Спосіб психофізіологічної експертизи працівників

Реферат: Спосіб психофізіологічної експертизи працівників включає виконання не менш ніж одного психофізіологічного (ПФ) тесту для визначення рівня розвитку професійно важливих ПФ якостей, реєстрацію показників швидкості та правильності виконання завдань випробуваною особою, реєстрацію допущених особою помилок, оцінку відповідності зазначеного рівня професійним вимогам до виконання певного виду роботи. При цьому випробуваній особі пред'являють набір тестів у спеціально встановленій послідовності, для кожного з 17-ти видів робіт застосовують відповідний набір тестів, зазначений набір відбирають з 15-ти тестів для визначення різних показників. Обчислюють кількісні показники рівня розвитку ПФ якостей особи, значимі показники тестів перераховують у Т-оцінки, обчислюють інтегральні показники рівня розвитку ряду професійно важливих ПФ якостей, та формують узагальнений висновок з оцінкою відповідності особи професійним вимогам до виконання одного з 17-ти видів робіт підвищеної небезпеки. UA 83618 U (12) UA 83618 U UA 83618 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до диференціальної психофізіології та гігієни праці і може бути використана для визначення рівня розвитку професійно важливих психофізіологічних (ПФ) якостей для встановлення придатності працівників до виконання робіт підвищеної небезпеки або таких, що потребують професійного добору. Успішність професійної діяльності залежить як від умов роботи й оснащення робочого місця, так і від наявності у працівників відповідних професійно важливих якостей (ПВЯ), причому надійність і безаварійність роботи значною мірою залежить від наявності й рівня розвитку ПВЯ. Сучасний світовий досвід свідчить, що значна кількість аварій і відмов техніки під час керування складними технічними системами (40-63 % у звичайних умовах, 70-75 % - у складних умовах виробництва, 65 % - в електроенергетиці, 83 % - на транспорті) відбувається унаслідок помилок, пов'язаних із ПФ особливостями й функціональним станом персоналу. Впровадження нової техніки, механізація й автоматизація виробничих процесів, широке використання обчислювальної техніки й інформаційних технологій докорінно змінюють характер роботи, висувають усе більше високі вимоги до професійних якостей людини, збільшують економічну й соціальну значимість результатів його діяльності. Це вимагає наявності певних необхідних ПВЯ у фахівців, а також мобілізації їхнього потенціалу перед і в процесі виконання своїх професійних функцій, адже сучасні технології можуть бути потенційно небезпечними як для обслуговуючого персоналу, так і для оточуючих. У цьому зв'язку все більшого значення набуває питання раціонального використання можливостей людини, у першу чергу - відбір і підготовка кадрів, підвищення ефективності й безпеки праці, зменшення числа техногенних аварій чи катастроф, випадків виходу з ладу обладнання, зниження рівня травматизму й смертності. Галузь, покликана вирішувати проблему людського фактора на виробництві - це професійний ПФ відбір з його результуючим етапом - ПФ експертизою. Для їх проведення використовується спеціальний інструментарій - ПФ методики оцінки рівня розвитку ПВЯ працівників. За допомогою ПФ методик оцінюють такі ПВЯ, як пам'ять, увага (стійкість, розподіл, перемикання, обсяг, концентрація), функціональна рухливість нервових процесів, психомоторні якості, урівноваженість нервових процесів, орієнтація в просторі, просторово-часова екстраполяція, стійкість до монотонії й багато інших. Методики, визначення рівня розвитку ПФ ПВЯ широко відомі [дивись, Макаренко М.В. Основи професійного відбору військових спеціалістів та методики вивчення індивідуальних психофізіологічних відмінностей між людьми. - К., 2006] і включають ряд методик, коротко описаних нижче: 1) Методика "Маятник" призначена для оцінки врівноваженості (балансу) нервових процесів. Її показники застосовують для порівняння процесів збудження і гальмування, тобто підвищення чи зниження рівня активації в нервовій системі (НС) людини, які є основою для прояву таких якостей, як динамічний окомір, прогнозування реакції на непередбачені подразники, адекватність і точність рухів. Суть методики полягає в оцінці реакції на рухомий об'єкт і реалізована у вигляді розхитаного маятника (динамічний маркер), який проходить через статичний маркер (точка на горизонтальній осі). В момент суміщення обох маркерів особа повинна зреагувати натисканням вказівним пальцем на відповідну клавішу. За результатами обстеження оцінюють: - кількість точних реакцій; - кількість передчасних (+) реакцій; - кількість запізнілих (-) реакцій; - алгебраїчну суму кількості (+) і (-) реакцій; - сумарне відхилення передчасних (+) реакцій; - сумарне відхилення запізнілих (-) реакцій; - алгебраїчна сума відхилень (+) і (-) реакцій. Перевага точних відповідей свідчить про врівноваженість процесів, а перевага активаційних (гальмуючих) процесів приводить до виконання передчасних (запізнілих) дій. При втомі, навпаки, передчасне реагування може спричинятися гальмівними процесами і включенням індивідуальної стратегії досягнення позитивного результату. Високі значення величини сумарного відхилення свідчить про перевагу гальмуючих процесів, що може привести до раннього зниження функціональної активності НС й розвитку стомлення, зниженню прогнозування реакцій на непередбачені подразники, погіршенню адекватності й точності рухів. 2) Методика "Проста зорово-моторна реакція" (ПЗМР) призначена для оцінки ряду психодинамічних характеристик (швидкості виявлення й сприйняття подразника, психомоторної відповіді) при реагуванні на однотипні зорові стимули. Її суть полягає у пред'явленні 1 UA 83618 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 обстежуваному в аритмічному режимі одиничних сигналів у вигляді простих геометричних фігур. Реалізація включає дві серії по 30 сигналів: у першій обстежуваний реагує натисканням правою рукою на певну клавішу при пред'явленні фігури "квадрат", у другій застосовують ліву руку та фігуру "трикутник". За результатами тестів оцінюють середній час латентних періодів відповідних реакцій, кількість помилок, варіативність часу латентних періодів відповідних реакцій. За показниками "латентний час" і "кількість помилок" прогнозують швидкість і точність психомоторних відповідей на одиничні прості подразники. Ці ПВЯ особливо важливі для прогнозування результативності праці людини в багатьох виконавських професіях. 3) Методика "Складна зорово-моторна реакція" (СЗМР) застосовує індивідуальні психодинамічні показники (швидкість сприйняття параметрів подразника; швидкість ухвалення рішення й психомоторної відповіді) при переробці складної зорової інформації. Суть полягає у застосуванні випадкової послідовності 7 різних комбінацій двох геометричних фігур квадрат+коло, коло+квадрат, трикутник+коло, коло+трикутник, коло+коло, квадрат+квадрат, трикутник+трикутник. Всього застосовують 120 образів, з яких по 10 комбінацій квадрат+коло та трикутник+коло. Завдання - якнайшвидше натиснути на певну клавішу у разі фігури квадрат+коло правою рукою, а фігури трикутник+коло - лівою рукою, а у випадку будь-яких інших сполучень фігур - не реагувати. Показники аналогічні методиці ПЗМР, "латентний час" та "кількість помилок" дозволяють прогнозувати швидкість і адекватність ухвалення людиною рішення та швидкість і точність відповідних психомоторних дій в умовах складної й напруженої діяльності, "варіативність часу латентних періодів відповідних реакцій" - стабільність діяльності. 4) Методика "СЗМР в умовах тривалого пред'явлення подразників" призначена для оцінки стійкості обстежуваного до монотонії, а також дозволяє визначити особливості міжпівкульного домінування. Робота, пов'язана із тривалим виконанням однотипних простих операцій у заданому темпі або з безперервною концентрацією уваги в умовах малого обсягу значимої інформації, як правило, викликає розвиток стану монотонії, що охоплює комплекс ПФ змін в організмі людини. Суть тесту полягає в монотонному пред'явленні великої кількості (140) комбінацій фігур двох видів - квадрат+коло й трикутник+коло. Завдання аналогічне методиці СЗМР, оцінюють показники: - сумарний латентний час (СЛЧ) перших 70 реакцій; - СЛЧ останніх 70 реакцій; - СЛЧ реакцій правою рукою на фігуру квадрат+коло; - СЛЧ реакцій лівою рукою на фігуру трикутник+коло; - кількість помилок на перші 70 пред'явлень фігура; - кількість помилок на останні 70 пред'явлень фігур; - розрахунковий показник стійкості до монотонії; - розрахунковий показник міжпівкульного домінування. Низький рівень показника стійкості до монотонії свідчить про швидку зміну функціонального стану центральної НС (ЦНС), зниження збудливості нервових процесів в умовах монотонної діяльності, що, як правило, супроводжується зниженням функціонального тонусу організму, психоемоційною напругою й приводить до зниження надійності діяльності (уповільнюється швидкість переробки інформації, погіршуються якості уваги, знижується готовність до екстреної дії). 5) Методика "Функціональна рухливість нервових процесів" (ФРНП) призначена для оцінки зазначеної рухливості як основної властивості НС, що характеризується швидкістю протікання процесів активації та гальмування (швидкістю виникнення, концентрації після первинної фази іррадіації й зникнення після припинення дії подразника), а також швидкістю заміни одного процесу іншим. Суть полягає в послідовному пред'явленні стимулів у вигляді фігур, одні з яких збуджують, а інші - гальмують. Завдання - при появі на екрані фігури «трикутник»/«квадрат» якнайшвидше натиснути на певну клавішу вказівним пальцем лівої/правої руки, а на "коло" - не реагувати. При безпомилковому реагуванні темп пред'явлення сигналів збільшують, за наявності помилок - знижують. За результатами тесту оцінюють: мінімальний час експозиції фігури; середній час латентних періодів відповідних реакцій; кількість помилок. Чим менше мінімальний час експозиції фігури, тим вища максимальна швидкість переробки інформації, що свідчить про більш високу ФРНП. ФРНП - основна властивість нервової системи, від якої залежать такі інтегральні характеристики мозку, як швидкість переробки інформації ЦНС й швидкісних параметрів ухвалення рішення. 2 UA 83618 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 6) Методика "Годинники" призначена для оцінки індивідуального сприйняття просторових відносин як важливого елемента когнітивних процесів. Суть полягає у пред'явленні на екрані циферблатів з годинною і хвилинною стрілками і цифровим позначенням мітки, яка відповідає 12 годинам. У кожному тесті як мітка, так і стрілки перебувають у різних просторових положеннях. Завдання - подумки оцінити положення циферблата, визначити взаємне розташування мітки та стрілок, визначити час у годинах і хвилинах та набрати час на клавіатурі. У випадку неправильної відповіді надається повідомлення про помилку й необхідність визначення вірного показника циферблата. Обчислюють показники "час виконання завдання" та "кількість помилок", які дозволять оцінити здатність обстежуваного до уявного оперування зоровими образами, зокрема, здатність швидко й точно встановити взаємне розміщення у просторі елементів цілісного об'єкта на основі наочно-образних перетворень. Дані характеристики є важливими елементами репродуктивного мислення й просторової орієнтації. 7) Методика "Замкнутий простір" оцінює особливості сприйняття, запам'ятовування та уявного оперування просторовими образами, зокрема, здатності швидко й точно абстрактно прогнозувати просторові відношення між елементами цілісного об'єкта. Суть - експонування таблиці 5х5 із пронумерованими клітинками (1-25), міткою позначена початкова клітинка з певним номером, з якої починається виконання тесту. Таблиця експонується протягом фіксованого короткого часу, після чого на екрані послідовно з'являються 5 стрілок, що мають один з 4-х випадкових напрямків (вверх, вниз, вліво, вправо). Стрілки вказують напрямки послідовних покрокових переходів від початкової по клітинках таблиці. Завдання - подумки уявити шлях руху по зазначеним стрілками напрямкам, на знову представленій таблиці визначити кінцеве положення маркера, набрати на клавіатурі номер кінцевої клітинки. За результатами тесту оцінюють: кількість правильних рішень; час прийняття правильних рішень; час прийняття неправильних рішень; інтегральну оцінку орієнтації в замкнутому просторі. Ці показники відбивають індивідуальні особливості оперативної пам'яті й просторового мислення, а саме, орієнтації й прогнозування руху в замкнутому просторі. 8) Методика "Таблиця" призначена для оцінки комплексу якостей уваги: вибірковості, розподілу й стійкості. Суть полягає в застосуванні таблиці 7х7 клітинок з випадково розташованими числами від 1 до 99. Завдання - якнайшвидше та з найменшою кількістю помилок виявити спочатку найменше число, а потім послідовно виявляти наступні числа в порядку зростання та ввести їх з клавіатури. Правильні числа послідовно виводяться на екран, у випадку неправильної відповіді подається повідомлення про помилку й необхідність повторного пошуку потрібного числа. За результатами тесту оцінюють: кількість помилок; час правильних відповідей; час прийняття неправильних відповідей; інтегральну оцінку комплексу якостей уваги. Ці показники дозволяють визначити індивідуальні особливості вибірковості, розподілу й стійкості уваги як детермінанти ефективності переробки інформації й цілеспрямованої поведінки. Перераховані характеристики уваги є основними ПВЯ, необхідними для успішної професійної діяльності в більшості операторських професій. 9) Методика "Перемикання уваги" призначена для оцінки розподілу й перемикання уваги. Суть полягає в послідовному почерговому показі на короткий час таблиць 3х3 із двозначними числами червоного чи синього кольору, розташованими у випадковому порядку, причому кожна таблиця має числа лише одного кольору. Завдання - швидко і без помилок виявити у таблицях із числами червоного/синього кольору найменше/найбільше число та ввести їх з клавіатури. У випадку неправильної відповіді подається повідомлення про помилку й необхідність повторного пошуку потрібного числа. За результатами тесту оцінюють: кількість помилок; час правильних відповідей; загальний час виконання завдання. Ці показники дозволяють визначити індивідуальні особливості розподілу й перемикання уваги, які необхідні для ефективної переробки значимої інформації, що надходить по декількох каналах. Згадані ПВЯ визначають успішність професійної діяльності операторів динамічних систем. 10) Методика "Екстремальні умови" - це оцінка продуктивності когнітивних процесів в екстремальних умовах діяльності, обумовлених дефіцитом часу для прийняття рішення та наявністю перешкод. Суть полягає в застосуванні образу у вигляді набору символів (X $ + ? ! 0 =), згрупованих у певному порядку відповідно до порядку букв у 5-ти словах, наданих як варіанти можливих відповідей. Кожним символом (у кожному окремому тесті) закодована певна буква. Причому, кількість символів в закодованих словах і словах-відповідях, отже і рівень складності тестів поступово збільшується від 4 до 8. Завдання - за певний час знайти закономірність у розташуванні знаків, знайти слово серед варіантів відповідей, що відповідає даній закономірності, натиснути відповідну клавішу згідно зі 3 UA 83618 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 своїм вибором. Перша половина тестів кожного рівня складності пред'являється без перешкод. Друга половина супроводжується перешкодами у вигляді миготіння секундоміра червоним кольором зі зворотним відліком часу (починаючи від 30 секунд) і коментарю: "До завершення залишилося -і- секунд". Набір символів і варіанти відповідей також миготять зі зміною кольорів. Завдання виконується без повідомлень про помилки, за результатами оцінюють інтегральні показники ефективності: при роботі без перешкод; роботі з перешкодами та загальний показник виконання завдання. Ці показники дозволяють визначити особливості й продуктивність процесу мислення при психоемоційній напрузі, що дає змогу прогнозувати надійність професійної діяльності в умовах (стійкість до впливу) стресу. 11) Методика "Прогнозування рухів" призначена для оцінки адекватності відображення динамічних просторово-часових відношень і точності попереджуючих дій. Суть полягає в застосуванні двох маркерів - нерухомого та рухомого. Рухомий маркер переміщується по прямій лінії в напрямі нерухомого маркера із заданою швидкістю, яка змінюється в кожному тесті. Причому, на середині шляху рухомий маркер перестає відображатися, але продовжує рух. Завдання - подумки (імажинативно) продовжити рух і в момент прогнозованого дотику маркерів відреагувати натисканням відповідної клавіші. За результатами тесту оцінюють інтегральний показник просторово-часової екстраполяції, який дозволяє визначити індивідуальні характеристики такої ПВЯ як просторово-часова екстраполяція. Зазначена екстраполяція детермінує ефективність і надійність сприйняття, оцінки й прогнозування часових і просторових характеристик переміщення рухомих об'єктів, а також адекватність прийняття рішень при керуванні об'єктами, що рухаються. 12) Методика "Індивідуальне почуття часу" призначена для оцінки рівня активації ЦНС і функціонального стану організму людини шляхом оцінки відчуттів індивідуального перебігу часу (індивідуальної хвилини). Суть - обстежуваний запускає таймер комп'ютера при відсутності відображення часу на дисплеї. Завдання - на основі індивідуального відчуття перебігу часу зупинити таймер по закінченню заданого інтервалу часу. Методика містить 8 тестів (по 2 інтервали протягом 10, 15, 20, 30 с). Оцінюють 2 показники (індивідуальну хвилину та розрахунковий показник адаптивності), які дозволяють визначити рівень напруги й синхронізації систем організму, що впливають на загальний функціональний стан людини й процеси адаптації до напружених умов діяльності. 13) Методика "Індивідуальна стратегія" оцінює індивідуальну схильність до ризику як прогнозовану ймовірність помилки й готовності до відповідальності за цю помилку як ціну отриманого результату. Суть - подання на екрані нерухомого та рухомого маркерів. Рухомий маркер переміщується із заданою швидкістю по прямої лінії в напрямку нерухомого маркера, який змінюється в кожному тесті. На лінії руху є мітки з кількістю можливих набраних балів від +10 до +100 - до, від -70 до -200 - після нерухомого маркера. Завдання - за найменшу кількість спроб набрати 1200 балів, зупиняючи рухомий маркер як найближче до нерухомого. Бали нараховуються залежно від місця зупинки рухомого маркера - чим ближче до нерухомого маркера, тим більше балів. Бали сумують за кожну спробу, при перетині маркерів бали віднімаються, залежно від показників шкали. За результатами оцінюють: кількість спроб; інтегральний показник схильності до ризику. Показники дозволяють прогнозувати поведінку особи в ситуаціях, де досягнення потрібного результату супроводжується певною ймовірністю помилки, а також в умовах інформаційної невизначеності. Дуже низький рівень схильності до ризику може стати причиною несвоєчасного прийняття рішень і дій. Високий рівень найчастіше приводить до підвищення частоти неадекватних рішень і помилок як припини аварій і нещасних випадків. 14) Методика "Портретних вибірок" призначені для оцінки такої індивідуальної характеристики особи як агресивність. Вона ґрунтується на підході Сонді до визначення 8 базисних людських потягів методом портретних вибірок. Суть - подання для вибору обстежуваним 6-ти груп портретів по 8 штук у кожній. Тест проводять за 2 етапи: завдання 1-го етапу - в кожній групі вибрати 2 найбільш прийнятних по сприйняттю портрети, а потім - 2 найбільш неприйнятних, тобто всього в кожній групі вибирається 4 портрети. На 2-му етапі вибір роблять (серед невибраних портретів, які залишилися від 1-го етапу (6 груп по 4 портрети), завдання - вибрати 2 найбільш неприємні портрети. За результатами обстеження оцінюють розрахунковий показник агресивності, який дозволяє визначити індивідуальну стратегію мотивів, самооцінки, досягнення результату в конкурентних ситуаціях. Високий рівень агресивності може стати причиною підвищеної конфліктності й неадекватних дій індивідуума. 15) Методика "Формалізовані оцінки спостереження". Формалізовані оцінки спостереження та співбесіди є важливими складовими при розрахунку оцінок таких якостей як емоційна стійкість та почуття тривоги, стійкість до впливу стресів, здатність приймати рішення та дії в 4 UA 83618 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 екстремальних умовах, недбалість. Важливо фіксувати час появи вегетативних та психомоторних чи емоційних проявів (з моменту прибуття; з'явилися на початку чи під кінець роботи) та ступень їх виразності. Для врахування результатів співбесіди фахівець, який проводить тест, фіксує результати суб'єктивного спостереження у вигляді оцінок за 5-бальною шкалою. Оцінюють такі показники: поведінка, зосередженість і сумлінність, вегетативні прояви, час появи відхилень. Методика дозволяє об'єктивізувати та стандартизувати результати, підвищити їх валідність та надійність. Близьким також є комплекс методик, описаний в [Шафран Л.М., Псядло Е.М. Теория и практика профессионального ПФ отбора моряков. - Одесса, 2008. - С. 182-198] та в UA 58157 [А61В 5/16, G09B 7/00, Спосіб визначення професійних та психофізіологічних характеристик для визначення придатності до опанування професії] 2003, Бездольний В., Романов Г., Гончаров Є. та ін., ЦП "Дельта-лоцман"]. Згідно з UA 58157 в ПЕОМ завантажують програму з набором тестів і правил їх пред'явлення та обробки результатів, випробуваній особі пред'являють питання тестів на виявлення рівня професійних знань та реєстрації психологічних та ПФ параметрів, надають більше двох варіантів відповідей на запитання і вимірюють час, необхідний для відповіді на кожне запитання, запитання ставлять в текстовій, звуковій формі чи у формі зображення, надають випробуваній особі обирати відповіді натисканням на клавіші клавіатури чи ручного маніпулятора (миші) або давати відповіді голосом. Але зазначений спосіб має ряд недоліків: 1) він призначений для професійного добору плавскладу, тому не дозволяє оцінити увесь набір професійно важливих ПФЯ, необхідних при ПФ експертизі працівників, що виконують роботи інших видів; 2) не використовують формалізовані оцінки спостереження. З рівня техніки відомо ряд інших способів для оцінки, контролю чи самоконтролю ПФ якостей людини: 1) RU 2033081, A61B 5/16, Способ оценки внимания, 1995, Бондарев И.П., Вылегжанин О.И., Софин A.м., Чичерин Д.С., НИИ охраны труда. 2) RU 2134062, А61В 5/16, А61В 5/18, Способ определения профессиональной пригодности оператора к управлению движущимися и стационарами объектами, 1999, Єрмаков Ф.Х. 3) RU 2240038, А61В 5/16, Способ оценки эмоциональной устойчивости, 2004, Зотов М.В., Петрукович В.М., Журавлева О.П. 4) UA 18246, А61В 5/16, Спосіб визначення емоційної стрес-стійкості осіб, що зайняті операторською працею, 2006, Демидова Т.В., Незавітіна Т.С., Єфременко Т.О., Укр. НДІ медицини транспорту МОЗУ. 5) RU 2343843, А61В 10/00, Способ оценки уровня распределения внимания, 2009, Чирков Б.П. и др… ЗАО "Нейроком". 6) RU 2343835, А61В 5/16, Способ оценки эмоциональной устойчивости, 2009, Чирков Б.П. и др… ЗАО «Нейроком». 7) RU 2347532, А61В 10/00, Психофизиологический способ оценки уровня восприятия скорости движущихся объектов и расстояния до них, 2009, Чирков Б.П. и др… ЗАО "Нейроком". 8) UA 40453, G09B 9/00, Спосіб професійного відбору операторів, 2009, Астахов В., Бантюков С., Бантюкова С., Огар О. 9) RU 2353287, А61В 5/00, А61В 5/16, Способ оценки психических характеристик на основе функционального состояния человека, 2009, Стадников Е.Н., Южный федеральный ун-т. 10) UA 43546, А61В 5/16, Спосіб визначення ПФ характеристик для оцінки рівня спеціальної підготовленості спортсменів у командних спортивних іграх, 2009, Глазирін І., Фролов О., Бондар В. та ін. 11) RU 2369325, А61В 5/16, Способ определения профессиональной пригодности операторов, 2009, Бондарев И.П. и др., НИИ охраны труда. 12) RU 2386395, A61B 5/16, Способ тестирования реакции человека на движущийся объект, 2010, Ленина Т., Роженцов В., Марийский ТУ. 13) UA 91842, А61В 5/16, Спосіб прогнозування емоційної стійкості людини, 2010, Аршава І., Косенко Е., Хижа О., ДНУ ім. О. Гончара. 14) UA 59238, А61В 5/16, Спосіб визначення стресостійкості людини при проведенні професійного ПФ відбору, 2011, Лурін І. та ін., Ін-т фізіології ім. О.О. Богомольця НАНУ. 15) RU 2446742, А61В 5/16, Способ оценки свойств внимания, 2012, Бондарев И.П. и др., НИИ охраны труда, г. Екатеринбург. Загальним недоліком зазначених способів є те, що вони оцінюють якийсь один чи декілька показників ПФ стану людини, а тому на їх основі не має змоги сформулювати узагальнений 5 UA 83618 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 висновок про відповідність особи професійним вимогам до виконання певного виду робіт, у тому числі робіт підвищеної небезпеки. Близьким аналогом є спосіб за патентом UA 27147 [A61B 5/16, Спосіб інтегральної оцінки ПФ стану людини на підставі уніфікованого критеріального аналізу параметрів стійкості психофункціональних систем, 2007, Дегтяренко Т.В., Гайворонський A.M., Півд.-укр. Держ. Пед. Ун-т ім. К.Д. Ушинського], який відрізняється тим, що реєструють параметри швидкості та особливості виконання простих та складних 4-х психомоторних реакцій і здійснюють аналіз 15 показників стійкості утворення стійких та тимчасових функціональних систем, на підставі яких проводять інтегральний уніфікований критеріальний апаратний аналіз ПФ стану за об'єктивними параметрами стійкості психофункціональних систем людини на організменому рівні. Недоліком є те, що в результаті обчислюють лише 3 інтегральних показника "Функціональний рівень системи" (ФРС), "Стійкість реакції" (СР) та "Рівень функціональних можливостей" (РФМ). Як найближчий аналог взято спосіб за патентом UA27149 [А61В5/16, Спосіб комплексної індивідуальної оцінки психомоторних якостей людини за об'єктивними параметрами її ПФ статусу, ПДПУ ім. К.Д. Ушинського, 2007, Дегтяренко Т.В., Гайворонський A.M.,], згідно з яким проводять індивідуальну оцінку психомоторних якостей людини на підставі стандартизованого комп'ютерного аналізу швидкості та особливостей виконання простих та складних зоровомоторних реакцій, коордиметрії та треморометрії, випробувань здатності до довільної регуляції рухів, довільної регуляції зусиль, довільної регуляції функцій, стійкості до перешкод, швидкості латентної реакції ЦНС, параметрів функціонального стану ЦНС, латеритизації функцій, оцінки стомлюваності-працездатності (39 первинних параметрів), на підставі яких апаратно розраховують 13 вторинних параметрів індивідуальної оцінки ПФ статусу людини, за якими аналізують психомоторні якості та можливі ступені їх патологічного зсуву. Недолік аналогів полягає в тому, що оцінюють лише психомоторні якості, а також те, що вони призначені для проведення скринінгових досліджень значних груп населення (групи ризику, групи спортсменів, групи профвідбору, групи з особливими умовами праці), а не орієнтований спеціально для виконання ПФ експертизи працівників, що виконують роботи підвищеної небезпеки. Отже, загальний недолік сучасного рівня полягає в обмеженій кількості застосованих тестових методик, що не дозволяє встановити в повному обсязі ряд важливих аспектів ПФ стану людини, а це, в свою чергу, - не дає змоги отримати повну характеристику індивідуальних ПФ особливостей людини, необхідних для діагностування її придатності до певного виду діяльності. В основу корисної моделі поставлено задачу вдосконалення способу ПФ обстеження стану людини для ПФ експертизи працівників для виконання робіт підвищеної небезпеки, який забезпечує підбір набору тестових методик та послідовності їх пред'явлення, спеціально призначених для визначення ПВЯ, необхідних для виконання робіт підвищеної небезпеки певного виду. Поставлена задача вирішується шляхом: - пред'явлення випробуваній особі набору ПФ тестів у спеціально встановленій послідовності у часі; - застосування для кожного з 17-ти видів робіт відповідного набору тестів; - відбирання зазначеного набору з 15-ти тестів для визначення рівня агресивності, орієнтації у просторі, орієнтації у замкненому просторі, пам'яті, просторово-часової екстраполяції, психомоторних якостей, резервів вегетативних функцій, стійкості до впливу стресів; стійкості до монотонності роботи, відповідальності, схильності до ризику, якостей уваги (концентрація, переключення, стійкість), функціональної рухливості нервових процесів; - обчислення кількісних показників рівня розвитку ПФ якостей особи; - перерахування значимих показників тестів у Т-оцінки; - обчислення інтегральних показників рівня розвитку ряду професійно важливих ПФ якостей; - формування узагальненого висновку з оцінкою відповідності особи професійним вимогам до виконання одного з 17-ти видів робіт підвищеної небезпеки; - формування узагальненого висновку та прийняття рішення про відповідність особи професійним вимогам на основі інформації, накопиченій раніше в електронній базі даних ПФ експертизи, наприклад, розподіленій базі даних в комп'ютерній мережі чи іншій базі даних. Відмінності пропонованої корисної моделі полягають у: 1) застосуванні максимально можливої кількості 15-ти відомих з рівня техніки методик тестування; 6 UA 83618 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 2) застосуванні відповідного набору тестів для одного з 17-ти видів робіт підвищеної небезпеки; 3) пред'явленні випробуваній особі набору тестів у спеціально встановленій послідовності у часі, яка відповідає одному з 17-ти видів робіт підвищеної небезпеки; 4) перерахуванні показників тестів у Т-оцінки; 5) обчисленні узагальненого кількісного показника відповідності особи професійним вимогам до виконання певного виду робіт; 6) застосуванні електронної бази даних експертизи. Кожна відмітна ознака способу, що заявляється, необхідна, а всі разом є достатніми для вирішення поставленої задачі. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що заявляються, та технічним результатом полягає у такому. Особливістю способу, що заявляється, є кількість та послідовність застосованих тестових методик, які залежать від виду робіт підвищеної небезпеки, та методики обробки результатів експертизи. Технічний результат полягає у підвищенні надійності та точності формулювання автоматизованого висновку щодо відповідності особи до виконання робіт підвищеної небезпеки, що в результаті підвищує безпеку праці, зменшує аварійність та травматизм на виробництві. Короткий опис креслень: Фіг. 1 - Перелік методик, застосованих для визначення певних ПВЯ. Фіг. 2 - Батареї тестів для окремих видів робіт. Фіг. 3 - Результати експертизи для особи І. Основна реалізація пропонованого способу передбачає виконання не менш ніж одного ПФ тесту для визначення рівня розвитку професійно важливих ПФ якостей, реєстрацію показників швидкості та правильності виконання завдань випробуваною особою та допущених особою помилок, оцінку відповідності зазначеного рівня професійним вимогам до виконання певного виду роботи. Реалізація способу включає виконання такої послідовності дій: 1) визначають вид робіт підвищеної небезпеки, який вибирають з 17-ти видів робіт, перелічених нижче: 1. Усі види підземних робіт. 2. Робота в кесонах, барокамерах, замкнутих просторах. 3. Водолазні роботи. 4. Роботи на висоті, верхолазні роботи, роботи, пов'язані з підйомом на висоту. 5. Роботи по обслуговуванню діючих електроустановок напругою до і вище 1000 В та виконання в них оперативних переключень, налагоджувальних, монтажних робіт та високовольтних випробувань, роботи під напругою в електроустановках до і вище 1000 В, роботи пов'язані з діючим енергетичним обладнанням. 6. Роботи, пов'язані із застосуванням вибухових матеріалів, роботи у вибухо- та пожежонебезпечних виробництвах. 7. Роботи, виконання яких передбачає зберігання, носіння і застосування вогнепальної, травматичної зброї та спецзасобів. 8. Аварійно-рятувальні роботи та роботи по гасінню пожеж. 9. Роботи, пов'язані з управлінням наземним, підземним та водним транспортом. 10. Роботи, пов'язані з нервово-емоційним напруженням (тонкозорові та тонкослухові роботи; диспетчери авіаційного, залізничного, підземного і водного транспорту; оператори трубопровідного транспорту; диспетчери і оператори об'єктів підвищеної небезпеки та інші (клас III напруженості трудового процесу). 11. Роботи по технічному обслуговуванню і експлуатації компресорних, нафтоносних та газорегуляторних станцій, лінійних систем магістральних нафто- і газопроводів. 12. Роботи, пов'язані з бурінням, видобутком та переробкою нафти, газу, конденсату та підготовкою їх до транспортування та зберігання. 13. Роботи, які безпосередньо пов'язані з виробництвом чорних та кольорових металів. 14. Роботи, пов'язані з виробництвом та застосуванням шкідливих хімічних речовин і токсичних біопрепаратів. 15. Роботи, пов'язані з обслуговуванням обладнання, в якому використовується лазерне іонізуюче чи радіаційне випромінювання. 16. Роботи, пов'язані з експлуатацією, обслуговуванням та ремонтом, експертним обстеженням машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (за переліком, встановленим постановою KM України від 26 жовтня 2011 р. № 1107). 17. Роботи, пов'язані з проведенням технічної експертизи. 7 UA 83618 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 2) визначають методики, потрібні для оцінки певних ПВЯ згідно з Фіг. 1. Наприклад, для ПВЯ "Резерви вегетативних функцій" видно, що існують дві методики "Варіаційна пульсометрія" та "Формалізовані оцінки спостереження та співбесіди". 3) визначають набори та послідовність тестів, потрібні для оцінки ПВЯ для одного з 17-ти видів робіт підвищеної небезпеки згідно з Фіг. 2. Наприклад, для виду робіт № 4 "Роботи на висоті, верхолазні роботи, роботи, пов'язані з підйомом на висоту" потрібно протести тести у такій послідовності: годинники, пам'ять, ПЗМР (Трикутник), ПЗМР (Квадрат), СЗМР (Трикутникколо), СЗМР (Квадрат-коло), Показник резервів, Індивідуальне відчуття часу, Екстремальні умови. 4) реєструють показники швидкості та правильності виконання завдань випробуваною особою та допущені нею помилки. 5) обчислюють кількісні показники рівня розвитку ПВЯ особи та перераховують їх у Т-оцінки. Приклад: обстежувана особа - І., стать чоловіча, 1979 р. н., вид робіт - 4 (роботи на висоті, верхолазні роботи, роботи, пов'язані з підйомом на висоту. Проведено; обстеження в ДП "Головний навчально-методичний центр Держгірпромнагляду України" 24.09.2012 згідно з набором тестів, наведеним для виду робіт 4 на Фіг. 2. Результати експертизи особи І. наведені на Фіг. 3, де приведені величини Т-оцінок для 10-ти кількісних показників. 6) обчислюють інтегральний показник рівня розвитку ПВЯ, наприклад для особи І. загальна Т-оцінка рівна 50,42 (Фіг. 3). Шкала Т-оцінок (середнє значення - 50 одиниць, середнє квадратичне відхилення - 10 одиниць) - одна із стандартних шкал, яка дозволяє (за умови нормального розподілу) відображати в однакових одиницях виміру різнорідні параметри, які у звичайних для цих параметрів одиницях виміру непорівнянні. Широкий діапазон виміру, висока дрібність оцінок Тшкали дозволяє проводити детальну диференціацію випробуваних за величиною тестових показників. 7) формулюють узагальнений висновок щодо відповідності особи професійним вимогам до виконання 4-го виду робіт підвищеної небезпеки "Роботи на висоті, верхолазні роботи, роботи, пов'язані з підйомом на висоту". Так за результатами експертизи особи І. Згідно з результатами Фіг. 3, зроблено наступні висновки: і) За своїми професійно важливими психофізіологічними якостями відповідає професійним вимогам до виконання робіт на висоті, верхолазних робіт, робіт, пов'язаних з підйомом на висоту. іі) Може бути допущений до виконання робіт на висоті, верхолазних робіт, робіт, пов'язаних з підйомом на висоту. 8) Роздруковують результати експертизи на принтер та надають випробуваній особі. В основній реалізації для здійснення способу передбачається застосування програмноапаратного комплексу для ПФ експертизи "Психолот" [див. UA а201300542, UA u201300543], в якому обчислення показників, визначення рівня ПВЯ та оцінка відповідності особи вимогам щодо певного виду роботи виконується в автоматичному режимі. При цьому всі дії виконують із застосуванням комп'ютерної програми та відображенням інформації на дисплеї персонального комп'ютера (ПК). Проте корисна модель цим не обмежена і для її реалізації може бути застосовано один чи декілька пристроїв іншого типу. В іншій реалізації формування узагальненого висновку та прийняття рішення про відповідність особи професійним вимогам виконують на основі інформації, накопиченій раніше в електронній базі даних ПФ експертизи. Наприклад, це може бути база даних в корпоративній комп'ютерній мережі ДП "Головний навчально-методичний центр Держгірпромнагляду України" чи інша база даних. В основній реалізації застосовано 15 загальноприйнятих тестових методик та 17 відомих видів робіт підвищеної небезпеки. Однак, спосіб цим не обмежений і в інших реалізаціях може бути; застосована інша кількість тестових методик чи інша класифікація видів робіт. Пропонований спосіб може бути легко застосований для ПФ експертизи, оскільки він використовує види робіт, регламентовані нормативно-технічними документами України в галузі охорони праці, а також тестові методики, відомі із сучасного рівня техніки у галузі ПФ експертизи. Конкретна реалізація способу у корисній моделі детально описана для ілюстрації. Зрозуміло, що на практиці, люди, досвідчені в психофізіології та професійній експертизі можуть внести деякі зміни в пропонований спосіб, наприклад, застосувати інший набір чи послідовність тестів, іншу класифікацію видів робіт, модифікувати інтегральні показники, які кількісно описують рівень розвитку певних ПВЯ. Проте, ми вважаємо, що як згадані зміни і модифікації, 8 UA 83618 U так й інші, що можуть бути зроблені без суттєвих відхилень від даного способу, підпадають під дію даної корисної моделі. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 15 20 25 30 1. Спосіб психофізіологічної експертизи працівників, що включає виконання не менш ніж одного психофізіологічного (ПФ) тесту для визначення рівня розвитку професійно важливих ПФ якостей, реєстрацію показників швидкості та правильності виконання завдань випробуваною особою, реєстрацію допущених особою помилок, оцінку відповідності зазначеного рівня професійним вимогам до виконання певного виду роботи підвищеної небезпеки за допомогою тестів для визначення рівня агресивності, орієнтації у просторі, орієнтації у замкненому просторі, пам'яті, просторово-часової екстраполяції, психомоторних якостей, резервів вегетативних функцій, стійкості до впливу стресів; стійкості до монотонності роботи, відповідальності, схильності до ризику, якостей уваги (концентрація, переключення, стійкість), функціональної рухливості нервових процесів, який відрізняється тим, що роботи підвищеної небезпеки ділять на 17 видів, для кожного з видів робіт відбирають відповідний набір тестів, зазначений набір відбирають з усіх 15-ти відомих з рівня техніки тестів, випробуваній особі пред'являють набір тестів у спеціально встановленій послідовності, тести здійснюють за допомогою спеціального пристрою для проведення ПФ експертизи з'єднаного з комп'ютером, завдання пред'являють з монітору комп'ютера, особа вводить відповіді з клавіатури зазначеного пристрою, в пристрої апаратно обчислюють первинні кількісні показники рівня розвитку ПФ якостей особи, зазначені показники далі перераховують у вторинні Т-оцінки, апаратно обчислюють інтегральні показники рівня розвитку ряду професійно важливих ПФ якостей, апаратно формують узагальнений висновок з індивідуальною оцінкою відповідності особи професійним вимогам до виконання одного з 17-ти видів робіт, відображують зазначений висновок на моніторі комп'ютера, у разі негативної оцінки зазначену особу не допускають до виконання певного виду робіт підвищеної небезпеки. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що формування узагальненого висновку про відповідність особи професійним вимогам виконують апаратно на основі інформації, накопиченій раніше в електронній базі даних ПФ експертизи, наприклад розподіленій базі даних в комп'ютерній мережі чи іншій базі даних. 9 UA 83618 U 10 UA 83618 U Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 11