Процес для готування напою (варіанти) та апарат і капсула для здійснення цього процесу

1. Процес готування напою шляхом перепускання гарячої води в капсулі (1), яка має першу стінку (2) і другу стінку (3) і яка містить призначену для екстрагування речовину (5), де зазначений процес включає у себе стадії: створення першого отвору крізь першу стінку (2) капсули (1); створення другого отвору (7) крізь другу стінку (3) капсули (1); впускання гарячої води в капсулу (1) крізь перший отвір; і випускання напою потоком крізь другий отвір (7); який відрідрізняється тим, що стадія створення другого отвору (7) у свою чергу включає у себе стадії: створення принаймні одного розрізу (10), що простягають по одній, вузькій лінії крізь другу стінку (3) капсули (1), практично без видалення матеріалу із неї, причому зазначений розріз (10) обмежують двома прилеглими одна до одної частинами (11) другої стінки (3); надання прилеглим одна до одної частинам (11) другої стінки (3), що обмежують розріз (10), в разі потреби можливість знову зближатися одна з одною, і після зазначеного поновного зближення підвищення внутрішнього тиску в капсулі (1) за допомогою засобу впускання гарячої води для того, щоб викликати підряд: принаймні часткове виштовхування повітря, що міститься в капсулі, без суттєвої втрати напою; і шляхом спрямованої назовні деформації другої стінки (3) принаймні зазначених прилеглих одна до одної частин (11) віддалення одна від одної цих 2 (19) 1 3 9. Процес за п. 8, який відрізняється тим, що, під час стадії деформації другої стінки (3) здійснюють також стадію виштовхування часток. 10. Процес за будь-яким із попередніх пунктів, який відрізняється тим, що стадія впускання поділяється на першу підстадію, під час якої внутрішній тиск у капсулі (1) значно підвищується без деформації другої стінки (3) і витрати напою, і другу підстадію під час якої тиск підвищується ще більше і викликає деформацію другої стінки (3) та наступне за нею розливання напою. 11. Процес за будь-яким із попередніх пунктів, який відрізняється тим, що стадія деформації другої стінки (3) включає пружну або залишкову деформацію стінки. 12. Процес за будь-яким із попередніх пунктів, який відрізняється тим, що стадія створення принаймні одного розрізу (10) включає у себе створення розрізу (10) таким чином, щоб він простягався по прямій. 13. Процес за будь-яким із пп. 1-11, який відрізняється тим, що стадія створення принаймні одного розрізу (10) передбачає створення розрізу (10) таким чином, щоб він простягався по кривій. 14. Процес за будь-яким із попередніх пунктів, який відрізняється тим, що розріз (10) виконують за допомогою різального засобу (35). 15. Процес за пп. 3 і 14, який відрізняється тим, що стадія поновного зближення одна з одною прилеглих частин стінки, що обмежують отвір, включає у себе також видалення різального засобу (35) із розрізу (10) після стадії впускання. 16. Процес за будь-яким із попередніх пунктів, який відрізняється тим, що стадію створення розрізу (10) здійснюють, не вчиняючи впливу на те, що міститься в капсулі (1). 17. Процес за будь-яким із попередніх пунктів, який відрізняється тим, що розріз (10) виконують завдовжки в межах від 2 до 6 мм. 18. Процес за будь-яким із попередніх пунктів, який відрізняється тим, що під час стадії створення розрізу (10) виконують множину розрізів, кожний з котрих обмежується двома прилеглими одна до одної частинами (11), і тим, що він включає у себе для кожного розрізу (10) зазначені стадії поновного зближення одна з одною прилеглих частин (11) стінки, що обмежують розріз, і віддалення їх одна від одної. 19. Процес за п. 18, який відрізняється тим, що зазначені розрізи виконують таким чином, що кожний із них є на відмінній від інших ділянці другої стінки (3). 20. Процес за п. 18, який відрізняється тим, що принаймні деякі із зазначених розрізів перетинаються один з одним. 21. Процес за будь-яким із попередніх пунктів, який відрізняється тим, що стадію деформації другої стінки (3) здійснюють лише на частині другої стінки (3) при розрізі (10). 22. Процес за будь-яким із попередніх пунктів, який відрізняється тим, що стадію деформації другої стінки (3) здійснюють на всій другій стінці (3). 23. Процес за будь-яким із попередніх пунктів, який відрізняється тим, що стадію створення ро 96806 4 зрізу (10) здійснюють під час виготовлення капсули. 24. Апарат для готування напою шляхом перепускання гарячої води в капсулі (1), що містить призначену для екстрагування речовину (5), де зазначений апарат містить: принаймні одне гніздо (13) для капсули (1), що містить призначену для екстрагування речовину (5); засіб (14) для створення першого отвору крізь першу стінку (2) капсули (1), зв'язану з гніздом (13); засіб (15) для створення другого отвору (7) крізь другу стінку (3) капсули (1), зв'язану з гніздом (13); і засіб для впускання гарячої води в капсулу (1), зв'язаний з гніздом (13), який відрізняється тим, що засіб (15) створення другого отвору (7) містить різальний засіб (35), призначений для створення принаймні одного отвору (10), що простягається по одній, вузькій лінії крізь другу стінку (3), засіб (36) переміщування для переміщування різального засобу (35) і гнізда (13) один відносно одного між положенням різання, в котрому різальний засіб (35) висувається у гніздо (13) і може різати другу стінку (3) поміщеної в нього капсули (1), і первинним положенням, у котрому різальний засіб (35) не може взаємодіяти з поміщеною в гніздо (13) капсулою (1). 25. Апарат за п. 24, який відрізняється тим, що засіб (36) переміщування виконаний таким чином, що він може переміщувати різальний засіб (35) у положення різання перед тим, як засіб впускання починає подавати гарячу воду в капсулу. 26. Апарат за п. 24 або 25, який відрізняється тим, що різальний засіб (35) містить принаймні одне лезо (12). 27. Апарат за п. 26, який відрізняється тим, що лезо (12) є суцільним з верхнім кінцем стрижня (37), який може переміщуватися по вертикалі під гніздом (13) між нижнім положенням і верхнім положенням, причому стрижень (37) переміщується засобом (36) переміщування. 28. Апарат за п. 27, який відрізняється тим, що коли стрижень (37) є у верхньому положенні, лезо (12) висувається в гніздо (13), а коли стрижень (37) є в нижньому положенні, лезо (12) не висувається в гніздо (13). 29. Апарат за п. 24, 25, 26 або 27, який відрізняється тим, що містить також головне тіло (16) і вторинне тіло (17), яке разом з головним тілом (16) утворює гніздо (13), причому вторинне тіло (17) має можливість переміщуватися відносно головного тіла (16) між відкритим положенням, в котрому воно відкриває доступ у гніздо (13), і закритим положенням, в котрому воно закриває гніздо (13). 30. Апарат за п. 29, який відрізняється тим, що гніздо (13) виконане переважно у верхньому торці головного тіла (16), а вторинне тіло (17) розташоване над цим верхнім торцем. 31. Апарат за п. 30, який відрізняється тим, що вторинне тіло (17) є шарнірно з'єднаним з головним тілом (16). 32. Апарат за п. 31, який відрізняється тим, що вторинне тіло (17) має можливість обертатися навколо горизонтальної осі обертання і у відкри 5 тому положенні є повернутим угору відносно до закритого положення. 33. Апарат за будь-яким із пунктів 29-32, який відрізняється тим, що містить також засіб (20) для переміщування вторинного тіла (17) відносно до головного тіла (16) між зазначеними відкритим і закритим положеннями. 34. Апарат за п. 33, який відрізняється тим, що засіб переміщування (20) містить принаймні одне перше коромисло (21), середня частина якого є шарнірно з'єднаною з головним тілом (16), принаймні один рушійний елемент (22) зв'язаний з першим коромислом (21) так, щоб приводити останнє в обертовий рух, і принаймні одну штангу (24) перший кінець (25) якої є шарнірно з'єднаним з другим кінцем (26) першого коромисла (21), а другий кінець (27) якої є шарнірно з'єднаним з вторинним тілом (17), де повертання першого коромисла (21) викликає за посередництвом штанги (24) повертання вторинного тіла (17) між відкритим положенням і закритим положенням. 35. Апарат за п. 34, який відрізняється тим що перше коромисло (21) має криволінійну форму. 36. Апарат за п. 35, який відрізняється тим, що рушійний елемент (22) є з'єднаним з першим коромислом (21) відповідно до напрямку дії, практично паралельному лінії, що з'єднує точку (28) в котрій перше коромисло (21) є шарнірно з'єднаним з головним тілом (16), з точкою (29), в котрій штанга (24) є шарнірно з'єднаною з першим коромислом (21). 37. Апарат за п. 34, який відрізняється тим, що перше коромисло (21) має перше зубчасте кільце (50) що є концентричним з точкою (28) в котрій перше коромисло (21) є шарнірно з'єднаним з головним тілом (16) і в котрій рушійний елемент (22) приводить у рух друге зубчасте кільце (51), яке є шарнірно з'єднаним з головним тілом (16) і зчепленим з першим зубчастим кільцем (50). 38. Апарат за пп. 34, 35, 36 або 37, який відрізняється тим, що містить також засіб (30) для запирання штанги (24), коли вторинне тіло (17) є в закритому положенні. 39. Апарат за п 38, який відрізняється тим, що запірний засіб (30) має принаймні один зачіп (31) і принаймні один паз (32), форма якого відповідає формі цього зачепу, причому один із них є зв'язаним зі штангою (24), а інший - з головним тілом (16). 40. Апарат за будь-яким із пунктів 34-39, який відрізняється тим, що перше коромисло (21) може переміщуватися між положенням максимальної рушійної сили і закритим положенням, в котрому точка (29), де штанга (24) є шарнірно з'єднаною з першим коромислом (21), є на вертикалі під точкою (28), в котрій перше коромисло (21) є шарнірно з'єднаним з головним тілом (16), і положенням, в котрому гніздо (13) є відкритим, де точка (29), в котрій штанга (24) є шарнірно з'єднаною з першим коромислом (21), повертається на заданий кут оберту відносно до положення максимальної рушійної сили. 41. Апарат за будь-яким із пунктів 34 - 40, який відрізняється тим, що містить два перші коромисла (21) і дві штанги (24), розташовані симетрично 96806 6 по двох боках головного тіла (16), причому рушійний елемент (22) є зв'язаним з обома першими коромислами (21). 42. Апарат за будь-яким із пунктів 29-41, який відрізняється тим, що містить також демпфер та ущільнювальний засіб розташовані між головним тілом (16) і вторинним тілом (17). 43. Апарат за будь-яким із пунктів 24 - 42, який відрізняється тим, що засіб переміщування (36) містить принаймні одне друге коромисло (39), яке може обертатися навколо її середньої частини і своїм першим кінцем (40) є з'єднаним з різальним засобом (35), а другим кінцем (41) - з рушійним елементом (42), причому друге коромисло (39) може переміщуватися між першим положенням, у котрому різальний засіб (35) є у первинному положенні, і другим положенням, у котрому різальний засіб (35) є в положенні різання. 44. Апарат за п. 43, який відрізняється тим, що він також містить принаймні один пружний зворотний елемент (43), з'єднаний з другим коромислом (39) таким чином, що за відсутності зусиль з боку рушійного елемента (42), воно утримується в його першому положенні. 45. Апарат за п. 44, який відрізняється тим, що пружний елемент (43) розміщений між другим коромислом (39) і рушійним елементом (42). 46. Апарат за п. 29 і будь-яким із пунктів 33-45, який відрізняється тим, що засіб (36) для переміщування різального засобу (35) приводиться в рух засобом переміщування (20). 47. Апарат за п. 46, який відрізняється тим, що рушійний елемент (42) має перший елемент (45) зчеплення, який може зчіплюватися з засобом переміщування (20) для приведення в рух рушійного елемента (42), коли головне тіло (16) переміщується із його відкритого положення у закрите положення, і таким чином для переміщування різального засобу (35) у положення різання. 48. Апарат за п. 47, який відрізняється тим, що містить також засіб розчеплення рушійного елемента (42) і засобу переміщування (20), розташований таким чином, щоб відчіплювати рушійний елемент (42) після того, як різальний засіб (35) досягає положення різання. 49. Апарат за п. 48, який відрізняється тим, що засіб переміщування (20) розташований таким чином, що рушійний елемент (42) виходить зі зчеплення перед тим, як вторинне тіло (17) досягає свого закритого положення. 50. Апарат за будь-яким із пунктів 24-49, який відрізняється тим, що в основі гнізда (13) виконана виїмка (38), яка на практиці розміщується на тій частині капсули, яка перебуває під дією різального засобу (35). 51. Апарат за пп. 28 і 50, який відрізняється тим, що коли стрижень (37) є в нижньому положенні, лезо (12) є схованим у виїмці (38). 52. Капсула для готування напоїв, яка містить призначену для екстрагування речовину і має принаймні першу стінку (2), призначену для того, щоб утворювати собою стінку з вхідним отвором для впускання в капсулу води, і другу стінку (3), призначену для того, щоб утворювати собою стінку з вихідним отвором для випускання напою, одержа 7 96806 8 ного за допомогою взаємодії між водою і призначеною для екстрагування речовиною, при цьому друга стінка (3) має принаймні один розріз (10), що простягається по лінії, виконаний по суті без видалення матеріалу із другої стінки (3) та обмежується двома прилеглими, зближеними одна з одною, частинами (11) другої стінки, причому розріз (10) має такі розміри і/або форму, що після поновного наближення прилеглих частин (11), які його обмежують, одна до одної, по суті, прямо або опосередковано, він запобігає проходженню крізь нього рідини, яка відрізняється тим, що розріз (10) має такі поперечний розмір і/або форму, що після поновного наближення прилеглих частин (11), які його обмежують, одна до одної, цей розріз, по суті, запобігаючи, прямо або опосередковано, проходженню рідини, дозволяє проходити повітрю принаймні тоді, коли в капсулі утворюється мінімальний надлишковий тиск, зазначені прилеглі частини здатні деформуватись у напрямку зовнішньої сторони капсули таким чином, щоб утворити отвір для витоку напою. 53. Капсула за п. 52, яка відрізняється тим, що відстань між двома несуміжними точками розрізу є завжди більшою, ніж відстань між всіма діаметрально протилежними точками, які знаходяться між першими двома. 54. Капсула за п. 53, яка відрізняється тим, що розріз (10) має такі розміри і/або форму, що після поновного зближення одна з одною прилеглих частин (11), що його обмежують, він по суті відвертає проходження крізь нього часток речовини, що містяться в капсулі (1), при цьому частки і розріз (10) працюють разом таким чином, щоб відвертати проходження рідини. 55. Капсула за п. 52 або 53, яка відрізняється тим, що розріз (10) має довжину від 2 до 6 мм. 56. Капсула за будь-яким із пп. 52-53, яка відрізняється тим, що має множину розрізів (10), кожний з яких обмежений двома зближеними одна до одної прилеглими частинами (11). 57. Капсула за п. 55, яка відрізняється тим, що зазначені розрізи (10) є кожний на відмінній від інших ділянці стінки (3). 58. Капсула за п. 55, яка відрізняється тим, що принаймні деякі із зазначених розрізів (10) перетинаються один з одним. 59. Процес готування напою шляхом перепускання гарячої води в капсулі (1), виконаній згідно з будьяким з пп. 52-58, де зазначений процес включає у себе стадії: створення першого отвору крізь першу стінку (2) капсули (1); створення другого отвору (7) крізь другу стінку (3) капсули (1); впускання гарячої води в капсулу (1) крізь перший отвір; і випускання напою потоком крізь другий отвір (7); який відрізняється тим, що стадія створення другого отвору (7) у свою чергу включає у себе стадії: надання прилеглим одна до одної частинам (11) другої стінки (3), що обмежують розріз (10), можливості в разі потреби знову зближатися одна з одною, і після зазначеного поновного зближення підвищення внутрішнього тиску в капсулі (1) за допомогою засобу впускання гарячої води для того, щоб викликати підряд: принаймні часткове виштовхування повітря, що міститься в капсулі, без суттєвої втрати напою; і шляхом спрямованої назовні деформації другої стінки (3) принаймні зазначених прилеглих одна до одної частин (11) віддалення одна від одної цих прилеглих частин (11), що обмежують розріз (10), і надання таким чином можливості напою витікати назовні. Даний винахід стосується процесу для готування напою шляхом перепускання гарячої води під тиском у герметично закритій капсулі, а також апарата і капсули, що дозволяють здійснювати цей процес на практиці. Винахід спрямований зокрема на готування кави, у зв'язку з чим поданий нижче його опис спрощений до надання роз'яснення лише стосовно цього напою. Але таке спрощення жодним чином не обмежує загального спрямування даного винаходу на готування будь-якого напою, який може отримуватися шляхом перепускання гарячої води в капсулі, що містить речовину (зазвичай гранульовану або порошкову), котру піддають екстрагуванню або розчинянню відповідно до описаного нижче процесу. Про використання одноразових капсул у готуванні кави відомо вже багато років. Це є герметичні капсули, які мають фільтри, крізь котрі, якщо потрібно - під тиском, перепускають гарячу воду, що екстрагує каву із порошку або гранул, які містяться в капсулі. Із капсули приготований напій виходить крізь отвір, зроблений в її другій стінці. Оскільки якість приготованого таким чином напою дуже сильно залежить від способів перепускання через капсулу води, з часом було винайдено чимало процесів та апаратів, призначених для готування таких напоїв. Наприклад, капсула із сумішшю порошкової кави може використовуватися для одержання простого кавового настою шляхом повільного перепускання крізь цю суміш гарячої води під низьким тиском. Але якщо гарячу воду перепускати крізь порошок під підвищеним тиском, то одержується так званий „еспрессо" (тобто напій зі значно відмінними від простого настою органолептичними властивостями). Якість еспрессо можна підвищити ще більше, якщо перед тим, як розливати напій із капсули, проводити його примусове попереднє настоювання, а під час цього періоду розливання підтримувати в капсулі певний рівень тиску. Зазвичай для отримування доброго органолептичного результату важливими параметрами процесу готування напою є тривалість, температура і тиск на стадії попереднього настоювання і на стадії розливання, а також швидкість потоку між 9 гранулами і, отже, створювані в ньому мікротурбулентності. Оскільки для отримання оптимального результату корисними є не всі розчинні речовини, що містяться в каві, оптимізувати цикл екстрагування доводиться шляхом спроб та оцінок за такими показниками, як зовнішній вигляд, запах і смак приготованого напою. Дотепер ці емпіричні засоби були єдиними, які вважалися надійними у визначенні якості кави. Таким чином, у цілому основний процес готування доброякісного еспрессо є загальновідомим. Але на практиці шлях для досягнення високого рівня якості і підтримування його протягом тривалого часу не є добре визначеним і легким. Зумовлено це тим, що існує багато факторів, від котрих у тій чи іншій мірі залежить успішність даного процесу і котрі важко оцінити кількісно, а іноді і чітко ідентифікувати, оскільки навіть мінімальні зміни умов процесу можуть давати дуже різні ефекти. Крім того, при виборі процесів виготовлення кави перевага повинна віддаватися тим з них, які є простими, відтворюваними, з малими промисловими витратами, і при цьому такими, що гарантують добрий кінцевий результат. Процеси, в яких оптимальний результат досягається за рахунок надмірної складності і отже - за рахунок коштовності, є економічно невигідними. Як зазначалося вище, одним із загальновизнаних процесів, котрі дозволяють отримувати добрі результати в тому, що стосується якості кави еспрессо, є такий, в якому проводиться попереднє настоювання. Операція попереднього настоювання полягає у введенні гарячої води в капсулу та утримування її в капсулі доти, поки внутрішній тиск не досягне певної величини (і в разі потреби - подальшому підтримуванні цього тиску протягом певного часу). Ця операція виконується для того, щоб дозволити воді глибоко проникнути в мікропори гранул або порошку кави завдяки її власному тиску, що стискає і отже зменшує об'єм газоподібних субстанцій, наявних у цих порах. Таке глибоке проникнення повинно дозволяти, по-перше, забезпечувати контакт води зі значно більшою поверхнею, ніж та, що є доступною лише при зовнішньому покритті нею гранул, а по-друге - екстрагувати у воду найбільшу частину ароматних речовин та головних олій, наявних у гранулі кави. Отже, таким шляхом можна б було досягти значного поліпшення екстрагованого смаку та аромату кави. Той факт, що питання готування кавових напоїв за допомогою капсул притягало до себе велику увагу протягом тривалого часу, підтверджується наявністю численних патентів, що стосуються даного предмету: СН 406561, СН 605293, DE 3722554, DE 7430109U, ЕР 199953, ЕР 211511, ЕР 242 556, ЕР 382001, ЕР 468078, ЕР 468079, ЕР 468080, ЕР 469162, ЕР 471094, ЕР 507905, FR 757358, FR 1198879, FR 1537031, FR 2062337, FR 2171306, FR 2556323, GB 938617, GB 2023086, US 2715868, US 2899886, US 3094917, US 3292527, US 3347151, US 3403617, US 3470812, US 3589272, US 4077551, US 4136202, US 4921712 і WO 86/02537. Крім того, різноманітні способи відкривання капсул описані в патентах WO 2005090196, ЕР 96806 10 1557373, ЕР 1243210, ЕР 1674007, ЕР 0726053, ЕР 1599117, WO 9507648, US 5243164, ЕР 1555218, ЕР 1247756. У перелічених вище патентних публікаціях описуються по суті три основні процеси готування кави або інших напоїв за допомогою одноразових герметично закритих капсул. У першому з них пробивають другу стінку капсули до того, як в капсулу впустити воду, і, таким чином, не застосовують попереднє настоювання. У другому процесі використовують спрямований усередину отвір у тій частині дна капсули, що відкривається (патенти ЕР 1557373 і ЕР 1243210). У третьому процесі, напроти, застосовується попереднє настоювання, і друга стінка капсули пробивається безпосередньо внаслідок підвищення внутрішнього тиску в результаті впускання в неї води. У цитованих патентах ЕР 1557373 і ЕР 1243210 описаний вищезгаданий другий процес, що базується на двох дуже подібних один одному технічних рішеннях, у котрих капсула відкривається шляхом спрямованого усередину деформування частини дна, що відкривається. У патенті ЕР 1557373 частину, що відкривається, створюють шляхом пробивання дна капсули по лінії ослаблення зовнішнім пробійником після того, як внутрішній тиск досягає певної величини. На противагу цьому, у патенті ЕР 1243210 капсулу забезпечують частиною, що відкривається, вже при її виготовленні, і формують цю частину таким чином, щоб на початку введення в капсулу води в ній утворювався клапан. При цьому частина, що відкривається, утримується на решті дна капсули таким чином, що вона не може відкриватися назовні. У результаті дно капсули відкривається по суті за допомогою зовнішнього контактного елемента, який взаємодіє з частиною, що відкривається, коли після підвищення тиску об'єм капсули в достатній мірі збільшується. На противагу цьому, вищезгаданий третій процес має дві основні форми. У першій з них, описаній, наприклад, у патенті US 4 136 202, застосовується патрон, що розкривається розділянням на частини внаслідок підвищення тиску переважним чином на його послаблених ділянках. У другій формі стадія розливання кави починається після пробивання капсули внаслідок розпухання її основи під дією внутрішнього тиску, створюваного поданою в капсулу водою, в результаті чого основа притискається до жорстко закріпленого елемента, який є суцільним з дном тіла гнізда для розміщення капсули і відходить від цього дна у формі виступу (патенти ЕР 468 078 і ЕР 507 905). Отриманий таким чином розрив дозволяє повітрю та рідині виходити під тиском, який залежить від опору пробиванню основи капсули і форми гострого елемента, що виступає. Але ці відомі технічні рішення мають декілька недоліків. Одним з ним є те, що при пробиванні основи капсули не досягалися умови для вищезгаданого стискання повітря або газу в мікропорах кавової гранули. При цьому підвищення тиску відбувалося при одночасній наявності рідини і повітря або газу в усій капсулі, а не саме в мікропорах, тобто практично стискалося лише повітря зовні 11 мікропор. У результаті вода проникала в мікропори лише під дією крайових явищ типу мікротурбулентностей, які могли динамічно видаляти частину повітря, що містилося в деяких із цих мікропор. Але слід зауважити, що на стадії розливання напою відбувається ще одне збільшення внутрішнього тиску в капсулі - внаслідок динамічного опору вихідному потоку напою із отвору; це збільшення може дозволяти воді частково проникати в мікропори гранул кави. З іншого боку, слідом за цим додатковим підвищенням тиску розчинені речовини за відсутності зниження тиску, яке б було необхідним для витікання рідини, що проникла в гранули, лише частково виходить із гранул. Таким чином, хоча відомі технічні рішення дозволяли певною мірою підвищити якість напою, вони робили практично неефективною операцію попереднього настоювання і, отже, потребують подальших суттєвих вдосконалень. Крім того, вони не позбавлені також певних конструкційних проблем і, зокрема, потребують жорстких допусків виконання конструкційних компонентів для забезпечення розривання основи капсули в заданий момент і заданим шляхом з відтворюванням і незмінністю в часі. Для отримання задовільних результатів капсула повинна працювати на максимальній межі міцності при пробиванні. Це утруднює задачу оптимізації множини різноманітних параметрів і допусків (включаючи максимальний допустимий тиск, створюваний насосом, здатність матеріалу капсули деформуватися і його відносну товщину, хімічну природу цього матеріалу, навколишню температуру, гостроту пробивного елемента і величину його виступу, допуски на розміри тощо). Отже, цілком правомірним буде говорити про існування з одного боку ризику передчасного пробивання капсули, а з іншого - ризику взагалі її непробивання. Крім того, іноді пробивання може бути занадто сильним і залишати після себе відкритий отвір, не здатний у достатній мірі протистояти вихідному потоку, або ж отвір може утруднювати витікання і тим самим пролонгувати час розливання за межі більше потрібного. Як зазначалося вище, в інших відомих процесах операція пробивання основи капсули (в одних випадках - з видаленням частин основи, в інших - з пластичною деформацією крайок отвору) здійснювалася або перед початком уведення води в капсулу або одночасно з ним. Заради простоти конструкції попереднє настоювання в цих процесах не використовувалося, а пошук прийнятного результату замість цього шукали на інших шляхах, а саме у застосуванні високих рівнів робочого тиску, дуже дрібних розмірів помолотих зерен, високих робочих температур, знижених витрат потоку рідини, у використанні турбулентних явищ, викликаних спеціальними внутрішніми формами капсули, тощо. Усі ці процеси в певних їхніх частинах були підходящими для досягнення поставленої мети, але з іншого боку були складними і не дуже надійними (не позбавленими неприйнятного зростання виробничих витрат). В інших процесах використовували електронні керівні пристрої, які дозволяли проводити помірне попереднє настоювання під 96806 12 атмосферним тиском з подальшим збільшенням тиску на наступній стадії шляхом збільшення потужності насоса. Коротко кажучи, всі відомі процеси давали результати, які не були стабільними або достатньо задовільними і часто потребували значного збільшення витрат. Беручи до уваги вищевикладене, головною метою даного винаходу є створити процес для готування напою, позбавлений перелічених вище недоліків, а також створити апарат і капсулу, які б дозволяли втілювати цей процес на практиці. Метою даного винаходу є, зокрема, створення процесу для готування напою і створення відповідних капсули та апарата, придатних для готування напоїв з оптимальними органолептичними властивостями. Іншою метою винаходу є створення процесу для готування напою і створення відповідних капсули та апарата, які б гарантували результат, котрий міг би відтворюватися і залишатися незмінним з бігом часу. Зазначені вище цілі по суті досягаються даним винаходом у процесі для готування напою, відповідних апараті та капсулі, визначених у доданій Формулі винаходу. Інші особливості та переваги даного винаходу з'ясовуються в поданому нижче докладному описі винаходу і, зокрема, декількох кращих прикладах здійснення запропонованих процесу готування напою та відповідних апарата і капсули, ілюстрованих на супровідних кресленнях, де: - на Фіг. 1 схематично показаний вигляд збоку частини апарата, виконаного відповідно до даного винаходу; - на Фіг. 2 схематично показаний розріз збоку апарата, зображеного на Фіг. 1; - на Фіг. 3 схематично показані капсула і різальний засіб для розрізання капсули згідно з даним винаходом; - на Фіг. 4 показані в розрізі по лінії IV-IV (Фіг. 3) капсула і різальний засіб, зображені на Фіг. 3; - на Фіг. 5-7 схематично ілюстровані декілька стадій процесу згідно з даним винаходом. Процес готування напою згідно з даним винаходом передбачає використання капсули 1 (наприклад, типу, показаного на Фіг. 3 і 4), яка має першу стінку 2 і другу стінку 3, з'єднані між собою бічною стінкою 4, і містить призначену для екстрагування речовину 5 у формі порошку або гранул. У кращому варіанті капсула 1 може також містити фільтри або дифузори 6 типу, показаного на Фіг. 4. Крім того, в ілюстрованому на супровідних кресленнях варіанті здійснення винаходу перша стінка 2 є верхньою стінкою капсули, а друга стінка 3 є нижньою стінкою капсули. Відомий процес готування напою включає у себе стадію створення першого отвору крізь першу стінку 2 капсули 1, створення другого отвору 7 крізь другу стінку 3 капсули 1, впускання гарячої води в капсулу 1 через перший отвір і випускання напою потоком крізь другий отвір 7. Перший отвір може створюватися будь-яким способом, наприклад, за допомогою вістря 8, що становить єдине ціле з рухомою частиною апарата 9, як показано на супровідних кресленнях та описано нижче. 13 Подібним чином вода може подаватися в капсулу 1 будь-яким шляхом і зокрема, наприклад, по каналах, які безпосередньо або через інші елементи сполучаються з вістрям 8, що пробиває першу стінку 2. У процесі згідно з даним винаходом стадія створення другого отвору 7, крізь котрий повинен випускатися напій, у свою чергу включає у себе множину стадій. По-перше, це є стадія, на котрій у стінці 3 капсули 1 виконується принаймні один розріз 10, що проходить по одній, вузькій лінії. Розріз 10, який у кращому варіанті створюють перед стадією впускання, роблять практично без видалення матеріалу зі стінки капсули 1 таким чином, що він обмежується двома взаємно прилеглими частинами 11 другої стінки 3. Розріз 10 створюють переважно за допомогою леза 12. Крім того, він може мати як прямолінійну, так і криволінійну форму, хоча в кращому варіанті його виконують таким чином, що він не обмежує свої розділені частини, тобто так, що відстань між двома неприлеглими точками розрізу 10 є завжди більшою відстані між двома діаметрально протилежними точками між ними. Стадію створення розрізу 10 у кращому варіанті здійснюють таким чином, щоб не чинити впливу на те, що міститься в капсулі 1 (і зокрема на фільтр 6, який може відокремлювати основу капсули від порошку кави). І нарешті, у найбільш загальних варіантах здійснення винаходу розріз 10 зазвичай виконують таким чином, що він має довжину в межах від 2 до 6 мм. Залежно від потреби можна робити багато розрізів 10, кожний з яких обмежується двома прилеглими частинами 11 основи капсули 1 і може бути виконаний на відмінній від інших ділянці стінки 3, або ж ці розрізи можуть пересікатися один з одним. Слід підкреслити, що стадія створення розрізу 10 може проводитися в момент часу, відмінний від моменту готування напою. Цей розріз може також виконуватися під час виготовлення капсули 1. Але при цьому розріз 10 у кращому варіанті покривають таким чином, щоб зберігати органолептичні властивості речовини, що міститься в капсулі. Наприклад, кожна капсула може бути індивідуально упакованою в герметично закриту обгортку, або ж розріз може покриватися клейкою захисною плівкою, яку потрібно видаляти перед користуванням капсулою. Після створення розрізу 10 йде стадія, під час якої прилеглі частини 11 другої стінки 3, що обмежують розріз 10, можуть знову зближуватися одна з одною таким чином, щоб по суті запобігати прямо чи непрямо, як описано нижче, витіканню напою через розріз. Для цього, по-перше, в разі потреби із розрізу 10 виводять використовуваний різальний засіб 35 (лезо 12 і т.п.). При цьому прилеглі частини 11, що обмежують розріз 10, отримують можливість знову зближуватися одна з одною і, в разі потреби, повертатися у своє первинне положення. Зокрема, після того, як внаслідок виконання операції зі створення розрізу 10 прилеглі частини 11 (пружно деформуючись) відходять від їхнього первинного положення (зазвичай рухаю 96806 14 чись усередину капсули 1), поновне зближення прилеглих частин розрізу може відбуватися як перед наступною стадією впускання (наприклад, завдяки пружності прилеглих частин 11), так і після стадії впускання - завдяки підвищенню тиску, створюваному усередині капсули 1. Крім того, виведення різального засобу 35 із розрізу 10, може відбуватися під дією зростання тиску усередині капсули 1 внаслідок здійснення стадії впускання. У будь-якому випадку вищезгадану стадію відновлення зближеного положення проводять таким чином, що після неї розріз 10 має певний поперечний розмір і/або форму, такі, що вони по суті запобігають проходженню рідини крізь розріз, але залишають можливість проходити крізь нього повітрю. Як показано нижче, це дозволяє повітрю виходити із капсули 1 і в той же час створювати оптимальні умови для попереднього настоювання напою. Якщо це є неможливим, то після стадії поновлення зближеного положення розріз 10 у кращому варіанті має поперечний розмір і/або форму, такі, що вони практично запобігають проходженню крізь нього часток призначеної для екстрагування (кави) речовини 5, котрі зазвичай видаляються першими краплями води, що проходить крізь цю речовину. Таким чином, у цьому випадку може проводитися інша стадія - блокування розрізу 10 вищезгаданими частками, перенесеними до розрізу 10 водою, впущеною у капсулу 1. Цілком зрозуміло, що стадії блокування декілька крапель рідини все ж виходить із другого отвору 7 перш, ніж він повністю буде блокований. Але цієї кількості є занадто мало, щоб говорити про втрати напою. Таким чином, коли розріз 10 виконаний так, що його поперечний розмір задовольняє одній із двох вищезгаданих вимог, принаймні частина повітря, що міститься в капсулі 1, виштовхується назовні після впускання в капсулу води, і потім може бути втрачено кілька крапель рідини. Але слідом за цим протягом певного періоду часу втрати напою практично повністю припиняються. інакше кажучи, в той момент, коли вода надходить у капсулу 1, розріз 10, виконаний у другій стінці 3, діє подібно клапану, який є практично відкритим для повітря або газів, що містяться в капсулі 1, але закритий для найперших крапель рідини, що в нього надходять і є густо наповненими твердими частками. Так само у випадку, коли поперечний розмір розрізу 10 є занадто малим, щоб крізь цей розріз могло проходити повітря, краї, що обмежують розріз 10, є практично в одній площині і стикаються між собою, але не створюють один з одним єдиного цілого. Проте навіть мінімальний надлишковий тиск у капсулі 1 (наприклад, приблизно 0,1 бар) є достатнім для того, щоб два краї, що обмежують розріз 10, відсунулися один від одного, трохи вигнувшись таким чином, щоб утворити зазор для проходження крізь нього газу. Слід зауважити, що в даному патенті вищезгаданий мінімальний вигин не вважається деформацією другої стінки 3, а цей термін використовується для опису деформацій, що дозволяють здійснювати проходження напою. Вище вже зазначалося, що в цій точці описуваного процесу напій все ще не має можливості 15 виходити із капсули 1, оскільки другий отвір 7 при цьому все ще залишається неповністю створеним. Таким чином, на наступній стадії даного процесу, після вищезгаданого виштовхування повітря, шляхом подальшого здійснення стадії впускання гарячої води в капсулу 1 внутрішній тиск у капсулі 1 ще більше підвищується, викликаючи суттєву деформацію (пружну або залишкову) другої стінки 1 і зумовлене цим віддалення одна від одної прилеглих частин 11, що обмежують розріз 10, таким чином, що напій отримує можливість проходження. Крім того, в разі потреби деформація другої стінки 3 може відбуватися лише в частині (як це має місце в апараті, ілюстрованому на супровідних кресленнях) або в усій другій стінці 3. Таким чином, стадію впускання у свою чергу вигідно розділити на першу підстадію, на котрій внутрішній тиск у капсулі 1 зростає без деформування другої стінки 3, але з виштовхуванням повітря, і другу підстадію, на котрій тиск зростає далі і, напроти, викликає деформацію другої стінки 3 (у кращому варіанті - пружну деформацію). На практиці перехід від першої підстадії на другу підстадію відповідає перевищенню певного межового тиску для подолання конструкційного опору другої стінки 3 капсули 1 і/або виштовхування часток, що блокують розріз 10. Таким чином, стає зрозумілим, що сила, необхідна для проведення стадії суттєвого деформування другої стінки 3, повинна бути набагато більшою, ніж сила, необхідна для віддалення країв один від одного таким чином, щоб повітря могло виходити, якщо розріз 10 має дуже обмежений поперечний розмір. Ця умова підсилюється тією обставиною, що мікроскопічні частки, накопичені на розрізі 10, діють на нього блокувальним чином, сприяючи утримуванню його в по суті закритому герметично стані і, отже, запобігаючи проходженню крізь нього рідини. Якщо уявити собі розріз 10, заблокований сферичними мікрочастками з середнім діаметром приблизно 0,1-0,2 мм, то стає зрозумілим, що деформація, потрібна для надання можливості таким часткам пройти крізь розріз 10 і, отже, розблокувати його та відкрити прохід крізь нього потоку рідини, є набагато більшою, ніж та, що є достатньою для забезпечення проходження крізь розріз лише повітря або рідини. Звідси випливає висновок, що тиск повинен значно підніматися до фактичного відкривання розрізу 10 і надання можливості проходити крізь нього напою. Надлишковий тиск повинен перевищувати рівень, потрібний для проходження лише повітря, принаймні в 20-30 разів. При цьому слід зауважити, що всі подані тут величини мають виключно ілюстративне призначення і жодним чином не обмежують об'єму даного винаходу, оскільки на практиці вони є невід'ємно зв'язаними з формою і розмірами розрізу 10 та з товщиною і типом матеріалу, з якого виконана друга стінка 3 капсули 1. На Фіг. 5-7 схематично ілюстровані стадії створення розрізу 10, зближення одна з одною прилеглих частин, що обмежують цей розріз, і наступної деформації другої стінки 3 капсули 1. Слід також зауважити, що в тому випадку, коли в другій стінці 3 виконується два чи більше роз 96806 16 різів, всі описані вище стадії, зокрема, стадія поновного зближення одна з одною та віддалення одна від одної прилеглих частин 11, що їх обмежують, у кращому варіанті здійснюється для кожного розрізу 10. Стосовно готування напою слід відмітити, що на стадії підвищення тиску та виштовхування повітря при все ще закритому розрізі 10 має місце глибоке та екстенсивне проникнення рідини в мікропорожнини гранул, завдяки чому відбувається рясне екстрагування бажаних органолептичних речовин, яке стає можливим завдяки тому, що повітря і/або гази у зазорах між гранулами поступово виштовхується. Таким чином, наприкінці виштовхування в капсулі залишається тільки те повітря або ті гази, які містяться в мікропорах індивідуальних гранул і які завдяки цьому можна легко стискати зі зменшенням їхнього об'єму в 510 разів. Але фактичне стискання даного повітря залежить від внутрішнього тиску в капсулі 1, внаслідок чого максимальне стискання досягається в той момент, коли деформація другої стінки 3 і/або виштовхування часток, що блокують, дозволяє напою витікати назовні крізь розріз (під час максимального тиску). Як тільки починається розливання напою, внутрішній тиск у капсулі 1 одразу швидко падає, що дозволяє повітрю або газу в мікропорах знову розширятися і виштовхувати воду, яка перед тим проникла в мікропори і, перебуваючи в них, екстрагувала ароматні речовини із середини часток. Висока швидкість цього процесу викликає також появу мікротурбулентностей, що є дуже корисним для екстрагування. Описаний вище процес згідно з винаходом може втілюватися на практиці за допомогою підходящого для даних цілей апарата 9. Кращий варіант виконання апарата 9 для втілення описаного вище процесу розглянутий нижче з ілюстрацією на кресленнях Фіг. 1-4. Апарат 9 у загальному випадку має принаймні одне гніздо 13, в котре може поміщатися капсула 1, що містить призначену для екстрагування речовину 5, і котре сполучається із засобом 14 для створення першого отвору крізь першу стінку 2 капсули 1 і засобом 15 для створення другого отвору крізь другу стінку 3 капсули 1. Гніздо 13 має форму, яка відповідає формі капсулі 1, що в нього поміщається. В ілюстрованому тут варіанті апарат 9 містить також головне тіло 16 і вторинне тіло 17, які взаємодіють одне з одним таким чином, щоб утворювати гніздо 13. При цьому гніздо 13 майже всім своїм об'ємом розташоване усередині головного тіла 16, в той час як вторинне тіло 17 може переміщуватися відносно головного тіла 16 між відкритим положенням, у котрому воно відкриває доступ у гніздо 13, і закритим положенням, у котрому воно герметично закриває гніздо 13 і утворює собою його верхню кришку. Таким чином: гніздо 13 виконане переважно у верхній частині головного тіла 16, а вторинне тіло 17 розташовується над цією верхньою частиною і є шарнірно з'єднаним з головним тілом 16, маючи можливість повертатися навколо горизонтальної 17 осі 18 обертання. При цьому вторинне тіло 17 може повертатися між закритим положенням (на супровідних кресленнях - горизонтальне) і відкритим положенням (у котрому воно є повернутим угору відносно закритого положення). На Фіг. 1 і 2 вторинне тіло 17 показане в його проміжному стані між відкритим і закритим положеннями. Засіб герметизації 19, який на супровідних кресленнях показаний у формі кільцевого ущільнення, розташований між головним тілом 16 і вторинним тілом 17 і призначений для забезпечення ущільнення між капсулою 1 і вторинним тілом 17. Даний апарат має також принаймні одну виливну трубку (не показана), котра, як звичайно, призначається для випускання напою із гнізда 13. Взаємне переміщування головного тіла 16 і вторинного тіла 17 забезпечується засобом 20 переміщування вторинного тіла 17 відносно головного тіла 16. У варіанті, ілюстрованому на Фіг. 1, засіб 20 переміщування включає у себе: - принаймні одне перше коромисло 21, проміжна частина якого є шарнірно з'єднаною з головним тілом 16; - принаймні один рушійний елемент 22, з'єднаний з першим кінцем 23 першого коромисла 21; і - принаймні одну штангу 24, перший кінець 25 якої шарнірно з'єднаний з другим кінцем 26 першого коромисла 21, а другий кінець 27 якої шарнірно з'єднаний зі вторинним тілом 17. Але в кращому варіанті апарат 9 має два перші коромисла 21 і дві штанги 24, розміщені симетрично по двох сторонах головного тіла 16, у той час як рушійний елемент 22 з'єднаний з обома першими коромислами 21. Рушійний елемент 22 може складатися, наприклад, із С-подібного елемента, в котрому два плеча С-скоби з'єднані з двома першими коромислами 21, а центральна частина утворює собою рукоятку для користувача (не показана). Повертання першого коромисла 21 навколо точки його шарнірного з'єднання з головним тілом 16 за допомогою рушійного елемента 22 викликає за посередництвом штанги повертання вторинного тіла 17 між його відкритим положенням і закритим положенням. У варіанті здійснення, ілюстрованому на Фіг. 1, перше коромисло 21 має криволінійну форму (що утворює по суті прямий кут), а рушійний елемент 22 з'єднаний з цим коромислом відповідно до напрямку X дії, практично паралельному лінії з'єднання з точкою 28, де перше коромисло 21 є шарнірно з'єднаним з головним тілом 16 у точці 29, де штанга 24 є шарнірно з'єднаною з першим коромислом 21 (Фіг. 1). Кожне перше коромисло 21 може рухатися між першим положенням максимальної тяги, в котрому точка 29, де штанга 24 є шарнірно з'єднаною з першим коромислом 21, лежить на вертикалі під точкою 28, в котрій перше коромисло 21 шарнірно з'єднаним з головним тілом 16, і положенням, в котрому гніздо 13 є відкритим (ці положення на супровідних кресленнях не показані). Коли перше коромисло 21 перебуває у відкритому положенні, точка 29, у котрій штанга 24 є шарнірно з'єднаною з першим коромислом 21, повер 96806 18 тається на заданий кут оберту відносно положення максимальної тяги відповідно до другого напрямку обертання, яким на Фіг. 1 є напрямок годинникової стрілки. У положенні максимальної тяги першого коромисла 21 вторинне тіло 17 перебуває на мінімальній до головного тіла 16 відстані і, отже, з максимальним притисканням засобу 19 герметизації. Але для запобігання випадковому відкриванню гнізда 13 в апараті 9 передбачений також засіб 30 запирання штанги 24 тоді, коли вторинне тіло 17 є в закритому положенні. Цей засіб включає у себе принаймні один зачеп 31 і принаймні один паз 32, форма якого відповідає формі зачепа. Один із цих елементів розміщується на штанзі 24, а інший - на головному тілі 16 (Фіг. 1). На Фіг. показаний альтернативний варіант виконання засобу 20 переміщування. У цьому варіанті частина першого коромисла 21, яка утворює собою перший кінець 23, замінена на перше зубчасте кільце 50, концентричне з точкою 28, де перше коромисло 21 є шарнірно з'єднаним з головним тілом 16. Перше зубчасте кільце 50 зчіплюється з другим зубчастим кільцем 51, шарнірно з'єднаним з головним тілом 16 за допомогою осі 52. Друге зубчасте кільце 51 може приводитися в обертовий рух навколо осі 52 рушійним елементом 22, котрий може бути жорстко з'єднаний безпосередньо з другим зубчастим кільцем 51 або з наскрізною штангою (не показана), яка з'єднує два перші зубчасті кільця 51, розташовані з двох сторін головного тіла 16 (подібно описаним вище першим коромислам 21). Таким чином, у цьому випадку рушійний елемент 22 не є в жорсткому з'єднанні з першим коромислом 21, а лише входить з ним у зчеплення. З гніздом 13 сполучений засіб впускання гарячої води в капсулу 1, який в ілюстрованому тут варіанті здійснення винаходу має канал 33, що закінчується в заглибині 34, котрою охоплюється засіб 14 створення першого отвору, де засіб 14 у свою чергу складається із фіксованого вістря 8, суцільного з вторинним тілом 17 і розміщеного таким чином, що воно висувається в гніздо 13, пробиваючи капсулу 1, коли гніздо 13 є закритим. Засіб для впускання води і створення першого отвору може мати будь-яку форму (наприклад, таку, в котрій фіксоване вістря 8 виконане порожнім, а в нього простягається канал 33). Головною особливістю описуваного тут апарата 9 є те, що засіб 15 для створення другого отвору 7 включає у себе різальний засіб 35, призначений для того, щоб виконувати принаймні один наскрізний розріз 10 у другій стінці 3, а також те, що він містить засіб 36 для здійснення взаємного переміщування різального засобу 35 і гнізда між положенням різання, в котрому різальний засіб 35 висувається в гніздо 13 і може прорізати другу стінку 3 поміщеної в це гніздо капсули 1, і первинним положенням, у котрому різальний засіб 35 не може взаємодіяти з капсулою 1, поміщеною в гніздо 13. Як показано на Фіг. 2, у стані, ілюстрованому на даних кресленнях, головне тіло 16, а отже і гніздо 13, перебувають у нерухомому положенні, а засіб 36 переміщування діє лише на різальний засіб 35. 19 В ілюстрованому тут варіанті здійснення даного винаходу різальний засіб 35 має принаймні одне лезо 12, суцільне з верхнім кінцем стрижня 37, який може переміщуватися по вертикалі під гніздом 13 між нижнім положенням і верхнім положенням. Товщина леза 12 у кращому варіанті є обмеженою таким чином, що виконаний ним розріз 10 проходить згідно з даним винаходом по суті по одній, вузькій лінії (прямій або кривій). Стрижень 37 має можливість переміщуватися ковзним рухом з гідравлічним ущільненням крізь головне тіло 16. Засіб 36 переміщування переміщує стрижень 37 таким чином, що коли він є у верхньому положенні, лезо 12 висувається в гніздо 13, а коли він є в нижньому положенні, лезо 12 ховається у виїмку 38 в основі гнізда 13. Виїмка 38 може виконувати також функцію обмеження тої ділянки другої стінки 3, яку можна піддавати деформуванню. Якщо основа гнізда 13 має форму, що відповідає другій стінці 3, то лише цю частину другої стінки 3 при виїмці 38 можна піддавати деформуванню на відповідній стадії так, як описано вище. В ілюстрованому тут варіанті здійснення винаходу засіб 36 переміщування містить принаймні одне друге коромисло 39, у котрого проміжна частина є шарнірно з'єднаною з головним тілом 16, перший кінець 40-3 різальним засобом 35 (зі стрижнем 37), а другий кінець 41-3 рушійним елементом 42. Таким чином, друге коромисло 39 може переміщуватися між першим положенням, в якому різальний засіб 35 є у первинному положенні (Фіг. 2), і другим положенням, в якому різальний засіб 35 є в положенні різання (не показане). Перевагою є те, що пружний зворотний елемент (пружина) 43 є з'єднаним з другим коромислом 39 таким чином, що за відсутності напруження з боку рушійного елемента 42 він утримується у своєму першому положенні. У конструкції, показаній на Фіг. 2, пружний елемент 43 є з'єднаним з одного боку з другим коромислом 39, а з іншого - з рушійним елементом 42. Руху останнього вгору запобігає вертикальний виступ 44 головного тіла 16, який виконує також функцію, описану нижче. Крім того, у кращому варіанті здійснення винаходу засіб 36 переміщування різального засобу 35 діє безпосередньо шляхом переміщення засобу 20 переміщування вторинного тіла 17. Для цього рушійний елемент 42 має перший елемент 45 зчеплення, який може зчіплюватися з засобом 20 переміщування і, зокрема, з другим елементом 46 зчеплення, суцільним з першим коромислом 21, для переміщування рушійного елемента 42, коли головне тіло 16 рухається із відкритого положення в закрите положення, і таким чином переміщувати різальний засіб 35 у положення різання. Зокрема, коли вторинне тіло 17 є в закритому положенні, другий елемент 46 зчеплення є зчепленим з першим елементом 45 зчеплення, внаслідок чого подальше повертання першого коромисла 21 (на Фіг. 2 в напрямку проти годинникової стрілки) викликає повертання і поступальний рух рушійного елемента 42 (на Фіг. 2 з рухом вправо), і слідом за цим - повертання другого коромисла 39 (на Фіг. 2 в напрямку проти годинникової стрілки), що викликає підйом різального засобу 35 у поло 96806 20 ження різання. При цьому оскільки вторинне тіло 17 є близьким до закритого положення, капсула 1 є практично запертою в гнізді 13, а її друга стінка 3 можелегко прорізатися різальним засобом 35. Після створення розрізу 10 подальше повертання першого коромисла 21 викликає взаємодію першого елемента 45 зчеплення з жорстким виступом 44, суцільним з головним тілом 16, який являє собою елемент розчеплення. Частково завдяки скісній формі першого елемента 45 зчеплення його взаємодія з виступом 44 примушує його повертатися вниз, у результаті чого перший елемент 45 зчеплення звільняється від взаємодії з другим елементом 46 зчеплення. У цей момент пружний зворотний елемент 43 повертає як друге коромисло 39, так і рушійний елемент 42, в їхнє первинне положення, показане на Фіг. 2, виводячи різальний засіб 35 із гнізда 13. І нарешті, слід зауважити, що різні частини цієї конструкції мають розміри, розраховані на те, щоб звільняти рушійний елемент 42 від зчеплення з першим коромислом 21 до того, як вторинне тіло 17 досягає свого закритого положення. Як зазначалося вище, даний винахід стосується також капсули для готування напоїв, яка дозволяє втілювати описаний вище процес на практиці. Так само, як у відомих подібних пристроях, капсула згідно з винаходом містить призначену для екстрагування речовину і має принаймні першу стінку 2, що утворює собою стінку з вхідним отвором для впускання води в капсулу, і другу стінку 3, що утворює собою стінку з вихідним отвором для випускання напою, отриманого шляхом взаємодії вищезгаданої води з призначеною для екстрагування речовиною. Відповідно до даного винаходу друга стінка 3 має принаймні один розріз 10, що проходить по одній, вузькій лінії і виконується практично без видалення матеріалу із другої стінки 3. Такий розріз обмежується двома прилеглими одна до одної частинами 11 другої стінки, в разі потреби зближеними одна з одною, і має розмір і/або форму, такі, що після зближення одна з одною прилеглих частин 11 (описаного вище типу), які його обмежують, він дозволяє проходити крізь нього повітрю і по суті відвертає, прямо чи непрямо, проходження крізь нього рідини. Зокрема, розріз 10 має розміри і/або форму, такі, що після здійсненого в разі потреби відновного приведення у зближене положення прилеглих одна до одної частин 11, які його обмежують, він по суті відвертає проходження крізь нього часток речовини, що міститься в капсулі 1, котрі переносяться до нього водою, причому частки і розріз взаємодіють між собою таким чином, щоб відвертати проходження крізь них рідини. Як зазначалося вище, розріз 10 може мати довжину в межах від 2 до 6 мм. Крім того, капсула 1 може мати множину розрізів 10, кожний з котрих є обмеженим двома зближеними одна з одною прилеглими частинами 1 і може розташовуватися на відмінній від інших ділянці другої стінки 3 або ж перетинатися з іншими розрізами. 21 Капсула, виконана так, як описано вище, відповідає варіанту здійснення описаного тут процесу, в котрому розріз 10 крізь другу стінку виконують під час виготовлення капсули. Даний винахід має низку важливих переваг. По-перше, описаний процес дозволяє здійснювати надійне і безперервне попереднє настоювання, не потребуючи застосування жорстких допусків або складних і коштовних механічних, електромеханічних чи електронних частин. Крім того, він позбавлений явища закупорювання частками кави. У випадку виникнення закупорювання тиск у капсулі знову швидко зростає, внаслідок чого автоматично настає її розблокування. Але слід підкреслити, що, як показала практика, явище блокування зазвичай виникає лише з першими краплями напоїв з підвищеною густиною часток. 96806 22 Апарат згідно з винаходом має ту суттєву перевагу, що він дозволяє виконувати всі операції, пов'язані зі створенням розрізу та закриванням і відкриванням гнізда, лише одним керівним рухом. Крім того, способі закривання гнізда за допомогою взаємодії між зубцем і заглибинами дає максимальну можливість поглинати напруги, що виникають під дією внутрішнього тиску. Слід також зауважити, що даний винахід є відносно простим у виробництві, а витрати, пов'язані з його втіленням на практиці, є не дуже високими. Описаний винахід може модифікуватися і пристосовуватися різноманітними шляхами, не виходячи за межі його концепції. Всі деталі винаходу можуть замінюватися на їхні технічні еквіваленти, і на практиці всі використовувані матеріали, а також форми і розміри різноманітних компонентів можуть бути будь-якими відповідно до конкретних потреб. 23 96806 24 25 96806 26 27 Комп’ютерна верстка І. Скворцова 96806 Підписне 28 Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601