хлорпікрин, хлороталоніл, хлорквінокс, хлозолінат, клімбазол, клотримазол, ацетат міді, карбонат міді, basic, гідроксид міді, нафтенат міді, олеат міді, оксихлорид міді, силікат міді, сульфат міді, хромат міді цинка, крезол, куфранеб, купробам, оксид міді, ціазофамід, циклафурамід, циклогексимід, цифлуфенамід, цимоксаніл, ципендазол, ципроконазол, ципродиніл, дазомет, дазомет-натрію, DBCP, дебакарб, декафентин, дегідрооцтова кислота, дихлофлуанід, диклон, дихлорофен, диклозолін, диклобутразол, диклоцимет, дикломезин, дикломезин-натрій, дихлоран, діетофенкарб, діетилпірокарбонат, дифеноконазол, дифлуметорим, диметиримол, диметоморф, димоксистробін, диніконазол, диніконазол-М, динобутон, динокап, динокап-4, динокап-6, диноктон, динопентон, диносульфон, динотербон, дифеніламін, дипіритіон, дисульфірам, диталімфос, дитіанон, DNOC, DNOC-амоній, DNOC-калій, DNOC-натрій, додеморф, ацетат додеморфу, бензоат додеморфу, додицин, додицин-натрій, додин, дразоксолон, едифенфос, епоксиконазол, етаконазол, ETEM, етабоксам, етиримол, етоксиквін, 2,3-дигідроксипропілмеркаптид етилртуті, ацетат етилртуті, бромід етилртуті, хлорид етилртуті, фосфат етилртуті, етридіазол, фамоксадон, фенамідон, фенаміносульф, фенапаніл, фенаримол, фенбуконазол, фенфурам, фенгексамід, фенітропан, феноксаніл, фенпіклоніл, фенпропідин, фенпропіморф, фентин, хлорид фентину, гідроксид фентину, фербам, феримзон, флуазинам, флудіоксоніл, флуметовер, флуморф, флуопіколід, флуопірам, фторимід, флуотримазол, флуоксастробін, флухінконазол, флусилазол, флусульфамід, флутіаніл, флутоланіл, флутриафол, флуксапіроксад, фолпет, формальдегід, фосетил, фосетил-алюміній, фуберидазол, фуралаксил, фураметпір, фуркарбаніл, фурконазол, фурконазол-цис, фурфурол, фурмециклокс, фурофанат, гліодин, гризеофульвін, гуазатин, галакринат, гексахлорбензол, гексахлорбутадієн, гексаконазол, гексилтіофос, гідраргафен, гімексазол, імазаліл, нітрат імазалілу, сульфат імазалілу, імібенконазол, іміноктадин, триацетат іміноктадину, триальбезилат іміноктадину, йодметан, іпконазол, іпробенфос, іпродіон, іпровалікарб, ізопротіолан, ізопіразам, ізотіаніл, ізоваледіон, касугаміцин, крезоксим-метил, манкопер, манкозеб, мандипропамід, манеб, мебеніл, мекарбінзид, мепаніпірим, мепроніл, мептилдинокарб, дихлорид ртуті, оксид ртуті, хлорид ртуті, металаксил, металаксил-M, метам, метам-амоній, метам-калій, метам-натрій, метазоксолон, метконазол, метасульфокарб, метфуроксам, метилбромід, метилізотіоціанат, бензоат метилртуті, диціандіамід метилртуті, 24 UA 114313 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 пентахлорфеноксид метилртуті, метирам, метоміностробін, метрафенон, метсулфовакс, мілнеб, міклобутаніл, міклозолін, N-(етилртуть)-п-толуолсульфонанілід, набам, натаміцин, нітростирол, нітротал-ізопропіл, нуаримол, ОСН, октилінон, офурац, орисастробін, оксадиксил, оксин-мідь, окспоконазол, фумарат окспоконазолу, оксикарбоксин, пефуразоат, пенконазол, пенцикурон, пенфлуфен, пентахлорфенол, пентіопірад, фенілртутна сечовина, ацетат фенілртуті, хлорид фенілртуті, фенілртутне похідне пірокатехину, нітрат фенілртуті, саліцилат фенілртуті, фосдифен, фталід, пікоксистробін, піпералін, полікарбамат, поліоксини, поліоксорим, поліоксорим-цинк, азид калію, полісульфід калію, тіоціанат калію, пробеназол, прохлораз, процимідон, пропамокарб, гідрохлорид пропамокарбу, пропіконазол, пропінеб, прохіназид, протіокарб, гідрохлорид протіокарбу, протіоконазол, піракарболід, піраклостробін, піраклостробін, піраметостробін, піраоксистробін, піразофос, пірибенкарб, піридинітрил, пірифенокс, піриметаніл, піріофенон, пірохілон, піроксихлор, піроксифур, хінацетол, сульфат хінацетолу, хіназамід, хінконазол, хіноксифен, квінтозин, рабензазол, саліциланілід, седаксан, силтіофам, симеконазол, азид натрію, ортофенілфеноксид натрію, пентахлорфеноксид натрію, полісульфід натрію, спіроксамін, стрептоміцин, сірка, сультропен, TCMTB, тебуконазол, тебуфлоквін, теклофталам, текназен, текорам, тетраконазол, тіабендазол, тіадифлор, тиціофен, тифлузамід, тіохлорфенфім, тіомерсал, тіофанат, тіофанат-метил, тіохінокс, тирам, тіадиніл, тіоксимід, толклофос-метил, толілфлуанід, ацетат толілртуті, триадимефон, триадименол, триаміфос, триаримол, триазбутил, триазоксид, оксид трибутилолова, трикламід, трициклазол, тридеморф, трифлоксистробін, трифлумізол, трифорин, тритиконазол, уіконазол, уніконазол-Р, валідаміцин, валіфеналат, вінклозолін, зариламід, нафтенат цинку, зинеб, зирам, зоксамід (разом дані, названі фунгіциди, в загальному визначають як “фунгіцидна група”). ГЕРБІЦИДИ Сполуки формул один, два і три можна також застосовувати в комбінації (такій, як у вигляді складеної суміші або одночасним, або послідовним застосуванням) з одним або декількома з наступних гербіцидів: 2,3,6-TBA, 2,3,6-TBA-диметиламоній, 2,3,6-TBA-натрій, 2,4,5-T, 2,4,5-T-2бутоксипропіл, 2,4,5-T-2-етилгексил, 2,4,5-T-3-бутоксипропіл, 2,4,5-TB, 2,4,5-T-бутометил, 2,4,5T-бутотил, 2,4,5-T-бутил, 2,4,5-T-ізобутил, 2,4,5-T-ізоктил, 2,4,5-T-ізопропіл, 2,4,5-T-метил, 2,4,5T-пентил, 2,4,5-T-натрій, 2,4,5-T-триетиламоній, 2,4,5-T-троламін, 2,4-D, 2,4-D-2-бутоксипропіл, 2,4-D-2-етилгексил, 2,4-D-3-бутоксипропіл, 2,4-D-амоній, 2,4-DB, 2,4-DB-бутил, 2,4-DBдиметиламоній, 2,4-DB-ізоктил, 2,4-DB-калій, 2,4-DB-натрій, 2,4-D-бутотил, 2,4-D-бутил, 2,4-Dдіетиламоній, 2,4-D-диметиламоній, 2,4-D-діоламін, 2,4-D-додециламоній, 2,4-DEB, 2,4-DEP, 2,4-D-етил, 2,4-D-гептиламоній, 2,4-D-ізобутил, 2,4-D-ізоктил, 2,4-D-ізопропіл, 2,4-Dізопропіламоній, 2,4-D-літій, 2,4-D-мептил, 2,4-D-метил, 2,4-D-октил, 2,4-D-пентил, 2,4-D-калій, 2,4-D-пропіл, 2,4-D-натрій, 2,4-D-тефурил, 2,4-D-тетрадециламоній, 2,4-D-триетиламоній, 2,4-Dтріс(2-гідроксипропіл)амоній, 2,4-D-троламін, 3,4-DA, 3,4-DB, 3,4-DP, 4-CPA, 4-CPB, 4-CPP, ацетохлор, ацифлуорфен, ацифлуорфен-метил, ацифлуорфен-натрій, аклоніфен, акролеїн, алахлор, алідохлор, алоксидим, алоксидим-натрій, аліловий спирт, алорак, аметридіон, аметрин, амібузин, амікарбазон, амідосульфурон, аміноциклопірахлор, аміноциклопірахлорметил, аміноциклопірахлор-калій, амінопіралід, амінопіралід-калій, амінопіралід-тріс(2гідроксипропіл)амоній, аміпрофос-метил, амітрол, сульфамат амонію, анілофос, анізурон, асулам, асулам-калій, асулам-натрій, атратон, атразин, азафенідин, азимсульфурон, азипротрин, барбан, BCPC, бефлубутамід, беназолін, беназолін-диметиламоній, беназолінетил, беназолін-калій, бенкарбазон, бенфлуралін, бенфуресат, бенсульфурон, бенсульфуронметил, бенсулід, бентазон, бентазон-натрій, бензадокс, бензадокс-амоній, бензфендизон, бензипрам, бензобіциклон, бензофенап, бензофлуор, бензоїлпроп, бензоїлпроп-етил, бензтіазурон, біциклопірон, біфенокс, біланафос, біланафос-натрій, біспірибак, біспірибакнатрій, боракс, бромацил, бромацил-літій, бромацил-натрій, бромобоніл, бромобутид, бромофеноксим, бромоксиніл, бутират бромоксинілу, гептаноат бромоксинілу, октаноат бромоксинілу, бромоксиніл-калій, бромпіразон, бутахлор, бутафенацил, бутаміфос, бутенахлор, бутидазол, бутіурон, бутралін, бутроксидим, бутурон, бутилат, какодилова кислота, кафенстрол, хлорат кальцію, ціанамід кальцію, камбендихлор, карбазулам, карбетамід, карбоксазол, карфентразон, карфентразон-етил, CDEA, CEPC, клометоксифен, хлорамбен, хлорамбенамоній, хлорамбен-діоламін, хлорамбен-метил, хлорамбен-метиламоній, хлорамбен-натрій, хлоранокрил, хлоразифоп, хлоразифоп-пропаргіл, хлоразин, хлорбромурон, хлорбуфам, хлоретурон, хлорфенак, хлорфенак-натрій, хлорфенпроп, хлорфенпроп-метил, хлорфлуразол, хлорфлуренол, хлорфлуренол-метил, хлоридазон, хлоримурон, хлоримурон-етил, хлорнітрофен, хлоропон, хлоротолурон, хлороксурон, хлороксиніл, хлорпрокарб, хлорпрофам, хлорсульфурон, хлортал, хлортал-диметил, хлортал-монометил, хлортіамід, цинідон-етил, цинметилін, циносульфурон, цизанілід, клетодим, кліодинат, клодинафоп, клодинафоп 25 UA 114313 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 пропаргіл, клофоп, клофоп-ізобутил, кломазон, кломепроп, клопроп, клопроксидим, клопіралід, клопіралід-метил, клопіралід-оламін, клопіралід-калій, клопіралід-тріс(2-гідроксипропіл)амоній, клорансулам, клорансулам-метил, CMA, сульфат міді, CPMF, CPPC, кредазин, крезол, кумілурон, ціанамід, ціанатрин, ціаназин, циклоат, циклосульфамурон, циклоксидим, циклурон, цигалофоп, цигалофоп-бутил, циперкват, хлорид циперквату, ципразин, ципразол, ципромід, даїмурон, далапон, далапон-кальцій, далапон-магній, далапон-натрій, дазомет, дазомет-натрій, делахлор, десмедифам, десметрин, діалат, дикамба, дикамба-диметиламоній, дикамбадіоламін, дикамба-ізопропіламоній, дикамба-метил, дикамба-оламін, дикамба-калій, дикамбанатрій, дикамба-троламін, дихлобеніл, дихлоралсечовина, дихлормат, дихлорпроп, дихлорпроп2-етилгексил, дихлорпроп-бутотил, дихлорпроп-диметиламоній, дихлорпроп-етиламоній, дихлорпроп-ізоктил, дихлорпроп-метил, дихлорпроп-P, дихлорпроп-P-диметиламоній, дихлорпроп-калій, дихлорпроп-натрій, диклофоп, диклофоп-метил, диклозулам, діетамкват, дихлорид діетамквату, діетатил, діетатил-етил, дифенопентен, дифенопентен-етил, дифеноксурон, дифензокват, метилсульфат дифензоквату, дифлуфенікан, дифлуфензопір, дифлуфензопір-натрій, димефурон, димепіперат, диметахлор, диметаметрин, диметенамід, диметенамід-P, димексано, димідазон, динітрамін, динофенат, динопроп, динозам, диносеб, ацетат диносебу, диносеб-амоній, диносеб-діоламін, диносеб-натрій, диносеб-троламін, динотерб, ацетат динотербу, дифацинон-натрій, дифенамід, дипропетрин, дикват, дибромід диквату, дисул, дисул-натрій, дитіопір, діурон, DMPA, DNOC, DNOC-амоній, DNOC-калій, DNOCнатрій, DSMA, EBEP, егліназин, егліназин-етил, ендотал, ендотал-діамоній, ендотал-дикалій, ендотал-динатрій, епроназ, ЕРТС, ербон, еспрокарб, еталфлуралін, етаметсульфурон, етаметсульфурон-метил, етидимурон, етіолат, етофумезат, етоксифен, етоксифен-етил, етоксисульфурон, етинофен, етніпромід, етобензанід, EXD, феназулам, фенопроп, фенопроп-3бутоксипропіл, фенопроп-бутометил, фенопроп-бутотил, фенопроп-бутил, фенопроп-ізоктил, фенопроп-метил, фенопроп-калій, феноксапроп, феноксапроп-етил, феноксапроп-P, феноксапроп-P-етил, феноксасульфон, фентеракол, фентіапроп, фентіапроп-етил, фентразамід, фенурон, ТСА фенурону, сульфат заліза, флампроп, флампроп-ізопропіл, флампроп-M, флампроп-метил, флампроп-M-ізопропіл, флампроп-M-метил, флазасульфурон, флорасулам, флуазифоп, флуазифоп-бутил, флуазифоп-метил, флуазифоп-Р, флуазифоп-Рбутил, флуазолат, флукарбазон, флукарбазон-натрій, флуцетосульфурон, флухлоралін, флуфенацет, флуфенікан, флуфенпір, флуфенпір-етил, флуметсулам, флумезин, флуміклорак, флуміклорак-пентил, флуміоксазин, флуміпропін, флуометурон, фтордифен, фторглікофен, фторглікофен-етил, фтормідин, фторнітрофен, флуотіурон, флупоксам, флупропацил, флупропанат, флупропанат-натрій, флупірсульфурон, флупірсульфурон-метил-натрій, флуридон, флурохлоридон, флуроксипір, флуроксипір-бутометил, флуроксипір-мептил, флуртамон, флутіацет, флутіацет-метил, фомезафен, фомезафен-натрій, форамсульфурон, фозамін, фозамін-амоній, фурилоксифен, глюфозинат, глюфозинат-амоній, глюфозинат-P, глюфозинат-P-амоній, глюфозинат-P-натрій, гліфосат, гліфосат-діамоній, гліфосатдиметиламоній, гліфосат-ізопропіламоній, гліфосат-моноамоній, гліфосат-калій, гліфосатсесквінатрій, гліфосат-тримезій, галозафен, галосульфурон, галосульфурон-метил, галоксидин, галоксифоп, галоксифоп-етотил, галоксифоп-метил, галоксифоп-P, галоксифоп-P-етотил, галоксифоп-P-метил, галоксифоп-натрій, гексахлорацетон, гексафлурат, гексазинон, імазаметабенз, імазаметабенз-метил, імазамокс, імазамокс-амоній, імазапік, імазапік-амоній, імазапір, імазапір-ізопропіламоній, імазаквін, імазаквін-амоній, імазаквін-метил, імазаквін-натрій, імазетапір, імазетапір-амоній, імазосульфурон, інданофан, індазифлам, йодбоніл, йодметан, йодсульфурон, йодсульфурон-метил-натрій, іоксиніл, октаноат іоксинілу, іоксиніл-літій, іоксинілнатрій, іпазин, іпфенкарбазон, іпрімідам, ізокарбамід, ізоцил, ізометіозин, ізонорурон, ізополінат, ізопропалін, ізопротурон, ізоурон, ізоксабен, ізоксахлортол, ізоксафлутол, ізоxaпірифоп, карбутилат, кетоспірадокс, лактофен, ленацил, лінурон, MAA, МАМА, МСРА, МСРА-2етилгексил, МСРА-бутотил, МСРА-бутил, МСРА-диметиламоній, МСРА-діоламін, МСРА-етил, МСРА-ізобутил, МСРА-ізоктил, МСРА-ізопропіл, МСРА-метил, МСРА-оламін, МСРА-калій, МСРА-натрій, МСРА-тіоетил, МСРА-троламін, МСРВ, МСРВ-етил, МСРВ-метил, МСРВ-натрій, мекопроп, мекопроп-2-етилгексил, мекопроп-диметиламоній, мекопроп-діоламін, мекопропетадил, мекопроп-ізоктил, мекопроп-метил, мекопроп-P, мекопроп-P-диметиламоній, мекопропP-ізобутил, мекопроп-калій, мекопроп-P-калій, мекопроп-натрій, мекопроп-троламін, мединотерб, ацетат мединотербу, мефенацет, мефлуїдид, мефлуїдид-діоламін, мефлуїдидкалій, мезопразин, мезосульфурон, мезосульфурон-метил, мезотрион, метам, метам-амоній, метаміфоп, метамітрон, метам-калій, метам-натрій, метазахлор, метазосульфурон, метфлуразон, метабензтіазурон, металпропалін, метазол, метіобенкарб, метіозолін, метіурон, метометон, метопротрин, метилбромід, метилізотіоціанат, метилдимрон, метобензурон, 26 UA 114313 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 метолахлор, метозулам, метоксурон, метрибузин, метсульфурон, метсульфурон-метил, молінат, моналід, монізоурон, монохлороцтова кислота, монолінурон, монурон, ТХА монурону, морфамкват, дихлорид морфамквату, MSMA, напроанілід, напропамід, напталам, напталамнатрій, небурон, нікосульфурон, нипіраклофен, нітралін, нітрофен, нітрофлуорфен, норфлуразон, норурон, ОСН, орбенкарб, орто-дихлорбензол, ортосульфамурон, оризалін, оксадіаргіл, оксадіазон, оксапіразон, оксапіразон-димоламін, оксапіразон-натрій, оксасульфурон, оксазикломефон, оксифлуорфен, парафлурон, паракват, дихлорид параквату, диметилсульфат параквату, пебулат, пеларгонова кислота, пендиметалін, пеноксулам, пентахлорфенол, пентанохлор, пентоксазон, перфлуїдон, петоксамід, фенізофам, фенмедифам, фенмедифам-етил, фенобензурон, ацетат фенілртуті, піклорам, піклорам-2етилгексил, піклорам-ізоктил, піклорам-метил, піклорам-оламін, піклорам-калій, піклорамтриетиламоній, піклорам-тріс(2-гідроксипропіл)амоній, піколінафен, піноксаден, піперофос, арсеніт калію, азид калію, ціанат калію, претилахлор, примісульфурон, примісульфурон-метил, проціазин, продіамін, профлуазол, профлуралін, профоксидим, прогліназин, прогліназин-етил, прометон, прометрин, пропахлор, пропаніл, пропаквізафоп, пропазин, профам, пропізохлор, пропоксикарбазон, пропоксикарбазон-натрій, пропірисульфурон, пропізамід, просульфалін, просульфокарб, просульфурон, проксан, проксан-натрій, принахлор, піданон, піраклоніл, пірафлуфен, пірафлуфен-етил, пірасульфотол, піразолінат, піразосульфурон, піразосульфуронетил, піразоксифен, пірибензоксим, пірибутикарб, пірихлор, піридафол, піридат, пірифталід, піримінобак, піримінобак-метил, піримісульфан, піритіобак, піритіобак-натрій, піроксасульфон, піроксулам, квінклорак, квінмерак, квінокламін, квінонамід, хізалофоп, хізалофоп-етил, хізалофоп-P, хізалофоп-P-етил, хізалофоп-P-тефурил, родетаніл, римсульфурон, сальфуфенацил, себутилазин, секбуметон, сетоксидим, сидурон, симазин, симетон, симетрин, SMA, S-метолахлор, арсеніт натрію, азид натрію, хлорат натрію, сулкотрион, сульфалат, сульфентразон, сульфометурон, сульфометурон-метил, сульфосульфурон, сірчана кислота, сулглікапін, SWEP, ТСА, ТСА-амоній, ТСА-кальцій, ТСА-етадил, ТСА-магній, ТСА-натрій, тебутам, тебутіурон, тефурилтрион, темботрион, тепралоксидим, тербацил, тербукарб, тербухлор, тербуметон, тербутилазин, тербутрин, тетрафлурон, тенілхлор, тіазафлурон, тіазопір, тидіазимін, тидіазурон, тієнкарбазон, тієнкарбазон-метил, тифенсульфурон, тифенсульфурон-метил, тіобенкарб, тіокарбазил, тіохлорим, топрамезон, тралкоксидим, триалат, триасульфурон, триазифлам, трибенурон, трибенурон-метил, трикамба, триклопір, триклопір-бутотил, триклопір-етил, триклопір-триетиламоній, тридифан, триетазин, трифлоксисульфурон, трифлоксисульфурон-натрій, трифлуралін, трифлусульфурон, трифлусульфурон-метил, трифоп, трифоп-метил, трифопсим, тригідрокситриазин, триметурон, трипропіндан, тритак, тритосульфурон, вернолат, ксилахлор (разом дані, названі гербіциди, в загальному визначають як “гербецидна група”). БІОПЕСТИЦИДИ Сполуки формул один, два і три можна також застосовувати в комбінації (такій, як у вигляді складеної суміші або одночасним, або послідовним застосуванням) з одним або декількома біопестицидами. Термін “біопестицид” застосовують для мікробних біологічних агентів для боротьби із сільськогосподарськими шкідниками, які застосовують способом, аналогічним способу для хімічних пестицидів. Звичайно вони є бактеріальними, але є також приклади грибкових агентів для боротьби із сільськогосподарськими шкідниками, включаючи Trichoderma spp. і Ampelomyces quisqualis (агент для боротьби зі справжньою виноградною борошнистою росою). Bacillus subtilis застосовують для боротьби з рослинними патогенами. За допомогою мікробних агентів також борються з бур'янами і гризунами. Один добре відомий інсектицидний приклад являє собою Bacillus thuringiensis, бактеріальне захворювання лускокрилих, твердокрилих і двокрилих. Оскільки воно впливає на інші організми, воно вважається більш екологічно безпечним, ніж синтетичні пестициди. Біологічні інсектициди включають продукти на основі: 1. ентомопатогенних грибів (наприклад, Metarhizium anisopliae); 2. ентомопатогенних нематод (наприклад, Steinernema feltiae); і 3. ентомопатогенних вірусів (наприклад, вірус гранульозу Cydia pomonella). Інші приклади ентомопатогенних організмів включають, але не обмежуються, бакуловіруси, бактерії й інші прокаріотичні організми, грибки, найпростіші і мікроспоридії. Отримані біологічно інсектициди включають, але не обмежуються, ротенон, вератридин, а також мікробні токсини; варіанти рослин, толерантні або стійкі до комах; і організми, модифіковані технологією рекомбінантної ДНК, яка або забезпечує синтез інсектицидів, або надає генетично модифікованому організму властивість стійкості до комах. В одному варіанті здійснення сполуки формули один, два або три застосовують з одним або декількома біопестицидами у сфері 27 UA 114313 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 удобрення насіння і поліпшення ґрунту. The Manual of Biocontrol Agents дає огляд біологічних інсектицидних (і інших біологічних способів боротьби) продуктів, які є у наявності. Copping L.G. (ed.) (2004). The Manual of Biocontrol Agents (колись Biopesticide Manual) 3-є видання. British Crop Production Council (BCPC), Farnham, Surrey UK. ІНШІ АКТИВНІ СПОЛУКИ Сполуки формул один, два і три можна також застосовувати в комбінації (такій, як у вигляді складеної суміші або одночасним, або послідовним застосуванням) з одним або декількома з наступних сполук: 1. 3-(4-хлор-2,6-диметилфеніл)-4-гідроксі-8-окса-1-азаспіро[4,5]дец-3-ен-2-он; 2. 3-(4’-хлор-2,4-диметил[1,1’-біфеніл]-3-іл)-4-гідроксі-8-окса-1-азаспіро[4,5]дец-3-ен-2-он; 3. 4-[[(6-хлор-3-піридиніл)метил]метиламіно]-2(5H)-фуранон; 4. 4-[[(6-хлор-3-піридиніл)метил]циклопропіламіно]-2(5H)-фуранон; 5. 3-хлор-N2-[(1S)-1-метил-2-(метилсульфоніл)етил]-N1-[2-метил-4-[1,2,2,2-тетрафтор-1(трифторметил)етил]феніл]-1,2-бензолдикарбоксамід; 6. 2-ціано-N-етил-4-фтор-3-метоксибензолсульфамід; 7.2-ціано-N-етил-3-метоксибензолсульфамід; 8. 2-ціано-3-дифторметоксі-N-етил-4-фторбензолсульфамід; 9. 2-ціано-3-фторметоксі-N-етилбензолсульфамід; 10. 2-ціано-6-фтор-3-метокси-N,N-диметилбензолсульфамід; 11. 2-ціано-N-етил-6-фтор-3-метокси-N-метилбензолсульфамід; 12. 2-ціано-3-дифторметокси-N,N-диметилбензолсульфамід; 13. 3-(дифторметил)-N-[2-(3,3-диметилбутил)феніл]-1-метил-1H-піразол-4-карбоксамід; 14. N-етил-2,2-диметилпропіонамід-2-(2,6-дихлор-,,-трифтор-п-толіл)гідразон; 15. N-етил-2,2-дихлор-1-метилциклопропанкарбоксамід-2-(2,6-дихлор-,,-трифтор-птоліл)гідразоннікотин; 16. O-{(E-)-[2-(4-хлорфеніл)-2-ціано-1-(2-трифторметилфеніл)вініл]}S-метилтіокарбонат; 17. (E)-N1-[(2-хлор-1,3-тіазол-5-ілметил)]-N2-ціано-N1-метилацетамідин; 18. 1-(6-хлорпіридин-3-ілметил)-7-метил-8-нітро-1,2,3,5,6,7-гексагідроімідазо[1,2-a]піридин-5ол; 19. 4-[4-хлорфеніл-(2-бутилідингідразоно)метил)]фенілмезилат; і 20. N-етил-2,2-дихлор-1-метилциклопропанкарбоксамід-2-(2,6-дихлор-альфа,альфа,альфатрифтор-п-толіл)гідразон. Сполуки формул один, два і три можна також застосовувати в комбінації (такій, як у вигляді складеної суміші або одночасним, або послідовним застосуванням) з однією або декількома зі сполук у наступних групах: альгіциди, антифіданти, авіциди, бактерициди, засоби для відлякування птахів, хемостерилізатори, гербіцидні антидоти, атрактанти комах, засоби для відлякування комах, засоби для відлякування ссавців, агенти, що порушують спарювання, молюскоциди, рослинні активатори, регулятори росту рослин, родентициди і/або віруциди (разом дані названі групи в загальному визначають як “AI група”). Потрібно зазначити, що сполуки, які потрапляють у AI групу, інсектицидну групу, фунгіцидну групу, гербіцидну групу, акарицидну групу або нематицидну групу, можуть належати до більш ніж однієї групи через множинну активність, яку має сполука. Що стосується докладної інформації, див. “Compendium of Pesticide Common Names”, що знаходиться за адресою http://www.alanwood.net/pesticides/index.html. Також див. “The Pesticide Manual” 14е видання, за редакцією C D S Tomlin, видавниче право 2006 British Crop Production Council, або її попередні або більш сучасні видання. СИНЕРГІЧНІ СУМІШІ І СИНЕРГІСТИ Сполуки формул один, два і три можна застосовувати зі сполуками в інсектицидній групі, одержуючи синергічні суміші, де механізм дії даних сполук порівняно з механізмом дії сполук формули один і два є тим же самим, аналогічним або відмінним. Приклади механізмів дії включають, але не обмежуються: інгібітор ацетилхолінестерази; модулятор натрієвих каналів натрію; інгібітор біосинтезу хітину; антагоніст залежних від ГАМК каналів іонів хлору; агоніст залежних від ГАМК і глютамату каналів іонів хлору; агоніст ацетилхолінових рецепторів; MET I інгібітор; Mg-стимульований АТФазний інгібітор; нікотиновий ацетилхоліновий рецептор; руйнівник мембрани шлунка; агент, що порушує окисне фосфорилування, і рецептор ріанодину (RyRs). Крім того, сполуки формули один і два можна застосовувати зі сполуками у фунгіцидній групі, акарицидній групі, гербіцидній групі або нематицидній групі, одержуючи синергічні суміші. Крім того, сполуки формул один, два і три можна застосовувати з іншими активними сполуками, такими, як сполуки під заголовком “ІНШІ АКТИВНІ СПОЛУКИ”, альгіциди, авіциди, бактерициди, молюскоциди, родентициди, віруциди, гербіцидні антидоти, ад’юванти і/або поверхнево-активні 28