Спосіб визначення межі вогнестійкості будівельних конструкцій

Спосіб визначення межі вогнестійкості будівельних конструкцій шляхом визначення проміжку часу від початку випробування до настання одного з нормованих для даної конструкції граничних станів з вогнестійкості в умовах стандартного температурного режиму, який відрізняється тим, що попередньо визначають невизначеність вимірювання температури, а випробування проводять в змінених межах допустимих відхилень середньої температури у печі, при цьому верхня межа допустимих відхилень зменшена на величину, не меншу ніж величина невизначеності, а нижня границя збільшена на величину, не меншу ніж величина невизначеності. Винахід відноситься до сфери випробувань будівельних конструкції на вогнестійкість і може бути використаний для визначення межі вогнестійкості будь яких будівельних конструкцій та будівельних виробів (перегородок, перекриттів, покриттів, колон, балок, повітроводів, кабельних проходок, електричних кабельних ліній тощо), до яких у нормативних документах встановлені вимоги до межі вогнестійкості. Відомі способи визначення межі вогнестійкості, наведені у європейському [стандарті EN 13631:1999 "Fire resistance tests - Part 1: General requirements (Випробування на вогнестійкість. Частина 1: Загальні вимоги)", а також у міжнародному стандарті ISO 834-1: 1999 "Fire resistance tests Elements of building construction- Part 1: General requirements (Випробування на вогнестійкість. Елементи будівельних конструкцій) - Частина 1: Загальні вимоги"] встановлюють спосіб, суть якого полягає у визначенні проміжку часу від початку випробування до настання одного з нормованих для даної конструкції граничних станів з вогнестійкості в умовах стандартного температурного ре жиму, який має бути створений у вогневій випробувальні печі за залежністю: Ts=3451g(8t+1)+20; де t - час, що відраховується від початку випробування, хв., Ts - стандартні значення температури, яка відповідає часу t, °С. Недоліком зазначеного способу є те, що у наведених аналогах не надано оцінювання невизначеності вимірювання, що є обов'язковою вимогою для випробувальних лабораторій, які проводять випробування на вогнестійкість за ДСТУ ISO ЛЕС 17025-2005 "Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій". Результати випробувань залежать від багатьох чинників. Одним з цих чинників є вплив невизначеності вимірювання температури у печі з урахуванням точності засобів вимірювальної техніки, призначених для контролю температури у печі. Найбільш близьким до рішення, що заявляється, за суттю і результатом, що досягається, є спосіб визначення межі вогнестійкості, наведений у національному стандарті України ДСТУ Б В.1.1 (19) UA (11) 83784 (13) (21) a200712071 (22) 01.11.2007 (24) 11.08.2008 (46) 11.08.2008, Бюл.№ 15, 2008 р. (72) ХАРЧЕНКО ІГОР ОЛЕКС АНДРОВИЧ, UA, ЗГУРЯ В'ЯЧЕСЛАВ ІВАНОВИЧ, U A, НОВАК СЕРГІЙ ВІКТОРОВИЧ, UA, НЕФЕДЧЕНКО ЛЮДМИЛА МИКОЛАЇВН А, U A, КОЦЮБА АН АТОЛІЙ МИКОЛАЙОВИЧ, UA, АБРАМОВ ОЛЕКСІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ, UA, ТКАЧУК ІГОР АН АТОЛЬОВИЧ, U A (73) УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ МНС УКРАЇНИ, UA, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТЕСТ", UA (56) ДСТУ Б В. 1.1-4-98* Захист від пожежі. Будівельні конструкції. Методи випробувань на вогнестійкість. Загальні вимоги. C2 1 3 83784 4-98* Захист від пожежі. Будівельні конструкції. Методи випробувань на вогнестійкість. Загальні вимоги. В цьому стандарті за результат випробувань беруть межу вогнестійкості конструкції, що визначена за формулою tfr=tmes-Δt, де tfr - межа вогнестійкості конструкції, хв., tmes - найменше значення часу від початку випробування до досягнення граничного стану з вогнестійкості, що визначене за результатами випробувань однакових зразків, хв., Δt - похибка випробування, хв. За даними випробувань значення похибки випробувань Δt визначають таким чином. Для інтервалу часу від 0 до tmes визначають інтегральне значення Δt середньої температури Тf в печі під час випробування за формулою: n Af = å 0,5(T fi ) + Tfi -1 (t i - t i-1 ) i=1 , Tf i де - значення середньої температури в печі, що відповідає часу ti, °С, ti - час і-го циклу вимірювання середньої температури, хв., і - номер циклу вимірювання середньої температури (дорівнює часу ti, якщо вимірювання проводять через 1 хв), n - номер циклу вимірювання, для якого ti=tmes . Таким же чином для інтервалу часу від 0 до tmes визначають інтегральне значення As стандартної температури Тs за формулою: n As = å 0,5(T ) + Tsi -1 (t i - t i-1 ) si i =1 , де Ts - значення стандартної температури, що відповідає часу ti, °С. Якщо Af≥As , то беруть Δt=0. Якщо Af