Спосіб фотозйомки документації дзеркальною цифровою фотокамерою, що не має заявленого виробником режиму зйомки в інфрачервоному діапазоні, у видимому та інфрачервоному діапазонах випромінювання

Реферат: Спосіб фотозйомки документації дзеркальною цифровою фотокамерою у видимому та інфрачервоному діапазонах випромінювання, за яким спочатку виконують фокусування у видимому діапазоні. Видиму в інфрачервоному і видимому діапазоні випромінювання та виконану в будь-який спосіб систему предметів із просторовою структурою. Оцінку зображення різкості забезпечують людиною. UA 118774 U (12) UA 118774 U UA 118774 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до способів фотозйомки документації дзеркальною цифровою фотокамерою, що не має заявленого виробником режиму зйомки в інфрачервоному діапазоні, у видимому та інфрачервоному діапазонах, може бути використаний за потреби отримування вихідних зображень для комплексування, результатом якого є нове зображення, що містить об'єкти та деталі, видимі тільки на одному з вихідних знімків та невидимі на іншому. Таке комплексування займає центральне місце в ряді застосувань, а саме: виявлення змін (відмінностей) в серії зображень, отриманих за різних умов зйомки; об'єднання інформації різних датчиків, зокрема в різних спектральних діапазонах; виділення невідомого об'єкта на відомому фоні; впізнавання відомого об'єкта на довільному фоні. Для комплексування важливим чинником, що впливає на результат, є те, що вихідні зображення в загальному випадку можуть бути отримані за різних умов зйомки (з різних позицій, в різний час та з різних датчиків). [1-5]. В окремих випадках, наприклад під час зйомки документації у видимому та інфрачервоному діапазонах [6, 7], коли об'єкт зйомки за час зйомки не змінюється та забезпечено незмінне взаємне положення об'єкта зйомки та пристрою, що реєструє зображення, наприклад цифрової фотокамери, перші два чинники відсутні. Однак результат зйомки залежить від того, в якому діапазоні випромінювання, видимому чи інфрачервоному, її виконують. Під час фотозйомки в інфрачервоному діапазоні через хроматичну аберацію промені фокусуються на більшій відстані від лінзи, ніж у видимому діапазоні. Якщо для фокусування використано звичайне кільце фокусування об'єктива фотокамери з мітками для видимого діапазону, то зображення в інфрачервоному діапазоні виявиться нерізким. Щойно описане явище практично не впливає на результат, якщо зйомка виконана за таких умов: використано ширококутовий об'єктив та високе діафрагменне число, об'єкт зйомки знаходиться на значній відстані. За таких умов об'єкт зйомки знаходиться у межах простору, що відображається різко [8]. Але якщо виконати зйомку близько розташованого об'єкта в інфрачервоному діапазоні при відкритій діафрагмі з попередньо встановленим фокусом у видимому діапазоні, а саме такі умови зйомки застосовуються для зйомки документації у видимому та інфрачервоному діапазонах [6], то зображення в інфрачервоному діапазоні виявиться нерізким [9]. Одним із суттєвих чинників, що впливає на отримування різкого фотографічного зображення, є якісне фокусування об'єктива фотокамери. Оцінювання якості фокусування по суті є вимірюванням у загальному розумінні цього поняття. Тобто вимірювання - це порівняння конкретного прояву вимірюваної властивості (якості фокусування) зі шкалою вимірювань цієї властивості з метою отримування оцінки властивості. За одним з визначень шкала вимірювань це відображення множини різних проявів якісної властивості (в цьому випадку - якості фокусування) на прийняту за згодою впорядковану систему логічно пов'язаних знаків (позначень). Це поняття не слід ототожнювати із відліковим пристроєм (шкалою) засобу вимірювання [10-13]. Прикладом системи знаків, що утворюють шкалу вимірювань, є множина назв станів якості фокусування, утворена із залученням поняття лінгвістичної змінної, застосовуваного в теорії нечітких множин [14]. Зазвичай достатньо двох значень лінгвістичної змінної "якість фокусування", наприклад "несфокусовано", "сфокусовано" тощо. Ці значення лінгвістичної змінної складають множину назв станів якості фокусування та відповідно систему знаків, що утворюють шкалу вимірювань. Саме така шкала застосовувана, коли немає потреби у чисельному оцінюванні якості фокусування, та достатньо якісної оцінки - "сфокусовано - несфокусовано" або "різке зображення - нерізке зображення". Таке можливо за умови суб'єктивного оцінювання (людина виконує функцію вимірювального пристрою). За такого вимірювання шкала формується у свідомості людини. Людина також виконує порівняння конкретного прояву вимірюваної властивості (якості фокусування) зі шкалою вимірювань. Конкретний прояв якості фокусування сприймається зоровою системою людини як прояв властивості зображення ("різке - нерізке"), яке формується об'єктивом фотокамери. Для оцінювання якості фокусування об'єктива фотокамери широко використовують різного виду тест-об'єкти та міри. І тест-об'єкти, і міри, як різновид тест-об'єктів, сприймаються зоровою системою людини як зображення певної структури, що забезпечують оцінювання якості фокусування об'єктива фотокамери за допомогою оцінювання різкості зображення, яке формується цим об'єктивом. Основними різновидами цих структур є такі, що мають стандартні міри, наприклад штрихова, радіальна, кільцева концентрична тощо [8, 15]. Однак, на підставі наведених вище міркувань щодо процесу суб'єктивного оцінювання якості фокусування, така структура може мати й інший вигляд, зокрема найпростіший - певним чином 1 UA 118774 U 5 10 15 20 розташована у просторі (на площині) система будь-яких предметів, наприклад зображення крапок, або інших символів - літер, цифр тощо. Головне, щоб було забезпечено виконання основної функції тест-об'єкта, тобто забезпечити оцінювання якості фокусування в межах поля зображення об'єктива фотокамери за допомогою оцінювання різкості зображення, що формується цим об'єктивом. Для суб'єктивного оцінювання якості фокусування об'єктивом будь-якої фотокамери взагалі та зокрема дзеркальної цифрової фотокамери, що не має заявленого виробником режиму зйомки в інфрачервоному діапазоні, достатньо між об'єктивом та об'єктом зйомки в межах поля зображення об'єктива розмістити видиму у інфрачервоному та видимому діапазоні випромінювання та виконану у будь-який спосіб систему предметів із просторовою структурою, зображення якої забезпечує сприйняття людиною конкретного прояву властивості зображення (різкості), яке формується об'єктивом фотокамери, так, щоб не закривати об'єкт зйомки. Це забезпечить оцінювання людиною різкості зображення як показника якості фокусування у полі зображення об'єктива. Відомий спосіб зйомки в інфрачервоному діапазоні, за яким фокусування виконується з урахуванням поправки  d : 2 F    d     1   , (1)  d  2 F     FІЧ  F (2) де d - кінцева близька відстань до об'єкта зйомки;   - поправка за умови зйомки об'єкта, що знаходиться на відстані, яку припустимо вважати нескінченною; FІЧ - фокусна відстань у інфрачервоному діапазоні; F - фокусна відстань у видимому діапазоні. Значення поправки  d розраховують за виразом (1) для кожного конкретного об'єктива. Для 25 30 35 40 45 50 цього спочатку в такий спосіб визначають   . На кільці фокусування об'єктива фотокамери, починаючи з мітки  , робиться кілька міток із якомога меншим інтервалом. Виконується кілька знімків, послідовно зміщуючи об'єктив на ці мітки. Та мітка, за якою отримується найбільш різке зображення, визначається як   [16]. Недоліком такого способу є неможливість отримати різке зображення в інфрачервоному діапазоні без попереднього виконання кількох, не менше двох, пробних знімків, зроблених при налаштуваннях об'єктива на різні мітки, та без вибору найбільш різкого знімку серед пробних знімків. Аналогом, найбільш близьким за сукупністю ознак до корисної моделі, є спосіб зйомки в інфрачервоному діапазоні, за яким спочатку виконується фокусування у видимому діапазоні на певному рядку тексту документа, що розташований під кутом 45° відносно фотокамери. Потім виконується кілька пробних знімків в інфрачервоному діапазоні, кожного разу трохи змінюючи фокус і записуючи, якому положенню кільця фокусування об'єктива фотокамери відповідає кожен зі знімків. На завершення серед пробних вибирається найбільш різкий знімок [9]. Недоліком такого аналога, найбільш близького за сукупністю ознак до корисної моделі, є те, що неможливо отримати різке зображення в інфрачервоному діапазоні без попереднього виконання кількох, не менше двох, пробних знімків, зроблених при налаштуваннях об'єктива на різні мітки, та без вибору найбільш різкого знімку серед пробних знімків. Задачею технічного рішення, що заявляється, є зменшення кількості пробних знімків, необхідних для отримування дзеркальною цифровою фотокамерою, що не має заявленого виробником режиму зйомки в інфрачервоному діапазоні, різкого зображення документації в інфрачервоному діапазоні. В основу корисної моделі поставлена задача вдосконалити спосіб отримування дзеркальною цифровою фотокамерою, що не має заявленого виробником режиму зйомки в інфрачервоному діапазоні, різких растрових цифрових зображень документації у видимому та інфрачервоному діапазонах з одним попереднім пробним знімком. Технічним результатом здійснення заявленого способу фотозйомки документації дзеркальною цифровою фотокамерою, що не має заявленого виробником режиму зйомки в інфрачервоному діапазоні, у видимому та інфрачервоному діапазонах випромінювання є отримування дзеркальною цифровою фотокамерою, що не має заявленого виробником режиму 2 UA 118774 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 зйомки в інфрачервоному діапазоні, різкого растрового цифрового зображення документації в інфрачервоному діапазоні, з попереднім виконанням лише одного пробного знімка. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб фотозйомки документації дзеркальною цифровою фотокамерою, що не має заявленого виробником режиму зйомки в інфрачервоному діапазоні, у видимому та інфрачервоному діапазонах випромінювання, за яким: - видиму в інфрачервоному і видимому діапазоні випромінювання та виконану в будь-який спосіб систему предметів із просторовою структурою, зображення якої забезпечує оцінку людиною різкості зображення, яке формується об'єктивом фотокамери, розмістити між об'єктом зйомки та об'єктивом дзеркальної цифрової фотокамери у полі зображення об'єктива дзеркальної цифрової фотокамери так, щоб не закривати об'єкт зйомки; - у видимому діапазоні сфокусувати об'єктив дзеркальної цифрової фотокамери на ближчій до об'єктива дзеркальної цифрової фотокамери ділянці системи предметів із просторовою структурою, зображення якої забезпечує оцінку людиною різкості зображення, яке формується об'єктивом фотокамери; - в інфрачервоному діапазоні дзеркальною цифровою фотокамерою створити пробне зображення об'єкта зйомки та системи предметів із просторовою структурою, зображення якої забезпечує оцінку людиною різкості зображення, яке формується об'єктивом фотокамери; - за пробним зображенням в інфрачервоному діапазоні системи предметів із просторовою структурою, зображення якої забезпечує оцінку людиною різкості зображення, яке формується об'єктивом фотокамери, визначити найбільш різку ділянку зображення системи предметів із просторовою структурою, зображення якої забезпечує оцінку людиною різкості зображення, яке формується об'єктивом фотокамери; - за пробним зображенням в інфрачервоному діапазоні системи предметів із просторовою структурою, зображення якої забезпечує оцінку людиною різкості зображення, яке формується об'єктивом фотокамери, візуально визначити відстань між найбільш різкою ділянкою зображення системи предметів із просторовою структурою, зображення якої забезпечує оцінку людиною різкості зображення, яке формується об'єктивом фотокамери, та ділянкою зображення системи предметів із просторовою структурою, зображення якої забезпечує оцінку людиною різкості зображення, яке формується об'єктивом фотокамери, на яку виконано фокусування у видимому діапазоні; - у видимому діапазоні сфокусувати об'єктив дзеркальної цифрової фотокамери на ділянці системи предметів із просторовою структурою, зображення якої забезпечує оцінку людиною різкості зображення, яке формується об'єктивом фотокамери, розташованій ближче до об'єктива, ніж об'єкт зйомки, на відстані, рівній відстані між ділянкою системи предметів із просторовою структурою, зображення якої забезпечує оцінку людиною різкості зображення, яке формується об'єктивом фотокамери, на яку виконано фокусування у видимому діапазоні та ділянкою системи предметів із просторовою структурою, зображення якої забезпечує оцінку людиною різкості зображення, яке формується об'єктивом фотокамери, зображення якої визначено найбільш різким на пробному зображенні об'єкта зйомки та системи предметів із просторовою структурою, зображення якої забезпечує оцінку людиною різкості зображення, яке формується об'єктивом фотокамери; - в інфрачервоному діапазоні дзеркальною цифровою фотокамерою створити остаточне зображення об'єкта зйомки. Таким чином, порівняно з розглянутим вище аналогом, найбільш близьким за сукупністю ознак до корисної моделі, розташування у полі зображення об'єктива дзеркальної цифрової фотокамери окрім об'єкта зйомки, ще й системи предметів із просторовою структурою, зображення якої забезпечує оцінку людиною різкості зображення, яке формується об'єктивом фотокамери, фокусування об'єктива у видимому діапазоні не на зображенні об'єкта зйомки, а на ближчій до об'єктива ділянці системи предметів із просторовою структурою, зображення якої забезпечує оцінку людиною різкості зображення, яке формується об'єктивом фотокамери, створення в інфрачервоному діапазоні пробного зображення об'єкта зйомки та системи предметів із просторовою структурою, зображення якої забезпечує оцінку людиною різкості зображення, яке формується об'єктивом фотокамери, визначення відстані між ділянкою системи предметів із просторовою структурою, зображення якої забезпечує оцінку людиною різкості зображення, яке формується об'єктивом, зображення якої найбільш чітке, та ділянкою, на яку виконано фокусування, та створення остаточного зображення об'єкта зйомки в інфрачервоному діапазоні за умови фокусування об'єктива у видимому діапазоні не на зображенні об'єкта зйомки, а на ділянці системи предметів із просторовою структурою, зображення якої забезпечує оцінку людиною різкості зображення, яке формується об'єктивом, розташованій ближче до об'єктива, ніж об'єкт зйомки на відстані, рівній відстані між ділянкою 3 UA 118774 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 системи предметів із просторовою структурою, зображення якої забезпечує оцінку людиною різкості зображення, яке формується об'єктивом фотокамери, на яку виконано фокусування у видимому діапазоні та ділянкою системи предметів із просторовою структурою, зображення якої забезпечує оцінку людиною різкості зображення, яке формується об'єктивом фотокамери, зображення якої визначено найбільш різким на пробному зображенні, забезпечує зменшення кількості пробних знімків у кілька разів (щонайменше удвічі). Заявлений спосіб фотозйомки документації дзеркальною цифровою фотокамерою, що не має заявленого виробником режиму зйомки в інфрачервоному діапазоні, у видимому та інфрачервоному діапазонах випромінювання промислово придатний, оскільки може бути використаний в галузі репрографії, зокрема в одному з її напрямів - мікрографії, для вирішення задачі забезпечення правильної інтерпретації розумного змісту документації із використанням методів морфологічного комплексування [6, 7]. На фігурах 1-4 наведено приклад здійснення заявленого технічного рішення під час отримання зображення фрагменту тексту в інфрачервоному діапазоні як вихідного зображення для комплексування R-каналу зображення фрагмента тексту у видимому діапазоні та В-каналу зображення фрагмента тексту в інфрачервоному діапазоні [7]. Спочатку у видимому діапазоні об'єктив дзеркальної цифрової фотокамери сфокусовано на ближчій до об'єктива дзеркальної цифрової фотокамери ділянці системи предметів із просторовою структурою, зображення якої забезпечує оцінку людиною різкості зображення, яке формується об'єктивом фотокамери (Фіг. 1). У якості системи предметів із просторовою структурою, зображення якої забезпечує оцінку людиною різкості зображення, яке формується об'єктивом фотокамери, використано множину паралельних відрізків прямої, виконаних тонером принтера на аркуші паперу. Тонер містить речовини, видимі в інфрачервоному діапазоні. Для зручності візуального визначення відстані поряд із відрізками у той же спосіб виконано понумеровані арабськими цифрами мітки у вигляді коротких рисок. Як видно з Фіг. 1 об'єктив сфокусовано на ділянці, розташованій між мітками, понумерованими цифрами 0-2. На задньому плані знаходиться аркуш паперу із фрагментом тексту, зображення якого потрібно отримати у підсумку (ділянка аркуша, де друкований текст спотворено плямами, у видимому діапазоні червоною та чорними). Потім за незмінного фокусування об'єктива отримано знімок із зображенням в інфрачервоному діапазоні (Фіг. 2). Видно, що різким виявилося зображення не тієї ділянки, на яку попередньо сфокусовано об'єктив у видимому діапазоні, - це ділянка, розташована на більшій відстані від об'єктива (між мітками, понумерованими цифрами 2-4), ніж та, на якій виконано фокусування у видимому діапазоні. Цей знімок є єдиним попереднім пробним за заявленим способом. Далі об'єктив дзеркальної цифрової фотокамери сфокусовано у видимому діапазоні з урахуванням визначеного зміщення фокусу, тобто не на частині аркуша паперу із фрагментом тексту, зображення якого потрібно отримати у підсумку, а на ділянці між мітками, понумерованими цифрами 3-4 (Фіг. 3). Тобто фокусування виконано на ділянку, що знаходиться ближче до об'єктива, ніж частина аркуша паперу із фрагментом тексту, зображення якого потрібно отримати у підсумку. Остаточно в інфрачервоному діапазоні отримано знімок із зображенням частини аркуша паперу із фрагментом тексту, зображення якого потрібно отримати у підсумку (ділянка аркушу, де друкований текст спотворено плямами) (Фіг. 4). Видно, що отримане зображення частини аркуша паперу із фрагментом тексту, зображення якого потрібно отримати у підсумку, є різким. До речі, частини друкованого тексту, спотворені двома плямами (нижня - червона та верхня чорна) в інфрачервоному діапазоні стали видимими. Таке зображення, де від самого початку спотворені плямами частини тексту стали видимими, та є різким, може бути використано як вихідне зображень для комплексування, результатом якого є нове зображення, що містить об'єкти та деталі, видимі тільки на одному з вихідних знімків та невидимі на іншому. Таким чином, наведений приклад демонструє можливість здійснення заявленого технічного рішення та промислову придатність заявленого способу в одному з напрямів репрографії, а саме - у мікрографії. Об'єктом зйомки на всіх фотографіях, що описано далі, є частина аркуша паперу із фрагментом тексту, зображення якого потрібно отримати у підсумку (ділянка аркуша, де друкований текст спотворено плямами, у видимому діапазоні - червоною та чорними). Крім того, у полі зображення об'єктива розміщено один з можливих прикладів реалізації системи предметів із просторовою структурою, зображення якої забезпечує оцінку людиною різкості зображення, яке формується об'єктивом фотокамери. У цьому випадку в якості системи предметів із просторовою структурою, зображення якої забезпечує оцінку людиною різкості 4 UA 118774 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 зображення, яке формується об'єктивом фотокамери, використано множину паралельних відрізків прямої, виконаних тонером принтера на аркуші паперу. Тонер містить речовини, видимі в інфрачервоному діапазоні. Для зручності візуального визначення відстані поряд із відрізками у той же спосіб виконано понумеровані арабськими цифрами мітки у вигляді коротких рисок. Суть корисної моделі пояснюють креслення. Фіг. 1 - Фотографія визначеної вище сцени, отримана у видимому діапазоні, яка показує, що об'єктив сфокусовано на ділянці, розташованій між мітками, понумерованими цифрами 0-2. Фіг. 2 - Фотографія визначеної вище сцени, отримана в інфрачервоному діапазоні за умови незмінного фокусування об'єктива. Це знімок є єдиним попереднім пробним за заявленим способом. Фіг. 3 - Фотографія визначеної вище сцени, яка показує, що об'єктив дзеркальної цифрової фотокамери сфокусовано у видимому діапазоні з урахуванням визначеного зміщення фокусу, тобто не на частині аркуша паперу із фрагментом тексту, зображення якого потрібно отримати у підсумку, а на ділянці між мітками, понумерованими цифрами 3-4. Тобто фокусування виконано на ділянку, що знаходиться ближче до об'єктива, ніж частина аркуша паперу із фрагментом тексту, зображення якого потрібно отримати у підсумку. Фіг. 4 - Остаточна фотографія визначеної вище сцени, отримана в інфрачервоному діапазоні. Видно, що отримане зображення є різким. До речі, частини друкованого тексту, спотворені двома плямами (нижня - червона та верхня - чорна) в інфрачервоному діапазоні стали видимими. Таке зображення, в якому від самого початку спотворені плямами частини тексту стали видимими та є різким, може бути використано як вихідне зображень для комплексування, результатом якого є нове зображення, що містить об'єкти та деталі, видимі тільки на одному з вихідних знімків та невидимі на іншому. Джерела інформації: 1. Шапиро Л. Компьютерное зрение [Текст]: [пер. с англ.] / Л. Шапиро, Дж. Стокман. - М.: БИНОМ. Лаборатория знаний, 2006. - 752 с. 2. Гошин Е.В. Двухэтапное формирование пространственного преобразования для совмещения изображений / Е.В. Гошин, А.П. Котов, В.А. Фурсов // Компьютерная оптика. - 2014. - Т. 38. - № 4. - С. 886-891. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://cyberleninka.ru/article/n/dvuhetapnoe-formirovanie-prostranstvennogo-preobrazovaniya-dlyasovmescheniya-izobrazheniy. 3. Чуличков А.И. Классификация размытых объектов и оценка параметров системы регистрации методами морфологического анализа / А.И. Чуличков, И.В. Морозова // Интеллектуальные системы / Мех.-мат. фак., каф. математической теории интеллектуальных систем МГУ. - 2005. -Т. 9. - Вып. 1-4. - С. 321-344 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://intsysjournal.org/. 4. Пытьев Ю.П. Методы морфологического анализа изображений / Ю.П. Пытьев, А.И. Чуличков. - М.: ФИЗМАТ ЛИТ, 2010. - 336 с. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.twirpx.com/file/332255/. 5. Выделение отличий изображений по форме [Електронний ресурс] / [Профессиональный Wiki ресурс "Техническое зрение"]. Режим доступу: http://vікі.tесhnісаІvision.ru/іndех.рhр/Выделение_отличий_изображений_по_ форме. 6. Розроблення методу створення комплексного електронного образу документації, наданої на мікрофільмування, з використанням спеціальних схем освітлення: звіт про НДР (проміжний) / НДІ мікрографії; кер. Козирев В.М.; викон.: Бабенко В.В. [та ін.]. - X., 2014. - 58 с - № ДР 0114U004668. 7. Розроблення методу створення комплексного електронного образу документації, наданої на мікрофільмування, з використанням спеціальних схем освітлення: звіт про НДР (заключний) / НДІ мікрографії; кер. Козирев В.М.; викон.: Бабенко В.В. [та ін.]. - X., 2015. - 69 с - №ДР 0114 U004668. 8. Фотокинотехника. Энциклопедия / редкол.: Л.Ф. Артюшин [и др.]; гл. ред. Е. А. Иофис. М.: Советская энциклопедия, 1981. - 447 с. - С. 64, 65. 9. Украинский ресурс о фотографии, фотографах, фототехнике - Фотосайт funPhoto. Инфракрасная фотография, съемка и обработка [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://funphoto.ua/rus/infrared-photography.php. 10. Пиотровский Я. Теория измерений для инженеров: [пер. с англ.] / Я. Пиотровский. - М.: Мир, 1989. - 335 с. - С. 12-14. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.studmed.ru/piotrovskiy-ya-teoriya-izmereniy-dlya-inzhenerov_d84b4d33c94.html#. 5 UA 118774 U 5 10 15 20 11. Пфанцагль И. Теория измерений / И. Пфанцагль; пер. с англ. B.Б. Кузьмина; под ред. С.В. Овчинникова. - М.: Мир, 1976. - 248 с. - C. 23. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://booksee.org/book/469745. 12. Анфилатов В.С, Емельянов А.А., Кукушкин А.А. Системный анализ в управлении / В.С. Анфилатов, А.А. Емельянов, А.А. Кукушкин. - М. Финансы и статистика, 2002. - 368 с. - С. 78-79. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.studmed.ru/anfilatov-vs-emelyanov-aakukushkin-aa-sistemnyy-analiz-v-upravlenii_e2b73f4cd54.html#. 13. Рекомендации по межгосударственной стандартизации. Государственная система обеспечения единства измерений. Шкалы измерений. Термины и определения: РМГ 83-2007. Введ. 2008-08-01. - М.: Стандартинформ, 2008. - 24 с. - С. 1,6. 14. Заде Л. Понятие лингвистической переменной и его применение к принятию приближенных значений / Л. Заде; пер. с англ. Н.И. Ринго; под ред. Н.Н. Моисеева, С.А. Орловского. - М.: Мир, 1976. - 167 с. - С. 23. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://dfiles.ru/files/b42hutiqq. 15. Веселов Ю.Г., Данилин А.А., Тихонычев В.В. Выбор тест-объекта для оценки разрешающей способности цифровых оптико-электронных систем мониторинга земной поверхности / Ю.Г. Веселов, А.А. Данилин, В.В. Тихонычев // Наука и образование: электронное науч.-техн. изд., 2012, № 04. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://technomag.edu.ru/doc/364381.html. 16. Горицын В.Ф. Фотографические светофильтры [Текст] / В.Ф. Горицын. - 2-е изд., испр. и доп. - К.: Техніка, 1986. - 87 с. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 25 30 35 40 45 50 55 Спосіб фотозйомки документації дзеркальною цифровою фотокамерою у видимому та інфрачервоному діапазонах випромінювання, за яким спочатку виконують фокусування у видимому діапазоні, який відрізняється тим, що видиму в інфрачервоному і видимому діапазоні випромінювання та виконану в будь-який спосіб систему предметів із просторовою структурою, зображення якої забезпечують оцінку людиною різкості зображення, яке формують об'єктивом фотокамери, розмістити між об'єктом зйомки та об'єктивом дзеркальної цифрової фотокамери у полі зображення об'єктива дзеркальної цифрової фотокамери так, щоб не закривати об'єкт зйомки, у видимому діапазоні сфокусувати об'єктив дзеркальної цифрової фотокамери на ближчій до об'єктива дзеркальної цифрової фотокамери ділянці системи предметів із просторовою структурою, зображення якої забезпечують оцінку людиною різкості зображення, яке формують об'єктивом фотокамери, в інфрачервоному діапазоні дзеркальною цифровою фотокамерою створити пробне зображення об'єкта зйомки та системи предметів із просторовою структурою, зображення якої забезпечують оцінку людиною різкості зображення, яке формують об'єктивом фотокамери, за пробним зображенням в інфрачервоному діапазоні системи предметів із просторовою структурою, зображення якої забезпечує оцінку людиною різкості зображення, яке формують об'єктивом фотокамери, визначити найбільш різку ділянку зображення системи предметів із просторовою структурою, зображення якої забезпечують оцінку людиною різкості зображення, яке формують об'єктивом фотокамери, за пробним зображенням в інфрачервоному діапазоні системи предметів із просторовою структурою, зображення якої забезпечують оцінку людиною різкості зображення, яке формують об'єктивом фотокамери, візуально визначити відстань між найбільш різкою ділянкою зображення системи предметів із просторовою структурою, зображення якої забезпечує оцінку людиною різкості зображення, яке формують об'єктивом фотокамери, та ділянкою зображення системи предметів із просторовою структурою, зображення якої забезпечують оцінку людиною різкості зображення, яке формують об'єктивом фотокамери, на яку виконано фокусування у видимому діапазоні, у видимому діапазоні сфокусувати об'єктив дзеркальної цифрової фотокамери на ділянці системи предметів із просторовою структурою, зображення якої забезпечують оцінку людиною різкості зображення, яке формують об'єктивом фотокамери, розташованій ближче до об'єктива, ніж об'єкт зйомки на відстані, рівній відстані між ділянкою зображення системи предметів із просторовою структурою, зображення якої забезпечують оцінку людиною різкості зображення, яке формують об'єктивом фотокамери, на яку виконано фокусування у видимому діапазоні та ділянкою зображення системи предметів із просторовою структурою, зображення якої забезпечують оцінку людиною різкості зображення, яке формують об'єктивом фотокамери, зображення якої визначено найбільш різким на пробному зображенні об'єкта зйомки та системи предметів із просторовою структурою, зображення якої забезпечують оцінку людиною різкості 6 UA 118774 U зображення, яке формують об'єктивом фотокамери, в інфрачервоному діапазоні дзеркальною цифровою фотокамерою створити остаточне зображення об'єкта зйомки. 7 UA 118774 U 8 UA 118774 U 9 UA 118774 U Комп’ютерна верстка О. Рябко Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 10