Спосіб одержання снігу та пристрій для здійснення способу

Реферат: Винахід належить до способу одержання снігу з води із застосуванням секції низького тиску з насосною установкою, до якої під'єднана очисна установка, і розподільного пристрою з принаймні одним насосом високого тиску, до якого поєднується секція високого тиску зі сніжною гарматою та/або іншим пристроєм, що генерує сніг. За рахунок цього змінюється зв'язок між молекулами води в надмолекулярній структурі використовуваної води і поліпшується виробництво снігу. Відповідно до винаходу принаймні частина використовуваної води піддається дії поля іонізації та/або поляризації при одночасному впливі змінного електромагнітного поля, щоб досягти більш слабкого зв'язку між молекулами води в надмолекулярній структурі води, в результаті чого поліпшується поглинання і передача тепла. Крім того, винахід відноситься до пристрою для здійснення способу. UA 108714 C2 (12) UA 108714 C2 UA 108714 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Винахід відноситься до способу одержання снігу та пристрою для здійснення способу. Винахід відноситься до нового способу та гідравлічного, електронного та пневматичного пристрою для одержання штучного снігу, льоду або для здійснення аналогічних технологічних процесів. Сучасні способи та пристрої одержання снігу або льоду здійснюються по-різному, залежно від того, що є джерелом води. До таких джерел можуть відноситися озеро, водосховище, ріка, будь-яка водойма, джерело і т.п. У цих ресурсів є як свої переваги, так і недоліки. Коли утворюються штучні водойми, вони мають обмеження застосування як за часом, так і за об'ємом. Власне, одержання штучного снігу здійснюється за рахунок комбінування розміщених на снігогенеруючих установках (сніжних гарматах або інших установках, використовуваних для виробництва снігу) відповідним чином водяних і повітряних форсунок. Існують також способи одержання, згідно з якими технологічну воду для одержання снігу охолоджують і піддають хімічній обробці або хімічно збагачують за рахунок хімічних речовин і мікроорганізмів. В результаті завдяки покриттю водою вдається прискорити утворення сніжних або крижаних кульок. Сніжна гармата або інші установки для виробництва снігу мають цілий ряд прикладів виконання. Однак всі вони об'єднані однією загальною ознакою, а саме – можливістю регулювання по горизонталі та по вертикалі, причому принаймні одним рухом можна керувати автоматично. Сніжні гармати або інші установки для виробництва снігу оснащені рядом нерухомих або поворотних форсунок, переважно розташовуваних перед джерелом потоку повітря в спрямовуючій прохідній камері. Недолік цих відомих пристроїв для одержання снігу або льоду полягає в тому, що вони особливо залежні від температури та вологості повітря, а також від температури та кількості технологічної води для виробництва снігу. Сніг, одержуваний при негативних температурах і при 0 °C, є вогким, і його не можна поліпшити за допомогою наявних засобів, наприклад збільшенням кута нахилу спрямовуючої камери, зменшенням кількості води, зміною тиску або охолодженням води. За таких умов виробництво штучного снігу доводиться припиняти або здійснювати по декілька разів уночі, коли умови для одержання снігу більш сприятливі. У WO2007/045467 описано пристрій, в якому середовище циркулює в контурі, і його температура при цьому підвищується. Це призводить до збільшення витрати електроенергії. Завдання винаходу полягає в розробці способу одержання снігу, при якому зв'язок молекул води в надмолекулярній структурі використовуваної води змінюється і в результаті виробництво снігу поліпшується. Поставлене завдання вирішується тим, що для одержання снігу використовувану воду піддають дії поля іонізації та/або поляризації при одночасному впливі електромагнітного змінного поля, в результаті чого досягається зміна силових енергетичних зв'язків молекул води в надмолекулярній структурі використовуваної води, а саме їхнє зменшення. При цьому середовище (рідина та/або газ) протікає через пристрій без помітного підвищення температури. Витрату середовища в пристрої відповідно до кращого варіанта здійснення винаходу можна регулювати. Секція низького тиску та/або секція високого тиску гідравлічного контуру містить у своєму контурі під'єднаний прямо, жорстко та/або не напряму через обхідний канал (перепуск, байпас) первинний блок активації та/або блок активації під тиском, за допомогою якого можна перекрити потік рідини. Первинний блок активації у кращому варіанті розташовано за очисним пристроєм. Він може бути також в менш доброму варіанті розташований у будь-якому місці трубопроводу гідравлічної системи або біля джерела води до насосної установки. Блок активації під тиском у кращому варіанті під'єднано до секції високого тиску перед сніжною гарматою та/або іншою установкою, що утворює сніг. Первинний блок активації містить вхідну ділянку гідравлічної системи з другим керованим відкриваючим і запірним механізмом, яка входить у розподільну ділянку, забезпечену принаймні одним приладом для вимірювання температури та/або приладом для вимірювання тиску поблизу керованого головного відкриваючого та запірного механізму. Між вхідною та вихідною ділянками гідравлічної системи закріплені стаціонарні або знімні пристрої активації. Вихідна ділянка гідравлічної системи входить у проміжну ділянку, розташовану між третім керованим відкриваючим і запірним механізмом і головним відкриваючим і запірним механізмом. Пристрій активації під тиском складається із загальної камери, в якій на її вході закріплений принаймні один стаціонарний, знімний та/або гнучкий керуючий електрод. На виході з корпусу загальної камери в напрямку потоку жорстко та гнучко закріплений принаймні один електрод для поляризації. Корпус загальної камери утворено твердим та/або гнучким кожухом (оболонкою). 1 UA 108714 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 У первинного пристрою активації загальний корпус складається, головним чином, з кожуха (оболонки), забезпеченого покриттям, принаймні частково по периметру. Перевага пристрою для одержання снігу, полягає в тому, що він дозволяє робити якісний сніг уже при 0 °C. Отриманий сніг є більш сухим, а при багаторазовому нанесенні він не перетворюється на воду і не витікає. В результаті застосування цього способу якість снігу зберігається навіть під дією навантаження від машин, які розпиляють і утрамбовують шари снігу, але не спресовують його при цьому до утворення води. Стає неможливим виникнення крижаного шару. Аналогічно не створюється ніяких умов для утворення так званої сніжної крупи у весняні місяці. Отриманий штучний сніг тане повільніше, завдяки чому відпадає необхідність в частому додатковому осніженні. Це веде до зниження витрат на експлуатацію сніжних гармат, зокрема, витрат на електроенергію, оскільки не потрібне збільшення інтенсивності осніження. В той же час знижується кількість води, яку витрачають, що є перевагою з точки зору екології. Також вдається подовжити лижний сезон або перемістити лижні траси в розташовані на меншій висоті області при більш високій якості штучного снігу. Це досягається за рахунок того, що вода або інше середовище в результаті обробки відповідно до винаходу набуває непередбачених, несподіваних, випадково виявлених властивостей з точки зору поглинання та віддачі тепла/холоду. Це доведено і з точки зору фізики. Винахід більш детально пояснюється за допомогою креслень. На кресленнях зображені: Фіг. 1 – гідравлічна, електронна та пневматична блок-схема пристрою. Фіг. 2 – конкретний приклад здійснення гідравлічного пристрою з конкретним прикладом здійснення первинного блоку активації для одержання снігу з керованим головним відкриваючим і запірним механізмом з власним блоком керування. Фіг. 3 – пристрій активації первинного блоку активації із зображенням високопотужного джерела, розміщеного у власному блоці керування і, відповідно до аналогічного прикладу здійснення, під'єднаного прямо до пристрою активації. Фіг. 4 – пристрій активації під тиском, частина якого між входом і виходом має гнучкий кожух. Фіг. 5 – конкретний приклад здійснення блоку активації під тиском або його еквівалентів, що складається з двох розташованих один за одним пристроїв, розміщених у повітряній камері з теплоізоляцією, який містить всередині гідравлічної частини та/або в повітряній камері керований термоелемент. Фіг. 6 – спрощений варіант здійснення регулювання температури та/або руху середовища, і Фіг. 7 – варіанти електромагнітного імпульсу. Спосіб і пристрій для одержання снігу містять гідравлічний розподільний пристрій 2.4 з принаймні одним насосом високого тиску. Секція високого тиску 3 складається з напірного трубопроводу 3.1, що має цілий ряд прикладів здійснення. Він може бути твердим (нерухомим) та/або гнучким і бути виготовленим зі сталі, поліетилену, поліпропилену, текстилю, гуми та забезпеченим розподільними пристроями 3.2. Залежно від необхідності до секції високого тиску 3 під'єднана сніжна гармата 3.3 та/або інші установки, використовувані для виробництва снігу, 3.4 таким чином, що перед ними до напірного трубопроводу 3.1 під'єднані блоки активації під тиском 3.5 з принаймні одним пристроєм активації під тиском 3.51. Сніжна гармата 3.3 оснащена розподільним пристроєм 3.31, гідравлічно з'єднаним з форсунковим пристроєм 3.32, розташованим у проміжному просторі або в його кінці краще з внутрішньої сторони. Форсунковий пристрій 3.32 розташовано по ходу повітряного потоку, що йде з повітряного модуля 3.33. Розподільний пристрій 3.31 пов'язаний з датчиками тиску, температури, витрати та вологості і т.п., що мають власний модуль керування і алгоритм фізичних величин. Аналогічним чином, стрижневі сніжні блоки 3.4 містять другий технологічний розподільний пристрій 3.41, під'єднаний до другого форсункового пристрою 3.42. Сніжні гармати 3.3 та стрижневі сніжні блоки 3.4 розміщують залежно від типу місцевості. Секція низького тиску 2 гідравлічного пристрою 1 містить насосну установку, до якої під'єднана очисна установка, зв'язана жорстко або рознімно з первинним блоком активації 2.3. За первинним блоком активації 2.3 під'єднаний розподільний пристрій 2.4, у якого принаймні один насос високого тиску 23 відокремлює секцію низького тиску 2 від секції високого тиску 3. Насосна установка 2.1 складається з резервуара 2.11, що являє собою джерело, ріку, озеро, водосховище, в яке поміщено всмоктувальний трубопровід. За всмоктувальною установкою перед насосом 2.12 розташовано фільтр 2.13. Насосна установка 2.1 має ряд прикладів здійснення з контрольно-вимірювальними приладами для вимірювання припливу, температури, тиску, рівня і т.п., під'єднаними електрично краще до первинного блоку керування 9, як і насос 2.12. Очисна установка 2.2 містить технологічну ділянку, в якій розміщено перший відкриваючий і запірний механізм 2.21, після якого під'єднано у кращому варіанті фільтр 2.22. За фільтром 2.22 2 UA 108714 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 розташовано другий відкриваючий і запірний механізм 2.23. Сполучна ділянка містить третій відкриваючий і запірний механізм 2.24. Технологічна ділянка пов'язана зі сполучною ділянкою за насосною установкою 2.12, а також за другим відкриваючим і запірним механізмом 2.23. За технологічною ділянкою вбудовано перший керований відкриваючий і запірний механізм 4, причому після нього розташована сполучна ділянка, що містить прилад для вимірювання тиску 5, головний пристрій для випуску повітря 6 і витратомір 7 перед входом у розподільний пристрій 2.4. Первинний блок 2.3 на вхідній ділянці гідравлічної системи містить другий керований відкриваючий і запірний механізм 2.31, що входить у розподільну ділянку з принаймні одним приладом для вимірювання температури 2.32 і одним приладом для вимірювання тиску 2.33. Розподільна ділянка знаходиться перед головним відкриваючим і запірним механізмом 2.34. Між розподільною ділянкою та вихідною ділянкою гідравлічної системи жорстко або рознімно закріплений принаймні один пристрій активації 2.35. Вхідна ділянка гідравлічної системи входить у проміжну ділянку, що з'єднує третій керований відкриваючий і запірний механізм 2.34 з головним відкриваючим і запірним механізмом 2.36, і на якому у кращому варіанті розташований вихідний прилад для вимірювання тиску 2.37. Краще, щоб до вихідної ділянки гідравлічної системи був під'єднаний принаймні один первинний пристрій для випуску повітря 6.1. Блок активації під тиском 3.5 складається з принаймні одного пристрою активації під тиском 3.51 із загальною камерою 3.42, що містить поблизу вхідного отвору 3.45 принаймні один керуючий електрод 3.43, а поблизу вихідного отвору 3.46 – один електрод для поляризації 3.44. Керуючий електрод 3.43 установлено гнучко та/або нерухомо і герметично в тримачі 3.40. Цей тримач 3.40 герметично з'єднаний з кожухом (оболонкою) на вході 3.490. Кожух 3.490 на вході містить вхідний отвір 3.45. Електрод для поляризації 3.44 установлено гнучко та/або жорстко і герметично в тримачі 3.40. Цей тримач 3.40 герметично з'єднаний з кожухом (оболонкою) 3.491 на виході і містить вихідний отвір 3.46. Краще, щоб кожух (оболонка) 3.490 на вході і кожух (оболонка) 3.491 на виході були зв'язані між собою здатним деформуватися кожухом (оболонкою) 3.47 з гнучкого матеріалу. Один з конкретних прикладів здійснення з'єднання передбачає муфту 3.48. Це може бути, наприклад, гідравлічний шланг зі штучного каучуку. Штучний каучук має високу стійкість до зношування та впливів навколишнього середовища. Відповідно до кращого варіанта принаймні частина загальної камери 3.42 виконується з матеріалу, що має негативний електрохімічний потенціал, і/або розташовується за межами здатного деформуатися кожуха (оболонки) 3.47. Керуючий електрод 3.43 має оболонку 3.41 у вигляді пробірки, трубки із силікату, кераміки і т.п., в яку поміщена стрижнеподібна та/або спіралеподібна антена 3.432. Аналогічне виконання має і електрод для поляризації 3.44, однак всередині він містить твердий, рідкий або газоподібний поляризаційний матеріал 3.441. Оболонка 3.41 керуючого електрода 3.43 і оболонка електрода для поляризації 3.44 мають цілий ряд варіантів виконання залежно від навантаження та типу води, що активується (середовища). За наявності мінімальних навантажень вона складається з технічного скла з переважним вмістом SiО2. Це однорідна, безформна, ізотропна, тверда і крихка речовина, що -3 має в метастабільному стані міцність при розтяганні 30 МПа і щільність приблизно 2,53 г.см . Мова в цьому випадку йде про ізоляційний матеріал з діелектричними властивостями, що має здатність до поляризації. Для цього підходить оксидна металокераміка з вмістом Al 2O3 не менше 99,7 % або мікроструктурна кераміка з киснем, модуль пружності при розтяганні якої 3 становить 380-400 ГПа, межа міцності – не менше 300 МПа, щільність – 3,8 г-см . Найкраще для цього підходить композитна кераміка C/SiС, що відноситься до неоксидної технічної кераміки і має короткі вуглецеві волокна, що поліпшують прекрасні механічні та термічні властивості -3 С/SiС. Її щільність становить 2,65 г.см , модуль пружності досягає 250-350 ГПа, а міцність на вигин – не менше 160-200 МПа. Композитна кераміка C/SiС містить короткі вуглецеві волокна 3 довжиною 3-6 мм і товщиною 12 k (1k=10 елементарних волокон), які в об'ємі можуть розташовуватися за випадковим принципом, завдяки чому матеріал потім виявляє ізотропні властивості. При екстремальних навантаженнях на електрод для поляризації 3.44 або керуючий електрод 3.43 короткі вуглецеві волокна можуть бути, у кращому варіанті, розташовані впорядковано, наприклад перпендикулярно осі, за рахунок чого матеріал набуває анізотропних властивостей. Спіралеподібна або стрижнеподібна антена 3.432 рознімно або жорстко з'єднана з високопотужним джерелом 8, під'єднаним до блока електроживлення 8.1. Якщо пристрій активації знаходиться у воді, високопотужне джерело 8 направляє в стрижнеподібну та/або спіралеподібну антену 3.432 змінний електромагнітний імпульс частотою 100-500 МГц і потужністю 0, 1-2,0 Вт. Під блоком електроживлення 8.1 мається на увазі джерело напруги 230 В, перетворюваної в 12 В (24 В і т.п.). Також може використовуватися його технічний еквівалент, 3 UA 108714 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 наприклад батарея, сонячний або фотогальванічний елемент і т.п. Відповідно до одного з альтернативних варіантів здійснення високопотужне джерело 8 може також розміщуватися поза пристроєм активації під тиском 3.51. У первинному блоці активації 2.3 розташовано пристрій активації 2.35, який відповідає пристрою активації під тиском 3.51 і який містить загальну камеру 3.42, в якій жорстко або рознімно герметично закріплений принаймні один керуючий електрод поблизу вхідного отвору 2.45. Поблизу вихідного отвору 2.46 жорстко або рознімно та герметично закріплений один електрод для поляризації 2.44. По периметру загальної камери 2.42 або принаймні на її частині виконане покриття, кожух або оболонка 2.421 з матеріалу з позитивним електрохімічним потенціалом (C, Cu, …) або матеріалу з негативним електрохімічним потенціалом (Al, Fe, ….), залежно від складу води (середовища). У наведеному прикладі здійснення корпус 2.47 складається з непровідного ізоляційного матеріалу, пластику (діелектрика). Відповідно до конкретного прикладу здійснення для цього використовується поліпропілен. Керуючий електрод 2.43 і електрод для поляризації 2.44 установлені в тримачі 2.40. Керуючий електрод 2.43 має замкнуту оболонку 2.431 у вигляді трубки, в яку поміщена стрижнеподібна або спіралеподібна антена 2.432. Електрод для поляризації 2.44 має схожу конструкцію, а всередині нього знаходиться твердий, рідкий або газоподібний вміст 2.441 з позитивним і/або негативним електрохімічним потенціалом. Краще, щоб він, як в ще одному прикладі здійснення, мав отвір, що відкривається і закривається, для випуску повітря та бруду. Деякі елементи і вузли, що містяться в новому пристрої для виробництва снігу та/або льоду, електронно зв'язані з первинним блоком керування 9 і пневматичним пристроєм 11. До них можуть відноситися, наприклад, насос 2.12, насос високого тиску 23, витратомір 7, прилади для вимірювання температури і тиску, а також прилади для вимірювання інших фізичних величин. Первинний блок активації 2.3 оснащено власним блоком керування 10 і пневматичним пристроєм 11, причому обидва вони пов'язані з першим керованим відкриваючим і запірним механізмом 4, другим керованим відкриваючим і запірним механізмом 2.31, головним керованим відкриваючим і запірним механізмом 2.34 і третім відкриваючим і запірним механізмом 2.36. Власний блок керування 10 зв'язаний з приладом для вимірювання температури 2.32, приладом для вимірювання тиску 2.33 і приладом для вимірювання тиску 2.37 на виході або зовнішньому приладі для вимірювання температури (на фігурі не зображений). Краще, щоб секція низького тиску 2 за блоком активації містила принаймні один вузол для випуску повітря 15, і/або щоб первинний блок активації 2.3 мав власний пристрій для випуску повітря. Під матеріалом з позитивним або негативним електрохімічним потенціалом мається на увазі потенціал електрода 0 E . Вимірюються тільки електрорушійні напруги елемента, створювані певним електродом і контрольним електродом (електродом порівняння). Стандартний контрольний електрод має 0 потенціал електрода, дорівнює нулю E =0, що відповідає платиновому електроду зі стандартною обробкою. Значення стандартних потенціалів електрода знаходяться в інтервалі від -3,04 В (літій) до +1,52 В (золото). Особливо гарні результати досягалися при використанні срібного електрода для поляризації, причому в тому випадку, коли кожух камери складався цілком або лише частково з високоякісної сталі. Цей спосіб був послідовно проаналізований у пристрої за патентом SK 279 429, Polakovic-Polakovicova. За допомогою методу Po було доведено та підтверджено, що оброблені в пристроях активації молекули води зв'язані між собою менш міцно, ніж молекули в неопрацьованій воді. Спосіб можна описати як проходження рідкого середовища – води – або принаймні частині від її об'єму, через простір для поляризації та/або іонізації під впливом змінного електромагнітного імпульсу. Таким чином досягається ослаблення зв'язків між молекулами середовища, зокрема молекулами води, в надмолекулярній структурі. Силова енергія зв'язків у молекулярній і надмолекулярній структурі води змінюється, але лише в тому ступені, що змінюється її рідкоплинність, а властивості рідини при цьому зберігаються (агрегатний стан речовини залишається без зміни). Пристрій відповідно до одного прикладу здійснення за фіг. 5 складається з кожуха 16, на якому із зовнішньої або внутрішньої сторони розміщена теплоізоляція 17. В кожуху 16 знаходиться пристрій активації під тиском 3.511 і другий пристрій активації під тиском 3.512, або декілька зв'язаних між собою гідравлічно пристроїв активації. При цьому кожний з них має власне високопотужне джерело 8, під'єднане до власного або загального блока електроживлення 8.1. Всередині гідравлічного пристрою розташований принаймні один нагрівальний елемент 18, пов'язаний з блоком керування температурою 20 і/або блоком керування рухом середовища. В іншому конкретному прикладі здійснення блок керування 20 знаходиться в кожуху 16. Блок керування 20 містить датчик 21, пов'язаний з блоком аналізу 22 (наприклад, термостатом), під'єднаним до комутуючого елемента 23. Нагрівальний елемент 18 виконано з дроту високого опору, стрижнеподібного або спірального дроту. Внутрішній 4 UA 108714 C2 5 нагрівальний елемент 18 може являти собою також лазерний промінь, індукційний нагрівальний елемент 18, а в деяких випадках – плазмовий нагрівальний елемент достатньої потужності. Це потрібно для того, щоб не допустити або усунути замерзання і, як наслідок, можливих ушкоджень. Первинний блок активації 2.3 може бути також під'єднаний без керованих відкриваючих і замикаючих механізмів (2.34; 2.36; 2.31 і 4), а саме з ручним блоком керування у вигляді обхідної лінії. ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 1. Спосіб одержання снігу з води з використанням секції низького тиску (2), яка містить насосну установку (2.1), до якої під'єднана очисна установка (2.2), і розподільного пристрою, що містить насос високого тиску, до якого під'єднана секція високого тиску (3) зі сніжною гарматою (3.3) та/або іншим пристроєм для утворення снігу (3.4), який відрізняється тим, що принаймні частину використовуваної води піддають дії поля іонізації та/або поляризації при одночасному впливі змінного електромагнітного поля для послаблення зв'язку між молекулами води в надмолекулярній структурі води для покращення поглинання та передачі тепла. 2. Пристрій для здійснення способу за п. 1, який відрізняється тим, що секція низького тиску (2) та/або секція високого тиску (3) містить первинний блок активації (2.3) та/або блок активації під тиском (3.5), причому первинний блок активації (2.3) розташованийза очисною установкою (2.2) або біля насосної установки (2.1) та резервуара (2.11) секції низького тиску (2) або перед ними, причому блок активації під тиском (3.5) розташовано в секції високого тиску (3) перед сніжною гарматою (3.3) та/або іншим пристроєм для утворення снігу (3.4). 3. Пристрій за п. 2, який відрізняється тим, що первинний блок активації (2.3) містить вхідну ділянку гідравлічної системи з другим керованим відкриваючим і запірним механізмом (2.31), що входить у розподільну ділянку з принаймні одним приладом для вимірювання температури (2.32) та/або одним приладом для вимірювання тиску (2.33), причому між вхідною та вихідною ділянками гідравлічної системи нерухомо або знімно закріплений принаймні один пристрій активації (2.35), що під'єднаний до керованого головного відкриваючого і запірного механізму (2.31) і головного відкриваючого і запірного механізму (2.36). 4. Пристрій за п. 2 або 3, який відрізняється тим, що пристрій активації (2.35) містить загальну камеру (2.42), причому поблизу її вхідного отвору (2.45) розташований керуючий електрод (2.43), а поблизу її вихідного отвору (2.46) - електрод для поляризації (2.44), причому принаймні в частині загальної камери (2.42) кожух (оболонка) (2.421) і керуючий електрод (2.43) жорстко або рознімно з'єднані з високопотужним джерелом (8), що генерує змінні електромагнітні імпульси з частотою 100-500 МГц і потужністю 0,1-100 Вт. 5. Пристрій за п. 2, який відрізняється тим, що пристрій активації під тиском (3.51) містить загальну камеру (3.42), причому поблизу вхідного отвору (3.45) вхідного кожуха (оболонки) (3.490) розташований керуючий електрод (3.43), а поблизу вихідного отвору (3.46) вихідного кожуха (оболонки) (3.491) - електрод для поляризації (3.44), причому вхідний кожух (оболонка) (3.490) і вихідний кожух (оболонка) (3.491) з'єднані між собою здатним деформуватися кожухом (оболонкою) (3.47), при цьому керуючий електрод (3.43) жорстко або рознімно з'єднаний з високопотужним джерелом (8), що генерує змінні електромагнітні імпульси частотою 100-500 МГц і потужністю 0,1-100 Вт. 6. Пристрій за п. 2, який відрізняється тим, що керуючий електрод (3.43) має оболонку у вигляді пробірки, трубки із силікату, кераміки тощо, а в керуючому електроді (3.43) розташована стрижнеподібна та/або спіралеподібна антена (3.42), причому електрод для поляризації (3.44) має аналогічну конструкцію і всередині містить твердий, рідкий або газоподібний матеріал для поляризації (3.441), а скляна оболонка (3.41) керуючого електрода (3.43) і електрода для поляризації (3.44) складається переважно з SiO 2 і має міцність при розтяганні 30 МПа і -3 щільність 2,53 г∙см . 7. Пристрій за п. 6, який відрізняється тим, що оболонка (3.41) керуючого електрода (3.43) і електрода для поляризації (3.44) складається із спеченої оксидної кераміки з вмістом Аl 2О3 не менше 99,7 %, модуль пружності при розтяганні якої становить 380-400 ГПа, міцність на вигин -3 300 МПа і щільність - 3,8 г∙см . 8. Пристрій за п. 6, який відрізняється тим, що оболонка (3.41) керуючого електрода (3.43) і електрода для поляризації (3.44) складається з композитної кераміки C/SiC, що має щільність -3 2,65 г∙см , модуль пружності - 250-350 ГПа і міцність на вигин - не менше 160-200 МПа. 9. Пристрій за пп. 2-8, який відрізняється тим, що блок електроживлення (8.1) містить високопотужне джерело (8), що має джерело живлення 230 В~, перетворюваного в напругу 12 В або 24 В. 5 UA 108714 C2 5 10 15 10. Пристрій за п. 3 або 4, який відрізняється тим, що пристрій активації (2.35) містить загальну камеру (2.42), що по периметру або принаймні частково має покриття, яке складається з матеріалу з позитивним електрохімічним потенціалом (С, Сu) або з матеріалу з негативним електрохімічним потенціалом (Аl, Fe) залежно від складу води, причому кожух (2.47) складається з непровідного ізоляційного матеріалу, такого як поліпропілен, керуючий електрод (2.43) і електрод для поляризації (2.44) установлені в тримачі (2.40), а керуючий електрод (2.43) і електрод для поляризації (2.44) розташовані в замкнутих оболонках (2.431). 11. Пристрій за п. 2, який відрізняється тим, що керуючий електрод (2.43, 3.43) являє собою платиновий електрод з потенціалом електрода від -3,04 В (літій) до +1,52 В (золото). 12. Пристрій за п. 2, який відрізняється тим, що пристрій активації під тиском (3.511) знаходиться в кожусі (16), який має зовнішню або внутрішню теплоізоляцію (17). 13. Пристрій за п. 2, який відрізняється тим, що пристрій активації під тиском (3.511) і інші пристрої активації під тиском (3.512), зв'язані між собою гідравлічно, розташовані в загальному кожусі (16), причому кожний пристрій активації під тиском (3.511, 3.512) містить власне високопотужне джерело (8), під'єднане до власного або до загального блока електроживлення (8.1). 6 UA 108714 C2 7 UA 108714 C2 8 UA 108714 C2 9 UA 108714 C2 10 UA 108714 C2 Комп’ютерна верстка І. Скворцова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 11