Спосіб визначення однорідності зразків (варіанти)

1. Спосіб визначення однорідності зразків шляхом дослідження зразків за показниками кількісного складу компонентів матеріалу, який відрізняє ться тим, що однорідність визначають за показниками пожежної безпеки для кожного mjго зразка і отримують не менше трьох (m≥3) випробувань (х1; x2;...; хm) та послідовно визначають: - середні значення результатів випробувань (х ) за виразом: 1 x= å xl , m де xl - поточне значення результату випробувань зразка в кожній групі виробів; m - кількість випробувань; l - поточний номер результату випробувань; j - поточний номер зразка; - невизначеність результату випробування UCA за типом А за виразом: 2 3 83785 m 1j 2 å æ x 11j - x -11 ö ; ç ÷ mNj - 1 è ø l =1 - невизначеність результатів випробувань за типом А за виразом: S1 = 1 mNj uCA = å (x Nl - x N ) I =1 m Nj mNj - 1 ( ) - співвідношення за виразом: S1 N uCA1 або ; xN xN потім проводять ранжування отриманих результатів у порядку зростання за даними обчислень S1 N uCA1 або ; xN xN - проводять повторні випробування для групи виробів k, результати випробувань якої мають найu S менше значення співвідношення CAk або k ; xk xk де x k - середнє значення результатів повторних випробувань; - отримують результати повторних випробувань хk1 ; xk2;...; хkr де r- поточний номер зразка при повторних випробуваннях; Винахід відноситься до способів визначення однорідності зразків для не-руйнівних та руйнівних випробувань і може бути використаний у сфері пожежної безпеки. Відомий спосіб визначення однорідності зразків встановлює вимоги до виготовлення стандартних зразків [див. ГОСТ 27872-88 Стандартные образцы. Методика изготовления и аттестации стандартных образцов состава горных пород и минерального сырья]. Оцінку однорідності проводять таким чином: 1. Випадковим чином відбирають 20 і більше проб (N³20). Для кожної із якої виконують n визначень (n=3,...,4) вмісту елемента-індикатора (наприклад, золото, срібло, тощо). 2. За отриманими результатами (за даними досліджень) обчислюють: - дисперсію результатів для кожної проби (S' i )2 = 1 (x i - x )2 ; n -1 - середню дисперсію у середні проб 1 N S 2 = å (S i )2 . N i =1 При цьому допускають, що всі дослідження проводиться в однакових умовах. 3. Далі обчислюють дисперсію між пробами: 4 m kr å x kl l= 1 - визначають середнє значення x k = m kr та mkr 1 дисперсію S2 = (x - xk )2 результатів k m - 1 å kl kr l= 1 повторних випробувань; - обчислюють критерій Фішера за виразом: ( ) 2 2 F Sk 1; Sk 2 = ( ( ) ), 2 2 S2 Sk 1; Sk 2 max 2 Smin S21; S22 k k де S21 - дисперсія, що отримана при попередніх k випробуваннях; S 22 - дисперсія, що отримана при повторних виk пробуваннях; - обчислюють критерій Стьюдента за виразом: xk1 - x k2 t= × mkj - 1 S2 + (m kr - 1)S 2 k1 k2 ; m kj × mkr mkj + mkr - 2 × mkj + m kr і визнають зразки однорідними за умови одночасного несуттєво го розходження дисперсій за 2 критерієм Фішера Fæ Sk1; S22 ö ³ Fтабл (fk1; fk2 ) та ç k ÷ è ø середніх за критерієм Стьюдента |t|£tqk. ( ) ( ) 2 1 ç ÷ å æ xi - x ö , N -1 è ø 1 n де xi = å x ij - середнє значення для і-ої n j =1 проби (i=1, ..., N); 1 N x = å xi - генеральне середнє (середнє знаN i=1 чення по всім N пробам). 4. Обчислюють значення коефіцієнта (статистики) Фішера FP: S2 FP = N . 2 S 5. Порівнюють з критичним (табличним) зна2 чення статистики Фішера F p, f S 2 , fSN для відпоKP S2 = N ( ) відної кількості (числа) ступеней свободи чисельника f S 2 та знаменника f -2 : N S ( ) fS 2 = N - 1 ; N f -2 = N(n - 1) . S ( ) 5 83785 6 Приймають рішення про однорідність стандарЯкщо S2 £ S2 , то оцінка однорідності визнатних зразків з довірчою ймовірністю р=0,95, якщо N FP